CC BY
7
REFERENCES
Auzan, A. A. Institutsionalnaia ekonomika: novaia institut-sionalnaia ekonomicheskaia teoriia [Institutional Economics: A New Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Dementev, V. V. "Problema kontrolia nad raspredeleniem vlasti v transformatsionnoy ekonomike" [The problem of control over the distribution of power in a transitional economy]. Nauch-nye trudy DonNTU. Seriia ekonomicheskaia, no. 70 (2004): 5-13.
Dementev, V. V. Ekonomika kak sistema vlasti [The economy as a system of power]. Donetsk: Kashtan, 2003.
Fukuiama, F. Silnoe gosudarstvo: Upravlenie i mirovoy poria-dok vXXI veke [A strong state: Management and world order in the XXI century]. Moscow: AST; Khranitel, 2007.
Institutsionalnye problemy effektivnogo gosudarstva [Institutional problems of effective state]. Donetsk: DonNTU, 2011.
Nort, D. Instituty, institutsionalnye izmeneniia i funktsionirovanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala», 1997.
Oleynik, A. N. Institutsionalnaia ekonomika [Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Peterson, W. "Power and economic performance". Journal of Economic Issues, vol. 14 (1980): 827-869.
Peterson, W. "Macroeconomic theory and policy in an insti-tutionalist perspective". Journal of Economic Issues, vol. 21 (1987): 1587-1621.
Vasilik, M. A. Effektivnost i legitimnost vlasti. Politologiia [The effectiveness and legitimacy of the government. Politics]. Moscow: Gardariki, 2006.
Yakubenko, V. D. Bazysni instytuty u transformatsiinii eko-nomitsi [Basic institutions in transforming the economy]. Kyiv: KNEU, 2004.
УДК 338.36
ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ Ф0РМУВАННЯ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ КЛАСТЕР1В РОЗВИТКУ
НАУКОеМНИХ ВИРОБНИЦТВ
© 2015
кошевий м. м.
УДК 338.36
Кошевий М. М. Теоретичж передумови формування науково-виробничих кластерiв розвитку наукоемних виробництв
Метою статт'> е дослдження погляд'в кластерноI теорИ та об(рунтування необх1дност1 формування науково-виробничих кластер'ю як струк-тури забезпечення розвитку наукоемного виробництва об'еднань тдприемств. У результатI проведеного досл/дження об(рунтовано сутшсть промислового кластера, виявлено передумови розвитку та умови вид'шення кластера, розглянуто типи кластерно: полтики. ПроведенI теоре-тичш досл/дження дозволили визначити науково-виробничий кластер як групу локалвованих тдприемств, науково-виробничих I ф'шансових ор-гатзацш, пов'язаних м:ж собою технолог/чних процесом або ор/ентованих на загальний ринок ресурав чи споживачв (мережевий взаемозв'язок), конкурентоспроможних на певному р'вш та здатних генерувати ¡нновацшну складову. Практичне значення статт'> полягае в об(рунтуванш передумов формування науково-виробничих кластер'в для розвитку наукоемних виробництв. Перспективою подальших досл/джень е розробка пост'шдустр'шльноI концепцИрозвитку наукоемних виробництв об'еднань тдприемств.
Кпючов'1 слова: кластер, промисловий кластер, передумови, об'еднання тдприемств, наукоемне виробництво, науково-виробничий кластер. Рис.: 1. Табл.: 1. Б'бл.: 9.
