CC BY
23
УДК 339.5
РЕГ10НАЛЬН1ТОРГОВБЛЬИ! УГОДИ ЯК ЧИННИК ПОДАЛЬШО1 Л1БЕРАЛ1ЗАЦ|Т
М1ЖНАР0ДН01 ТОРПвл!
© 2014
до ВГАЛ ь о. А.
УДК 339.5
Довгаль О. А. Репональш торговельн угоди як чинник подальшоТ лiбералiзацii' мiжнародноi' торгiвлi
У cmammi розглядаються тенденцИрозвитку процесу л/берал/зац/! м/жнародного обм/ну в рамках м/жнародно!торговельноi системи в ц/лому i причин, специфки i ролi в цьому процес укладання рег/ональних торговельних угод. Проанал/зовано еволюц/ю процесу л/берал/зацИ м/жнародноi торг/вл/, яка тривала майже п/встол/ття Ыд патронатом ГАТТ, а пот/м спов/льнилася й по сут/ урвалася з/ створенням СОТ. У результат/ досл/дження як об'ективна основа появи i широкого поширення рег/ональних торговельних угод виявлена надзвичайна гострота протир/ч м/ж учасниками м/жнародноi торг/вл/ та втратою впевненост/ в можливостях СОТ у !х вир/шенн/. Об(рунтовано, що основним вектором у розвитку рег/ональних торговельних угод е формування б/льш сприятливих умов для ведення торг/вл/, н/ж дае м/жнародно-правова дисципл/на, що п/дтримуеться багато-сторонньою торговельною системою. Зроблено висновок щодо того, чим бльше будуть поширюватися рег/ональн/ торговельн/ угоди, тим бльше шанс/в з'явиться для прискорення л/берал/зацИта вироблення нових правил обм/ну в рамках м/жнародноiторговельноiсистеми в ц/лому. Ключов'! слова:л/берал/зац/я м/жнародноiторг/вл/, протекцЬшзм, м/жнародна торговельна система, рег/ональн/ торговельн/ угоди. Шп.: 9.
Довгаль Олена АндрП'вна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри м'жнародних економiчних в'дносин, Харк/вський нац/ональний ун/верситет /м. В. Н. Караз/на (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Укра!на) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
УДК 339.5
Довгаль Е. А. Региональные торговые соглашения как фактор дальнейшей либерализации международной торговли
В статье рассматриваются тенденции развития процесса либерализации международного обмена в рамках международной торговой системы в целом и причин, специфики и роли в этом процессе заключения региональных торговых соглашений. Проанализирована эволюция процесса либерализации международной торговли, продолжавшаяся почти полвека под патронатом ГАТТ, а затем замедлившаяся и по существу прервавшаяся с созданием ВТО. В результате исследования в качестве объективной основы появления и широкого распространения региональных торговых соглашений выявлена чрезвычайная острота противоречий между участниками международной торговли и утратой уверенности в возможностях ВТО в их разрешении. Обосновано, что основным вектором в развитии региональных торговых соглашений является формирование более благоприятных условий для ведения торговли, нежели дает международно-правовая дисциплина, поддерживаемая многосторонней торговой системой. Сделан вывод о том, что чем шире будут распространяться региональные торговые соглашения, тем больше шансов появится для ускорения либерализации и выработки новых правил обмена в рамках международной торговой системы в целом. Ключевые слова: либерализация международной торговли, протекционизм, международная торговая система, региональные торговые соглашения. Библ.: 9.
Довгаль Елена Андреевна - доктор экономических наук, профессор, профессор, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
UDC 339.5
Dovhal Olena A. Regional Trade Agreements as a Factor of Further Liberalisation of International Trade
The article considers tendencies of development of the process of liberalisation of international exchange within the international trade system in general and reasons, specificity and role of regional trade agreements in this process. The article analyses evolution of the process of liberalisation of international trade that lasted for nearly half a century under the aegis of the General Agreement of Tariffs and Trade and then lowed down and, in fact, was discontinued after establishment of the World Trade Organisation. In the result of the study as an objective ground of appearance and wide popularity of regional trade agreements, the article detects very sharp contradictions between participants of the international trade and loss of confidence in WTO capabilities in their solution. The article shows that the main vector in development of regional trade agreements is formation of more favourable conditions for trading than the international-legal discipline provides being supported by a multi-sided trade system. A conclusion is made that the wider regional trade agreements are spread, the more chances for acceleration of liberalisation and development of new rules of exchange within the international trade system in general.
