CC BY
31
10. UNCTADSTAT: [official resources]. - URL:
http://unctad.org/en/Pages/Statistics.aspx
Стаття нaдiйшлa до редакцп 21.03.2015 р.
O. Zakharova
FEATURES OF UKRAINE'S INTERREGIONAL COOPERATION DEVELOPMENT IN
TERMS OF GLOBAL REGIONALIZATION
The article investigates the practical aspects of the implementation of different Ukraine's interregional cooperation vectors. The complex analysis of the dynamics, structure and intensity of Ukraine's foreign trade cooperation with the CIS, EU and APEC countries is made.
Evaluation of the effectiveness and intensity of Ukraine's foreign trade relations with the major regional integration groupings is conducted by calculating such indices as foreign trade coverage ratio, trade openness index and trade intensity indices. Assessment of the level and intensity of Ukraine's intra-industry trade with the various regional groupings is based on calculation and analysis of Brulhart dynamic index.
The features of the Ukrainian export and import commodity structure in context of major trading partners are identified, and the level of Ukraine's export specialization and import dependence is determined. Based on structural changes indexes calculation it has been estimated the value and significance of changes that occurred in the commodity structure of Ukrainian foreign trade over the past decade.
The different modeling tools that include testing of the following types of predictive models as trends, adaptive and autoregressive have provided the predictive assessment of volumes of the Ukraine's export and import activities with major trading partners in the near future.
It is concluded that key aspects of Ukraine's cooperation development should be the intensification of cooperation in the most perspective sectors of the world economy (nano- and biotechnology, advanced technology in agricultural sector, the development of international transport corridors); diversification of foreign trade towards minimizing the critical dependence of the individual countries, commodity markets in order to strengthen national economy security.
Key words: integration, regionalization, interregional cooperation, regional grouping, foreign trade cooperation.
УДК 339.923 O.I. Заяць
ЕВОЛЮЦ1Я РЕГУЛЮВАННЯ РЕГ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 1НТЕГРАЦП В МЕЖАХ ГЛОБАЛЬНО! ШСТИТУЩЙНО! АРХ1ТЕКТУРИ
У cmammi npoaHani3oeaHo вплив npo^cy глoбaлiзaцiг' ceimoeo 'i mopsieni Ha po3eumoK pezionanbnoi eKoHoMiHHoi e3aeModii KpaiH Ha ocHoei ernopucmaHHH meopemuHHUx нaпpaцювaнь ma фaкmичнoгo nepe6isy peгyлювaння pesioHanbHoi eKoHoMiHHo'i wmezpa^'i. Po3znndaemhcH cmвopeння ma po3eumoK единих для ycix KpaiH ceimy iHcmumy^UHUx MexaHi3Mie KoopduHa^i ma yпpaвлiння мiжнapoдними mopsoeenbHo-eKoHoMi4HUMU eidHocuHaMU. Poзкpuвaюmьcя 6a3oei npинципи, як знaчнoю мipoю cпpuяюmь npospecueHoMy po3eumKoei ceimoeoi eKoHoMirn npomягoм ocmaHHix poKie icнyвaння cucmeмu ГАТТ/СОТ, a maкoж npo^c глoбaльнo'i eKoHoMi4Hoi wmespa^'i ma uoso вплив Ha np^ody мiжнapoднoгo p^Ky. Пiднiмaеmьcя numaння npo me, чи мoжymь peгioнaльнi mopгoвeльнi yгoдu зaгpoжyвamu бaгamocmopoннiй mopгoвeльнiй cmmeMi. Oбtpyнmoвaнo, щo cьoгoднi y вcix peгioнax cвimy npeвaлюе mopгoвeльнa iнmeгpaцiя.
Клю^о^^ слова: глобальна економ1чпа ¡нтеграцгя, регюналъна економ1чпа ттегращя, м1жнародна торггвля, ceimoea оргатзащя торг1вл1 (COT), м1жнародн1 економ1чн1 вiднocини.
Постановка проблеми.
Починаючи з середини XX ст. поступово виникло poзyмiння того, що св^ове господарство не в змoзi cтaбiльнo функцюнувати без cпiльниx для ycix краш MexaHi3MiB координацп та yпpaвлiння. На мiкpopiвнi фipми стали aктивнiшe створювати вepтикaльнi схеми yпpaвлiння i поступово переростали в транснацюнальш корпорацп. На мaкpopiвнi буквально протягом дecятилiття виникла цша система мiждepжaвниx eкoнoмiчниx i фiнaнcoвиx opгaнiзaцiй i3 мандатом спостер^ати за cвiтoвим eкoнoмiчним розвитком, попереджати виникaючi дисбаланси та надавати кранам у paзi потреби вceбiчнy пщтримку, розпочався процес регионально!' eкoнoмiчнoi штеграцп. Таким чином, нeoбxiднo систематично дослщжувати проблеми регулювання мiжнapoдниx торговельних процеав i визначення iнтeгpaцiйниx уподобань краш.
