CC BY
21
УДК 339.9:339.924(5)
СУЧАСЖ 1НТЕГРАЩЙИ1 ПРОЦЕСИ В А31АТСЬК0-ТИХ00КЕАНСЬК0МУ РЕГ10Н1: ФОРМУВАННЯ ТРАНСРЕГi0НАЛЬНИХ МЕГАУГ0Д
® 2017 МАЛЮТА I. А.
УДК 339.9:339.924(5)
Малюта I. А.
Сучасн iнтеграцiйнi процеси в A3iaTCbK0-TMX00KeaHCbK0My perioHi: формування трансрегiональних мегаугод
У ХХ1 ст., особливо в останне десятир'нчя, на сттовш арен з'являються нов! мжконтинентальн штегративш проекти, що мають високий по-тенц'юл впливу на регональну економiчну структуру та водночас несуть певн виклики для мжнародно:' геоекономiчноi та геополтичноi карти свту. Формуються всеохоплююч мiжрегiональнi угоди нового поколння, так як ТТП, ТИП, ВРЕП, Всеохоплююча економiчна i торговельна угода Mim Канадою та ЕС (СЕТА), Економiчне партнерство Япошя-ЕС. Аз'ттсько-Тихоокеанський регюн виявився активним учасником створення i просування мегарегональних торговельних угод. Проанал'вовано мегарегональн торговельн угоди в Азiатсько-Тuхоокеанськuй регон, а саме ТТП та ВРЕП, як мегапроекти з безпрецедентними масштабами л'берал'ваци в рамках угоди, що включають полотення, як доповнюють або виходять за рамки СОТ. Виявлено причини появи мегарегональних торговельних угод та перспективи реал'ваци цих проект'ш, а такот мотлит наслдки для мжнародноi економiчноiсистеми. Встановлено, що новi трансрегональн проекти, надаючи певн переваги кранам-учасникам, водночас несуть як мотливост'!, так iвиклики для свтовоiекономки. Останн по'вязан'1 ззагрозами виткнення зглобальнихланцюгiв створення доданоiвартост'> та з процеав мжнародноiторг'1вл'1 крат, що не беруть активну участь в нтеграцшних процесах.
Кпючов'1 слова:Азiатсько-Тuхоокеанськuйрегон, мегарегональн торговельнугоди, мimнароднiiнтеграцiйнiпроцеси, трансрегональнмегаугоди. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Малюта 1рина АнатолПвна - кандидат економiчнuх наук, доцент, доцент кафедри мжнародноiеконом'жи, Унверситет митноiсправи та фшанс'ю (вул. Володимира Вернадського, 2/4, Дшпро, 49004, Украж) E-mail: mia053078@gmail.com
УДК 339.9:339.924(5) Малюта И. А. Современные интеграционные процессы в Азиатско-Тихоокеанском регионе: формирование трансрегиональных мегасоглашений
В XXi веке, особенно в последнее десятилетие, на мировой арене появляются новые межконтинентальные интегративные проекты, имеющие высокий потенциал влияния на региональную экономическую структуру и в то же время несущие определенные вызовы для международной геоэкономической и геополитической карты мира. Формируются всеобъемлющие межрегиональные соглашения нового поколения, такие как ТТП, ТТИП, ВРЭП, Всеобъемлющее экономическое и торговое соглашение между Канадой и ЕС (СЕТА), Экономическое партнерство Япония-ЕС. Азиатско-Тихоокеанский регион оказался активным участником создания и продвижения мегарегиональних торговых соглашений. Проанализированы мегарегиональные торговые соглашения в Азиатско-Тихоокеанском регионе, а именно ТТП и ВРЭП, как мегапроекты с беспрецедентными масштабами либерализации в рамках соглашения, включающие положения, которые дополняют или выходят за рамки ВТО. Выявлены причины появления мегарегиональных торговых соглашений и перспективы реализации данных проектов, а также возможные последствия для международной экономической системы. Установлено, что новые трансрегиональные проекты, предоставляя определенные преимущества странам-участникам, одновременно несут как возможности, так и вызовы для мировой экономики. Последние связаны с угрозами вытеснения из глобальных цепочек создания добавленной стоимости и из процессов международной торговли стран, не принимающих активное участие в интеграционных процессах. Ключевые слова: Азиатско-Тихоокеанский регион, мегарегиональные торговые соглашения, международные интеграционные процессы, трансрегиональные мегасделки. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 18.
