CC BY
34
4. Боднарчук Р.В. Проблеми планування, формування i виконання военно-техшчно! rnrni-тики в Укршш: методологтчний аспект / Р.В. Боднарчук // Стратепчна панорама. - 2001. - № 1-2. - С. 143-148.
5. Кузьменко В. Розвиток людсько! цивтзаци на початку ХХ1 стсшття у довгострокових прогнозах Миколи Кондратьева й Питирима Сорокина / В. Кузьменко // Стратепчна панорама. -2010. - № 1. - С. 107-115.
6. Кораблин В. Терминосистема - важнейший элемент научно-методического аппарата военно-технических исследований / В. Кораблин // Военная мысль. - 2009. - № 8. - С. 66-70.
Сальникова О.Ф. Анализ военно-технической политики как составляющей государственной политики Украины
Проведен анализ военно-технической политики как составляющей государственной политики Украины. Очерчена схема системы управления военно-технической политикой, определены ее характерные признаки, основные задания военно-технической политики в современных условиях. Подчеркнута роль военно-технической политики государства, которая направлена на разработку и реализацию мероприятий относительно поддержки и развития военно-технического потенциала страны, его рационального использования в интересах обеспечения национальной безопасности государства. Сделан вывод, что боеспособность Вооруженных сил и национальная безопасность Украины обусловливаются уровнем военно-технической политики.
Ключевые слова: военно-техническая политика, государственное управление, система управления.
Salnikova O.F. The Analysis of Military Technical Policy as an Object of Ukraine's State Administration
The analysis of military-technical policy as an object of state administration is considered. The chart of control system of military-technical policy is outlined. Characteristics and basic tasks of military-technical policy in modern terms are certained. An author underlines the role of military-technical policy of the state, that is sent to development and implementation of measures for support and development of military-technical potential of the country, its rational use in order to provide state national safety. Military efficiency of Armed Forces and national safety of Ukraine are concluded to be stipulated by the level of the military-technical policy.
Key words: military-technical policy, state administration, control system.
УДК 005.336.71 Астр. У.1. Штибель1 - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ ВПЛИВУ БАНКУ НА СОЦ1АЛЬН1 ПРОЦЕСИ ТА ЙОГО Д1ЛОВУ РЕПУТАЦ1Ю
Розглянуто шформацшно-маркетингсга шструменти удосконалення сощально! вщповщальносп банку, визначено и позитивний вплив на репутащю бангавсько! установи, розглянуто основш мiжнароднi практики та наведено пропозици щодо удосконалення рейтингових систем ощнювання рiвня корпоративно! сощально! вщповщальнос-т^ шдвищення сощально-економiчно!' ефективност сощальних шщатив на глобальному та локальному рiвнях, розроблено методику та здшснено рейтингування укра!'нсь-ких бангав за рiвнем !'х сощального впливу на сусшльство та економжу Укра!'ни.
Ключовг слова: корпоративна сощальна вщповщальшсть, рейтинг, репутащя, етичне швестування, сощальш критери.
Постановка проблеми. Розвиток сощально! вщповщальносп банювсь-кого сектору е найбшьш необхщним кроком сьогодш на шляху трансформацп
1 Наук. керiвник: проф. С.К. Реверчук, д-р екон. наук
економiки - еволюцп вiд тоталиарного ладу з централiзованим управлiнням екoнoмiкoю до демократичного ладу, на 0CH0Bi вiльнoгo ринкового господар-ства з подальшою його opieнтaцieю на виpiшення сoцiaльних завдань. Стиму-лювання бaнкiвськoгo бiзнесу до його сoщaлiзaщ! та використання практики корпоративно! сощально! вiдпoвiдaльнoстi е складним та багатогранним проце-сом, який охоплюе piзнoмaнiтнi iнфopмaцiйнo-мapкетингoвi iнстpументи, що потребують вивчення та удосконалення.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Iнфopмaцiйнo-мapкетингoвi iнстpументи удосконалення сощально! вщповщальносл дoслiджувaли тaкi еко-нoмiсти: A. Чаттерш, Д. Левiне, М. Хопкшс. У вiтчизнянiй лiтеpaтуpi це питан-ня не е детально вивчене, а юнукта iнoземнi дoслiдження не охоплюють особ-ливостей фiнaнсoвoгo сектору, тому тема дослщження е актуальною. Наукова новизна дослщження полягае у тому, що розглянуто нoвi тдходи до рейтинго-во! oцiнки та шформацшно-маркетингового стимулювання корпоративно! сощ-ально! вiдпoвiдaльнoстi (КСВ) бaнкiв, запропоновано власну розробку рейтин-гово! системи ощнки piвня КСВ (сoцiaльнoгo впливу) банюв та методику ощ-нювання piвня сощально! opiентaщ! банку.
