CC BY
28
УДК 543:614.3 + 543.9
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45118
СУЧАСН1 МЕТОДИ АНАЛ1ЗУ ЯКОСТ1 ВИН
© Г. З. Гайда, Г. М. Клепач, М. М. Синенька, Н. G. Стасюк, М. В. Гончар
В оглядi розглянуто лiтературнi дат стосовно сучасних фiзико-хiмiчних та ензиматичних Memodie Ki-льюсного визначення основних кoмпoнeнmiв вин. Представлено результати власних до^джень по роз-рoбцi ферментних та miтинних амперометричних сeнсoрiв на етанол, лактат, глюкозу, аргiнiн та ап-робацН Их на реальних зразках вин
Ключовi слова: методи анал1зу вин, ферменти, бюсенсори, етанол, глщерол, лактат, глюкоза, аргтт
In this paper physical-chemical and enzymatic methods of quantitative analysis of the basic wine components were reviewed. The results of own experiments were presented for the development of enzyme- and cell-based amperometric sensors on ethanol, lactate, glucose, arginine
Keywords: methods of wine analysis, enzymes, biosensors, ethanol, glycerol, lactate, glucose, arginine
1. Вступ
У наш час на виноробство - цю високоприбут-кову галузь харчово! шдустрп, працюють багато нау-ково-дослвдних установ та агропромислових об'еднань, яш мають за мету забезпечити належну яшсть продукци (або И покращення) та розширення асортименту. Саме тому виноробство потребуе на кожному еташ процесу виробництва алкогольних напо!в досконалих методiв анатзу, що неможливе без використання найсучасшших та високовартюних приладiв.
Основними недолшами традицшних методiв анатзу, як1 застосовуються для контролю якосп хар-чових продуктiв, зокрема, вин, е недостатня селек-тивнiсть та чутливють, потреба у дорогому та/або громiздкому обладнаннi i висококвалiфiкованому персонал^ значна складнiсть аналгшчно! процедури та тривалють процедури визначення.
2. Постановка проблеми
Досконалих методiв к1льк1сного аналiзу цiльових аналiтiв - складових вин - дос не iснуе, тому створення нових селективних, чутливих та еко-номiчно вигiдних аналiтичних пiдходiв е надзвичай-но актуальним завданням аналггично1 бютехнологи. Таким вимогам вiдповiдають ензиматичш методи, зокрема, бiосенсорнi.
3. Лггературний огляд
Виноградне вино е одним з найстарших напо1в у свт, вiком понад 8000 рок1в. Сьогодш його справедливо вважають культурною спадщиною люд-ства. Свого поширення виноробство набуло у Захiднiй та Середнiй Азп, Gгиптi, Середземномор'1, древнiй Грецп та Рим^ звiдки розповсюдилось у £врош. З давнiх часiв було ввдомо про цiлющi вла-стивостi вина: Пппократ рекомендував вживати ро-зведене водою вино для л^вання головного болю i розладiв травлення [1, 2].
Добре вино - це джерело поживних речовин та гарного настрою. Яшсть вина визначають його сен-сорнi властивосп, прозорiсть та стабiльнiсть. Головнi сенсорш властивостi алкогольних напо1в - аромат, смак, текстура, колiр, в'язкiсть. Базовi складовi, що
визначають як1сть вина - глюкоза, глщерол, етанол, лети сполуки, органiчнi кислоти, антиоксиданти, вь тамiни, амiнокислоти, бiлки. Доведено, що рiвень i спiввiдношення базових компоненпв у винi залежать вiд типу сировини (сорту винограду, ступеню його стиглосп та географiчного регiону його культиву-вання) i способу ii переробки, технологи виробництва напою, умов дозрiвання (витримки) та зберiгання вина [3-9].
Вино - бюлопчна рщина i невичерпний об'ект дослвдження. Видатний хiмiк Д. Менделеев наприкь нцi Х1Х столiттi зазначив: «Валяке вино мiстить 9599 % води i алкоголю, але в залишкових 5 % знайде-но хiмiею таку кiлькiсть рiзноманiтних речовин i у таких малих гомеопатичних дозах, що вплив 1х на ор-ганiзм ще далеко не дослщжено; труднiсть 1х вивчен-ня залежить частково ввд малостi 1х вмiсту у винi. Букет вин ще е маловщомим завдяки великим трудно-щам його вивчення i великим коштам для цього».
Водночас iз органiчними сполуками, вино мютить до 20 найменувань неоргашчних речовин, у кiлькостi 1,5-3,5 г/л. Мшеральш сполуки, зокрема катiони К+ (0,4-1,8 г/л), Са2+, Na+ и Mg2+ (кожен - до 0,2 г/л), а також сульфат-анiони (до 1,0 г/л) i фосфат-анюни (до 0,9 г/л), знаходяться у виш у виглядi вшь-них юшв або у складi комплекав iз органiчними компонентами [7-10]. 1они калiю, магнш, марганцю, залiза та фосфору використовуються др1жджами як необхщш фактори росту клiтин; iони залiза i мiдi бе-руть участь в окисно-ввдновних реакцiях як каталiза-тори. Надлишок сполук металiв призводить до неба-жаних змiн букета i смаку, саме тому 1х вмiст у винi ретельно контролюють та обмежують: мiдi мае бути до 2,0 мг/л, залiза - до 10 мг/л. Щдвищення концен-трацп iонiв кальцш, залiза, хлору, сульфапв у винах виникае в силу порушень технологи виробництва напо1'в. Бор, йод, рубiдiй, фтор, марганець та iнш. ре-човини зазвичай присутнi у винi як мжроелементи i мають, незважаючи на слiдовi кiлькостi, значний фiзiологiчний вплив на оргашзм людини [10-16].
Традицiйними методами аналiзу компонентiв вин е хiмiчнi, фiзико-хiмiчнi та бiохiмiчнi методи [6, 7, 11, 15]. Водночас iз традицшними застосовуються найсучаснiшi подходи: високоефективна рщинна
(ВЕРХ) та газова хроматограф1я (ГХ), молекулярно-ситова хроматограф1я, афшна хроматограф1я i3 вико-ристанням iмобiлiзованих ферменпв, хемо- i бюсен-сори i3 спектрофотометричним, хемiлюмiнометрич-ним, флуоресцентним, амперометричним, потенцю-метричним та iнш. способами реестрацп продукту, мас-спектрометрiя (МС), атомна i молекулярна ад-сорбцiйнна спектрометрiя, у т. ч. i електротермальна, електронна iонiзацiя (Е1). З метою досягнення най-вищо! чутливостi та селективносп поеднують де-к1лька методiв: ВЕРХ/МС, ГХ/МС, ВЕРХ/МС/МС, МС/МС/Е1 [1-5, 16-25]. Бiльшiсть аналiзiв вико-нуеться в автоматичному iнжекторному проточному режима
Рiзнi варiацil концентрацй летких сполук та етанолу найбiльше впливають на аромат та смаковi властивостi вина, вщповвдно. Летк1 сполуки, голов-ним чином етиловi ефiри органiчних кислот, вини-кають як продукти метаболiзму дрiжджiв при фер-ментацп соку i створюють «букет» вина [8, 9]. Вмют цих етилових ефiрiв (iзоамiлацетату, етилгексаноату, етилоктаноату, етилдеканоату та ш.) в винi зростае в процес витримки вина. В червоному винi сенсорним методом «електронного носу» розрiзняють та щен-тифiкують до 800 рiзних молекул летких сполук [18, 19]. Показано, що певш концентрацй' бiлка, алкоголю та глщеролу суттево впливають на калька ноток аромату, але бiльшiсть комбшацш мае найсуттевiший ефект за низько! концентрацй' летких сполук. Полюа-хариди дещо послаблюють iнтенсивнiсть загального аромату, глщерол сприяе насиченостi смаку. Глще-рол та, меншою мiрою, полюахариди впливають на в'язк1сть напою. Шдвищений вмiст алкоголю поси-люе негативш текстурнi показники пекучостi, терп-косл та гiркоти, в той час як глщерол пом'якшуе цi ефекти. За вщсутносп полiсахаридiв, високий вмют етанолу також спричиняе неприемний металiчний присмак [26].
