CC BY
11
УДК 06.81.12
СУЧАСНА СТРУКТУРА ТА ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНИМИ МЕТОДАМИ
В МЕНЕДЖМЕНТ1
©2018
БУТЕНКО Т. В., КОГАН I. В.
УДК 06.81.12
Бутенко Т. В., Коган I. В. Сучасна структура та ефективне управлшня економ1чними методами в менеджментi
Метою cmammi е дотдження структуры управлшня економ1чними методами, ii сутшсть, характеристика та ефективтсть. Проанал'вовано та дотджено науковi прац заруб'жних i втчизняних учених, якi (рунтовно розкрили сутшсть економ'мних метод'в управлшня. Розглянуто осно-вш види економiчнихметод'вуправлшня, ташяк: планування, комер^йний розрахунок, оплата прац1 премювання, цшоутворення, ф'шансування та надано '¡хню характеристику. Проанал'вовано основш теоретичш та практичш позицИ iз впровадження економiчних метод'в управлшня на тдприемстви Вивчено заруб'жний досв'д використання економ'мних метод'в управлшня на тдприемствах. Запропоновано перехiд до еконо-м/чных метод'в управлшня, якi використовуються заруб'жними кра'шами на '¡хшх тдприемствах. Подальше впровадження економiчних метод'ю управлшня, якi використовуються на тдприемствах у заруб'жних крашах, допоможе досягнути функцонального та економ'нного пiдйому на втчизняних тдприемствах.
Ключов'! слова:управлшня тдприемством, економiчнiметоди управлшня, ефективтсть, премИ, система оплата працi. Табл.: 1. Шл.: 9.
Бутенко Тетяна Васил'юна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра менеджменту органiзацiй, Одеський регональний 'шститут державного управлшня Нацональноi академИ державного управлшня при Президентовi Украши (вул. Генуезька, 22, Одеса, 65009, Украша) E-mail: tatiynabutenko@gmail.com
Коган 1лона B^4e^aBiBHa - магктрант, Одеський регональний шститут державного управлшня Нацональноi академИ державного управлшня при Президентовi Украш (вул. Генуезька, 22, Одеса, 65009, Украша) E-mail: ilonakogan66@gmail.com
УДК 06.81.12
Бутенко Т. В., Коган И. В. Современная структура и эффективное управление экономическими методами в менеджменте
Целью статьи является исследование структуры управления экономическими методами, её сущность, характеристика и эффективность. Проанализированы и исследованы научные труды зарубежных и отечественных ученых, которые основательно раскрыли сущность экономических методов управления. Рассмотрены основные виды экономических методов управления, такие как: планирование, коммерческий расчет, оплата труда, премирование, ценообразование, финансирование и даны их характеристики. Анализируются основные теоретические и практические позиции по внедрению экономических методов управления на предприятии. Изучен зарубежный опыт использования экономических методов управления на предприятиях. Предложен переход к экономическим методам управления, которые используются зарубежными странами на их предприятиях. Дальнейшее внедрение экономических методов управления, используемых на предприятиях в зарубежных странах, поможет добиться функционального и экономического подъема на отечественных предприятиях. Ключевые слова: управление предприятием, экономические методы управления, эффективность, премии, система оплата труда. Табл.: 1. Библ.: 9.
Бутенко Татьяна Васильевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента организаций, Одесский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (ул. Генуэзская, 22, Одесса, 65009, Украина) E-mail: tatiynabutenko@gmail.com
Коган Илона Вячеславовна - магистрант, Одесский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (ул. Генуэзская, 22, Одесса, 65009, Украина) E-mail: ilonakogan66@gmail.com
UDC 06.81.12
Butenko T. V., Kohan I. V. The Modern Structure and Efficient Managing of the Economic Methods in Management
The article is aimed at researching the structure of managing of the economic methods, its essence, characteristics, and efficiency. The scientific works of both foreign and domestic scholars who have thoroughly covered the essence of economic methods of management are analyzed and studied. The main types of economic methods of management, e.g.: planning, commercial calculation, remuneration, bonuses, pricing, financing are considered and their characterizations are given. The basic theoretical and practical positions as to introduction of economic methods of management at enterprise are analyzed. The foreign experience of use of economic methods of management at enterprises is studied. The authors suggest transition to the economic methods of management, which are used by foreign countries at their enterprises. Further introduction of the economic methods of management, which are being used at enterprises in foreign countries, will help domestic enterprises to achieve functional and economic recovery.
Keywords: management of enterprise, economic methods of management, efficiency, premiums, system of salary. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Butenko Tetyana V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management of Organizations, Odesa Regional Institute for Public Administration, Office of the President of Ukraine (22 Henuezka Str., Odesa, 65009, Ukraine)
E-mail: tatiynabutenko@gmail.com
Kohan Ilona V. - Graduate Student, Odesa Regional Institute for Public Administration, Office of the President of Ukraine (22 Henuezka Str., Odesa, 65009, Ukraine)
E-mail: ilonakogan66@gmail. com
Усучасних умовах одним i3 HanpHMÎB роботи шдприемства е розробка основних теоретич-них i практичних позицш i3 упровадження менеджменту на шдприемствь Функцюнування шдприемства неможливе без застосування економiчних
методiв управлшня. Економiчнi методи в управлшш вщграють дуже значущу роль. Процес управлшня ви-значаеться економiчними потребами та штересами пращвнишв шдприемства. Шдприемство стикаеться з конкуренщею на ринку, на якому воно функщонуе,
тому керiвнику шдприемства потрiбно оптимiзувати роботу трудових кадрiв за допомогою економiчних методiв управлiння. Актуальнiсть дано! теми полягае в тому, що ефективне управлшня кадрами на шдпри-емствi е необхiдною умовою в подальшому устшно-му функцiонуваннi пiдприемства.