Метою роботи е дослщження основних iнфopмaцiйнo-мapкетингoвих шструменпв удосконалення сощально! вiдпoвiдaльнoстi бaнкiвськoгo сектору та покращення ефективнoстi системи рейтингування сoцiaльнoгo впливу бaнкiв. Для досягнення зазначено! вище мети поставлено таю завдання:
• розглянути основш шформацшно-маркетингов1 шструменти вдосконалення сощально! вщповщальносл банювського сектору;
• визначити вплив шформацшно-маркетингових шструменпв на репутащю бан-ювсько! установи;
• розробити пропозици щодо удосконалення рейтингових систем корпоративно! сощально! вдаовщальносп та методику оцшки сощального впливу банку. Матерiалн та результати дослщження. Ключовим елементом ринково!
економжи е пiдпpиемницькa дiяльнiсть. Бiзнес сам по сoбi не мае морально! свщомосл, а тому не може бути моральним або аморальним. Бiзнес - це ризи-кована дiяльнiсть, метою яко! е отримання прибутку, а тому йому притаманна екoнoмiчнa свiдoмiсть, яка оперуе шшими поняттями - "вигода" та "збиток". Тому для формування сoцiaльнo opiентoвaнo! ринково! екoнoмiки е два напря-ми впливу держави i суспшьства: моральна свiдoмiсть менеджеpiв, якi ухвалю-ють бiзнес-piшення та екoнoмiчнa свщомють бiзнесу, вимогами пpибуткoвoстi якого керуються менеджери. Синтез мopaльнo-екoнoмiчнo! свiдoмoстi створюе нову концепщю бiзнесу - етичний (сощальний, сoцiaльнo-вiдпoвiдaльний) бiз-нес, тобто бiзнес, який прагне до балансу двох показниюв: ефективнoстi для суспшьства - сощального ефекту (social value added - внесок компанп виршен-ня сoцiaльнo! проблеми) i вигоди для компанп - впливу на основну дiяльнiсть (business value added - екoнoмiчний ефект (дoхiд) вщ pеaлiзaцi! програми). Im-цiaтивa КСВ, зпдно зi Зеленою книгою Кoмiсi! €С (2001 р.), визначаеться як "добровшьна iнтегpaцiя фipм сoцiaльнo! та еколопчно! складово! у !х дiяльнiсть та виявлення iнтеpесу до участ у сoцiaльнoму життi" [3, с. 81].
КСВ виступае фiлoсoфiею банку, pеaлiзуеться на всiх piвнях управлшня та впроваджуеться в усiх структурних щдроздшах з першочерговою метою -
отримання фшансового результату вщ своeï дiяльностi, покращення iмiджy компанiï, збiльшення вартосп, iнвестицiйноï привабливостi компанiï та ïï кон-кyрентоспроможностi. Репyтацiя е важливим наслiдком банкiвськоï дiяльностi та позицюнування банку на ринку. Доцiльно видшити сiм ключових показникiв репyтацiï: яюсть продyктiв, послуг та сервюу; шновацшшсть; рiвень корпора-тивноï культури; ефективнють управлшня; корпоративне громадянство; лщер-ство; фшансовий результат. Усi вони меншою чи бiльшою мiрою належать до категорп КСВ.
Хоча дiлова репутащя е нематерiальним активом, але вона е фактором, що в подальшому впливае на лояльнiсть бренду i результатившсть банку: збшь-шення вартост його акцiй i привабливостi для споживача. Результати досль дження ушверситету DePaul в США свiдчать, що у 2001 р. темпи зростання фь нансових показниюв (зростання обиу та продажiв, пiдвищення валового при-бутку, прирiст чистого прибутку i зростання вартост акцiй) компанiй, включе-них у рейтинг кращих компанш за дотриманням бiзнес етики "Business Ethics Best Citizen Companies", на 10 % вищ^ шж показники темтв зростання компа-нiй, що входять в американський фондовий щдекс 500 Standard & Poors [8].
Зпдно з даними, наведеними в опитуванш "Investing in Responsible Business", упродовж останшх 10 роюв у 11 компанiй, що реалiзовyють концепцiю соцiальноï вiдповiдальностi, фiнансовi показники були вищ^ нiж у 11 сощально невiдповiдальних компанiй, а саме: дохщ на iнвестований капiтал вищий на 9,8 %, дохiд з активiв - на 3,55 %, дохiд з продажiв - на 2,79 %, прибуток - на 63,5 % [3, с. 82].
Багато банюв не розумтть всieï сyтностi та складностi концепцiï КСВ i ототожнюють ïï з фшантрошею та використовують як PR-технологiю. Неращ-ональне використання i недовикористання методiв КСВ не приносить вигоди банку (не досягаеться комерцшний ефект, не збшьшуеться iнвестицiйна приваб-ливiсть банку), банк втрачае штерес до соцiальноï iнiцiативи, а тому його " бла-годiйництво" стае одноразовим.
Рейтинги КСВ (CSR/Sustainability rating) фактично вщображають ефек-тивнiсть застосування концепцiï КСВ та дотримання ïï основних постулапв. Рейтинги КСВ мають двостороннiй причинно-наслщковий ефект на дiяльнiсть банку: по-перше, банк зацiкавлений у покращеннi своeï репyтацiï, з допомогою високого рiвня КСВ; по-друге, банк реалiзye принципи КСВ, швестуючи у пiд-приемства, яю мають високий КСВ-рейтинг.