Aнaлiз ocmaннix дocлiджeнъ i пyблiкaцiй. Проблемам удосконалення регулювання регионально!' eкoнoмiчнoi штеграцп пpиcвячeнi роботи як зapyбiжниx вчених (E. Авдокушин, Б. Баласса, К. Дойч, И. Кулишер, Т. Парсон, Ю. Юданов), так i вiтчизняниx вчених (O. Бiлopyc, В. Будкш, I. Бураковський, Б. Губський, А. Кредюов, Д. Лук'яненко, Ю. Магогон, В. Новицький, Ю. Пахомов, А. Фшпенко, В. Чужиков, O. Шнирков). Разом 1з тим багато питань залишаються дослщженими не в достатнш м1р1. Зокрема важливо поглибити анал1з взаемодп процеав л1берал1зац1'1 м1жнародно'1 торг1вл1 та рег1онал1зму, розглянути суттев1 особливосп створення та розвитку шституцшних мexaнiзмiв координацп та yпpaвлiння мiжнapoдними тopгoвeльнo-eкoнoмiчними вiднocинaми, розкрити принципи, яю сприяють сучасному прогресивному poзвиткoвi св^ово!' eкoнoмiки.
Виклад основного матер1алу.
Особливютю, яка найбшьше характеризуе св1тогосподарський розвиток останшх десятил1ть е те, що практична бшьшють краш, що розвиваються, а також краш з перехщ-ною економшою об'ективно втягуються у могутш процеси штеграцп i глобал1зацп, а занадто жopcткi умови сучасно'1 мiжнapoднoi конкурентно!' боротьби потребують розробки вщповщно! пoлiтики - ефективно'1 i безпечно'1. Нecпpoмoжнicть то! чи шшо! держави створити та пiдтpимyвaти активно д^чу eкoнoмiкy i yвiйти в глобальний бiзнec означае, що вона залишиться eкoнoмiчнo слабкою, не матиме можливосп динaмiчнo розвиватися, конкурувати на мiжнapoдниx ринках i не зможе забезпечити eкoнoмiчнe зростання i вщповщний добробут свого населення.
Поглиблення штеграцшних зв'язкiв мiж кранами вiдбyвaетьcя при одночасному зростанш poлi нaднaцioнaльниx шститутсв в peгyлювaннi мiжнapoдниx eкoнoмiчниx вщносин (як на peгioнaльнoмy, так i на глобальному piвняx), у бшьш впливову на розвиток св^ово! економши перетворюеться дiяльнicть peгioнaльниx iнтeгpaцiйниx об'еднань. У свою чергу, загострення мiжнapoднoi конкуренцп сприяло aктивiзaцii peгioнaльниx штеграцшних зв'язюв мiж кранами, що належать piзним peгioнaм cвiтy, не тшьки з боку розвинених кран, а з боку шших кран св^ового господарства. Через iнcтитyцiйний розвиток мiжpeгioнaльнoi cпiвпpaцi створюеться нова система бaгaтopiвнeвoгo yпpaвлiння, як певний нaбip шструмен^в, норм та процедур [1, с. 172].
Переплетення мiжнapoдниx господарських зв'язюв неминуче переростае в переплетення господарських структур. Найбшьш пoмiтнy роль у цьому процес вiдiгpaе peгioнaльнa eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя, яка в pядi випадюв призводить до виpiшaльнoгo впливу на перспективи розвитку св^ово! eкoнoмiки. Роль eкoнoмiчнoi штеграцп зростае разом з eкoнoмiчним пoтeнцiaлoм, що сприяе усвщомленню кранами нeoбxiднocтi у cпiвпpaцi одна з одною для розширення спектра сво'г'х дiй та iнтepeciв в eкoнoмiчнiй, пoлiтичнiй,
культурнш, вiйcькoвiй, нayкoвo-тexнiчнiй тa шших cфepax. Peaлiзaцiя iнтeгpaцiйниx пpoeктiв в дeякиx peгioнax дopyчaeтьcя дepжaвaми нaднaцioнaльним yтвopeнням, дiяльнicть яких мoжe вcтyпaти в пpoтиpiччя з тeндeнцieю глoбaлiзaщi eкoнoмiки, особливо у зв'язку з cтвopeнням особливих peгioнaльниx пpaвoпopядкiв, що пpeтeндyють нa caмocтiйнe знaчeння в мiжнapoднo-пpaвoвiй cиcтeмi.
Як нacлiдoк, глoбaлiзaцiя св^ово'1 eкoнoмiки знaxoдить свое вiдображення у фopмyвaннi дiлoвoгo та iнфopмaцiйнoгo глoбaльнoгo простору зaгaльнoплaнeтapнoгo мacштaбy. Одна з основних тeндeнцiй е cтвopeння тавколо одного aбo групи нaйбiльш розви^них дepжaв iнтeгpaцiйниx зон, якi втшюються в piзниx мiжнapoднo-пpaвoвиx фopмax, що визнaчaетьcя piзним cтyпeнeм iнтeнcивнocтi iнтeгpaцiйниx пpoцeciв у кoнкpeтниx peгioнax св^у.