Малюта Ирина Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международной экономики, Университет таможенного дела и финансов (ул. Владимира Вернадского, 2/4, Днепр, 49004, Украина) E-mail: mia053078@gmail.com
UDC 339.9:339.924(5) Maliuta Iryna. A. Modern Integration Processes in the Asia-Pacific Region: the Formation of Trans-Regional Mega-Agreements
In the 21st century, especially in the last decade, new intercontinental integration projects appear on the global stage with a high potential for influencing the regional economic structure and at the same time bearing certain challenges for the international geo-economic and geo-political map of the world. Comprehensive new-generation inter-regional agreements are being formed, such as the TTP, the TTIP, the RCEP, the Comprehensive Economic and Trade Agreement between Canada and the EU (CETA), the Japan-EU Economic Partnership. The Asia-Pacific region has been an active participant in the creation and promotion of mega-regional trade agreements. Mega-regional trade agreements in the Asia-Pacific region, namely the TTP and the RCEP, are analyzed as mega-projects with an unprecedented scale of liberalization within the framework of the agreement that include provisions complementing the WTO framework or extending beyond it. There identified reasons for the emergence of mega-regional trade agreements and prospects for the implementation of these projects, as well as possible consequences for the international economic system. It is established that new trans-regional projects, providing certain advantages to the participating countries, simultaneously carry both opportunities and challenges for the world economy. The latter are associated with the threats of crowding the countries that do not take an active part in the integration processes out of the global chains of value creation as well as of the processes of international trade.
Keywords: Asia-Pacific region, mega-regional trade agreements, international integration processes, trans-regional mega-agreements. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Maliuta Iryna A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economy, University of Customs and Finance (2/4 Volodymyra Vernadskoho Str., Dnipro, 49004, Ukraine) E-mail: mia053078@gmail.com
Вступ. Сучасш тенденци регюнамзму пов'язанi з формуванням всеохоплюючих мiжрегiональних угод нового поколшня, таких як Угодою про Транстихоокеанське партнерство (далi - ТТП), Трансатлантичне торговельне та швестицшне партнерство (далi - ТТ1П), Всеохоплюючого регiонального економiчного партнерства (далi - ВРЕП), Всеоохоплююча економiчна та торговельна угода мiж Канадою та 6С (СЕТА), Економiчне партнерство Япошя - 6С. Особливий прогрес з формування мегарегiональних торго-вельних угод (МРТУ) прийшовся на останнi роки. Регюн сх^о! Азп та Азiатсько-Тихоокеанський регiон (далi -АТР), яи вiдрiзняються, з одного боку, ефектившстю ште-грацiйних процесiв, а з шшого - асиметричнiстю штеграци, шституцшним рiзноманiттям, а також вичерпанням потен-цiалy окремих iнтеграцiйних об еднань, виявилися актив-ними учасниками просування МРТУ.
Серед останнiх до^джень i пyблiкацiй за цieю тематикою можна видкити роботи таких вкчизняних i закор-донних науковцш, як: В. Мальцева, 6. 1ванов, А. Портан-ський, 6. Арапова, С. Шергш та iн. Формування вкмшних вiд ранiше наявних форм штеграцшних об'еднань вимагае подальших дослкжень у цiй галyзi мiжнародних економiч-них вiдносин.
Метою статтi е аналiз окремих сучасних моделей економiчноi штеграци в АТР, а саме масштабних мiжконти-нентальних угод, таких як ТТП, ВРЕП, виявлення причин 1х формування, перспектив, а також можливих наслоив i загроз для м1жнародно'1 економiчноi системи.
Поряд iз Угодою про Транстихоокеанське партнерство (Trans-Pacific Partnership, TPP) (переговори про яке були шщшоваш в 2008 р.), в 2011 р. виникла шщатива США щодо Трансатлантичного торговельного та швестицшного партнерства (Transatlantic Trade and Investment Partnership, Т-TIP); а в 2012 р. - ршення про створення Всеохоплюючого регюнального економiчного партнерства (Regional Comprehensive Economic Partnership, RCEP). Зокрема, останне було створене саме як азшська альтернатива ТТП.
Сид зазначити, що азшський регiон вже в 2006 р. випередив бвропу як основний регюн за динамкою штеграцшних процейв. Це характерно i для дшчо! АСЕАН, i АСЕАН+3, АСЕАН+6, що пов'язано з моделлю «наздога-няючого» розвитку, створенням регюнального виробничо-го ланцюжка i розширенням експорту [1].
Дослiдження Арапово! 6. Я. [2] свкчать про те, що АСЕАН вже вичерпала свш потенцiал (максимальний ште-грацiйний ефект був досягнутий у 2005-2007 рр.). Зокрема, зниження ефективност фyнкцiонyвання АСЕАН вплинуло i на пошук нових штегративних можливостей окремих кра-!н регiонy в нових мiжконтинентальних проектах (о^м диверсифiкацii джерел економiчного зростання всередин АСЕАН).
У цiломy в основi виникнення трансрегiональних мегаугод лежать одночасно як економiчнi, так i полiтичнi фактори. Серед перших - це зниження ефективност СОТ щодо регулювання окремих галузей торгiвлi (в рамках глобальних ланцюгiв доданоi вартостi, використання «зе-леноi» енергп, мiжнародного швестування, валютноi поль тики тощо); глухий кут переговорiв Доського раунду СОТ; вксутшсть необхiдного генерування нових правил лiбера-лiзацii глобальноi торгiвлi на багатосторонньому ршш [3].
