CC BY
73
УДК 339.92
вплив асиметр1т умов членства укратни в сот на 1130вн1шню торг1влю з кратнами сс i митного союзу свразес
® 2014 КИЗИМ М. о., МАТЮШЕНКО I. Ю., БЕРЕИДА С. В., ЯРОШЕНКО I. В.
УДК 339.92
Кизим М. О., Матюшенко I. Ю., Беренда С. В., Ярошенко I. В. Вплив асиметрп умов членства УкраУни в СОТ на 'и зовнiшню
торгiвлю з краУнами €С i Митного союзу СврАзЕС
У cmammi наведено результаты дослдження, метою якого було визначення шляж збереження економ1чних в:дносин з кранами Митного союзу (МС) при укладенш угоди про асо^ацю з Европейським Союзом (ЕС). Розглянуто потенцшт вигоди для Укра/ни Bid и приеднання до свтово/ оргаш-зацИторгiвлi (СОТ). Визначено, що при вступi до СОТмiж «старими» i «новими» членами снуе асиметрiя у зобов'язаннях щодо вiдкриття ринюв. Видлено основн напрями, за якими виявилася асиметр'т угоди мiж Укра/ною i СОТ. Доведено, що тсля вступу до СОТ для укра/нсько/ продукц/ в цлому в'дбулось суттеве зниження тарифних ставок i лiбералiзацiя доступу на свтовi ринки, поряд з цим внутр'шнш ринок Укра/ни став бльш в'дкритим для i'мпортно/ продукцИ. Проведено компаративний анал'в тарифного захисту Укра/ни, РФ та ЕС. Проанал'вовано змши у структурi експорту та iмпорту товарiв з Укра/ни. Доведено, що основний прирст iмпортних надходжень тсля вступу кра/ни до СОТзафiксований з кра/н МС. На пiдставi проведеного доЫдження зроблено висновки та рекомендацИ щодо покращення ситуацЦ яка склалася стосовно: структури укра/нського експорту, зовнiшньоi торгiвлi, митно/ сфери.
Ключов! слова: асиметрiя, зовншня торгвля, СОТ, ЕС, Митний союз, експорт, iмпорт, тарифн ставки. Рис.: 6. Табл.: 3. Ббл.: 20.
Кизим Микола Олександрович - доктор економiчних наук, професор, директор Науково-доЫдного центру iндустрiальних проблем розвитку НАН Укра/ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'/зд, 8 поверх, Харт, 61022, Укра/на) E-mail: [email protected]
Матюшенко 1гор Юршович - кандидат техтчних наук, доцент, професор кафедри мiжнародних економiчних вiдносин, Хартський нацональний утверситет iм. В. Н. Каразта (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра/на) E-mail: [email protected]
Беренда Сергй Васильович - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра мiжнародно/ економ'жи, Хармвський нацональний укверситет iм. В. Н. Карата (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра/на) E-mail: [email protected]
Ярошенко 1гор Васильович - науковий ствробтник, вiддiл проблем розвитку регонально/ економки, Науково-доМний центр iндустрiальних проблем розвитку НАН Укра/ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'/зд, 8 поверх, Харщ 61022, Укра/на)
УДК 339.92
Кизим Н. А., Матюшенко И. Ю., Беренда С. В., Ярошенко И. В. Влияние асимметрии условий членства Украины е ВТО на ее внешнюю торговлю со странами ЕС и Таможенного союза ЕврАзЕС
В статье приведены результаты исследования, целью которого было определение путей сохранения экономических отношений со странами Таможенного союза (ТС) при заключении соглашения об ассоциации с Европейским Союзом (ЕС). Рассмотрены потенциальные выгоды для Украины от ее присоединения к Всемирной торговой организации (ВТО). Определено, что при вступлении в ВТО между «старыми» и «новыми» членами существует асимметрия в обязательствах по открытию рынков. Выделены основные направления, по которым имеет место асимметрия в соглашении между Украиной и ВТО. Доказано, что после вступления в ВТО для украинской продукции в целом произошли существенное снижение тарифных ставок и либерализация доступа на мировые рынки, наряду с этим внутренний рынок Украины стал более открытым для импортной продукции. Проведен компаративный анализ тарифной защиты Украины, РФ и ЕС. Проанализированы изменения в структуре экспорта и импорта товаров из Украины. Доказано, что основной прирост импортных поступлений после вступления страны в ВТО зафиксирован из стран ТС. На основании проведенного исследования сделаны выводы и предложены рекомендации по улучшению сложившейся ситуации относительно: структуры украинского экспорта, внешней торговли, таможенной сферы. Ключевые слова: асимметрия, внешняя торговля, ВТО, ЕС, Таможенный союз, экспорт, импорт, тарифные ставки. Рис.: 6. Табл.: 3. Библ.: 20.
Кизим Николай Александрович - доктор экономических наук, профессор, директор Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Матюшенко Игорь Юрьевич - кандидат технических наук, доцент, профессор кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Беренда Сергей Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международной экономики, Харьковский национальный университет им. В. Н. Ка-разина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Ярошенко Игорь Васильевич - научный сотрудник, отдел проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)
UDC 339.92
Kyzym Mykola O., Matiushenko Ihor Yu., Berenda Serhii V., Yaroshenko Ihor V. Influence of Asymmetry of Conditions of Membership of Ukraine in WTO upon its Foreign Trade with EU Countries and Customs Union of Belarus, Kazakhstan and Russia
The article provides results of the study, the purpose of which was identification of ways of preservation of economic relations with the Customs Union of Belarus, Kazakhstan and Russia (CU) when executing the association agreement with the European Union (EU). It considers potential benefits for Ukraine from its joining the World Trade Organisation (WTO). It shows that there is asymmetry between old and new members of WTO in their obligations for opening markets. It underlines main directions of asymmetry between Ukraine and WTO. It proves that after Ukraine joined WTO there were significant reductions of tariff rates and liberalisation of access to the world markets for Ukrainian products, at the same time the domestic market of Ukraine became more open for imported products. The article conducts a comparative analysis of the tariff protection of Ukraine, Russian Federation and EU. It analyses changes in the structure of export and import of goods from Ukraine. It proves that the main gain of import supplies comes from CU countries after the country joined WTO. On the basis of the conducted study the article draws conclusions and offers recommendations on improvement of the current situation with respect to the structure of the Ukrainian export, foreign trade and customs sphere.
Key words: asymmetry, foreign trade, WTO, EU, Customs Union of Belarus, Kazakhstan and Russia, export, import, tariff rates. Pic.: 6. Tabl.: 3. Bibl.: 20.
Kyzym Mykola O.- Doctor of Science (Economics), Professor, Director of the Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzh-prom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Matiushenko Ihor Yu.- Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Professor, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Berenda Serhii V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economics, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Yaroshenko Ihor V.- Research Associate, Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)
Членство у Свгговш оргашзаци торгiвлi (СОТ) стало практично обов'язковою умовою для будь-яко! кра1-ни, котра прагне iнтегруватися у свiтове господар-ство. Саме тому Укра'на у травш 2008 р. стала членом СОТ. Угода мiж Укра'1ною i СОТ чико визначила основнi «правила гри», на якi погодилася наша кра'1на заради штеграци у свгговий економiчний простiр, i обумовила чита межi для подальшо'1 поглиблено'1 штеграци Укра'ни до регiональних економiчних об'еднань на кшталт бвропейського союзу (6С) або Митного союзу РосГ1, Бкоруа та Казахстану (МС). Так, на кшець 2013 р. для Украши постала проблема: як збе-регти економiчнi вiдносини з кра'нами Митного союзу (що швидко набирали темп iз 2010 р.) i одночасно укласти угоду про асощащю з бвропейським союзом, стрижнем яко'1 е розширена i поглиблена зона вкьно! торгiвлi мiж Укра'ною та 6С? Вирiшити цю проблему стае можливим, перш за все, з урахуванням узгоджених умов спшпращ Украши i СОТ, а також можливостей i загроз для «базових» експортних га-лузей економiки Украши, що виходять з шдписаних угод.
