CC BY
22
УДК 330.3:338.6:51-77
СУЧАСН1 АСПЕКТИ СТРАТЕПННОГО УПРАВЛ1ННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОР1
ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
© 2017 МЕЛЬНИК О. В.
УДК 330.3:338.6:51-77
Мельник О. В. Сучасн аспекти CTpaTeri4Horo управлiння в аграрному ceKTopi економши УкраТни
У статт'1 викладено теоретичн аспекти стратегчного управлшня на баз характеристик основних етатв сучасноi модел'> стратег'того управлшня ресурсним потенцалом с'шьськогосподарського виробництва, специф/чних метод/в прийняття стратег/чних ршень та засоб'в ix практичноi реал'вацИ. Виокремлено категори ресурсного планування. Нам1чено шляхи переходу до новоi стратеги розвитку аграрного сектора економки. Розглянуто фактори управл'шня виробничими ресурсами в сльськогосподарському виробництвi. Сформульовано авторський п1дх1д до принцитв реалвацИ стратеги в управлшш виробничими ресурсами систем аграрного спрямування, визначено переваги аграрного сектора еко-номiки при впровадженн його стратегiчноi ор'кнтаци. Вид'шено ключов'> моменти, як необxiдно враховувати в процеа розроблення стратеги. Окреслено прикладн засади розробки стратегиуправлшня в контекстi шдходу ENPARD.
Кпючов'1 слова: стратегчне управлшня, принципи стратег'нного управлшня, виробнич ресурси, ефективтсть та результатившсть управлшня. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Мельник Ольга Васил'юна - астрантка, Внницький нацональний аграрний ушверситет (вул. Сонячна, 3, Внниця, 21008, Украна) E-mail: epidersia@ukr.net
УДК 330.3:338.6:51-77
Мельник О. В. Современные аспекты стратегического управления в аграрном секторе экономики Украины
В статье изложены теоретические аспекты стратегического управления на базе характеристик основных этапов современной модели стратегического управления ресурсным потенциалом сельскохозяйственного производства, специфических методов принятия стратегических решений и средств их практической реализации. Выделены категории ресурсного планирования. Намечены пути перехода к новой стратегии развития аграрного сектора экономики. Рассмотрены факторы управления производственными ресурсами в сельскохозяйственном производстве. Сформулирован авторский подход к принципам реализации стратегии в управлении производственными ресурсами систем аграрного направления, определены преимущества аграрного сектора экономики при внедрении его стратегической ориентации. Выделены ключевые моменты, которые необходимо учитывать при разработке стратегии. Определены прикладные основы разработки стратегии управления в контексте подхода ENPARD. Ключевые слова: стратегическое управление, принципы стратегического управления, производственные ресурсы, эффективность и результативность управления. Табл.: 1. Библ.: 11.
Мельник Ольга Васильевна - аспирантка, Винницкий национальный аграрный университет (ул. Солнечная, 3, Винница, 21008, Украина) E-mail: epidersia@ukr.net
UDC 330.3:338.6:51-77 Melnyk O. V. The Contemporary Aspects of Strategic Management in the Agrarian Sector of the Ukrainian Economy
The article outlines the theoretical aspects of strategic management based on the characteristics of the major phases of the modern model of strategic management of the resource potential of agricultural production, the specific methods of strategic decision-making as well as the means of implementation into practice. The resource planning categories have been allocated. The ways to move towards a new strategy for the development of the agrarian economy sector have been targeted. Consideration was given to factors in the management of productive resources in the agricultural production. An author's own approach to the principles for the implementation of strategy in the management of productive resources of the systems with agrarian direction has been formulated, advantages of the agrarian economy sector in the implementation of its strategic orientation have been determined. The key points that need to be taken into account in the development of a strategy have been allocated. The application framework for development of a management strategy has been defined in the context of the ENPARD approach. Keywords: strategic management, principles of strategic management, production resources, efficiency and effectiveness of management. Tbl.: 1. Bibl.: 11.
Melnyk Olga V. - Postgraduate Student, Vinnitsa National Agrarian University (3 Soniachna Str., Vinnytsia, 21008, Ukraine) E-mail: epidersia@ukr.net
Уперюд поступово'1 штеграци Украши у свпюву економжу, посилення конкуренци на внутрш-ньому та зовншньому ринках важливого значен-ня набувають ефективне формування та використання наявних виробничих ресурйв у скьськогосподарсько-му виробництвi й подальше вдосконалення управлшня ними, адже виробничi ресурси вщграють виршальну роль в економiчному вцновленш та забезпеченш кон-курентоспроможност скьськогосподарського виробництва. З урахуванням зазначеного Украша мае залучи-тись до модершзаци виробничого потенщалу на основ: впровадження нових технологш, розвитку ресурсно! бази виробництва, що потребуе розробки вцповцно'1 стратег^, у тому чи^ в контекст шдходу ENPARD та Стратег^ сталого розвитку Украши до 2020 р.
