CC BY
21
УДК 330.341-025.27
СУЧАСНА КЛАСТЕРНА П0Л1ТИКА: СУТЖСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТ1
© 2017 ОН1ПКО Т. А.
УДК 330.341-025.27
Оншко Т. А. Сучасна кластерна политика: cyTHicTb та особливостi
Мета cmammi полягае у з'ясувант сутностi сучасноi кластерно!' полтики та ii особливостей. Зазначено, що в процес розробки та реал'ваци регюнально!, iнновацiйноi чи Ыдприемницько!' полтики уряди багатьох кран зосереджують увагу на кластеризации економки як на засоб'1 до-сягнення високого рiвня регюнальноi та нацюнально! конкурентоспроможност'и Сучасна кластерна полтика мае бути комплексною, тобто охоплюватир'вт полтики, програми тазасоби. Одмею з особливостей сучасноi кластерноi полтики еи ор'кнтовашсть на державно-приватне партнерство. Ефективною формою такого партнерства е кластеры! органiзацii. Авторське бачення сучасноi кластерноi полтики полягае в тому, що iiучасниками мають бути як держава, так i приватний сектор. Акцентовано увагу на необхiдностi тдтримки в УкраМ на державному р'вш iнновацiйних кластер'в, покликаних сприяти модермзацп снуючих галузей економки шляхом поеднання тради^й та виклишв сучасност'и Зроблено висновок про те, що учасниками процесу розробки та реал'ваци кластерноiполтики в УкраМ можуть бути громадськ органiзацii. Перспективою подальших досл'джень може бути розробка стратеги «ттелектуально'!' спецiалiзацii» регонв як важливоi складовоi сучасно: кластерноi полтики.
Ключов'! слова: кластер, кластерна полтика, кластерна програма, кластерна оргашза^я, державно-приватне партнерство. Рис.: 1. Табл.: 2. Шл.: 13.
Он'тко Тетяна АнатолПвна - астрантка кафедри економiчноi теори та прикладно} економки, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
УДК 330.341-025.27 Онипко Т. А. Современная кластерная политика: сущность и особенности
Цель статьи заключается в определении сущности современной кластерной политики и её особенностей. Отмечено, что в процессе разработки и реализации региональной, инновационной и предпринимательской политики правительства многих стран обращают внимание на кластеризацию экономики как на средство для достижения высокого уровня региональной и национальной конкурентоспособности. Современная кластерная политика должна быть комплексной, то есть объединять разные политики, программы, средства. Одной из особенностей современной кластерной политики является её ориентированность на государственно-частное партнерство. Эффективная форма такого партнерства - кластерные организации. Авторское видение современной кластерной политики состоит в том, что её участниками должны быть как государство, так и частный сектор. Сделан акцент на необходимости поддержки в Украине на государственном уровне инновационных кластеров, способствующих модернизации существующих отраслей экономики путем сочетания традиций и вызовов современности. Сделан вывод о том, что участниками процесса разработки и реализации кластерной политики в Украине могут быть общественные организации. Перспективой дальнейших исследований может быть разработка стратегии «интеллектуальной специализации» регионов как важной составляющей современной кластерной политики.
Ключевые слова: кластер, кластерная политика, кластерная программа, кластерная организация, государственно-частное партнерство. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 13.
Онипко Татьяна Анатолиевна - аспирантка кафедры экономической теории и прикладной экономики, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
UDC 330.341-025.27 Onipko T. A. The Current Cluster Policy: Essence and Characteristics
The article is aimed at defining essence of the current cluster policy and its characteristics. It was specified that, in the process of developing and implementing regional, innovation and entrepreneurial policies, many governments drew attention to the clustering of economy as a means of achieving a high level of regional and national competitiveness. The current cluster policy needs to be integrated, that is, to unify different policies, programs, and means. One of the characteristics of the current cluster policy is its orientation towards public-private partnership. The efficient form of such a partnership is cluster organizations. The author's vision of the current cluster policy is that both the State and the private sector should be parties to it. Emphasis has been placed on the need to support in Ukraine, at the State level, the innovation clusters that facilitate modernization of the existing economic sectors by combining the traditions and the challenges of modernity. It has been concluded that social organizations could be involved in the process of development and implementation of cluster policy in Ukraine. A prospect for further research can be development of the «intellectual specialization» strategy for regions as an important constituent of the current cluster policy. Keywords: cluster, cluster policy, cluster program, cluster organization, public-private partnership. Fig.: 1. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
Onipko Tetiana A. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Applied Economics, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: tetianaonipko90@gmail.com
Останшм часом, у процей розробки та реалшаци регюнально!, науково-технолопчно! (шнова-цшно!) чи тдприемницько! полпики, уряди багатьох кра!н усе бкьше зосереджують увагу на класте-ризаци економши як засобi досягнення високого рiвня регюнально! та нацюнально! конкурентоспроможнос-ri. Феномен кластерно! полпики набув актуальност у зв'язку з посиленням глобалiзащ! свггово! економжи та водночас зростанням конкуренщ! мiж кра!нами та реп-онами. Найважлившим завданням сучасно! кластерно!