Економiчнi методи управлiння дослiджувалися та були грунтовно розкритi зарубiжними та вичизня-ними вченими, серед яких: О. 6. Кузьмша, В. П. Малахова, О. Г. Мельник, Г. Мшцберг, В. А. Шергалша, О. Т. Лебедева, В. М. Трояновський, М. Портер, Ю. Сафонов, Ф. У. Тейлор. У наукових працях цих на-уковщв було дослужено структуру методiв управлш-ня, !х ефективнiсть i доцiльнiсть у процеа виробни-чо-господарсько! дiяльностi пiдприемства.
Метою статп е дослiдження теоретичних ас-пектiв економiчних методiв управлiння та розробка пропозицш щодо !х оптимiзащI на пiдприемствi.
Eкономiчнi методи вважаються найвпливовь шими серед ус1х методiв управлiння, бо вза-емовiдношення на пiдприемствi формуються з урахуванням штересш та потреб працiвникiв. В !х основi лежить використання економiчних засобiв, що матерiально стимулюють трудовий колектив i кожного працiвника окремо для того, щоб пiдприемство досягнуло бажаних високих результапв. Можна ска-зати, що прагнення працiвникiв отримати високий кшцевий результат е основою процесу управлшня. Вони нащлюють пращвнишв на пошук ефективного рiшення завдань та усв^омлення вiдповiдальностi за результат свое! роботи. Економiчнi методи вважаються центральними серед уах методiв управлiння.
«Економiчнi методи управлiння - це система економiчних важелiв i заходiв, за допомогою яких здшснюеться вплив на керованi об'екти з метою до-сягнення поставлено! мети i забезпечення едностi iнтересiв суспкьства, пiдприемства та окремих пра-щвнишв» [8, с. 178].
За допомогою цих методiв можна впливати на рiзнi об'екти управлiння - як на пращвника, так i взагалi на державу. Держава здiйснюе свш вплив на пiдприемство, використовуючи систему заробино! плати, встановлюе податки та збори, надае кредитш послуги, застосовуе санкци проти недобросовiсноi роботи шдприемства. Шдприемство, своею чергою, забезпечуючи згуртовану та злагоджену роботу ко-лективу, тим самим вносить позитивш змiни в про-цес виробництва, збiльшуючи плановi показники, пов'язанi iз системою оплати пращ, премш та iнших матерiальних заохочень.
Позитивний ефект економiчних методiв може вiдбуватися не тiльки в^д обгрунтовано! системи ва-желiв, а й через контроль суб'екта управлшня на кож-нш стади.
«Видкяють чотири стади контролюючих зу-
силь:
- на першш стадiI оцiнюють реальшсть i досяж-нiсть поставлених щлей;
- на другiй - дiевiсть i конструктивнiсть еконо-мiчних важелiв;
- на третiй - своечасшсть i повноту аналiзу;
- на четвертш - вiдповiднiсть розмiру еконо-мiчного стимулу ступеню досягнення цш» [4].
Т1льки за таких обставин в^буваеться вплив на об'ект управлшня без використання прямого адмШстрування. Треба зазначити, що еконо-мiчнi методи управлшня орiентованi на матерiальнi потреба людей як у колектив^ так i окремо для кожного. Використання економiчних методiв створюе умо-ви, в яких трудовi колективи бкьш зацiкавленi в ре-зультативност свое! роботи та пiдвищеннi ефектив-ностi процесу виробництва. Важелi мехашзму ринко-вого господарювання присутнi в системi економiчних методiв управлiння, тобто щни, кредити, заробiтна плата, премiя, податки, дивiденди, прибуток тощо.
Також економiчнi методи управлiння можна по-дiлити на двi групи:
+ методи прямого впливу на працiвникiв; + методи непрямого впливу на шдприемство загалом.
До першо! групи можна взнести планування виробничо! та оргашзацшно! дiяльностi, комплек-снi програми шдприемства, економiчнi регулятори у внутрiшньому середовищi пiдприемства. До друго! групи належать цiльовi програми у сферi функщону-вання пiдприемства i внутрiшнi регулятори госпо-дарсько! дiяльностi. При використанш економiчних методiв працiвники розумiють, що яшсне виконання сво!х обов'язкiв i доручень керiвництва точно в тер-мш, при цьому скоротивши витрати на свою роботу та збкьшивши прибуток тдприемству, буде вина-городжено. Через це пращвники з бкьшим запалом прагнуть максимiзувати результат свое! роботи. Еко-номiчнi методи управлшня дуже доречно використо-вувати тод^ коли на ринку, в якому функщонуе шд-приемство, вiдбуваеться перемдний перiод, бо в цей момент можна виявити новi можливостi. Йде мова про стимулювання пращвнишв за допомогою онов-лено! системи матерiального стимулювання. Потрiб-но лише створити умови, щоб економiчнi методи ви-явилися дiевими.
Складовi важелiв економiчного впливу зале-жать вiд сфери дiяльностi пiдприемства.
«Вiдповiдно до цього в управлшськш практицi найчастiше застосовуються таи економiчнi методи управлiння:
- планування;
- комерцшний розрахунок;
- система оплати пращ;
- система премшвання;
- щноутворення;
- фiнансування» [9, с. 130].
Конкретну мету кожного перерахованого еко-номiчного методу воображено в табл. 1.