Зазначена проблема вивчалася низкою украшських учених i фахiвцiв-практикiв, таких як: В. М. Геець, В. О. Точи-лш, В. Р. Сiденко, I. Кименко, О. Федiрко, I. Ус, Т. О. Осташко, Л. Ю. Волощенко, I. В. Кобута, В. Т. П'ятницький, I. В. Бураков-ський, В. М. Мовчан, Д. В. Лятн, С. Козь'яков, А. Гончарук, Н. Ничай та багатьма шшими [1 - 17]. Водночас, в умовах розвитку сучасних глобамзацшних процесiв i поглиблення штеграци Укра'ни до 6С i МС вказана проблема потребуе постшно! уваги i визначення сучасних тенденцiй, що скла-лися протягом п'яти рокiв членства Украши в СОТ.
Приеднання Укра'ни до СОТ розглядався усiма укра-''нськими урядами (з моменту проголошення незалежностi) як закономiрний крок i обiцяв низку суттевих потенцшних вигод для Украши, в тому чи^ [4 - 5]:
+ отримання у в^носинах 3i BciMa крашами - членами СОТ режиму найбкьшого сприяння (MFN -most favorite nation); + вихiд у мiжнародний правовий простiр i отримання захисту вггчизняних виробниюв на основi норм i правил СОТ; + доступ до механiзму розв'язання торгових супе-
речок у межах СОТ; + приведення украшського законодавства i практики зовншньоторговельно! дiяльностi у в1дпов1дтсть з мгжнародними правилами регулювання торгiвлi; + розширення доступу вичизняних пiдприeмств до зовнiшнiх ринкiв унасл^ок створення бкьш сприятливих умов для швестицшно! спiвпрацi; + безпосередня участь у подальшш розробцi норм, що регулюють мiжнародну торгiвлю.
Водночас в^ початку переговорiв щодо вступу до СОТ мiж «старими» i «новими» членами iснуe асиметрiя у зобов'язаннях щодо в^криття ринкiв: правила для «но-вих» членiв - бкьш жорсткi та перевищують встановленi загальш вимоги для членш СОТ.
До того ж вступ Украши до СОТ у травш 2008 р. знач-ною мiрою був продиктований «полтичною дощльтстю», тобто намаганням одержати додатковi переваги на переговорах з Ройею щодо ll вступу до СОТ з питань визначення цши на паливно-енергетичш ресурси (насамперед на газ). Як насл^ок, незважаючи на те, що процес вступу Украши розтягнувся на 8 роив, урядом Украши за перюд з 2005 по 2007 рр. було тдписано щлу низку угод з СОТ, як носять асиметричний характер, що проявляеться практично на вйх рiвнях зовнiшньоторговельного регулювання.
Основнi напрями, за якими виявилася асиметрiя угоди мiж Украшою i СОТ, представлен на рис. 1 [20]
Г
OcHOBHi напрями, за якими склалася асиметр1я в yrofli м1ж УкраТною та краТнами - засновниками та бшьшктю краТн COT
Асиметр1я нетарифних заход1в
С \
Асиметр1я
експортно!
пол1тики
ч У
Асиметр1я фшансово потужних програм пщтримки виробництва та експорту
Асиметр1 я у сфер1 послуг
Рис. 1. OcHOBHi напрями асиметрм домовленостей мiж УкраТною i СОТ
Як наслкок, Укра!на прийняла такi зобов'язання у вкношенш експорту:
+ не застосовувати обов'язковi мiнiмальнi експорт-ш цiни;
+ знизити експортнi мита на насшня олiйних культур, живий скот, шкури тварин, металолом кольо-рових i чорних металiв, зберiгаючи за собою право застосовувати !х для iнших товарiв; + вiдмiнити заборону на експорт лома кольорових металш;
+ вкмшити експортнi квоти на зерно (реалiзовано в 2008 р., але в 2010 р. Украша повернулась до кво-тування експорту зерна, замшивши його в 2011 р. на експортш мита); + вiдмiнити експортш обмеження на дорогоцшш
метали i каменi, крiм золота, срiбла и дiамантiв; + не субсидувати експорт скьськогосподарсько! продукци.
Вiдносно iмпорту членство Украши в СОТ означае прийняття таких заходiв:
+ зниження ршня iмпортного тарифного захисту; + зв'язування ставок iмпортних мит. Середньоа-рифметична ставка (инцева зв'язана) iмпортного тарифу на промисловi товари склала 4,85%, а для скьськогосподарських товарiв - 11,16%. При цьо-му вкбулось суттеве зниження ставок на легковi автомобiлi - з 25 до 10%; + приеднання до секторальних iнiцiатив по знижен-ню ставок iмпортних тарифiв по хiмiчних товарах i текстилю;
+ приеднання до «нульових» секторальних домов-леностей по фармацевтичних препаратах, меблях, скьськогосподарсько! техшки; + використання максимальних ставок ввiзного мита на цукор (50%) i олiю соняшникову (30%).
Розглянемо бкьш детально вплив асиметри умов членства Украши в СОТ на и зовшшню торгiвлю i, перш за все, на торпвлю з крашами 6С i Митного союзу бврАзЕС.
Асиметричнiсть у рiвнi та формах iмпортних мит виявляеться в такому.
А) Узначно быьш низьких ставках iмпортних мит на быьшкть шших товарiв, тж ть що дтть в крашах-засновниках i бiльшостi краш - члетв СОТ. Так, на инець 2012 р. середньоарифметична ставка инцевого зв'язаного ршня по вйх тарифах складае 6,28% проти 10,47% до всту-пу в СОТ, у тому чи^ по скьськогосподарських товарах -11,16% проти 13,84% до вступу в СОТ, по промислових товарах - 4,85% проти 4,40% до вступу в СОТ. При цьому, шсля заинчення перехкного перюду у 2013 р. середньо-зважена ставка митного тарифу буде 5,09% проти 7,02% до вступу в СОТ, у тому чи^ для скьськогосподарських продуктов - 10,07% (проти 18,19%) i для промислових товарш -4,77% (проти 6,11%) [8, 9].
Б) Наявшсть у дшчому Митному тарифi Украши 2615 товарних шдкатегорш (23,6% вк загально! ккькосп десятизначних товарних кодш тарифу), на яи встановле-ш меншi ставки ввiзного мита, тж вiдповiднi рiвнi, що визначеш додатком 1 до Протоколу про вступ Украши до СОТ [5]. Так, меншi ставки поршняно з рiвнями, визна-ченими домовленостями Украши перед СОТ, встановлеш: на: хiмiчнi продукти, миючi засоби, добрива, фототовари;
машини та побутову техшку; пластиковi та гумовi виро-би; скь, руди, шлаки, нафтопродукти; живi тварини, м'ясо, рибу та молоко; овоч^ каву, чай, зернов^ борошно; автотранспорт та iншi засоби; текстиль та вироби з нього; метали та вироби з них.
В) Введення нульових ставок ввiзних мит на 10% тарифных лшш сыьськогосподарськоь продукци та на по-над третину тарифних лшш промисловоь продукщ (яи складають основну частку iмпорту). Так, ще до офщшного приеднання до СОТ (наприкшщ 2003 р.) з метою приско-рення переговорного процесу Украша взяла зобов'язання щодо приеднання до 16 секторальних угод та шщатив, яи передбачали зокрема введення з 2004 р. нульових ставок на сталь, кольоровi метали, деревину, ¡грашки, шформацшш технологи, фармацевтичш препарати, а також ставок у роз-мiрi 5,5 - 6,5% на хiмiчну продукцiю i 17,5% на текстиль та одяг; з 2005 р.- на скьськогосподарську техшку, меблi та па-тр; з 2006 р.- на наукове обладнання, медичне обладнання i будшельну технiку; з 2010 р.- на цивкьну авiацiю i з 2011 р.-на дистильованi спирти [5]. Тобто за вйма основними трупами високотехнолопчних товарш (iнформацiйнi технологи, фармпрепарати, авiацiя, наукове i медичне обладнання), яи згiдно з мгжнародною класифiкацiею 81ТС геу.3 визначають ршень технологiчного розвитку будь-яко! держави, в УкраМ на кiнець 2012 р. дшть нульовi ставки ввiзних мит.
