CC BY
42
УДК 339.923
АСИМЕТР1Я УМОВ УГОД УКРА1НИ ПРО ЧЛЕНСТВО У СОТ I АСОЦ1АЦ1Ю З СС У ЗОВН1ШН1Й
ТОРГ1ВЛ1 АГРОПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ
© 2014 МАХАНЬОВА Ю. М.
УДК 339.923
Маханьова Ю. М. Асиметрiя умов угод УкраТни про членство у СОТ i асоцiацiю з €С у зовнiшнiй торгiвлi
агропродовольчими товарами
У статт'1 розглянуто проблему оцнки впливу умов зовншньоторговельних угод Украши з СОТ та ЕС на перспективи виробництва агропродовольчих товар'в. Визначено, що Украша в рамках угоди ¡з СОТ прийняла асиметричш зобов'язання у в:дношенш експорту продукцИ агропромис-лового комплексу, як суттево обмежують можливостI втчизняних тдприемств щодо експортування агропродовольчих товар'в на зовшшт ринки. Встановлено, що асиметричшсть узгоджених нетарифних заходв регулювання ринку агропродовольчих товарв виявляеться у скасувант I заборон впроваджувати в подальшому юлькЫ обмеження на ¡мпорт, застосуванн антидемтнгових мит, ускладненнI застосування компен-сацйних заход/в та невикористанн/ спец/альних захисних заход'в СОТ по вдношенню до розвинених кран. Встановлено, що несиметричтсть характерна I для експортних режим'в Украни та ЕС, зокрема Украна не використовуе експортн субсиди на продукц:ю сльського господарства (при цьому понад 90 % усе суми експортних субсидш, як використовуються членами СОТ, припадае на ЕС). Доведено, що единим шляхом реформу-вання агропромислового сектора Украни в умовах и членства в СОТ I асоц/ацн з ЕС е реформування системи управлшня цим сектором економки та його дерегуляця Визначено, що представники основнихгалузей агропродовольчого сектора оч'жують в'д ¡мплементаци Угоди про асоц/ац/ю з ЕС певно}вигоди, оскльки европейськ ринки стануть для укранських виробнитв бшьш доступшшими. Ключов'! слова: асиметр'т умов угоди, зовшшня торгтя, СОТ, ЕС, агропродовольч товари. Табл.: 3. Ббл.: 11.
Маханьова Юля Миколавна - астрантка, кафедра мжнародних економЫних в'дносин, Хартський нацональний ушверситет :м. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна)
УДК 339.923
Маханёва Ю. Н. Асимметрия условий соглашений Украины о членстве в ВТО и ассоциацию с ЕС во внешней торговле агропродовольственными товарами
В статье рассмотрена проблема оценки влияния условий внешнеторговых соглашений Украины с ВТО и ЕС на перспективы производства аг-ропродовольственных товаров. Определено, что Украина в рамках соглашения с ВТО приняла асимметричные обязательства в отношении экспорта продукции агропромышленного комплекса, которые существенно ограничивают возможности отечественных предприятий относительно экспортирования агропродовольственных товаров на внешние рынки. Установлено, что ассиметричность согласованных нетарифных мер регулирования рынка агропродовольственных товаров выражается в отмене и запрете внедрять в дальнейшем количественные ограничения на импорт, применении антидемпинговых пошлин, осложнении применения компенсационных мер и неиспользовании специальных защитных мер ВТО по отношению к развитым странам. Установлено, что несимметричность характерна и для экспортных режимов Украины и ЕС. В частности, Украина не использует экспортные субсидии на продукцию сельского хозяйства (при этом свыше 90% всей суммы экспортных субсидий, которые используются членами ВТО, приходится на ЕС). Доказано, что единственным путем реформирования агропромышленного сектора Украины в условиях ее членства во ВТО и ассоциации с ЕС является реформирование системы управления этим сектором экономики и его дерегуляция. Определено, что представители основных отраслей агропродовольственного сектора ожидают от имплементации Соглашения об ассоциации с ЕС определенной выгоды, поскольку европейские рынки станут для украинских производителей более доступными. Ключевые слова: асимметрия условий сделки, внешняя торговля, ВТО, ЕС, агропродовольственные товары. Табл.: 3. Библ.: 11.
Маханёва Юлия Николаевна - аспирантка, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина)
UDC 339.923
Makhanyova Y. M. The Asymmetry of the Terms of Agreements of Ukraine's Membership in the WTO and the Association with the EU in Foreign Trade of Agricultural and Food Products
In this article the problem of assessing the impact of the conditions of trade agreements of Ukraine with the WTO and the EU on prospects of production of agricultural products is examined. It was determined that Ukraine accepted asymmetric obligations in respect of export of agricultural products under the agreement with the WTO, which significantly limit the ability of domestic enterprises with respect to the export of agricultural products to foreign markets. It was established that the asymmetry of agreed non-tariff measures of market regulation of agricultural products is expressed in the abolition and prohibition to introduce further quantitative restrictions on imports, the application of anti-dumping duties, countervailing measures, complication and non-use of special protective measures of the WTO with respect to developed countries. It was found that the asymmetry is typical for export regimes in Ukraine and the EU. In particular, Ukraine does not use export subsidies for agricultural products (in this case more than 90% of the total amount of export subsidies, which are used by members of the WTO, are for the EU). It is proved that the only way to reform the agricultural sector of Ukraine in terms of its membership in the WTO and the EU association is to reform the management of this sector of the economy and its deregulation. It was determined that the representatives of the main sectors of the agricultural and food sector expect certain benefits from the implementation of the Association Agreement with the EU, as European markets will be more accessible for Ukrainian producers.
Key words: asymmetry in terms of the transaction, foreign trade, the WTO, the EU agro-food products. Tabl.: 3. Bibl.: 11.
Makhanyova Yuliia M. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine)
В ступ Украши до Свггово! оргашзацп торг^ (СОТ) з травня 2008 р., а також п1дписання у червш 2014 р. Угоди про асощацш з 6С (УА6С) зробили актуальною проблему оцшки впливу умов цих зовншньоторго-вельних угод на перспективи розвитку тако1 експорто-
оршнтовано^ галу^ Украши, як виробництво агропродовольчих товарш.
Проблемою впливу мiжнародних угод на зо-вншню торпвлю Украши скьськогосподарською продукщею i вцповцного впливу на i"i виробництво
займалися вцом1 украшсью вчен1 та фахшщ, зокрема: В. Ге-ець, В. Точилш, В. С^денко, I. Клшенко, О. Фед1рко, I. Ус, Т. Осташко, Л. Волощенко, I. Кобута, О. Бородiна, I. Покопа, 6. Гоцуенко, Н. Гоцуенко, I. Дашковська, В. П'ятницький, I. Бураковський, В. Мовчан, Д. Лятн, А. Гончарук, Н. Ни-чай, М. Кизим, I. Матюшенко та багато шших. Водночас, у зв'язку 1з загостренням питання продовольчо'1 безпеки кра'1ни в умовах в^дмови Росшсько! Федераци протягом 2014 р. в1д закупiвлi украшсько! агропродовольчо'1 продукци ще бкьш загострилася проблема пошуку нових ринюв збуту 1 пристосування укра'1нських скьгоспвиробниюв до умов дючих 1 знов п^дписаних мiжнародних угод.
