CC BY
16
investigation of woody cenosis by the method of dominant school is the most prospect, and renewing of aboriginous plantations in park can not be absolutely accurate (the main task is to renew dominate role of ediphicator at first layer), but acting laws ban felling in parks that is a problem for aboregenous plantation renewing.
Keywords: geobotanic, park science, woody cenosis, comparative phytocenotic method, park, aboriginous (virginal) forests, renewing._
УДК 630*907.13 Астр. М.М. Лесь1 - НЛТУ Украти, м. ЛьвЬв
СУБСТРАТИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНО1 (РЬЕШОТШ ОЭТКЕАТиЭ) У СУМ1ШАХ З В1ДХОДАМИ
ХВОЙНИХ ПОР1Д
Розроблено технологию вирощування гливи звичайно! на вщходах хвойних порщ дерев, що накопичуються у великих кшькостях в окремих люових господарствах, забруднюючи навколишне середовище. Встановлено, що роботи з культивування гливи звичайно! на субстратах вiдходiв хвойних порщ з рiзними домiшками необхщ-но продовжувати для отримання щнного харчового продукту, а також вщпрацюван-ня безвiдходних чистих технологiй.
Ключов1 слова: глива звичайна, вщходи хвойних порщ, субстрати.
Постановка проблеми. У Нацюнальному люотехшчному ушверсите-т Укра!ни тривалий час здшснюють дослщження з використанням субстра-т1в, як мютять вщходи хвойних порщ - кори, тирси, гшочок, для вирощування гливи звичайно!. 1снуе думка, що вирощувати гливу можна лише з використанням вщход1в листяних порщ [1], тому що для хвойних потр1бний спе-щальний штам. З огляду на це, ми дослщжували субстрати з додаванням вщ-ход1в хвойних порщ.
Методика дослiджень. Дослщи проводили у лабораторн мжологн Нащонального люотехшчного ушверситету Укра!ни за вщповщними методиками [2-4]. При постановщ дослщв з вирощування гливи звичайно! на в1дхо-дах хвойних порщ основним компонентом була тирса ялини европейсько! та сосни звичайно!, а також домшка соломи злакових культур (СЗК) з тирсою листяних порщ (ТЛП). У дослщженш використовували штам Р1еиго1иБ ОБ1хе-а1и НК-35. Тирсу хвойних \ листяних порщ дерев та солому злакових культур використовували св1жими, без стороншх запах1в, без патогенно! флори. Компоненти субстрат1в зважувалися сухими, пот1м зм1шували в таких про-порщях (%):
1. Тирса хвойних порщ (ТХП) (100 %);
2. ТХП: СЗК (50:50 %);
3. СЗК (100 %);
4. ТХП: СЗК: ТЛП (25:50:25 %);
5. СЗП: ТЛП (50:50 %).
Контролем слугували субстрати №3, №5.
Використання в дослщах згаданих субстрат1в дало змогу виявити за-коном1ршсть обростання !х мщел1ем, урожайшсть плодових тш, тривалють
1 Наук. KepiBHm проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
циклу вирощування. На пiдставi цих даних вибрано оптимальний, економiч-но вигiдний субстрат.
Результати дослщжень. У табл. 1 показано залежшсть швидкостi росту мщелда вiд його концентраци в субстрать
Табл. 1. Залежшсть швидкостiросту мщелт _вiд його концентраци в субстратi_
№ Субстрат Концентращя мщелш в % до загально! ваги субстрату Швидшсть росту, мм/доба Перюд обростання, дт
1 ТХП 7 2,0-2,4 35-42
2 ТХП 5 1,8-2,0 37-42
3 ТХП 3 1,4-1,8 38-42
4 ТХП: СЗК 7 2,8-3,4 28-32
5 ТХП: СЗК 5 2,4-3,0 32-34
6 ТХП: СЗК 3 2,2-2,8 32-38
7 СЗК 7 4,8-5,5 15-17
8 СЗК 5 4,5-5,2 16-18
9 СЗК 3 4,5-5,0 16-20
Треба зазначити, що ютотно! рiзницi у швидкост обростання та перь одi обростання тд час внесення мiцелiю рiзноl концентраци ми не виявили, що дало нам шдставу в майбутньому вносити поЫвний мiцелiй часткою 3 %.