Г) Використання адвалерноь та неадвалерноь форм митного тарифу у порiвняннi з розвиненими крашами. В УкраМ частка 1мпорту, наприклад, скьськогосподарських товарш, що обкладаеться неадвалерними формами мита (тобто диференцшованими в рамках одше! товарно! позици), у десяткиразiв нижча порiвняно з и стратегiчни-ми партнерами по торгiвлi. В 6С у рамках одше'! товарно! агропродовольчо! позицп (чотири знаки ТНЗЕД) структура митного тарифу 6С може бути досить диференцшованою з явними ознаками ескалаци за рiвнем переробки продукци. У кра!нах Митного союзу ця частка складае в середньо-му 25%, що в 10 разш вище за показник в УкраМ, а в 6С i США цей показник ще вищий. Вiдповiдно до даних щодо зобов'язань ¡з зв'язування частка шдпозицш агропродо-вольчих товарних груп, щодо 1мпорту яких застосовуеться неадвалерна форма мита, становить в УкраМ 1% [5].
Д) У структурi митного тарифу Укра!ни не заклада-еться значноь ескалаци митного тарифу вiдповiдно дорiв-ня переробки, а також не застосовуються пiковi ставки на окремi товарт позици, орiентованi на фактичну заборону 1хнього iмпорту. Так, коефМент варiац¡¿, розрахо-ваний як сшввкношення стандартного в^илення ставок мита до середньоарифметично! ставки за тарифними лМ-ями на основi даних про дiючi ставки, у США - близько 41, в 6С - 32; у Роси i Бкоруа - приблизно 28; у Казахстан -22; в УкраМ - 2,8 [4]. Тобто ступшь однорiдностi струк-тури митного тарифу за агропродовольчими групами товарш в УкраМ е набагато быьш однорiдною порiвняно з кра!нами 6С i Митного союзу;
Асиметричшсть узгоджених нетарифних захоЫв, якi не можуть бути обгрунтоваш згiдно з положеннями Угоди з СОТ, знаходить вираження в такому.
А) У скасуванш та заборот впроваджувати в по-дальшому кыьккт обмеження на iмпорт. При цьому ль цензування ¡мпорту здшснюеться зпдно з вкповкною угодою СОТ за принципом недопущення обмежувального впливу на торгшлю. Так, Укра!на взяла зобов'язання застосовувати ¡мпортну тарифну квоту лише на один скьсько-
господарський товар (!) - цукор-сирець з тростини (ин-цевий обсяг квоти зафшсовано на piBHi 267 800 тон). При iмпортi вах шших скьськогосподарських товарiв мають застосовуватися адвалерш ставки iмпортного мита (за ви-нятком пiдакцизних товарiв) без ккьисних обмежень об-сягу iмпорту [4, 5];
Б) У застосувант антидемтнгових мит, яи, за да-ними Комиету iз субсидiй i компенсацшних заходiв СОТ, за перiод з 29.03.1995 до 01.01.2012 рр. впроваджувалися крашами - членами СОТ проти украшського експорту 52 рази, з яких 41 випадок стосувався кольорових металiв i виробiв з них, а 9 - продукцп хiмiчноi промисловостi та су-мiжних галузей. Укра'на ж повiдомила СОТ про введення таких заходш 28 разiв [4]. Водночас, осккьки антидемтн-говi мита не застосовуються до вск джерел iмпорту, це шд-вищуе можливiсть зростання iмпорту з шших краш поряд iз зменшенням iмпорту з кра'1н, до яких уживаються заходи. Тобто застосування Украшою антидемтнгових мит не призвело до суттевого зменшення присутностi iмпор-ту на украшському ринку.
В) Компенсацшт заходи, яи вводяться не бЬльше, шж на три роки, по в^ношенню до iмпортованого товару, що користуеться пiльгами вiд нелептимно'1 субсидп (коли доступ до не'1 надаеться в^пов^ним державним органом або законодавством ткьки для певних (обраних за яки-мись критерiями) пiдприемств), також повшстю не убезпе-чили украшського виробника в^ конкуренцп з iмпортною продукцiею. Згiдно з даними Комиету з субсидiй i компенсацшних заходiв СОТ за перiод з 29.03.1995 до 01.01.2012 рр. членами СОТ шщшовано 262 компенсацшних заходи i застосовано 164 заходи [4]. Так, осккьки системи субсиду-вання скьського господарства в 6С, США та шших розви-нених кра'нах не пiдпадають пiд визначення специфiчних або нелегiтимних, Укра'на може застосувати компенсацш-нi заходи проти кнгх субсидованих сiльськогосподарських товарш лише в обмеженш кiлькостi випадкiв. Тобто кнуе значна асиметрiя у застосуванн таких заходiв по вiдно-шенню до розвинених краш, яи е сьогодш основними по-стачальниками базових агропромислових товарiв у свiтi i основними iмпортерами для Укра'ни.
Г) Укра'на взяла на себе зобов'язання щодо невико-ристання спещальних захисних заходiв СОТ, передбаче-них Угодою про скьське господарство, що створюе неси-метричнi умови торгiвлi скьськогосподарськими товарами з розвиненими крашами, котрi активно '1х використовують (наприклад, 6С) [4, 6, 7]. Водночас, можна використовувати загальш захиснi заходи (ЗЗЗ), передбачеш захисними заходами СОТ i Законом Укра'ни «Про застосування спещальних заходш щодо iмпорту в Украшу». Тобто, застосування ЗЗЗ: е вимушеною альтернативою застосуванню спещаль-них захисних заходш; може бути розумною альтернативою шщюванню перегляду зобов'язань у вкповкносп зi ст. XXVIII ГАТТ/СОТ. Наприклад, зпдно з даними Комитету захисних заходш СОТ, протягом 29.03.1995 - 30.04.2012 рр. було шщшовано 234 ЗЗЗ i повкомлено про застосування 118 захисних зах^в. 1з 234 iнiцiйованих членами СОТ роз-слiдувань майже чверть (24%) стосувалася продуктов агро-продовольчо'1 групи (коди I - IV Гармошзовано! системи). Укра'на не повiдомляла СОТ про шщшвання ЗЗЗ для агро-продовольчих товарш, хоча iнiцiювала введення захисних заходш 10 разiв. Вузьким мкцем, що стримуе ефективне ви-користання надзвичайних заходiв захисту аграрного i про-довольчого ринкш в Укра'ш, е брак вiдповiдних кадрiв, н-ституцш, досвiду та недостатня оргатзащя виробнитв.
Заборона УкраМ, як новому члену СОТ, застосовува-ти щлу низку заходiв державно'1 тдтримки внутрш-нього виробника (при тому, що таи заходи широко використовуються крашами - засновниками СОТ для тдтримки сво'1х товаровиробниив). Як насл^ок, угода з СОТ зафжсувала асиметричтсть в експортнш полШищ Украти, яка зобов'язалась [6, 7]:
+ вкмшити обмеження на експорт зерна (як насль док, автоматичним результатом вступу Укра'ни в СОТ стало скасування квот на прокат, яи ранше обмежували укра'нський експорт в 6С); + не застосовуватиме обов'язкових мшмальних експортних цiн i знизити сво'1 експортнi митнi тарифи на насшня олiйних культур, живу худобу, шкури тварин. Водночас, експортне мито як ш-струмент тарифного регулювання може викорис-товуватися Укра'ною й в подальшому; + не використовувати експортш субсидп у скьсько-му господарствь (промисловi субсидп можуть на-даватися вiдповiдно до правил та вимог Угоди про субсидп i компенсацiйнi заходи); + не забороняти використання антибютикш i гормо-нш для пiдвищення темпш росту живо'1 худоби в Украiнi i дозволити iмпорт м'яса та м'ясних продуктов, вироблених з використанням гормонш росту. Асиметричтсть у можливостi реалiзацu фi-нансово потужних програм пдтримки виробництва та експорту, зокрема агропродовольчих товарш Укра'ни i розвинених кра'н свiту (наприклад 6С). До того ж, вк-носна макроекономiчна стабiльнiсть, розвиненiсть фшан-сових ринив i ринкових iнститутiв в цкому забезпечують виробникам з кра'н 6С незршнянно кращi умови щодо до-ступностi фiнансових ресурсiв, а отже, можливост розвит-ку виробництва скьськогосподарсько'1 продукцп на про-мисловiй основу нiж в Украiнi. Макроекономiчна дестабь лiзацiя в Украiнi внаслiдок фiнансово-економiчноi кризи 2008 - 2009 рр. ткьки поглибила проблематику доступ-ностi капталу, залишивши для украшського виробника прибуток (!) основним джерелом фшансування катталь-них вкладень. Наприклад, в Укра'ш, на вiдмiну вiд решти кра'н свiту, ставка кредитування у 2009 р. тдвищилася по-ршняно з докризовим перiодом: з 18% до 21% вкповкно, у результат чого в Украiнi вона сьогодш у 2 рази вища, шж у Польщi та Угорщинi, та в середньому у 1,2 раза бкьша, шж у Казахстанi та Росп [4].