Саме для агропродовольчо'1 продукци укра'1нсько-го виробництва найбкьш яскраво виявляеться асиметрiя у зобов'язаннях щодо в1дкриття ринюв м1ж «старими» 1 «новими» членами СОТ, яка перед-бачае бкьш жорстк1 1 так1, що перевищують встановлен1 загальн1 вимоги.
У загальному вигляд1 Украша прийняла так1 аси-метричт зобов'язання у в1дношенн1 експорту продукци агропромислового комплексу [1]:
+ не застосовувати обов'язков1 м1н1мальн1 екс-портн1 ц1ни;
+ знизити експортш мита на насшня олшних культур, живу худобу, шкури тварин, металолом кольорових 1 чорних метал1в, збер1гаючи за собою право застосовувати '1х для 1нших товар1в; + в1дм1нити експортн1 квоти на зерно (реал1зова-но у 2008 р., але у 2010 р. Украша повернулася до квотування експорту зерна, замшивши його у 2011 р. на експортш мита); + не субсидувати експорт скьськогосподарсько! продукци.
В1дносно iмпорту членство Украши в СОТ озна-чае так1 заходи:
+ зниження р1вня 1мпортного тарифного захисту; + зв'язування ставок 1мпортних мит. Середньо-арифметична ставка (к1нцева зв'язана) 1мпорт-ного тарифу на скьськогосподарсью товари -11,16%;
+ приеднання до секторальних 1н1ц1атив з1 зниження ставок 1мпортних тариф1в по х1м1чних товарах 1 текстилю; + приеднання до «нульових» секторальних до-мовленостей по скьськогосподарсьюй техн1ц1; + використання максимальних ставок вв1зного мита на цукор (50%) 1 олш соняшникову (30%).
Асиметрiя у рiвш та формах iмпортних мит в;д-носно агропродовольчих товарiв виявляеться в такому [2]:
А) У значно быьш низьких ставках iмпортних мит на быьшкть тших товарiв, тж ти що дють в кратах-засновниках i быьшот крат - члетв СОТ. Так середньозважена ставка митного тарифу у 2014 р. стала 5,09 % проти 7,02 % до вступу у СОТ, у тому числ1 для скьськогосподарських продукт1в - 10,07 % (проти 18,19 %) [3, 4].
Б) Наявшсть у дшчому Митному тариф1 Украши 2615 товарних шдкатегорш (23,6 % в1д загально'1 юлько-ст1 десятизначних товарних код1в тарифу), на як вста-
новлетменшi ставки ввiзного мита, тж вiдповiднiрiв-т, що визначет додатком 1 до Протоколу про вступ Укра!ни до СОТ [5]. Наприклад, менш1 ставки мита вста-новлеш на: живу худобу, м'ясо, рибу та молоко; овоч1, каву, чай, зернов1, борошно.
В) Уведення нульових ставок ввiзних мит на 10% тарифних лтш альськогосподарсько! продукци та на понад третину тарифних лтй промислово! продукци (яю складають основну частку 1мпорту). Наприклад, Украша ввела нульов1 ставки вв1зних мит з 2005 р.- на скьськогосподарську техшку, з 2011 р.- на дистильова-ш спирти [5].
Г) Використання адвалерно! та неадвалерно! форм митного тарифу у порiвнянш з розвиненими кра'тами. В УкраМ частка 1мпорту, наприклад, скьськогосподар-ських товар1в, що обкладаеться неадвалерними формами мита (тобто диференцшованими в рамках одше'1 товарно'1 позицп), у десятки раз1в нижча пор1вняно з и стратег1чними партнерами по торгiвлi. В 6С у рамках одше'1 товарно'1 агропродовольчо'1 позици (чотири знаки ТНЗЕД) структура митного тарифу 6С може бути досить диференцшованою з явними ознаками ескалаци за р1внем переробки продукци. У крашах Митного союзу ця частка складае в середньому 25 %, що в 10 раз1в вище за показник в Укра'1н1, а в 6С 1 США цей показник ще вищий. В1дпов1дно до даних щодо зобов'язань 1з зв'язування, частка шдпозицш агропродовольчих товарних груп, щодо 1мпорту яких застосовуеться неадвалер-на форма мита, становить в Укра'1н1 1 % [6].
Д) У структур! митного тарифу Украши не закла-даеться значно!ескалаци митного тарифу вiдповiдно до рiвня переробки, а також не застосовуються пiковi ставки на окремi товарт позици, оркнтоват на фактичну заборону !хнього iмпорту. Так, коефщент вар1ацГ1, роз-рахований як сшвв^дношення стандартного в1дхилення ставок мита до середньоарифметично1 ставки за тариф-ними лшшми на основ1 даних про дшч1 ставки, у США -близько 41, в 6С - 32; у Роси та Бкоруй - приблизно 28; у Казахстан! - 22; в УкраМ - 2,8 [5]. Тобто стутнь од-норiдностi структури митного тарифу за агропродо-вольчими групами товар1в в УкраМ е набагато быьш однорiдною пор1вняно з кра'нами 6С 1 Митного союзу.
Асиметричшсть узгоджених нетарифних захоЫв, яю не можуть бути обгрунтоваш зщно з поло-женнями Угоди з СОТ, знаходить вираження [2]:
А) У скасувант та заборот впроваджувати в подальшому кыьккт обмеження на iмпорт. При цьо-му лщензування 1мпорту зд1йснюеться зщно з в1дпо-в1дною угодою СОТ за принципом недопущення об-межувального впливу на торг1влю. Так, Украша взяла зобов'язання застосовувати 1мпортну тарифну квоту лише на один скьськогосподарський товар (!) - цукор-сирець з тростини (юнцевий обсяг квоти зафжсовано на р1вн1 267 800 тонн). При 1мпорт1 всiх шших скьськогос-подарських товар1в мають застосовуватися адвалерш ставки 1мпортного мита (за винятком шдакцизних това-р1в) без юльюсних обмежень обсягу 1мпорту [5 - 7].
Б) У застосувант антидемптгових мит, яю, за да-ними Комггету з субсид1й 1 компенсацшних заход1в СОТ,
3a œp^ з 29.03.1995 до 01.01.2012 pp. впpовaджyвaлися кpaïнaми - члешми СОТ пpоти yкpaïнського експоpтy 52 paзи, з яких 41 витдок стосyвaвся кольоpовиx метa-лiв i виpобiв з них, a 9 - пpодyкцiï xiмiчноï пpомисловос-ri тa сyмiжниx гaлyзей. Укpaïнa ж повiдомилa СОТ пpо введення тaкиx зaxодiв 28 paзiв [4]. Водночaс, осккьки aнтидемпiнговi митa не зaстосовyються до всix джеpел iмпоpтy, це пiдвищye можливiсть зpостaння iмпоpтy з шших кpaïн поpяд iз зменшенням iмпоpтy з кpaïн, до яких yживaються зaxоди. Тобто заcmоcування Ужатою анmидeмпiнгових мит m пpизвeло до cуmmeвого змeн-шгння npи^утноcmi iмпоpmу на у^ашь^му pинку.