Завдання КСВ-рейтинпв полягае у тому, щоб забезпечити прозорiсть минyлоï дiяльностi (тобто тдвести пiдсyмок шкоди чи вигоди для суспшьства) i перспективу прозоросп (тобто, попередити майбутню шкоду) - тобто вимiря-ти наслiдки дiяльностi для того, щоб вони не буде протаороваш i це позитивно вплинуло на ршення менеджменту [6, с. 10].
У 2011 р. бшьш шж 5500 компанiй у всьому свт видали Звiти про ста-лий розвиток (соцiальний звгг), для порiвняння ця цифра складала 800 звiтiв десяток роюв тому [9]. Ефективна корпоративна сощальна дiяльнiсть вимагае ефективного позицiонyвання, для банку не достатньо створити сощальний звп - в iнтересах банку правильно донести його змют до споживача через засо-
би масово! шформацп, а також, що дуже важливо, через сoцiaльнi меpежi. Для ефективного позищонування банком свое! КСВ важливим е доступшсть шфор-мацп та !! вiдoбpaження у КСВ рейтингах. Технолопчш досягнення шформа-цшно! ери сприяли дoступнoстi iнфopмaцi! та тдвищенню швидкoстi !! отри-мання як самим рейтинговим агентством, так i споживачем. Наприклад, рейтин-гове агентство Vanno автоматизовано збирае дат з штернет-сайпв, новин, бло-пв i фopумiв, щоб оновлювати свш "1ндекс Репутaцi! Кoмпaнiй" на щоденнш oснoвi. Також з допомогою мобшьного пристрою споживач може сканувати бар-код компанп чи продукту i через базу даних GoodGuide подивитися деталь-ну iнфopмaцiю про походження продукту, його корисшсть, екoлoгiчний та сощ-альний вплив кoмпaнi!, що його виробляе. Роль технологш у рейтинговш дiяль-нoстi е ключовим для тдвищення oб'ективнoстi i дoступнoстi рейтингу юнцево-му споживачу, а також саме застосування технологш та шновацшшсть е необ-хiднiстю як для розвитку банку, так i для aктивiзaцi! його сoцiaльнo! функцi! [7]. Складений сайтом SustainAbility.com "Рейтинг Рейтинпв" (Rate the Raters) наводить оцшку 108 КСВ-pейтингiв, пропонованих свiтoвими рейтинговими оргашзащями, серед них: CSRHub, Justmeans Insights, Good Company Ranking, Vigeo Ratings, Calvert Social Index, Oekom Corporate Ratings, EIRIS Company Sustainability Rating, FTSE4Good Selection Criteria, Dow Jones Sustainability Indices, Domini 400 Social Index та багато шших [8]. Ця значна юльюсть pейтингiв у всьому свiтi не вмiщуе жодного, який би здшснював вiдoкpемлену рейтингову oцiнку КСВ фшансового сектору.
Нaйчaстiше основою для кожно! окремо! методологи стають групи по-кaзникiв Глобального договору ООН (екoнoмiчнa та екoлoгiчнa результатив-нють; результатившсть opгaнiзaцi! пращ; pезультaтивнiсть у сфеpi прав люди-ни; pезультaтивнiсть взаемодп з суспшьством; pезультaтивнiсть у сфеpi вщповь дaльнoстi за пpoдукцiю), а також близью за змютом категорп, зaпpoпoнoвaнi iнстpукцiею Глобально! iнiцiaтиви звиносп третього пoкoлiння (Global Repo-ting Initiative "G3"): навколишне середовище, права людини, пдна праця, сус-пшьство, вiдпoвiдaльнiсть за якiсть пpoдукцi!, екoнoмiчний вплив. Ключовими статистичними iндикaтopaми при цьому е: КСВ-дохщ, дoхiд з швестицш (ROI -Return on Investment), дохщ з aктивiв (ROA - Return on Assets), дохщ iз прода-жiв (ROS - Return on Sales), чистий прибуток та iн.
1снування КСВ як iмпеpaтиву е, безумовно, позитивним явищем для сус-пiльствa, а для суспшьства подекуди аморального зaвiдoмo пoтpiбнo встанов-лювати зaкoнoдaвчi та суспшьш норми позитивно! практики, бо вже сама !х на-явнiсть дае поштовх до удосконалення i тдвищуе сеpеднiй piвень КСВ. Не уш дoслiдження погоджуються з тим, що публiчнa oцiнкa дiяльнoстi банку покра-щуе його КСВ результати. У загальнш чисельнoстi е банки, яю спpaвдi покра-щують свою КСВ, е ri як1 !! попршують, а е тaкi, якi демонструють свою КСВ-aктивнiсть, приховуючи тд нею iншi неетичнi дi!. Демонстративний характер КСВ великою мipoю пов'язаний iз тим, що рейтингова ощнка корпоративно! со-цiaльнo! дiяльнoстi банку е дуже недосконалою. 1стотною умовою для стиму-лювання, збiльшення прозоросп i полегшення розрахунку КСВ е подш бaнкiв (зокрема iнвестицiйних) за етичним кpитеpiем та встановлення регуляторного
нормативу сощального швестування у "Базелi II" ("Мiжнародна конвергенцiя оцiнки та стандарпв капiталу") i видiлення заходiв КСВ в окрему статтю витрат балансу, вщмежовано вiд витрати на маркетинг i рекламу.