У сферi послуг Украша взяла на себе специфiчнi зобов'язання приблизно в 150 шдсекторах iз дiючих 155, що е виключно високим рiвнем, якщо поршняти його з бкь-шiстю кра'1н - членш СОТ, з яких у 77 % таи зобов'язання були прийнят не бкьш як по 100 шдсекторах, а приблизно у 50% кра'н - члешв - не бкьш як по 40 шдсекторах [5].
Як наслкок, умови вступу Укра'ни в СОТ призвели до появи в середиш вересня 2012 р. офщшного звернення Укра'ни до Генерально' Ради СОТ щодо готовност Укра'1-ни розпочати переговори про шдвищення зв'язаних за зобов'язаннями СОТ iмпортних тарифш на 371 товарну лшю (а усгх тарифних лшш в украiнськiй товарнiй номен-клатурi приблизно 11 600), з яких 147 позицш - промисло-вi товари, 224 - скьськогосподарсьи товари. Застосування механзму перегляду зобов'язань кра'ни-члена обумовлено XXVIII статтею ГАТТ/СОТ, яка зокрема, включае таке фор-мулювання: «При визначенш ^ чи коли сторона-заявник безтдставно не запропонувала адекватну компенсацiю,
о о =п
Е?
СО
о
о
о_ <
зрозумко, що СТОРОНИ повиннi належним чином взяти до уваги особливе положення сторони, яка зв'язала велику частку сво'1х тарифш на дуже низьких ставках мита i через це мае меншi можливостi надання компенсацшних поступок, нiж iншi сторони». Запит Украши безпрецедентний за ккьистю позицiй i потребуватиме довгих складних переговоры, до того ж, за шдвищення одних тарифiв доведеть-ся поступитися iншими.
Поведшку Укра'1ни низка кра'1н - членш СОТ вважае протекцiонiстською i висловлюе побоювання, що це може п^рвати основи оргашзацп. Так, 29.11.2012 р. на зааданш Ради СОТ з торг1^ товарами кра'1ни-члени пе-рейшли вiд «занепокоення» намiром Укра'1ни переглянути членськi зобов'язання щодо зв'язаних тарифних ставок, до тиску: 23 делегацп (включно з США, Канадою, Япошею та 6С вiд iменi 27 кра'1н) оприлюднили заяву, в якш переко-нують Укра1ну вiдкликати заявку на перегляд 371 тарифно! лшц. Укра'на ж у в1дпов^ заперечила звинувачення у протекцiонiзмi та висловила сподiвання, що СОТ здатна задовольнити потреби уск сво'1х членш [13].
Так, з метою захисту власного автовиробництва Укра-'1на iз 14.04.2013 р. застосовуе спещальт мита на iмпорт у кра'1ну нових легкових автомобшв з об'емом двигуна 10001500 куб. см у розмiрi 6,46% i 1500 - 2200 куб. см - 12,95% незалежно в^ кра'1ни походження та експорту. Як насл^ок, 09.07.2013 р. Ройя попередила СОТ про те, що вона пла-нуе запровадити у в1дпов^ь пiдвищенi мита на iмпорт з Укра'ни шоколаду, цукру, кам'яного вугкля та флоат-скла. Такий самий крок зробила i Туреччина в^носно iмпорту з Укра'ни волоських горшв. Сума компенсацiй, яку перед-бачае отримати Росiя (36,1 млн дол.), значно бкьша за суму компенсацп, на яку розраховуе Туреччина (6,11 млн дол.). А види товарiв, на iмпорт яких Ройя пiдвищить мита, дуже чутливi для Украши. Сьогодт кнуе також величезний ри-зик, що з аналогiчними жцмтивами виступлять й iншi краши [15 - 17].
Шсля вступу до СОТ для украшськоI продукци в ц-лому в^булось суттеве зниження тарифних ставок та лiбе-рамзащя доступу на свп^ ринки, поряд з цим внутршнш ринок Украши став бкьш в^критим для iмпортноl продук-цй (табл. 1) [4, 18].
До того ж даш табл. 2 наочно демонструють асиме-тричнiсть тарифного захисту Украши, Росшсько'1 Федерацп та 6С, особливо для аграрно'1 продукци. Це св^чить про те, що в УкраМ остаточно сформувався новий етап митно-
тарифно'1 полiтики: полiтики фритредерства, яка транс-формувалась вiд селективного протекщошзму.
У табл. 3 наведено поршняння показниюв зовнш-ньо'1 торг1^ Укра'1ни за галузями та регюнальними торго-вельними угрупуваннями за 2007 р. i 2012 р.
На рис. 2 представлен основнi показники зовншньо! торгiвлi Укра'ни за перюд 2005 - 2012 рр.
Як видно з табл. 3 i рис. 2, тсля вступу у 2008 р. Укра'1-ни до СОТ:
1. Експорт товарш з Укра'ни значно вирк. У 2012 р. сума експорту склала 68,81 млрд дол. США, що у порiвнян-нi з 2007 р. на 19,56 млрд дол. США, або на 39,7 % бкьше. При цьому також значно зрю обсяг iмпорту товарш в Укра'1-ну, який у 2012 р. склав 84,66 млрд дол. США, що на 23,99 млрд дол. США, або на 39,5 %, бкьше, шж у 2007 р.
2. В^'емне сальдо зовншньоторгового балансу Укра'1-ни в 2012 р. у порiвняннi з 2007 р. збкьшилось на 4,43 млрд дол. США, або на 38,8 %, i склало -15,85 млрд дол. США.
3. Значний рiвень позитивного сальдо зовншньо-торговельного балансу в Укра'ш у 2012 р. склався лише по: агропромисловш продукци +10,36 млрд дол. США; мета-лурги +13,65 млрд. дол. США.
На рис. 3 представлено товарну структуру експорту товарш з Украши у 2005 - 2012 рр.
Найбкьшу питому вагу в загальному обсязi експорту товарш з Украши в 2012 р. займають (див. рис. 3): металурпя - 27,5 % (18,89 млрд дол. США); агропромислова продукщя - 26,0% (17,88 млрд дол. США); машинобудування -19,3% (13,29 млрд дол. США); мшеральш продукти - 11,1% (7,65 млрд дол. США).
Структура експорту з Украши тсля вступу до СОТ в 2012 р. у поршнянш з 2007 р. у розрiзi окремих видш продукци змшилась наступним чином: агропромислова продукщя - 26,0 % в 2012 р. у загальному обсязi по кра!ш проти 12,7% у 2007 р.; хiмiчна промисловють - 7,4 % проти 8,2 %; металурпя - 27,5 % проти 42,2 %; машинобудування -19,3 % проти 17,2 %; мшеральш продукти - 11,1 % проти 8,7 %.
На рис. 4 представлено товарну структуру iмпорту товарш з Украши у 2005-2012 рр.
Найбкьшу питому вагу в загальному обсязi iмпорту товарш в Украши в 2012 рощ займають (див. рис. 4): мшеральш продукти - 32,5 % (27,54 млрд дол. США); машинобудування - 26,5 % (22,46 млрд дол. США); агропромислова продукщя - 8,9 % (7,52 млрд дол. США); металурпя - 6,2 % (5,24 млрд дол. США).
Таблиця 1
Значення середньозважених i середньоарифметичних тарифних ставок в Украши до i тсля вступу до СОТ за основними
видами продукци
Показник Середньозважена тарифна ставка Середньоарифметична тари< >на ставка
попередня д^ча до вступу в СОТ, % Пкля вступу до СОТ, % Вдоилення, в. п. +,- попередня дтча до вступу в СОТ,% Пкля вступу до СОТ, % Вщхилення, в. п. +,-
Усього по всш номенклатурi продукци 7,02 5,09 -1,93 6,51 6,28 -0,23
По продукци стьського господарства 18,19 10,00 -8,19 13,84 11,16 -2,68
По продукци промисловосп 6,11 4,77 -1,34 4,40 4,85 +0,45
<
2 ш
Складено за [4, 18].