полники, зпдно з висновками Оргашзащ! Економiчного Сшвробпництва та Розвитку (ОЕСР), е виявлення та по-силення факторiв, яю сприяють зростанню концентращ! шновацшних шдприемств. Загалом кластерна концеп-цш може бути використана урядовцями для передових i вцсталих регюшв, малих, середнк i великих шдприемств, шдтримки зрких i нових галузей економжи.
Дослцженням феномена кластерно! полiтики за-ймалися експерти мiжнародних структур та оргашза-цш, зокрема ОЕСР, бвропейсько! Комга!, бвропейсько!
Кластерно'1 Обсерватори. OKpeMi аспекти кластерно'1 полижи були висвiтленi в працях закордонних науков-цiв: Т. Андерсона, П. Дероше, М. Енрайта, Ч. Карлссо-на, К. Кетелза, Дж. Кортрайта, Р. Мартша, Г. Лiндквiста, М. Портера, С. Розенфельда, П. Санл^ О. Солвелла, Н. О. Корчагшо'1, Л. С. Маркова, I. В. Пилипенка та iн. Питаннями кластеризаци економiки займалися й украш-сью вченi, у тому числi З. С. Варналш, М. П. Войнаренко, О. П. Гармашова, В. М. Геець, М. О. Кизим, О. Д. Лук'я-ненко, С. I. Соколенко, О. П. Тищенко, В. Г. Федоренко, Л. I. Федулова, В. 6. Хаустова, В. I. Чужиков та ш. Разом з тим глибшого вивчення потребуе проблема центифжа-ци учасникiв кластерно'1 полггики та зв'язкiв мiж ними.
Тож метою стати е з'ясування сутност сучасно'1 кластерно'1 полiтики та ïï особливостей.
За визначенням експертiв 6вропейсько'1 Комiсiï,
«кластерна полiтика» е вираженням полпично"!
цiлеспрямованостi, яка виявляеться у низщ кон-кретних урядових заходiв, спрямованих на змiцнення iснуючих кластерiв та формування нових [1, p. 11]. Так, бкьшкть европейських краш реалiзують кластерну по-лiтику, маючи вiдповiднi програми пiдтримки кластерiв. У рамках проекту «Europe Innova Cluster Mapping Project (2008 р.) агентством Oxford Research AS було дослужено 31 европейську крашу i виявлено 69 нацюнальних кластерних програм у 26 крашах та 88 регюнальних у 17 крашах [2, p. 30].
За дослцженнями 6вропейсько'1 Кластерно'1 Обсерватори у 2015 р. було виявлено 16 дшчих нацюнальних кластерних програм у 15 крашах - членах 6С, тодi як окремi европейськi краши здiйснюють перегляд нащ-ональних кластерних програм, iншi - взагалi не реалiзу-ють кластерну полiтику на нащональному рiвнi [1, p. 18]. Зменшення кiлькостi нацiональних кластерних програм викликано зростанням ролi регiональноï кластерно'1 по-лiтики, а також iмплементацiею нацiональних кластерних програм у масштабнШ нацiональнi програми. За-галом низка европейських краш пiдтримують кластери упродовж 20 роив, тодi як iншi почали пiдтримувати 'к нещодавно.
Американський економкт М. Портер акцентував на тому, що держава мае орiентуватися на змiцнення вск без винятку кластерiв, а не лише обраних. Уряд, на його думку, покликаний сприяти зростанню iснуючих i виникаючих кластерiв, а не намагатися створювати цк-ком новi кластери. Зусилля з розвитку кластера мають спрямовуватися на досягнення конкурентних переваг i спецiалiзацiю, а не на повторення того, що вже кснуе в шших регiонах. Учений вважав, що осккьки у процесi розвитку кластерiв змiщуються ïхнi конкурентнi переваги, то в^повцно змiнюються прiоритети уряду. Якщо на ранньому етапi прюритетним для уряду е полшшен-ня шфраструктури, то в подальшому його роль зводить-ся до усунення перешкод для нововведень [3, с. 322].