Ключове мiсце у побудовi соцiально-орiентовано! банювсько! системи i створеннi ефективно1 рейтингово1 системи мае удосконалення методологи рейтингово1 оцiнки i розроблення вщповщно! системи критерпв оцшки етич-ностi i сощально! вщповщальносл з урахуванням мiжнародних стандартiв та специфжи фiнансового сектору. I хоча в Укра!ш та свiтi визнають важливiсть розвитку сощально! вiдповiдальностi банювського сектору, вивчення та систе-матизащя критерпв 11 оцiнки залишаеться на досить низькому рiвнi, зокрема через важюсть збирання емпiричних даних щодо цього явища.
Табл. 1. Ятст критери ощнювання рiвня соц'шлмюУ вiдповiдальностi банку
Защкавлеш сторони Яюсщ критери ощнки сощально! вщповщальност
Персонал 1 топ-мене-джери (тру-дова вщпо-вщальшсть) 1) достойш умови пращ, допустима завантажешсть та оплата понаднормових годин; 2) структуровашсть робочо! сили в гендерному та вжовому розр1зц 3) прихильшсть пращвнигав та р1вень розвитку корпоративно! культури); 4) стабшьщсть виплати зароб1тно! плати; 5) наявщсть осв!тньо-шформацшних програм для шдвищення квал!фжащ! персоналу; 6) наявщсть кодексу корпоративно! етики;
Споживач! 1) гнучгасть процентно! полгшки; 2) стабшьщсть виплат проценпв за депозитними вкладами; 3) етичщ швестици (безпечшсть та ягасть товар1в, яга виробляе шдприемство, у яке здшснюються швестици); 4) наявщсть швестицш у розвиток сощальних шдприемств; 5) широта 1 повнота асортименту бангавських продукт1в 1 послуг; 6) високий р1вень сервюу та доступне розумшня бангавських послуг; 7) наявщсть освпшх програм для шдвищення фшансово! грамотносп населення; 8) р1вень достов!рносп 1 добросовюносп реклами фшансових продуктов 1 послуг;
Б1знес-пар-тнери 1) стабшьщсть д1яльносп 1 виконання догов1рних зобов'язань; 2) здшснення платеж1в у строк та за умовами договору; 3) членство банку та його активна участь у громадських ¡щщативах, асощащях та сощальних програмах) 4) ощнка добросовюносп наявних угод з конкурентами про сшвроб!тництво;
Суспшь-ство та нав-колишне середовище (суспшьна та еколопч-на вщпов!-цальшсть) 1) забезпечешсть зайнятост мюцевого населення; 2) залученють банку у широга програми сощального розвитку мюцевих громад; 3) наявщсть публ1чно! шформаци про банку, склад його акщонер1в, фшансов! та сощальщ показники; 4) високий р1вень д1алогу банку !з суспшьством, ефективщсть мехащзму роз-гляду скарг та пропозищй; 5) наявщсть спещального шдрозд1лу з управлшня сощальною вщповщальшстю; 6) щор1чний випуск сощального звпу; 7) наявщсть етичного кодексу або кодексу етичного швестування; 8) участь у м1жнародних ¡щщативах з сощально! вщповщальностц 9) приеднання до Глобального договору ООН;
Держава (економ1ч-на вщпов!-цальшсть) 1) регулярщсть виплат загальнодержавних податгав; 2) регулярщсть виплат податгав м1жнародного значення; 3) дотримання нормативу сощального швестування; 4) вщсутшсть штрафних санкцш за невиконання екологгчних та ¡нших норматив1в.
Примака: розробив автор на основ! [4].
Система оцшювання рiвня сощально! орiентацп банку охоплюе групи кiлькiсних та якiсних показниюв. З урахуванням iснуючих мiжнародних стандарта i звiтностi щодо корпоративно! сощально! вщповщальносп, пропонуемо систему критерив оцiнювання соцiально вiдповiдального бiзнесу, яка вщповщае особливостям зацiкавлених сторiн у функщонуванш банку чи тдприемства, у яке прямо чи опосередковано здшснюе швестици, у яке здiйснюються банювсь-кi швестици (табл. 1). Наявнють критерiю у дiяльностi банку - 1 бал, вщсут-нiсть - 0 балiв.
На основi присвоения балiв критерiям, як наведено у табл. 1, розраховують якiсний показник - щдекс рiвня сощально! вщповщальносл (1рс) за формулою
1ре* = — £ КР , (1)
П
де: Ку - змшна, що набувае значення 1, якщо ¡-та ознака е присутньою на /-му банку, I дорiвнюе 0, якщо ознака вщсутня; п - юльюсть критерив, за якими ощ-нюеться соцiальна вiдповiдальнiсть банку. Чим ближче значення вдексу до 1, тим бшьш соцiально орiентований банк.