Небажанi компоненти, що попршують як1сть вина, а саме - етилфеноли (2-фенiлетанол, линаол i бензальдегiд), видаляють сорбуванням деревиною та осадом др1ждж1в пiд час дозрiваннi вина у дубових д1жках протягом двох мiсяцiв. Дослiдження, прове-дене на 240 зразках вин, довело, що таке «самоочи-щення» вина деревиною дуба покращуе його аромат, колiр, прозорють та стабiльнiсть, тобто загальну яшсть вина [3].
Вино мiстить антиоксиданти завдяки присут-ностi в ньому фенольних сполук. Методом ВЕРХ iз спектрофотометричною (СФ) та флуоресцентною реестращею аналiту, виявлено до 48 рiзних фенольних сполук у виш, а саме антоцианiни, флаван-3-оли, флаваноли, гiдроксицинамоновi i бензойнi кислоти та ш. [22]. Встановлено, що антиоксидантний потенцiал (АОП) червоних вин, зокрема сорту Каберне, е най-вищим, причому, вiн зростае при тривалому до-зрiваннi червоного вина у процеа його витримування [12], в той час як для бiлих вин визначальним для АОП е певний рiвень тиску при дозрiваннi [12, 13, 22].
Сполуки перехвдних металiв, зокрема iони мiдi та залiза, доданi до зразку вина в модельних дослщах, знижують АОП вин. Останнш оцiнюють за допомо-
гою електронно-спiнового резонансу та СФ методом. Зниження здатностi вина до шактивацп вiльних ра-дикалiв (тобто, зниження АОП вина) може бути наслщком незворотньо! реакцй' iонiв металiв iз поль фенолами вина з утворенням неактивних комплексiв [12]. Аби не втратити цiлющi властивостi вина, важ-ливо знати, як його вживати. В модельному дослiдi показано, що одночасна присутшсть в шлунку червоного вина та ютв залiза зменшуе АОП фенольних сполук вина завдяки !х взаемоди, особливо у присут-ностi бiлкiв, наприклад, м'яса.
Для швидко! детекцй' у винах токсичних сполук важких металiв (Cd, Cu, Zn i Pb) та металощв (As) застосовують найсучаснiшi методи, зокрема мультиелементну електротермальну атомно-адсорб-цiйну спектрометрш [17]. Чутливим методом моле-кулярно! абсорбцшно! спектрометрй' к1льк1сно ре-еструють сполуки залiза. Залежно ввд сорту вина, за-гальний вмiст залiза становить ввд 1,72 до 5,48 мг/л [10]. Cu, Cd, Pb i Zn в сухих винах визначають шль-шсно методом анодно! стрiп-вольт-омметрil за вико-ристання електродiв iз товстим шаром графiту [27]. Методом iндуктивно-зв'язаноl плазмово! МС шль-к1сно та напiвкiлькiсно рееструють у зразках вин заб-руднюючi домшки, зокрема, метали Li, Be, Al, V, Cr, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Ga, As, Se, Rb, Sr, Ag, Cd, In, Cs, Ba, Hg, Tl, Pb, Bi та U. Метод дозволяе вимiрюва-ти аналiзованi сполуки (^м Fe i Zn) iз пороговой чутливiстю 0,1 мкл/л [28].
4. Мета дослвдження
Метою дослщження було проаналiзувати лi-тературнi потоки за проблемою «Сучасш методи аналiзу якостi вин», висвiтлити позитивнi та негативш характеристики нових пiдходiв у порiвняннi з вi-домими традицшними методами та запропонувати найоптимальнiшi напрямки аналiтичноl бiотехноло-гй' (ензиматичш, бiосенсорнi включно), яки можна реально розвивати на даний час в Укра!ни.
5. Результати та Тх обговорення
Одним iз критер^'в високо! якостi вина е в1дсу-тнють в ньому шк1дливих домiшок - токсичних та канцерогенних сполук.
Канцерогенний етилкарбамат (ЕК), шнцевий продукт перетворення L-Арпшну (Arg) до сечови-ни та конденсацп останньо! з етанолом, може гене-руватись у винах пiд дiею мiкроорганiзмiв [2527]. Якщо концентращя Arg в соку перевищуе 1000 мг/л (5,0 мМ), то потенцшна концентрацiя ЕК у винi буде вища за 15 мкг/л. У Сполучених Штатах такий рiвень ЕК е граничною нормою, у Канадi та Чех^' легалiзована норма ЕК у виш становить 30 мкг/л. Визначення ЕК в винах проводяться за до-помогою коштовних приладiв, основаних на методах ВЕРХ, ГХ/МС та ГХ/МС/МС. 1снуе два шдхо-ди до того, як запоб^ти критичного рiвня ЕК в виш та забезпечити його високу яшсть: проводити мониторшг ЕК на вах стадiях виробництва вина або аналiзувати попередники ЕК, Arg зокрема, у вихщнш сировинi (фруктових соках) та в ходi тех-нологiчного процесу [29-31].
Алкоголь визначали ензиматичним методом ще з 50-их рок1в [32]. Метод грунтуеться на окислен-m етанолу до ацетальдепду алкогольдепдрогеназою (АДГ) з одночасним утворенням вщновленого шко-тинамщного коферменту NADH, який рееструеться спектрофотометрично. Метод мае значш переваги перед х1м1чними шдходами: точний, надшний, за ви-користання вщповщно1 тест-системи - простий у ви-конанш, придатний для сершних визначень, достат-ньо чутливий, бшьш селективний, проте шш1 ал1фа-тичш первинш та вторинш спирти дають позитивну реакцш через неспециф1чшсть АДГ.
Альтернативою АДГ-методу е оксидазний тд-хвд з використанням алкогольоксидази (АО) метило-трофних дрщдж1в, яка в рол1 кофермента мютить мщно зв'язаний з бшком ФАД. Катал1зована нею ре-акщя е необоротною, що зшмае ряд проблем, яю юну-ють у АДГ-метода визначення етанолу. Здаттсть АО продукувати пероксид водню у присутносп первинних ал1фатичних спирпв, у тому чист етанолу, використо-вуеться для кшьюсного визначення останнього.