Американський учений Дж. Кортрайт, як i М. Портер, переконаний у тому, що неможливо створити новий кластер «з нiчого». Замкть цього державнi дiячi i практики мають зосередитися на розвитку умов, необхцних для формування кластерiв, включаючи iнститути шд-
тримки створення знань, 6i3Hec-KyAwypy для шдтримки шдприемництва, усунення перешкод у xogi створення фiрм, наявнiсть капiталy [4, p. 47-48]. На думку шшого американського дослдника - С. Розенфельда, кластерна политика мае бути спрямована на вивчення взаемодп компанiй у межах кластерiв; iнвестyвання у сощальний капiтал i соцiальнy iнфрастрyктyрy; заохочення взаемо-обмiнy iдеями мiж кластерами [5, p. 18-19].
Шведський дослцник К. Кетелз видкив двi основы складовi кластерно'1 полiтики: 1) держава шдтримуе створення основи для спкьних дiй з метою усунення проблем координацп та використання екстерналiй; 2) держава проводить цкеспрямовану полiтикy з шд-тримки iнновацiй або залучення iнвестицiй незалежно вiд наявносп платформи для спiвробiтництва. Сyчаснi кластерш полiтики зазвичай поеднують обидвi складо-вi. У цьому переконуе шведська програма «Vinnvaxt», нiмецька - «German Spitzencluster-Wettbewerb», фран-цузька - «Pôles de compétitivité», яю пiдтримyють створення кластерних платформ i водночас забезпечують фь нансування широкого спектра видiв дiяльностi класте-рiв з метою шдвищення ïx iнновацiйностi [8, p. 26-27].
Сшввгтчизник К. Кетелза Т. Андерсон виокремив п'ять тишв кластерно'1 полiтики: брокерська (створення платформи для дiалогy та спiвробiтництва мiж рiзними учасниками кластера); полiтика попиту (шдвищення вцкритосп yчасникiв кластера новим цеям та шнова-цiям); полiтика у сферi пiдготовки кадрiв (шдвищення квалiфiкацiï працiвникiв); полiтика заохочення мiжна-родних зв'язкiв (посилення взаемоди мiж закордонни-ми та вiтчизняними гравцями); рамкова (забезпечення умов для трансакцш мiж учасниками кластера) [7, p. 60]. Однак, на думку вченого, полiтика держави, з одного боку, сприяе зростанню кнуючих кластерiв i створенню сприятливих умов для формування нових, а з шшого -може призвести до виникнення ризиюв, у тому чи^ ви-кривлення природних процесiв кластерного розвитку.
Позицш британських дослiдникiв Р. Мартiна та П. Санлi щодо кластерно'1 политики е бкьш критичною, осккьки останнiм часом кластери, ставши модним «брендом», отримали занадто багато уваги з боку як учених, так i полиикш. 1х позицiя базуеться на тому, що не кнуе узгодженого визначення поняття «кластер», а значить, i вцсутня едина модель кластерно'1 поль тики. На думку вчених, кластернi «ярлики» необгрунто-вано прив'язуються до рiзниx видiв полiтики [6, p. 23].
Точка зору украшських дослiдникiв, зокрема В. М. Гейця, В. П. Семиноженка та Б. 6. Кваснюка, поля-гае в тому, що кластерна полiтика залежить вiд специфь ки економiчноï полiтики, яку реалiзyе уряд тiеï чи iншоï краши [9, с. 249]. У мiжнароднiй практищ мають мiсце двi основш моделi кластерно'1 полiтики. Лiберальна модель кластерно'1 полiтики використовуеться у крашах з лiберальною економiчною системою, у якш ринковому фактору выводиться значне мiсце в економiчнiй поль тицi уряду (наприклад, США, Великобританш, Канада, Австралiя). В умовах лiберальноï моделi кластери спо-чатку створюються спонтанно на основi ринкових сил, а надалi пiдтримyються органами влади. Дирижистська
модель кластерно1 пол1тики е характерною для краш з пом1тн1шим втручанням держави в економжу (напри-клад, Франц1я, Швец1я, Ф1нлянд1я, Япон1я, Сшгапур, Швденна Корея). У даному випадку держава активно реал1зуе програми 3i створення шфраструктури для най-бкьш значимих кластерiв, у тому числi дорк, аеропортiв, науково-дослiдних iнститутiв, фiлiалiв ушверситепв.