Важливим аспектом е кiлькiсна ощнка мiри соцiального впливу та вщпо-вiдальностi банкiв, яка потребуе удосконалення юнуючо! системи фшансово-економiчних показниюв. Основн кiлькiснi критери оцiнювання рiвня сощаль-но! вiдповiдальностi банку наведено у табл. 2.
Табл. 2. К'иыисн'г критери оцшювання рiвня сощально'1 вiдnовiдальностi банку
Защкавлеш сторони Юльгасш критери ощнки сощально! вщповщальносп
1 2
Персонал 1 топ-менеджери (трудова вщповщальшсть) 1) сшввщношення середнього розм1ру заробггно! плати у банку до середньо-го розм1ру заробггно! плати в галузц 2) сшввщношення середнього розм1ру заробггно! плати топ-менеджменту банку до середнього розм1ру заробггно! плати нижчих ланок; 3) коефщент плинносп кадр1в; 4) частка прийнятих пращвниюв за звггнш перюд у середньооблковш чи-сельносп пращвниюв; 5) частка пращвниюв-швалщв до загально! юлькосп пращвниюв банку; 6) питома вага кош™, яю видшеш кер1вництвом на виплату премш та шших заохочувальних 1 компенсацшних виплат у фонд! оплати пращ; 7) питома вага кош™, яю видшеш кер1вництвом на надання сощального пакета пращвникам у витратах на персонал; 8) юльгасть робггниюв, охоплених сощальними пшьгами та яга мають медич-не страхування; 9) питома вага премш, заохочувальних та компенсацшних виплат у фонд! оплати пращ в розрахунку на одного пращвника; 10) частка пращвниюв, яга пройшли шдготовку, перешдготовку та шдвищен-ня квашфжащ! в загальнш чисельносп пращвниюв; 11) юльгасть пращвниюв, яю були прийнят на роботу шсля заганчення нав-чального закладу, середньооблжовш чисельносп пращвниюв; 12) частка розм1ру кош™, яю були видшеш на навчання, у витратах на персонал; 13) частка пращвниюв, яга одержали пупвки в будинки вщпочинку, санато-ри тощо за рахунок кош™ банку, в загальнш чисельносп пращвниюв;
1 2
14) чaсткa вapтoстi пyтiвки, яку oплaчye poбoтoдaвець пpaцiвникy; 15) чaсткa pe^ipy кoштiв, якi були видшеш та медичне oбслyгoвyвaння, у витpaтax та тpyдoвi тa сoцiaльнi пiльги, ще> нaдaються бaнкoм; 16) чaсткa pe^ipy кoштiв, якi були видшеш та гогочт витpaти нa oxopoнy ^ац^ теxнiкy безпеки тa службу безпеки в зaгaльниx витpaтax бaнкy;
Cпoживaчi 1 ) чaсткa сoцiaльниx пpoдyктiв i пеюлуг бaнкy у зaгaльнoмy aсopтиментi; 2) чaсткa мiкpoкpедитiв у зaгaльнoмy кpедитнoмy пopтфелi бaнкy; 3) piвень дoстoвipнoстi i дoбpoсoвiснoстi pеклaми фiнaнсoвиx пpoдyктiв i пйслуг;
Бiзнес-пapтнеpи 1) ке>ефщент виплaти дивiдендiв; 2) чaсткa poзмipy кoштiв, якi були видiленi та пyблiкaцiю сoцiaльнoï зв^-нoстi тa сoцiaльнy pеклaмy у витpaтax та мapкетинг; 3) спiввiднoшення poзмipy ке>ш™, якi були видiленi нa pеaлiзaцiю се>щ-aльниx пpoектiв тa КСВ де> витpaт нa мapкетинг бaнкy;
Cyспiльствo тa навкешишне се-pедoвище (сус-пiльнa тa екала-гiчнa вiдпoвi-цaльнiсть) 1 ) чaсгкa poзмipy шшт1в, якi були видшеш нa участь у блaгoдiйниx aKLBMx, в шш^ oпеpaцiйниx вигpaтax банку 2) чaсткa poзмipy шшт1в, якi були видшеш нa спoнсopськy дoпoмoгy мiсцевиx кyльтypниx, oсвiтнix i спopтивниx зaxoдiв, в шш^ oпеpaцiйниx вигpaтax бaнкy; 3) чaсткa poзмipy кpедитнoгo пopтфелю бaнкy пе> кpедитax у сoцiaльнi гпд-пpиeмствa, сoцiaльнi пpoекти та пpoгpaми; 4) кoефiцieнт етичнoстi п^дпpиeмств, у я( здiйснюються iнвестицiï;
Цеpжaвa (екoнoмiчнa вщ-пoвiдaльнiсть) 1 ) шефщенти пoдaткoвoгo нaвaнтaження на бaнкiвський сектop пopiвнянo з iн.; 2) шефщенти пoдaткoвoгo нaвaнтaження на банк де> зaгaльнoгo пoдaткoвoгo на-вантаження на бaнкiвський сектop; 3) вщшшення викoнaниx деpжзaмoвлень сoцiaльнoгo xapaктеpy дй зaгaльнoï кшь-Kocri нaдaниx пйслуг; 4) 431X11(3 poзмipy шшт1в, яю були видшеш на пpoведення пpoгpaм спiвпpaцi з op-ганами деpжaвнoгo yпpaвлiння та iншими гpoмaдськими opгaнiзaцiями, у валю-виx вигpaтax банку; 5) сшввщшшення iнвестицiй у pеaльнy екoнoмiкy та iнвестицiй у шжщш цiннi па-пеpи та спекулятивш oпеpaцiï.