Кошевий Микола Миколайович - старший викладач кафедри економки ситет iM. О. Гончара (вул. Наукова, 13, Дн'тропетровськ, 49050, Украта) E-mail: [email protected]
УДК 338.36
Кошевой Н. Н. Теоретические предпосылки формирования научно-
производственных кластеров развития наукоемких производств
Целью статьи является исследование взглядов кластерной теории и обоснование необходимости формирования научно-производственных кластеров как структуры обеспечения развития наукоемкого производства объединений предприятий. В результате проведенного исследования обоснована сущность промышленного кластера, выявлены предпосылки развития и условия выделения кластера, рассмотрены типы кластерной политики. Проведенные теоретические исследования позволили определить научно-производственный кластер как группу локализованных предприятий, научно-производственных и финансовых организаций, связанных между собой технологических процессом или ориентированных на общий рынок ресурсов или потребителей (сетевая взаимосвязь), конкурентоспособных на определенном уровне и способных генерировать инновационную составляющую. Практическое значение статьи заключается в обосновании предпосылок формирования научно-производственных кластеров для развития наукоемких производств. Перспективой дальнейших исследований является разработка постиндустриальной концепции развития наукоемких производств объединений предприятий. Ключевые слова: кластер, промышленный кластер, предпосылки, объединения предприятий, наукоемкое производство, научно-производственный кластер. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Кошевой Николай Николаевич - старший преподаватель кафедры экономики и управления предприятием, Днепропетровский национальный университет им. О. Гончара (ул. Научная, 13, Днепропетровск, 49050, Украина) E-mail: [email protected]
та управлння nidnpucMcmBOM, Дшпропетровський нацональний утвер-
UDC 338.36
Koshevyy M. M. Theoretical Preconditions of Establishing the Research-
and-Production Clusters in Development of Science-Intensive Production
The article is aimed to explore the views related to the cluster theory and to substantiate the necessity of establishing the research-and-production clusters as a framework for support in development of science-intensive production by associations of enterprises. As a result of the carried out study, essence of the industrial cluster has been substantiated, preconditions for development and conditions for allocation of the cluster have been clarified, types of cluster policy have been considered. The undertaken theoretical research has identified the scientific-production cluster as a group of localized enterprises, research-and-production and financial organizations, interconnected by technological process or common market-oriented resources or consumers (network connection), competitive on some level and capable of generating the innovation component. The practical value of the article represents the substantiation of preconditions for establishing the research-and-production clusters in development of science-intensive industries. Prospect of further research is to elaborate a post-industrial concept of development of science-intensive production by associations of enterprises. Key words: cluster, industrial cluster, preconditions, associations of enterprises, science-intensive production, research-and-production cluster. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Koshevyy Mykola M. - Senior Lecturer of the Department of Economics and Business Management, Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar (vul. Naukova, 13, Dnipropetrovsk, 49050, Ukraine) E-mail: [email protected]
Уданий час успшшсть економiчного розвитку пов'язана з вГдновленням промислового пiдйому, а шдвищення ролi iнтенсивних факторiв забезпе-чення розвитку економiки передбачае широке викори-стання у виробництвi досягнень науки та техшки.
Швидке зростання сукупного попиту та штенсив-ност пiдвищення ефективностi матерiального виробни-цтва в iндустрiальному суспiльствi, з одного боку, вияви-ли обмеження в нарощуванш матерiальних потреб, а з ш-шого - створили передумови для переливу значно! части-ни робочо! сили у сферу послуг. У рамках iндустрiального суспiльства назрiвають умови для переходу до постшду-стрiального суспкьства, якому притаманне в першу черту виробництво наукоемних товаргв та штелектуальних послуг. У цьому суспiльствi найвище цшуються знання, iнформацiя, на базi яких розвиваються iнформацiйнi технологи - основа нового типу виробництва, принципово шших, нiж ранiше, управлiнських систем, шфраструктур-них мереж, оргашзацГ! фшансових потоюв.
Це вимагае поглибленого використання заходiв органiзацiйного та економiчного змiцнення всГх ланок, пов'язаних зi створенням i впровадженням ново! технiки та технологи. Важливе значення в даному процесГ може належати науково-виробничим кластерам. Ефектившсть функцiонування дано! органiзацiйно! форми зв'язку науки з виробництвом залежить вiд того, насккьки рiзнi за економiчною природою пiдприемства - промисловi шд-приемства, науково-дослiднi шститути, конструкторсью бюро тощо утворюють едину систему, спрямовану на за-безпечення розвитку наукоемного виробництва.
Дослiдженню проблем i напрямiв розвитку клас-терiв присвячено значну кiлькiсть наукових публжацш таких зарубiжних i вiтчизняний вчених, як: М. Портер [5, 6], Е. Фезер [9], М. Бест [2], I. Алейникова [1], Л. Гох-берг [3], А. Олейник [4], О. Романова [7], Т. Цихан [8].
Разом з цим в економiчнiй наущ недостатньо дослужено необхГдшсть формування науково-виробничих кластерiв як постiндустрiальних структур забезпечення розвитку наукоемних виробництв об'еднань пГдприемств. Таким чином, дискусшною проблемою залишаеться пи-тання доцiльностi формування такого виду шституцш.