За Генезою (походженням) окремi дослцники ви-дкяють два типи сучасно'1 кластерно'1 полiтики, а саме: «згори-вниз» i «знизу-вгору» [10, с. 15]. У першому випадку iнiцiаторами проведення кластерно'1 полiтики бкьшою мiрою е центральнi органи влади. Кластерна политика такого типу успiшно реалiзуеться у Фiнляндiï, Дани та Нидерландах. Зокрема Фiнляндiя, за-вдяки кластернш полiтицi, змогла за останнi два десяти-рiччя вийти у свiтовi лiдери щодо конкурентоспромож-ностi та перетворитися в телекомушкацшну супердержаву. Разом з тим шщаторами проведення кластерно'1 полiтики можуть бути органи регюнально'1 влади або мiсцевi об'еднання шдприемщв, якi стимулюють фор-мування кластерiв «знизу-вгору» (кластернi iнiцiативи). Прикладами успшно'1 реалiзацiï кластерних iнiцiатив на мюцях е Верхня Австрiя, Каталонiя (Iспанiя), Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя (Нiмеччина) тощо.
Згiдно з висновками ОЕСР сучасна кластерна полита пов'язана з регюнальною, науково-технологiчною (iнновацiйною) або шдприемницькою полiтикою. На-приклад, кластерна програма Шмеччини «InnoRegio» спрямована на розвиток економiчно слабших схiдних регiонiв краши. Метою кластерних програм може бути шдтримка найбкьш перспективних високотехнолопч-них галузей у регiонах, де зосереджеш iнновацiйнi фiр-ми та науково-дослцш центри. У цьому переконують шновацшш кластери Япони та штату Джорджiя (США), де унiверситети служать ядрами кластерiв i водночас фундаментом для побудови спкьних проектiв з шшими гравцями. Вiдповiдно кластернi програми, яю «витжа-ють» з пiдприемницькоï полиики, передусiм орiентова-нi на розвиток малого i середнього бiзнесу. Особливю-тю таких кластерних програм е те, що ранiше пiдтримка надавалась iндивiдуальним фiрмам, а нинi - скупченню фiрм. Зокрема, модель промислових районiв 1тали служить прикладом налагодження зв'язкiв мiж невеликими фiрмами [11, p. 54-55].
Кластернi програми можуть досягати множинно-стi цкей, виходячи з регiональноï, iнновацiйноï чи шд-приемницько'1 полiтики. Прикладами багатоцкьових кластерних програм, якi охоплюють зазначеш полiтики, вважаемо програму з розвитку шновацшних кластерних мiстечок «Innovative cluster cities» (Пiвденна Корея) та програму з розвитку полюав конкурентоспроможностi «Pôles de compétitivité» (Францiя). Поеднання двох по-лiтик (пiдприемницькоï та шноващйно'О пiдтверджують такi кластернi програми, як фшська «National Cluster Programme», шмецька «Bioregio», японська «METI Industrial Clusters», шведська «VINNVAXT». Симбiоз регiональноï та шдприемницько'1 полiтики знайшов вЬ-дображення у шведсьюй кластернiй програмi «Visanu» та вiдповiдно французькiй «Systèmes productifs locaux».
Своею чергою, регюнальну та шновацшну полiтику зв'язують таю кластерш програми, як «NRC Technology Cluster Initiatives» (Канада) та «Peaks in the Delta» (Hi-дерланди) [11, р. 60-61].
Загалом у 2/3 европейських краш кластерна по-лiтикa е складовою iнновaцiйноi полiтики. Четверта частина европейських кластерних програм пов'язана з регюнальною полггикою, що викликано необхцшстю пiдвищення конкyрентоспроможностi регiонiв. 1снують програми, яю не обов'язково мають назву «кластерна», але е такими за сутшстю. Зокрема, вiдсyтнiсть спещаль-но'' полiтики розвитку клaстерiв у Швейцари поясню-еться тим, що в краМ iснyе деккька програм гaлyзевоi полiтики на федеральному рiвнi, яю спрямовaнi на тi ж сaмi цiлi, що й кластерна полiтикa [12, с. 41]. Характерно, що цш кластерних програм можуть змшюватися залежно вiд економiчноi чи полгтично'1 ситуаци в крaiнi, популярност клaстерноi полiтики.
