CC BY
92
льки воно поширюеться на eKOHOMi4HO активне насе-лення, тобто на oci6, яю мають трудовi доходи, що е шдГрунтям для нарахування страхових внесюв. Вони акумулюються у вiдповiдному страховому фонд^ що вiдособлений вiд бюджету i з якого при настаннi страхового випадку надаеться забезпечення застрахо-ванш особi.
Iмовiрнiсть настання соцiального ризику повинна оцiнюватися заздапегiдь, що дае можливють особi застрахуватися i таким чином потрапити пiд захист страхово! системи ще до виникнення страхового випадку. Це дасть можливють не лише пiдготуватися до настання несприятливо! поди, але й завчасно попере-дити 11.
Оскльки в системi соцiального страхування компенсуються лише легальнi доходи вiд трудово! i прирiвняних до не! видiв дiяльностi, вона може розг-лядатися як важливий елемент механiзму стимулю-вання трудово! i шдприемницько! активносп грома-дян.
Система соцiального страхування мае ряд недо-лiкiв i потребуе вдосконалення, зокрема: удоскона-лення мехашзму надання застрахованим особам ма-терiального забезпечення та соцiальних послуг; удо-сконалення полiтики диференцiйованих страхових тарифiв; забезпечення системи економiчного стиму-лювання роботодавцiв у здiйсненнi заходiв профшак-тики виробничих ризиюв.
Список використанх джерел
1. Nadash P. Introducing social insurance for long-term care in Taiwan: key issues // International Journal of Social Welfare. — Volume 22, Issue 1. — 2013. — Р. 69-79.
2. Laun T. The Role of Social Insurance Programs in Accounting for Cross-Country Differences in Retirement Behavior. UCFS, Department of Economics, Uppsala University. — 2013. — 35 р.
3. Reno, Virginia P. Social Security Disability Insurance: Action Needed to Address Finances (June 2013). National Academy of Social Insurance, Social Security Brief, June 2013, No. 41. Available at SSRN: http://ssrn.com/ abstract =2375239.
4. Вольська О. Шдвищення piBM сощального захисту та тдтримки населення Укра!ни. Актуальш проблеми державного управлшня: Збiрник наукових праць Одеського регюнального шституту державного управлшня. — Одеса: ОР1ДУ НАДУ при Шрезидентовi Украши. — 2013. — Вип. 1(53). — С. 54-57.
5. Основи законодавсгва Украши про загальноо-бов'язкове державне сощальне страхування. Редакщя вщ 11.08.2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4. rada. gov.ua/laws/show/16/98-вр.
6. Мiжнародна оргашзащя пращ. Конвенщя про мшмальш норми сощального забезпечення № 102 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau.ua/ doc/?code=993_011.
7. EU Social Security Coordination [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec. europa.eu/ social/ main.jsp?langId=en&catId=849.
8. The 2009 Ageing Report: Economic and budgetary projections for the EU-27 Member States (2008-60), European Economy Series. No. 2, 2009.
9. Соколовська А.М. Шодаткова система держа -ви: теорiя та практика становлення [Текст]: дис. ... д-ра екон. наук: 08.04.01; Науково-дослщний фшансо-вий ш-т при Мшстерстта фшанав Украши. — К., 2002. — 491 с.
10. Мшстерство сощально! полгтики Укра1ни. Рiчний звгт 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mlsp. gov.ua/ labour/control/uk/ publish/category?cat_id=35657/.
11. Закон Укра!ни. Про збiр та облiк единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування. Редакщя вщ 17.10.2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2464-17.