В 1нституп бюлогп кттини (1БК) НАНУ було сконструйовано ушкальний надпродуцент алкогольоксидази (AO) - штам термотолерантних метило-трофних др1ждж1в Hansenula polymorpha C-105 (gcrl catX) та розроблено ефективну технолопю одержан-ня високоочищеного препарату АО [33].
Аналггичне використання АО у склад1 бю-д1агностикум1в, що додатково мютили хромоген та пероксидазу (ПО), грунтуеться на визначенш етанолу та шших спирпв за утвореним пероксидом водню ("Алкотест") [34-36]. Наб1р «Алкотест» було усшш-но застосовано для анал1зу реальних зразк1в вино-продукпв [37]. Функцюнальш можливосп методу можна розширити шляхом уведення в реакцшну сумш шших оксидаз (наприклад, глюкозооксидази для анал1зу глюкози), що стало основою для створен-ня д1агностичного набору "Д1АГЛЮК-2".
Для к1льк1сного вим1рювання концентрацй' глщеролу ензиматичними методами зазвичай засто-совують глщеролдепдрогеназу (ГДГ). При визначенш глщеролу у виш методом шжекторного проточного анал1зу (1ПА), розведене вино наносять на колонку 1з ко^мобшзованими ферментами - ГДГ та NADH-оксидазою. Утворений пероксид водню рееструють хем1люм1несцентним методом 1з порого-вою чутливютю (ПЧ) - 7 10-5 мМ [38].
При визначення глщеролу методом ВЕРХ на сорбенп ввддшяють глщерол, якш у ферментативнш реакцй' з 1моб1л1зованою ГДГ продукуе NADH. Продукт рееструють флюорометрично. ПЧ методу -0,01 мМ [39].
Ензиматичний метод одночасного анал1зу етанолу i глщеролу у виш складаеться з двох еташв -х1м1чного та ензиматичного, iз ГДГ. Етанол спектрофотометрично визначають на першому етапi, глще-ролу - спектрофлюорометрично на другому [40]. При послвдовному визначеннi етанолу i глщеролу в зраз-ках вин за допомогою АДГ i ГДГ, використовують багатоканальну систему СФ детекцп [41]. Методи усшшно апробовано при тестуваннi як бших, так i червоних вин.
Потреби контролю безпеки навколишнього се-редовища i продукпв харчування спричиняють щорiчне зростання ринку бiосенсорiв. Аналiтичнi си-стеми на основi бiосенсорiв е мобiльними, здатними до автоматизаци, тому зрозумiло, що останшми роками набувае все бшьшо1 актуальностi проблема по-шуку та розробки нових ферментативних систем, введення ïx у склад бiосенсорiв та адаптацiï для селективного визначення речовин у продуктах харчу-вання, зокрема, у винах.
Найвищого прогресу бiосенсорниx теxнологiй та масштабу ïx використання досягнули краши Пiвнiчнiй Америцi. Глобальний ринок бiосенсорiв в цьому регiонi свiту був оцшений в 2014 роцi на суму $ 12,963.6 млн, а до 2020 року очшуеться зростання ще1" суми до $ 22,551.2 млн, тобто, на 9,7 %. Одними з головних гравщв на ринку бiосенсорiв е наступш провщт фiрми: Abbott Laboratories, Inc, Siemens Healthcare, Nova Biomedical Corporation, Bayer AG, Johnson and Johnson, Medtronic, Inc. and Hoffmann-La Roche, Ltd [42].
На сьогодш вщомо кшька тишв бiосенсорiв, якi вiдрiзняються природою бюелемента, матерiалом електроду та характером перетворювача. У бшьшосп бiосенсорiв в якосп бiоселективного елементу засто-совують ферменти або клггини, якi iммобiлiзованi на поверxнi електроду. Для реестрацп сигналу викори-стовують потенцiометричнi, амперметричш та кон-дуктометричнi перетворювачи, а також флуорес-центнi оптоволоконнi трансдуктори [43, 44].
Для конструювання бiоелектродiв використо-вуються рiзноманiтнi матерiали - платина, золото, скло, вуглець, разновиди графiту, друкованi планарнi електроди, "жорстш" бiокомпозицiï карбонових полiмерiв, цеолiти, полiмернi мембрани. При кон-струюваннi сучасних бiосенсорiв застосовують наступнi методи iммобiлiзацiï ферментiв: фiзичну сорбцiю, ковалентне зв'язування, проникнення у гель, електрополiмерiзацiю, техшку "золь-гель", а також структури, що здатнi до самозборки [43].
В ролi бiоселективниx елементiв амперо-метрiчниx сенсорiв зазвичай використовують окси-доредуктази. Продуктами реакцiй перетворення вщповвдних субстратiв, каталiзованиx оксидоредук-тазами, е кисень (каталiзатори - бiльшiсть оксидаз), пдроген пероксид (оксидази, за винятком тих, що продукують воду) або ввдновлеш форми NAD(P)H (каталiзатори - депдрогенази).
На основi комерцiйниx препарапв ферментiв розроблено ряд бiосенсорiв, сформульовано загальнi принципи конструювання бiоелектродiв на основi дегiдрогеназ для амперометричного визначення етанолу, глюкози, глщеролу, лактату, малату i глутамату [43-46]. Для реестрацп продукпв ензиматичних реакцш - H2O2 i NADH - використовують електро-xiмiчнi медiатори Prussian Blue i феназш метосуль-фат, що дозволяе досягти високо1' чутливосл визначення обох аналiзiв (0.5 мкМ).
Сконструйовано амперометричнi мультиен-зимш бiосенсори на глiцерол. Бiочутливий шар елек-тродiв складався iз 5 ферменпв, на поверxнi елек-тродiв двох типiв [47]. В результата каскаду ензима-
тичних реакцiй такий бiосенсор, за присутносп елек-трохiмiчного медiатору ферощащду, дозволяе рееструвати глiцерол у винах iз ПЧ складае близько 2 мкМ для обох електродiв.
Амперометричний бiосенсор для одночасного визначення глюкози, етанолу и лактату за перокси-дом водню базуеться на використанш вiдповiдних ферменпв у паралельнiй конф^рацп [48].
Таким чином, досконалих методiв к1льк1сного аналiзу цiльових аналiтiв - складових вин - дос не iснуе, тому створення нових високоселективних та чутливих ензиматичних методiв, зокрема бюсенсор-них, е надзвичайно актуальним завданням.
В останш роки бурхливо розвиваеться новий напрямок бюлогп - бiонанотехнологiя, яка дозволяе створювати матерiали нового поколшня, вкрай необ-хiднi у бюсенсорщг Використання наноматерiалiв призводить до покращення аналiтичних характеристик бiосенсорiв, зокрема, шдвищення чутливостi i
селективностi, зниження витрат бiоматерiалу та спрощення процедури аналiзу [43, 49].
В 1нституп бюлогп клiтини НАН Украши бу-ло розроблено амперметричнi сенсорнi системи (табл. 1) для шльшсного визначення етанолу, глще-ролу, L-лактату, L-арпшну. Основним бюрозшзнаю-чими елементами бiосенсорiв на етанол, лактат i ар-гiнiн були вiдповiднi високооочищенi ферменти, ви-дiленi i3 клiтин дрiжджiв H. polymorpha за власними технолопями [33, 43, 50-54] або сами клггини [53]. Для покращення фiзико-хiмiчних характеристик бю-сенсорiв (стабiльностi, чутливосп) ферменти iммобiлiзували на наночастинках (НЧ) благородних металiв. Використання наноматерiалiв як носив ферменпв дозволить створити бюсенсори «третього поколшня» з покращеними бiоаналiтичними параметрами, яки здатш до прямого безмедiаторного переносу електрошв з молекули ферменту на поверхню трансдуктора.