1снують вiдмiнностi мiж крашами вiдносно ккь-костi та видiв нaцiонaльних мiнiстерств, вiдповiдaльних за реaлiзaцiю клaстерноi полiтики, та агентств, яю реа-лiзyють клaстернi програми. При цьому ккьюсть мшс-терств може перевищувати кiлькiсть агентств (Iспaнiя, Фрaнцiя), в iнших крашах - навпаки (Японiя, Шдерлан-ди), школи цi значення збiгaються (Канада, Швденна Корея) [12, с. 57].
Щ
ширше кол
'об кластерна полиика не перетворювалася в iнструмент лобшвання полiтичних i галузевих .штереав, вона повинна охоплювати якомога ширше коло учасниюв. Тому в процесi розробки та реа-лiзацii сучасно! кластерно! полiтики доцiльно дотриму-ватися принципу державно-приватного партнерства. Як засвкчуе свиова практика, однieю з новiтнiх ефектив-них форм такого партнерства е кластеры органiзацii, якi безпосередньо здшснюють управлiння кластерними iнiцiативами, координують зв'язки мiж владою, наукою та шдприемництвом, а також забезпечують учасникiв кластерiв низкою послуг (бiзнес-послуги малим i серед-нiм п^дприемствам; органiзадiя треншгш; iнновацiйна та iнформацiйна пiдтримка; консалтинговi послуги; сприян-ня розширенню кластера). На рис. 1 представлено автор-ське бачення учасникiв сучасно! кластерно! полiтики та зв'язкiв мiж ними.
Сучасна кластерна полiтика прямо чи опосеред-ковано зосереджена на таких об'ектах: мюця (лцирую-чi регюни, бкьш вiдсталi регiони, регiональнi центри); галузi економiки (динамiчнi, вразливi, стратепчно важ-ливi, соцiально важливi); учасники кластера (велию, се-реднi та малi пiдприeмства, унiверситети, дослцниць-ю центри, фiрми спiн-офф i старт-апи тощо). Об'екти кластерно! полiтики мають бути чгтко визначеними для того, щоб переконатися в наявностi необхцних ресурсiв та досяжностi цкей. 1снують кластернi програми, якi зосереджеш лише на розвитку стратегiчно важливих для краши галузей. Деякi кластерш програми створеш з метою шдтримки соцiально важливих галузей, пов'язаних з екологieю, безпекою та здоров'ям [11, р. 76].
На думку деяких дослцниюв, необгрунтоване копiювання «кращих зразкiв» кластерiв - справа ризи-
Рис. 1. Учасники сучасноТ кластерноТ полггики та Ух зв'язки
Джерело: авторська розробка.
кована, тому урядовцям варто в1дмовитися в1д модно1 стратеги «клонування Кремн1ево'1 Долини» [13]. Клас-терна полггика повинна передбачати селективний шд-х1д, тобто на державному р1вш потр1бно вир1шувати, як1 види економ1чно'1 д1яльност1 варто п1дтримувати, а яю залишити на волю ринкових сил. При розробщ кластер-но'1 пол1тики держав1 необх1дно обрати або наступальну стратег1ю (стимулювання високотехнолог1чних класте-р1в - 1нформац1йних, б1о- 1 нанотехнологш), або захисну (збереження традиц1йних виробництв - автомобкьно! та текстильно'1 галузей, верстатобудування тощо).
В бврош кнують усп1шн1 кластери, для яких шд-тримка з боку держави виявилася доцкьною. Йдеться про пожвавлення традицшних вид1в економ1чно'1 д1яль-ност1 за рахунок запровадження високих технолог1й у сфер1 дизайну, виробництва 1 маркетингу. Результатом такого шдходу виявилися «нов1 поеднання» традиц1й та сучасних загальносвпових тенденц1й (табл. 1).
В УкраМ п1дтримка держави була б доцкьною при формуванн1 1нновац1йних кластер1в, покликаних сприя-
ти модерн1заци традицшних галузей економжи, поедну-ючи тим самим традици та виклики сучасност1. Напри-клад, ураховуючи сучасну проблему енергозбереження та забруднення навколишнього середовища, перспек-тивними е шновацшш кластери в галуз1 альтернативно'1 енергетики (сонячна та пов1тряна енерг1я, енерг1я в1д переробки побутових в1дход1в), а також кластери в галу-з1 нов1тнього еколопчно чистого автомобкебудування («зелен1» автомобш, включаючи електромобш, автомобш на вод1 чи стисненому пов1тр1). З огляду на сучасну проблему якост продукпв харчування перспективними вважаемо 1нновац1йн1 аграрш кластери з виробництва еколог1чно'1 чисто'1 (без ГМО) та високояк1сно'1 продукци, яка в1дпов1датиме м1жнародним стандартам. З огляду на попршення стану здоров'я населення, у тому числ1 д1тей, поширення «хвороб сучасност1» доцкьною може стати шдтримка на державному р1вш 1нновац1йних кластер1в у галуз1 бюмедицини та б1офармацевтики.