Полiтичнi фактори поряд iз економiчними також мають вагомий внесок у новi тенденци регюнамзму в АТР. Так, Шергш С. О. зазначае, що «ниншня ситуацiя в АТР свiдчить не сткьки про перетворення його на динамiчну регiональну спкьноту, скiльки на зону економiчноi конку-ренци та геополiтичного суперництва ключових тихооке-анських держав» [4].
Угода про Транстихоокеанське партнерство, кш-цевою метою яко' були зони вiльноi торгiвлi мiж 12 дер-жавами-учасницями, була досягнута у 2015 р. тсля 5 роив напружених раундiв переговорiв, а 4 лютого 2016 р. 12 краш тдписали договiр про створення ТТП, який мае вступити в силу тсля його ратифжаци крашами-членами.
Смд зазначити, що вже на стадц переговорiв кнува-ли думки про складшсть реалiзацii цього проекту у зв'язку з надто великими масштабами: первюними учасниками угоди стали США, Канада, Мексика в Пiвнiчнiй Америщ, Перу i Чилi в Швденнш Америцi, Японiя, Малайзiя, Бруней, Сшгапур i В'етнам в Азп, а також Австралiя та Нова Зелан-дш. Можливим варiантом називали створення мшьблокш iз подальшим встановленням тюних зв'язкiв мiж собою. Так, основи дiалогу щодо ТТП були закладен в 2005 роцi укладанням Угоди про вкьну торгiвлю мiж Брунеем, Чилi, Новою Зеландiею i Сiнгапуром.
Колишнiй Президент США Б. Обама зробив ТТП одним iз головних пункпв свое зовнiшньополiтичноi про-грами, без якого заявлений ним «розворот США в Азiю» не був би повним. З початку нового столггтя Китай став головним економiчним партнером для двох ключових со-юзникiв США в АТР - Японп i Республiки Корея. Зпдно з дослiдженнями зростання споживання в Кита' на 10 % призводить до збкьшення японського експорту на 5,4 %. З 1 йчня 2010 р. дiе угода мiж Китаем i АСЕАН про зону вкьно' торгiвлi, яка охоплюе кра'ни iз загальним населен-ням майже 2 млрд ойб. З 2012 р. мш Китаем i Японiею почали дiяти торговельн угоди не в доларах, а в нацюнальних валютах. Зростаюча роль Китаю у XXI ст. в АТР та в цко-му в глобальнш економщ викликала певну стурбовашсть США та пошук нових можливостей для забезпечення ль дерських позицш у регiонi.
За Економiчною доповiддю Президента США 2015 р. [5], на 12 краш ТТП припадало 37 % свггового ВВП, 11 % населення свку i 23 % свiтового експорту товарiв i послуг. Крiм того, ккьисть споживачiв середнього класу в Азц, за оцшками, зросте до 2,7 млрд до 2030 р. - це вважалося ко-лосальним збкьшенням потенцiйного експортного ринку для товарiв i послуг США.
Укладена у 2016 р. Угода про ТТП викликала нео-днозначну реакщю серед економктш та аналiтикiв, у тому чи^ у США. Так, Джозеф Стцлщ зазначив, що Угода про ТПП далеко не е тим, чим здаеться на перший по-гляд. «Ви почуете багато розмов про важливкть ТТП для вiльноi торпвль У реальностi ж ця угода про встановлен-ня контролю над торговими й швестицшними зв'язками краш-учасниць партнерства. Це робиться вiд iменi най-впливовiших дiлових лобi кожно' з краш», - заявив Дж. Спглщ [6]. Критики Угоди зазначали, що найбкьшим протекцiонiстом з числа члешв ТТП були США, а най-бiльше вигоди вiд партнерства мало б американське авто-мобкебудування.
До виходу США з Угоди про ТТП у ci4Hi 2017 р., в^пов^но до Указу новообраного Президента США (вк-мова вк участ в Угодi була в передвиборчш програмi Д. Трампа), ТТП передбачала вiльну торгiвлю мiж двома з чотирьох найкрупнших економiк свiту - мiж Японieю та США, яи ранiше не укладали двостороннiх торговель-них угод.
Для шших краш-учасниць ТТП ця угода мае ве-лике значення. Наприклад якщо для Японп, Австралп, Ново'1 Зеландп провiдною метою е балансування штересгв, то для Канади, Мексики та Чилi - активне включення в iнтеграцiйнi процеси в АТР.
Якщо ранше регiональнi торговельн угоди (РТУ/ RTAs) створювалися як шщктиви зi зниження тарифiв, а з часом метою стало скорочення i нетарифних бар'ерiв, то
МРТУ «нового поколшня» з самого початку мають бкьш амбщшш, глибокi та всеохоплюючi цiлi. Галузi регулюван-ня, передбачен ТТП, - це не ткьки тарифи, нетарифнi бар'ери, послуги, швестицп, iнтелектуальна власнiсть, по-лiтика конкуренцп, але й електронна комерщя, питання, пов'язанi з 1нтернет i цифровою економкою, державнi закупiвлi, питання пращ та зайнятосп, малий та середнш бiзнес.
