CC BY
68
5. Putnam R. The Prosperous Community. Social capital and Public Life //The American prospect. 2003. Vol.4. №13. P. 1-8.
6. Strel'nikova, L.V. Sotsial'nyykapital: tipologiya zarubezhnykhpodkhodov//Obshchestvennye naukiisovremennost'. 2003. №2. S. 33-41.
7. Sysoev, S.A. Sotsial'nyy kapital: institutsional'nyy aspekt issledovaniy // Novaya ekonomika. 2007. №3-4. S. 68-81.
8. Rona-Tas, A. Ustoychivost' sotsial'nykh setey v postkommunisticheskoy transformatsii Vostochnoy Evropy // Neformal'naya ekonomika. Rossiya i mir; pod red. T. Shanina. M.: «Logos», 2009. S. 396-411.
9. Demograficheskaya situatsiya, chelovecheskiy i sotsial'nyy kapital Respubliki Belarus': sistemnyy analiz i otsenka / S.Yu. Solodovnikov[i dr.]; pod obshch. red. P.G. Nikitenko. Minsk: Belorus. nauka, 2008. 424 s.
10. Bazylenko, T. Psikhologicheskaya pomoshch' bezrabotnym // Chelovek i trud. 2012. №3. S. 60-61.
СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРЕ:
Базылева Марина Николаевна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической политики Белорусского государственного экономического университета; 220037, г. Минск, 2-й переулок Багратиона 17-195. E- mail basyleva@mail.ru
ABOUT THE AUTHOR:
Bazyleva Marina, PhD, associate professor; Assistant professor of economic policy of the Belarusian State University of Economics; 220037, Minsk, 2nd lane Bagration 17-195. E- mail basyleva@mail.ru
УДК 336.02
КЛАСТЕРНА СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ В1ЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗОН
Волосович С. В.
Предметом досл1дження е meopemu4Hi питання функ^онування вльних eKOHOMi4Hux зон кластерного типу.
Мета cmammi полягае у розробц кластерно'1' стратеги розвитку вльних економiчних зон.
Методи дослдження. У статтi застосовано методи теоретичного узагальнення i порiвняння, системного аналiзу.
Результати роботи. АктивiзаuJя розвитку вльних економiчних зон кластерного типу е важливим нструментом залучення ноземних нвестицй, зростання обсягiв експорту, впровадження нових технологй. Грунтуючись на результатах swot-аналiзу, зазначено, що на початковому етап формування кластерних вльних економiчних зон в Укра/н було б до^льно проводити каталтичну кластерну полтику, враховуючи обмежен можливо^i держави щодо фнансування проектiв. У подальшому и^лком можлива трансформация каталтичноi полтики у пiдтримуючу. Стратегiя розвитку кластерной вльноi економiчноi' зони е комплексним поняттям, в межах якоi виокремлюють чотири складовi -об'ектну, процесну, проектну стратеги та стратегю середовища.
Галузь застосування результате. Отриман результати створюють теоретичне пiдr'рунтя для активiзаuJi' функщонування кластерних вльних економiчних зон в Укра/ш.
Висновки. Функ^онування вльних економiчних зон кластерного типу в Укра/н сприятиме нтеграци на^онально! економки у свтове господарство та ii ннова^йному розвитку. При ефективнй реалiзаuii' прое^в створення кластерних зон вони стануть пдфунтям для розвитку наукомстких виробництв, як здйснюють випуск конкурентоспроможно/' на свтових ринках продукцi, в першу чергу, в стратегiчно важливих для Укра/ни галузях.
Кпючов'1 слова: кластер, вльна економiчна зона, кластерна полтика, типи кластерноiполтики, кластерна стратегiя.
КЛАСТЕРНАЯ СТРАТЕГИЯ РАЗВИТИЯ СВОБОДНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ЗОН
Волосович С.В.
Предметом исследования являются теоретические вопросы функционирования свободных экономических зон кластерного типа.
Цель статьи заключается в разработке кластерной стратегии развития свободных экономических зон.
Методы исследования. В статье применены методы теоретического обобщения и сравнения, системного анализа.