Згадана Стратегш визначае основш проблеми, принципи та шдходи щодо державних штервенцш у скьське господарство, котрi мктять позитивш тенден-ц11 в галузi рослинництва та негативш тенденци у тва-ринництвЬ Вона також окреслюе проблеми використання Грунпв, розвитку скьсько! мкщевосп, низького рiвня доходiв у скьських районах.
Пов'язана з вищезазначеним проблема вдосконалення управлшня виробничими ресурсами з метою полшшення 1х рацюнального використання е широкою i багатогранною. Вона охоплюе значний комплекс пи-тань теоретичного, методолопчного та прикладного характеру, мктить i таю аспекти, як техшко-технолопчш, економiчнi, сощальш, яю, своею чергою, потребують розгляду на рiзних рiвнях управлшня - загальнодержав-
ному, галузевому, регюнальному та на ршш шдприемств [1, с. 46].
У сучасних умовах питання щодо управлшня ви-робничими ресурсами в скьськогосподарському ви-робництв1 набувають нового змкту та вимагають пе-реосмислення шдход1в до формування вцповцно! стратеги розвитку. Головними завданнями аграрного виробництва е подолання негативних тенденц1й упо-вкьненого економ1чного зростання, зупинення спаду виробництва, шдвищення ефективност1 використання виробничих ресурйв [1, с. 46]. Усе це потребуе, на нашу думку, модершзаци скьськогосподарського виробництва шляхом впровадження шновацшних технолог1й, скорочення виробничих витрат та ш.; це вимагае також шновацш, високо! результативност1 процейв, яю в1дбу-ваються у скьськогосподарському виробництв1, ефек-тивного використання ресурйв, створення в1дпов1дно! додано! вартост1.
Досл1дженню як теоретичних, так 1 практичних аспектш стратег1чного управл1ння присвятили сво! пра-ц1 в1тчизнян1 та заруб1жн1 вчеш В. Андр1йчук, I. Ансоф, Н. Буреншкова, Ф. Бутинець, В. Василенко, А. Грязнов, Н. Дацш, П. Друкер, Г. Юрейцев, Р. Робшсон, А. Стри-кленд, А. Томпсон та ш.
Невир1шеною частиною проблеми е питання щодо розробки концепци стратепчного розвитку аграрного сектора Укра!ни з метою п1двищення агропродовольчо-го потенщалу на основ1 результативного використання виробничих ресурйв, що сприятиме коригуванню за-гального вектора розвитку скьськогосподарського ви-робництва.
Метою статт1 е висвгглення результат1в досл-дження щодо стратепчного управлшня в аграрному сектор! економжи Укра!ни як фактора шдвищення ефек-тивност1 скьськогосподарського виробництва.
Широта предмета досл1дження зумовлюе ме-тодолопчну потребу у використанн1 системного подходу з додатковими компонентами (структурно-функцюнального анал1зу, синергетики, ево-люцшно! економжи) в рамках загально! методологи стратепчного управлшня. Непередбачуваш зм1ни в зовнш-ньому середовищ1 сприяють використанню в управл1нн1 аграрним виробництвом нових методш анал1зу, плану-вання, розроблення конкурентних стратег1й, систем вза-емоди з виробниками та постачальниками ресурйв.
Неможна не погодитися з автором I. А. 1гнатьевою [2, с. 9], яка зауважуе, що реакщею на змшу умов функщ-онування аграрного сектора, котр1 ор1ентувалися на ви-робництво, е нова система управлшня, яка поеднуе в соб1 тактичне, оперативне та стратепчне управлшня з прита-манними йому загальними та конкретними функц1ями.
Ринков1 в1дносини висувають низку нових вимог до формування й розробки структур управлшня, по-силення рол1 держави в регулюванш, забезпечення са-мост1йност1 економ1чних систем р1зноман1тних р1вн1в 1 тишв аграрного сектора економ1ки. П1д економ1чною системою розум1тимемо впорядковану в1дпов1дним чином множину елемент1в, а отже, й вид1в економ1чно! д1-яльност1 людей, у процей !х взаемоди, спрямованих на
виробництво, обм1н, розподк, споживання в1дпов1дних продукт1в, а також на регулювання тако! д1яльност1 в1д-пов1дно до вимог економ1чних закошв 1 мети суспкь-ства. Щ елементи взаемод1ють один з одним, !м прита-манн1 структурн1сть, зв'язки, рух, просторово-часов1 й 1нш1 загальш та специф1чн1 властивост1.