Таблиця 1
Характеристики створених амперометричних бiосенсорiв, як1 можуть бути перспективними для аналiзу
компонента вин
Аналiт/ посилання Бiомембрана Диапазон лiнiйностi, мМ Час вщгуку (95 %) Стабшь-шсть Субстратна специ-фiчнiсть, % KMapp, мМ
Етанол/[52] алкогольоксида-за/пероксидаза до 2.0 20 с 30 дiб Метанол -100, етанол - 30, формальдегид, пропа-нол, бутанол - 10 1.93 ± 0.08
Глюкоза/ неопублiко-ванi данi глюкозооксида-за/пероксидаза до 0.1 20 с 7 даб Глюкоза -100 0.13
Глюкоза/ неопублiко-ваш данi глюкозооксида-за/пероксидаза/ наночастинки до 2.2 6 с 60 дiб Глюкоза -100 3.1
L-лактат/ [53] Флавоцитохром b2 до 0.5 7 с 7 даб L-лактат - 100, D-лактат - 1.8 0.52 ± 0.02
L-аргiнiн/ [54] Аргiназа/ Уреаза 0.07 - 0.6 10 с 3 доби Can - 100, Arg - 95, Pro - 4 1.27 ± 0.29
L-арпшн/ [55] Клiтини др1ждж1в/ Уреаза до 0.6 60 с 3 доби Arg - 100, Can - 65, L-Lys - 27, Ser - 7, Pro - 5 0.51 ± 0.05
Розробленi бiосенсорнi та ензиматичш методи визначення цiльових аналiтiв дослщжено на реальних зразках вин у порiвняннi з референтними методами: встановлено високий рiвень кореляцп мгж одержани-ми результатами (R=0,998), що свщчить про надш-нiсть запропонованих методiв для експрес-визначення вмiсту у винах етанолу, лактату, глюкози, арпшну [52, 53, 55].
6. Висновки
Переважна к1льк1сть iснуючих методiв визначення концентрацп головних компонентiв вин е складними: потребують значних витрат часу, кош-товного обладнання, додатково! пробопiдготовки та
високо! квалiфiкацil персоналу. Аналiз лiтературних потоков засвiдчуе, що б№шють методiв мае низку недолЫв, а саме, недостатню селективнiсть (хiмiчнi методи), громiздкiсть та коштовнiсть апаратури (фь зико-хiмiчнi методи), необхiднiсть у використанш додаткових реагенпв або ферменпв (ензиматичнi ш-дходи).
Застосування бюсенсорних методiв стае альтернативою традицшним аналiтичним методам i е пер-спективним шляхiв розв'язання проблем, пов'язаних iз контролем продуктiв в ходi !х виробництва.
Створення бiосенсорiв третього поколiння -сучасних економiчно випдних, високоселективних, чутливих, швидк1сних i надшних аналiтичних сис-
тем, дозволить забезпечити високу яшсть харчових продукпв та напо!в.
Подяки
Роботу виконано за фшансово! тдтримки НАН Укра!ни в рамках комплексно! науково-техшчно! програми «Сенсорш прилади для медико-еколопчних та промислово-технолопчних потреб: метролопчне забезпечення та дослщна експлуатащя» (проект № 13/2015).
Л^ература
1. Wine Science, 3rd Edition. Principles and Applications [Text]. - Ed. Jackson & Jackson, Academic Press, 2008. -776 р.
2. Flavor, Fragrance, and Odor Analysis. Second edition [Text] / R. Marsili (Ed.). - CRC Press, 2001. - 280 p. doi: 10.1201/9780203908273
3. Jackson, R. Wine Tasting. A Professional Handbook [Text] / R. Jackson. - Academic Press, 2009. - 512 p.
4. Риберо-Гайон, Ж. Теория и практика виноделия. Т. 2 [Текст] / Ж. Риберо-Гайон, Э. Пейро и др. - М.: Пищевая промышленность, 1979. - 352 с.
5. Grossmann, M. It's not all about adulteration [Electronic resource] / M. Grossmann // Modern Wine Analysis. Trace analysis of precious drops. - P. 2-5. - Availabe at: http://www.gerstel.com/pdf/GSW_Wine_Special_en.pdf
6. Горюшкша, Т. Б. Виноградт вина. Хiмiчний склад та методи визначення [Текст] / Т. Б. Горюшкша, С. В. Дзядевич // Бютехнологш. - 2008.-Т. 1, № 2. - С. 24-38.
7. Speciality Wines [Text]. - Advances in Food and Nutrition Research. - 2011. - Vol. 63. - P. 1-314.
8. Villamor, R. R. Effects of ethanol, tannin and fructose on the headspace concentration and potential sensory significance of odorants in a model wine [Text] / R. R. Villamor, M. A. Evans et al. // Food Research International. - 2013. -Vol. 50, Issue 1. - P. 38-45.
9. Munos-Gonzalez, C. Beyond the characterization of wine aroma compounds: looking for analytical approaches in trying to understand aroma perception during wine consumption [Text] / C. Munos-Gonzalez, J. J. Rodríguez-Bencomo, M. V. Moreno-Arribas, M. Á. Pozo-Bayó // Analytical and Bi-oanalytical Chemistry. - 2011. - Vol. 401, Issue 5. - P. 15011516. doi: 10.1007/s00216-011-5078-0
10. Ferreira, S. L. C. Development of method for the spe-ciation of inorganic iron in wine samples [Text] / S. L. C., Ferreira, H. S., Ferreira et al. // Analytica Chimica Acta. - 2007. -Vol. 602, Issue 1. - P. 89-93. doi: 10.1016/j.aca.2007.09.002
11. Сборник международных методов анализа и оценки вин и сусел [Текст] / под. ред. Н. А. Мехузла. - М.: Пищевая промышленность, 1993. - C. 38-61.
12. Espinoza, M. Determination of reactions between free radicals and selected Chilean wines and transition metals by ESR and UV-vis technique [Text] / M. Espinoza, C. Olea-Azar et al. // Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Bio-molecular Spectroscopy. - 2009. - Vol. 71, Issue 5. -P. 1638-1643. doi: 10.1016/j.saa.2008.06.015
13. Villau, D. Influence of enological practices on the antioxidant activity of wines [Text] / D. Villas, M. S. Fer-nаndez-Pachуn et al. // Food Chemistry. - 2006. - Vol. 95, Issue 3. - P. 394-404. doi: 10.1016/j.foodchem.2005.01.005
14. Argyri, K. Iron decreases the antioxidant capacity of red wine under conditions of in vitro digestion [Text] / K. Argyri, M. Komaitis, M. Kapsokefalou // Food Chemistry. -2006. - Vol. 96, Issue 2. - P. 281-289. doi: 10.1016/ j.foodchem.2005.02.035
15. Кишковский, З. Н. Химия вина [Текст] / З. Н. Кишковский, И. М. Скурихин. - М.: Агропромиздат, 1988. - 254 с.