Таблиця 2
Компаративний аналiз тарифного захисту УкраТни, РФ та €С
Показник Тарифи та дiапазон мит
Загальний Аграрна продукщя Неаграрна продукщя
Укра'на 2008 р. вступу РФ 2012 р. вступу €С 1995 р. вступу Укра'на РФ ее Укра'на РФ ее
Середнв значення кшцевого зв'язаного тарифу 5.8 7.8 5.2 11.0 11.2 13.7 5.0 7.2 3.9
Середнв значення застосо-ваного тарифу вщповщно до режиму найбiльшого сприяння РНС (2012 р.) 4.5 10.0 5.5 9.5 13.3 13.2 3.7 9.4 4.2
Охоплення зв'язувальними тарифами: 100 100 100 100 100 100 100 100 100
Аграрна продущя: тарифна квота (у %) * 0.1 3.2 11.3
Аграрна продущя: Спецн альнi захиснi заходи (у%) 0 0 23.9
Безмитна торпвля вiдповiдно до кiнцевого зв'язаного тарифу (у %) 12.6 3.0 32.3 33.8 3.4 28.4
Безмитна торпвля вщповщно до РНС (2012 р.) 21.1 8.2 31.2 43.1 14.2 26.1
Питома вага неадвалорних мит вщповщно до кшцевого зв'язаного тарифу (у %) 1.0 22.9 32.0 0.0 7.0 0.6
Питома вага неадвалорних мит вщповщно до РНС, 2012 р. 0 28.2 31.4 0 10.1 0.6
О О =П
Е?
□Е
□г
О =п о
о
Q_
<с
* Вщсоток HS шестицифрових шдзаголовгав у графiку сiльськогосподарських поступок покриття тарифних квот. Часткове охоплення застосовуеться на пропорцмнш основi (pro rata). Складено за [20].
Таблиця 3
Пор!вняння показникiв зовнiшньоi' торгiвлi УкраУни за галузями та репональними торговельними угрупуваннями
за 2007 р. i 2012 р.
показник 2007 р. 2012 р. Темп зростання 2012 р. до 2007 р., %
Експорт, млрд дол. США 1мпорт, млрд дол. США Сальдо «-» в^'емне, «+» пози-тивне Експорт, млрд дол. США 1мпорт, млрд дол. США Сальдо «-» вщ'смне, «+» пози-тивне Експорт 1мпорт
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Усього по УкраТш 49,25 60,67 -11,42 68,81 84,66 -15,85 139,7 139,5
у тому чиш:
Агропромислова продукцт 6,25 4,11 +2,14 17,88 7,52 +10,36 286,2 182,9
Питома вага в за-гальному обсязь % 12,7 6,8 26,0 8,9
Хшчна промисловюъ 4,05 5,32 -1,27 5,06 8,59 -3,53 125,0 161,5
Питома вага в за-гальному обсязь % 8,2 8,8 7,4 10,1
Металурпя 20,79 4,74 + 16,04 18,89 5,24 +13,65 90,9 110,5
<
о ш
Закшчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Питома вага в за-гальному обсязь % 42,2 7,8 27,5 6,2
Машинобуду-вання 8,48 19,80 -11,31 13,29 22,46 -9,18 156,6 113,5
Питома вага в за-гальному обсязi, % 17,2 32,6 19,3 26,5
Мiнеральнi про-дукти 4,28 17,28 -13,01 7,65 27,54 -19,89 178,9 159,4
Питома вага в за-гальному обсязi, % 8,7 28,5 11,1 32,5
lншi товари (крiм перелiчених) 5,41 9,42 -4,02 6,04 13,31 -7,26 111,8 141,2
Питома вага в за-гальному обсязi, % 11,0 15,5 8,8 15,7
Дов'дово
Свросоюз (27 краТн) 13,92 22,22 -8,30 17,08 26,16 -9,08 122,7 117,7
Питома вага в за-гальному обсязi, % 28,3 36,6 24,8 30,9
Митний союз еврАзЕС 15,66 19,87 -4,21 22,34 33,98 -11,64 142,6 171,0
Питома вага в за-гальному обсязi, % 31,8 32,8 32,5 40,1
lншi краТни 19,67 18,58 +1,09 29,39 24,52 +4,87 149,4 132,0
Питома вага в за-гальному обсязi, % 39,9 30,6 42,7 29,0
Складено за [19].
Обсяг, млрд дол.
80,0 -
60,0 -
40,0 -
20,0 -
0,0
-20 -1
34,3
36,1
2005 -1,9
60,7
49,3
2007
45,4
39,7
2009
-5,7
-11,4
84,7
68,8
2012
Р1к
□ Експорт и1мпорт □ Сальдо Рис. 2. Показники зовшшньоТ торгiвлi УкраТни в 2005 - 2012 рр.
-15,9
Складено за [19].
5
4,7 (14%)
4
4,5 (13%)
6
3,7 (11%)
2005
1
4,3 (12%)
3
14,0 (41%)
2 5
3,0 4,3 (9%) (9%).
4
8,5 (17%)
6
5,4 (11%)
2007
1
6,3 (13%)
2
4,1 (8%)
3
20,8 (42%)
5
3,9 (10%)
4
6,9 (18%)
6
4,1 (10%)
2009
1
9,5 (24%)
3
12,8 (32%)
2
2,5 (6%)
4
13,3 (19%)
5
7,7 (11%)
2009
3
18; (28%)
6
6,0
(9%) 1
17,'
Г
(26%)
2
■ 5,1 (7%)
Рис. 3. Товарна структура експорту товарiв з УкраТни у 2005 - 2012 рр., млрд дол. США: 1 - АПК; 2 - Хiмiчна промисловiсть; 3 - Металурпя; 4 - Машинобудування; 5 - Мшеральы продукти; 6 - lншi товари.
Складено за [19].
6
6,8 (19%)
5
11,6 (32%)
2005
1
2,7 (7%)
2
3,1 (9%) 3 2,5 (7%)
4
9,6 (26%)
6
7,7 (17%)
2009
1
4,! (11%)
5
15,7 (34%)
2
5,3 (12%)
3
2,7 (6%)
(20%)
6
9,4 (15%)
5
17,3 (28%)
6
13,3 (16%)
5
27,5 (33%)
2007
1
4,1 (7%)
2
5,3 (9%)
3
4,7 (8%)
(33%)
2012
1
7,5 (9%)
2
8,6 (10%) 3
5,2 (6%)
4
22,5 (26%)
Рис. 4. Товарна структура експорту товарiв з УкраТни у 2005 - 2012 рр., млрд дол. США: 1 - АПК; 2 - Хiмiчна промисловiсть; 3 - Металурпя; 4 - Машинобудування; 5 - Мшеральы продукти; 6 - lншi товари.
Складено за [19].
О О =П
Е? со
о
о <с
<
о
ш
Структура ¡мпорту в Укра!ну пiсля вступу до СОТ в 2012 р. у порiвняннi з 2007 р. у розрiзi окремих видiв про-дукци змiнилась таким чином: агропромислова продук-цiя - 8,9 % в 2012 р. у загальному обсязi по кра!ш проти 6,8% у 2007 р.; хiмiчна промисловкть - 10,1 % проти 8,8 %; мета-лургiя - 6,2 % проти 7,8 %; машинобудування - 26,5 % проти 32,6 %; мшеральш продукти - 32,5 % проти 28,5 %.
На рис. 5 i рис. 6 представлено основш показники зо-вншньо! торгiвлi Укра!ни у 2007 р. i 2012 р. вiдповiдно за такими регюнальними торговельними угрупуваннями, як 6С i МС.