Таблиця 1
Економiчнi методи управлшня [5, с. 113]
Методи Мета
Планування Визначення змiсту та обсягу роб^ i необхщ-них ресурав
Комерцмний розрахунок Покриття витрат доходами й отримання прибутку
Оплата прац Стимулювання досягнен-ня високих результалв роботи
Премiювання Стимулювання результалв, що перевищують плановi
Цiноутворення Облiк попиту i пропозицп на товари та послуги
Фшансування Забезпечення необхщних умов ефективностi роботи фiрми
Економiчнi методи управлiння з рiзних аспектiв функцюнування пiдприемства включають в себе: + планування внутрiшньофiрмового середо-вища;
+ розрахункове обгрунтування вибору одного з ккькох варiантiв ново! продукци або технологи;
+ розрахунок цiн на нову продукцiю; + фiнансування виробничо! та господарсько! дiяльностi;
+ створення на пiдприемствi системи матерi-
ального стимулювання; + винагороду за створення винаходiв; + здiйснення функцiональних обов'язкiв по-стачальниками, споживачами, контроль за правильшстю роботи платiжно'! системи бан-швськими органами; + доц1льне використання каштальних вкла-
день у будiвництво; + ефективне використання власних коштiв; + пiдвищення результативностi працi пращв-ника за допомогою економiчного стимулю-вання;
+ ефективне використання системи оплати
працi та премiй для працiвникiв; + застосування економiчного впливу на поста-чальникiв, замовникiв та транспортнi оргаш-заци, щоб укласти з ними угоду на постачан-ня товарiв або технiки.
Функцiя планування мае дуже важливе значен-ня в робота шдприемства, тому що з функци планування витiкае змкт усiх iнших функцiй управлiння та на еташ планування роботи шдприемства формують-ся його подальшi плани та стратепчш ц1л1.
За допомогою функци планування шдприем-ство досягае поставлених цкей завдяки тому, що:
1) визначене зовшшне i внутршне середовище пiдприемства;
2) управлiнський апарат нацкений на досягнен-ня головних завдань шдприемства;
3) координований розподк ресурав допомагае ефективному функцiонуванню шдприемства;
4) спрощена дшльшсть управлiнського апарату щодо оргашзацшно'! д1яльност1 на шдприемства
Функц1я планування визначае спектр д1яльност1 пiдприемства. П1сля впровадження планiв управлш-ським апаратом вони в1дходять до лшшних ^р1в-ник1в. Керiвники кожного шдроздку пiдприемства отримують план функцюнування свого шдроздку ! показники, як1 мають бути досягнут1 наприкiнцi пев-ного перiоду роботи.
Одним 1з економiчних методiв, який використо-вуеться на шдприемств^ е комерцiйний розрахунок. З його допомогою витрати шдприемства покриваються доходами, ! виробничо-госпо-дарська дшльшсть пiдприемства приносить прибуток.
«Мета застосування комерцшного розрахунку -отримання максимальних доход1в при мШмальних витратах капiталу в умовах конкурентно! боротьби. Реал!защя зазначено! мети вимагае, що розм!ри вкла-деного у виробничо-торпвельну д1яльн1сть капiталу були пор!вняш з фiнансовими результатами ще! д1-яльност1. При цьому необхкно розрахувати варiанти вкладення капiталу за критер!ем вибору» [2, с. 164].
Основа економ!чних в1дносин на шдприемств! -це система оплати пращ, яка е головною мотиващею роботи пращвнишв. Тому робота керiвництва шдприемства над вибором м1ж системами та формами оплати пращ вкирае значущу роль. Сума оплати пращ за-лежить в1д вартост життя в кра!нi, фiнансового стану шдприемства, р!вня заробiтно'! плати в галуз! функщо-нування пiдприемства та Г! регулювання з боку держа-ви. Рiвень оплати працi пращвника залежить в1д: + р1вня його кв^фжаци; + ккькосп вiдпрацьованих рок1в; + обсягу ро61т; + функщональних о6ов'язк1в.
Система винагороди на пiдприемствi мае фор-мувати у пращвнишв почуття впевненостi у завтраш-ньому дш. Сьогодн1 на пiдприемствах кнують дв1 форми оплати працi: + погодинна; + вiдрядна.
Перша форма передбачае те, що заробiтна плата нараховуеться за юльйсть годин, як1 працював ро61т-ник, за фактом. Друга форма полягае в тому, що роз-м1р заробiтно! плати залежить в1д обсягу виконано! роботи, тобто за кожну виготовлену одиницю товару. Вкрядна оплата пращ шдвищуе квалiфiкацiю пра-ц1вник1в i робить все те, щоб защкавити пращвника
шдвищувати продуктившсть працi, використовуючи матерiальне стимулювання.
Головною умовою, яка визначае розмiр заробГт-ноГ плати, е досвГд та квалiфiкацiя працiвника, тому потрiбно диференцiювати матерiальне стимулювання на шдприемствГ, адже б1льший досвiд роботи та бездоганна квалiфiкацiя робiтника, зазвичай, означа-ють бiльш високу оплату за його працю.
Однiею iз форм матерiального заохочення е доплата. Це не обов'язкова i не часта складова заробГт-ноГ плати. Вона потрiбна для того, щоб матерiально стимулювати працiвникiв до бГльш продуктивно! та якiсноi пращ. ГГ використовують зазвичай при оплат за понаднормову роботу або як ощнку за кращу роботу на шдприемствГ
За додаткову працю на пiдприемствi здшсню-ють доплати за:
+ роботу на к1лькох посадах одночасно; + зб1льшення функщональш обов'язки; + професiоналiзм;
+ досягнення в робот на пiдприемствi; + великий стаж роботи.
Наступним видом матерiального заохочення е премiя. Це заохочення пращвнишв, якi дося-гли успшв у роботi на пiдприемствi у формi грошових заохочень, привкеТв, грамот, нагород.
Особливiсть премГГ полягае в нестабГльному характерi, бо и виплата залежить вiд кiнцевих ре-зультатiв роботи, i вона виплачуеться лише тодГ, коли фактичний випуск продукцГГ перевищуе плано-вi. Пращвник отримуе премiю не за виконання своГх обов'язкових завдань, а за Гх перевиконання, що приносить додатковий прибуток шдприемству. Якщо на пiдприемствi система премiй переростае в звичне явище, тобто, коли вона нараховуеться кожний мь сяць, то це вже не буде мотиващею для пращвнишв досягати успiхiв на робот та працювати б1льш продуктивнее. Для того, щоб премiя дiйсно стала стимулом у пращвнишв та згуртовувала колектив, по-трiбно чiтко проробити всю систему премш, яка буде включати розмiр премГГ та умови Г! отримання.