Н. С. Науменко
канд. екон. наук член-кореспондент АЕН Украти
м. Луцьк
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАПРОВДДЖЕННЯ ЗОНИ В1ЛЬНО1 ТОРГ1ВЛ1
УКРА1НИ З КРА1НАМИ GABT
Постановка проблеми. Геополггачне i культурне самовизначення Украши у свт, поза сумшвом, на-лежить до числа найбшьш актуальних i проблемних сторiн бугтя украшсько! надп. Завдання штеградй Украши у европейський полiтичний та економiчний простiр, яю неодноразово проголошувалися як прь оритетний вектор входження у м1жнародне господар-ство, поставили на порядок денний розвиток всебiч-ного ствробггаидтва з кра'1нами GÄBT i GC. Рiзнос-торонне спiвробiтнидтво з европейськими кра'1нами е ключовим практичним засобом формування ефекти-вно! вщкрито! економiки та зовнiшньоторговельних вiдносин.
Актуальшсть теми даного дослiдження визнача-еться прагненням Украши повнодшно iнтегруватися до бвропейсько'1 спшьноти через функдiонування вже юнуючо! Зони вшьно! торгiвлi з крашами GÄBT
@2014/№2
та укладання Угоди ЗВТ iз кра!нами 6С, що у пода-льшому сприятиме здшсненню перетворень в кра!ш у перюд виходу з економiчно! i полггично! кризи, мо-дершзащ! укра!нсько! економiки та забезпеченню сталого розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацщ. Фунда-ментальнi засади дослiдження проблематики штегра-цiйних процесiв закладено у працях таких дослщни-юв, як Б. Баласса, К. Дойч, Я. Вайнер, М. Капелеттi, Г. Кассель, Р. Коен, М. Кондратьев, Я. Корна!, П. Кругман, А. Купер, Б. Массел, Ж. Моне, Е. Мо-равчик, Ф. Риттбергер, М. Секкомбе, П. Стриттен, Я. Тинберген, С. Хоффман, Н. Шатро, Р. Шуман, Й. Шумпетер, Ю. Юданов. Серед вiтчизняних вче-них-дослiдникiв штеграцшних процесiв та зовнш-ньоекономiчно! дiяльностi, зокрема, слiд вiдзначити таких, як В. Андршчук, О. Белорус, В. Будюн, I. Бу-
103
раковський, А. Гальчинський, В. Геець, I. Грабин-ський, Н. Грущинська А. Голiков, Б. Губський,
A. Кредiсов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, А. Мокш,
B. Новицький, Ю. Пахомов, О. Рогач, В. Сщенко, О. Сльозко, А. Фшшенко, В. Чужиков, О. Шнирков. Разом з тим аналiз науково! лiтератури iз зазначено! теми варто було б доповнити прикладним дослщжен-ням сучасного етапу формування i функцiонування багатостороннiх вiдносин у рамках Укра!на-6АВТ та Укра!на-6С.
Мета дано! статт полягае у всебiчному аналiзi зовнiшньоторговельних взаемовiдносин Укра!ни з кра!нами 6АВТ напередоднi укладання Угоди про ЗВТ з бвропейським Союзом. Разом з тим окрема увага в даному науковому дослщженш придшена ви-свiтленню постiйно погiршуючихся двостороннiх укра!но-росшських торговельних стосунюв через по-боювання Росiйсько'i Федерацн стосовно «напливу» европейських товарiв, що прямують на росшський ринок через Укра!ну.
Викладення основного матерiалу. Критично розг-лядаючи двосторонне спiвробiтництво, слiд зазначи-ти, що наша держава не в;^знялася певним тяжш-ням до вшьно! торгiвлi з 1990-х роив ХХ столггтя. Такий режим було встановлено лише у двостороншх угодах з кра!нами СНД, що на практищ не означало зняття уах iснуючих обмежень. Не сприяло цьому i укладання договору про зону вшьно! торпвт (ЗВТ) в рамках СНД у 2011 р. [1, с. 20-21]. Останне, навпаки,
призвело до загострення торговельних вшн м1ж партнерами по ЗВТ. Разом з тим Укра!на демонструе ба-жання створювати ЗВТ з багатьма кра!нами [2, с. 2427]. Створення ЗВТ з бвросоюзом, найбшьшим тор-говельним партнером Укра!ни, могло стати справж-нiм економiчним проривом, але розв'язана Росшсь-кою Федеращею митна вiйна у 2013 р. змусила укра!-нську владу в останнш момент вiдкласти укладання Угоди з бвропейським Союзом [3, с. 10]. Проте па-ралельно проводяться перемовини про лiбералiзацiю торгiвлi з цшою низкою кра!н (Туреччина, Сербiя, Сирiя, Сiнгапур, Канада, 1зра!ль, В'етнам, Лiван, Марокко — потенцiйнi партнери Укра!ни у вiльнiй торгiвлi) (див. таблицю).