Спираючись на теорш загального менеджменту, стратегiчне управлшня виробничими ресурсами в с!ль-ськогосподарському виробництв1 можна розглядати як сукуптсть специфiчних процеав з прийняття управлш-ських р1шень щодо формування мши та визначення ц!лей стосовно вибору та реал1зацп стратег1! ефективного використання виробничих ресурсш у ринковому середовищЬ
Важливим етапом стратег1чного управлшня е про-цес реал1зац1! стратеги, тобто формування д1ево! орган1зац1йно! структури та кадрового потенща-лу, яю здатн1 досягти поставлено! мети. Поява стратепчного управлшня - це новий етап розвитку управлшсько! науки. Цьому сприяли як об'ективш, так 1 суб'ективш причини. Стратег1чне управлшня формувалося поетап-но. Можна видкити так1 особливост1 управл1ння для кожного з цих етап1в: управл1ння, що здшснювалось постфактум - контроль шсля завершення поди; управлш-ня на основ1 екстраполяци; управл1ння, що Грунтуеться на передбаченн1; управл1ння на баз1 гнучких р1шень.
Стратег1чне управлшня економ1чною системою певного типу та р1вня аграрного сектора економ1ки - це цкеспрямоваш д1! щодо прийняття та реал1заци страте-г1чних ршень, як1 формуються в умовах невизначеност1 й нестабкьносп зовн1шнього середовища, зор1ентоваш на власн1 ф1нансов1, трудов1 та виробнич1 ресурси.
Розробка стратеги ефективного управлшня виробничими ресурсами системи в скьському господар-ств1 вимагае в1д менеджер1в досягнення збалансовано-ст1 функц1онування основних 11 елемент1в: ц!лей, персоналу, технолог1й та структури. Використання ресурйв мае зд1йснюватися за допомогою передових техн1чних 1 технолопчних елемент1в ресурсного потенц1алу аграрного сектора. Застосування прогресивних технолог1й вимагае втручання у виробничий процес квал1фжова-ного персоналу, зумовлюе под1л виробничих функцш та формування робочих мкць. Формування ефективного виробництва потребуе побудови адекватно! системи управлшня, здатно! до реал!заци завдань з ефективного використання виробничих ресурйв.
Методолот розробки стратег!! управлшня ресурсами в аграрному сектор! економжи базуеться на за-стосуванш принцип1в, специф1чних метод1в прийняття стратепчних р1шень та засоб1в !х практично! реал!зац!!, як1 дають змогу скьськогосподарським виробникам ра-ц1онально використовувати свш ресурсний потенц1ал з урахуванням вимог нестабкьного зовн1шнього середовища з метою реал1заци поставлених ц!лей.
Науковцями використовуються як загальн! прин-ципи менеджменту, так ! принципи, що притаманш лише стратег1чному управлшню. Узагальнивши теоретичн! здобутки досл1дник1в, сформулюемо власний шдх1д до принцип1в, яю можна використати при реал!зац!! стратег!! в управлшш виробничими ресурсами певно! систе-
ми аграрного спрямування (табл. 1). Використання ме-тодичних принцишв при реал1зацГ! стратег!! управл1ння ресурсами систем аграрного спрямування дозволяе об-Грунтувати теоретичш аспекти та визначити прюритет-ш напрями управл1ння цими ресурсами. Застосування
операцшних принцип1в у ход1 реал1зацГ! стратег!! управ-л1ння зазначеними ресурсами дозволяе оцшити д1ев1сть використання виробничих ресурйв, побудувати комп-лексну модель управлшня цими ресурсами та запропо-нувати напрями оптим!зац!! виробничих ресурйв.