Найважливiший метод економiчного управ-лшня - цiноутворення. Коли встановлюеться щна на товари та послуги, то в не! включають витрати на виробництво та реалiзацiю, матерiали та сировину, г найважлившим фактором е попит з боку споживачiв.
Цшоутворення в малих пГдприемствах, якГ тГль-ки створенГ й належать до приватно! власностГ, вщ-грае особливе значення. На в1дмшу вГд середнГх та великих пГдприемств, де встановлення щн залежить вГд ршення держави, яке засноване на принцип витрат, на малих пГдприемствах береться до уваги попит Г пропозищя на товари та послуги з боку споживачГв, умови вкьноГ конкуренцГГ та взагалГ фактори, якГ характеры для виробництва товарГв.
Прибуток шдприемства впливае на цГну продукци, яка виробляеться на ньому. Управ-лшський апарат повинен слГдкувати за тим, щоб зростання прибутку вГдбувався з урахуванням зниження витрат на собГвартГсть продукцГГ, яка ви-пускаеться. Тому на пГдприемствГ та його шдроздГ-лах потрГбно чГтко регулювати систему економГчного стимулювання Г враховувати, яким пращвникам вда-лося при виробничому процеа знизити обсяг вико-ристовувано'Г сировини, зменшити час роботи устат-кування, тобто знизити собГвартГсть продукцГГ для шдприемства загалом. За реальну економш ресурав шдприемства трудовому колективу шдприемства може бути нараховано до 50% премГГ вГд суми еконо-мГГ, яко'Г вони досягли для шдприемства.
Успшне функщонування пГдприемства залежить вГд його грошових ресурав. Вони потрГбш шдприемству для подальшого розвитку у сферГ, в якГй воно функщонуе. Головна цГль пГдприемства - це отримання прибутку, а залежно вГд величини прибутку можна сказати, мае шдприемство економГчну вигоду чи ш
Якщо робота пГдприемства приносить економГчну вигоду, то в нього буде стабГльний прибуток, якщо не приносить, то ш Для отримання прибутку шдприемство повинно активно працювати над яшс-тю випущено'Г продукцГГ та наданням яшсних послуг, знижувати собГвартГсть продукцГГ, шдвищувати продуктившсть пращ, займатися пошуком шновацшного обладнання Г вдосконалювати його роботу. Фшансо-ва незалежшсть пГдприемства - це не тГльки права керГвника, але Г його в1дповГдальшсть перед своГм трудовим колективом. Також шдприемству потрГбно робити своечасш виплати постачальникам Г партнерам. Фшансова незалежшсть, у випадку збитшв на пГдприемствГ та при заподГянш шкоди державГ, озна-чае те, що ва борги пГдприемству доведеться вГдшко-довувати за власний рахунок - Гз заробленого прибутку трудового колективу. Перед тим, як формувати фшансовГ вГдносини з шшими пГдприемствами чи оргашзащями, пГдприемство повинно мати грошовГ кошти на своему рахунку.
Джерелом виникнення коштГв у пГдприемства е його дохГд вГд реалГзацГГ товарГв чи надання послуг. Проте щеГ суми може виявитися замало, адже пГдприемство мае постшно розвиватися та слГдкувати за нововведеннями у виробничш сферГ Саме тодГ вини-кае потреба брати грошГ у банку, тобто скористатися послугою кредитування.
За умов фГнансовоГ самостГйностГ та комер-цшного розрахунку за кошти, якГ з'явилися шляхом отримання кредиту, можливо реалГзувати своГ плани, не чекаючи прибутку. Для того, щоб кредит став ру-шГйною силою в економГчному управлГннГ, вГн потрГ-бен мати:
+ можливГсть забезпечити пГдприемство необ-хГдними коштами;
ЕК0Н0М1КА
О
МЕНЕДЖМЕНТ! МАРКЕТИНГ
„ я
ё > 3 я
ГО
? Я. £ о
"¡л 2 го
§ I 2
ст\ а я
>5' р тз
Я *< в
е о ™
81 О п
►е- д *
О аЗ
« м К' а я< я
&з я Я
я -о -Я
1—• -- а
я
о
я Я
а ^ д Я а
° -в.з
а 5 о о
> я
О Я § §
з §
2
ей ч о
тз
рэ
^ м ^
Я Й *
О §
Я ст\ 5
? й о
» 9 к
ст\ я
Г й В. Е -ё I
я е. о
^а Я' со Ори
> X го • на
б Н °
3 Р С я я о а С. аз
о л 8 3 а а
0 а
а > О Я я
к
О ^ ра
Я4^ Я
I"1-! СО
в » >
Л > я
■с К'Ч
^ В 8
> Я го
$5" » 2 & я 2 а о Й
Ям»
1 й
1-3 я ^
а Я ^
н-• ш
В ^ £
> О 3
в ё ?
тз
о
СП
о
аз
Сй —н
^ я 1-Я
> 3
ГО
а
13
о
я' а
а >
С. о
> ра
* Я
л> ра
СП й
8 -В. ^ я
а я я
о а
I
*
я о" я
а рэ Я Я Л
я. я
>
Я го
Г ®
а го
р> а
п> а
►е- »
а 13
ей
* а
я .
а
В. В
Н-. Сй
я Я
о ^
тз В
■< ■<
2 «
а ¡в
5 >
ГО рэ
Й я
а ^ а
Н й
рз Н
ГО
а №
О «
Я тз
о
я >'
я я
X *
тз
Р2.
я'
Я а а -с я
I
я
Е
и
е о
■О
м о
00
>
я я
ГО
я я я № Ж
± ОТ
О 3
рэ £
* >
3 я
В я
Я » я
Й я
а
я.^
ш £ Я
а я
рз п> Л
ей я
Я рэ
Я н я
о Й п
> о > § « §
? 3 ^
5 о на
Р3 1-3 Я
ч я 5
В н
ГО -р. 51
о 5 Я
а| 8
1-3 13 _з
Я а' о
Я 5
о 3 Я а
со О 13
о X о
^ 3 ^
1я1 ' §
о на ГО н-.