16. Karadjova, I. Fractionation and speciation of Cu, Zn and Fe in wine samples by atomic absorption spectrometry [Text] / I. Karadjova, B. Izgi, S. Gucer // Spectrochim. Acta Part B: Atomic Spectroscopy. - 2002. - Vol. 57, Issue 3. -P. 581-590. doi: 10.1016/s0584-8547(01)00386-x
17. Ajtony, Z. Direct sample introduction of wines in graphite furnace atomic absorption spectrometry for the simultaneous determination of arsenic, cadmium, copper and lead content [Text] / Z. Ajtony , N. Szoboszlai et al. // Talanta. -2008. - Vol. 76, Issue 3. - P. 627-634. doi: 10.1016/j .talanta. 2008.04.014
18. Franc, C. F. Multi-residue off-flavour profiling in wine using stir bar sorptive extraction-thermal desorption-gas chromatography-mass spectrometry [Text] / C. Franc, F. David, G.de Revel // Journal of Chromatography A. - 2009. -Vol. 1216, Issue 15. - P. 3318-3327. doi: 10.1016/j.chroma. 2009.01.103
19. Ragazzo-Sanchez, J.A. Identification of different alcoholic beverages by electronic nose coupled to GC [Text] / J. A. Ragazzo-Sanchez, P. Chalier, D. Chevalier et al. // Sensors and Actuators B: Chemical. - 2008. - Vol. 134, Issue 1. - P. 43-48.
20. Restani, P. Validation by a Collaborative Interla-boratory Study of an ELISA Method for the Detection of Ca-seinate Used as a Fining Agent in Wine [Text] / P. Restani, F. Uberti, C. Tarantino, C. Ballabio, F. Gombac, E. Bastiani et al. // Food Analytical Methods. - 2012. - Vol. 5, Issue 3. -P. 480-486. doi: 10.1007/s12161-011-9270-9
21. Pan, X.-D. Evaluation of direct sampling method for trace elements analysis in Chinese rice wine by ICP-OES [Text] / X.-D. Pan, J. Tang et al. // European Food Research and Technology. - 2013. - Vol. 236, Issue 3. - P. 531-535. doi: 10.1007/s00217-012-1888-3
22. Gómez-Alonso, S. HPLC analysis of diverse grape and wine phenolics using direct injection and multidetection by DAD and fluorescence [Text] / S. Gómez-Alonso, E. García-Romero, I. Hermosín-Gutiérrez // Journal of Food Composition and Analysis. - 2007. - Vol. 20, Issue 7. - P. 618-626. doi: 10.1016/j.jfca.2007.03.002
23. Uthurry, C. A. Ethyl carbamate production by selected yeasts and lactic acid bacteria in red wine [Text] / C. A. Uthurry, J. A. S. Lepe et al. // Food Chemistry. - 2006. -Vol. 94, Issue 2. - P. 262-270. doi: 10.1016/j.foodchem. 2004.11.017
24. Mira De Orduña, R. Ethyl carbamate precursor citrulline formation from arginine degradation by malolactic wine lactic acid bacteria [Text] / R. Mira De Orduña, S.Q. Liu et al. // FEMS Microbiology Letters. - 2000. -Vol. 183, Issue 1. - P. 31-35. doi: 10.1016/s0378-1097(99) 00624-2
25. Jiao, Z. Ethyl carbamate in fermented beverages: presence, analytical chemistry, formation mechanism, and mitigation proposals [Text] / Z. Jiao, Y. Dong, Q. Chen. // Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. - 2014. -Vol. 13, Issue. 4. - P. 611-626. doi: 10.1111/1541-4337.12084
26. Jones, P. R. The influence of interactions between major white wine components on the aroma, flavour and texture of model white wine [Text] / P. R. Jones, R. Gawel et al. // Food Quality and Preference. - 2008. - Vol. 19, Issue 6. -P. 596-607. doi: 10.1016/j.foodqual.2008.03.005
27. Brainina, Kh. Z. Determination of heavy metals in wines by anodic stripping voltammetry with thick-film modified electrode [Text] / Kh. Z. Brainina, N. Yu. Stozhko et al. // Analytica Chimica Acta.- 2004. - Vol. 514, Issue 2. -P. 227-234. doi: 10.1016/s0003-2670(04)00372-1
28. Catarino, S. Measurements of contaminant elements of wines by inductively coupled plasma-mass spectrometry: A comparison of two calibration approaches [Text] / S. Catarino, A.S. Curvelo-Garcia, R. Bruno de Sousa // Talanta. -
2006. - Vol. 70, Issue 5. - P. 1073-1080. doi: 10.1016/j.talanta. 2006.02.022
29. Spayd, S. E. Nitrogen fertilization of white Riesling grapes in Washington. Must and wine composition [Text] / S. E. Spayd, R. L. Wample et al. // Am. J. Enol. Vitic. - 1994. -Vol. 45. - P. 34-42.
30. Huang, Z. Effect of vineyard locations, varieties and rootstocks on the juice amino acid composition of several culti-vars [Text] / Z. Huang, C. S. Ough // Ibid. - 1989. -Vol. 40. - P. 135-139.
31. Ough, C. S. Preliminary comments on effects of grape vineyard nitrogen fertilization on the subsequent ethyl carbamate formation in wines [Text] / C. S. Ough, D. Stevens, J. Almy. // Am. J. Enol. Vitic. - 1989. - Vol. 40. - P. 219-220.
32. Kaplan, N. O. Enzymatic determination of ethanol [Text] / N. O. Kaplan, M. M. Ciotti // Methods in Enzymolo-gy. - 1957. - Vol. 3. - P 253-255. doi: 10.1016/s0076-6879(57)03385-6
33. Shleev, S. V. Purification and characterization of alcohol oxidase from a genetically constructed over-producing strain of the methylotrophic yeast Hansenula polymorpha [Text] / S. V. Shleev, G. P. Shumakovich et al. // Biochemistry (Moscow). - 2006. - Vol. 71, Issue 3. - P. 245-250. doi: 10.1134/s0006297906030035
34. Павлшко, Г. М. Алкогольоксидаза та !! бюана-лгтичне використання [Tекст] / Г. М. Павлшко, Г. З. Гайда, М. В. Гончар // Вюник Львш. Ун-ту. - Бюл. Серiя. - 2004. - Вип. 35. - С. 3-22.
35. Гончар, М. В. Традиционные и ферментативные методы определения алкоголя в биологических жидкостях [Текст] / М. В. Гончар // Лаб. диагностика. - 1999. - № 1. -С. 45-49.
36. Гончар, М. В. Чутливий метод кшьюсного визначення пероксиду водню та субстратш оксидаз у бюлопчних об'ектах [Текст] / М. В. Гончар // Укр. бюх^м. журн. - 1998. - Т. 70, № 5. - С. 157-163.