Iншoю нe мeнш вaжливoю тeндeнцiею розвитку ocтaннix дecятилiть е лiбepaлiзaцiя мiжнapoднoi тopгiвлi, якa поряд з пpoтeкцioнiзмoм перетворюеться у iнcтpyмeнтaми peгyлювaння мiжнapoднoi тopгiвлi, якi зacтocoвyютьcя для peaлiзaцii зoвнiшньoeкoнoмiчниx пoлiтик [2].
Розвиток eкoнoмiчнoi думки, яка вiдxилялa необхщшсть втручання держави в eкoнoмiкy, пpизвiв до виникнення кeйнciaнcтвa, яке заклало основу регулювання сучасно'1 мaкpoeкoнoмiки, поставивши питання щодо допустимого ступеня державного втручання в eкoнoмiчний розвиток [3, с. 209]. Дж. М. Кейнс став одним з щеолопв i aвтopiв статей угоди (статуту) так званих Бреттон-Вудських iнcтитyтiв, створених в останш вoеннi роки -Мiжнapoднoгo валютного фонду (МВФ) i Св^ового банку (СБ), якi дoнинi е ключовими мiжнapoдними eкoнoмiчними opгaнiзaцiями, а тдсумковим актом Бреттон-Вудсько'1 конференцп стали рекомендацп державам щодо створення з метою регулювання мiжнapoдниx тopгoвeльнo-eкoнoмiчниx вщносин Мiжнapoднoi оргашзаци тopгiвлi. Вiдoмo про двi спроби створення такого шституту - розробку Гаванського статуту (конференщя в Гaвaнi) i створення Генерально'1 угоди з тapифiв i тopгiвлi (ГАТТ) (конференцп в Лoндoнi та Женев^.
На конференцп в Гаваш, що тривала вiд 21 листопада 1947 року по 24 березня 1948 року, були присутш представники 56 краш. Гаванський статут не тдписали три краши — Аргентина, Польща, Туреччина. Кpiм того, в робот конференцп не брали учасп СРСР, Шiмeччинa, Япошя, Icпaнiя. Розроблена в Гаваш за шщативою США мiжнapoднa угода мicтилa 106 статей i мала двi ocнoвнi теми: по-перше, принципи оргашзацп та регулювання мiжнapoднoi тopгiвлi; по-друге, створення мiжнapoднoi оргашзацп з регулювання тopгiвлi. Угоду ратифшували лише двi краши, а США тзшше вiдмoвилиcя вiд свого проекту. Таким чином, ця спроба виявилася невдалою. Шатомють на Женевськш конференцп, що розпочала роботу 20 жовтня 1947 року, представникам 23 держав вдалося розробити й ухвалити угоду, яка була названа Генеральна угода з тapифiв i тopгiвлi. Вона набрала чиннocтi 1 ачня 1948 року. Згaдaнi 23 краши стали членами-засновниками ГАТТ, яка оргашзацшно почала дiяти як постшна кoнфepeнцiя дepжaв-члeнiв.
Досягнення угоди на Женевськш конференцп пояснюеться: простотою та лакошчшстю тексту ГАТТ, який мютив усього 35 статей; використанням мехашзму двocтopoннix пepeгoвopiв мiж крашами; вщсутшстю нововведень opгaнiзaцiйнoгo характеру, ocкiльки система вщтворювала тpaдицiйний порядок фyнкцioнyвaння мiжнapoдниx кoнфepeнцiй.
ГАТТ спрямував свою дiяльнicть проти вcix видiв пpoтeкцioнiзмy, ^м митних тapифiв. Щоправда, з метою зниження останшх, якi на початок дiяльнocтi ГАТТ у багатьох крашах були занадто високими, було створено систему тарифних пepeгoвopiв.
З 1948 до 1994 року ГАТТ запроваджувала правила i ввдгравала пpoвiднy роль у св^овш тopгiвлi, визначаючи принципи та пpaвoвi норми, якими мають керуватися пiд час торговельних стосунюв дepжaви-yчacницi.
3a мaйжe пiвcтoлiтню icтopiю з no4aTKy дп Гeнepaльнoï угоди було проведено дев'ять тaкиx payндiв [4, с. 15]. Бшьшють торговельних payндiв cтocyвaлиcя здeбiльшoгo зниження тapифiв, aлe Ha останшх payндax пoчaвcя процес пepeглядy, peiнтepпpeтaцiï aбo розширення cтaтeй caмoï Угоди. Якщо в пepшoмy payндi пepeгoвopiв бpaлo yчacть лише 23 кршни, то yчacникaми восьмого payндy (Уpyгвaйcькoгo payндy) 6ули вже 130 кршни.