Мета статтi - систематизацш поглядiв кластерно! теорГ! та обгрунтування необхiдностi формування нау-ково-виробничих кластерiв як структури забезпечення розвитку наукоемного виробництва об'еднань шдпри-емств.
Становлення «ново! економжи» в провГдних кра!-нах значною мГрою зумовлено змГною економiчноl ролГ iнновацiй, темпГв, напрямкГв Г мехашзмГв реалГзацГ! шно-вацГйних процесГв. ЕмпГричний аналГз тенденцГй Г чин-никГв економГчного зростання в кра!нах ОЕСР у 1990-тГ роки свГдчить про те, що шноваци е «ключовою рушш-ною силою продуктивного економГчного зростання» [3]. Змша взаемозв'язку науки, технологш та економГчного зростання Г е одшею з найважливших характеристик «ново! економГки», що характеризуеться таким.
1. Динамка i яккть економiчного зростання залетать вiд технологiчних зрушень на базi шновацш. Це виражаеться в штенсивному зростанш швестицш у науковГ дослГдження та розробки, технолоичш та орга-
нгзацгйнг гнноваци, пгдвищеннг економгчно! вгддачг вгд них, випереджаючо! динамГки високотехнологГчних га-лузей промисловостГ та сфери послуг, збгльшенш науко-емностГ та шновацшно! активностГ всГх секторГв економГки, у тому числГ традицГйних, виникненш нових видГв економГчно! дшльностЬ
2. Вiдбуваються прискорення технологiчного про-гресу, скорочення життевого циклу продуктiв i послуг, термтв проведення дошджень, розробок i впроваджен-ня тновацш. У розвинених кра!нах у структурГ промисловостГ та промислових дослГджень Г розробок вГдзна-чаються очевиднГ зрушення в бГк ГнновацГйно активних динамГчних галузей, що характеризуються коротким життевим циклом продукцГ! та зниженням частки тих галузей, у яких цикл довший, а тому домшують дослГ-дження та шноваци, пов'язанГ з технолопчними проце-сами, а не з продуктами.
3. Наука оркнтуеться на потреби економжи, в !! розвитку вГдзначаються радикальнГ змгни, пов'язанГ на-самперед з пГдвищенням частки пГдприемницького сектора як у виконанш, так Г у фшансуванш дослГджень, кон-центрацГею останнГх у високотехнологГчних галузях Г сфе-рГ послуг, зростаннГ шновацшно! орГентацГ! науки тощо.
4. «Нова економша» - мережева економша, в якш взаемозв'язок виконуе системоутворюючу роль, що на-пряму впливае на розвиток ГнновацГйно! дшльносп. Успшна реалГзацш ГнновацГй залежить вГд наявностГ та загальнодоступностГ знань Г власно! науково-дослГдно! бази компанГй. Важливу роль вгдирають також сформо-ваш форми зв'язку мГж наукою Г виробництвом, форми передачГ технологГй, рГвень розвитку Гнфраструктури, механГзми фГнансування науки та ГнновацГй, прийня-та стратегш науково-технГчно! полГтики тощо. У такш економГцГ «можливГсть Г здатнГсть отримати доступ до знань або приеднатися до зв'язюв з приводу володшня ними (навчання) визначають сощально-економГчне становище економГчних суб'ектГв» [3].
Зростаюче рГзноманГття потенцГйних джерел наукових Г технолопчних знань, посилення комплексного характеру сучасних технологий при одночас-ному розширеннГ !х спектру, необхГдного для здГйснення ГнновацГй, поеднуеться Гз загостренням конкуренцГ! та шдвищенням ГнновацГйних ризикГв. НавГть великГ компа-нГ! вже не в змозГ охопити всГ необхГднГ науково-технГчнГ досягнення, тому, з одного боку, вони посилюють спеща-лГзацГю корпоративних дослдних лабораторГй, а з шшо-го - активнше вступають у рГзш кооперацГйнГ зв'язки.
Одним зГ способГв забезпечення такого взаемозв'язку е створення кластерГв як окремого конкуренто-спроможного сегмента, що поеднуе групи галузей, пов'язаних технолопчно, географГчно або ж шшими ме-режевими та вертикальними зв'язками.