37. Pavlishko, H. M. Oxidase-peroxidase method of ethanol assay in fermented musts and wine products [Text] / H. M. Pavlishko, O. V. Ryabinina et al. // Applied Biochemistry and Microbiology. - 2005. - Vol. 41, Issue 6. - P. 604-609. doi: 10.1007/s10438-005-0110-9
38. Kiba, N. Chemiluminometric method for the determination of glycerol in wine by flow-injection analysis with co-immobilized glycerol dehydrogenase NADH oxidase [Text] / N. Kiba, N. Azuma, M. Furusawa // Talanta. - 1996. -Vol. 43, Issue 10. - P. 1761-1766. doi: 10.1016/0039-9140(96)01969-8
39. Segundo, M. A. Sequential injection flow system with improved sample throughput: determination of glycerol and ethanol in wines [Text] / M. A. Segundo, A. O. Rangel // Analytica Chimica Acta. - 2002. - Vol. 458, Issue 1. - P. 131138. doi: 10.1016/s0003-2670(01)01525-2
40. Mataix, T. L. Simultaneous determination of ethanol and glycerol in wines by a flow injection-pervaporation approach with in parallel photometric and fluorimetric detection [Text] / T. L. Mataix, V.D. de Castro // Talanta. - 2000. -Vol. 51, Issue 3. - P. 489-496. doi: 10.1016/s0039-9140(99)00297-0
41. Rangel, A. O. Enzymatic determination of ethanol and glycerol by flow injection parallel multi-site detection [Text] / A. O. Rangel, I. V. Toth // Analytica Chimica Acta. -2000. -Vol. 416, Issue 2 - P. 205-210. doi: 10.1016/s0003-2670(00)00905-3
42. Global Market Study on Biosensor: Asia-Pacific to Witness Highest Growth by 2020 [Electronic resource]. - Available at: http://www.persistencemarketresearch.com/market-research/biosensor-market.asp
43. Smutok, O. Amperometric Biosensors for Lactate, Alcohols, and Glycerol Assays in Clinical Diagnostics [Text] / O. Smutok, G. Gayda et al.; P. A. Serra (Ed.) // Chapter 20 in
the Book "Biosensors - Emerging Materials and Applications". - INTECH, 2011, P. 401-446. doi: 10.5772/16643
44. Luca, G. C. Development of a Potentiometrie procedure for determination of glycerol and 2,3-butanediol in wine by sequential injection analysis [Text] / G.C. Luca, D.F. Reis et al. // Analytica Chimica Acta. - 1998. - Vol. 366, Issue 1-3. - P. 193-199. doi: 10.1016/s0003-2670(98)00103-2
45. Monosik, R. Multienzymatic amperometric biosensor based on gold and nanocomposite planar electrodes for glycerol determination in wine [Text] / R. Monosik, D. Ukropcova et al. // Analytical Biochemistry. - 2012. -Vol. 421, Issue 1. - P. 256-261. doi: 10.1016/j.ab.2011.10.020
46. Goriushkina, T. B. Application of amperometric biosensors for analysis of ethanol, glucose, and lactate in wine [Text] / T. B. Goriushkina, A. P. Soldatkin, S. V. Dzyade-vych // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 2009. -Vol. 57, Issue 15. - P. 6528-6535. doi: 10.1021/jf9009087
47. Gamella, M. Integrated multienzyme electrochemical biosensors for the determination of glycerol in wines [Text] / M. Gamella, S. Campuzano et al. // Analytica Chimica Acta. - 2008. - Vol 609, Issue 2. - P. 201-209. doi: 10.1016/ j.aca.2007.12.036
48. Li, B. Chemiluminescence flow-through biosensor for glucose with eggshell membrane as enzyme immobilization platform [Text] / B. Li, D Lan, Z. Zhang // Analytical Biochemistry. - 2008. -Vol. 374, Issue 1. - P. 64-70. doi: 10. 1016/j.ab.2007.10.036
49. Haghighi, B. Electrochemical behavior and application of Prussian blue nanoparticle modified graphite electrode [Text] / B. Haghighi, H. Hamidi, L. Gorton // Sensors and Actuators B: Chemical. - 2010. - Vol. 147, Issue 1. -P. 270-276. doi: 10.1016/j.snb.2010.03.020
50. Taftga, r. 3. Merogu aHani3y L-aprrnmy [TeKCT] / r. 3. Taftga, H. £. CTacroK, M. B. ToHHap // Biotechnologia Acta. - 2014. - T . 7, № 1. - C. 31-39.
51. Stasyuk, N. L-arginine assay with the use of ar-ginase I [Text] / N. Stasyuk, G. Gaida, M. Gonchar // Applied Biochemistry and Microbiology. - 2013. - Vol. 49, Issue 5. -P. 529-534. doi: 10.1134/s000368381305013x
52. Stasyuk, N. Ye. L-arginine-selective microbial amperometric sensor based on recombinant yeast cells overproducing human liver arginase I [Text] / N. Ye. Stasyuk, G. Z. Gayda, M. V. Gonchar // Sensors & Actuators B. (Chemical). - 2014. - Vol. 204. - P. 515-521. doi: 10.1016/ j.snb.2014.06.112
53. Smutok, O. A reagentless bienzyme amperometric biosensor based on alcohol oxidase/peroxidase and an Os-complex modified electrodeposition paint [Text] / O. Smutok, B. Ngounou et al. // Sensors Actuators B: Chem. - 2006. -V. 113, Issue 2. - P. 590-598.
54. Smutok, O. A novel L-lactate-selective biosensor based on the use of flavocytochrome b2 from methylotrophic yeast Hansenula polymorpha [Text] / O. Smutok, G. Gayda, et al. // Biosens. Bioelectron. - 2005. - V. 20. - P. 1285-1290.
55. Stasyuk, N. Bi-enzyme L-arginine-selective amperometric biosensor based on ammonium-sensing polyaniline-modified electrode [Text] / N. Stasyuk, O. Smutok, G. Gayda, B. Vus, Y. Koval'chuk, M. Gonchar // Biosensors and Bioelec-tronics. - 2012. - Vol. 37, Issue 1. - P. 46-52. doi: 10.1016/ j.bios.2012.04.031
References
1. Wine Science, 3rd Edition. Principles and Applications (2008). Ed. Jackson & Jackson, Academic Press, 776.
2. Marsili, R. (Ed.) (2001). Flavor, Fragrance, and Odor Analysis. Second edition. CRC Press, 280.
doi: 10.12 01/9780203908273
3. Jackson, R. (2009).Wine Tasting. A Professional Handbook. Academic Press, 512.
4. Rebero-Gayon, J., Peyro, J. et al. (1979). Theory and practice of winemaking. Food industry. Moscow, 2, 352.
5. Grossmann, M. It's not all about adulteration. Modern Wine Analysis. Trace analysis of precious drops., 2-5. Available at: http://www.gerstel.com/pdf/GSW_ Wine_ Special_en.pdf
6. Goriushkina, T. B., Dziyadevych, S. V. (2008). Grape wines. Chemical composition and methods determination. Biotechnology, 1 (2), 24-38.
7. Speciality Wines (2011). Advances in Food and Nutrition Research, 63, 1-314.
8. Villamor, R. R., Evans, M. A. et al. (2013). Effects of ethanol, tannin and fructose on the headspace concentration and potential sensory significance of odorants in a model wine. Food Research International, 50 (1), 38-45.