Угода про ТТП складаеться з преамбули, 30 глав та додаткш (I-IV), а також мiстить по'вязанi iнструменти (Related Instruments) [7], що стосуються доступу до ринку; саттарних i фiтосанiтарних умов тощо (табл. 1).
Як вкомо, при вск позитивних ефектах створення штеграцшних об'еднань, юнують i негативнь Ще Дж. Вай-нер [8] видкив два ефекти впливу на зовнiшньоекономiчнi
Таблиця 1
Структура Угоди про ТТП
Преамбула 17. Державнi пiдпри£мства
1. Початковi положення i загальнi визначення 18. 1нтелектуальна власнiсть
2. Hацiональний режим i доступ на ринок 19. Ринок прац
3. Правила визначення краТни походження 20. Захист навколишнього середовища
4. Текстиль i одяг 21. Коопераця i змiцнення продуктивностi
5. Митне адмУстрування та спрощення процедур торгiвлi 22. Конкуренця i сприяння розвитку 6i3Hecy
6. Способи захисту торгiвлi 23.Розвиток
7. Санитары та фiтосанiтарнi заходи 24. Малий i середнм бiзнес
8. Техшчы бар'ери в торгiвлi 25. Регуляторна yзгодженiсть
9. 1нвестицп 26. Прозорiсть i боротьба з корупц^ю
10. Транскордонна торгiвля послугами 27. Aдмiнiстративнi й iнститyцiйнi положення
11. Фiнансовi послуги 28. Врегулювання спорiв
12. Тимчасовий в'Т'зд при трудовiй мiграцiV 29. Винятки
13.Телекомунтацп 30. Прикiнцевi положення
14. Електронна комерцiя Додатки
15. Державы закупiвлi Пов'язаш iнстрyменти
16. Полiтика в галузi конкуренцй' Двостороннi результати: США - Япоыя
зв'язки краши - ефект «створення торгшлЬ та «ефект ди-версп (вiдхилення) торгiвлi». Перший досягаеться завдяки замщенню малоефективного виробництва бкьш конку-рентоспроможним iмпортом з краш-партнерш по регю-нальнiй торговельнш угодi. Ефект в^илення торгiвлi ви-являеться через замiщення бiльш конкурентоспроможного iмпорту з краïн-неучасникiв угоди ввезенням менш конку-рентоспроможно'1 за цшою та якiстю продукцп з держав-членiв iнтеграцiйного об'еднання (вiдхиленнi торгг^ вiд бкьш ефективного експортера (не члена угоди) до менш ефективного при укладанн РТУ.
1нтеграцшш угоди мiж «природнiми» учасниками (серед краш, яи вже iнтенсивно торгують одна з шшою), мають незначнi ефект торговельно'1 диверсп. Так, внутрш-ньорегюнальна торгiвля (intra-RTA trade) мiж крашами ТТП (TPP), ТТ1П (TTIP), Азшсько-Тихоокеансько'1 ЗВТ (АТЗВТ / FTAAP), i ВРЕП (RCEP) вже перевищуе цей шди-катор всерединi NAFTA (рис. 1).
В Резюме Угоди про ТТП визначено ïï головн особли-востi: комплексний доступ на ринок; регюнальний пiдхiд до зобов'язань; ТТП як платформа для регюнально'1 штеграци (угода е вккритою для нових учасниив АТР); орiентацiя на виршення нових торговельних викликiв (в тому чи^ роз-виток цифрово'1 економки, роль державних пiдприемств у свгговш економiцi); включення iнших iнклюзивних пи-тань, пов'язаних з торгiвлею (зобов'язання з надання допо-моги малим i середнiм пiдприемствам, зобов'язання щодо розвитку торговельного потенщалу).
Позитивним надбанням Угоди ТТП, крiм збкьшення доступу на ринки шляхом зниження тарифних (рис. 2) та об-меження нетарифних бар'ергв (рис. 3), е те, що ТТП сприя-тиме розвитку ланцюжкгв постачань серед учасникгв Угоди.
Iнтеграцiя ланцюжкiв постачань, зпдно з дослкжен-нями експертгв Свггового банку, швидко поглиблюеться з 1995 р., збкьшуючи частку закордонно'1 додано'1 вартостi в експортi краш-членш ТТП. Частка шоземно'1 додано'1 вар-
intra-RTA trade, % 70 60 50 40 30 20 10 0
A A
AT
li_
A
R A
T
о и A ЦП
R
5
A
ш
un
A
Рис. 1. PiBeHb внутршньорепональноТ торгiвлi (intra-RTA trade) краТнами ТТП (TPP), ТТ1П (TTIP), ВРЕП (RCEP), АТЗВТ (FTAAP), % вщ загальноТ торгiвлi поточних або потенцiйних краТн-члешв [9]
Average tariffs Percent
8 7 6 5 4 3 2 1 0
- EU
--NAFTA
....... Prospective TPP members
1996
2000
2005
2010
2014
Year
Рис. 2. Середш piBHi тарифiв в €С, НАФТА та ТТП, % (World Bank, 2016) [9]
Percent 14 12 10 8 6 4 2 0
Countries
Рис. 3. Середш нетарифш заходи в адволорному е^валенл в краТнах ТТП (World Bank, 2016) [10]
тост коливаеться в^ 15 % в експорт розвинених економж ТТП (наприклад, Япошя, Австралiя) до 40 % в Сiнгапурi та Малайзй [10].