Таблиця 1
Характеристика принципiв при реалiзацм стратеги управлiння ресурсами системи аграрного спрямування
Принцип XapaKTepHi особливост та 3mîct
Методичн принципы
Прюритетносп Визначае необхiднiсть встановлення прiоритетiв досягнення цiлей та прюрите^в реалiзаци стратеги. В умовах використання внутршнього потенцiалу та обмежених ресурав система не може забезпечува-ти ус визнaченi цiлi та стратеги одночасно. Вщдае прiоритети тiй чи шшш цiлi та стратеги, встановлюе послiдовнiсть реалiзацií' стратегiй, виходячи iз спiввiдношення позитивних результатiв та витрат
Обфунтованосп Кожне положення стратеги мае пщтверджуватися науковими дослщженнями. Обфунтовашсть забезпечуе реалктичшсть стратеги. Недостатньо обфунтована стратегiя породжуе результати, якi iстотно вiдрiзняються вщ очiкуваних, не забезпечуе конкурентоспроможностi системи
Адекватнос^ Суттевою загрозою для стратеги е некритичне запозичення 'и, перенесення в iншi економiчнi реали, навiть якщо вона за певних умов забезпечила успшш результати. Стратепя повинна максимально вра-ховувати i використовувати нацюнальнь регiональнi особливостi конкретно'' економiчноí' ситуаци, в якiй вона реалiзу€ться
Прозоросп Стратепя повинна мати чггкий i зрозумтий виклад, мiстити механiзми доведення 'и положень, логiки та цiльових орiентирiв до виконавцiв
Спадковосп Характеризуе закономiрний перехщ вiд головних ознак iснуючого ресурсного потен^алу до бажаного потенцiалу при визначенш стратегiй функцiонування системи. Визначення наявного ресурсного потен^алу е важливим чинником, оскiльки неможливо приймати ефективш управлiнськi рiшення щодо функцiонування системи в майбутньому, не волод^чи шформа^ею про те, якими ресурсами володiе система нинi, i якi використовуватиме в майбутньому
Коригування Характеризуе необхщысть постшного проведення змiн у цiлях та стратепях для !х узгодження з поточними умовами дiяльностi системи. Стратепчне управлiння передбачае своечасне прийняття стратепчних рiшень вiдповiдно до умов та обставин, змшюючи цi цiлi та коригуючи розробленi стратеги
КонцентрацГГ зусиль Визначае, що при виборi стратегiй необхiдно концентрувати зусилля на прюритетних напрямах функцюнування системи, якi мають високу вiрогiднiсть успiху.
Зктавлення Визначае технологiю проведення перспективного аналiзу. Результати оцiнювання ресурсного потен^алу системи не матимуть об'ективний характер, якщо 'и складовi не будуть зiставленi з вщпо-вiдними чинниками зовншнього середовища. Лише такий аналiз дозволить обрати правильну гiпотезу щодо умов та можливостей майбутнього використання ресурсного потен^алу системи
Синерпзму Визначае правила формування мехаызму реалiзацií' стратегiй дiяльностi системи. Враховуе можливi синергетичнi ефекти при прогнозуванн стратегiчних результатiв розвитку системи. Стратепчне управлшня повинно формуватися як едина система виконання уах загальних функцш управлiння. Взаемозв'язок мiж рiзними видами функцiонування системи мае забезпечувати едысть напрямiв цього функцюнування
ОперацШт принципы
Моделювання ресурсно! стшкосп Використання моделей для оцшювання ресурсно! стшкосп системи, з метою отримання яюсно! та кшьккноТ оцшки й проведення аналву ризиш, вибору ресурсних стратепй i прогнозування ïx впливу на змши економiчного стану системи
Економ1чний мониторинг Безперервний аналiз економiчноï ситуацй, процесу реалiзаци iнвестицiйниx проектiв, параметрiв стшкосп ресурсiв з метою свовчасного виявлення вщхилень та прийняття управлiнськиx ршень
Комплексне управлшня Управлiння ресурсним потенцiалом у довгостроковому, короткостроковому та оперативному перюдах, використовуючи при цьому прийоми стратегiчного, шновацшного, iнвестицiйного антикризового менеджменту
Пщконтрольносп Стратегiчна програма мае бути доступною не лише щодо сприйняття, а й щодо ïï здмснення, мктити чiтко визначен критери и реалiзацil, досягнення конкретних результат, передбачати застосування чiткиx ïï оцiнок
Лопчносп Пропонованi стратегiчнi рiшення мають базуватися на глибокому аналiзi ситуаци, обфунтованих висновках, бути чiтко вмотивованими, системними та зрозумтими
1= <
<
m I—
о
о_ <
О 1= о о
о
_о о _о
О <
о
<
о
ш
Джерело: складено на ochobî власних дослщжень i за [3, с. 86]
Застосування розглянутих принцишв мае вцбува-тися комплексно, вони взаемопов'язаш, !х дотримання системами аграрного спрямування забезпечуе ефектив-нше управлiння виробничими ресурсами. Отже, видь лення методичних та операцшних принципiв дозволяе певним чином формалiзувати процеси управлiння виробничими ресурсами в аграрному секторЬ Викорис-тання стратеги управлшня виробничими ресурсами системами аграрного спрямування мае бути гнучким, що уможливлюе як пристосування до змш, так i свое-часну взаемодш зi споживачем та мiнливим навколиш-нiм середовищем.