В економщ поняття «кластер» вперше було введено американським економГстом Майклом Портером у 1990 р, який дав таке визначення: «кластери - це скон-центрованГ за географГчною ознакою групи взаемо-пов'язаних компанГй, спещалГзованих постачальникГв, послуг, фГрм у вГдповГдних галузях, а також пов'язаних з !х дшльшстю органГзацГй» [6].
Так, шд промисловим кластером розумшть сукуп-шсть фiрм (органiзацiй), об'еднаних единими матерЬ-альними, фiнaнсовими та шформацшними потоками, безпосередньо не пов'язаних мiж собою вiдносинaми влaсностi, тобто це комплекси-структури, в яких готова пpодукцiя чи вiдходи одного виробництва е нашвфа-брикатом або сировиною для шшого. За М. Портером, кнуе чотири основних передумови успiшного розвитку кластера (табл. 1).
Також на створення кластера можуть впливати двi додaтковi змiннi - полiтикa уряду та незаплановаш поди. Такими подiями може бути, наприклад, створен-ня компани, що утворюе iншi новi компани, якi стають ядром кластера, або ж iншi причини. Умови видкення кластера наведено на рис. 1.
Найбкьш важливою особливiстю промислово-го кластера е поеднання конкуренци та коопераци мiж його учасниками. Ткш коопepaцiйнi зв'язки мiж фipмa-ми в клaстepi призводять до позитивного синергетич-ного ефекту, а тому успк однiеï фipми в клaстepi невц-дкьний вiд загального усшху кластеру.
Пpомисловi кластери можуть утворюватися piз-ними шляхами, не кнуе певно'1 унiвepсaльноï модeлi ïx створення. Досвц показуе, що поштовхом для заро-дження клaстepiв можуть послужити таю чинники як зручне гeогpaфiчнe розташування, багатство природних peсуpсiв, наявшсть науково'1 бази, пpофeсiйниx кaдpiв,
розвинуто! Гнфраструктури, а також вплив д1яльностГ успГшно! компани.
Важливою вГдмГнною рисою кластера в загаль-нГй моделГ виробничо-кооперацГйних та Гншого взаемозв'язку суб'ектГв господарювання е фактор шновацшно! орГентованостГ. Кластери, як правило, формуються там, де здшснюеться або очжуеться «про-ривне» просування в галузГ технГки Г технологи виробництва та подальшого виходу на новГ «ринковГнГшГ». У цьому зв'язку багато кра!н все активнГше використо-вують «кластерний пГдхГд» з метою шдтримки найбкьш перспективних напрямкГв Г форм шдприемницько! дГ-яльностГ, у формуванш та регулюваннГ сво!х нацюналь-них ГнновацГйних систем.
У програмГ ОЕСР промисловГ кластери визнача-ються як виробничГ мережГ тГсно взаемопов'язаних фГрм, об'еднаних один з одним у виробничий ланцюжок, у рамках яко! створюються кшцевий продукт Г додана вартГсть. У деяких випадках кластери також включають у себе стратепчш альянси пГдприемств з ушверсите-тами, дослГдницькими установами, споживачами, тех-нолопчними брокерами та консультантами. ВизначенГ таким чином кластери можна вважати шновацшними системами прикладного значення [2].