1нокульоваш субстрати розфасовували в стакани. В один стакан вмь щували 100-110 г вологого субстрату. Стакани з шокульованим субстратами переносили в термостат, де встановлювали температуру пов^я 24-26 °С i вщносну вологiсть повiтря 85-87 %. Обростання субстрату в термостат залежало вщ складу субстрату i тривало вiд 20 до 45 дшв. У разi використання ТХП, обростання вщбулося надзвичайно повiльно (1,2-2,0 мм/добу). Шсля обростання стакани iз субстратом переносили в камеру, де температура по-вггря становила 16-18 °С, а вiдносна вологiсть 90-95 %. Забезпечено приточ-ну вентиляцiю, що давало змогу позбутися надлишково! концентраци СО2.
Плодовi тiла появлялися на рiзних за складом субстратах через рiзнi термiни: вiд 5-ти до 48 дшв (табл. 2). Особливо затягнулося плодоношення при вирошуванш гливи на ТХП.
Табл. 2. Урожайтсть гливи на рiзних субстратах
Субстрати Початок плодоношення, дт Урожайтсть на хвилях, % Загальна урожайтсть, кг/кг субстрату
1 2 3
ТХП 48 70 10 20 0,05
ТХП: СЗК 41 75 5 20 0,13
СЗК 26 75 10 15 0,25
ТХП: СЗК: ТЛП 38 64 14 22 0,12
ТЛП: СЗК 33 65 15 20 0,2
За час плодоношення спостер^алися три "хвил^' урожаю в межах, на-ведених у табл. 2. Отримаш результати лабораторних дослщв дають змогу зробити висновок про доцшьшсть культивування гливи звичайно! за штен-
34
Збiрник науково-технiчних праць
сивною технолопею на субстратах, до складу яких входять i вiдходи хвойних порщ - кора, тирса, гiлочки разом з соломою злакових культур.
Наступним етапом було культивування гливи в умовах, наближених до промислових [5]. Пщготовка субстра^в полягала в такому: подрiбнену суху солому перемшували з тирсою хвойних порiд з ваговим сшввщношенням 1: 1 (50:50 %). Вимшаш сухi компоненти субстрату закладали у бюкси, якi помь щали в автоклав та обробляли паром упродовж 1,5 год тд тиском 0,160,18 МПа. Охолоджений вогкий субстрат переносили на стш, де його перемь шували iз зерновим мiцелiем. Кiлькiсть мiцелiю становила 3 % вщ ваги воло-гого субстрату. 1нокульований субстрат помщали в перфорованi полiетилено-вi мшки, розмiри яких становили 50/60х75/80 см. М1шки з субстратом переносили в темне тепле примщення (температура 220 С, вiдносна вологiсть по-вiтря 75-80 %), де 1х витримували протягом 20-30 днiв. Обростання становило 8-10 балiв за 10-бальною системою (табл. 4). М1шки з субстратом, оброслим мiцелiем, переносили в спещальне примiщення, освiтлене лампами денного свгтла, причому вологiсть повiтря шдтримувалась на рiвнi 90-95 %. Через 1040 днiв появлялися першi плодовi тiла (табл. 3). Перюд плодоношення тривав вiд 50 дшв на СЗК, до 90-105 дшв на сумiшi тирси хвойних порщ i соломи злакових культур (50:50 %). Урожайшсть плодових тiл на субстрат^ що мю-тив ТХП (50 %)-СЗК (50 %), становили 18-20 %, на субстратi, що мютив СЗК (100 %) - 25-27 %. Вага одного вологого мшка становила 10-12 кг.