Як зазначалося вище, стратегiчне управлшня виробничими ресурсами в скьськогосподарському ви-робництвi можна розглядати як сукупшсть специфiчних процеав з прийняття управлшських рiшень щодо фор-мування мга! та визначення цкей стосовно вибору та реалiзацH стратеги ефективного використання вироб-ничих ресурйв у ринковому середовищi.
Cучаснiй моделi стратегiчного управлiння ресурс-ним потенщалом скьськогосподарського ви-робництва притаманнi таю етапи (процеси), як: визначення мкй; формування стратегiчних цкей; фор-мування системи цкей; розробка стратегiй досягнення цкей та механiзм регшзаци стратеги. У моделях стра-тегiчного менеджменту, що пропонуються в сучасних лггературних джерелах, цi процеси вiдносять до страте-гiчного планування [4, с. 94].
Формування мга! та цкей деякими авторами про-понуеться здшснювати пiсля детального аналiзу страте-пчних проблем, що виникають у процей функцюнуван-ня систем та !хньому зовнiшньому оточеннi (зазначений пiдхiд використовуеться П. Друкером на етат розро-блення методологй стратегiчного планування); сучасна модель стратепчного управлiння окреслене вище взносить до самостiйного етапу, що забезпечуеться виконан-ням функцй «цке встановлення» [5, с. 19].
У дшчих системах аграрного спрямування не кнуе рiзкого переходу в1д одше! (старо!) стратеги до шшо! -ново'1. Це складний перехцний перiод пошуку шляхiв, що ведуть до досягнення довгострокових цкей. Тому розробка ново! стратеги вцбуваеться паралельно вико-нанню дiючо! стратеги. Впроваджуючи стратепчну орь ентацiю, аграрний сектор може отримати таю переваги: + можливiсть враховувати об'ективнi (зовнiшнi та внутршш) фактори, що формують змши, зо-середитись на вивченнi цих факторiв; + здатнiсть зробити виробництво бкьш керо-ваним, осккьки за наявност системи страте-гiчних плашв е змога порiвнювати досягнутi результати з поставленими цкями, конкрети-зованими у виглядi планових завдань; + спрощення роботи по забезпеченню довго- та короткострокових ефективностi та прибутко-востi;
^ можливiсть встановлення системи стимулю-вання для розвитку гнучкоси та пристосова-ностi систем аграрного спрямування та окре-мих !х пiдсистем до змiн;
^ розвиток ресурсного потенщалу та системи зо-внiшнiх зв'язкiв, що е сприйнятливими до змш i дають можливкть досягти майбутнiх ц!лей; ^ забезпечення динамiчностi змiн через приско-рення практичних дiй щодо реалiзацй страте-гiчних планiв на основi вкповцно! системи регулювання, мотивацИ, контролю та аналiзу; ^ здiйснення б!льш ефективного розподку ре-сурсiв та !х концентрац1я на досягнення певних цкей;
+ з'являеться змога передбачити можливi ризики функцiонування аграрного сектора [3, с. 72].
При впровадженш стратеги управлiння ресурсами в с!льськогосподарському виробництвi необхiдно враховувати, принаймнi, три ключовi фактори:
+
по-перше, забезпеченiсть ресурсами; по-друге, характер та ступшь змiни органiзацiй-но! структури та культури системи аграрного спрямування з метою !х адаптацИ до ново! стратегИ;
по-трете, управлшня змшами щодо процесу функцюнування системи аналогiчно [3, с. 73] щодо шдприемств.
Зм1на ресурсно! бази залежить вiд мiри вiдмiнностi ново! стратеги в1д базово!. З ще! точки зору в ресурсному плануванш можливо виокремити три ка-тегорИ. Перша категорiя - це стратеги, що потребують незначних змш у ресурснш базi на зразок мшмального зб!льшення фгнансування для незначного розширення виробництва та залучення додаткового персоналу з метою лiквiдацй дефiциту робочо! сили. Однак стратег1я незначних змш може потребувати продажу окремих вцддв активiв чи незначного скорочення людських ресурсiв.
До другоЧ категори вцносять стратеги, що вима-гають суттевого збкьшення ресурсно! бази для забезпечення програми росту. З щею метою використовують внутрiшнiй перерозподк ресурсiв та купiвлю додатко-вих ресурсiв вiд зовнiшнiх постачальникiв. Перерозподк ресурйв означае '!х скорочення в одних ланцюгах вартосй та збкьшення в шших ланцюгах або продаж обладнання з метою швестування отриманих коштiв у зону зростання.