В) Ком^та^й^ заходи, яю вводяться не бкьше, шж ш тpи pоки, по вiдношенню до iмпоpтовaного товa-py, що коpистyeться пкьгами вiд нелегiтимноï субсиди (коли доступ до не'1 нaдaeться вiдповiдним деpжaвним оpгaном aбо зaконодaвством ткьки для певних ^pa-них зa якимись кpитеpiями) пiдпpиeмств), тaкож по-вшстю не убезпечили yкpaïнського виpобникa вц кон-кypенцiï з iмпоpтною пpодyкцieю. Згiдно з дaними Комь тету ш сyбсидiй i компенсaцiйниx зaxодiв СОТ зa пеpiод з 29.03.1995 p. до 01.01.2012 p. члешми СОТ iнiцiйовaно 262 компенсaцiйниx зaxоди i зaстосовaно 164 зaxоди [4]. Тaк, осккьки системи сyбсидyвaння скьського госпо-дapствa в 6С, США тa iншиx pозвинениx кpaïнax не тд-пaдaють пiд визнaчення специфiчниx aбо нелегiтимниx, Укpaïнa може зaстосyвaти компенсaцiйнi зaxоди пpоти ïxнix сyбсидовaниx сiльськогосподapськиx товapiв лише в обмеженш кiлькостi випaдкiв. Тобто ic^e значна аи мempiя у заcmоcуваннi таких заходiв по вiдношeнню до pозвинeних ^ат, яю e сьогодш основними rnCTa-чaльникaми бaзовиx aгpопpомисловиx товapiв у свiтi тa основними iмпоpтеpaми для Укpaïни.
Г) Укpaïнa взялa нa себе зобов'язaння щодо жви-коpиcmання cneцiальних захитих заходiв СОТ, пеpед-бaчениx Угодою пpо скьське господapство, що ствоpюe несиметpичнi умови тоpгiвлi сiльськогосподapськими товapaми з pозвиненими кpaïнaми, котpi aктивно '1х ви-коpистовyють (нaпpиклaд, 6С) [5 - 7]. Водночaс, можнa викоpистовyвaти загальн захжю заходи (ЗЗЗ), пеpед-бaченi пpо зaxиснi зaxоди СОТ i Зaконом Укpaïни «Пpо зaстосyвaння спецiaльниx зaxодiв щодо iмпоpтy в Y^aï-ну». Тобто, зaстосyвaння ЗЗЗ: e вимушеною aльтеp-нaтивою зaстосyвaнню спецiaльниx зaxисниx зaxодiв; може бути pозyмною aльтеpнaтивою iнiцiювaнню пеpе-гляду зобов'язaнь у вiдповiдностi до ст. XXVIII ГАТТ/ СОТ. Haпpиклaд, згiдно з дaними Комiтетy зaxисниx зa-xодiв СОТ пpотягом 29.03.1995 p. - 30.04.2012 pp. було iнiцiйовaно 234 зaгaльниx зaxисниx зaxодiв i повцомле-но пpо зaстосyвaння 118 зaxисниx зaxодiв. Iз 234 шщЬ-йовaниx членaми СОТ pозслiдyвaнь мaйже чвеpть (24О) стосyвaлaся пpодyктiв aгpопpодовольчоï ^упи (коди I - IV Гapмонiзовaноï системи). Укpaïнa не повiдомлялa СОТ пpо iнiцiювaння ЗЗЗ для aгpопpодовольчиx товa-piв, xочa iнiцiювaлa введення зaxисниx зaxодiв 10 paзiв. Вузьким мксцем, що стpимye ефективне викоpистaння нaдзвичaйниx зaxодiв зaxистy aгpapного i пpодовольчо-го pинкiв в Укpaïнi, e бpак вiдnовiдних кадpiв, iнcmиmу-цш, доcвiду та нeдоcmаmня оpганiзацiя виpобникiв.
Забоpона Укpаïнi, як новому члену СОТ, за^о-твувати цщ низку заходiв дepжавноï niдmpимки вну-mpiшнього виpобника (^и тому, що тaкi зaxоди ш^око викоpистовyються ^^мми - зaсновникaми СОТ для п^дтримки сво'к товapовиpобникiв). Як нaслiдок, yгодa з СОТ зaфiксyвaлa аcимeтричнicть в eKcnopmHiü по-лтищ Украти, яга зобов'язaлaсь [6 - 7]:
f вiдмiниmи обмeжeння на e^mpm зepна (як ш-слiдок, aвтомaтичним pезyльтaтом вступу Укpaï-ни в СОТ стaло скaсyвaння квот нa пpокaт, якi paнiше обмежyвaли yкpaïнський експоpт в 6С); f m заcmоcовуваmимe обов'язкових мiнiмальних eкcnоpmних щн i знизити ^ûï eкcnоpmнi мит-ш mаpифи ш шсшня олшних культу, живу худобу, шкypи твapин. Водночaс, експоpтне мито як iнстpyмент тapифного pегyлювaння може викоpистовyвaтися Укpaïною i в подaльшомy; f ж викоpиcmовуваmи eкcnоpmнi cубcидiïу аль-cbкому гоcnодаpcmвi (пpомисловi субсиди мо-жуть нaдaвaтися вiдповiдно до пpaвил i вимог Угоди пpо субсиди тa компенсaцiйнi зaxоди); f ж забоpоняmи викоpиcmання антибютитв i гоpмонiв для шдвищення темпiв pостy живо'1 худоби в Укpaïнi i дозволити iмпоpт мlясa тa м'ясних пpодyктiв, виpоблениx з викоpистaн-ням гоpмонiв pостy.
Аcимeтричнicть у можливоcтi рeалiзацiï фi-нансово потужних програм тдтримки виробни-цтва та експорту, зокpемa aгpопpодовольчиx товapiв Укpaïни i pозвинениx кpaïн свiтy (нaпpиклaд 6С). До того ж вiдноснa мaкpоекономiчнa стaбiльнiсть, pозвине-нiсть фшгшсових pинкiв i pинковиx iнститyтiв в цкому зaбезпечyють виpобникaм з ^arn 6С незpiвнянно ^a-щi умови щодо доступност фiнaнсовиx pесypсiв, a отже, можливост pозвиткy виpобництвa сiльськогосподap-сько'1 пpодyкцiï нa пpомисловiй основу нiж в Укpaïнi.
Cлiд пiдкpеслити, що Укpaïнa, вступивши до СОТ, взялa нa себе цкком кон^етт зобов|язaння, пов'яз aнi iз з aбезпеченням б езпеки xapчовиx пpо-дyктiв скpiзь, де '1х в^обляють. Адже в yмовax глобaлi-зaцiï вони можуть iз внyтpiшнього prn^ дpейфyвaти нa зовнiшнiй, несучи зaгpозy не ткьки кpaïнi-виpобниковi, a й ïï пapтнеpaм по тоpгiвлi. Тому незaлежно вiд того, де виpобляeться готовий xapчовий пpодyкт aбо словим для пеpеpобки - нa великих сiльгосппiдпpиeмствax чи в селянських подвip'яx, пpодyкцiя повиннa вiдповiдaти цкком визшченим стaндapтaм i вимогaм.