Key words: liberalisation of international trade, protectionism, international trade system, regional trade agreements. Bibl.: 9.
Dovhal Olena A.- Doctor of Science (Economics), Professor, Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: e.a.dovgal@gmail.com
Протекщошзм i л1берал1зм - два альтернативних напрямкизовшшньоторговельношолпжидержави. У сучаснш свгговш практищ аш протекщошстська, aHi лiбеpальна зовншньоторговельна noAi™ra в чистому виглядг не зустpiчаються. Будь-яка краша використовуе по-еднання елементш обох ваpiантiв зовншньоторговельно1 полiтики, комбшуючи ïx залежно в^ ситуацп у свгговш економщ та нащональному господаpствi, господарських за-вдань, що виршуються нею на даному етат. У цкому, якщо ретроспективно оцшювати р1вш торговельних бар'ерш у бкьшост краш свпу, можна констатувати поступовий
дрейф нащональних зовншньоторговельних режимш в1д жорсткого протекщошзму до вкьно'1 торпвл1 та бЬ\ьшо'1 в1дкритосп економжи.
При цьому процес лiбеpалiзацiï мгжнародно'1 торгшл1 розвиваеться нелшшно. Посл^овне поступове просування на шляху до бкьш «в1дкрито'1 та справедливо'1 торпвлЬ> тд патронатом ГАТТ, що тривало майже пшстолОтя, сповкьнилося й по суп перервалося 3i створенням СОТ. Ниш свпова торгшля ведеться на основ! принципов, норм i правил, вироблених ще у ход1 Уругвайського раунду багатостороншх торговельних пеpеговоpiв, який
завершився у 1994 р., проте все б1льше нових норм тепер народжуеться в рамках регюнальних торговельних угод, ильисть яких надзвичайно швидко зб1льшуеться протягом останшх десятил1ть.
Сучасш досл1дження, присвячеш регулюванню м1ж-народно! торизм, представлеш у працях багатьох в1т-чизняних 1 заруб1жних учених: 6. Азроянца, О. Б1лоруса, I. Бураковського, Н. Гор1на, М. Делягина, I. Дюмулена, В. Зуева, П. Кругмана, Т. Мельник та шших [1 - 4]. Однак досл1дженню сп1вв1дношення лШералиацп та протекционизму в рамках Свггово! оргашзацп торг1вл1 (СОТ) 1 рег1ональних торговельних угод (РТУ) прид1лялося недостатньо уваги.
Автор ставить за мету анализ тенденций розвитку процесу лШералтацп м1жнародного обману в рамках м1жнародно! торговельно! системи в ц1лому 1 причин, специфики та рол1 в цьому процесс укладення регюнальних торговельних угод.
Узовшшньоторговельнш пол1тищ б1льшост1 кра!н до середини ХХ ст. домшував протекционизм, чому неабиякою м1рою сприяли дв1 св1тов1 вшни й Велика депрес1я, що викликали посилення тарифного захисту нацюнальних ринк1в 1 масове застосування ккьисних обме-жень импорту. З друго! половини ХХ ст. ситуация докоршно зм1нилася. У св1тов1й економ1ц1 виникла й продовжуе не-ухильно зм1цнюватися тенденц1я до все б1льшо! л1бера-л1зац1! обм1ну товарами та в1дкриття нац1ональних ринк1в, причому просування до свободи торг1вл1 пов'язано вже не ст1льки з вибором нац1ональних уряд1в окремо взятих кра!н, ск1льки з узгодженими на багатосторонньому р1вн1 р1шеннями учасник1в м1жнародно! торг1вл1.
Початковий шпульс цьому процесу поклало п1дписання у 1947 р. Генерально! угоди з тарифов 1 торг1вл1 (ГАТТ), в як1й було заф1ксовано принципи й правила регулювання мшнародно! торг1вл1 товарами. Учасника-ми Угоди стали 23 кра!ни, як1 виступали за проведення в1дкрито! та л1берально! торговельно! пол1тики, в основу яко! було б покладено режим найб1льшого сприяння (РНС) i нац1ональний режим. У зв'язку з тим, що переважна час-тина св1тово! торг1вл1 на той час припадала на сировинш товари, ГАТТ у своему перв1сному вигляд1 була чисто тарифною угодою, в яку було включено низку положень, що стосуються 1нших форм регулювання торг1вл1.