Третя категорiя стратегш передбачае скоро-чення ресурсно! бази у зв'язку з тим, що виробництво знаходиться в зош спаду. Якщо пiсля аудиту ресурсiв з'ясуеться, що система мктить занадто велику ккьюсть ресурсiв (багато службовцiв, значну площа земельних угiдь та iн.), то вживаються заходи для !х скорочення. Надлишок капiталу чи фiзичних ресурйв можуть бути успiшно реiнвестованi в и сфери бiзнесу, якi пов'язаш з пожвавленими ринками.
Для того, щоб виробничi ресурси задовольняли вимогам обрано! стратеги, !х постiйно розвивають та контролюють. Не менш важливою проблемою планування виробничих ресурсiв е забезпечення !х прогре-сивностi. Для скьськогосподарського виробництва, наприклад, у промисловому птахiвництвi, це е особливо актуальним у частиш технологiчного обладнання, а та-кож компонентiв систем автоматизованого управлшня
процесами вирощування, в1дгодшл1, виготовлення на-швфабрикат1в та реал1зацГ! споживачам з використан-ням 1нформац1йних ресурйв та комп'ютерно! техн1ки.
Прикладн1 питання розробки стратег!! виршу-ються не лише визначенням параметр1в, що впливають на виб1р вар1ант1в стратег!! та метод1в, за якими сль дують модел1 детал!зац!!, а й забезпеченням реальних стратепчних зм1н. Стратег1я управл1ння виробничими ресурсами полягае у вмшш моделювати ситуацш, здат-ност1 виявляти необх1дн1сть змш, можливост! вткюва-ти стратег1ю на практищ.
Сл1д погодитися з думкою Ю. Лапиг1на, який стверджуе, що при розробленш стратег!! управл!ння виробничими ресурсами в аграрному виробництв1 можли-в1 два п1дходи. Перший - коли припускають, що вс1 мож-лив1 зм1ни та процеси, що в1дбуваються в ход1 реал!зац!! стратег!!, е визначеними та тддаються управл1нню. Сама стратег1я зводиться лише до визначення цкей та розроб-ц1 стратег1чного плану д1й в аграрному виробництв! для досягнення нам1чених цкей. Проте така ситуац1я мож-лива лише в короткий пром1жок часу, осккьки швид-к1сть змши зовн1шнього середовища пост1йно зростае. Ефектившсть управл1ння в такому раз1 значною м1рою визначаеться здатн1стю отримати переваги в1д викорис-тання зм1н та можливостей, що при цьому виникають. Другий шдх1д полягае у визначенш ткьки напряму роз-витку аграрного виробництва, який дасть змогу досягти поставлених цкей. У такому випадку стратет склада-тиметься як з продуманих цкеспрямованих д1й, так ! з реакци на непередбачуваний розвиток подш [6, с. 34].
Формування ефективно! стратег!! розвитку скь-ського господарства Укра!ни визначаеться перш за все необхцшстю повноц1нного забезпечення, з одного боку, продовольчо! безпеки кра!ни, а з !ншого - перетворення аграрного комплексу у високопродук-тивну галузь нац1онально! економ1ки. Вир1шення таких важливих завдань можливе лише з використанням стра-тег1чного управл1ння в скьському господарств1, а отже, впровадження конкурентних стратег1й, здатних забез-печити достойне мксце на в1тчизняному та заруб1жному ринку, набувае важливого значення [7, с. 65].
Для реал!зац!! зазначених напрям1в сл1д в1дм1тити таю типи конкурентних стратегш, як1 можна викорис-товувати в контекст! забезпечення ефективност! вико-ристання ресурсного потенщалу:
+ стратег1я досягнення л1дерства на ринку за ра-
хунок низьких витрат; + стратег1я диверсиф1кованого виробництва; + стратег1я диференц!ац!! на локальному ринку; + стратег1я обслуговування на невеликих сегментах ринку;
+ стратег1я !нтеграц!! та кооперац!! [8, с. 5].
При цьому сл1д видкити так1 ключов1 моменти, яю необх1дно враховувати в процей розроблення стратег!! управлшня виробничими ресурсами систем аграрного спрямування:
1. Виб1р та розробка стратег!! обов'язково повинш розпочинатися з вивчення р1вня та динамжи платоспро-можного попиту, емкост1 та структури рег1онального
ринку с!льськогосподарсько! продукц!!. Таке вивчення передбачае проведення кон'юнктурного анал1зу ринку, а також д1агностики конкурентного середовища ринку [9, с. 37-48].