Це далеко не поодинока ситуащя: у минулому десятилiттi в свт почалося активне створення ЗВТ, коли стало зрозумшо, що сподiватися на швидкий прогрес глобально! лiбералiзацi! торгiвлi в рамках Дохiйського раунду СОТ не слщ [4, с. 22-24]. Безпе-речно iснують проблеми: так, перемовини про укра!-нсько-сиршську ЗВТ вiдкладенi до заюнчення грома-дянсько! вiйни у цiй кра!ш; призупинила переговор-ний процес i Канада — до тих пiр, доки Укра!на не вiдкличе свою заявку в СОТ про масовий перегляд iмпортних мит. Проте вступила в силу угода з Чорно-горiею, практично завершен перемовини з Туреччи-ною i Сербiею, за планом ще переговорний процес з 1зра!лем.
Партнери Укра'ши по выьнш торгiвлi (у млн дол. США)
Таблиця
Кра!на Вступ Угоди 1з ЗВТ у д1ю Експорт з Укра!ни в 2012 р. 1мпорт в Укра!ну в 2012 р.
Тснуюч1
Вiрменiя, Бiлорусь, Казахстан, Молдова, Росш (Угода про ЗВТ у СНД) 20.09-09.12.2012 р. 23344,0 34126,7
Туркмешстан 30.12.1994 р. 528,2 123,4
Узбекистан 30.12.1994 р. 435,9 109,0
Грузш 04.06.1996 р. 540,7 177,2
Азербайджан 02.09.1996 р. 766,6 79,7
Киргизiя 28.12.1995 р. 127,1 6,5
Таджикистан 07.05.1997 р. 100,8 7,2
Македони 05.07.2001 р. 13,0 26,2
Iсландiя, Лiхтенштейн, Норвегiя, Швейцарiя (6АВТ) 01.06.2012 р. 238,5 1226,5
Чорногорiя 30.12.1994 р. 5,7 3,0
Потенц1йн1
6С-28 Угода парафована 19.07.2012 р. 17107,1 26178,9
Туреччина Переговори почалися 06.12.2011 р., наближеш до завершення 2527,1 1118,6
Сербiя Переговори почалися 11.11.2011 р., наближеш до завершення 71,4 82,3
Сирш Переговори практично завершен^ але «заморожеш» 313,2 8,7
С1нгапур Переговори почалися 08.05.2007 р., «заморожеш» 177,5 37,4
Канада Переговори почалися 17.05.2010 р., призупинеш 45,1 148,9
1зра!ль Почалися в 2011 р. 484,0 231,6
В'етнам Плануються 88,3 219,4
Л1ван Плануються 274,5 1,3
Марокко Плануються 214,0 36,6
Джерело: За даними адвокатського об'еднання Arzinger.
На нашу думку щкавим е ЗВТ iз кра!нами бвро-пейсько! асоцiацi! вольно! торп^ (6АВТ), яка почала дiяти з 1 червня 2012 р. Угода укладена м1ж Укра!ною i кра!нами 6АВТ, слiд вважати «репетицiею» ЗВТ з 6С. Даний документ мютить значну кшьк1сть поло-
жень i протоколiв, у ньому, як iз 6С, мова йде про торпвлю товарами i послугами, а також про захист швестицш i лiбералiзацiю в сферi держзакупiвель. Дану угоду слщ розглядами як едину угоду Укра!ни про вшьну торгiвлю, що в СОТ квалiфiковано як
104
В1СНИК ЕК0Н0М1ЧН01 НАУКИ УКРА1НИ ф
«угоду про eKOHOMi4Hy штегращю». лише в
обсягах торпвлк на вiдмiну вiд обороту з 6С, який е незначним. На краши 6АВТ за результатами 2012 р. припало лише 1,4 млрд дол. США, або 1,6% зовнш-нього товарообороту Украши.