Результаты работы. Активизация развития свободных экономических зон кластерного типа является важным инструментом привлечения иностранных инвестиций, рост объемов экспорта, внедрения новых технологий. Основываясь на результатах swot-анализа, отмечено, что на начальном этапе формирования кластерных свободных экономических зон в Украине было бы целесообразно проводить каталитическую кластерную политику, учитывая ограниченные возможности государства по финансированию проектов. В дальнейшем вполне возможна трансформация каталитичной кластерной политики в поддерживающую. Стратегия развития кластерной свободной экономической зоны является комплексным понятием, в рамках которой выделяют четыре составляющие - объектную, процессную, проектную стратегии и стратегию среды.
Область применения результатов. Полученные результаты создают теоретическую основу для активизации функционирования кластерных свободных экономических зон в Украине.
Выводы. Функционирования свободных экономических зон кластерного типа в Украине будет способствовать интеграции национальной экономики в мировое хозяйство и ее инновационному развитию. При эффективной реализации проектов создание кластерных зон станет основой для развития наукоемкого производства, осуществляющего выпуск конкурентоспособной на мировых рынках продукции, в первую очередь, в стратегически важных для Украины отраслях.
Ключевые слова: кластер, свободная экономическая зона, кластерная политика, типы кластерной политики, кластерная стратегия.
CLUSTER DEVELOPMENT STRATEGY FOR FREE ECONOMIC ZONES
Volosovich S.V.
Theoretical issues of free economic zones of cluster type functioning are the subject of the research.
The purpose of the article is to design a cluster strategy of free economic zones development.
Methods of research. The article applies methods of theoretical generalization, comparison and system analysis.
© Волосович С. В., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
33
Results. Activation of the development of free economic zones of cluster type is an important instrument for foreign investments attraction, growth of export volumes, and introduction of new technologies. Based on the swot-analysis results it was indicated that at the initial stage of the formation of cluster free economic zones would be appropriate to carry out the catalytic cluster policies, taking into account the limited state capacity concerning projects financing in Ukraine. Subsequently it is quite possible to transform the catalytic policies into supportive ones. The development strategy of cluster free economic zone is a complex concept within which four components are distinguished - object, process, project strategies and strategy of the environment.
Area of the results application. The obtained results provide the theoretical basis for the activation of cluster free economic zones functioning in Ukraine.
Conclusions. The functioning of free economic zones of cluster type in Ukraine will facilitate the integration of national economy into the world economy and its innovative development. The effective implementation of projects on the cluster zones creation will form the basis for the development of high-tech industries, which perform globally competitive products release, primarily in the strategically important sectors of Ukraine.
Key words: cluster, free economic zone, cluster policy, types of cluster policy, cluster strategy.
Актуальнють теми. Упродовж ХХ стол^тя у свтовому господарс^ спостер^аеться поглиблення господарських зв'язгав, що пов'язано i3 посиленням Ытеграцмних процеав. Це сприяе, з одного боку, взаемопроникненню та зближенню нацюнальних господарств, а з Ышого боку, регiональному розвитку. Вагоме мюце у зазначених процесах займають вiльнi економiчнi зони, активiзацiя запровадження яких вiдбулася з другоТ половини минулого столiття. Нинi функцюнуе 3,5 тисячi вiльних економiчних зон у понад 135 краТнах св^у iз загальним рiчним торговельним оборотом понад 500 млрд. доларiв США та загальною чисельнiстю працiвникiв понад 70 млн. чоловк [6]. Враховуючи важливiсть вiльних економiчних зон для залучення Ыоземних iнвестицiй, активiзацiТ експорту, впровадження нових технологiй, розвиваються пщходи до Тх створення та функцюнування, серед яких варто виокремити кластерний пiдхiд.
CTyniHb дослiдження дано! проблематики вченими. У науковм лiтературi значну увагу проблематицi формуванню кластерноТ полiтики та розвитку вiльних економiчних зон придтили Ю.М. Бiбенко, С.С. бспаев, А.А. Кiреева, Б.Г. Кнейлер, Н.М. Краус, З.Г. Кудратов, С.Ф. Пятинкин та Ышл. Незважаючи на досягнення зарубiжних та вiтчизняних учених у цьому напрям^ актуальними залишаються дослщження ролi кластерноТ полiтики у розвитку втьних економiчних зон.
Предметом до^дження е теоретичнi питання функцiонування втьних економiчних зон кластерного типу.