2. Розроблення ефективно! стратег!! скьськогос-подарського виробництва мае спиратися на стратегш аграрного сектора регюну, що набувае особливо! акту-альност в умовах взаемно! !нтеграц!! економ1чних на-прям1в розвитку рег1он1в кра!ни. Сл1д погодитися з думкою О. С. Вканського [10, с. 239], який загострюе увагу на тому, що в стратепчному управлшш стратет розгля-даеться як довгостроковий, яюсно новий напрям розвитку аграрного виробництва стосовно засоб1в та форм д1яльност1, системи внутршни та зовшшшх чинник1в. I якщо цш вказують на те, що саме мае бути отримане в ход1 виробництва, то стратепя в1дпов1дае на питання, в який спойб та за допомогою яких д1й можна досягти поставлених цкей в умовах мшливосй зовн1шнього оточення. Таке розумшня стратег!! дае можлив1сть реа-л1зувати нам1чен1 ц!л1 у в1дпов1дност! до !снуючих реа-л1й, тим самим в!льно обираючи способи та можливост! досягнення д1евого к1нцевого результату.
3. Використання ресурсного потенц1алу необх1дно узгодити з розробленою стратег1ею. Серед найважливь ших умов ефективного використання ресурав !, в1дпо-в1дно, стратег!! е !х правильний розпод!л в час1 Оск!льки зовн1шне середовище е досить динам1чним та стохастич-ним, то ! можливост!, на яю ор1ентована стратег1я, е не-стабкьними, в1дсутн1сть необх1дних ресурйв у потр1б-ний момент часу може призвести до поразки реал!зац!! нав1ть ретельно продумано! стратег!!. Допомогою в такому раз1 може стати використання таких шструментш, як розробка та виконання бюджетш розподку грошових кошпв, запайв, кап1таловкладень, продаж1в та ш.
Стратег1чне управл1ння у аграрному сектор! мае сво! особливост1. До фактор1в, що впливають на стратег1чне управлшня в скьському госпо-дарств1, на нашу думку, сл1д в1днести таю: природно-кл1матичн1 умови, територ1альне розосередження виробництва, сезоншсть виробництва, обмежена дивер-сиф1кац1я с!льськогосподарсько! продукц!!, котра зумов-люе диспаритет ц1н на скьськогосподарську продукц1ю та на промислов! товари для виробництва с!льськогос-подарсько! продукцП, велика к!льк1сть орган1зац1йно-правових форм господарювання.
Основними прюритетами стратег!! розвитку аграрного сектора Укра!ни мають бути: розвиток вироб-ництва с!льськогосподарських культур; зб!льшення виробництва продукц!! тваринництва; завершення земельно! реформи; здшснення в1дпов1дних заход1в !з п1д-вищення ефективност! та результативносй с!льськогос-подарського виробництва й !з вдосконалення механ1зму регулювання ц1н з поеднанням ринкових принцип1в ! ефективного державного регулювання, з1 створенням ефективно! шфраструктури ринку, з подальшим розви-тком с!льськогосподарсько! кооперац!! тощо. Реал1за-ц1я ц1е! стратег!! мае сприяти !мплементац!! !н1ц1ативи БЫРАКБ (Програми бвропейського суйдства для с!ль-ського господарства та скьського розвитку) в УкраМ за
трьома прюритетними сферами: економiчним зростан-ням i розвитком с!льських територiй; безпечшстю про-довольства i продовольчою безпекою; розвитком шфра-структури с!льських територш.
Отже, реалiзацiя стратег!! потребуе активно! постановки i вт!лення свiдомих ц!лей з урахуванням впливiв зовнiшнього середовища; врахування вироб-ничих, науково-технiчних, технолопчних, сощально-економiчних, екологiчних, iнституцiональних, оргашза-цiйних та iнших умов зростання й розвитку економжи; застосування принцишв, функцiй, задач, методiв, якi пов'язують за допомогою стратеги управлiння для до-сягнення вiдповiдного результату на основi певно! ш-формацИ для прийняття науково обгрунтованого управ-лшського рiшення [11]. Управлiнське рiшення встанов-люе шляхи розв'язання проблеми та змкт оргашзацш-но! роботи щодо '!хньо! реалiзацi!.
ВИСНОВКИ
Вибiр стратег!! управлшня виробничими ресурсами в с!льськогосподарському виробництв! та Г! виконан-ня е основними складовими стратепчного управлшня. Роль ресурс!в у стратепчному управлшш е важливою не лише тому, що без них аграрне виробництво не досягне стратепчно! мети. Ресурси - це потенщал с!льськогос-подарського виробництва.
Формування та ефективне використання ресурсного потенщалу аграрного сектора економжи сутте-во залежить в!д використання сучасно! методолог!!, а, отже, в!д принцишв, елементного наповнення, чинни-к!в стратепчного управлшня та впровадження конку-рентних стратегш як невц'емно! його частини, здатних забезпечити аграрному виробництву достойне мксце на вггчизняному та заруб!жному ринках.