Я1' Я
Е.'З
оэ -а.
Я а
Й х
£ ®
я «
я рз
2 >
° 1
° 5
я >
2 5
» •
« ОТ
О рэ
5 >
В 8
^ а >
§ 43
а о
о >
со №
5 а
я' > 3
" 3
рз РЗ
на го
Я 13
го о
►е- д
Д Б
13 -Я-
Я
> «
Я' -К
Я а
Я "со >
Я §
о ^
3 §
а со
рз со рз
СТ\ В
О с-
> >
>
О 13
1
СП
-К я о а
ОЛ го
> 13 рз
и на
№ л>
СО !—■ ? £
<Ъ О * 2 рз - <
№ 13
I
СП ^ Я
ч -е-я >
рз л
• ж
от -Я
О
Р м
ч Я
13 а
>
о
Я
о а я X
. Л
ж я
я<
Я 60 Я
00
я я
X
я
>'
я „
13 13
я я
го го
го го
1-3 1-3
>
о Я
о
о ^
о 3 а Я
та 1-1
СО СО И
я
>'
я
13
я
СП > рз
3
-с я
а
Я
о >
а\
Я
о
го
го
4 ч а а о о
нн
а
5 О
К СП
5 >
а
р3 с
> ®
С- а на
►е- а< №
К' 2 Я
О я Гй
а х 13
13
>
о а Я
Я
рз рз
I *
я
Я
го
Я ч Я сг
» Я 13 13
Сй О
Я В
рз ГО СП ' <
С? а
Я о" Я
а
го 13 го
2 л> 60
П Е О
я § §' »
я я
Л
рз
£
о
го а В ^ -
13 ^
О В
„ К а м Я я
Я ¿. я я в
5 Й
¡ч а о
Я
рз
>
Я 13 Я
го
го н а
а
со
" -
н а\ со
п Ё' ?
О К Л
-с я
я
13
о
СП
я я я
на а
■Р
Я
о
го о
СП
о 3
Я 3 Я
* в
I- °
я °
13 2
5 8
2 *
м &
н а
я
а
_ о ~ Я
Я. >'
о Я
о §
2' я
Я рз
* я
Э СЛ > ^
»-1 СО
Я 2
а 13 Я я
я я
ж
рз н
3 рз
1-3 го
Л
СП Й
О я
н «
о
3 £ ^ 13
о ^
- рз
в.
со
• я
о
СП
а я Я я н Я
> -3 о
о н я
я
рз
я о" Д я
о К &
СП Я
я я
я я<
13
го 5
н я
рз О
я «
13
я
я
*
■<
О
а рз 13
го н а рэ го
5 «
8 > а Й № Я
на 13 а
Я
Сй О
съ ^
о Л ч Я а
гъ
5 я 11
я я
' 13 13 рз рз
: -Ш -Ш
а' а' Я я
>
о на о
СП >
я
а рз
13
о >
з-
Я 13
я
>
1
3 я
о -е-
> я
я О
на 1-:
№ ^
2 Я
п> Я X X рз
В.
со' >' •ф-2 Я 2
О 13 я 2 ? ?
а
13
о
СП
2 > 1±* НИ
о
СП
о н я
я
рз
я о" я
рз >
з-
я
о ч
13
съ СП
го
13
Я 2
¡4 >'
« я
^ -
Я О
О Я
го ^
О я
а _я
о е-
рз Я
О
13 13
Я я
я Й.
о аз
-С со
О ^ 3
Р2
Я го
I. §
О Я Я «
а 13
рз
Я Я
Я В
Я
аз в *
> 1 № я я §
Я 2
а £>
а со Я
3 3 н
13
о
О ё
СП о
я ^
Я 8
Й. я
а <?
Я 13
2 -Я
ОТ
го о 13
Я
о
рз н
нн а Я о 13
"" Л
я а' я
я ^
а
Я ^
рз о «
^ ё В
Я
13
о
ОЛ К
о Я на
я
рз
13 н
о я 2> 2 на
Л
в
Я< го
1 ь
Я
а 13
о
Ц Я Я
еъ но
рч >5 О- ч* о
со Я
> В К £1 >-1 В.^ 13 § 2 2 52
рз
я
рз
я
>
рз ч рз
СО 2 рэ й
> в
а * ^
8 9
м Л 3 Я
а я
3
ж а
рз >
К'
рз
я
3 со
рэ Я
я ^
а о
" Я
Й п
рз ^
13 рз
О я я
О 3 13
5 5
рз ^
на к
Я о.
о
13 Н-.
о Го
со на
13 рэ
рэ
13 >
Сй
а Я
Сй
го
ж
ч рз ч а'
Я 13
рз
я. а
Сй
*
Я на №
о го о
СП
я
13 го
О ч
Я4 §
о «
Л
О
13
о
со 13 Л
Н
рз ^
о
13
о
со рз 13
о
О) нз" я о
я
>'
я
13
я
е. 1-з о
2 з
Го Сй
Й Л
3 о 2 Я Я о
>
Я а я
Я рз
я -
рз рз
рз рз
13 НЗ
О Я О) •
ч" я
о.
я' >
рз ч я
Я на № а
со со §
" 2
оэ я
я
О ^
13
о
со
а Я ч Ж
о
я я
Л
¡2 5
Сй
13 го
о Я
со на №
Я М
Я 13
я я я
Л
2
" го
Сй го Я И
£
СО ^
я 5
а
I' §
ё 5
я я
Я а
^ *
СТ\ 13
я
я *
я
Сй
я я
Л
-с я
о «
13
я
я о я я
на
4 Я
£ ^
5 з
6 а
Я 1 ■ на Я
13
Я „
►е-13
я я
О го
Н-: на
1-3 »
р2
Я 3
я 3
>
я Я
я<
я к
> >
Я Р2 М
на о н я о
Я 13
-I I -
£ а а
5 8 >
2 а'
13 я и о 5
Я СО »
рз бо на
Л Я 13
Р3 -нН >
1-3 о
л Я а
I I
а
а рз ч я
я
о >.