Для викотання взятих кpaïною зобов|язaнь пpи встуш до СОТ Веpxовнa Рaдa Укpaïни у 2009 p. yxвaлилa Зaкон «Пpо безпеку i якiсть xapчовиx пpодyктiв». У сiчнi 2010 p. зaкон нaбpaв чинностi, aле низку його положень i ноpм, дотpимaтися яких без пеpеоблaштyвaння тa мо-деpнiзaцiï всieï стpyктypи дpiбнотовapного виpобництвa неможливо, було вiдстpочено до ачня 2015 p.
Фоpмyвaння ЗВТ+ з £С i пiдписання УЛ£С вц-кpивae новi nepcneкmиви для pозвиткy aгpопpодоволь-чого pинкy Укpaïни [8].
Тaк, yкpaïнськi експоpтеpи мaтимyть вцносш пе-pевaги внaслiдок викоpиcmання заnpоnонованих 6С iм-
портних тарифних квот на чутливi для 6С товари, яю зазвичай вилучаються з режиму лiбералiзацu та шдпа-дають пiд загальний режим оподаткування при митно-му оформленнi. Украша отримала можливiсть завозити певнi обсяги даних товарiв без справлянняувiзнихмит. При цьому мова не йде про обмеження обсяпв iмпорту, а лише про те, що iмпорт понад визначений обсяг шд-падатиме пiд загальний режим iмпорту, тобто оподатко-вуватиметься за тими ж умовами, яю дiють для Украши сьогоднi. Зокрема, за шформащею Мiнiстерства аграр-но'1 полiтики i продовольства, передбачаються такi кво-ти на безмитний експорт в 6С:
1,6 млн. т зернових у перший рж дГ1 положень про ЗВТ з поступовим збкьшенням до 2,0 млн. т за п'ять роив. Квота на експорт в 6С пше-нищ становить 950 тис. т (1 млн. т через п'ять роив), кукурудзи - 250 тис. т (350 тис. т вцповцно), ячменю - 400 тис. т (650 тис. т);
+ 20 тис. т заморожених тушок курей i 16 тис. т оброблено'1 продукци у перший рж з поступовим збкьшенням до 20 тис. т за п'ять роив; + 3 тис. т яець у шкарлупi та 3 тис. т продукпв пе-
реробки яець; + 12 тис. т яловичини;
+ 40 тис. т свинини (порiвну оброблено'1 свинини та тушок);
+ 30 тис. т цукру, 27 тис. т меляси та цукрового сиропу;
+ тарифнi квоти застосовуються також до iнших продуктiв, як-то мед, часник, томатна паста, соки тощо.
Для захисту вiд застосування з боку 6С несиме-тричних заходiв нетарифного регулювання Украша мае можлиысть вцповкти введенням таких самих бар'ерiв. Уа нетарифш бар'ери у торгiвлi агропродовольчими товарами розподкяються на три групи:
+ заходи, що застосовуються для захисту здо-ров'я людини, безпечнот продовольства та захисту довкиля, а саме: заборони на iмпорт та експорт, саштарш та фиосаштарш вимоги, стандарти та оцшка вцповцносй; + заходи торговельно! полтики, а саме: шдтрим-ка експорту, експортш мита, лiцензування iм-порту, iмпортнi квоти, субсидування виробни-цтва, державш торговельнi та iмпортнi монополи, заходи захисту (антидемпiнговi, захиснi заходи та компенсацiйнi мита); + широкий спектр адмтстративних перешкод для iмпорту, а саме: затримки з митною очисткою, непрозоркть та протирiччя у митних процедурах, зайвi бюрократичнi вимоги до доку-ментаци тощо. Крiм того, очкуеться п1двищення конкурентоспро-можностi укра'1нсько'1 скьськогосподарсько'1 та харчово'1 продукци через уведення в1дпов1дних стандартiв захисту здоров'я та штересш громадян Укра'1ни до стандартш 6С.
Значним досягненням укра'1нсько'1 сторони в рамках Угоди ЗВТ+ стало те, що 6С вiдмовився вiд застосування експортних субсидш в торгiвлi з Украиною (хоча 6С активно використовуе експортш субсиди
для просування продукци сво'1х виробниюв на зовншш ринки, а в умовах економiчноi кризи вiдновив експортнi субсиди на молоко i молочнi продукта). Водночас, експортш субсидИ для укра!нських товарiв вдалося тим-часово зберегти, хоча й на дещо низькому рiвнi (напри-клад, експортш мита на насшня соняшнику, незважаючи на критику торговельних партнерiв, посприяли розвит-ку олiепереробноl промисловостi в УкраМ).
Водночас несиметричтсть умов торгiвлi смь-
ськогосподарськими товарами мiж Украшою
та £С характеризуеться таким чином:
A) Мае мкце значне перевищення масштабiв ви-робництва та торгiвлi кра!н 6С над обсягами вироб-ництва та торгiвлi сыьськогосподарською продукщ-ею Укра!ни. Так, частка 6С-27 у свитому експорт та iмпортi агропродовольчих товарiв у 2010 р. становила 9 % (або 129,2 млрд дол.) i 11 % (або 153,5 млрд дол.), при цьому в експорт 6С переважае продукцш високо'1 якос-тi та глибоко'1 переробки. Вартiсть експорту скьськогос-подарських товарiв Укра'1ни була у 13 разiв меншою, нiж 6С (експорт - 9,9 млрд дол., iмпорт - 5,8 млрд дол.).
Б) Незважаючи на те, що сальдо торговельного балансу Украши в торгiвлi з 6С за товарними групами УКТЗЕД позитивне, за окремими товарними групами iмпорт з 6С значно перевищуе експорт в 6С, що при зустрiчному зниженш ставок митного тарифу призведе до посилення асиметри в умовах торгшль Так, варткть iмпорту живо'1 худоби та продукпв тваринного похо-дження з 6С у 18 разiв перевищуе варткть вичизняно-го експорту в 6С, а вартiсть iмпорту готових харчових продуктiв з 6С перевищуе варткть вiтчизняного експорту в 6С у 3 рази.
B) Замкть задекларовано'1 назви «глибока i всебiч-на зона вкьно'1 торгшлЬ 6С зберкае значну киьккть виключень з режиму виьно! торгiвлi (бкя 400 товарних позицiй), перш за все, у секторi торгiвлi аграрною про-дукцiею i продовольчими товарами - тобто там, де ви-годи в1д лiбералiзацil ринку 6С були б для Украши най-бкьш чутливими.
Г) 1снуе асиметрiя у рiвнях тарифного захисту для продукци смьського господарства. 6С запропону-вав Украiнi, як й шшим кра'1нам, з якими вш уклав угоди про ЗВТ, значну асиметркю тарифного захисту в бж 6С, у першу чергу по агропромислових товарах i продукци.