Фiрми розвинутих кра!н, як в^омо, займають у цих ланцюжках додано! вартост або роль забезпечення тех-нологiями виробництва, або завершення ланцюга на етапi маркетингу та продажiв. Але в умовах iнтеграцГ¿ можуть виникати i розвиватися бiльш складш, комплекснi ланцюги додано! вартостi. Проте зворотною стороною процесiв ш-теграци ланцюжкш постачань е поглиблення взаемозалеж-ностей i прискорення передачi шокш, застерiгають фахшщ Свiтового банку.
Особливютю Угоди е те, що ТТП охоплюе питання в таких форматах:
■ «СОТ+» (наприклад, скорочення тарифiв нижче за piBeHb РНС);
■ «СОТХ» (питання, якi не тдпадають пiд мандат СОТ, наприклад, штегращя в таких галузях, як еколопчна полiтика, трудовi ресурси тощо).
Для менш розвинених кра1н ТТП передбачено пере-хiднi перiоди i мехашзми розвитку 1х потенцiалу для реам-зацп нових зобов'язань. Необхiдно зазначити, що хоча угода е в^критою для нових учасникш АТР, проте б1льшгсть з цих краш е крашами, що розвиваються, та не можуть при-еднатися до ТТП через «висои стандарти» угоди, яи не ви-гiднi для них (вищезазначеш положення СОТ+ та СОТХ).
Наприклад, Мальцева В. А. [11] досл^ила регулю-вання в рамках ТТП у галузi скьськогосподарсько! про-
дукцп i встановила, що важливими е домовленост ТТП щодо рiшення поки невиршених у рамках СОТ питань за-стосування експортних субсидiй i ембарго. Так, закрiплено заборону на застосування експортних субсидш у рамках ТТП. Характерно, що ршення щодо лжвГдащ! експортних субсидiй було прийнято в рамках СОТ ще в 2005 р., але не виконувалося кра!нами-членами, а в 2015 р. в СОТ прийнято ршення стосовно негайно! вГдмови вiд експортного субсидування в розвинених кра!нах, а до инця 2018 р. -у кра!нах, що розвиваються. ОкрГм того, угода допускае вве-дення ембарго на експорт сГльськогосподарсько! продукщ! лише для запобГгання браку продовольства на внутрш-ньому ринку кра!ни ТТП i за умови обов'язкового повГдо-млення краш-Гмпортер1в з числа учасниив ТТП, а в разi ди заборони бiльше 12 мюяцш - тГльки при обов'язковому узгодженш з iмпортерами. Це важливий крок, тому що, наприклад, доведено, що експортш ембарго внесли вагомий вклад у «розгш» свiтових щн на продовольчi товари в се-рединi 2000-х рр.
Сьогоднi залишаеться невизначеним, чи буде про-суватися варiант ТТП без США через вГдсутшсть еднос-тi серед шших залучених до проекту кра!н. У той час як США вийшли з ТТП в йчш 2017 р., Япошя та Нова Зелан-дiя ратифiкували Угоду. Мiнiстри економши кра!н-члешв ТТП висловили 21 травня 2017 р. згоду «розпочати про-цес оцiнки варiантiв для того, щоб всеохоплююча, висо-коякiсна угода вступила в силу оперативно, включаючи питання забезпечення членства для кра!н-первкних тд-писантiв» [12].
Ранiше, у инщ листопада 2016 р., у Пеиш мiнiстр економiки, торгiвлi та промисловост Япош! заявив, що кра!на буде продовжувати просувати г ТТП, г Всеохо-плююче регГональне економГчне партнерство [13]. США заявляють, що зараз вони прагнутимуть забезпечити зростання торгГвлГ завдяки двостороннГм, а не багатосто-роннГм угодам (УправлГння прес-секретаря БГлого дому, 2017). Так, 16 серпня 2017 року розпочався перегляд умов НАФТА.
Для того, щоб Угода про ТТП набула чинностГ, вона мае бути прийнята та ратифшована державами-членами протягом двох роив Гз дня тдписання ТТП (4 лютого 2016 року). Якщо один або деилька члешв не ратифшують Угоду до кшця термшу, то ТТП може «вцГити», лише якщо принаймш шкть кра!н, що пГдписали Угоду в 2016 р., яи становлять не менше 85 % ВВП регюну в 2013 р., завершать ратифшащю, бажано (але не обов'язково) протягом 2 роив.