9. Muñoz-González, C., Rodríguez-Bencomo, J. J., Moreno-Arribas, M. V., Pozo-Bayón, M. Á. (2011). Beyond the characterization of wine aroma compounds: looking for analytical approaches in trying to understand aroma perception during wine consumption. Anal Bioanal Chem, 401 (5), 1497-1512. doi: 10.1007/s00216-011 -5078-0
10. Ferreira, S. L. C., Ferreira, H. S., de Jesus, R. M., Santos, J. V. S., Brandao, G. C., Souza, A. S. (2007). Development of method for the speciation of inorganic iron in wine samples. Analytica Chimica Acta, 602 (1), 89-93. doi: 10. 1016/j.aca.2007.09.002
11. Mehuzl, N. A. (Ed.) (1993). Text-book. International methods of analyses and appreciation of wines and musts. Food industry, 38-61.
12. Espinoza, M., Olea-Azar, C., Speisky, H., Rodríguez, J. (2009). Determination of reactions between free radicals and selected Chilean wines and transition metals by ESR and UV-vis technique. Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy, 71 (5), 1638-1643. doi: 10. 1016/j.saa.2008.06.015
13. Villano, D., Fernandezpachon, M., Troncoso, A., Garciaparrilla, M. (2006). Influence of enological practices on the antioxidant activity of wines. Food Chemistry, 95 (3), 394404. doi: 10.1016/j.foodchem.2005.01.005
14. Argyri, K., Komaitis, M., Kapsokefalou, M. (2006). Iron decreases the antioxidant capacity of red wine under conditions of in vitro digestion. Food Chemistry, 96 (2), 281-289. doi: 10.1016/j.foodchem.2005.02.035
15. Kishkovskij, Z. N., Skurihin, I. M. (1988). Himija vina. Agropromizdat, 254.
16. Karadjova, I., Izgi, B., Gucer, S. (2002). Fractiona-tion and speciation of Cu, Zn and Fe in wine samples by atomic absorption spectrometry. Spectrochimica Acta Part B: Atomic Spectroscopy, 57 (3), 581-590. doi: 10.1016/s0584-8547(01) 00386-x
17. Ajtony, Z., Szoboszlai, N., Suskó, E. K., Mezei, P., Gyorgy, K., Bencs, L. (2008). Direct sample introduction of wines in graphite furnace atomic absorption spectrometry for the simultaneous determination of arsenic, cadmium, copper and lead content. Talanta, 76 (3), 627-634. doi: 10.1016/ j.talanta.2008.04.014
18. Franc, C., David, F., de Revel, G. (2009). Multi-residue off-flavour profiling in wine using stir bar sorptive extraction-thermal desorption-gas chromatography-mass spectrometry. Journal of Chromatography A, 1216 (15), 3318-3327. doi: 10.1016/j.chroma.2009.01.103
19. Ragazzo-Sanchez, J. A., Chalier, P. et al. (2008). Identification of different alcoholic beverages by electronic nose coupled to GC. Sensors and Actuators B: Chemical, 134 (1), 43-48.
20. Restani, P., Uberti, F., Tarantino, C., Ballabio, C., Gombac, F., Bastiani, E. (2011). Validation by a Collaborative Interlaboratory Study of an ELISA Method for the Detection of Caseinate Used as a Fining Agent in Wine. Food
Analytical Methods, 5 (3), 480-486. doi:10.1007/s12161-011-9270-9
21. Pan, X.-D., Tang, J., Chen, Q., Wu, P.-G., Han, J.-L. (2013). Evaluation of direct sampling method for trace elements analysis in Chinese rice wine by ICP-OES. European Food Research and Technology, 236 (3), 531-535. doi: 10.1007/s00217-012-1888-3
22. Gómez-Alonso, S., García-Romero, E., Hermosín-Gutiérrez, I. (2007). HPLC analysis of diverse grape and wine phenolics using direct injection and multidetection by DAD and fluorescence. Journal of Food Composition and Analysis, 20 (7), 618-626. doi: 10.1016/j.jfca.2007.03.002
23. Uthurry, C. A., Lepe, J. A. S., Lombardero, J., García Del Hierro, J. R. (2006). Ethyl carbamate production by selected yeasts and lactic acid bacteria in red wine. Food Chemistry, 94 (2), 262-270. doi: 10.1016/j.foodchem.2004.11.017
24. Mira de Orduña, R. (2000). Ethyl carbamate precursor citrulline formation from arginine degradation by malolactic wine lactic acid bacteria. FEMS Microbiology Letters, 183 (1), 31-35. doi: 10.1016/s0378-1097(99)00624-2
25. Jiao, Z., Dong, Y., Chen, Q. (2014). Ethyl Carbamate in Fermented Beverages: Presence, Analytical Chemistry, Formation Mechanism, and Mitigation Proposals. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 13 (4), 611626. doi: 10.1111/1541-4337.12084
26. Jones, P. R., Gawel, R., Francis, I. L., Waters, E. J. (2008). The influence of interactions between major white wine components on the aroma, flavour and texture of model white wine. Food Quality and Preference, 19 (6), 596-607. doi: 10.1016/j.foodqual.2008.03.005
27. Brainina, K. (2004). Determination of heavy metals in wines by anodic stripping voltammetry with thick-film modified electrode. Analytica Chimica Acta, 514 (2), 227-234. doi: 10.1016/s0003-2670(04)00372-1
28. Catarino, S., Curvelo-Garcia, A. S., Sousa, R. B. de. (2006). Measurements of contaminant elements of wines by inductively coupled plasma-mass spectrometry: A comparison of two calibration approaches. Talanta, 70 (5), 1073-1080. doi: 10.1016/j.talanta.2006.02.022
29. Spayd, S. E., Wample, R. L. et al. (1994). Nitrogen fertilization of white Riesling grapes in Washington. Must and wine composition. Am. J. Enol. Vitic., 45, 34-42.
30. Huang, Z., Ough, C. S. (1989). Effect of vineyard locations, varieties and rootstocks on the juice amino acid composition of several cultivars. Ibid., 40, 135-139.
31. Ough, C. S., Stevens, D., Almy, J. (1989). Preliminary comments on effects of grape vineyard nitrogen fertilization on the subsequent ethyl carbamate formation in wines. Am. J. Enol. Vitic., 40, 219-220.
32. Kaplan, N. O., Ciotti, M. M. (1957). Enzymatic determination of ethanol. Methods in Enzymology, 3, 253-255. doi: 10.1016/s0076-6879(57)03385-6
33. Shleev, S. V., Shumakovich, G. P., Nikitina, O. V., Morozova, O. V., Pavlishko, H. M., Gayda, G. Z., Gonchar, M. V. (2006). Purification and characterization of alcohol oxidase from a genetically constructed over-producing strain of the methylotrophic yeast Hansenula polymorpha. Biochemistry (Moscow), 71 (3), 245-250. doi: 10.1134/s0006297906030035
34. Pavlishko, G. M., Gajda, G. Z., Gonchar, M. V. (2004). Alkogol'oksydaza ta i'i' bioanalitychne vykorystannja. Visnyk L'viv. Un-tu. Biol. Serija, 35, 3-22.
35. Gonchar, M. V. (1999). Tradicionnye i fermenta-tivnye metody opredelenija alkogolja v biologicheskih gidkost-jah. Lab. diagnostika, 1, 45-49.