Будучи за задумом т1льки багатосторонньою тор-говельною угодою, ГАТТ поступово перетворилася на м1жнародну орган1зац1ю, що в1дае питаннями регулювання св1тово! торгшль До початку 1960-х рр. дшльшсть ГАТТ як орган1зац1! було спрямовано головним чином на регулярне проведення багатостороннк переговоров щодо узгодже-ного зниження митних бар'ер1в. I це не випадково: у перш1 тслявоенш роки середнш р1вень митного оподаткуван-ня импорту в кра!нах - лидерах св1тово! торг1вл1 становив в1д 20 до 30% [5]. До початку 1970-х рр. тд епдою ГАТТ пройшло ш1сть раунд1в багатосторонн1х переговор1в, у результата яких середн1й р1вень митного оподаткування в кра!нах - членах ще! оргашзацп було знижено до 7% [5]. Надал1, продовжуючи тарифне роззброення, кра!ни - члени ГАТТ поступово стали переносити акцент на розробку угод, як1 визначають норми 1 правила регулювання тор-г1вл1, якими мали б керуватися уряди кра!н-учасниць у сво!й зовншньоторговельнш пол1тиц1. Перш1 так1 угоди (Антидемп1нговий кодекс 1 Кодекс про митну варт1сть), що уточнюють 1 конкретизують окрем1 статт1 ГАТТ, було
прийнято в ход1 Кеннед1-раунду (1963 - 1967 рр.). Переговори Ток1йського раунду (1973 - 1979 рр.) привели до появи вже 12 под1бних угод.
У тдсумку Уругвайського раунду (1986 - 1994 рр.), останнього туру торгових переговоров у рамках ГАТТ взяли участь 125 кра!н 1 територш, як1 подписали 56 угод, до-мовленостей та р1шень, що в1дносяться до широкого кола заход1в регулювання зовн1шньо! торг1вл1, у тому числ1 до правил 1 процедур врегулювання спор1в i функц1онування м1жнародного механизму торговельно! политики. Найваж-лив1шим 1з документ1в раунду стала угода про заснування нового м1жнародного економ1чного 1нституту - Св1тово! оргашзащ! торг1вл1 (СОТ), що стала наступницею ГАТТ. У прийнятих раундом документах передбачалося, що його положення будуть без будь-яких вилучень в1дображено в нац1ональних законодавствах кра!н-член1в. Учасники переговор1в, кр1м того, домовилися, що протягом п'яти рок1в розвинен1 кра!ни знизять середн1й р1вень мит на промислов1 товари на 40 %, а кра!ни, що розвиваються,- на 2/3 в1д цього р1вня. В1дтод1 зобов'язання щодо зниження мит брали на себе т1льки кра!ни, що приеднувалися до СОТ вже тсля 11 створення [5].
Внасл1док виконання домовленостей Уругвайського раунду р1вень митного оподаткування 1мпорту в окремих кра!нах, що вiдiгpають пом1тну роль в м1жнародшй торг1вл1, 1стотно зменшився. Так, середн1й р1вень мит-ного оподаткування 1мпорту (без с1льськогосподарських товаров 1 палива) у 2012 р. в1дносно 1990 р. в 6С склав 50,6%, в США - 62,7 %, Японп - 68,4 %, Бразилп - 42,4 %, 1нд1! - 37,7 %, Кита! - 34,8 % i Ф1л1пп1нах - 27,1 % [5]. Уругвайський раунд став своер1дним як1сним стрибком у розвитку м1жнародно! торгово! системи, завдяки яко-му складн1 проблеми !! регулювання, що накопичували-ся у м1ру зростання масштабов св1тово! торг1вл1, знайшли в1дносно збалансоваш р1шення, як1 в щлому в1дпов1дають интересам р1зних груп кра!н 1 окремих держав. Сьогодн1 за цими правилами здшснюеться 98 % вс1е! св1тово! торг1вл1 товарами. Принципи, правила й норми м1жнародно! тор-гово! системи взяли на озброення вже 159 кра!н, у тому числ1 с1м кра!н СНД - В1рмен1я, Груз1я, Киргиз1я, Молдова, Рос1я, Укра!на 1 Таджикистан. Ще близько трьох десятив кра!н ведуть переговори про приеднання до не!.