Китай виразив защкавлешсть щодо переформатуван-ня проекту ТТП без США на бГльш «справедливих принципах», що викликае побоювання у ЯпонГ!, яка пов'язуе вихГд США з ТТП Гз геополГтичним виграшом Китаю [14]. Ком-пенсувати втрати вГд виходу США активГзащею економГч-них вГдносин з Китаем розраховуе Австрамя.
У цГлому можна назвати декГлька сценарГ!в розвитку:
■ просування ТТП у форматГ ТТП-11;
■ нератифГкацГя ТТП шктьма кра!нами - первюни-ми тдписантами, якГ становлять не менше 85 % ВВП регюну в 2013 р. (вГдповГдно до Угоди), Г «за-морожування» Угоди ТТП;
■ розширення мережi двостороннк ЗВТ у peri-ош i утяжелшня «eK0H0Mi4H0Ï миски спагетЬ (spaghetti bowl) [14], що шдвищить юнуючу шсти-туцiйну pi3HOMaHiTHiCTb та асиметричшсть iHTe-гративних пpоцeсiв в АТР;
■ Япошя може продовжити просування ^eï, яку вона озвучувала i рашше, щодо створення ЗВТ з США або НАФТА [14];
■ Китай може «запросити» шших члешв ТТП у ВРЕП [15] або кнуе вipогiднiсть об'еднаннях ТТП i ВРЕП у перспективь
Починаючи з 2012 р. переговори про створення ВРЕП проходять мiж 16 крашами (10 крашами АСЕАН i ïx регю-нальними партнерами по ЗВТ - Япошею, Китаем, Пiвдeн-ною Кореею, Австpалiею, Нова Зeландiею i Iндiею), i якщо вони будуть успшними, буде створена одна з найбкьших ЗВТ у свiтi. Таким чином, 7 краш - Австpалiя, Бруней, В'етнам, Малайзiя, Нова Зeландiя, Сiнгапуp та Японiя -е одночасно учасниками проекту i ТТП, i ВРЕП.
ВРЕП охоплюе широке коло питань, яи, як i у ви-падку ТТП, виходять за рамки СОТ. Галуз^ що охоплюе ВРЕП, - це питання тоpгiвлi товарами та послугами, швес-тицш, eкономiчного та тexнiчного сп1вробггництва, прав iнтeлeктуальноï власностi, конкурентно'1 полiтики та вре-гулювання суперечок. Але Угода ВРЕП мае бкьш гнучи по-ложення щодо лiбepалiзацiï, шж ТТП (по таких напрямах, як конкуренщя, послуги, iнтeлeктуальна власнiсть, правила походження товар1в). За оцшками, на частку ВРЕП при-паде до половини населення свиу або 3,5 млрд ойб (зараз ринок АСЕАН - це 600 млн оаб) [16]. Угода розглядаеться також як платформа для ведення переговор1в iз шшими ре-гiональними блоками.
США, яи вийшли з Угоди ТТП, а також призупинили переговори з 6С про ТТ1П саме через протекцюшзм адмi-нiстpацiï Д. Трампа, заявляли також про жорсти протек-цiонiстськi заходи, пiдвищeння торговельних баp'еpiв для iмпоpту з Китаю та Мексики. Зокрема, таи заяви, зроблеш Д. Трампом у листопадi 2016 р., призвели до певно'1 стур-бованостi Китаю та бажання прискорити укладання Угоди по ВРЕП.
Сп1льна заява для ЗМ1, оприлюднена пiсля 5-го за-сiдання ВРЕП на р1вш мiнiстpiв (що вiдбулася 10 вересня 2017 року на Фшппшах), шдкреслила важливiсть просування пepeговоpiв щодо ВРЕП ближче до завершення, що було визначено як ключовий результат до 50^ччя АСЕАН в цьому рощ. Мшютри привггали пiдготовку «Основних eлeмeнтiв ВРЕП для досягнення значних результат до инця 2017 року», що було узгоджено Комiтeтом з ведення переговор1в з торговельних питань. Цей документ, спря-мований на просування торговельних пepeговоpiв i укла-дення угоди, визначае конкретний набip «чiткиx ключових eлeмeнтiв» або галузей пepeговоpiв, яких реально можна досягти до инця року [12]. В^пов^но до документа ВРЕП призведе до створення найбкьшого у свт торговельного блоку, який охоплюе майже третину свиово'1 eкономiки в 2016 рощ, мае значний потенщал i може слугувати pушi-ем для глобального зростання [16].
ТТП, ВРЕП та iншi подiбнi угоди е в^ображенням нових тeндeнцiй peгiоналiзму - формування всеохоплюю-
чих угод «нового поколшня». Досл^ники зазначають, що щ угоди криють у собi загрози переходу вiд глобально'1 тенденци мультилатералiзму до регiоналiзму та вплив на бага-тосторонню торговельну систему в цкому [17]. Ц загрози мають такi особливостк
■ гармонiзацiю ряду горизонтальних галузей регу-лювання торгiвлi й швестицш лише на регюналь-ному ршш;
■ просунення переговорiв на багатосторонньому рiвнi шляхом консолiдацiï регiональних префе-ренцiй;
■ консервацiя наявних ланцюжив додано'1 вартостi та витiснення з торговельно-виробничого проце-су краш, що не е активними учасниками штеграцшних процесш [17].