ч" я -с я рз
го Я н
рз Я
Я'
а >
Сй
13
^
рз а
Я а 13
р? о В го
О
а °
В
о ж
13
ж
я' я
на Я го №
Я
рз
13 Я
я
*
к
рз
►е-
я. о" я
рз
я я
Л
Я 13
о о
1-3 СП
13 >
в; §
я к
а- О
Я
О
я.
а Я
-с
Я
я
Л
я
>'
я
13
я
я я
X
я
>'
я
13
я
я
рз го
Сй >
Сй
Я -Б я
я я
0 1
1
рз
СП
о ч о а рз 13
го
Й £
рэ ГО
ч
а а
Я р2
> 2
я -
а а
13
Сй >
Я
на
рз
со
•а
рз ч я
о 13
24 я
>
я
а
Сй >
я
го
о я
о
13
> м
я 60
"О Э
а ^
2 О
5 13 го
1-3 13
а о
О ст»
а о я
7 Я
>
з-Я
О >
о я
о
ж о я ж
13
Сй
на Я
Я >
з-
Ж 13
Сй >
Я
на о
а я я я
о
я
>
рз на
я
на Я Ж о Я
на Я а
СП рз
Я
*
со рз
ж
О 13 Я го на
а рз Я
я
Л
Я со
- а о
Я 3
я< ° - н ей -н- я
^ ё а « Я
рз Сй 13 Я рз Ж на
на о
СП
на
о
>
Я 13
я
го
го н а о
Я
о
на о
СП
на
о
ж
13
Сй >
Я
на
1-3 нз Сй
е- 43 ® 2 рз Я. го я' ал о а
я
я на о ^
о
СП на о
Л
рз го а
Я *
о
рз го
СП
н Я
Я
О
а
Сй
X
Сй
Я Я
я<
Л рз го -а- 13 Я го на рз Я Я Л Ж 13
Сй >
Я
в ®
а
со рз
О
Р Й 53 о
'г-' >
рз 13 13 13
ж
на
я
а Я
о го на
о о СП го ч ^ Я " О 13
я
_ я
рз Л
рз го
я н. я
^ о
* В: -Й
о рз Го
2 2 о
3 я 5 В. » § & »и
а Я а
о Я
Л 5 5
Я Я: Я
Я Й со
» я'
со л> 7
13
■К <т> я
5 а >
0 Я
1 X Л
ж
13
Р3.
я' я
«
а Я
о го
а Я 13 рз Я К'
г з
Я О
а' а' Я
Й нВ -Я 13 рз
13
о
я >
рз С.
> Я
а я
Я Я
Э: 5
ГО О
Я. ^
13
о
рз 13
•а
рз
я я
Л
го
Я
>'
3"
го ч а
а Я Л
В I 2 3
Я^ 13 рз
а >
я' Я Л
на
Я °
Сй 5
60 Й
^ о
§ 8
2? ^
ГО Сй
го Я 2 Я Л
Я
3 ^
X рз 13
рз «
на
> >
Г
13 ¡2 Я
« 2
Р В
е о
13 >
я ^
Я 8 -В. 13
5 ё
** й-Е Й
а » 2 ё
о го о
а ■<
Сй Сй
« «
о о
Я Я
О о
й £
иэ я
•я °
о оч
Я х
о о
Ьт-« СЛ
^ СД
Й И
4 в
о я
> 2
8 я
* х я
рэ
Я< 13
а\
Я'
а
31 13
2 Я
В о
о ¡5 > а
Н-. РЗ
на Я
го я 1—
а п> м
^ "В
V I—■* сг
а о
5 Я 2
ё ^
рз на я
13 а я
£1 Р9 |
2 3
го
(и ^
13
р; а
Л
0 ,_ а\ о
нВ ®
13
рз ^ —
ГО н- рз
1 2 Я
Е ё я
13
я я
>
в.
> л
я я
13 го
Я >
го 1—
В 3'
* В
-Й я £
9 "
ч о го о а Я о
а я я
.с
Сй
Ьэ
Я
о
я
Я
ж
на
я а я я
Я<
13 -с. р> >
' "= я
а 1-3
В я
. я
а о а о 3
Я 13
рз
ж а
я *
о
я; з
я я
Л а
13 Я
я
*
о а
>
13 ё
Я >
го №
% 2
"В ^
рз я
а 13 рз ё
Я > а
Я !-• №
^ В а
бГльш активно! частини населення. Модель основана на соцГально-культурних особливостях нацГГ - масо-вГй орГентацГГ на досягнення особистого успГху кожного, а також високому рГвнГ економГчного добробу-ту. В основГ управлшня у Сполучених Штатах лежить оплата пращ» [4, с. 101].
У США найбГльш поширеними е поеднання рГз-них систем оплати процесу пращ - це погодинна та за нормою виробГтку, як доповнеш рГзномаштними ма-терГальними заохоченнями. НайпоширенГшою формою оплати працГ у США е поеднання вГдрядноГ та погодинноГ систем. ЗаробГтна плата працГвника пГд-приемства визначаеться за допомогою групування двох факторГв - погодинна тарифна сГтка та кГлькГсть робочих годин.
Дана система оплати пращ позбавлена виплати премГй працГвникам, бо американськГ еконо-мГсти говорять, що сума премГГ вже закладена ш тарифнш ставцГ та загалом заробгташ пла-тГ працГвника. ОсобливГстю американськоГ тарифноГ системи е дуже простий спосГб нарахування заро-бГтноГ плати. Проте бГльшкть шдприемств свГту, Г не т1льки у США, прагнуть до застосування на них даноГ системи оплати пращ разом Гз закладеним у нш мате-рГальним заохоченням.