Новий тур багатостороннк переговоров щодо по-дальшо! лШералиаци торг1вл1, який отримав на-зву «Раунд тисячолггтя», почався вже п1д ег1дою СОТ на конференц1! в Дох1 (Катар) у листопад1 2001 р. 1 продовжуеться до цього часу. Таке тривале узгоджен-ня в1дображае складн1сть досягнення компром1су м1ж интересами розвинених кра!н 1 кра!н, що розвиваються, оск1льки розстановка сил у св1тов1й економ1ц1 неухильно змшюеться на користь останшх. Якщо у 1990 р. !хня частка у световому ВВП становила 18 %, световому експорт1 товаров -24%, експорт1 послуг - 18 %, вивезених прямих инвестициях -5%, то у 2012 р. ц1 показники зросли, в1дпов1дно, до 33, 42, 30 й 27 % [5]. Аз1атськ1 г1ганти - Китай та 1нд1я - демонструють надвисок1 темпи приросту зовншньо! торгшль Зростання економ1чно! й пол1тично! ваги колишн1х аутсайдер1в, на-копичений ними переговорний досв1д вже не дозволяють лидерам св1тово! економ1ки беззастережно диктувати свою волю щодо визначення зм1сту 1 формату домовленостей.
Колишня асиметр1я у в1дносинах по л1нГ! Пшшч (США та бвросоюз) - П1вдень (пров1дт кра!ни, що розвиваються)
йде в минуле. Сл1д також враховувати, що й сам переговорний процес значно ускладнився за останш роки. Нащональш штереси тдштовхують учасниюв Дохшського раунду до формування переговорних альянсов, як1 виступають з единою узгодженою позищею. Таких альянс1в намчуеться вже б1льше десяти. При цьому !х учасники активно використовують можливост1 «пакетного» методу, що засто-совуеться в СОТ 1 при якому ршення з ус1х питань порядку денного приймаються в ув'язщ одне з одним у зведеному виглядь Це дозволяе !м висувати сво! вимоги 1 пропозицп щодо поступок одночасно за р1зними напрямками торг1вл1.
Основною перешкодою для формування остаточного компром1сного п1дсумкового документу, що охоп-люе всю тематику переговоров, залишаються найгострш1 розб1жност1 м1ж П1вн1ччю та П1вднем. Розвинен1 кра!ни наполегливо домагаються л1берал1зацп доступу на ринки кра!н, що розвиваються, i в1дмовляються скасовува-ти експортш субсидн на с1льськогосподарськ1 товари, скорочувати державну п1дтримку аграрного сектора, а та-кож не бажають «узаконити» диференц1йований та б1льш сприятливий режим для кра!н, що розвиваються, який юнував у ГАТТ. Кра!ни, що розвиваються, з1 свого боку, в1дмовляються б1льш широко в1дкривати сво! ринки для заидних товаров 1 послуг.
Учасники Доха-раунду усв1домлюють, що в1дсутн1сть обмежень у торг1вл1 прискорюе економ1чне зростання й сприяе тдтримщ зайнятост1, проте !х прихильн1сть нащональним интересам призвела до того, що переговори, що тривають вже 12 рокш, зайшли в глухий кут. Б1льше того, у кризов1 2009 - 2010 рр. кра!ни С20, проголошуючи ршучкть не зводити нових бар'ерш на шляху торг1вл1 та швестицш, на д1л1 активно застосовували р1зн1 про-текщошстсью заходи захисту нащональних економ1к, вклю-чаючи масову державну п1дтримку м1сцевих виробник1в. Так, т1льки за период з жовтня 2009 р. по жовтень 2010 р. уряди кра!н - члешв СОТ використали 200 нових заход1в обмеження 1мпорту, головним чином спец1альних заход1в захисту ринку, як1 охопили 1,2 % його глобального об'ему. Це - очевидне св1дчення того, що нац1ональн1 1нтереси домшують над глобальними, або, шшими словами, це е яв-ним проявом економ1чного национализму [5].
Таким чином, можна констатувати, що сьогодш л1дери держав не готов1 до пошуку компром1с1в у питаннях, як1 зач1пають национальна штереси кра!н 1з р1зними р1внями сощально-економ1чного розвитку.
Водночас посилення штернащонамзацн господар-ського життя, що виявляеться насамперед у масовому виникненн1 транснац1ональних компан1й 1 стр1мкому роз-ширенш масштабов !х д1яльност1, привело до ютотно! зм1ни характеру м1жнародно! торг1вл1. Вона значною м1рою базу-еться тепер на внутр1шньогалузевому под1л1 прац1, за яким кра!ни обм1нюються аналог1чними готовими товарами, !х частинами та компонентами - близько 40 %, за оцшкою ЮНКТАД [6].