Перемовини про ЗВТ з Украшою почалися у 2008 р. Проте провальний Вшьнюський самiт перек-реслив попередш домовленостi стосовно того, що згода краш 6АВТ на укладання Угоди щодо ЗВТ повинна стати сигналом стосовно того, що в Украш вщсутш проблемнi питання для укладання аналопч-но! угоди з 6С.
До цього моменту уряд Украши вважав, що укладання Угоди про асощащю i ЗВТ з 6С було б не-повним без пiдписання вщповщно1 угоди з щею гру-пою европейських краш. Ця ситуацiя стосуеться усього европейського ринку в цшому. Тобто нетдпи-сання угоди з 6АВТ виглядало би безглуздим у випа-дку укладання значно вагомшо1 угоди з 6С.
Пiсля п'яти раундiв перемовин, 24 червня 2010 р., угода була укладена наприкiнцi 2011 р., ll ратифiкувала Верховна Рада, а в середиш 2012 р. во-на вступила в силу. Таким чином, для низки аграр-них ринюв ЗВТ вже пропрацювала цший маркетин-говий рж, але жодного повного календарного року.
Одшею з переваг вшьно1 торпкт з 6АВТ вважа-еться взаемодоповнююча структура торгiвлi: групи експортованих та iмпортованих товарiв, на яю поси-лаються в угодах, не конкурують м1ж собою. Так, Украша експортуе в Норвегiю плавзасоби, амiак i продукдiю металургiйного комплексу, а iмпортуе ш-кель. Отже, тотальне зниження iмпортних мит повинно стати вигщним для обох сторiн. Краши 6АВТ вже з 1 червня 2012 р. скасували ввiзнi мита на бшь-шiсть промислових товарiв, включаючи рибу i мореп-родукти; Украш ж надали перехiдний перюд, який для бшьшоси товарних категорш складае 3-5 роюв, а в окремих випадках — 7-10 роив.
Якщо врахувати останнi тенденцп на европейських ринках, слщ було б очiкувати значно1 вигоди для украшських аграрних експортерiв: вони i без режиму вшьно1 торгiвлi останшм часом нарощують поставки до 6С, зважвючи на те, що кутвельна спроможнiсть населення кра1н 6С висока, а понад 50% продукцп, що споживаеться, iз-за кордону. Разом з тим мета-лургiйний експорт скорочуеться [5, с. 14-16]. Але якщо для промислових товарiв повна вщмша ввiзних мит стала правилом, а !х збереження — виключенням, то з аграрною продукцiею все навпаки: кра1ни пiшли на «тарифш поступки» одна однш. Хоча зниження iмпортних мит на сшьськогосподарську продукцiю i не було надто радикальним, це стало суттевим стимулом для зовшшньо1 торгiвлi, зокрема торгiвлi окремими видами сшьськогосподарсько1 продукцп (наприклад, зерном). Деяю кра1ни 6АВТ надали Украш тарифнi квоту, в межах яких можна безмитно iмпортувати сшьськогосподарську продукщю украш-ського виробництва. Так, у торгiвлi зi Швейцарiею Укра1на тшла на поступки по значному перелiку товарних категорiй у рослинництвi. Хоч нашш краш i не слщ непокоггися напливу зерна iз Швейцарп, до того ж дiе перехщний перiод. Украшсью експортери отримали поступки за деякими найважливiшими для них позищями (кавуни, фруктоза i мальтоза, конди-терсью вироби, що не мютять какао).