В ун1тарних державах ш сильною централ1зац1ею влади пров1дну роль у розробц1 та впровадженш клас-
Таблиця 1
Приклади усшшного створення кластерiв в Cвропi за рахунок поеднання традицш i сучасних загальносвiтових тенденцiй [13]
Репон (краТна) Традицiйна галузь Загальносвггова тенденцiя Нове поеднання
Юра д'Арк (Швейцарiя) Годинникове виробництво Маркетинг i спосiб життя Годинники Swatch
Емiлiя-Романья (lталiя) Текстильна промисловiсть Високi виробничi технологи Модний одяг
Баден-Вюртенберг (Нiмеччина) Верстатобудування Цифровi носГГ Мультимедiйне устаткування
Ютландiя (Данiя) Виготовлення меблiв Якiсть i спосiб життя Дизайнерсык меблi
Манчестер (Великобританiя) Важка промисловiсть Поп-музика/поп-арт lндустрiя розваг
Пiвнiч Па-де-Кале (Франтя) Виробництво одягу Намагання до зручносп Замовлення поштою
Дунаканьяр (Угорщина) Туризм Старiння населення i зростання рiвня життя Оздоровчi курорти
О ш сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
о
ш
о
ш
сс:
<
m 2
терних програм в1Д1грае нащональнии р1вень управлш-ня. П1дтвердженням цьому е кластерна пол1тика Япони та Швденно! Коре!, де рол1 нац1ональних уряд1в вира-жаються в шщшванш, ф1нансуванн1 та 1мплементацИ кластерних програм. Разом з тим у державах з федера-тивним або децентрал1зованим устроем основна вцпо-в1дальн1сть за реалшацш кластерних програм покладе-на на регюнальний р1вень управл1ння. Зокрема, у США влада кожного штату мае право на шщшвання, фшан-сування та реал1зацш кластерних програм. У Шмеччиш рег1ональна влада проводить в1дб1р учасник1в кластерних програм, забезпечуе !х фшансування та реалшацш. У краМ Баск1в (автономна область 1спани) роль регю-нального уряду полягае не лише в шщшванш, але й у [мплементаци кластерних програм [11, р. 112-114].
Осккьки кластерш програми е значною м1рою залежними в1д державних гравцгв, участь у них представниюв приватного сектора е доцкьною, бо вони можуть виступати додатковим джерелом фшан-сування. До того ж, приватн1 гравщ е бкьш активними i гнучкими, вони швидше адаптуються до змш в економiцi, легше реагують на ринковi потрясiння. Зокрема, у шта-тi Джорджiя (США) представники приватного сектора не лише здшснили фшансування кластерно! програми «Georgia Research Alliance», але й виступили i"i шщтто-рами. У Нидерландах приватнi гравщ вцирають важливу роль у визначенш кластерно! стратег!! та фiнансуваннi кластерно! програми «Innovation Key Areas» [11, р. 114].
У 2016 р. експерти бвропейсько! Комки розроби-ли довцник ¡з питань кластерно! пол1тики «Smart guide to cluster policy» [1]. У цьому виданш були визначеш переваги сучасно! кластерно! полпики (табл. 2). Своею чергою, вказанi переваги е своерiдними рекомендацiя-
ми урядовцям для розробки та успшно! регшзаци сучасно! кластерно! полпики. Зокрема, йдеться про спри-яння процесу формування швидкозростаючих галузей економжи (б1офармацевтика, 1нформац1йн1 технологи, екошдустр1я, лог1стика тощо); дотримання стратеги «штелектуально1 спец1ал1зацГ1» (п1дтримка шновацшно-1нвестиц1йного розвитку регюшв та 1х конкурентних переваг); розширення кола учасник1в кластерно'1 политики; п1дтримка м1жгалузевих зв'язк1в; забезпечення узгодженост кластерно'1 пол1тики з шновацшною, шд-приемницькою, рег1ональною пол1тикою; сприяння по-зиц1юванню кластер1в у м1жнародних ланцюжках тощо.
Наведен1 в табл. 2 недолжи вказують на вузький (обмежений) шдх1д до розробки та реалшаци кластер-но1 пол1тики. Натом1сть наведен1 переваги св1дчать про комплексний (системний) п1дх1д до розробки та реал1-з ацГ1 сучасно1 кластерно1 пол1тики, який поеднуе в соб1 р1зн1 пол1тики, програми та засоби.