Ця особлив1сть п1дштовхуе св1тову спкьноту до по-дальшо! л1берал1зац1! обм1ну та ун1ф1кац1! нац1ональних заходш регулювання торг1вл1. Домовленост1 щодо знижен-ня тарифних ставок у рамках ГАТТ, односторонн1 заходи нац1ональних уряд1в, спрямован1 на полегшення торг1вл1 не завжди 1 не в усьомувлаштовують учасник1вбагатосторонньо! торговельно! системи. Частина з них прагне «йти дал1 1 швид-ше», н1ж це передбачають зобов'язання у межах ГАТТ/СОТ.
Результатом незадоволеност учасникГв мГжнародно! торгГв-л1 масштабами i темпами багатосторонньо! лГберамзацп став сплеск штересу до укладення двостоpоннiх, pегiональних, а попм i трансконтинентальних торговельних угод, у тому чи^ i таких, що виходять за рамки угод СОТ за сферами взаемодп. ЧленГв ГАТТ тдштовхуе до випереджаючо! лГберамзацп тоpгiвлi й приклад бвропи, де до останнього часу пословно й устшно здiйснювалося просування шляхом економГчно! штеграцп.
Останнiми роками ильисть РТУ стала зростати лавиноподiбно, не припиняючись i навiть посилившись у перюд глобально! кризи. Пов'язано це, у тому числГ з надзвичайною гостротою пpотиpiч мiж учасниками мГжнародно! тоpгiвлi та втратою впевненостi в можли-востях СОТ у 1х виpiшеннi. У цГлому за час кнування багатосторонньо'1 торговельно'1 системи в секpетаpiат ГАТТ/СОТ надiйшло 546 нотифшацш щодо укладення РТУ, 16363 з яких вГдносяться до числа дшчих (данi на початок 2013 р.). У цих угодах беруть участь ва члени СОТ, за винятком Монгола, кожен член СОТ входить до числа учасниив приблизно 13-ти угод [5].
Помина особливють даних угод - 1х лiбеpалiзацiйний характер, при якому два або бГльше партнера на-дають один одному взаемш преференцн. Серед угод, як вступили в силу, переважають угоди про вiльну тоpгiвлю (58% всГх угод) та економiчну штегращю (31%), помiтно менша питома вага припадае на угоди про митш союзи (7%) й угоди з частковим охопленням товарно'1 номенклатури або секторГв економiки (4%). При цьому ва угоди, як вiдзначають експерти СОТ, можна роздГлити на двi умовнi групи. До першо'1 з них вГдносяться так званi угоди «СОТ плюс», в яких партнери домовилися щодо преференцш в галузях, що регламентуються правилами СОТ. До друго'1 групи входять угоди, в яких намiчаються узгодженi дГ1 у сферах, що не входять до компетенцн СОТ. Вони отримали назву «СОТ - Х» [5].
В останш роки у розвитку меpежi РТУ проявляеться нова тенденщя. 1з 75 РТУ, нотифiкованих у СОТ у 2008 -2009 pp., бкьше половини склали мiжpегiональнi РТУ. НайбГльшу активнiсть у ствоpеннi таких угод проявляють 6С, 6АВТ, кра'ни ПГвденно-СхГдно! АзГ1, США, Канада, яю ставлять сво'1м головним завданням досягнення найбГльшого ефекту вГд участ в таких формах штеграцн в умовах посткризових економiчних труднощГв.
За активно! учасп США йде тдготовка детального проекту угоди щодо створення транстихоокеанського партнерства (Trans-Pacific Partnership, TPP). Завершити ll намiчаеться у жовтш 2014 р. Проект передбачае полшшення умов для торгГвлГ та швестицш, створення мехашзму виpiшення спГрних питань, взаемодiя у сфеpi захисту ште-лектуально! власностi, сфеpi освГти та шшь На самiтi АТЕС у Гонолулу (листопад 2011 р.) учасники ТРР (10 краш на чолГ Гз США) задекларували спГльне прагнення i далi розвивати обраний ними формат спгвпращ, позицГонуючи його як зразок для майбутнГх торговельних угод не тГльки мГж економГками АТР, але й за межами регюну. Про готовнГсть приеднатися до ТРР вже заявили Канада, Мексика та Япошя [7].
ВГдповГдною реакцГею на створення транстихооке-анського партнерства стала досягнута на самт краш СхГдно! АзГ1 у ПномпенГ (листопад 2012 р.) домовлешсть про початок переговорГв щодо створення ВсебГчного регюнального економГчного партнерства (Regional Comprehensive Economic
Partnership, RCEP). У дане об'еднання планують увшти краши АСЕАН, Китай, Япошя, Пшденна Корея, 1нд1я, Австрал1я й Нова Зеланд1я, що дозволить сформувати найбкьшу у свт зону вкьно! торпвль Переговори нам1чаеться завершити до 2015 р. [8].