Метою статт полягае у розробцi кластерноТ стратеги розвитку втьних економiчних зон.
Завдання дослщження. На основi вказаноТ мети у статтi обфунтовуеться роль кластерноТ втьноТ економiчноТ зони в Ыновацмному розвитку регiону, здiйснюеться оцЫка можливостей застосування типу кластерноТ пол^ики у розвитку вiльних економiчних зон, визначаються складовi стратегiТ розвитку втьних економiчних зон кластерного типу.
Методи дослщження. У статт застосовано методи теоретичного узагальнення i порiвняння, системного аналiзу.
Постановка проблеми. Незважаючи на значн здобутки вiтчизняних та зарубiжних вчених щодо аналiзу проблем функцiонуванняi вiльних економiчних зон, у сучасних умовах господарювання, важливим е поглиблення досгпджень, пов'язаних не лише iз з реформуванням вже iснуючих Тх титв, але й iз створенням цих господарсько-територiальних утворень кластерного типу.
Результати дослщження. Вщповщно до статп 1 Закону УкраТни «Про загальы засади створення i функцiонування спещальних (вiльних) економiчних зон» вiд 13.10.1992 № 2673-XII спецiальна (вiльна) економiчна зона — це частина територп УкраТни, на якiй запроваджуються птьгс^ митнi, валютно-фiнансовi, податковi та Ышл умови економiчноТ дiяльностi нацiональних та Ыоземних юридичних i фiзичних оаб [10]. При цьому зазначаеться, що метою створення спещальних (вiльних) економiчних зон е залучення iноземних Ывестицм та сприяння Тм; активiзацiя сптьно з iноземними iнвесторами пiдприемницькоТ дiяльностi для нарощування експорту товарiв i послуг, поставок на внутрiшнiй ринок високоякюноТ продукцп та послуг; залучення i впровадження нових технологiй, ринкових методiв господарювання; розвитку iнфраструктури ринку; полтшення використання природних i трудових ресурав; прискорення соцiально-економiчного розвитку УкраТни [10]. Ц завдання можна виконати шляхом впровадження кластерного пщходу при створены втьних економiчних зон, який використовуеться високорозвиненими краТнами для пришвидшення економiчного зростання як у промисловосп, так i у фiнансово-кредитнiй сферк М. Портер визначав кластер як географiчно сусiднi взаемопов'язанi компанiТ та пов'язаних з ними оргаызацм, функцюнуючих у певнiй сферi i як характеризуються спiльнiстю дiяльнiстю та взаемодоповненютю [9, с. 258], оскiльки функцюнування окремоТ галузi чи сектору, на вщмЫу вiд кластеру, мае схильнють до деформацп конкуренцiТ [11, с. 26]. Нин кластер визначають як групу географiчно локалiзованих взаемозалежних компанм, постачальникiв обладнання, комплектуючих, спецiалiзованих послуг, Ыфраструктури, науково-дослiдних iнститутiв, вузiв та iнших органiзацiй, що взаемодоповнюють один одного i пiдсилюють конкуренты переваги окремих компанм i кластера в цтому. 1ншими словами, кластер - група оргаызацм (компанiй, пщприемств, об'ектiв iнфраструктури, науково-дослiдних iнститутiв, вузiв тощо), пов'язаних вiдносинами територiальноТ близькост й функцiональноТ залежностi сферi виробництва продукцп, ТТ реалiзацiТ й споживання ресурав [5, с. 278].
За деякими оцЫками нин кластерiзацiею охоплено бтя 50% економiк провiдних краТн свiту [3, с. 19]. При цьому у США функцюнуе 380 класт^в, в 1талп - 206, у Великобританп - 168, в 1ндп - 106, у Францл - 96 [3, с. 19]. Водночас у СшА у межах класт^в працюе понад половини пщприемств, а частка ВВП, що створюеться в них, перевищуе 60%. В 6С у кластерах зайнято 38% його робочоТ сили [3, с. 19]. Завдяки потужнм кластернiй полiтицi нинi Фiнляндiя забезпечуе 30% свтового експорту обладнання мобiльного зв'язку, 10% - продукцп дерево переробки, 25% - паперу; 1та^я - 30% нацюнального експорту [3, с. 19].