«У ФранцГГ процес управлГння характеризуеть-ся бГльшим розмаГттям економГчних ГнструментГв, включаючи стратегГчне планування й стимулювання конкуренцГГ, гнучкою системою оподаткування. ВГд-мГнна ГГ риса - включення стратегГчного планування в ринковий механГзм. Базисом ринкових вГдносин у французькГй моделГ е конкуренцГя, що безпосередньо впливае на яйсть продукцГГ» [1, с. 248].
У системГ оплати працГ на пГдприемствах ФранцГГ спостерГгаються таи тенденцГГ:
+ залежнГсть рГвня заробигоТ плати вГд вартос-
тГ життя в краГнГ; + оплата пращ за шдивГдуальним пГдходом.
ЦГни на товари включаються в оплату працГ на всГх великих виробничих пГдприемствах, що зазнача-еться в колективному договорГ шдприемства. Оплата працГ за ГндивГдуальним пГдходом у ФранцГГ врахо-вуе рГвень квалГфГкацГГ працГвника, якГсть виконаних робГт, внесених працГвником пропозицГй щодо по-кращення роботи пГдприемства, рГвня згуртованостГ працГвника.
«Застосовують три основнГ пГдходи до ГндивГду-алГзацГГ оплати пращ:
1) для кожного робочого мГсця визначаеться «вилка» окладГв;
2) заробГтна плата дГлиться на постГйну, що за-лежить вГд займаноГ посади або робочого мГсця, Г змГнну, що вГдображае ефективнГсть працГ;
3) на пГдприемствах здшснюються таи форми ГндивГдуалГзацГГ заробГтноГ плати, як участь у прибут-ках, виплата премГй» [3, с. 126].
Перший пункт означае те, що на пГдприемствГ оцГнюеться ГндивГдуальна робота кожного працГвни-ка, а не всГх спГвробГтникГв загалом. Головним крите-рГем при оцГнцГ працГ робГтника е продуктивнГсть та яюсть його роботи та активна участь у житт шдприемства. У другому пунктГ йдеться про те, що, крГм за-робГтноГ плати, також виплачуються матерГальнГ за-охочення за яшсну роботу та сумлшне ставлення до працГ. Трудовий колектив активно обговорюе питан-ня з оплати працГ, коли збираеться у спецГальнГ комГ-сГГ. Зпдно з третГм пунктом ГндивГдуальний шдхГд з оплати працГ вГдображаеться в таких формах: + участь в прибутках;
+ можливГсть продажу акцГй пГдприемства
його працГвникам; + ГндивГдуальна виплата премГй.
«У ШвецГГ управлГння вГдзначаеться сильною соцГальною полГтикою, спрямованою на скорочення майновоГ нерГвностГ через перерозподГл нацГональ-ного доходу на користь менш забезпечених верств населення. Починаючи з 50-х роив, шведськ проф-спГлки на переговорах про переукладання колектив-них трудових договорГв проводять полГтику так зва-ноГ солГдарноГ заробГтноГ плати» [6, с. 168].
ПолГтика солГдарноГ заробГтноГ плати грунту-еться на таких принципах:
+ гГдна оплата за пдну працю; ^ незначний розрив мГж мГнГмальною та максимальною заробГтними платами.
Дана полГтика нацГлена на вирГшення багатьох завдань. Вона, зважаючи на ринкову конкуренцГю, нащлюе пГдприемство на те, щоб постшно оновлю-вати виробництво, спираючись на новГгш досягнення в науцГ та технологшх. Також впроваджуеться принцип пдноГ оплати за гГдну працю. У ШвецГГ це означае, що працГвники на пГдприемствах, якГ мають однаковГ професшш навички, продуктившсть працГ та вико-нують однаковГ завдання та доручення, отримують однаковГ заробГтну плату незалежно вГд результатГв господарськоГ дГяльностГ пГдприемства.
Характерна риса солГдарноГ заробГтноГ плати -це невеликий розрив мГж мШмальною Г максимальною заробГтними платами. Така система сприяе ство-ренню единого рГвня заробГтноГ плати, тобто заробГт-на плата у пращвнишв з низькою платнею зростае, а у пращвнишв з високою заробГгаою платою - зменшу-еться. При укладаннГ колективного договору включа-ють положення про високий темп зростання заробГтноГ плати у пращвнишв з низькою оплатою пращ. Це сприяе продуктивнГй роботГ квалГфГкованих працГв-никГв у рГзних сферах виробництва - матерГальнГй, невиробничш та штелектуальнш.
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах розвитку економши краГни особливе значення надаеться формам управлГння пГдприемством, якГ застосовуються на практицГ та
пГдвищують ефективнГсть та продуктивнГсть пГдпри-емства. Для того, щоб досягти ефективноГ роботи персоналу на пГдприемствГ, потрГбно створити друж-ню атмосферу, в якГй кожен працГвник мГг би прояви-ти себе повною мГрою. У реалГзацГГ цього плану зна-чну роль вГдГграе застосування економГчних методГв управлшня, тобто розробляеться система мотивацш, оцшюються результати працГ, обираеться стиль ке-рГвництва персоналом.
Якщо в основГ процесу управлшня лежать еконо-мГчнГ методи управлшня, то для бкьш яшсного Г швидкого виконання своГх обов'язшв можна зацГкавити людей матерГальними стимулами. Розгля-нувши види економГчних методГв управлГння, можна дшти висновку, що ва вони необхГднГ для ефектив-ного функцГонування пГдприемства. ПГдприемство не може функцГонувати без функцГГ планування, бо вона вГдповГдае за його подальшу роботу. Комерцшний розрахунок виконуе теж дуже важливу роль, бо вш за-безпечуе отримання високого прибутку при мШмаль-них витратах пГдприемства. Метод Г рГвень оплати прац та розмГр премГювання вГдГграють значну роль у внутрГшньому середовищГ пГдприемства, бо цГ фак-тори виступають мотивуючими в роботГ працГвникГв. Фактор цшоутворення також е важливим, бо вГд того, який рГвень цГни буде встановлений пГдприемством на виробленГ товари та надаш послуги, залежить роз-мГр його прибутку. Коли дохГд пГдприемства е недо-статнГм, йому стають потрГбнГ ГншГ джерела фГнансу-вання, тобто кредитування або ГнвестицГГ, без цього неможлива ефективна робота пГдприемства.