^им^ка: pcopc^m aвтop нa с>снста [2].
Динaмiкy piвня сoцiaльнoï вiдпoвiдaльнoстi бaнкy зa кoжним iз пoкaзни-кiв poзpaxoвyють зa фopмyлoю к^ф^ента зpoстaння (лaнцюгoвoгo, базисго-ro):
КЗ = П, I (П-1 (Пб)), (2)
де: КЗ - кюефщент зpoстaння пoкaзникa; n¡ - знaчення пoкaзникa в í-му œpi-oдi; П1.1(Пб) - знaчення пoкaзникa в пoпеpедньoмy (бaзиснoмy) пеpioдi.
Зaлежнo вiд piвня сoцiaльнoï вiдпoвiдaльнoстi бaнкy щoдo свoïx стейкxoлдеpiв, мoжнa видiлити пoкaзники внyтpiшньoï сoцiaльнoï вiдпoвiдaль-нoстi (кiлькiснi Kpffrepn тpyдoвoï вiдпoвiдaльнoстi) i зoвнiшньoï (кшьюсш кри-теpiï вiдпoвiдaльнoстi пеpед бiзнес-пapтнеpaми, сyспiльствoм, деpжaвoю).
Зaraльнi пoкaзники зoвнiшньoï тa внyтpiшньoï сoцiaльнoï вiдпoвiдaль-нoстi мoжyть включaти кiлькa aбo весь пеpелiк нaведениx кpитеpiïв i poзpaxoвy-ються зa фopмyлoю [1, с. 12]
!всв ( !зсв ) = nКЗП1 • КЗп2• КЗпз •...•КЗпп , (З)
де: 1всв - iндекс внутршньо! сощально! вщповщальносл, 1зсв - iндекс зов-шшньо! сощально! вiдповiдальностi; КЗП - коефщент зростання показника; п -юльюсть показникiв.
Варто окремо видiлити таю юльюсш iндекси сощально! орiентацп банку:
1) шдекс питомих сощальних швестицш (П1), що характеризуе суму сощаль-них швестицш в розрахунку на одного робгшика:
П1 = е, / и, (4)
де: с, - обсяг сощальних швестицш банку з урахуванням обов'язкових та добро-вiльних витрат на сощальш програми (доброчиннiсть та спонсорство й ш.); Ь, -середньоспискова чисельнiсть персоналу банку;
2) частка сощально-ор1ентованих (етичних) швестицш у структур! кредитного портфелю банку:
С1 = С, / К,, (5)
де: С, - обсяг соцiально-орiентованих (етичних) кредипв, наданих банком в ,-му перiодi; Ki - валовий обсяг кредитiв в ,-му перюдц
3) частка сощальних швестицш у сумарному обсяз1 прибутку до оподаткуван-ня (шдекс сощально! активностГ):
¡СЛ = С1, / П, , (6)
де: С1, - обсяг соцiальних iнвестицiй банку в ,-му перiодi з урахуванням обов'язкових та добровiльних витрат на сощальш програми (доброчиннють та спонсорство й ш.); П1 - загальна сума прибутку до оподаткування.
Значення iндексу сощально! акгивностi в межах [0,05-0,1] свщчить про високий рiвень сощально! вiдповiдальностi банку. Доцiльним е застосування ш-тегрального показника сощально вiдповiдального банку, який ураховуватиме визначеш групи критерпв. Визначення рiвня сощально! вщповщальносп бiзне-су на основi нормованого iнтегрального показника дасть змогу банку отримати ощнку його сощально! вщповщальносп вiд низько! до високо! i розробити вщ-повiднi дл.
1нтегральний показник рiвня сощально! вщповщальносп банку (1св) роз-раховують за формулою [5]
1св = 11 0\ + 12 а>2 + 1э а>3 + 14 (7)
де: 11 - шдекс зовшшньо! сощально! вщповщальносп; 12 - iндекс внутршньо! сощально! вщповщальносп; 13 - iндекс сощально! активности 14 - iндекс рiвня сощально! вiдповiдальностi; ю - вага вщповщного iндексу в iнтегральному по-казнику, визначена методом експертних ощнок.
Враховуючи складнiсть доступу до даних, якi допомагають вимiряти наведен вище показники сощально! вiдповiдальностi банку, ми пропонуемо влас-ну методику, яка дае змогу зробити зовшшнш огляд сощально! активностi банку та виконанням ним ряду критерпв (табл. 3).