На практицi аграрний експорт займае значну ча-стку лише в торгiвлi зi Швейцарiею. За результатами 2012 р. зерно забезпечило 5,8% експорту в цю крашу. У ачш-серпш 2013 р. 49% експорту в Швейцарда вже припало на насшня рапсу: за них отримали 65 млн дол. США. Навряд таку динам^ слщ вважати
позитивною, експортоване насшня олшних культур можна було переробити на олда чи бюпаливо в Укра-!ш i продати з большою вигодою. Бшьш оптимютич-ним слщ вважати збут консервованих овочiв до Лк-тенштейну (5,5% обсягу експорту в ачш-серпш 2013 р.) [6, с. 56-58]. Ця продукщя з високою дода-ною вартiстю, проте в абсолютному вираженш вона складае 80,5 тис. дол. США. До того ж Лiхтенштейн е одшею з офшорних краш, так що по цьому випадку складно будь що стверджувати.
У цшому товарна структура украшсько-швей-царськоТ торгiвлi е цiкавою За результатами 2012 р. 46% експорту склали «перли, дорогоцшне i напiвдо-рогоцiнне камшня». Але в основному це був золотий лом (2 т). Або те, що зазначили як лом, аби мiнiмiзу-вати митш обмеження при вивозi з Украши. У 2012 р. частка дорогоцшностей була меншою в зв'язку iз експортом рапсу, але це так само одна iз провщних статей експорту. Щкавим е те, що у зворо-тному напрямку спостерiгаеться аналопчна ситуацiя: 36,6% iмпорту iз Швейцарп в 2012 р. склали та ж самi «перли i камшня». Проте в Украшу спрямовувався не лом, а власне золото (5,1 т). У 2013 р. його частка в структурi iмпорту зросла до 48,4%, а за ачень-серпень у грошовому вираженш дорогоцшних мета-лiв в Украшу ввезли на 83% бшьше, н1ж у ачш-серпнi 2012 р.
При цьому торпвля iз Швейцарiею найбшьш диверсифжована: окрiм золота i фармацевтично1 про-дукц11 звiдти везуть широкий спектр продукцп маши-нобудування, харчового сектору, а також оптику. Експорт також представлений великою кшьюстю товарних категорш, але це пов'язано не з популяршстю укра1нсько1 продукцп, а з тим, що Швейцарiя з П низькими податками i примат банк1всько1 таемницi е зручною базою для реекспорту продукцп з Украши в треп краши.
У 2012 р. у Швейцарда, за даними Державно1 служби статистики, Украша продала один лiтальний апарат (код ЗЕД 8802120000) масою 6,8 т вартютю 16,4 млн дол. США, а в 1сландж> в 2012 р. була спрямована важка авiатехнiка (код ЗЕД 8802400000) загальною масою 35,2 т i вартютю 17 млн дол. США. При цьому ш в 2011 р., ш в 2013 р. таких усшнв не спостерiгалося; окрiм цього, жодне вщкрите джерело обох краш про продаж лггаюв i гвинтокрилiв не повi-домило. Вiдповiдно мова може йти лише про розпро-даж старо1 вiйськовоl технiки, що знаходилася на балана Повiтряних Сил [7, с. 22-25]. Найбшьшу ко-ристь створення ЗВТ принесло торпвцям рибою. У 2012 р. iмпорт риби i ракових iз 1сландп порiвняно iз 2011 р. зрю на 71%, а за 8 мюящв 2013 р. — на 64% вщносно аналопчного перiоду 2012 р. Для Норвегп зростання склало вiдповiдно 44 i 15,%. На думку украшських полггаюв, це пов'язано iз зростанням рiвня життя украшщв i споживанням останнiми не-обхщних для здорового життя морепродуктiв.