При цьому структура експорту товарш з Укра!ни в 2012 р. у поршнянш з 2007 р. змiнилась таким чином:
+ до кра!н бвросоюзу зменшилась на 3,5 в.п. (2012 р.-24,8% вiд загального обсягу по краш, 17,08 млрд дол. США, 2007 р.- 28,3 %, (13,92 млрд дол. США);
Показники зовшшньоТ' торпвлЬ млн дол. США
€С
0
5 000 -10 000 -15 000 -20 000 -25 000 -
МС
-8302,3
22218,7 (36,6%)
+ до кра!н Митного союзу збкьшилась на 0,7 в.п. (2012 р.- 32,5 %, 22,34 млрд дол. США, 2007 р.-31,8 %, 15,66 млрд дол. США); + до ¡нших кра!н збкьшилась на 2,8 в.п. (2012 р.-
42.7 %, 29,39 млрд дол. США, 2007 р.- 39,9 %, 19,67 млрд дол. США).
Тобто основний приркт украшського експорту тсля вступу краши до СОТ вiдбувся за рахунок третiх краш, а не £С або МС.
Водночас структура ¡мпорту товарш в Укра!ну в 2012 р. у порiвняннi з 2007 р. змшилась таким чином:
+ з кра!н бвросоюзу зменшилась на 5,7 в.п. (2012 р.-30,9%, 26,16 млрд дол. США, 2007 р.- 36,6 %, 22,22 млрд дол. США); + з кра!н Митного союзу збкьшилась на 7,3 в.п. (2012 р.- 40,1 % (33,98 млрд дол. США), 2007 р.-
32.8 %, 19,87 млрд дол. США;
Сальдо зовшшньоТ' торпвлЬ млн дол. США
1нш1 краТ'ни
2000
0
-2000 ■-4000 -6000 -8000 ■-10000
19874,2 (32,8%)
9668,3 18577,° (39,9%) (30,6%)
1Експорт
1мпорт
Сальдо
Рис. 5. Зовшшня торпвля УкраУни з €С, МС та iншими краУнами в 2007 р.
Складено за [19].
Показник зовшшньоТ торпвл1, млн дол. США
0
5 000 10 000 15 000 20 000 25 000 30 000 Н 35 000 40 000
Сальдо зовшшньоТ торпвлЬ млн дол. США
МС
1нш1 краТни
6 000 4 000 2 000 0
-2 000 -4 000 -6 000 -8 000 -10000 -12000 -14 000
Експорт
11мпорт
Сальдо
Рис. 6. Зовшшня торпвля УкраУни з €С, МС та шшими кражами в 2012 р.
Складено за [19].
+ з iнших кра'1н зменшилась на 1,6 в.п. (2012 р.-29,0% 24,52 млрд дол. США, 2007 р.- 30,6 %, 18,58 млрд дол. США).
Тобто основний приркт iмпортних надходжень тс-ля вступу крати до СОТзафксований з краш МС.
При цьому в 2012 р. у поршнянш з 2007 р. сальдо зо-вншньо! торг1^ Украши з крашами бвросоюзу залиши-лось в^'емним -9,08 млрд дол. США при незначному збкь-шеннi (на 0,78 млрд дол. США); з крашами Митного союзу стало вк'емним -11,64 млрд дол. США i суттево збкьши-лось (на 7,43 млрд дол. США); з шшими крашами - було позитивним +4,87 млрд дол. США i значно збкьшилось (на 3,78 млрд дол. США).
Тобто основним ринком збуту украшсько'1 продукщ за вказаний перюд стали третi краши (а не £С чи МС). Зменшення експортноЛмпортних операцш з крашами 6С вочевидь викликано юнуючими жорсткими бар'ерами для укра'нського експорту i насл^ками фшансово! кризи 2008 - 2009 рр.
ВИСНОВКИ
1. Незважаючи на свггову фiнансово-економiчну кризу, з часу приеднання Украши до СОТ в^буваеться дивер-сифжащя та змта структури укратського експорту. Укра'нський уряд, враховуючи високу залежшсть укра'н-сько'1 економiки вiд експорту i необх^шсть захищати штер-еси нацiональних виробникш на нових ринках, повинен:
+ вiдчувати пiдвищену мотивацЮ до захисту потреб украшського бiзнесу в зовншнш торгiвлi та акцентувати на необхiдностi проактивноь позищ у використанн механiзмiв СОТ; + при здшсненш спроб використання можливостей мгжнародного розв'язання торговельних спорiв застосовувати бльш комплексш зусилля для до-сягнення переконливих результатiв; + з метою ефективного в^стоювання економiчних iнтересiв Украши сфокусувати зусилля на квалк фкованому представництвi украшських експор-терiв i fрунтовншш роботi в органах СОТ (на-приклад, шляхом активншо! участ в механiзмi врегулювання спорiв з питань, що е вагомими для украшських виробникш).
2. Ситуащя, що склалася у зовншнш торгiвлi Украти за 5 роив ц членства в СОТ, висвiтлила комплек-снi проблеми у цш сферi:
+ не вистачае узгодженостi державних шституцш, яи несуть в^пов^альшсть за розробку i реалiзацiю державно'1 полiтики в галузi мiжнародноl торгiвлi. Створена у травш 2013 р. указом президента Державна комтя з питань ствробтництва з СОТ може стати реальним центром прийняття ршень у галузi мiжнародноl торгiвлi, де необхiдно пого-джувати державнi iнтереси з штересами бiзнесу та iнтересами споживачш. Водночас вказана комгая як консультативно-дорадчий орган при Президен-товi Украши може стати ефективним механiзмом формування загальнодержавно'1 позицп щодо режиму доступу товарiв i послуг до внутршнього i зовнiшнiх ринкш ткьки за наданш '1й статусу державно'1, тобто на найвищому ршш; + немае розумiння, що зовншня торгтля е най-важлившою частиною зовншньо1 полтики, яку необх^но здiйснювати в ткнт ув'язщ з економiч-
ною полтикою держави. Заходи економiчноl поль тики повинш впливати на прискорення шновацш у секторах конкурентних переваг украшсько! еконо-мiки, а також створювати умови для формування потужних украшських компанiй, здатних до конку-ренцп на свiтовому ринку. Необх^на структурна адаптащя, у першу чергу, «базових» експортних галузей до викликт свтово1 економжи, формування з щею метою шновацшно! стратеги використання переваг мiжнародноl торгово! системи; + катастрофiчно бракуе фахiвцiв iз мiжнародноí торгiвлi, якi розумiють, як проводити торговель-ну полiтику на двосторонньому, регюнальному та глобальному ршнях; + необхiдно запровадити в УкраМ нститут упов-новаженого економiчного оператора (УЕО) з метою забезпечення безпеки в умовах активiзацil тероризму i одночасного розвитку мiжнарод-но'1 торгiвлi. В 6С такий шститут було створено шляхом надання бiзнесу, який чiтко виконуе за-кони, визнання на мiжнародному рiвнi. Подiбнiй компанп надаеться так званий знак якосп, який показуе, що компашя вiдповiдае вимогам стандартов мiжнародних постачань. Тобто цей знак i е статусом УЕО, який св^чить, що компанiя - це не ткьки надiйний партнер з точки зору фшансових i митних структур, але й безпечний торгшельний контрагент.