Метою кластерноТ полiтики е пщтримка розвитку кластерiв на певних територiях за рахунок створення додаткових умов пщвищення конкурентоспроможностi та ефективноТ взаемодп учасникiв кластера. Кластерна полiтика пов'язана з використанням непрямих Ыструменлв пщтримки, якi, як правило, сприяють розвитку спiвробiтництва та зростанню iнновацiйного потентату учасникiв кластерiв. Значну роль у реалiзацiТ кластерноТ полiтики високорозвинених краТн в^грають вiльнi економiчнi зони. Це особливо важливо для проведення ефективноТ регюнальноТ полiтики, оскiльки при цьому функцюнуванню кластерних вiльних економiчних зон притаманна цтюнють. Водночас спiльною метою Тх учаснигав е створення конкурентоспроможноТ продукцiТ. Разом з тим втьним економiчним зонам кластерного типу у бтьшлй мiрi притаманна органiзованiсть, тобто наявнють стiйких взаемозв'язкiв мiж ТТ учасниками. Втьы економiчнi зони кластерного типу мають високу здатнють до Ыновацмного розвитку, що посилюеться процесами центра^зацп, внаслiдок чого спостерiгаеться синергетичний ефект. У ТТ межах формуються новi якосд якими не волод^ть окремi елементи системи - учасники кластерiв та органи державного регулювання. Слiд пiдкреслити нерозривну еднiсть кластерноТ втьноТ економiчноТ зони iз зовышым середовищем, внаслiдок чого зростае конкурентоспроможнють нацiональноТ економiки краТни.
Кластерна втьна економiчна зона - це територiя, створена для повного циклу виробництва високотехнолопчноТ готовоТ продукцiТ стратегiчно важливих галузей нацiональноТ економiки, роздiлена на ктька кластерних утворень, на ягай використовуеться диференцiйований пiдхiд до розподту пiльг [2, с. 152]. Аналiз переваг та недолiкiв ТТ функцюнування, а також можливостей та загроз ТТ дiяльностi представлено у табл. 1.
Таблиця 1. СВОТ - аналiз функцiонування кластерно'Г втьно'Г eKOHOMÎHHOï зони*
Переваги Можливостi
- Зростання обсягв реапiзацiТ товарiв та послуг. - Прискорення реапiзацiТ товарiв. - Прискорення оцiнки кредитоспроможностi позичальника. - Здешевлення товарiв та послуг, що реалiзуються у межах кластера. - Пщвищення суспiпьного добробуту. - Повнше розкриття потенцiапу учасникiв кластеру. - Пщвищення iнновацiйностi продукцiТ, що виготовляеться. - Пщтримка високих стандартв якостi продукцiТ. - Поеднання ЫтенсивноТ конкуренцп та спiвпрацi мiж учасниками. - Пщвищення мобiпьностi та квапiфiкацiТ персоналу. - Стимулювання розвитку взаемопов'язаних галузей. - Здмснення мережевого спiвробiтництва мiж ТТ учасниками. - Сптьне планування дiяльностi учасниками протягом часу, на який створено кластер. - Пришвидшення розповсюдження iнновацiй. - ВзаемодiТ з органами державноТ та мiсцевоТ влади. - Залучення Ыоземних iнвестицiй. - Розвитку соцального капiтапу. - РеапiзацiТ навчальних программ. - Врахування iнтересiв всх учасникiв кластеру. - ШирокоТ ЫформацмноТ пiдтримки учасникiв кластеру.
Недолiки Загрози
- Недостатнiсть навичок партнерства для збалансованого розвитку та розробки сптьних стратегiчних дiй. - Низька результативнють iнновацiйноТ дiяпьностi. - Низький рiвень iнформованостi про методологю становлення кпастерiв. - Вiдсутнiсть сучасних технолога фiнансового забезпечення. - Низький рiвень довiри громадськостi. - Нестабтьне середовище функцiонування бiзнесу. - Низька мотиваця щодо спiльних дм учаснигав кпастерiв. - НизькоТ ймовiрностi впровадження науково-технiчних результатiв у господарську дiяльнiсть. - Зростання мобiльностi персоналу iз однiеТ компанп в Ышу.
* Складено автором на основi: [1, 7, 11] та власних дослiджень
За роллю держави при проведены кластерноТ пол^ики видтяють чотири II типи: каталiтичну, пiдтримуючу, директивну, iнтервенцiонiську. 1х характеристику представлено у табл. 2.