Окрiм риби Норвегiя в Укра1ну iмпортуе нiкель i вироби з нього. Норвепя е третiм пiсля Росп i Кана-ди iмпортером шкелю в свiтi. Створення ЗВТ стало каталiзатором розширення торговельних поток1в. За ачень-серпень 2013 р. iмпорт шкелю зрю в 1,5 раза, а iмпорт моторних транспортних засобiв спещального призначення, який склав у 2012 р. 18 млн дол. США, в 2013 р. практично зшшов нашвець. Скоротився й iмпорт машинотехшчно1 продукц11 iз Швейцарil.
Разом з тим спостертаються непоганi шанси продукцп украшського машинобудування на ринках 6АВТ. Особливо це стосуеться будiвельноl галузь Норвегiя — один iз провщних ринюв збуту Микола1в-ського суднобущвного заводу «Залив». У 2012 р. про-
§2014/№2
105
дукщя цього пщприемства забезпечила 35% укра'нсь-кого експорту в цю крашу. За BiciM мiсяцiв 2013 р. ix частка зросла вже до 49%. У грошовому виражент експорт суден 3pic на двi третини.
У цшому значного впливу ЗВТ на обсяги i структуру торгiвлi мгж Укра'ною i GÄBT не спричинила. Частково це пояснюеться тим, що ринки GÄBT не-звичнi для украшських експортерiв, а нормативна база ЗВТ настшьки складна, що для ii розумiння пот-рiбна допомога юриспв. Стосовно ж аграрного екс-порту ключовою перешкодою е те, що ЗВТ не перед-бачае жодно'i лiбералiзацii в частит саштарних i фь тосанiтарниx заxодiв, якi забезпечують безпеку iмпор-товано' продукцii. I вiдповiдно нетарифнi заходи так само висою. Надii на ix зниження експерти пов'язали з реалiзацiею Угоди про асоцiацiю з GC: визнання безпеки украiнськоi сiльськогосподарськоi i xарчовоi продукцii в GC — ключова передумова такого ж визнання в краiнаx GÄBT.
Головною претензiею Росiйськоi Федерацii, в свита iнтеграцiйного руку Украiни вбж Gвропи, е очiкуваний «наплив» европейськж товарiв через Украiну в Роетю [8, с. 12-14]. На противагу цьому украiнський уряд апелював, що саме функщонування ЗВТ з GÄBT жодним чином не призвело до несанк-щонованого проникнення норвезькоi риби з укра'н-ськоi територii на росшську.
Разом з тим угода передбачае цiкавi меxанiзми лiбералiзацii в частит встановлення преференцiйного поxодження товарiв. Згiдно iз Протоколом про правила визначення поxодження стандартно укра'нським товаром вважаеться той, що щлковито видобутий, вирощений, виловлений в Укра'т або вироблений з iмпортноi сировини i комплектуючиx, яю пройшли в Укра'т обумовлений мiнiмальний ступiнь переробки, або частка якиx е незначною у кiнцевому товарi (аналогiчне правило застосовуеться при визначенш поxодження товарiв iз GÄBT). Уповноважена устано-ва (до 1 червня 2014 р. Tnn Укра'ши, потам — Мш-доxодiв) видае експерту пiдтверджуючий сертиф^т вiдповiдностi EUR. 1, що дае право на користування пшьговим режимом. Tакож там передбачена можли-вiсть кумуляцп поxодження: коли комплектуючi i сировина, завезет з шшо' кра'ни, вважаються «мю-цевими».
Угода передбачае два види кумуляцп: двосто-ронню i дiагональну. Двостороння кумуляцiя стосу-еться перемщення комплектуючиx i сировини м1ж краiнами, що вxодять до однiеi ЗBT. Наприклад, як-що iз iсландськоi риби в Украiнi будуть зроблет кон-серви з подальшим продажем ix у Швейцарiю, то цей товар вважатиметься повтстю украшським i до нього будуть застосовуватися пшьги як для товару з Укра'-ни. Äбо якщо вироби iз норвезького нiкелю будуть вироблятися в Лixтенштейнi, при iмпортi до Укра'ни вони будуть вважатися тими, що поxодять з Лixтен-штейну.