Так, середнш зв'язаний тариф на продукти скь-ського господарства становить в 6С 13,5 %, а в УкраМ (вцповцно до зобов'язань СОТ) - 11,1 %. У тому чи^ середнш зв'язаний тариф на iмпорт живо'1 худоби, м'яса та м'ясопродукйв в 6С - 24,1 %, а в УкраМ - 13 %; молоко i молочш продукти - 52,3 i 10 % (!) вцповцно; овоч^ фрукти i живi рослини - 10,3 i 13,1 %; зерно i продукти його переробки - 21,3 i 12,7 %, цукор i кондитерськi ви-бори - 26,4 i 17,5 % вцповцно.
Крiм того, дюча середньоарифметична ставка увiзного мита в 6С всього по Митному тарифу ста-новить7,6 %, в Украiнi - 5,0 %; а по товарах груп УКТЗЕД 01-24 (скьське господарство) - 19,8 % i 9,2 % в1дпов1дно. Водночас, ставки увiзного мита з боку сторони 6С по окремих тарифних лiнiях в 1,5 - 14 разш вищi в1д ставок
ув1зного мита Украши. Середньозважене значення ставок вв1зного мита, що застосовувались у торг1вл1 м1ж Укра1-ною та 6С у 2011 р. на скьськогосподарську продукцю -в 6С щодо товар1в походженням з Украши - 7,42 % проти 6,41 % в УкраМ щодо товарш походженням з 6С.
Тобто, традицшно вищ1 ставки спостер1гаються в торгiвлi альськогосподарськими товарами, при цьому ринок 6С захищений сильшше, шж ринок Украши. Таким чином, вказаний шдх1д до формування ЗВТ+, який асиметрично вигiдний 6С, може створити для Украши серйозш виклики в аспект! економ1чного розвитку, 1 перш за все для розвитку сектора скьського господарства 1 продовольства.
Д) 6С запропонував УкраМ вiдверто дискрим^ нацшну систему тарифних квот, встановлених на 15,1 % тарифних лМй скьськогосподарських продукпв на вкрай низькому р1вш: по яловичиш та свинин1 - на р1вш 0,07 % в1д обсягу ринку 6С, м'ясу птиц - 0,09 %, молоку - 0,001 % (!), пшениц та виробах з не'1 - 0,17 %, кукурудз1 - 0,11 %, ячменю - 0,02 %; в1всу - 0,01 %.
Ж) 6С плануе зберегти незайманою iснуючу систему багатомиьярдних дотацш в аграрному секторi, яю автоматично роблять укра'нське виробництво 1 екс-порт менш конкурентоспроможними на ринку в умовах л1берал1заци. Наприклад, р1вень бюджетно'1 п1дтримки скьськогосподарських шдприемств по в1дношенню до обсягу вироблено'1 валово'1 продукци скьського господарства в УкраМ був у 2012 р. всього 3 % в1д вартост1 валово'1 продукци скьського господарства, тобто у 4,5 разу нижчий, шж в1дпов1дний р1вень субсид1й з бюджету Спкьно'1 аграрно'1 пол1тики 6С (14 % вартост1 валово'1 продукци скьського господарства).
З) 6Смае високийрiвень нетарифного захисту, який значно вищий, тж в УкраИт. Застосування цих заходiв з боку 6С створюе асиметрю у торговельних в1дносинах з Укра'1ною, адже нашть якщо СОТ визнае щ бар'ери незаконними, змусити кра'1ни 6С скасувати '1х СОТ не може. Для украшських виробник1в додатков1 ви-трати на сертиф1кац1ю, виконання саштарних вимог тощо можуть стати причиною зростання соб1вартост1 продук-цГ1 1, в1дпов1дно, зниження конкурентоспроможност1 на ринках 6С. бдина можлив1сть, яка надаеться УкраМ як члену СОТ у цш ситуаци,- це ввести бар'ери у вкпов1дь.
Укра'1нськ1 виробники орган1чно'1 продукци, а також винопродукт1в зштовхнуться з техтчними бар'ерами. Перед виробниками винопродукци постане проблема маркування та захисту географ1чних назв, а перед виробниками оргашчно! продукци - проблема дотриман-ня правил 11 виробництва та маркування.
Р1вень захисту ринку 6С саттарними i фтоса-ттарними заходами контролю е одним 1з найвищих у св1т1 1 значно вищим, шж в Укра'1н1. Дшльшсть щодо безпечност1 продовольства охоплюе весь продовольчий ланцюжок - в1д здоров'я рослин 1 тварин до маркування харчових продукпв 1 благополуччя тварин.
Так, наприклад, в 6С заборонено 1мпорт м'яса тварин, при в1дгод1вл1 яких використовувалися гормо-ни росту та антимжробш препарати. Водночас, осккь-
ки в Укра'1н1 використання антибютиюв 1 гормон1в росту при в1дгод1вл1 худоби не було заборонено, тсля вступу iмпорт м'яса i м'ясопродуктiв, тд час виробництва яких використовувалися гормони росту, було дозволено. Кр1м того, м'ясо мехашчно! обвалування, що скла-даеться з м'ясок1сткових залишюв, увозиться в Укра'1ну 1 використовуеться як дешева неяюсна сировина для м'ясопереробно'1 промисловост1.
Стосовно антидемптгових i компенсацшних за-ходiв сторони подтвердили сво'1 права 1 зобов'язання в рамках СОТ. Водночас, додатково 6С 1 Укра'на встано-вили вимоги щодо прозорост1 застосування захисних заход1в, урахування публ1чного 1нтересу, застосування правила меншого розм1ру антидемп1нгового чи компен-сац1йного збору, механ1зму перегляду 1 консультацш.
К) 6С вимагае в1д Укра'1ни взяти на себе жорстк зобов'язання вiдносно захисту приблизно 2-х десяттв географiчних найменувань, у тому числ1 в1дносно назв напо'1в («кон'як», «шампанське») 1 сир1в («пармезан», «фета» та 1нш1) - тобто в питанш, яке до нин1 залиша-еться сп1рним у рамках СОТ.
Л) Несиметричтсть характерна для експорт-них режимiв Украши та £С. Так, Укра'на в рамках СОТ не використовуе 1 зобов'язалася не використову-вати експортш субсидП на продукцю скьського господарства. Водночас, експортш субсидП мають право використовувати 36 члешв СОТ, а понад 20 кра'1н - чле-шв СОТ (серед яких - 6С, США 1 Канада) '1х фактично використовують. При цьому понад 90 % ус1е'1 суми екс-портних субсидш, як1 використовуються членами СОТ, припадае на 6С.
У СОТ Украша зобов'язалася знизити експортне мито на насшня соняшнику з 15 % до 10 %, а в рамках угоди ЗВТ+ у торг1вл1 з 6С протягом 15 роив мито буде знижуватися по 1 в. п. до нуля (замщуватися додатко-вим збором). Але якщо експорт насшня соняшника в 6С перевищить 100 тис. т на рж, то ставка мита шдвищить-ся до р1вня, котрий використовуеться в СОТ.