Таблиця 2. Типи кластерно'Г пол^ики*
Тип полiтики Участь держави Форма участi
1.Каталiтична Обмежена, що полягае у сприянн спiвпрацi зацкавлених сторiн (наприклад, приватних компанiй та дослщницьких органiзацiй). Обмежена фiнансова пщтримка реалiзацiТ проекту.
2.Пiдтримуюча Мiнiмальна, при якй каталiтична функцiя держави доповнюеться ТТ Ывестицями для стимулювання розвитку кластерiв. Здiйснення iнвестицiй в Ыфраструктуру регiонiв, освiту, тренiнг i маркетинг.
3.Директивна Помiрна, при якiй пiдтримуюча функця держави доповнюеться проведенням спецiальних програм, нацлених на трансформацiю спецiалiзацiТ регюнв через розвиток кластерiв.
4.1нтервенцюнютська Посилена, при яш держава поряд з виконанням своеТ директивноТ функцiТ переймае у приватного сектора вщповщальнють за прийняття ршення про подальший розвиток кластерiв. За допомогою трансфертiв, субсидм, регулювання, а також активного контролю над фiрмами кластеру, формуе його спецiапiзацiю.
*Складено автором на ocHoei: [8]
На початковому етап формування кластерних втьних економiчних зон в УкраТн було б доцтьно проводити катапiтичну полiтику, враховуючи обмеженi можпивостi держави щодо фiнансування проектiв за рахунок коштв державного бюджету. Водночас мiсцевi та репональн органи влади проводять пщтримуючу кластерну попiтику в 40% з 160 регюнальних iснуючих в свт кпастерiв, катапiтичну попiтику - приблизно в 20%, директивну полiтику - до 5% кластерiв, а Ытервенцюнютську попiтику -у 2-3% кластерiв [8]. У подальшому в УкраТнi цiпком можлива трансформацiя катапiтичноТ полiтики у пiдтримуючу.
Для ефективного функцонування вiпьноТ економiчноТ зони кластерного типу необхщна ефективна стратегiя ТТ розвитку. Стратепя розвитку кластерноТ вiпьноТ економiчноТ зони е комплексним поняттям, в межах якоТ виокремлюють чотири складовi -об'ектну, процесну, проектну стратеги та стратепю середовища (табл. 3).
Таблиця 3. Характеристика стратеги розвитку фшансового кластера*
Вид стратеги Змют Склад Завдання Реалiзацiя
Об'ектна стратепя Побудова плану учасникiв з урахуванням ïx взаeмодiï. Ресурсно-продуктова стратега Технологiчна стратегiя lнтеграцiйна стратегiя ФЫансовочнвестицмна стратегiя Соцiальна стратегiя Управлiнська стратега Культурна стратегiя lнституцiйна стратегiя Когнитивна стратегiя Створення високого рiвня менеджмента, взаемноТ довiри, готовностi учасниюв до компромiсу. Взаeмодiя мiж учасниками.
Стратепя процесв Побудова планiв розвитку та взаемозв'язку процесiв. Пов'язання учасникiв кластера сптьною дiяльнiстю. Побудова наскрiзниx бiзнес-процесiв
Проектна стратегiя Опис цтьових програм, що мають реалiзуватися у межах кластера. Залучення до кластеру учасникв та Тх забезпечення потенцйними клiентами. Побудова безперервного проектного планування.
Стратепя середовища Побудова планв функцонування i розвитку спiвтовариств, сформованих i3 участникiв кластера. Формування внутрiшньо кластерного середовища. Створення Ыституцмного середовища.
* Побудовано автором на основi джерела [4] та власних дослiджень
Цкавим для формування втьних економiчних зон кластерного типу в УкраТн е зарубiжний досвщ. Так, в Китайсьш Народнiй Республщ це вiдбувапося евопюцiйним шляхом. Основою таких кластерiв ставали мiста, як тривалий час мали спецiапiзацiю певного
сектора промисловостi на вщповщних товарах. Пiдгрунтям утворення класт^в були наявнi висококвалiфiкована робоча сила та вщповщн технологи виробництва. У подальшому держава розробляла програму розвитку кластера, яка передбачала створення Ыфраструктури, стандартiв якостi продукцД, науково-дослiдних центрiв; пiдтримку Ыновацйних пiдприeмств.