Дo 1963 poKy гoлoвним y poбoтi rATT бyлo poзв'язaння питaнь npo знижeння митних тapифiв. У peзyльтaтi п'яти payндiв пepeгoвopiв бyлo yзгoджeнo пeвнi взaeмнi nocrynm yчacникiв щoдo знижeння митних тapифiв та poзглянyтo зaxoди щoдo cкopoчeння i peгyлювaння нeтapифниx тopгoвeльниx бap'epiв.
Важливою вixoю на шляху розвитку багатосторонньо'1' торговельно'1' системи стали переговори шостого так званого «Кеннедьраунду» (1964—1967 рр.).
Кpiм досягнення домовленостей щодо зниження тapифiв та пpoмиcлoвi тoвapи (у середньому та 35% до кшця 1971 року), цей payнд зaкiнчивcя досягненням домовленосп про нoвi aнтидeмпiнгoвi процедури у paмкax rATT.
Завдяки домовленостям «Токю-раунду» (1973—1979 рр.) протягом 8 роюв (починаючи з ачня 1980 року) вiдбyлocя зниження iмпopтнoгo тарифу на промислову пpoдyкцiю на 33%. Було закладено нoвi регулятивш мexaнiзми cвiтoвoï тopгiвлi у виглядi угод iз cyбcидiй, aнтидeмпiнгoвиx процедур тощо.
Ocтaннiй - Уругвайський раунд багатостороншх пepeгoвopiв у рамках ГАТТ - був i найдовшим i найрезультатившшим. Стартувавши у 1986 рощ, ceмиpiчний марафон фiнiшyвaв 15 грудня 1993 року. Уругвайський раунд завершився не тiльки зниженням торговельних тapифiв i новим етапом загально'1 лiбepaлiзaцiï взаемного виходу кршн-учасниць на ринки, але й включенням до системи ГАТТ нових ceктopiв: тopгiвлi послугами, текстилем, ciльгocппpoдyкцiею та товарами штелектуально'1 влacнocтi, державних зaкyпiвeль. Запроваджеш вaжливi змiни до порядку здшснення торговельних cyбcидiй, кoмпeнcaцiйниx, захисних i антидемпшгових зaxoдiв, процедур застосування стандарт i сертифшацп тoвapiв, врегулювання торговельних суперечок, мexaнiзмiв формування загально'1 торговельно'1 пoлiтики. I нapeштi нaйвaжливiшим стало ршення про створення Cвiтoвoï оргашзацп тopгiвлi (СОТ). Делегацп 147 держав i понад 30 мiжнapoдниx оргашзацш, у тому чиcлi Оргашзацп об'еднаних нацш (ООН), МВФ тощо, пщбили пiдcyмки Уругвайського раунду пiд час св^ово! конференцп в Мappaкeшi (Марокко), в xoдi яко! 15 кв^ня 1994 року була пiдпиcaнa угода про заснування Cвiтoвoï оргашзацп тopгiвлi [5, с. 111].
Створення СОТ фактично стало найбшьшою реформою cвiтoвoï тopгiвлi за пepioд, що минув з кшця Дpyгoï cвiтoвoï вшни, peaлiзyвaвши у бiльш cyчacнiй фopмi спробу створення Мiжнapoднoï оргашзацп тopгiвлi (МОТ) у 1948 poцi. Цим було завершено формування основного комплексу ушверсальних дoгoвopiв системи ГАТТ, що дозволяе говорити про створення нового глобального правового порядку в гaлyзi торговельних, тарифних, митних, швестицшних та шших сфер мiжнapoдниx eкoнoмiчниx вщносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останшх 50 роюв. Система ГАТТ/СОТ виступае у виглядi тopгoвeльнo-eкoнoмiчнoï ООН, де угоди - це правова основа, а СОТ -шституцшний мехашзм забезпечення дп ^eï системи.
Нa cьoгoднi мaйжe вс члени СОТ е члeнaми щотайменше одта peгioнaльнoï угоди (зa винятком Монголп). У cвiтoвoмy гocпoдapcтвi cпocтepiгaeтьcя oднoчacнa yчacть кршн cвiтy в декшькох peгioнaльниx торговельних yгoдax, яю нaклaдaютьcя oднa нa одну, не тшьки створюючи комплексний i cклaдниx мexaнiзм взaeмoдiï, a й посилюючи кoнкypeнцiю серед дeкiлькox торгових peжимiв. У середньому нa кожну кршну-члета СОТ пpипaдae 12 угод (для пopiвняння - нa пoчaткy 1990-х роюв кршта-член СОТ бpaлa yчacть у середньому в двох регютальних yгoдax).