36. Gonchar, M. V. (1998). Chutlivij metod kil'kisnogo viznachennja peroksidu vodnju ta substrativ oksidaz u biologichnih ob'ektah. Ukr. biohim. zhurn., 70 (5), 157-163.
37. Pavlishko, N. M., Ryabinina, O. V., Zhilyakova, T. A., Sakharov, I. Y., Gerzhikova, V. G., Gonchar, M. V. (2005).
Oxidase-Peroxidase Method of Ethanol Assay in Fermented Musts and Wine Products. Appl Biochem Microbiol, 41 (6), 604-609. doi: 10.1007/s10438-005-0110-9
38. Kiba, N., Azuma, N., Furusawa, M. (1996). Chemi-luminometric method for the determination of glycerol in wine by flow-injection analysis with co-immobilized glycerol dehy-drogenase/NADH oxidase. Talanta, 43 (10), 1761-1766. doi: 10.1016/0039-9140(96)01969-8
39. Segundo, M. A., Rangel, A. O. S. (2002). Sequential injection flow system with improved sample throughput: determination of glycerol and ethanol in wines. Analytica Chimica Acta, 458 (1), 131-138. doi: 10.1016/s0003-2670 (01)01525-2
40. Mataix, E. (2000). Simultaneous determination of ethanol and glycerol in wines by a flow injection-pervaporation approach with in parallel photometric and fluorimetric detection. Talanta, 51 (3), 489-496. doi: 10.1016/s0039-9140(99)00297-0
41. Rangel, A. O. S. S., Töth, I. V. (2000). Enzymatic determination of ethanol and glycerol by flow injection parallel multi-site detection. Analytica Chimica Acta, 416 (2), 205-210. doi: 10.1016/s0003-2670(00)00905-3
42. Global Market Study on Biosensor: Asia-Pacific to Witness Highest Growth by 2020. Available at: http://www.persistencemarketresearch.com/market-research/ bio sensor-market. asp
43. Smutok, O., Gayda, G. et al.; Serra, P. A. (Ed.) (2011). Amperometric Biosensors for Lactate, Alcohols, and Glycerol Assays in Clinical Diagnostics. Chapter 20 in the Book "Biosensors - Emerging Materials and Applications". INTECH. 401-446. doi: 10.5772/16643
44. Luca, G. C., Reis, B. F., Zagatto, E. A., Montenegro, M. C. B. S., Araùjo, A. N., Lima, J. L. F. (1998). Development of a potentiometric procedure for determination of glycerol and 2,3-butanediol in wine by sequential injection analysis. Analytica Chimica Acta, 366 (1-3), 193-199. doi: 10.1016/s0003-2670(98)00103-2
45. Monosik, R., Ukropcova, D., Stred'ansky, M., Sturdik, E. (2012). Multienzymatic amperometric biosensor based on gold and nanocomposite planar electrodes for glycerol determination in wine. Analytical Biochemistry, 421 (1), 256261. doi: 10.1016/j.ab.2011.10.020
46. Goriushkina, T. B., Soldatkin, A. P., Dzyadevych, S. V. (2009). Application of Amperometric Biosensors for Analysis of Ethanol, Glucose, and Lactate in Wine. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 57 (15), 6528-6535. doi: 10.1021/jf9009087
47. Gamella, M., Campuzano, S., Reviejo, A. J., Pin-garrön, J. M. (2008). Integrated multienzyme electrochemical biosensors for the determination of glycerol in wines. Analytica Chimica Acta, 609 (2), 201-209.
doi: 10.1016/j.aca.2007.12.036
48. Li, B., Lan, D., Zhang, Z. (2008). Chemilumines-cence flow-through biosensor for glucose with eggshell membrane as enzyme immobilization platform. Analytical Biochemistry, 374 (1), 64-70. doi: 10.1016/j.ab.2007.10.036
49. Haghighi, B., Hamidi, H., Gorton, L. (2010). Electrochemical behavior and application of Prussian blue nanopar-ticle modified graphite electrode. Sensors and Actuators B: Chemical, 147 (1), 270-276. doi: 10.1016/j.snb.2010.03.020
50. Gajda, G. Z., Stasjuk, N. Je., Gonchar, M. V. (2014) Metody analizu L-argininu. Biotechnologia Acta, 7 (1), 31-39.
51. Stasyuk, N. E., Gaida, G. Z., Gonchar, M. V.
(2013). L-arginine assay with the use of arginase I. Appl Biochem Microbiol, 49 (5), 529-534. doi: 10.1134/s00036838 1305013x
52. Stasyuk, N. Ye., Gayda, G. Z., Gonchar, M. V.
(2014). L-arginine-selective microbial amperometric sensor based on recombinant yeast cells over-producing human liver arginase I. Sensors & Actuators B. (Chemical), 204, 515-521.
53. Smutok, O., Ngounou, B. et al. (2006). A reagentless bienzyme amperometric biosensor based on alcohol oxidase/peroxidase and an Os-complex modified electrodeposition paint. Sensors Actuators B: Chem., 113 (2), 590-598.
54. Stasyuk, N. Y., Gayda, G. Z., Gonchar, M. V. (2014). l-Arginine-selective microbial amperometric sensor based on recombinant yeast cells over-producing human liver arginase I. Sensors and Actuators B: Chemical, 204, 515-521. doi: 10.1016/j.snb.2014.06.112
55. Stasyuk, N., Smutok, O., Gayda, G., Vus, B., Ko-val'chuk, Y., Gonchar, M. (2012). Bi-enzyme l-arginine-selec-tive amperometric biosensor based on ammonium-sensing pol-yaniline-modified electrode. Biosensors and Bioelectronics, 37 (1), 46-52. doi: 10.1016/j.bios.2012.04.031
Дата надходженнярукопису 20.05.2015
Гайда Галина Зуфарiвна, кандидат xiMi4Hm наук, старший науковий сшвробггаик, Вщдш аналогично! бютехнологп, старший науковий сшвробггник, 1нститут бюлогп клггани НАН Укра!ни, вул. Драгомано-ва, 14/16, Львiв, Укра!на, 79005 E-mail: [email protected]
Клепач Галина МиколаТвна, кандидат бюлопчних наук, доцент, Дрогобицький державний педа-гопчний ушверситет, вул. Т.Шевченка, 23, м. Дрогобич, Львiвська обл., Укра!на, 82100 E-mail: [email protected]
Синенька Марiя МиколаТвна, Вщдш аналггачно! бютехнологп, iнженер, 1нститут бюлогп клггани НАН Укра!ни, вул. Драгоманова, 14/16, м. Львiв, Укра!на, 79005 E-mail: [email protected]
Стасюк Натагая Свгешвна, кандидат хiмiчних наук, Вщдш Аналiтичноi бiотехнологii, молодший науковий сшвробггаик, 1нститут бiологii' клiтини НАН Укра!ни, вул. Драгоманова 14/16, м. Львiв, Укра!на, 79005
Контактний тел.: 0978084622
Гончар Михайло Васильович, доктор бюлопчних наук, професор, заввдувач вщщлу Аналiтичноi бютехнологп, 1нститут бюлогп клггани НАН Укра!ни, вул. Драгоманова, 14/16, м. Львiв, Укра!на, 79005 E-mail: [email protected]