М) 6С також широко використовуе спецшльт захист заходи (СЗЗ), передбачеш в Угод1 про скьське господарство СОТ, для захисту сво'1х виробниюв в1д зростання обсяпв 1мпорту та зниження цш. Розвине-н1 кра'1ни використовують СЗЗ для обмеження 1мпорту з кра'1н, що розвиваються. Так, 23,8 % тарифних лМй с1льськогосподарських товар1в 6С захищеш СЗЗ. Використання ССЗ захищае 40 % 1мпортного скьськогос-подарського ринку 6С, а з шшого боку, т1льки дек1лька кра'1н, що розвиваються, мають право використовувати СЗЗ, але через обмежен1 можливост1 збирання в1дпов1д-них даних вони практично не можуть '1х застосовувати. Водночас, Украша як новий член СОТ, не мае права використовувати СЗЗ для свого захисту.
У табл. 1 наведено основш статистичш даш щодо експортуЯмпорту агропромислово'1 продукцП Украши в 2012 - 2013 рр.
З табл. 1 видно, що за 2013 р. загальна сума екс-порту продукцП АПК з Украши склала 17,02 млрд дол. США, що становить 26,9 % в1д загального експорту з Укра1ни.
Експортчмпорт агропромисловоУ продукци Украши в 2012 - 2013 рр.
Показник Од. вимiру 2012 р. 2013 р. Темп росту 2013 р. до 2012 р., %
Експорт 1мпорт Сальдо «-» вщ'емне, «+» пози-тивне Експорт 1мпорт Сальдо «-» вщ'емне, «+» пози-тивне Експорт 1мпорт
Агропромислова продукщя - усього млрд дол. США 17,88 7,52 +10,36 17,02 8,18 +8,84 95,2 108,8
Питома вага АПК у загальному обсяз/' % 26,0 8,9 26,9 10,6
у тому чиш:
жива худоба та продукти тваринного походження млрд дол. США 0,96 1,72 -0,76 1,08 1,89 -0,81 112,8 110,1
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 5,4 22,9 6,4 23,1
Продукти рослинного походження млрд дол. США 9,21 2,43 +6,78 8,88 2,67 +6,21 96,3 109,9
Питома вага в загальному обсяз'! АПК % 51,5 32,3 52,1 32,6
Жири та оли тваринного або рослинного походження млрд дол. США 4,21 0,41 +3,81 3,51 0,40 +3,10 83,3 99,3
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 23,6 5,4 20,6 4,9
Готс^ харчовi продукти млрд дол. США 3,49 2,97 +0,53 3,56 3,22 +0,34 101,8 108,5
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 19,5 39,4 20,9 39,3
Довдово
Свросоюз (28) млрд дол. США 4,93 2,97 +1,96 4,47 3,08 +1,39 90,7 103,5
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 27,6 39,6 26,3 37,6
Роайська Федеращя млрд дол. США 199 0,73 +1,27 1,94 0,84 +1,11 97,5 114,9
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 11,2 9,7 11,4 10,2
lншi кражи млрд дол. США 10,96 3,82 +7,14 10,61 4,27 +6,34 96,8 111,8
Питома вага в загальному обсяз1' АПК % 61,3 50,8 62,3 52,2
Джерело: складено за [10, 11].
У структурi експорту продукци АПК з Украши в 2013 р. продукти рослинного походження склали 52,1 %, жири та оли тваринного або рослинного походження -20,6 %, готовi харчовi продукти - 20,9 %, жива худоба та продукти тваринного походження - 6,4 %.
За 2013 р. експорт продукци АПК з Украши в Ро-сшську Федерацш склав 1,94 млрд дол. США, що ста-новить 3,1 % в1д загального експорту з Украши та 11,4 % загально'1 суми експорту продукци АПК Украши. Темп
зростання експорту до РФ у 2013 р. у порiвняннi з 2012 р. склав 97,5 %, тобто зменшився на 2,5 в. п.
При цьому експорт продукци АПК з Украши в 2013 р. до кра'н 6С склав 4,47 млрд дол. США, що ста-новить 7,1 % в1д загального експорту з Украши та 26,3 % загально'1 суми експорту продукци АПК Украши, до ш-ших краш - 10,61 млрд дол. США що становить 16,8 % в1д загального експорту з Украши та 62,3 % загально! суми експорту продукци АПК Украши.
<
О ш
о о =п
Е?
СО
о
о о_
<с
Як вважае велика кiлька експерйв, единим шляхом реформування агропромислового сектора Украши в умовах и членства в СОТ i асоцiацii з 6С е реформування системи управлтня цим сектором економжи та його дерегуляцш. Реоргашзацш структур управлшня та реоргашзацш законодавства в АПК доцкьно здшснювати вже шсля того, як буде ви-значена аграрна полiтика держави, осккьки i структура управлiння, i законодавство е шструментами реалiзацii цiеi полiтики. Так, наприклад, Бернард Кейсi, президент Американсько1 торгiвельноi палати в Украiнi, вважае, що Мшгагрополпжи повинно посилити контроль за дшльшстю пiдзвiтних органiв, у тому чит за дiяльнi-стю Державно1 ветеринарно1 та фiто-санiтарноi служби Украши i Державно1 с1льськогосподарсько1 шспекци, а також розробити спецiальнi процедури, як б дозволяли бiзнесу апелювати до д1й (або бездшльност) пред-ставникiв даних органiв протягом певного перюду часу (переважно не бкьше 10 днiв) [9].
^м того, сьогоднi вже розроблено певну юль-кiсть законопроектiв, що дозволяють дерегулювати аг-рарну сферу i подолати корупцiю, однак '1х прийняття весь 2013 р. блокувалося у Верховнш Радi аграрним блоком уряду М. Азарова.
У табл. 2 наведено деккька першочергових законопроект вцносно дерегулювання у сферi агропромислового комплексу Украши.
бдиним способом звкьнитися в1д основних коруп-цiйних схем, що дшть а аграрнш сферi держави,- це в1д-мiнити процедури i дозвiльнi документи, яю не застосову-ються в цившзованих крашах - членах СОТ та 6С. Дер-жавi потрiбно визначити сфери, якi потребують контролю (наприклад, забезпечення продовольчо1 безпеки, охорона навколишнього середовища i бiорiзноманiття тощо), за-лишивши за собою виключно функци монiторингу в уск шших секторах (сертифкацш якостi зерна, зерносховищ i т. ш). У такий спосiб держава може мiнiмiзувати втручан-ня у пiдприемницьку дiяльнiсть аграрних компаний.
У табл. 3 наведено деяю проблемнi питання державного регулювання дiяльностi пiдприемств агропро-довольчого комплексу, яю необхiдно вирiшити якнай-швидше на законодавчому рiвнi.
Таким чином, можна зробити висновок, що пред-ставники основних галузей агропродовольчого сектора очкують в1д iмплементацii Угоди про асощацш з 6С певно1 вигоди для держави, осккьки европейсью ринки стануть для украшських виробниюв бкьш доступними. Такi очiкування пояснюються тим, що при встуш Украши до СОТ Украша пiшла на значш поступки в бiк 6С. УАббС, левову частку яко1 складае саме угода про створення зони вкьноТ торгiвлi, значною мiрою цю ситуацш виправляе, тобто вирiвнюе умови сшвпращ аграрних i агропереробних шдприемств Укра1-ни та 6С, робить значно доступшшими европейськi ринки для в^чизняних виробникiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Звгг РобочоТ групи з питань вступу УкраТни до СвтовоТ оргаызацп торгiвлi. WT/ACC/UKR152. - 25.01.2008 (08-0399). -С. 374 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc34?¡d= &pf3511=32172
2. Оцшка наслщюв членства УкраТни у Свiтовiй оргаызаци торгiвлi : монографiя / За ред. проф. М. О. Кизима, проф. I. Ю. Ма-тюшенка. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2014. - 212 с.