Модель створення i функцiонування зон в Об'еднаних Арабських Емiратах демонструе чiтку спрямованють на забезпечення корiнного населення одним з найвищих рiвнiв життя у свт. В Об'еднаних Арабських Емiрантах забезпечують зростання експорту, вiдхiд вщ сировинноТ спрямованостi до наукоемного промислового виробництва шляхом об'еднання територiальних кластерiв у зони i навпаки, розподтяючи вiльнi економiчнi зони на кластеры утворення. Так, у цй краТн iснуе кластер «Technology & COMmunications», який складаеться iз вiльних економiчних зон «DubaiMediaCity», «DubaiInternetCity», «InternationalMediaProductionZone», «DubaiOutsource», «Empower», «KnowledgeVillage», «DubaiStudioCity» i «Dubiotech».
З метою розвитку регiону базування зони та сусщнх територiй функцюнування кластерноТ втьноТ економiчноТ зони в УкраТн повинно передбачати ТТ подт на кiлька кластерних утворень, що сприятиме диверсифкацп потенцiйних ризикiв. Диференцйований пiдхiд до розподiлу пiльг усередин вiльноТ економiчноТ зони дозволить стимулювати рiзнi напрямки дiяльностi залежно вщ Тх прiоритетностi. Це визначатиметься потребами соцiально-економiчного розвитку у певний перюд часу. Водночас цiкавим проектом для УкраТни можуть стати комплекснi прикордонн вiльнi економiчнi зони кластерного типу iз сумiжними державами.
Висновки. Функцюнування втьних економiчних зон кластерного типу в УкраТн сприятиме iнтеграцiТ нацюнальноТ економiки у свiтове господарство та ТТ Ыновацмному розвитку. При ефективнм реалiзацiТ проектiв створення кластерних зон вони стануть пщфунтям для розвитку наукомютких виробництв, якi здiйснюють випуск конкурентоспроможноТ на свiтових ринках продукцп, в першу чергу, в стратепчно важливих для УкраТни галузях.
Список використаних джерел
1. Громыко Ю.В. Что такое кластеры и как их создавать? [Електронний ресурс] / Ю.В. Громыко. - Режим доступу: http://www.situation.ru/app/j_art_1178.htm
2. Еспаев С.С. ¥лтты; кластерлердi ;алыптастыру жене дамыту тужырымдамасы / С.С. Еспаев, А. А. Киреева. -Алматы, 2013. - 234 б.
3. Инновационно-технологические кластеры стран - членов МЦНТИ. - M.: МЦНТИ. - 2013. - 46 с.
4. Клейнер Г.Б. Синтез стратегии кластера на основе системно-интеграционной теории/Г.Б. Клейнер, Р.М. Качалов, Н.Б. Нагрудная //Отраслевые рынки. - 2008. - № 5-6 (18). - Режим доступу: http://www.kleiner.ru/arpab/klaster.html
5. Краус Н. М. Кластерна стратегiя нновацйного розвитку економки на мiкрорiвнi: регональний аспект / Н. М. Краус, Ю. М. Бiбенко// Всн. Хмельниц. нац. ун-ту. Серiя «Економiчнi науки». - 2012. - № 1. - С. 277-280
6. Кудратов З.Г. Роль свободных экономических зон в развитии экономики Узбекистана / Кудратов, Б. Б. Тошбоев, Ш. Т. Йулдошев // Молодой ученый. — 2014. — №4. [Електронний ресурс] / З. Г. Кудратов, Б.Б. Тошбоев, Ш.Т. Йулдошев. - Режим доступу: http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&url=http%3A%2F%2Fwww.moluch.ru%2Fafchive%2F63%2F9677%2F&tld=ua&lang=ru&la=&text= развитие%20свободных%20экономических%20зон&l10n=ru&mime=html&sign=469cde979d19a9cef027a15a9b4de83c&keyno=0
7. Куценко Е.С. Кластерный подход к развитию инновационной экономики: спец. 08.00.05 / Е.С. Куценко. - Автореф. дис. ...канд. эконом. наук. - М., 2012. - 24 с.