Прозорють
Корпоративна управлшня
Робоче середовище
Сощальний вплив та вплив на навколишне середовище
Б
и а
и а
s
«
о к оч »
о
н я
™ S' а о я
• и о
ТЗ
я
0 а
1
о а в
и s
St
и
s
«
■о
а ■о
о
Cd
3 В
а ч
я *
а оч
kD СО vi ^
О а
«
а а а:
а ■в-
О а о а
а а
§ о
á
я
Ё
00 О*. U) К)
« ■ -О
-Р и а
3
а fî' а ■о а
Я
"О
а н
£ Г
§ а
о .г
а" я а ri о .г
I
i
и
Максимальна юльюсть балiв, яку може отримати банк - 100 балiв та роз-раховуеться вiдповiдно до встановлених вагових коефiцieнтiв для кожно! кате-горп, щдкатегорп та критерiю.
Бзаг = £(Бкритхкеаг (50/100))хК1 (8)
де: Бзаг - загальний бал сощального впливу банку; Бкрит - кiлькiсть балiв за кри-терiем; к<ааг - ваговий коефщент категорп; К1 - корегуючий коефiцiент, який враховуе обсяг щорiчноl доброчинностi банку, вщображено! у звггаосп i наяв-нiсть окремо створеного банком благодшного фонду (табл. 4).
Табл. 4. Значення корегуючого коефцента при визначент рiвня сощального
впливу банку
Частка в1драхувань на спонсорство та доброчиншсть до чистого прибутку банку, % К1 - поправочний коеф1ц1ент
10< 1
5-10 0,95
2,5-5 0,90
1-2,5 0,85
0-1 0,80
Немае шформацп 0,75
Наявний благод1йний фонд банку 1,25
Кшьюсть балiв за критерiем визначають за 5-зiрковим рейтингом i виз-начае важливiсть конкретного аспекту сощального впливу: критичне (4), дуже важливе (3), важливе (2), мало важливе (1), зовсiм не важливе (0). Максималь-ний бал за критерiем соцiального впливу = 4x0,5 = 2. Негативне твердження за критерiем отримуе значення "-" у загальнш формулi, таким чином банк може здобувати негативний рейтинг або його зниження через негативний вплив на суспшьство.
Враховуючи зростаючу роль суспшьства у визначеннi репутацil банку та впливi на його дiяльнiсть, ми пропонуемо створення он-лайн системи визначен-ня соцiального впливу банюв. Ця система заснована на принцищ краудсорсин-гу, тобто зборi даних вщ населення у режимi реального часу. Ми здшснили КСВ-рейтингування топ 12 банюв Укра!ни за розмiром активiв станом на кi-нець 2013 р. (табл. 5) на основi даних мережi 1нтернет (статп, офiцiйнi сторiнки сайтiв, результати рейтинпв та iн.) щодо соцiальноl активносп банкiв та вико-нання критерпв, наведених у табл. 3.
Результати дослщження показують передусiм активнiсть банюв у сощ-альнiй сферi, а також яким чином цю активщсть оцiнюе суспiльство. Адже по-чатковою метою КСВ-полiтики банку е щдвищення його позитивно! репутацil у суспшьст та формування довiри, з метою нарощення клiентськоl бази та ста-бiльного розвитку банку, поеднуючи економiчну вигоду iз соцiальною.
Запропонована рейтингова он-лайн платформа покликана стати "Вжше-дiею соцiального впливу", а тому стимулювати менеджмент банку до втшення нових соцiальних проектiв згiдно з чеком-листом уведених нами критерпв i за-несення !х у базу даних сощального спливу, з метою корегування та щдвищен-
ня достовiрностi рейтингу банками самостшно. Запропонована методика може стати основою для створення "сощального паспорта" банку, який задекларував свою сощальну позицiю та став членом Глобального Договору ООН.
Табл. 5. Рейтинг сощального впливу банте УкраТни
№ Назва банку . о ^ -о я о а з вил О.Я 3 Я Н Я ^ С ш £ j[o 2 * я ь и нь ч я ц ■¿3 g.g и я о ^ -о -а с ви £ .2 1 § "ф1 1— В я * g.g S- я и аБ Наявшсть благо-дшного фонду банку у и i ,ь i и о т Я 5 И ° и Й ™ 'я Я к fr £ к ^ § Ё ^ я и .е- n 8 ^ а б i сн о и 2 £ о а н .3 S3 я В з С од Чистий прибуток банку, тис.грн 2012 р. Загальний бал от-риманий банком
1. Укрсоцбанк UniCredit 33 3 115 UniCredit Foundation - 3027 53,9
2. Райфайзен банк Аваль 27 1 96 H. Stepic CEE Charity 5871 (1,83 %) 319267 51
3. ПриватБанк 19 6 39 Помагати просто - 1330971 18,28
4. Надра 10 2 31 Дитячий свгт - 157450 14,53
5. OTP Bank 11 2 36 - 659 (0,58 %) 113406 14,4
6. Дельта банк 10 2 29 - - 91955 10,88
7. Альфа-Банк 9 3 23 - 769 (2,29 %) 33599 9,78
8. ПУМБ 7 1 24 - 832 (0,29 %) 278597 9,6
9. Сбербанк России 6 1 20 - - 407824 7,5
10. ВТБ 7 2 18 - 1923 (0,27 %) (694633) 7,2
11. Ощадбанк 13 8 18 - - 662644 6,75
12. Проминвестбанк 1 3 -7 - - (1805945) -2,63
Примака: розробив автор на 0CH0Bi р!чно! звгтносп бангав.