У рамках полГтики кластерного розвитку централь-не мГсце займае комплекс взаемозв'язюв мГж учасника-
Умови видшення кластера
Рис. 1. Умови видшення кластера Таблиця 1
Передумови розвитку кластера за М. Портером [5, 6]
Умови Характеристика
Факторы умови Наявшсть в клаа^ людських i природних ресурав, нaуково-iнформaцiйного потенцiалу, капiталу, шфраструктури, необхiдних для ведення конкурентно!' боротьби. Причому, на першому етапi формування кластера головну роль врграють таю прост факторнi умови, як наявшсть сировини, дешева робоча сила або сприятливе середовище. Ц фактори мали виршальне значення, у порiвняннi зi спецiальними факторами, такими як високопрофесшна робоча сила або ж науково-дошдш бази унiверситетiв i науково-дослiднi центри
Умови внутршнього попиту Стан i характер попиту на продущю або послуги галузi на внутршньому ринку, вщповщ-нiсть тенден^ям розвитку попиту на свiтовому ринку, розвиток обсягу попиту. Наприклад, часто з рiзних причин якийсь певний товар невипдно або неможливо закуповувати в шших кражах. Як нашдок - виникають вiтчизнянi виробники такого товару
Сумiжнi та обслуговукч ^y3i Наявшсть або вщсутшсть взавмоповязаних i спорiднених галузей, конкурентоспроможних на мiжнародному ринку. Вони включають мкцевих виробникiв спецiалiзованого обладнан-ня, компонент i послуг, що в основою для Ыновацш в обслуговуючих ними галузях, а також мiсцевi шновацшш компани в галузях, взаемопов'язаних технологию, компетенцiями та клi£нтами
Стратепя i структура фiрм, внyтрiшньогалyзева конкyренцiя Переважаюча в кра'ш структура i стратегiя фiрм i галузей, система Тх управлшня, i рiвень внутршньогалузево''' конкуренци
ми процесу виробництва товарiв i послуг та суб'ектами шновацшно! дiяльностi. При використанш кластерних систем формуються, у тому числГ й горизонтальнi мере-жi, в яких здiйснюeться сшвробГтництво великих i малих фiрм, що дiють на ринку одного i того ж продукту або належать до одше'1 промислово'1 групи. Сучаснi кластери, як правило, е мережами, яю охоплюють кГлька галузей i включають рiзноманiтнi фiрми, що спецiалiзуються на конкретнiй ланцi в ланцюжку створення конкретного кiнцевого продукту. ЗвГдси ще одна ознака кластера в загальнгй моделi виробничо-кооперацiйного та шшого взаемозв'язку суб'ектiв господарювання, а саме: чпго виражений фактор лiдируючого (штегруючого) продукту або послуги. Часто цей принцип практично гнтерпре-туеться як необхГдна роль лiдируючого швестора.
Сучасна полiтика стимулювання промислово-гнно-вацшно! дiяльностi використовуе рiзнi пiдходи до центифжаци промислових кластерiв. У бГль-шостi випадкiв галузi промисловостi, що входять в кластери, групуються, виходячи зi ступеня мГжгалузево'1 циркуляцГ1 продукцГ1 та знань, i включають:
+ потоки технологiй, зумовленi придбанням про-дуктiв i промiжних товарiв в шших галузях, а також взаемодiею мiж '1х виробниками i ко-ристувачами; + технiчну взаемодiю, що виражена в патентуван-нi, освоенш патентiв, використаннi наукових результатiв в кГлькох сумiжних галузях, а також у спГльних дослiдницьких проектах; + мобiльнiсть персоналу мiж сегментами кластера з метою поширення кращих досягнень управлiння.
Отже, у моделi кластерно'1 оргашзаци найбГльш повно врахованi мiнливi форми конкуренцГ1 та головнi джерела конкурентних переваг. Кластерний метод до-зволяе реалiзувати найбГльш важливi взаемозв'язки в технологшх, навичках, 1нформадГ1, маркетингу та спо-живчих запитах, яю характернi для цГлого комплексу ФГрм г галузей. ЦГ взаемозв'язки роблять визначальний вплив на спрямованГсть Г темпи шновацш, а також на конкурентоспроможшсть кГнцево'1 продукцГ1.
Формування високоефективних ГндустрГальних кластерГв значно прискорилося б за допомогою великих цГльових ГнвестицГй, що реалГзують названий вище принцип ГнвестицГйного лГдера. Кластери можуть також формуватися на регюнальнш основГ, де спостерГгаеться висока географГчна концентращя взаемопов'язаних галузей. Це дозволить збГльшити приплив капГталу Г тех-нологГй за допомогою прямих шоземних ГнвестицГй.
1нший шлях - додання основним економГчним ре-гГонам, мГстам або агломератам статусу особливих зон, де шоземним Гнвесторам нададуть особливГ пГльги, якщо вони будуть розвивати специфГчш промисловГ кластери. ПрямГ шоземш ГнвестицГ1 можуть сприяти створенню в краМ здорового суперництва мГж мкцевими та шо-земними фГрмами, мГж вГтчизняними та Гноземними Гнвесторами, що зародить конкуренцш та промислову модершзацш завдяки новим Гдеям, професГоналГзму, рГзномаштностГ стратегГй та пГдтримцГ НДДКР.