8. Пилипенко И. В. Проведение кластерной политики в России [Електронний ресурс] / И. В. Пилипенко. - Режим доступу:/ http://www.biblio-globus.ru/docs/Annex_6.pdf
9. Портер М. Конкуренция. Пер. с англ. / М. Портер. - М.: ИД «Вильямс». - 2003. - 496 с.
10. Про загальн засади створення i функ^онування спе^альних (вльних) економiчних зон: Закон Украни вiд 13.10.1992 № 2673-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2673-12
11. Пятинкин С.Ф. Развитие кластеров: сущность, актуальные подходы, зарубежный опыт / С.Ф. Пятинкин, Т.П Быкова. - Минск: Тесей, 2008. - 72 с.
References
1. Gromy'ko Ju.V. Chto takoe klaster y' I kak y'h sozdavat'? [What are clusters and how to create them?]: http://www.situation.ru/app/j_art_1178.htm
2. Yespaev S.S., Kireeva A.A. Ultty'k klaserlerdi kaly'ptasty'ru zhsene damy'tu tuzhsy'ry'masy' [The concept of national development and the formation of clusters]. - Almaty', 2013. - 234 b.
3. Innovatsionno-tehnologicheskie klastery' stran - chlenov MTSNTI [Innovation and technology cluster of countries - members of the ICSTI]. M.: MTSNTI. 2013. 46 s.
4. Klejner G.B., Kachalov R.M., Nagrudnaya N.B. Sintez strategii klastera na osnove sistemno-integratsionnoj teorii [Synthesis of a cluster strategy based on system-integration theory]// Otraslevy'e ry'nki. 2008. №5-6 (18): http://www.kleiner.ru/arpab/klaster.html
5. Кгaus N.M., Bibenko Yu.M. Кlasterna strategiya innovatsiynogo rozvytku ekonomiky na mikrorivni: regional'nyy aspekt [Cluster Strategy innovative economic development at the micro level: a regional perspective] // Visnyk Khmelnyts'koho natsional'noho universytetu. Seriya «Еkonomichni nauky». 2012. № 1. S. 277-280
6. ^dratov Z.G., Toshbaev B.B., Sh. T. Yuldoshev Sh. T. Rol' svobodny'h e'konomicheskih zon v razvitii e'kokomiki Uzbekistana [The role of free economic zones in the economic development of Uzbekistan] // МоLоdoy ucheny'y. 2014. №4. http://hghltd.yandex.net/yandbtm?fmode=inject&ur1=http%3A%2F%2Fwww.moluch.ru%2Farchive%2F63%2F9677%2F&tld=ua&lang=ru&la=& textразвитие%20свободных%20экономических%20зон&l10n=ru&mime=html&sign=469cde979d19a9cef027a15a9b4de83c&keyno=0
7. ^tsenko Е.S. Кlasterny'y podhod k razvitiyu innovatsionnoy e'konomiki [The cluster approach to the development of an innovative economy]: spets. 08.00.05. Avtoref. dis. ...kand. e'konom. nauk. M., 2012. 24 s.
8. Pilipenko I.V. Provedenie klasternoy politiki v Rossii [Conducting cluster policy in Russia] : http://www.biblio-globus.ru/docs/Annex_6.pdf
9. Porter М. Коnkurentsiya. Рег. s аngl. /[The competition]. М. : ID «Vil'yams». 2003. 496 s.
10. Pro zagal'ni zasady stvorennya i funktsionuvanya spetsial'nykh (vil'nykh) е'konomichnykh zon: Zakon Ukrayiny vid 13.10.1992 № 2673-XII [On general principles of creation and functioning of special (free) economic zones]: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2673-12
11. Pyatinkin S.F., Bykova T.P. Рazvitie klasterov: sushchnost', аktual'ny'e podhody', zarubezhshy'y оpy't [Development of clusters: the nature, current approaches, international experience]. Мinsk: Теsеy, 2008. 72 s.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Волосович Св^лана Василiвна, д.е.н., професор кафедри фЫанав
КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний унверситет
вул. Кiото, 19 м. КиТв, УкраТна, 02156 e-mail: volosovich sv@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Волосович Светлана Васильевна, д.э.н., профессор кафедры финансов Киевский нацоональный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, г. Киев, Украина, 02156 e-mail: volosovich sv@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR Volosovich Svetlana Vasilevna
Kiev National University of Trade and Economics Kioto street, 19, Kiev, Ukraine, 02156 e-mail: volosovich sv@ukr.net
УДК 332.14 (476)
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП ОЦ1НКИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТ1 МАЛИХ I СЕРЕДН1Х М1СТ РЕСПУБЛ1КИ Б1ЛОРУСЬ
Герасенко В.П., Русак 1.М.