З шшого боку, як тдкреслюе 1ванов С. I. [18], масштабы трансрегюнальш угоди мають потенцiал значно роз-ширити мiжнародну торговельну систему за допомогою вироблення зобов'язань, як спочатку будуть застосовува-тися ткьки до краш - члешв угрупування, однак згодом значною мiрою формуватимуть багатосторонню торговельну систему загалом.
Висновок. Зниження ефективност СОТ щодо по-дальшо'1 лiбералiзацiï мiжнародноï торгiвлi та регулюван-ня окремих галузей торпвл^ невдачi переговорш Доського раунду привели до виникнення у XXI ст. нових мегарегю-нальних всеохоплюючих угод. МРТУ в АТР, таи як ТТП та ВРЕП, е мегапроектами з безпрецедентними масштабами лiбералiзацiï в рамках регюнально'1 торговельно'1 угоди, якi включають положення, що доповнюють або виходять за рамки Свггово'1 оргашзаци торгшль Створення МРТУ може прискорити вих^ провiдних економiк iз багатосто-ронньо'1 торговельно'1 полiтики i призвести до подальшого падiння ролi СОТ.
Новi трансрегiональнi проекти, надаючи певнi переваги крашам - учасникам угод, водночас несуть як можли-восп, так i виклики для свггово'1 економiки. Останнi (окрiм посилення тенденци регулювання торгiвлi й iнвестицiй на регюнальному, а не на багатосторонньому ршш) по'вязаш з загрозами витюнення з глобальних ланцюгш створення додано'1 вартостi та з процесiв мiжнародноï торгiвлi краш, що не беруть активну участь в штеграцшних процесах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Костюнина Г. Регионализация Восточной Азии: истоки и основные модели. URL: http://www.perspektivy.info/ book/regionalizacija_vostochnoj_azii_istoki_i_osnovnyje_ modeli_2011-03-15.htm
2. Арапова Е. Я. Будущее интеграционных тенденций в Восточной Азии в условиях диверсификации источников экономического роста. Вестник РФФИ. 2016. № 1. С. 61-72.
3. Портанский А. П. О перспективах межрегиональных торговых соглашений // Мир новой экономики. 2017. № 3. URL: https://cyberleninka.rU/article/n/o-perspektivah-mega regionalnyh-torgovyh-soglasheniy
4. Шергш С. О. Дилема Азшсько-Тихоокеанського регю-налiзму. Науковий в'сникДипломатично)'академпУкрани. 2015. Вип. 22 (2). С. 36-49.
5. Economic Report of the President 2015 // The White House. URL: https://www.whitehouse.gov/administration/eop/ cea/economic-report-of-the-President/2015
6. Стиглиц: Транстихоокеанское партнерство - это фарс. URL: http://www.vestifinance.ru/articles/63045
7. TPP Full Text. URL: https://ustr.gov/trade-agreements/ free-trade-agreements/trans-pacific-partnership/tpp-full-text
8. Viner J. The customs union issue // Economic Analysis of Regional Trading Arrangements/ed. by R. Pomfret. E. Elgar. Cheltenham, 2003. 608 p.
9. Global Weekly: How do "new generation" trade agreements such as the TPP differ from traditional free trade agreements? 26.02.2016. URL: http://siteresources.worldbank. org/INTPR0SPECTS/Resources/334934-1302024558568/7846453-1452546784534/DECPGWeekly_022616.pdf
10. Potential Macroeconomic Implications of the TransPacific Partnership // World Bank. URL: http://www.worldbank. org/
11. Мальцева В. А. Либерализация внутрирегиональной торговли сельскохозяйственной продукцией в Транстихоокеанском партнерстве. Российский внешнеэкономический вестник. 2016. № 12. С. 31-42.
12. Asian Economic Integration Report 2017. URL: https:// aric.adb.org/pdf/aeir/AEIR2017_complete.pdf
13. Japan seeks high trade liberalization. URL: http://the-japan-news.com/news/article/0003372265
14. Кузнецов Д. А. Трансрегионализм во внешней политике США: сравнительный анализ геополитики проектов ТТП и ТТИП. Сравнительная политика. 2017. № 8 (2). С. 73-81.
15. Катасонов В. ТТП: США уходят, Китай приходит. URL: https://www.fondsk.ru/news/2017/02/07/transtihookeanskoe-partnerstvo-ssha-uhodjat-kitaj-prihodit-43514.html
16. RCEP Ministers Agree on "Key Elements" to Speed Up Talks on "Mega Trade Pact" // XINHUANET. URL: http://news. xinhuanet.com/english/2017-09/11/c_136601066.htm
17. Транстихоокеанское партнерство. Всеобъемлющее региональное экономическое партнерство: анализ перспектив развития и оценка влияния на российскую экономику и внешнюю торговлю. URL: http:apec-center.ru/wp-content/ uploads/2015/0^n^n-2014.pdf
18. iванов £. i. Мегарегюнальш торговельы угоди: основы положення та потенцшний вплив на глобальну торпвлю. Науковий всник ХДУ. Сер'я: Економ'чш науки. 2016. Вип. 17 (1). С. 38-42.