Застосування стратепчного управлшня в аграрному сектор! економжи дозволить стабшзувати ситуацш в галуз!, забезпечити ефективне !! функцюнування в довготривалш перспектив!, '!! швидку адаптацш до мш-ливих умов зовншнього середовища, що потребуе по-дальшого досл!дження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андршчук В. Г. Економка аграрних пiдпри£мств: пщ-ручник. КиГв: КНЕУ, 2002.624 с.
2. 1гнатьева I. А. Стратегiчний менеджмент: пiдручник. КиТв: Каравела, 2012. 480 с.
3. Пшяга Н. О. Ефективностi використання ресурсного потенцiалу сiльськогосподарських пiдпри£мств: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04. Львiв: НАУ, 2016. 249 с.
4. Попов С. А. Стратегическое управление. М.: ИНФРА-М, 2010. 304 с.
5. Drucker P. F. People and Performance: The Best of Peter Drucker on Management. NewYork: Harper&Row, 1977, 19 p.
6. Лапыгин Ю. Н. Стратегический менеджмент. М.: Инфра-М, 2009. 236 с.
7. Пщлкецький Г. М., Толкач М. I. Пiдвищення ефектив-ностi використання ресурсного потенцiалу аграрного сектора. Економка АПК. 2008. № 5. С. 65-66.
8. Лупенко Ю. О., Месель-Веселяк В. Я. Стратепчш на-прями розвитку стьського господарства УкраТни на перiод до 2020 року. К.: ННЦ «1АЕ», 2012. 182 с.
9. Боровских Н. Конкурентные стратегии: методология формирования и развития. Маркетинг. 2005. № 2. С. 37-48.
10. Виханский О. С. Стратегическое управление. М.: Издательство МГУ, 2005. 252 с.
11. Бурснжкова Н. В. Ярмоленко В. O. SEE-управлЫня на баз1 складових результативност як зааб тдвищення дквос-т процесу функцюнування складних систем: сутшсть, методо-лопя. Бзнес 1нформ. 2016. № 1. С. 145-152.
Науковий кер1вник - Бурснжкова Н. В., доктор економ1чних наук, професор, зав1дувачка кафедри моделювання та шформацшних технолог1й в економщ, В1нницький нац1ональний
аграрний ун1верситет
REFERENCES
Andriichuk, V. H. Ekonomika ahrarnykh pidpryiemstv [Economics of agricultural enterprises]. Kyiv: KNEU, 2002.
Borovskikh, N. "Konkurentnyye strategii: metodologiya formirovaniya i razvitiya" [Competitive strategy: methodology of formation and development]. Marketing, no. 2 (2005): 37-48.
Buriennikova, N. V. Yarmolenko V. O. "SEE-upravlinnia na bazi skladovykh rezultatyvnosti yak zasib pidvyshchennia diievosti protsesu funktsionuvannia skladnykh system: sutnist, metodolohiia" [SEE-management based on components of performance as a means of improving the effectiveness of the operation of complex systems: the nature, methodology]. Biznes Inform, no. 1 (2016): 145-152.
Drucker, P. F. People and Performance: The Best of Peter Drucker on Management. New York: Harper&Row, 1977.
Ihnatieva, I. A. Stratehichnyi menedzhment [Strategic management]. Kyiv: Karavela, 2012.
Lapygin, Yu. N. Strategicheskiy menedzhment [Strategic management]. Moscow: Infra-M, 2009.
Lupenko, Yu. O., and Mesel-Veseliaka, V. Ya. Stratehichni napriamy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy na period do 2020 roku [Strategic directions of development of agriculture of Ukraine till 2020]. Kyiv: NNTs «IAE», 2012.
Pidlisetskyi, H. M., and Tolkach, M. I. "Pidvyshchennia efek-tyvnosti vykorystannia resursnoho potentsialu ahrarnoho sektora" [Improving the efficiency of use of resource potential of agrarian sector]. Ekonomika APK, no. 5 (2008): 65-66.
Popov, S. A. Strategicheskoye upravleniye [Strategic management]. Moscow: INFRA-M, 2010.
Piniaha, N. O. "Efektyvnosti vykorystannia resursnoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv" [The efficiency of use of resource potential of agricultural enterprises]. Dys.... kand.ekon. nauk: 08.00.04, 2016.
Vikhanskiy, O. S. Strategicheskoye upravleniye [Strategic management]. Moscow: Izd-vo MGU, 2005.