Угоди СОТ, охоплюючи шиpoкe коло piзнoмaнiтниx видiв дiяльнocтi, cтaнoвлять юpидичнe гадфунтя для мiжнapoдниx тopгoвeльниx oпepaцiй. Це cвoepiднi кoнтpaкти, згiднo з якими ypяди piзниx ^шн зо6ов'язуються ^оводити свою тopгoвeльнy пoлiтикy нa взaeмoпoгoджeнiй ocнoвi. Xoчa цi дoкyмeнти oбгoвopюютьcя й пiдпиcyютьcя нa ypядoвoмy piвнi, пpoтe гoлoвнa ïx мeтa полягае в нaдaннi допомоги пocтaчaльникaм тoвapiв i послуг, eкcпopтepaм тa iмпopтepaм y здiйcнeннi цивiлiзoвaнoï тopгiвлi. Пpoтe в ocнoвi цих дoкyмeнтiв лeжaть кiлькa бaзoвиx зacaд, вiдпoвiднo до яких тopгoвeльнa cиcтeмa мae бути:
- позбавленою будь-яко'1 д^^имша^' - ^шна не повинна yпepeджeнo ставитися до тих чи шших тopгoвиx пapтнepiв, так само не повинна ^оводш^ися пoлiтикa д^^им^ци мiж нацюнальними та iнoзeмними тoвapaми та послугами, яким надаеться «нацюнальний peжим»;
- пepeдбaчyвaнoю - iнoзeмнi компанп, швеш^и та ypяди пoвиннi мати впевнешсть, що тopгoвi бap'epи (в тому чист тapифи, нeтapифнi заходи тощо) не будуть зводитися caмoвiльнo без узгодження з тopгoвeльними пapтнepaми, дeдaлi бiльшe тapифниx ставок i зобов'язань вщ^иття pинкiв «за^шлюються» угодами СОТ, тopгoвi бap'epи мають зменшуватися у xoдi пepeгoвopiв;
- вiдкpитoю для чесно'1 кoнкypeнцiï - шляхом запоб^ання таких «нечесних» пpийoмiв, як, скаж1мо, eкcпopтнi субсидп та пpoдaж тoвapiв за дeмпiнгoвими цiнaми з метою завоювання pинкiв збуту;
- с^ия^^ою для cлaбopoзвинeниx ^шн - надаючи 1'м бiльшe часу на пpиcтocyвaння до нових умов, бiльшy гнучюсть i cпeцiaльнi пiльги.
Саме peaлiзaцiя у мiжнapoднiй тopгiвлi цих базових ^инцитв значною мipoю cпpиялa ^о^есивному poзвиткoвi св^ово'1 eкoнoмiки пpoтягoм 50 poкiв icнyвaння системи ГАТТ/СОТ. П'ятдесят poкiв тому тapифи в пpoмиcлoвo-poзвинeниx ^анах становили в cepeдньoмy близько 40% для пpoмиcлoвиx тoвapiв. Пюля повного виконання домовленостей Уpyгвaйcькoгo payндy цi тapифи знизяться до менш як 4% в cepeдньoмy для poзвинyтиx ^arn. Близько 40% iмпopтy до цих pинкiв тoдi будуть звшьнеш вiд мита [4, c. 8].
Kpiм суттевого зниження тapифiв у ^анах-членах СОТ ^отягом ocтaннix poкiв вiдбyлocя значне зменшення застосування кiлькicниx обмежень як засобу тopгoвeльнoï пoлiтики. У двох ^упах тoвapiв - текстиль та одяг i сшьське гocпoдapcтвo, в яких до 1994 poкy cпocтepiгaвcя найвищий показник цих обмежень, ïx було або скасовано, або вони зapaз знаходяться у пpoцeci скасування за peзyльтaтaми Уpyгвaйcькoгo payндy.
Падшня тopгoвиx бap'epiв надало поштовх значному poзвиткoвi мiжнapoднoï тopгiвлi. Пpoтягoм rep^y з 1948 по 1997 prn cвiтoвий eкcпopт тoвapiв зpocтaв в cepeдньoмy на 6% щopiчнo у peaльнoмy знaчeннi, збiльшившиcь у 17 paзiв (для пopiвняння, за той же пepioд обсяги виpoбництвa зpocтaли в cepeдньoмy на 3,7% i вросли у 6 paзiв). Частка iмпopтy й eкcпopтy у BBП зpocлa з 16,6% до 24,1% ^отягом 1985—1997 poкiв у poзвинyтиx ^анах i з 22,8% до 38% у ^анах, що poзвивaютьcя [6, c. 122].
У сучасних peaлiяx пiдпpиeмcтвa кoнкypyють у cвiтi, де бap'epи у тopгiвлi та iнвecтицiяx зникають, що poбить кaпiтaл та технологи бшьш мoбiльними. Глобальна eкoнoмiчнa iнтeгpaцiя змшила пpиpoдy мiжнapoднoгo pинкy. Гaлyзi пpoмиcлoвocтi poзвивaютьcя там, де вони можуть ^ацювати бiльш ефективно.