ВИСНОВКИ
В умовах глобал1защ1 кластерна пол1тика е одним 1з важливих напрям1в економ1чно1 пол1тики кра1н з шд-вищення 1х нац1онально1 та регюнально1 конкуренто-спроможност1. Сутн1сть сучасно1 кластерно1 пол1тики передуйм полягае в забезпеченш сприятливих умов для формування кластер1в, застосуванн1 заход1в з метою шдтримки 1х усп1шного функщонування. У проце-с1 розробки та реалшаци сучасно1 кластерно1 пол1тики необх1дно дотримуватися системного п1дходу. Серед особливостей сучасно1 кластерно1 пол1тики виокреми-мо таю: оршнтованкть на державно-приватне партнерство; залучення широкого кола учасниюв; узгоджен1сть з 1нновац1йною, п1дприемницькою, регюнальною пол1-тикою; сприяння просуванню кластер1в на м1жнародно-
Таблиця 2
Переваги i недолiки сучасно! кластерно! полггики за даними СвропейськоТ KoMicii
Переваги Недолги
Пщтримка нових в1одв дiяльностi, зокрема тих, як реалiзуються групами або мережами галузей Пiдтримка окремих спецiалiзованих фiрм
Сприяння зростанню кланов, спираючись на iснуючi переваги тих чи Ыших регiонiв Створення кластерiв з «нуля», тобто проведення полiтики «бажане за дiйсне»
Фiнансування стратепчних кластерних iнiцiатив, якi узгоджуються з цтями стратегiй «штелектуально''' спецiалiзацií» Фiнансування велико'' шькосп рiзноманiтних кластерiв
Використання переваг тих чи шших репоыв для сприяння процесу формування швидкозростаючих галузей економiки Слiдування тенденцГ'' зростання без розмiрковувань
Слiдування системному кластерному пщходу, орi£нтуючись на мiжгалузевi зв'язки Слiдування вузькому галузевому кластерному пщходу
Участь у проведеннi кластерно'' полiтики широкого кола учасникiв, включаючи пiдпри£мцiв, iнвесторiв, науковцiв i полiтикiв; установлення зв'язкiв кластерно'' полiтики з шшими видами полiтики (шновацп, iнтернацiоналiзацiя малих i середнiх пiдпри£мств тощо) Розробка та реалiзацiя кластерно' полiтики iзольовано вiд Ыших полiтик
Пщтримка кластерних iнiцiатив, спрямованих на пози^ювання кластерiв у мiжнародних ланцюжках Пiдтримка лише замкнутих кластерних шщатив
Побудова регюнальних партнерств як основи для при£днання до £вропейських стратепчних кластерних партнерств Зосередження виключно на змщненш регiональних партнерств
£2
=Л <
X
<
Ш
Джерело: складено за [1, p. 23].
му piBHi. Запорукою успиу сучасно! кластерно! политики е i"i yзгодженiсть на вск piBHHx yпpавлiння: нацюналь-ному, регюнальному та мiсцевомy. На нашу думку, ак-тивними учасниками процесу розробки та pеалiзацii кластерно! полiтики в Укpаiнi можуть бути громадсью оpганiзацii (як-от pегiонального розвитку, еколопчно! спpямованостi, захисту прав iнтелектyальноi власнос-тi, збереження культурно'1 спадщини тощо). Досвiд дь яльностi Асоцiацii «Под^я Перший» (Хмельниччина) переконуе в тому, що ця громадська оpганiзацiя спри-яла розвитку pегiонy, у тому чит шляхом iнiцiювання створення кластеpiв.
Перспективами подальших дослiджень може бути розробка стратеги «штелектуально'1 спещаль заци» pегiонiв як важливо'1 складово'1 сучасно'1 кластерно'1 полiтики. Дана проблема може бути не лише поглиблена в теоретичних дослцженнях, але й реаль зована на пpактицi спкьними зусиллями вiтчизняних наyковцiв та пpедставникiв влади. Потребують удоско-налення iснyючi методики ощнювання ефективностi кластерно'1 полiтики в контекст iнновацiйного розвитку економiки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Smart guide to cluster policy. Guidebook series/European Commission, 2016. 60 p.
2. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries/Europe Innovation Cluster Mapping Project. Oxford Research AS, 2008. 35 p.
3. Портер М. Конкуренция. М.: Вильямс, 2005. 608 с.