3. Три роки членства в СОТ: тенденцп зовншньоТ торгiвлi УкраТни у посткризовий перюд : аналiт. доповщь / I. В Клименко, О. А. Федiрко, I. В. Ус ; Нац. ш-т. стратег. дослщж. - К. : Н1СД, 2011. - 72 с.
4. Аналiз соцiально-економiчних наслiдкiв членства УкраТни в СОТ пiсля трьох рош членства: очiкування i реалГГ / 1н-т екон. дослiдж. та полгг. консульт. - К. : 1ЕДПК, 2011. - 58 с.
5. Ринки реального сектора економки УкраТни в шсти-туцiональному середовищi СОТ: кон'юнктура та iнтеграцiя / За ред. проф. В. О. Точилша ; НАН УкраТни, 1н-т екон. та прогнозув. -К., 2012. - 552 с.
Таблиця 2
Першочерговi законопроекти вщносно дерегулювання у сферi агропромислового комплексу УкраТни
Номер законопроекту Назва законопроекту Основна сутшсть пропозицiй
№ 2459 Проект закону «Про внесення змш в Закон УкраТни «Про зерно i ри-нок зерна в УкраТш» (вщносно дерегуляцп ринку зерна)» Вiдмiня£ обов'язкову сертифкацю якостi зерна
№ 2609а Проект закону «Про внесення змш до деяких законодавчих атв УкраТни (вщносно забезпечення безпечноТ експлуатацп стьськогосподарськоТ технти)» Вiдмiня£ обов'язковий техшчний контроль сiльськогосподарськоТ технiки
№ 3008 Проект закону «Про внесення змш до деяких закоыв УкраТни вщносно державного регулювання ринку засобiв захисту рослин» Вщмшя£ узгодження на ввезення засобiв захисту рослин
№ 3237 Проект закону «Про внесення змш до деяких законодавчих атв УкраТни вщносно уточнення повноважень нотарiусiв i особливо-стей ревстрацп похiдних майнових прав на земельн дiлянки сть-ськогосподарського призначення» Вщмшя£ подвiйну ре£страцiю при оформлены договору оренди
№ 3316 Проект закону «Про внесеннi змш до деяких законодавчих атв УкраТни вщносно сталого використання земель стьськогосподар-ського призначення» Вщмшя£ обов'язковiсть проектiв сiвообiгу i низки документ при ре£страцГТ права оренди
<
2 ш
Джерело: складено за [9].
Проблемы питання державного регулювання дiяльностi пщприемств агропродовольчого комплексу Украши на 2014 р.
Питання Наслщки Спосiб вирiшення Примггки
Заборона ввезення i викори-стання деяких харчових добавок (законопроект № 2643 вщ 28.03.13 р.) Зникнення з ринку окремих bmaïb харчових продуктiв Вщмшити законопроект при розглядi у першому читаннi Xap40Bi добавки, якi пропо-нуеться заборонити, визнанi на м^жнародному piBHi без-печними. Положення законопроекту не вщповщають правилам СОТ i зобов'язанням УкраТни перед СОТ
Обмеження виробництва, ви-користання, ввезення i роз-повсюдження полiмерних паке^в i упаковок подовже-ного збер^ання (законопроект № 2353 вщ 20.02.13 р.) Зупинення бiльшостi вироб-ництв укра'Тнських продо-вольчих товарiв Вiдмiнити законопроект при розглядi у першому читаннi Альтернативою законопроекту може бути впровад-ження европейськоТ' моделi поводження з вiдходами упаковки. Вщповщний законопроект «Про упаковку i вiдходи упаковки» знахо-диться на затвердженн в КМУ
Необхщшсть прийняття законопроекту «Про внесення змш до деяких законодавчих ак™ УкраТни вщносно безпе-ки харчових продукпв» Недосконалiсть системи безпеки харчових продукпв в Украïнi, вiдсутнiсть единого органу контролю, велика кшьюсть дозвiльних документ, iснування корупцiйних схем Зарееструвати у Верховнш Радi УкраТни новий законопроект i розглянути його з урахуванням альтернативного законопроекту Законопроект № 3102 вщ 20.08.13 р.; альтернативний законопроект № 3102-1 вщ 05.09.13 р.
Маркування харчових продукт про вщсутшсть ГМО Вiдповiдно до европейського законодавства (зокрема Директиви £С № 1830/2003) кнуе вимога маркування щодо наявносп вмiсту ГМО у харчовому продуктк В Украïнi кнуе вимога щодо його вiдсутностi Вщмшити норму щодо обов'язкового нанесення надпису «без ГМО» на упаковку продукпв харчування, якоТ не кнуе у жоднш краТнi. Прийняти в цiлому законопроект № 912 вщ 12.12.12 р. Законопроект дороблений з урахуванням зауважень народних депутапв i громадських оргашзацш
Безпщставне корЬгування митноТ вартосп товарiв, що iмпортуються, i затримка Тх митного оформлення Затримка митного оформлення товарiв i безпщставне завищення базово'Т вартостi товару Внести змЫи до Митного кодексу, передбачивши, що документом, який пщтверджуе заявлену митну варжть, е декларацiя митноТ вартосп Вирiшення даного питання мае особливе значення для украТнських пщприемств, якi здiйснюють iмпорт сировини для вп'чизняного виробництва
Введення збору з виробниюв та iмпортерiв упаковки i товарiв в упаковц на пере-робку твердих побутових вiдходiв Введення ще одного еколопчного податку на твердi побутовi вщходи. Непрозорiсть застосування цього податку Вiдмiнити при розглядi у першому читаны законопроект № 2611а вщ 18.07.13 р. i № 2612а вiд 18.07.13 р. Прийняти у першому читаны законопроект «Про упаковку i вщходи упаковки» Законопроекти № 2611а вщ 18.07.13 р. i № 2612а вiд 18.07.13 р. протирiчать Регламенту ёвропарламенту i Ради £С 94/62 вiд 20.12.94 р.
Джерело: складено за [9].
6. Сиденко В. Р. Глобализация и экономическое развитие. Т. 1 / В. Р. Сиденко. - К. : Феникс, 2008. - 376 с.
7. Осташко Т. О. Надзвичайн заходи СОТ для захисту ринш агропродовольчих товарiв : монографiя / Т. О. Остащен-ко, Л. Ю. Волощенко-Холда ; НАН Украши, 1н-т екон. та прогно-зув. - К., 2011. - 224 с.
8. Оцшка можливостей розширення i замщення ринш збуту для продукци пщприемств реального сектора УкраТни : монографiя / За ред. проф. М. О. Кизима, проф. I. Ю. Матюшен-ка. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2014. - 280 с.