Пpoтягoм твстол^я фyнкцioнyвaння бaгaтocтopoнньoï системи мiжнapoднoï тopгiвлi ïï пpaвoвa база пpoйшлa складний ^оцес poзвиткy, щopaзy охоплюючи нoвi гaлyзi мiжнapoднoï тopгiвлi. Третя ^нференщя мiнiстрiв СОТ дaлa пoчaтoк нового payндy бaгaтocтopoннix тopгoвeльниx пepeгoвopiв, головними пш^ннями якого е пoдaльшa лiбepaлiзaцiя тopгiвлi пpoдyкцieю ciльcькoгo гocпoдapcтвa i послугами, тopгoвeльнi acпeкти пpaв iнтeлeктyaльнoï влacнocтi, eлeктpoннa тopгiвля. Ha пpoтязi ocтaннix дecятиpiч у eкoнoмiчнiй лiтepaтypi пiднiмaлocя питання пpo те, чи можуть peгioнaльнi тopгoвeльнi
Угоди (РТУ) зaгpoжyвaти бaгaтocтopoннiй тopгoвiй система З цього приводу y eкoнoмiчнiй лiтepaтypi icнyють дeкiлькa пpoтилeжниx пoглядiв.
Тaкi eкoнoмicти, як A. ^югер i Д. Бxaгвaтi, e пpиxильникaми бaгaтocтopoннix вiднocин та виражають серйозш зaнeпoкoeння з приводу негативного ефекту y зв'язку iз зростанням peгioнaлiзмy [7, 8]. Вони зaнeпoкoeнi тим, що РТУ вщволшають увагу вщ багатосторонньо'1 тopгiвeльнoï системи. Д. Бxaгвaтi, зокрема, пiдкpecлювaв вигоди вiд вшьно'1 тopгiвлi та вiдxиляв аргументи про нeoбxiднicть альтернативи ГAТТ для краш, яю бажають якнайшвидшо'1 лiбepaлiзaцiï. На його думку за piвниx умов, вшьна тopгiвля та бaгaтocтopoннe ствроб^ництво залишаються кращим piшeнням для краш що розвиваються. Особливо це cтocyeтьcя мaлиx краш з вiдкpитoю економшою.
Пpиxильники peгioнaлiзмy вважають, що зпдно з режимом нaйбiльшoгo сприяння (РНС) торпвельна лiбepaлiзaцiя вiдбyвaлacя б швидше, але за умов вiльнoï та вщкрито!' тopгiвлi. В дiйcнocтi ж, глобальна економша далека вiд iдeaльниx умов. Розчарування y зв'язку iз нeдocтaтнiм yпpaвлiнням на багатосторонньому piвнi разом iз розвитком нового eкoнoмiчнoгo, пoлiтичнoгo, coцiaльнoгo середовища призвели до збшьшення кiлькocтi РТУ
[9].
Iншi дocлiдники, тaкi як Г. Балдвш, Р. Лоуренс, e представниками загального пiдxoдy та вважають, що peгioнaлiзм дoпoвнюe бaгaтocтopoннe cпiвpoбiтництвo, що новий peгioнaлiзм частково e результатом yraixy багатосторонньо'1 лiбepaлiзaцiï, а також засобом, за допомогою якого нoвi краши, що намагаються yвiйти до багатосторонньо! системи (мaлi eкoнoмiки вже в нш) конкурують мiж собою за пpямi швестицп. Р. Лоуренс також робить важливе зауваження щодо вipнocтi пopiвнянь не мiж пpeфepeнцiйними угодами та повною багатосторонньою лiбepaлiзaцieю, а мiж двома вapiaнтaми багатосторонньо! лiбepaлiзaцiï [10].
Також дeякi дocлiдники вважають, що поки що неможливо визначити, чи зaoxoчye peгioнaлiзм розвиток вшьно! тopгiвлi y глобальному мacштaбi; i в цшому тут не може бути eдинoï, просто! вiдпoвiдi [11, 12].
Взaгaлi РТУ за cвoeю природою e диcкpимiнaцiйними та, внаслщок цього, частково порушують принцип РНС. Таким чином торпвля в тaкиx блoкax в цiлoмy зpocтae швидше шж тopгiвля з третйми крашами, за винятком GC (показники e однаковими з 90-x poкiв). ^нкретш cвiдoцтвa про те, що РТУ завдають шкоду третсм крашам (не членами) не iraye. Тopгiвля з третсми крашами зpocтae в цшому такими саме темпами, як i в цшому y свт, а в дeякиx мeншиx та бшьш динaмiчниx РТУ тopгiвля з третсми крашами (не членами) зpocтae швидше, шж cвiтoвa тopгiвля.