Формування кластерГв мае здшснюватися з ураху-ванням Гснуючих типГв кластерно'1 полГтики. Так, Е. Фе-зер [9] видГлив два типи кластерно'1 полГтики:
1. ПолГтика цГльових кластерних стратеги - у цьо-му випадку мета уряду полягае в тому, щоб сприяти появГ та розвитку конкретних кластерГв. При такому шдходГ на першому етапГ проводиться Гдентифжацш та складання карт кластерГв, визначаеться '1х характеристика та економГчний профГль. Головною характеристикою цГльових кластерних стратегГй е всебГчна шдтримка розвитку конкретного кластера за допомогою ретельно спланованих заходГв в галузГ попиту Г поставок.
ПолГтика цГльових кластерних стратегГй активно проводиться урядом кра'1н бвросоюзу. бвропейська ко-мкш займаеться безпосередньо пГдтримкою розвитку кластерГв у всш бврош.
2. ПолГтика «кластер-шформованих стратегГй» [8], принциповим завданням при використанш яких е надання часткового сприяння вже проведеним самими кластерами програмами '1х розвитку. Цей варГант перед-бачае лише часткову участь державних Г регГональних урядГв у розвитку кластерГв.
При такому шдходГ не проводиться географГчна Гдентифжацш кластерГв, але можуть бути використа-ш певнГ елементи кластерних технологГй. Кластер-ГнформованГ стратегГ1 використовуються для дослГ-дження певних аспектГв кластера, наприклад, для дослГ-дження мережГ постачальниюв, якщо вона е слабкою ланкою кластера Г перешкоджае його подальшому розвитку. ТакГ кра'1ни, як Францш, НГмеччина, 1талш та 1с-панш схильнГ використовувати саме таку полггику кластерного розвитку.
Багато дослГдниюв вважають, що в даний час у бГль-шостГ кра'1н використовуються кластернГ стратегГ1 обох типГв, причому вони також використовують цГльовГ кластернГ стратегГ1 як на державному (Швецш, Фшляндш), так Г на регюнальному (Уельс, Шотландш) рГвнях. За винят-ком ГолландГ1 та Скандинавських кра'1н, лише деякГ мають яскраво виражену державну кластерну полГтику [4].
Щодо сутностГ науково-виробничого об'еднання, то необхГдно вГдзначити, що це оргашзацш будь-яко'1 органГзацГйно-правово'1 форми, яка проводить науко-вГ дослГдження та розробки разом з '1х освоенням у ви-робництвГ Г випуском продукцГ1. Як правило, у структуру науково-виробничого об'еднання входять науково-дослГдш, проектно-конструкторськГ, технологГчнГ оргаш-зацГ1, дослГднГ виробництва та промисловГ шдприемства.
ВИСНОВКИ
Проведений аналГз теоретичних передумов утво-рення кластерГв та науково-виробничих об'еднань до-зволяе зробити таю висновки щодо сутностГ науково-виробничих кластерГв.
1. В умовах глобалГзацГ' економжи проблема шд-вищення конкурентоспроможностГ економГки всГх рГв-нГв набувае особливого значення. КрГм того, питання шдвищення конкурентоспроможностГ в даний час не-вГддгльш вГд ГнновацГйно'1 складово'1.
ЗмГнюеться сам погляд на сутшсть промислово'1 полГтики. Якщо ранГше вважалося, що основною ме-
тою промислово! полгтики е розстановка пргоритетгв та пГдтримка певних галузей або державних програм, то в даний час здшснюеться переход, до ново! економГчно! полГтики знань, ГнновацГй, динамГчностГ розвитку. ПрГ-оритетними мають бути всГ економГчнГ структури, а не обраш, при цьому конкуренцш заохочуеться, а не обме-жуеться. Нова економка - це мережева економжа, в якГй взаемозв'язок виконуе системоутворюючу функцш.
2. Кластери або кластерш схеми можуть бути тим самим мехашзмом ГнновацГйного запуску, який дозволить шдвищити конкурентоспроможнГсть економГки на всГх рГвнях.
3. Неможливо дати повне Г едине правильне ви-значення кластера. Тут слГд вГдштовхуватися вГд мож-ливих класифГкацГй кластерних схем. В основу визна-чення кластера повинен бути покладений мГжгалузевий взаемозв'язок. При цьому вони можуть мати як верти-кальний, так Г горизонтальний характер.