3. Виршення питань у митнш сферi для Украши в сучасних умовах роботи в рамках СОТ зводиться до не-обхкносп спрощення вимог i формальностей в УкраМ, скорочення та стандартизацп даних i документацп, якi ви-магае митниця. Визначальними тут е такi мехатзми вдо-сконалення митно'1 системи:
+ застосування нового Митного кодексу, що набув чинност у 2012 р. ^ за визначенням iноземних експертiв, «наблизив митне оформлення i митний контроль в УкраШ до найкращих свпових практик, а iнодi й перевершив щ практики». Митний кодекс, в^повкаючи переважно стандартам СОТ i ГАТТ, а також принципам Юотсько! конвенцп про гармонiзацiю i спрощення митних процедур, уже достатньо схожий на европейське законодав-ство. Проблема митного законодавства Украши не в його недосконалост (хоча певш норми по-требують техшчного доопрацювання), а в практи-цi його застосування або незастосування; + впровадження шституту уповноважених еконо-мiчних операторiв (УЕО), який поки що так i не запрацював в УкраШ через тривал мiжвiдомчi дискусп, в якому саме виглядi вiн мае з'явитися. Мшфш виступав за досить м'якi вимоги до претендентов на статус УЕО, щоб надати можливкть бкьшш кiлькостi компанiй скористатися певни-ми полегшеннями в митних процедурах. Однак митниця, а шсля И реоргашзацп - Мiндоходiв на-полягали на жорстиших умовах, щоб одержати шанс на визнання в^повкного статусу в 6С. Хоча остання концепцiя нiбито й перемогла, вкповк-ний мiнiстерський наказ ще не затверджено; + застосування сучасних методiв контролю, а саме: оцшка ризикiв i постаудитний контроль; адмшь стративне спiвробiтництво м1ж держорганами тд
час розсл1дування митних правопорушень i шах-райства; захист штелектуально'1 власност тощо. Yci щ мехашзми поступово запроваджуються в Украшь Наприклад, можливкть проведення стль-ного контролю (одноразового) на кордош укра'1н-ськими i европейськими митниками; унiфiкацiя транзитних систем; застосування единих пiдходiв до класифжацп товарiв i визначення кра'1ни похо-дження товарш; створення додаткових запоб1жни-ив вiд непорозумiнь мiж бiзнесом i митниками пiд час визначення митно'1 вартостi тощо; + скорочення значноь шлъкоспа doKyueHmin на оформ-лення експорту та iMmpmy та пов'язаних з цим витрат у порiвняннi з зарубiжними кранами за рахунок продовження зменшення ккькосп та спро-щення форми документов на оформлення iмпорту та експорту у вцповцносп зi свiтовим досвiдом; + збиъшення KUb^^i суб'eктiв ЗЕД, що включет до процесу електронного декларування, за рахунок: поширення масового запровадження електронно-го декларування товарш; доведення до суб'ектш ЗЕД чиких правил заповнення електронних форм декларацш;
+ прискорення введення пост-аудиту, що може призводити до штрафних санкцш вже тсля проведення товарiв через митницю, за рахунок четкого нормативного i документального закршлен-ня процедури проведення пост-аудиту з визначен-ням прав та обов'язив сторш; + спрощення мехатзму митно'1 пeрeвiрки може призводити доризику корупцшних зловживанъ за рахунок встановлення чгтких, посл^овних i про-зорих процедур проходження митно'1 перевiрки за спрощеним механiзмом; + тдвищення eфeктивностi обмну нформащею мiж митними органами Украши i краш-члетв СОТ, що допомагатиме в тому чи^ запобтати ухиленню вiд оподаткування. Наприклад, сьогоднi виникае ситуащя, коли за даними бвростату вар-тiсть европейсько'1 продукцп, завезено'1 до Укра'1-ни, бкьша, шж за даними вiтчизняних Держстату, НБУ, митних органш. Однак те, з яким скрипом просувалося до останнього часу виршення цього питання по обидва боки, дае тдстави прогнозу-вати, що й надалi процес пошуку компромiсiв у ньому не буде простим. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Сгратепчш виклики ХХ1 столiття сусптьству та економiцi УкраТни : монографiя. У 3 т. [Текст] / За ред. акад. НАН УкраТни В. М. Гей-ця, акад. НАН УкраТни В. П. Семшоженка, чл.-кор. НАН УкраТни Б. € Кваснюка. - К. : Феникс, 2007.
2. Со^ально-економйний стан УкраТни: наслщки для народу та держави : нацюнальна доповщь [Текст] / За заг. ред. В. М. Гейця. -К. : НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
3. Сусшльство, держава, економта: феноменолопя взаемо-дп та розвитку [Текст] / В. М. Геець ; НАН УкраТни, 1н-т екон. та про-гнозiв. - К., 2009. - 864 с.
4. Ринки реального сектора економ™ УкраТни в шституци ональному середовищi СОТ: кон'юнктура та iнтеграцiя [Текст] / За ред. проф. В. О. Точилша ; НАН УкраТни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2012. - 552 с.
5. Сиденко В. Р. Глобализация и экономическое развитие. Т. 1 [Текст] / В. Р. Сиденко. - К. : Феникс, 2008. - 376 с.
6. Осташко Т. О. Надзвичайш заходи СОТ для захисту рин-гав агропродовольчих товарiв : монографiя [Текст] / Т. О. Осташко,
Л. Ю. Волощенко-Холда ; НАН УкраТни, 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 224 с.
7. Кобута I. В. Аграрш аспекти створення зони вшьноТ тор-гiвлi мнж УкраТною та €С [Текст] / I. В. Кобута // Актуальш проблеми економнки. - 2010. - № 4. - С. 31 - 38.
8. Три роки членства в СОТ: тенденцп зовшшньоТ торгiвлi УкраТни у посткризовий перiод : аналт доповiдь [Текст] / I. В. Клименко, О. А. Федiрко, I. В. Ус ; Нац. ш-т. стратег. дошдж. - К. : Н1СД, 2011. - 72 с.
9. Аналiз соцiально-економiчних наслiдкiв членства УкраТни в СОТ тсля трьох рокiв членства : оч^вання i реалп [Текст] / 1н-т екон. дослiдж. та полгг. консульт. - К. : 1ЕДПК, 2011. - 58 с.
10. Членство УкраТни у СОТ : новi можливосп та виклики для бiзнес-асоцiацiй [Текст] / За заг. ред. Д. В. Ляшна ; Д. В. Ляпш, В. М. Мов-чан ; 1н-т власн. та своб. - К. : 1н-т власн. та своб. ; LAT&K, 2010. - 104 с.
11. Сколотняний Ю. Валерм П'ятницький: «Ми - частина мiжнародного торговельного простору i вщакати себе вщ ньо-го не збираемося» [Текст] / Ю. Сколотняний // Дзеркало тижня. -
29.09.2012. - № 34. - С. 7.
12. Сколотняний Ю. Валерм П'ятницький: «СОТ загине, якщо буде накладене вето на змши» [Текст] / Ю. Сколотняний // Дзеркало тижня. - 07.03.2013. - № 9. - С. 7.
13. Дрозач О. Членство упущенных возможностей [Текст] / О. Дрозач // Эксперт. - 10.06.2013. - № 22. - С. 26.
14. Гончарук А. Право на захист (але без шкоди для економи ки) [Текст] / А. Гончарук // Дзеркало тижня. - 13.07.2013. - № 26. - С. 6.
15. Козьяков С. Навщо слону граблi в посудшй крамниф? [Текст] / С. Козьяков // Дзеркало тижня. - 27.04.2013. - № 16. - С. 10.
16. Козьяков С. Зовшшньоторговельш граблi i сшгова куля [Текст] / С. Козьяков // Дзеркало тижня. - 13.07.2013. - № 26. - С. 6.
17. Ничай Н. СОТ по-украТнськи: чи скористаеться УкраТна можливостями захисту торговельних штереав через мехашзми СвтовоТ оргашзацп торпш? [Текст] / Н. Ничай // Дзеркало тижня. -
23.11.2013. - № 43 - 44. - С. 6.
18. Звгг РобочоТ групи з питань вступу УкраТни до Свто-воТ оргашзацп торпвлТ WT/ACC/UKR152. - 25.01.2008 (08-0399). -С. 374 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id= &pf3511=32172
19. 1нтернет-сайт Державного комтету статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
20. WTO ITC UNCTAD World Tariff Profiles 2013.
REFERENCES
Analiz sotsialno-ekonomichnykh naslidkiv chlenstva Ukrainy v SOTpislia tryokh rokiv chlenstva: ochikuvannia i realii [Analysis of the socio-economic impact of WTO membership for Ukraine after three years of membership: Expectations and realities]. Kyiv: IEDPK, 2011.
Chlenstvo Ukrainy u SOT: novi mozhlyvosti ta vyklyky dlia biznes-asotsiatsii [Ukraine's membership in the WTO: opportunities and challenges for business associations]. Kyiv: Instytut vlasnosti i svobody; LAT&K, 2010.
Drozach, O."Chlenstvo upushchennykh vozmozhnostey" [Membership of missed opportunities]. Ekspert, no. 22 (2013): 26-.
Heiets, V. M. Suspilstvo, derzhava, ekonomika : fenomenolohiia vzaiemodii ta rozvytku [Society, government, economy: phenomenology interaction and development]. Kyiv, 2009.
Honcharuk, A. "Pravo na zakhyst (ale bez shkody dlia ekono-miky)" [The right to defense (but without prejudice to the economy)]. Dzerkalo tyzhnia, no. 26 (2013): 6-.