При дiагональнiй кумуляцп аналогiчнi норми розповсюджуються на комплектуючi i сировину iз третix кра'н, з якими юнуе ЗBT як у Укра'ни, так i у кра'н GÄBT. У першу чергу мова йде про GC. 1нше перспективне для Укра'ни застосування дiагональноi кумуляцп — кра'ни Балкан, Близького i Середнього Сxоду, яю так само мають угоду про торпвлю з Gв-
ропою. Це дозволить оптимiзувати митний режим виробникам, що контролюють довгi ланцюжки коо-перацп: наприклад, структури, що експортують з Укра'ши залiзнорудну сировину i морськ судна, у Македонп контролюють феросплавне пiдприeмство, а в Норвегп — суднобудiвне. Багато украшських мета-лургiйних холдингiв мають тдприемства на територп
ее.
Висновки. На xni eвроiнтеграцiйних прагнень нашо! держави Росшська Федерацiя повинна самос-тшно вступити до ЗВТ i3 крашами GABT, лише тодi товари з европи дiйсно можна буде везти в Украшу, там ix обробляти i ввозити в Росiю як украшськ (так само буде i з товарами з GC, коли Украша остаточно укладе Угоду про асощащю).
Для того щоб походження товару було визнано згiдно принципам кумуляцп, експортер повинен во-лодгги сертифiкатом походження EUR. 1 на ранше iмпортованi комплектуючi i сировину. Але для того, щоб будь-яка кумулящя мгж Украiною i GABT почала дiяти, уряди повиннi прийняти вщповщне рiшення i опублiкувати його в офщшних виданнях. Поки що шформащя про початок дii дiагонально'i кумуляцп в офщшних джерелах iнформацii вщсутня. Отже, для динамiзацii цього процесу Украiна буде змушена приеднатися до Регiональноi конвенцii про паневро-середземноморськ преференцiйнi правила походження вщ 14 квiтня 2011 р. Проте поки що не дie двостороння кумулящя.
Подальшi взаeмовiдносини м1ж украшським i росiйським бiзнесом буде диктувати час, виxiд Укра!!-ни з полiтичноi i економiчноi кризи, змши в швести-цiйному режимi, коли росшський каттал все ж таки згодиться iнвестувати в украiнськi виробничi потуж-ностi з подальшим продажем виробленоi продукцii в краiни GABT на пшьгових умовах. Украiнi слщ очiку-вати зростання iнвестицiйноi привабливосп лише у випадку створення ЗВТ з GC та остаточноi економiч-ноi i полiтичноi стабiлiзацii.
Список використаних джерел
1. Каменев М. Викторная алгебра / М. Каменев // Бизнес. — 2011. — № 43. — 24.10.2011. — С. 20-21.
2. Горбач Д. Зонное царство / Д. Горбач, С. Са-ливон // Бизнес. — 2011. — № 47. — 21.11.2011. — С. 24-27.
3. Горбач Д. Сделайте одолжение / Д. Горбач // Бизнес. — 2013. — № 48. — 02.12.2013. — С. 10.
4. Каменев М. Зонновая дыра / М. Каменев, К. Прищепа // Бизнес. — 2011. — № 41. — 10.10.2011. — С. 22-24.
5. Горбач Д. Сузить глаз / Д. Горбач // Бизнес. — 2013. — № 35. — 02.09.2013. — С. 14-16.
6. Силивончик А. Плодская любовь / А. Сили-вончик // Бизнес. — 2013. — № 47. — 25.11.2013. — С. 56-58.
7. Горбач Д. Призывные речи / Д. Горбач // Бизнес. — 2013. — № 41. — 14.10.2013. — С. 22-25.
8. Горбач Д. Зона писка / Д. Горбач, К. Коса-ковский // Бизнес. — 2013. — № 33. — 19.08.2013. — С. 12-14.
106
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ ф