REFERENCES
"Asian Economic Integration Report 2017" https://aric.adb. org/pdf/aeir/AEIR2017_complete.pdf
Arapova, Ye. Ya. "Budushchee integratsionnykh tendentsiy v Vostochnoy Azii v usloviyakh diversifikatsii istochnikov ekono-micheskogo rosta" [The future of integration trends in East Asia in conditions of diversification of sources of economic growth]. Vest-nikRFFI, no. 1 (2016): 61-72.
"Economic Report of the President 2015" The White House. https://www.whitehouse.gov/administration/eop/cea/economic-report-of-the-President/2015
"Global Weekly: How do "new generation" trade agreements such as the TPP differ from traditional free trade agreements? 26.02.2016" http://siteresources.worldbank.org/INTPROSPECTS/ Resources/334934-1302024558568/7846453-1452546784534/ DECPGWeekly_022616.pdf
Ivanov, Ye. I. "Meharehionalni torhovelni uhody: osnovni polozhennia ta potentsiinyi vpiyv na hlobalnu torhivliu" [Megre-gionai Trade Agreements: Key Provisions and Potential Impact on Global Trade]. Naukovyi visnyk KhDU. Ser.: Ekonomichni nauky, no. 17 (1) (2016): 38-42.
"Japan seeks high trade liberalization" http://the-japan-news.com/news/article/0003372265
Katasonov, V. "TTP: SShA ukhodyat, Kitay prikhodit" [TPP: The US is leaving, China is coming]. https://www.fondsk.ru/ news/2017/02/07/transtihookeanskoe-partnerstvo-ssha-uhodjat-kitaj-prihodit-43514.html
Kostyunina, G. "Regionalizatsiya Vostochnoy Azii: istoki i osnovnyye modeli" [The regionalization of East Asia: origins and basic models]. http://www.perspektivy.info/book/regionalizacija_ vostochnoj_azii_istoki_i_osnovnyje_modeli_2011-03-15.htm
Kuznetsov, D. A. "Transregionalizm vo vneshney politike SShA: sravnitelnyy analiz geopolitiki proektov TTP i TTIP" [Transre-gionalism in US foreign policy: a comparative analysis of the geopolitics of TPP and TTIP projects]. Sravnitelnaya politika, no. 8 (2) (2017): 73-81.
Maltseva, V. A. "Liberalizatsiya vnutriregionalnoy torgovli selskokhozyaystvennoy produktsiyey v Transtikhookeanskom partnerstve" [Liberalization of intraregional trade in agricultural products in the Trans-Pacific Partnership]. Rossiyskiy vneshneekono-micheskiy vestnik, no. 12 (2016): 31-42.
"Potential Macroeconomic Implications of the Trans-Pacific Partnership" World Bank. http://www.worldbank.org/
Portanskiy, A. P. "O perspektivakh mezhregionalnykh tor-govykh soglasheniy" [On the prospects of interregional trade agreements]. Mir novoy ekonomiki. 2017. https://cyberleninka. ru/article/n/o-perspektivah-megaregionalnyh-torgovyh-so-glasheniy
"RCEP Ministers Agree on "Key Elements" to Speed Up Talks on "Mega Trade Pact"" XINHUANET. http://news.xinhuanet.com/ english/2017-09/11/c_136601066.htm
Sherhin, S. O. "Dylema Aziisko-Tykhookeanskoho rehional-izmu" [Asia-Pacific regionalism dilemma]. Naukovyi visnyk Dyplo-matychnoiakademii Ukrainy, no. 22 (2) (2015): 36-49.
"Stiglits: Transtikhookeanskoye partnerstvo - eto fars" [Stiglitz: The trans-Pacific partnership is a farce]. http://www.vesti-finance.ru/articles/63045
"TPP Full Text" https://ustr.gov/trade-agreements/free-trade-agreements/trans-pacific-partnership/tpp-full-text
"Transtikhookeanskoye partnerstvo. Vseobemlyushcheye regionalnoye ekonomicheskoye partnerstvo: analiz perspektiv raz-vitiya i otsenka vliyaniya na rossiyskuiu ekonomiku i vneshnyuyu torgovlyu" [The trans-Pacific partnership. Comprehensive regional economic partnership: analysis of development prospects and assessment of the impact on the Russian economy and foreign trade]. http:apec-center.ru/wp-content/uploads/2015/01/TTn-BPЭП-2014.pdf
Viner, J. "The customs union issue" In Economic Analysis of Regional Trading Arrangements Cheltenham, 2003.