1з розглянутих краГн, де застосовуються еконо-мГчнГ методи управлГння, можна видкити ФранцГю та ШвецГю. У ФранцГГ оплата працГ залежить вГд вартостГ життя в даний момент, що е визначальним аргументом для пращвниюв. Також на тдприемствах засто-совуеться ГндивГдуальний пГдхГд при оплатГ працГ та премГй, який залежить вГд корисностГ працГ робГтни-ка. У ШвецГГ на пГдприемствах однаковоГ сфери дГ-яльностГ працГвники, незалежно вГд господарсько! дь яльностГ пГдприемства, отримують заробину плату на однаковому рГвнГ. Це називаеться принцип солГдарноГ зароб^но! плати, що допомагае скоротити розрив мГж мГнГмальною Г максимальною заробГтними платами.
ЕкономГчш методи управлГння займають головне мГсце в управлГннГ шдприемством, виступаючи його фундаментом. УправлГнському апарату потрГбно зосередити свою увагу на впроваджених економГчних методах управлГння у таких краГнах, як ФранцГя та ШвецГя, тодГ ефективнГсть нацГональних пГдприемств шдвищиться в к1лька разГв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Балабанова А. В., Сардак О. В. Орган1зац1я прац менеджера : навч. пос1б. КиТв : Професюнал, 2004. 416 с.
2. Козаченко Г. В., Пономарьов В. П., Ляшенко О. М.
EKOHOMÍ4Ha безпека пiдприeмства: cyTHicTb та мехажзм за-безпечення : монографiя. Кш'в : Лiбра Терра, 2003. 280 с.
3. Лизанець, А. Г., Поп I. I. Управлшня трудовим по-тен^алом в умовах кризи. Ekohomí4huü npocmip. 2009. № 24. С. 121-130.
4. Прокофьева Ж. В. Менеджмент : учеб. пособие. М. : Знание, 2000. 287 с.
5. Рудшська О. В., Ленська Н. I. Сучасна структура та ефектившсть метс^в менеджменту. Всник ОНУ. Cepin «Ринкова eKOHOMiKa: сучасна meopin i практика упpавлiння». 2016. № 2. С. 105-122.
6. Тарасова Г. О. Методи управлшня пщприемством в умовах економiчноï нестабтьностк Всник УНУ. Cepin «Мiж-народш eKOHOMi4Hi BidHocuHU та свтове господарство». 2015. № 5. С. 167-170.
7. Ткаченко О. М. Вибiр системи оплати працК Кадровик Украни. 2016. № 1. С. 41-46.
8. Харченко Г. А., Боровий Ю. М. Особливост соцн ально-психолопчних метс^в в управлшш пщприемством. Всник НТУ «ХП1». Cepiя «Акmуальнi проблеми упpавлiння та фiнанcoвo-гocпoдаpcькoï дiяльнocmi пiдпpиeмcmва». 2013. № 53. С. 178-181.
9. Шишкова Л. В. Теоретичн пщходи до формування мехашзму управлшня персоналом пщприемства. Держава та регони. Cepiя «Екoнoмiка та тдприемництво». 2015. № 1. С. 130-133.
REFERENCES
Balabanova, A. V., and Sardak, O. V. Orhanizatsüa pratsi menedzhera [Organization of labor manager]. Kyiv: Profesional, 2004.
Kharchenko, H. A., and Borovyi, Yu. M. "Osoblyvosti sotsi-alno-psykholohichnykh metodiv v upravlinni pidpryiemstvom" [Features of socio-psychological methods in the management of the enterprise]. Visnyk NTU «KhPI». Seriia «Aktualni problemy upravlinnia ta finansovo-hospodarskoi diialnosti pidpryiemstva», no. 53 (2013): 178-181.
Kozachenko, H. V., Ponomaryov, V. P., and Liashenko, O. M. Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: sutnist ta mekhanizm za-bezpechennia [Economic security of an enterprise: the essence and mechanism of provision]. Kyiv: Libra Terra, 2003.
Lyzanets, A. H., and Pop, I. I. "Upravlinnia trudovym po-tentsialom v umovakh kryzy" [Management of labor potential in a crisis]. Ekonomichnyiprostir, no. 24 (2009): 121-130.
Prokofeva, Zh. V. Menedzhment [Management]. Moscow: Znaniye, 2000.
Rudinska, O. V., and Lenska, N. I. "Suchasna struktura ta efektyvnist metodiv menedzhmentu" [Modern structure and efficiency of management methods]. Visnyk ONU. Seriia «Rynko-va ekonomika: suchasna teoriia i praktyka upravlinnia», no. 2 (2016): 105-122.
Shytikova, L. V. "Teoretychni pidkhody do formuvannia mekhanizmu upravlinnia personalom pidpryiemstva" [Theoretical approaches to the formation of the mechanism of personnel management of the enterprise]. Derzhava ta rehiony. Seriia «Ekonomika ta pidpryiemnytstvo», no. 1 (2015): 130-133.
Tarasova, H. O. "Metody upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh ekonomichnoi nestabilnosti" [Methods of enterprise management in conditions of economic instability]. Visnyk UNU. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove ho-spodarstvo», no. 5 (2015): 167-170.
Tkachenko, O. M. "Vybir systemy oplaty pratsi" [Choice of the pay system]. Kadrovyk Ukrainy, no. 1 (2016): 41-46.