У статтi розглянуто теоретичн основи формування системи iндикаторiв о^нки конкурентоспроможнот малих i середмх мст на основi вивчення зарубiжного досвiду, а також запропонован фактори та критерП' о^нки конкурентоспроможнот малих i середмх мст Республки Блорусь, як адаптован до умов розвитку Республки Блорусь i використання яких в о^нц регонального розвитку буде сприяти Ыдвищенню нтегра^йного потенщалу малих i середмх мст Блоруа.
Ключев'1 слова: конкурентоспроможнсть, малi та середнi мста, Республка Блорусь, ндикатори оцнки, фактори конкурентоспроможно^i малих i середнiх мст.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ОЦЕНКИ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ МАЛЫХ И СРЕДНИХ ГОРОДОВ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ
Герасенко В.П., Русак И.Н.
В статье рассмотрены теоретические основы формирования системы индикаторов оценки конкурентоспособности малых и средних городов на основе изучения зарубежного опыта, а также предложены факторы и критерии оценки конкурентоспособности малых и средних городов Республики Беларусь, которые адаптированы к условиям развития Республики Беларусь и использование которых в оценке регионального развития будет способствовать повышению интеграционного потенциала малых и средних городов Беларуси.
Ключевые слова: конкурентоспособность, малые и средние города, Республика Беларусь, индикаторы оценки, факторы конкурентоспособности малых и средних городов.
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL RECOMMENDATIONS OF THE EVALUATION COMPETITIVENESS OF SMALL AND MEDIUM-SIZED CITIES OF BELARUS
Gerasenko V.P., Rusak I.N.
The article describes the theoretical foundations of a system of indicators for assessing the competitiveness of small and medium-sized cities based on the study of foreign experience, proposed factors and criteria for evaluating the competitiveness of small and medium-sized cities of Belarus, which are adapted to the conditions of development of the Republic of Belarus, that will increase the integration potential of small and medium-sized towns.
Key words: competitiveness, small and medium-sized city, Republic of Belarus, indicators, factors of competitiveness of small and medium-sized cities.
В настоящее время существует большое количество методик оценки конкурентоспособности региона. При этом в основе большинства методик, описанных различными авторами, лежит оценка инвестиционной привлекательности региона, уровня жизни населения и эффективности использования ресурсов. Основным отличием существующих методик оценки конкурентоспособности региона является количество факторов, по которым рассчитывается рейтинг и сама формула расчета: некоторые формулы используют интегральные индексы, некоторые основаны на балльных оценках, некоторые - на группировке регионов по тому или иному показателю.
В основу разработки методических рекомендаций, включающих систему индикаторов для оценки интеграционного потенциала малых и средних городов, положены основные теории и подходы к оценке международной и региональной конкурентоспособности, которые были адаптированы для уровня малых и средних городов. Выбор основных критериев и показателей конкурентоспособности в качестве основы для индикаторов интеграционного потенциала городов обусловлен прямо пропорциональной зависимостью между наличием конкурентных преимуществ и уровнем конкурентоспособности города и его возможностью развивать социально-экономическое сотрудничество с другими городами, в том числе в форме образования интеграционных объединений. Чем выше уровень конкурентоспособности городов, тем выше вероятность налаживания между ними тесного сотрудничества и развития интеграционных отношений, и, соответственно, выше их интеграционный потенциал.
Конкурентоспособность региона определяется во многих странах мира как на уровне национальном, так и на региональном уровне внутри страны. Так существует европейский индекс глобальной конкурентоспособности стран, индекс конкурентоспособности штатов США, индекс конкурентоспособности регионов Российской Федерации. Такого рода индексы региональной конкурентоспособности позволяют составить рейтинг регионов, которые в дальнейшем используются
© Герасенко В.П., Русак !.М., 2015
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 25/1
37