Угоди з peгioнaльнoï штеграцп теж значно вiдpiзняютьcя одна вiд oднoï щодо oxoплeння продукцп та глибини лiбepaлiзaцiï y виpaзi тapифниx та нeтapифниx зaxoдiв. Що cтocyeтьcя oxoплeння продукцп, то вс угоди oxoплюють iндycтpiaльнy продукщю (з певними винятками), майже вс не включають ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю, продукщю, що не пройшла пepвиннoï обробки (продукщя рибальства та лicництвa), та продукщю вyглeдoбyвнoï гaлyзi. Виключення ciльcькoгocпoдapcькoï продукцп вiдбyвaлocя через пiдтpимaння бшьшютю ypядiв oбмeжyвaльнoï тopгoвeльнoï пoлiтики y цьому ceктopi в кoнтeкcтi нaцioнaльниx програм пiдтpимки фepмepiв. Що cтocyeтьcя пpoмиcлoвoï продукцп, то тут юнував певний визначений ïï пepeлiк. Вщносно глибини лiбepaлiзaцiï, визнaчeнoï крашами-членами iнтeгpaцiйниx угод, то треба зазначити, що бшьшють paннix угод, yклaдeниx мiж крашами, що розвиваються, мали на мет часткове скорочення тapифiв, в той час як угоди, укладеш мiж розвиненими крашами, а з часом i мiж крашами, що розвиваються, прогресивно усували тарифи стосовно продукцп, oxoплeнoï угодою. Дeкiлькa угод eлiмiнyють використання нeтapифниx пpикopдoнниx зaxoдiв мiж крашами-членами, тaкi як iмпopтнe лiцeнзyвaння, aнтидeмпiнг та ypiвнoвaжyючi зaxoди. В дiйcнocтi ж, тiльки y GC було завершено лiбepaлiзaцiю мiжкopдoннoï тopгiвлi мiж його членами шляxoм зняття тapифниx та нeтapифниx зaxoдiв
щодо Bcieï продукцп. З цих зазначених причин термш «угода про вшьну торпвлю» охоплюе угоди i3 значно piзними пepeлiкaми продукцп та piзнoю глибиною лiбepaлiзaщï [13, c. 325].
Шещодавно, у той самий час коли перелш питань для обговорення торговельно1 системи розширився i охопив послуги та захист прав штелектуально1 власносп, cxoжi тенденци cпocтepiгaлиcя i у розвитку РТУ. Лiбepaлiзaцiя та регулювання сфери послуг було характерною рисою в пpoгpaмi GC щодо створення единого ринку; кроки щодо лiбepaлiзaщï сфери послуг мали мюце також у контекст таких штеграцшних угруповань як ШАФТА та МЕРКОСУР. Бiльш удосконалений захист прав штелектуально1 влacнocтi включала ШАФТА, що також мютила регулювання щодо ПЗ1. Yгoдy про вiльнy тopгiвлю мiж €С та деякими крашами СЗВТ, що охоплювала промислову пpoдyкцiю, було замшено на Свропейську Eкoнoмiчнy Зону, яка забезпечувала взаемне визнання техшчних стандартв, гapмoнiзaцiю конкурентних пoлiтик та пол^ики щодо cyбcидiй, з наступною eлiмiнaцiею можливостей щодо aнтидeмпiнгoвиx та компенсуючих зaxoдiв [14, c. 235].
Жодна з краш cвiтy не мае iмyнiтeтy щодо впливу peгioнaлiзмy, оскшьки це окреслюе (формуе) cвiтoвy економшу та пoлiтичнi взaемoвiднocини i впливае на розвиток багатосторонньо1 торговельно1 системи та вс краши стикаються з пол^ичними питаннями стосовно peгioнaлiзмy. Чи мае крана приеднуватися до регшнально"1 штеграцшно1 угоди? Яю заходи мають бути запроваджеш - проста лiбepaлiзaцiя тopгiвлi або глибока гapмoнiзaцiя внутршньо"1 пoлiтики? Не icнyе просто"1 вщповвд на цi питання. Краши вiдpiзняютьcя середовищем та сво1ми пoлiтичними та eкoнoмiчними цiлями. Тим не менше, eкoнoмiчнi витрати пoв'язaнi iз здшсненням вибору мають бути чiткo визначеними та процес прийняття piшeнь мае бути краще висв^леним.
Cьoгoднi у вах peгioнax cвiтy превалюе торговельна штегращя - зони вшьно"1 тopгiвлi та митнi союзи. Зони вшьно1 тopгiвлi, в свою чергу, за кшьюстю угод значно перевищують митш союзи, ocкiльки становлять майже 90 % уах РТУ. Лише незначна кшьюсть РТУ забезпечуе повну eлiмiнaцiю вcix тapифiв та нетарифних обмежень мiж сторонами. Бiльшicть же забезпечуе eлiмiнaцiю i скорочення icнyючиx тapифiв, за умови застосування piзнoмaнiтниx виключень. Митш союзи зазвичай забезпечують встановлення спшьного зовшшнього тарифу у декшька eтaпiв.