4. Cortright J. Making sense of clusters: regional competitiveness and economic development/The Brookings Institution Metropolitan Policy Program, 2006. 58 р.
5. Rosenfeld S. A. Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development. European Planning Studies. 1997. No. 5. Р. 3-23.
6. Martin R., Sunley P. Deconstructing Clusters: Chaotic Concept or Policy Panacea? Journal of Economic Geography. 2003. Vol. 3. P. 5-35.
7.AnderssonT.,Schwaag-SergerS.,SorvikJ.,HanssonE.W.
The Cluster Policies Whitebook. Malmo: IKED, 2004. 250 p.
8. Ketels С. Clusters, Cluster Policy, and Swedish Competitiveness in the Global Economy. Vasteras: PRINT Edita, 2009. 66 p.
9. Стратепчш виклики ХХ1 столптя у сусптьс^ та еко-номр Укра'ни: в 3 т./за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. £. Кваснюка. Ки'в: Фешкс, 2007. Т. 3: Конкурентоспроможнкть укра'нсько'' економки. 556 с.
10. Пилипенко И. В. Проведение кластерной политики в России. Приложение 6 к Ежегодному экономическому докладу 2008 года Общероссийской общественной организации «Деловая Россия» «Стратегия 2020»: от экономики «директив» к экономике «стимулов». 2008. 34 c.
11. Competitive regional clusters: national policy approaches. OECD reviews of regional innovation. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development, 2007. 354 р.
12. Марков Л. С. Теоретико-методологические основы кластерного подхода: монография. Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2015. 300 с.
13. Хосперс Я.-Г. Дероше П., Соте Ф. Новая Кремниевая Долина? Географические кластеры и политика государства. URL: http://www.inliberty.ru/library/423-novaya-kremnievaya-dolina
Науковий керiвник - Ншоленко С. С., доктор економтних наук, професор, завщувач кафедри eK0H0Mi4H0i теорп та прикладно! економ™ Вищого навчального закладу Укоопсптки «Полтавський ушверситет економ™ i торпвлЬ
REFERENCES
Andersson, T. et al. The Cluster Policies Whitebook. Malmo: IKED, 2004.
Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries. Oxford Research AS, 2008.
Cortright, J. Making sense of clusters: regional competitiveness and economic development.The Brookings Institution Metropolitan Policy Program, 2006.
Competitive regional clusters: national policy approaches. OECD reviews of regional innovation. Paris: Organization for Economic Cooperation and Development, 2007.
Ketels, S. Clusters, Cluster Policy, and Swedish Competitiveness in the Global Economy. Vasteras: PRINT Edita, 2009.
Khospers, Ya.-G., Deroshe, P., and Sote, F. "Novaya Kremni-yevaya Dolina? Geograficheskiye klastery i politika gosudarstva" [New Silicon Valley? Geographic clusters and government policy]. http://www.inliberty.ru/library/423-novaya-kremnievaya-dolina
Markov, L. S. Teoretiko-metodologicheskiye osnovy klasterno-go podkhoda [Theoretical and methodological foundations of the cluster approach]. Novosibirsk: IEOPP SO RAN, 2015.
Martin, R., and Sunley, P. "Deconstructing Clusters: Chaotic Concept or Policy Panacea?". Journal of Economic Geography. Vol. 3 (2003): 5-35.
Pilipenko, I. V. Provedeniye klasternoy politiki v Rossii. Prilo-zheniye 6 k Yezhegodnomu ekonomicheskomu dokladu 2008 goda Obshcherossiyskoy obshchestvennoy organizatsii «Delovaya Rossiya» «Strategiya 2020»: ot ekonomiki «direktiv» k ekonomike «stimulov» [Cluster policy implementation in Russia. Annex 6 to the Annual economic report, 2008 all-Russian public organization "Business Russia" "Strategy 2020": from the economy of the "guidelines" to the economy of "incentives"]. 2008.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Rosenfeld, S. A. "Bringing Business Clusters into the Mainstream of Economic Development". European Planning Studies, no. 5 (1997): 3-23.
Smart guide to cluster policy. Guidebook series European Commission, 2016.
Stratehichni vyklyky XXI stolittia u suspilstvi ta ekonomitsi Ukrainy [Strategic challenges of the XXI century society and economy of Ukraine]. Vol. 3: Konkurentospromozhnist ukrainskoi ekono-miky. Kyiv: Feniks, 2007.
О ш
cc:
<C
CQ 2
CO □c <c
X
<
о
Ш