Етичш зобов'язання дедал1 часпше стають формально визначеними у кодексах поведшки, щнностях банку, а також у таких важливих аспектах, як м1с1я, корпоративне управлшня та ш., що надае банку щентичносп (вщ англ. Identity - особиспсть, шдивщуальнють, справжщсть). Дуже важливими е засоби ощнювання етичносп поведшки банку, тому виникае однозначна необхщшсть у розробленн достов1рних м1жнародних шдекшв етичносп (сталого розвитку), рейтинпв КСВ, регулярно! сощально! звгтносп, м1жнародних норматив1в сощального швестування та !н.
Висновки. На сьогодн серед основних щдход1в до ощнювання реал1за-цп сощально! вщповщальносл банку вщсутня едина методика ощнки !х сощ-ально! вщповщальносл, а т методики, яю юнують, мають рекомендацшний характер, не мае практики !х використання укра!нськими банками, що пов'язано з вщсутшстю вщповщних норм та вимог закону.
Практика доводить, що y державах, де нормативна база, яка регулюе економ1чщ процеси, е недосконалою, довготривалого y час економ1чного зрос-тання не досягаеться, i, навпаки, для держав, де нормативна база сприяе дшовш активносп суб'ектiв господарювання, характерний тривалий економiчний роз-виток. Ушфжащя запропоновано! методики оцiнювання рiвня сощального впливу банку дае змогу досягнути прозоростi банювсько! системи та покращи-ти репутацiю укра!нських банкiв.
Л1тература
1. Водницька Н.В. Сощальна вiдповiдальнiсть 6i3Hecy: сутнють i методика оцiнки. Дер-жавне регулювання соцiального пiдприeмництва та сощально-вщповщального 6i3Hecy / Н.В. Водницька; за заг. ред. Амосова О.Ю. - Харюв : Вид-во ХОМО "Союз молодих пiдприeмцiв", 2008. - 152 с.
2. Галушка З.1. До питання про соцiалiзацiю банювсько! дiяльностi / З.1. Галушка, А.П. Ду-чинськмий // Науковий вюник Буковинського державного фiнансово-економiчного унiверситету : зб. наук. праць. - Чершвщ : Вид-во БДФЕУ. - 2012. - Вип. 1 (22). - 468 с.
3. Ласукова А. Взаемозв'язок сощально-етичного маркетингу та корпоративно! сощально! вщповщальносп / А. Ласукова // Вюник Терношльського нащонального економiчного ушверси-тету : зб. наук. праць. - 2012. - Вип. 3. - С. 81-91.
4. Сощальна вщповщальнють бiзнесу: розумшня та впровадження. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.un.org.ua/files/Concept_Paper.pdf.
5. Черних О.В. Управлiння соцiальною вiдповiдальнiстю на великих шдприемствах : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 - Економжа та управлiння шдприемствами / Черних Олена Вiкторiвна. Нащональна академiя наук Укра!ни, 1н-т економ^ промисловостi. - Донецьк, 2012. - 24 с.
6. Chatterji A. How Well Do Social Ratings Actually Measure Corporate Social Responsibility? / A. Chatterji. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hbs.edu/faculty/Publication Files/ 07-051.pdf.
7. Hopkins M. Measurement of Corporate Social Responsibility / M. Hopkins. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mhcinternational.com/monthly-features/articles/110-measurement-of-corporate-social-responsibility.
8. Rate the Raters. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sustainability.com/ lib-rary/rate-the-raters-phase-one#.USIidaVHJlg.
9. The Top 10 Trends in CSR for 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. for-bes.com/ sites/forbesleadershipforum/2012/01/18/the-top-10-trends-in-csr-for-2012.
Штибель У.И. Оценка уровня воздействия банка на социальные процессы и его деловую репутацию
Рассмотрены информационно-маркетинговые инструменты совершенствования социальной ответственности банка, определено ее положительное влияние на репутацию банковского учреждения, рассмотрены международные практики и приведены предложения по совершенствованию рейтинговых систем оценки уровня корпоративной социальной ответственности, повышение социально-экономической эффективности социальных инициатив на глобальном и локальном уровнях, разработана методика и осуществлено рейтингование украинских банков по уровню их социального влияния на общество и экономику Украины.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, рейтинг, репутация, этическое инвестирование, социальные критерии.
Shtybel U.I. Measuring Social Impact of the Bank and Improvement its Business Reputation.
This article reviews the information and marketing tools for improvement of the banks' corporate social responsibility, its positive impact on the reputation of the banking institution, the international practices and proposals for improvement of the corporate social responsibility rating systems, improvement of the socio-economic efficiency of social initiatives on local and global level. The new methodology is developed, and rating of the Ukrainian banks by their social impact on the society and the economy of Ukraine is conducted.
Key words: corporate social responsibility, ranking, reputation, ethical investing and social criteria.