Висновок. Основним iнcтpyмeнтoм мiжнapoднoï пoлiтики щодо peгioнaлiзмy е СОТ. Регюнальш тopгoвeльнi угоди е офщшно caнкцioнoвaними, але, фактично, е виключенням з правил ГАТТ щодо недискримшацп. Якщо традицшно ГАТТ не могла втручатись у внутршню пoлiтикy краш-члешв, то кoмпeтeнцiя СОТ сягае значно далг краши-члени пiдпиcуються пiд уама правилами, хоча i за умови дiяльнocтi у кoнceнcyci. Проблема узгодження пapaмeтpiв peгioнaльниx торговельних угод з принципами i нормами глобально1 торговельно1 системи, якi уособлюе СОТ, особливо актуальш для краш-нeчлeнiв ще"1 оргашзацп. Разом з тим, св^огосподарська практика cвiдчить, що, по-перше, масштаби i глибина штеграцп у межах СОТ в цшому перевищують вщповщш piвнi peгioнaльниx угод, а по-друге - на сьогодш icнyють дiевi мexaнiзми гармошзацп peгioнaльниx i багатостороншх взaемoвiднocин краш.
Список використаиоУ лггератури:
1. Hardacre A. The EU and the Diplomacy of Complex Interregionalism // ^e Hague Journal of Diplomacy. - 2009. - № 4. - p. 167-188.
2. Лук'яненко Д. Г. Cтpaтeгiï eкoнoмiчнoгo розвитку в умовгх глoбaлiзaцiï: мoнoгpaфiя. -К.: KHEY, 2001. - c. 164.
3. Kyлишep И. Ocнoвныe вoпpocы мeждyнapoднoй тopгoвoй пoлитики. - М.: OOO «^ц^м», 2002 - 479 c.
4. Циганкова Т. Глобальна торгова: монограф1я. - К.: KHEY, 2003. - 660 с.
5. Гринько И. Внешнеторговые сделки. - Сумы: Реал, 1994. - 464 с.
6. Лук'яненка Д. Стратеги економ1чного розвитку в умовах глобал1зацп: монограф1я. - К.: КНЕ^ 2001. - 538 с.
7. Krnegen A. 'Тгее Trade А§геешеп1в vereus Сив1ош8 Unions". - СашЬг1ё§е: Mass,
1995.
8. Впадай J. The Wind of the Hundred Days: How Washington М1вшапа§её Globalization. - CaшЬгidge: MIT Press, 2000. - 535 р.
9. Bowen Наггу P., Abraham Hollandeг, Jean-Maгie Viaene Inteгnational Trade Analysis, 1998. - 650 р.
10. Lawrence R. Regionalisш, Multilateralisrn and Беерег Integгation. Washington: Brookings Institution, 1999. - 486 p.
11. Wintere L. Regionalisrn vereus Multilateгalisш. Washington: The Woгld Bank, 1996.
- 89 p.
12. Wintere L. Regionalisrn and the Next Round. - Washington, 1998. - 185 p.
13. Авдокушин E. Международные экономические отношения: учебник. - М.: Юристь, 2001. - 368 с.
14. Френклш Р. Рут, Фшпенко А. Мiжнapoднa торпвля та швестицп / переклад з англшсько!. - К.: Основи, 1998. - 743 с.
Стаття надшшла до редакцп 23.03.2015 р.
O. Zayats
THE EVOLUTION OF REGULATION OF REGIONAL INTEGRATION WITHIN GLOBAL INSTITUTIONAL ARCHITECTURE
The article analyzes the influence ofprocess of world trade globalization on development of regional trade cooperation of countries based on using of theoretical results and actual regulation process of regional economic integration within global institutional cooperation. The modern tendencies of international trade liberalization and economic regionalism are analyzed through the evolution prism of international economic integration controlling. The WTO (World Trade Organization) politics is studied out regarding regional trade blocks, the special aspects of international exchange of services controlling are found out. The problem of coordination the regional trade agreement characteristic is raised together with the principles and standards of global trade system, which personify WTO, particularly actual for the countries, which are not members of this organization. Along with this the world practice testifies that firstly, the levels and depth of integration within WTO altogether exceed relevant levels of regional agreements, secondly nowadays there are working mechanisms of harmonization regional and mutual relationships between the countries. It is reviewed the creation and development of institutional coordination arrangements common for every country and management by international trade and economic relations. It is revealed the basic principles which considerably help forward to progressive development of world economics during last years of system GATT/WTO existence. The process of global economic integration and its influence on nature of the international market. It is raised the issue if regional trade agreements can endanger multilateral trade system. It was researched that nowadays it is impossible to determine if regionalism encourages the development of free trade in global scale. It was proved that today trade integration prevails in all regions worldwide - free trade zone and customs unions.
Key words: global economic integration, regional economic integration, international trade, World Trade Organization (WTO), international economic relations.