Internet-sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua
Kobuta, I. V. "Ahrarni aspekty stvorennia zony vilnoi torhivli mizh Ukrainoiu ta IES" [Agricultural aspects of a free trade area between Ukraine and the EU]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 4 (2010): 31-38.
Koziakov, S. "Navishcho slonu hrabli v posudnii kramnytsi?" [Why elephant rake in a crockery shop?]. Dzerkalo tyzhnia, no. 16 (2013): 10-.
Koziakov, S. "Zovnishnyotorhovelni hrabli i snihova kulia" [Foreign trade rakes and snowball]. Dzerkalo tyzhnia, no. 26 (2013): 6.
Nychai, N. "SOT po-ukrainsky: chy skorystaietsia Ukraina mo-zhlyvostiamy zakhystu torhovelnykh interesiv cherez mekhanizmy Svitovoi orhanizatsii torhivli?" [WTO in Ukrainian: Ukraine will take advantage of opportunities or protect trade interests through the mechanisms of the WTO?]. Dzerkalo tyzhnia, no. 43-44 (2013): 6.
Ostashko, T. O., and Voloshchenko-Kholda, L. Yu. Nadzvychaini zakhody SOTdlia zakhystu rynkiv ahroprodovolchykh tovariv [Extraordinary Measures of the WTO to protect agro-food commodities markets]. Kyiv, 2011.
Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy v instytutsionalnomu seredovyshchi SOT : kon'iunktura ta intehratsiia [Markets to the real economy in Ukraine's institutional WTO situation and integration]. Kyiv, 2012.
Skolotnianyi, Yu. "Valerii P'iatnytskyi: «SOT zahyne, iakshcho bude nakladene veto na zminy»" [Valery Pyatnitskii: "The WTO will die if it is vetoed the changes"]. Dzerkalo tyzhnia, no. 9: 7-.
Sidenko, V. R. Globalizatsiiaiekonomicheskoerazvitie [Globalization and economic development]. Kyiv: Feniks, 2008.
Stratehichni vyklyky XXI stolittia suspilstvu ta ekonomitsi Ukrainy [Strategic Challenges of the XXI century society and economy in Ukraine]. Kyiv: Fenyks, 2007.
Sotsialno-ekonomichnyi stan Ukrainy : naslidky dlia narodu ta derzhavy [The socio- economic situation in Ukraine : Implications for the Nation and the State]. Kyiv: NVTs NBUV, 2009.
Skolotnianyi, Yu. "Valerii P'iatnytskyi: «My - chastyna mizhnarod-noho torhovelnoho prostoru i vidsikaty sebe vid nyoho ne zbyraiemo-sia»" [Valery Pyatnitskii: "We - the international trade of the space and cut off themselves from him going"]. Dzerkalo tyzhnia, no. 34 (2012): 7.
Klymenko, I. V., Fedirko, O. A., and Us, I. V. Try roky chlenstva v SOT: tendentsii zovnishnyoi torhivli Ukrainy u postkryzovyi period [Three years of WTO membership, in Ukraine's foreign trade trends in the post-crisis period]. Kyiv: NISD, 2011.
"WTO ITC UNCTAD World Tariff Profiles", 2013.
"Zvit Robochoi hrupy z pytan vstupu Ukrainy do Svitovoi orhani-zatsii torhivli. WT/ACC/UKR152" [Report of the Working Party on the Accession of Ukraine to the World Trade Organization. WT/ACC/UKR152]. http://www.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=32172
УДК 911.375(1-25):332.12
европеиська модель креативно1локал1зац11 столичних м1ст
® 2014 КРАМАРЕНК0 Р. М., ГАЛЕНК0 Н. 0.
УДК 911.375(1-251:332.12
Крамаренко Р. М., Галенко Н. О. Свропейська модель креативно! локалiзацii столичних мкт
Розвиток столичних мст на европейському континент'! завжди наштовхувався на проблему !х 'дентиф'шаци як у межах наиональних регональних систем, так i в декларованй в Европейському Сою3i концепцИ «Европа регттв», котра вирзняеться з-помiж шших наявтстю потужних 'нструмен-тв соиiально-економiчно¡конвергенци. Разом з тим, для кращого розумння, яким чином aid було впливати на цей процес, варто чтко iдентиф'жу-вати, що таке «регюн» i який вплив на нього мають спричинити наиональн та наднацональн структури з метою зменшення регональних асиме-трш, як в сучасних умовах е небезпечними як для окремоi держави, так i для Стльноти в илому. Саме з цею метою визначено статус, iерархiчний р'вень та структурш характеристики столиць, котр в £врот суттево вiдрiзнялися як за чисельтстю населення та площею, так i за масштабами економiчно'i Ыяльности Метою статт'> е об(рунтування необхiдностi розвитку методологiчних та аналтичних дослджень у сферi управл'тня мегаполками та нових пiдходiв до структурування проблематики мського розвитку. Перспективами подальших доМжень у даному напрямi е теоретичт аспекти регюнал'ваии в умовах глобалвацИсвтового господарства, а також особливостi европейськоi економiчно'iттеграцИ. Кпючов'! слова: столичний мегаполс, регональна економка, економiчний розвиток, фактори впливу. Рис.: 1. Табл.: 4. Шбл.: 8.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат економiчних наук, доцент, здобувач кафедри мiжнародного облку i аудиту, Ки/вський наиональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки(в, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
Галенко Наталiя Олександрiвна - астрантка, кафедра мiжнародних фiнансiв, Ки/вський наиональний економiчний унверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки(в, 03068, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 911.375(1-25):332.12
Крамаренко Р. М., Галенко Н. А. Европейская модель креативной локализации столичных городов
Развитие столичных городов на европейском континенте всегда наталкивалось на проблему их идентификации как в пределах национальных региональных систем, так и в декларируемой в Европейском Союзе концепции «Европа регионов», которая отличается от других наличием мощных инструментов социально-экономической конвергенции. Вместе с тем, для лучшего понимания, каким образом следовало влиять на этот процесс, необходимо четко идентифицировать, что такое «регион» и какое влияние на него должны оказывать национальные и наднациональные структуры с целью уменьшения региональных асимметрий, которые в современных условиях являются опасными как для отдельного государства, так и для Сообщества в целом. Именно с этой целью определен статус, иерархический уровень и структурные характеристики столиц, которые в Европе существенно отличались как по численности населения и площади, так и по масштабам экономической деятельности. Целью статьи является обоснование необходимости развития методологических и аналитических исследований в сфере управления мегаполисами и новых подходов к структурированию проблематики городского развития. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении являются теоретические аспекты регионализации в условиях глобализации мирового хозяйства, а также особенности европейской экономической интеграции. Ключевые слова: столичный мегаполис, региональная экономика, экономическое развитие, факторы влияния. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 8.
Крамаренко Руслан Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
Галенко Наталья Александровна - аспирант, кафедра международных финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 911.375(1-25):332.12 Kramarenko Ruslan M., Halenko Nataliia O. European Model of Creative Localisation of Capital Cities
Development of capital cities in the European continent always faced the problem of their identification both within the national regional systems and within the Regional Europe concept declared in the European Union, which differs from others due to availability of powerful instruments of socio-economic convergence. At the same time, in order to understand better how this process should be influenced, it is necessary to clearly identify what is a region and how it should be influenced by national and supranational structures with the aim of reduction of regional asymmetries, which, under modern conditions, are dangerous both for an individual state and for the Community in general. Namely for this purpose the article identifies the status, hierarchical level and structural characteristics of the capitals, which significantly differ in Europe both by population and area and scales of economic activity. The goal of the article is justification of the necessity of development of methodological and analytical studies in the sphere of megapolis management and new approaches to structuring problems of municipal development. Prospects of further studies in this direction are theoretical aspects of regionalisation under conditions of globalisation of the world economy and also specific features of European economic integration.
Key words: capital megapolis, regional economy, economic development, influence factors.
Pic.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 8.
Kramarenko Ruslan M.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Department of international accounting and auditing, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Halenko Nataliia O.- Postgraduate Student, Department of International Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine)
E-mail: [email protected]
БIЗHЕCIНФОРM № 4 '2014
www.business-inform.net