КрГм того, у структуру кластера повинш входити носГ! ГнновацГй (науково-дослГдш, навчальнГ та ГншГ за-клади), а також фГнансовГ та державш структури. Таким чином, науково-виробничий кластер - це група локалГ-зованих пГдприемств, науково-виробничих Г фГнансових оргашзацш, пов'язаних мГж собою технологГчних про-цесом або орГентованих на загальний ринок ресурсГв або споживачГв (мережевий взаемозв'язок), конкурен-тоспроможних па певному рГвш та здатних генерувати шновацшну складову.
Отже, створення науково-виробничого кластера вимагае високого рГвня взаемодГ! та партнер-ських вГдносин мГж фГрмами, урядом, освГтнГми установами та громадськими оргашзацшми. Кожна з цих структур може бути важливим шструментом у про-цесГ створення кластера Г здатна ефективно виконувати сво! функцГ! та завдання ткьки в складГ добре налаго-дженого механГзму. ■
8. Цихан Т. В. Кластерная теория экономического развития / Т. В. Цихан // Теория и практика управления. - 2003. -№ 5. - С. 15.
9. Feser E. (1998) Old and New Theories of Industry Clusters / Е. Feser // In Steiner, M.(ed) Clusters and Regional pecialisation, Pion Limited, London.
REFERENCES
Aleynikova, I. S., Vorobev, P. V., and Isakidis, V. A. Modeli or-ganizatsii regionalnykh promyshlennykh klasterov: obzor mezhdun-arodnogo opyta [Models of the organization of regional industrial clusters: a review of international experience]. Ekaterinburg: Tsentr regionalnykh ekonomicheskikh issledovaniy ekonomicheskogo fakulteta UrGU, 2008.
Best, M. Novaia konkurentsiia: Instituty promyshlennogo raz-vitiia [New Competition: Institutions of Industrial Development]. Moscow: Teis, 2002.
Feser, E. "Old and New Theories of Industry Clusters". In Clusters and Regional pecialisation. London: Pion Limited, 1998.
Gokhberg, L. "Natsionalnaia innovatsionnaia sistema Rossii v usloviiakh «novoy ekonomiki»" [National innovation system of Russia in the "new economy"]. Voprosy ekonomiki, no. 3 (2003): 26-45.
Institutsionalnaiaekonomika [Institutional Economics]. Moscow: INFRA-M, 2007.
Porter, M. Mezhdunarodnaia konkurentsiia: konkurentnye pre-imushchestvastran [International competition: competitive advantages of countries]. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 1993.
Porter, M. Konkurentsiia [Competition]. Moscow: Viliams,
2001.
Romanova, O. A., and Lavrikova, Yu. G. "Vysokotekhnolog-ichnye klastery kak instrument promyshlennoy politiki Rossiyskoy Federatsii" [High-tech clusters as an instrument of industrial policy of the Russian Federation]. Zhurnal ekonomicheskoy teorii, no. 2 (2007): 78-90.
Tsikhan, T. V. "Klasternaia teoriia ekonomicheskogo razvitiia" [The cluster theory of economic development]. Teoriia i praktika upravleniia, no. 5 (2003): 15.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алейникова И. С. Модели организации региональных промышленных кластеров: обзор международного опыта / И. С. Алейникова, П. В. Воробьев, В. А. Исакидис. - Екатеринбург : Центр региональных экономических исследований экономического факультета УрГУ, 2008. - 31 с.
2. Бест М. Новая конкуренция: Институты промышленного развития / М. Бест / Пер. с англ. - М. : Теис, 2002 . - 356 с.
3. Гохберг Л. Национальная инновационная система России в условиях «новой экономики» / Л. Гохберг // Вопросы экономики. - 2003. - № 3. - С. 26 - 45.
4. Институциальная экономика / Под общ. ред. А. Олей-ника. - М. : ИНФРА-М, 2007. - 704 с.
5. Портер М. Конкуренция / М. Портер. - М. : Вильямс, 2001. - 608 с.
6. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран / М. Портер. - М. : Международнве отношения, 1993. - 895 с.
7. Романова О. А. Высокотехнологичные кластеры как инструмент промышленной политики Российской Федерации / О. А. Романова, Ю. Г. Лаврикова // Журнал экономической теории. - 2007. - № 2. - С. 78 - 90.