9. Татаренко Г. Что пожнем: отечественный АПК ожидает структурных реформ / Г. Татаренко, А. Силивончик, В. Дени-сенков / Бизнес. - 2014. - № 10. - С. 40 - 43.
10. 1нтернет-сайт Державного комггету статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
11. WTO ITC UNCTAD World Tariff Profiles 2013
REFERENCES
Analiz sotsialno-ekonomichnykh naslidkiv chlenstva Ukrainy v SOTpislia tryokh rokiv chlenstva: ochikuvannia i realii [Analysis of the socio-economic impact of WTO membership for Ukraine after three years of membership: Expectations and realities]. Kyiv: IEDPK, 2011.
Internet-sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Klymenko, I. V., Fedirko, O. A., and Us, I. V. Try roky chlenstva v SOT: tendentsii zovnishnyoi torhivli Ukrainy u postkryzovyi period [Three years of WTO membership, in Ukraine's foreign trade trends in the post-crisis period]. Kyiv: NISD, 2011.
Ostashchenko, T. O., and Voloshchenko-Kholda, L. Yu. Na-dzvychaini zakhody SOT dlia zakhystu rynkiv ahroprodovolchykh tovariv [Emergency measures to protect markets WTO agro-food products]. Kyiv, 2011.
<
О ш
Otsinka mozhlyvostei rozshyrennia i zamishchennia rynkiv zbutu dlia produktsii pidpryiemstv realnoho sektora Ukrainy [Assessment of capacity expansion and replacement markets for the products of the real sector of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svitovii orhanizatsii to-rhivli [Assessing the impact of Ukraine's membership in the World Trade Organization]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Rynky realnoho sektora ekonomiky Ukrainy vinstytutsionalno-museredovyshchiSOT:kon'iunktura ta intehratsiia [Markets real sector of economy of Ukraine in the institutional environment. WTO conditions and integration]. Kyiv, 2012.
Sidenko, V. R. Globalizatsiia i ekonomicheskoe razvitie [Globalization and economic development]. Kyiv: Feniks, 2008.
Tatarenko, G., Silivonchik, A., and Denisenkov, V. "Chto po-zhnem: otechestvennyy APK ozhidaet strukturnykh reform" [What we reap: APC expects domestic structural reforms]. Biznes, no. 10 (2014): 40-43.
WTO ITC UNCTAD World Tariff Profiles, 2013.
"Zvit Robochoi hrupy z pytan vstupu Ukrainy do Svitovoi orhanizatsii torhivli. WT/ACC/UKR152" [Report of the Working Party on the Accession of Ukraine to the World Trade Organization. WT / ACC / UKR152]. http://www.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc34?id=&pf3511=32172
УДК 338.001.36
СЕГМЕНТЫ МИРОВОГО ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО РЫНКА: ТЕНДЕНЦИИ И ПРОТИВОРЕЧИЯ РАЗВИТИЯ
© 2014 доровской А. в.
УДК 338.001.36
Доровской А. В. Сегменты мирового фармацевтического рынка: тенденции и противоречия развития
Рассмотрены основные сегменты мирового фармацевтического рынка и их классификация в зависимости от темпов роста. Показаны главные факторы, обусловливающие рост мирового фармацевтического рынка. Отмечены сходства и различия тенденций, в русле которых функционируют различные региональные фармрынки. Обозначены основные проблемы и противоречия, ведущие к структурной перестройке мирового фармацевтического рынка и мировой фармацевтической отрасли. Показаны наиболее вероятные направления развития мирового фармрынка и отрасли в русле корректировки стратегий фармацевтических компаний.
Ключевые слова: фармацевтический рынок, региональные сегменты, «формирующиеся» рынки, тенденции развития, противоречия, темпы роста.
Рис.: 6. Табл.: 1. Библ.: 18.
Доровской Александр Викторович - кандидат экономических наук, доцент, генеральный директор фармацевтической компании «Здоровье» (ул. Шевченко, 22, Харьков, 61013, Украина) E-mail: office@zt.com.ua
УДК 338.001.36
Доровський О. В. Сегменти свтового фармацевтичного ринку: тенденцИ' i протирiччя розвитку
Розглянуто основнi сегменти св/тового фармацевтичного ринку та 1х класиф/кац/я залежно в/д темп/в зростання. Показано головнi чинники, що зумовлюють зростання свтового фармацевтичного ринку. В/дм/-чено под/бност/ та в/дм/нност/ тенденц/й, у русл/ яких функц/онують р/зн/рег/ональн/ фармринки. Позначено основн/ проблеми / протир/ччя, що ведуть до структурноi перебудов/ св/тового фармацевтичного ринку та св/товоi фармацевтичноi галуз/. Показано найб/льш ймов/рн/ напрямки розвитку св/тового фармринку / галуз/ в русл/ коригування стратег/й фармацевтичних компан/й.
Ключовi слова: фармацевтичний ринок, рег/ональн/ сегменти, «ринки, що формуються», тенденцп розвитку, протир/ччя, темпи зростання. Рис.: 6. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Доровський Олександр Вкторович - кандидат економ/чних наук, доцент, генеральний директор фармацевтичноi компанИ «Здоров'я» (вул. Шевченка, 22, Харк/в, 61013, Украна) E-mail: office@zt.com.ua
UDC 338.001.36 Dorovsky O. V. Segments of the World Pharmaceutical Market: Development Trends and Contradictions
Primary segments of the world pharmaceutical market and their classification based on growth rates are considered. Principal factors causing growth of the world pharmaceutical market are demonstrated. Similarities and distinctions in trends which serve as the framework for functioning of various regional pharmaceutical markets are singled out. Basic issues and contradictions are outlined which lead to the structural reorganization of the world pharmaceutical market and the world pharmaceutical industry. The most probable development lines for the world pharmaceutical market and industry in the course of adjusting strategies of pharmaceutical companies are demonstrated.
Key words: pharmaceutical market, regional segments, "emerging markets", development trends, contradictions, growth rates. Pic.: 6. Tabl.: 1. Bibl.: 18.
Dorovsky Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, General Director of the Pharmaceutical company «Zdorovie» Ltd (vul. Shevchenka, 22, Kharkiv, 61013, Ukraine) E-mail: office@zt.com.ua
В настоящее время рынок фармацевтической продукции является одним из стратегических секторов для экономики и социального развития практически всех стран мира. Характерные для него высокая технологичность и наукоёмкость оказывают мультипликативный эффект на другие отрасли хозяйствования -науку, химическое производство, машиностроение, сельское хозяйство и пр. Кроме этого, уровень развития фармацевтической отрасли в стране является залогом нормального функционирования системы здравоохра-
нения, обеспечивающей сохранение трудоспособности населения, а также рост качества его жизни.
Однако развитие рынка фармацевтической продукции страны во многом определяется тенденциями развития мирового рынка, поэтому исследования различных его аспектов являются крайне актуальными. А учитывая расширение процессов глобализации в мире и быстрые изменения технологий, «перемещения» между регионами и видоизменения заболеваний, данная проблема не теряет остроты и требует постоянного мониторинга и анализа ситуации.