Розробка даних проекпв у будь-якому випадку при-скорюватиме рух свпового ствтовариства до вдоскона-лення дшчих i впровадження таких норм i правил м1ж-народно! тоpгiвлi, що виходять сьогодш за межi компетенцй СОТ. У результат формування транстихоокеансько! та сх:дноаз:атсько! зон вкьно! тоpгiвлi може скластися нова конфйуращя свiтового економiчного простору, на якому розгортатиметься мiжнаpодний обмш.
За тако! конфйурацп свiтового простору, що скла-даеться в даний час, мiжнаpодна торгшля в осяжнш пеpспективi, ймовipно, буде здiйснюватися на двох ш-ституцiйних «поверхах». На першому з них будуть дiяти принципи, норми i правила СОТ, на другому - мiжнаpодна дисциплша СОТ, яка буде доповнюватися двостороншми чи багатостоpоннiми взаемними пpефеpенцiями, а також сферами взаемодй, регулювання яких сьогодш не входить до компетенцп свггово! торговельно! системи.
Швидкий розвиток меpежi pегiональних торго-вельних угод закономipно пpивiв до посилення !х-ньо! pолi в мiжнаpоднiй торпвль Обсяг експорту краш - учасниць РТУ на ринки паpтнеpiв за цими угодами протягом 1990 - 2012 pp. зростав швидше, шж свгговий експорт в цiлому, а питома вага внутршньорегюнальних поставок у загальносвповому експоpтi збiльшилася за вка-заний пеpiод з 28 до 51 %, тобто у 1,8 разу [5].
При такому поширенш торгшл: на преференцшних умовах найважливший принцип СОТ - РНС все бкьше втрачае свое значення як зайб забезпечення недискримша-цп, а самi РТУ виступають як шструмент, що обмежуе конкуpенцiю на ринках учасникш угод для виробниюв тих краш, як: в угоди не входять. 6 тдстави говорити про те, що цей найголовнший принцип мгжнародно! торгшл: почи-нае замщатися своею протилежшстю - режимом наймен-шого сприяння для краш, як: не е учасниками РТУ. Мож-на, мабуть, констатувати, що глобальш штереси, вткеш в багатостороннк угодах СОТ, у сьогодншньому свт часто в^тюняються на заднш план штересами нацюнальними та реиональними. Деяю впчизняш фахшщ квамфжують торгово-пол:тичш режими реиональних угруповань як систему колективного протекцюшзму, який, на !х думку, е свого роду «ибридом» протекцюшзму i свободи торгшл: [9, с. 20].
Мабуть, вони в дечому прав:, але недооцшюють того, що основним вектором у розвитку РТУ е формування бкьш сприятливих умов для ведення торпвль шж дае м1жнародно-правова дисциплша, що шдтримуеться ба-гатосторонньою торговельною системою. Тому, як ви-даеться, швидке зростання юлькосй РТУ пов'язано не з прагненням нацюнальних уряд:в до зведення окремих торговельних бар'ер1в, а :з включенням краш у процес л:берал:зацГ1 зовншньо! торпвл1 в умовах глобально! конкуренцй, що набирае силу.
Широко поширена думка, що багатостороння тор-говельна система забезпечуе вкьну торгшлю, а регюнальш торговельш угоди повшстю усувають тарифш та нетарифш бар'ери на шляху руху товар:в. Грунтовний анал:з, проведений експертами СОТ, показуе, що це далеко не так. У даний час ршень митного оподаткування у свгговш торгшл: становить 4 %. При цьому щодо бкьше половини 'й обсягу
(52,3%) дшть нульов1 ставки 1мпортних мит, 25,3 % з яких встановлеш в РТУ, а 27 % введен в рамках РНС. Щодо шшо'1 половини свггово! торг1вл1 дшть pi3Hi за ршнем 1мпортн1 мита. Преференцшними тарифними ставками, чинними в РТУ, охоплено трохи бкьше 16 % м1жнародно'1 торпвль а ставками, що застосовуються на основ1 РНС,-30,2 %, тобто майже вдв1ч1 бкьше [5].
Коментуючи використання пор1вняно високих 1м-портних мит у преференцшнш торпвль експерти СОТ шдкреслюють, що виникнення РТУ не призводить до зник-нення в кра'нах-учасницях «чутливих сектор1в», що вима-гають певного тарифного захисту. Саме '1хне юнування ставить меж1 розширенню масштаб1в вкьно'1 торг1вл1 [5].
ВИСНОВКИ
Таким чином, сучасш реала таи, що без використання шструментш протекцюшстського захисту учасники мгж-народно'1 торг1вл1 обштися об'ективно не можуть. Правила застосування цих шструментш обумовлюються 60 угодами СОТ. Виходить, що СОТ, прагнучи до л1берал1зацй торпвль змушена виступати одночасно в рол1 охоронця протекцюшзму, хай i пом1рного, якщо пор1внювати його з пpотекцiонiзмом середини минулого столптя. Як СОТ буде долати цей конфлжт iнтеpесiв - покаже час.
Не можна, однак, не бачити того, що коли СОТ нотифжуе pегiональнi тоpговельнi угруповання, вона вiдкpиваe шлюзи для випереджаючого впровадження нових правил регулювання торпвль Звичайно, РТУ переслкують ту ж мету, що i СОТ - лiбеpалiзацiю мiжнаpодного обмiну в штересах прискорення економiчного розвитку. Однак СОТ забезпечуе такий ршень лiбеpалiзацil, на який готовi йти всi 11 члени (piшення в цiй оргашзацп приймаються в «пакетi» консенсусом), а РТУ - практично максимально можливий для конкретного i обмеженого складу учасникiв piвень лiбеpалiзацil. Тому чим ширше будуть поширюватися РТУ, тим бiльше шансш з'явиться для прискорення лiбеpалiзацil та вироблення нових правил обмшу в рамках мiжнаpодноl торговельно'1 системи в щлому. ■
Лiтеpатуpа
1. ropiH Н. В. Державне регулювання зовншньоеко-ном1чноТ д1яльност1 : навч. поаб. / Н. В. Гор1н. - К., 2008. - 330 с.
2. Дюмулен И. И. Международная торговля. Тарифное и нетарифное регулирование / И. И. Дюмулен. - М. : ВАВТ, 2009. -579 с.
3. Глобальное экономическое регулирование / Под ред. проф. В. Н. Зуева. - М. : Магистр, 2012. - 574 с.
4. Мельник Т. М. Мжнародна торпвля товарами в умовах глобально! конкуренцп : монографт / Т. М. Мельник. - К. : Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 396 с.
5. За даними: WTO. World Trade Report 2013. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.wto.org/english/res_e/ publications_e/wtr13_e.htm
6. UNCTAD. Handbook of Statistics 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctad.org/en/pages/Publica-tionWebflyer.aspx?publicationid=759
7. Statement Of The Ministers And Heads Of Delegation For The Transacific Partnership Countries. December 10, 2013. Singapore [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.ustr.gov/tpp
8. Regional Comprehensive Economic Partnership negotiations [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.dfat.gov. au/fta/rcep/
9. Бабин Э. П. Внешнеэкономическая политика / Э. П. Бабин, Т. М. Исаченко. - М. : Экономика, 2007. - 463 с.
REFERENCES
Babin, E. P., and Isachenko, T. M. Vneshneekonomicheskaia politika [Foreign economic policy]. Moscow: Ekonomika, 2007.
Diumulen, I. I. Mezhdunapodnaia topgovlia. Tapifnoe i ne-tapifnoe pegulipovanie [International trade. Tariff and non-tariff regulation]. Moscow: VAVT, 2009.
Globalnoe ekonomicheskoe pegulipovanie [Global economic governance]. Moscow: Magistr, 2012.
Horin, N. V. Depzhavne pehuliuvannia zovnishnyoekonomich-noi diialnosti [State regulation of foreign economic activity]. Kyiv, 2008.
Melnyk, T. M. Mizhnapodna tophivlia tovapamy v umovakh hlobalnoi konkupentsii [International trade in goods in the global competition]. Kyiv: KNTEU, 2007.
"Regional Comprehensive Economic Partnership negotiations" http://www.dfat.gov.au/fta/rcep/
"Statement Of The Ministers And Heads Of Delegation For The Transacific Partnership Countries" http://www.ustr.gov/tpp
"UNCTAD. Handbook of Statistics 2013" http://unctad.org/ en/pages/PublicationWebflyer.aspx?publicationid=759
"Za danymy: WTO. World Trade Report 2013" [According to: WTO. World Trade Report 2013]. http://www.wto. org/english/ res_e/publications_e/wtr13_e.htm
УДК 332.1
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК М1СТА ЯК ОБ'бКТ УПРАВЛ1НСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
© 2014
МАРЧЕНКО 0. В.
УДК 332.1
Марченко О. В. Соцiально-економiчний розвиток мкта як об'ект управлшськоТ дiяльностi
Метою дано!роботи е дотдження та анал'в основних напрямт i можливостей соц1ально-економ1чного розвитку мст Украни в сучасних умо-вах. У статтi розглянуто основнi галузевi повноваження учаснит соцiально-економiчних процеав на територИ укранських мст. Визначено, що управлння мстом здшснюеться за клькома стад'тми: концептуальне, стратегiчне й тактичнеуправл'шня. Задоволення потребмешкан^в роз-глядаеться якголовна мета управл'шня мстом i включае в себе значну кльксть тдцлей, як було згруповано та об'еднано в три напрямки, а саме: задоволення матер'шльних потреб, задоволення потреб щодо безпеки життед'тльностi та охорони здоров'я, а також задоволення культурних потреб. Наведено складовi елементи механвму управлння мстом i розглянуто окремi нструменти, як впливають на його ефективтсть. Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвитокм^та; цл управлння мстом; механ'вм управлння мстом. Рис.: 5. Ббл.: 10.
Марченко Ольга Васил'юна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра фшанав та кредиту, Хармвський нацональний ушверситет буд'вни-цтва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харщ 61002, Украна) E-mail: miniulitka@mail.ru
УДК 332.1
Марченко О. В. Социально-экономическое развитие города как объект управленческой деятельности
Целью данной работы является исследование и анализ основных направлений и возможностей социально-экономического развития городов Украины в современных условиях. В статье рассмотрены основные отраслевые полномочия участников социально-экономических процессов на территории украинских городов. Определено, что управление городом осуществляется в несколько стадий: концептуальное, стратегическое и тактическое управление. Удовлетворение потребностей жителей рассматривается как главная цель управления городом и включает в себя значительное количество подцелей, которые были сгруппированы и объединены по трем направлениям, а именно: удовлетворение материальных потребностей, удовлетворение потребности в безопасности жизнедеятельности и охране здоровья, а также удовлетворение культурных потребностей. Показаны составляющие элементы механизма управления городом и рассмотрены отдельные инструменты, которые влияют на его эффективность. Ключевые слова: социально-экономическое развитие города; цели управления городом; механизм управления городом. Рис.: 5. Библ.: 10.
Марченко Ольга Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина) E-mail: miniulitka@mail.ru
UDC 332.1
Marchenko Olga V. Socio-economic Development of a City as an Object of Managerial Activity
The goal of the article is the study and analysis of main directions and possibilities of socio-economic development of Ukrainian cities under modern conditions. The article considers main branch authorities of participants of socio-economic processes in the territory of Ukrainian cities. It shows that city administration is carried out in several stages: conceptual, strategic and tactical administration. Satisfaction of needs of the population is considered as a main goal of city administration and includes a significant number of sub-goals, which were grouped and combined by three directions, namely: satisfaction of material needs, satisfaction of needs in life safety and health care, and also satisfaction of cultural needs. The article shows components of the mechanism of city administration and considers individual instruments, which influence its efficiency.
Key words: socio-economic development of a city, goals of city administration, mechanism of city administration. Pic.: 5. Bibl.: 10.
Marchenko Olga V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (vul. Sumska, 40, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: miniulitka@mail.ru
Не викликае сумншв, що одним i3 найбкьш значу-щих елеменпв розвитку нащонально'1 економжи е сталий сощально-економ1чний розвиток мкт. Су-часне мюто е результатом урбашзацп та поеднуе в соб1 щлу низку р1зномаштних сощальних процеав.
На сьогодншнш день в УкраШ в1дбуваються про-цеси, пов'язаш з1 стр1мкою урбашзащею, зростанням ваго-мост1 окремих мкт у створенш господарського комплексу
держави в ц1лому, в1дпов1дно питання, як мають в1дношен-ня до полшшення якосп управлшня мютами, набувають все бкьшо'1 актуальность
1снуе велика ккьисть наукових робгг, що зосеред-жено на вивченш урбашзацшних процесш, зокрема статт [1 - 5]. Проблеми сощально-економ1чного розвитку мкт також широко обговорюються в наукових колах, особливо сл1д видкити досл1дження таких авторш, як [8, 9, 10]. Проте