Табл. 3. Поява плодових ти. та врожайшсть за умов рiзних субстрат'ш
Субстрат Вага мшка, кг Поява плодових тш, дт 1 хвиля, кг 2 хвиля, кг 3 хвиля, кг Загальна урожайшсть, кг
СЗК 100 % 12 26 1,8 0,5 0,4 2,7
ТХП: СЗК 50-50 % 10-12 75 1,2 0,3 0,3 1,8
СЗК 50 % ТХП 25 % ТЛП 25 % 10-12 60 1,5 0,2 0,4 2,1
Для ощнки штенсивност обростання субстрату використовували 10-бальну систему (табл. 4).
Табл. 4. Десятибальна система оцшки обростання субстрату
Ощнка, бал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Обростання субстрату, % 1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 8190 91100
Результати обростання субстра^в мiцелiем гливи, що мютить вщходи хвойних порiд подано у табл. 5.
Як бачимо, найкраще мщелш гливи росте на чистш соломi злакових культур - вже на другу добу. Повшстю субстрат, що складаеться з 100 % СЗК, обростае мiцелiем на 15-20 день. ЗовЫм iншу картину ми спостер^аемо на субстратах СЗК: ТХП (50:50), коли мщелш починав рости на 6-8 день, а повшстю обростав через 40-50 дшв (табл. 5). Як видно, найкращу врожайшсть спостер^али для чисто! соломи до 25 % (2,7 кг/мш.), а найменшу для СЗК: ТХП (50:50) - 17-18 % (1,8 кг/мш.). В уЫх дослщжуваних субстратах плодовi тша були велию, м'ясист^ з невеликою нiжкою.
Табл. 5. Оцтка обростання субстрату м'щел'им гливи
№ Субстрат К-сть мщелш, % Початок росту мщелш, дт Оцшка обростання, бали
Дт п юведення спостережень
10 20 30 40 50
1 СЗК 100 % 3 2 8 10 - - -
2 СЗК: ТХП 50:50 % 3 6 1.5 4 8 9 10
3 СЗК-50 % ТХП-25 % ТЛП-25 % 3 5 2 6 8 10 -
Висновки. Проведет дослщження виявили таю результати плодоно-шення гливи звичайно! (Pleurotus ostreatus):
1. ТХП-100 % - 0,05-0,065 кг/кг субстрату.
2. ТХП: СЗК 50:50 % - 0,18 кг/кг субстрату.
3. ТХП: СЗК: ТЛП-25:50:25 % - 0,21 кг/кг субстрату.
Роботи з культивування гливи звичайно! на субстратах вiдходiв хвойних порщ з рiзними домшками необхщно продовжувати з метою отри-мання цшного харчового продукту, а також вщпрацювання безвiдходних чистих технологш.
Л1тература
1. Лозовой В.Д. Разведение пищевого гриба вишенка на опилках / В. Д. Лозовой // Растительные ресурсы, 1980. - 357 с.
2. Дудка И. А. Культивирование съедобных грибов / И. А. Дудка, Н.А. Бисько, В.Г. Би-лай. - К. : Изд-во "Урожай", 1992. - 157 с.
3. Высшие съедобные базидиомицеты в поверхностной и глубиной культуре. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 312 с.
4. Дудка И.А. Грибы. Справочник миколога и грибника / И. А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 234 с.
5. Дудка И.А. Промышленное культивирование съедобных грибов / И. А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 212 с.
Лесь М.М. Субстраты для выращивания гливы обыкновенной в смесях с отходами хвойных пород
Разработана технология выращивания гливы обыкновенной на отходах хвойных пород дерев, которые накапливаются в больших количествах в отдельных лесных хозяйствах, загрязняя окружающею среду. Установлено, что работа из культивирования гливы обычной на субстратах отходов хвойной породы с разной примесью необходимо продолжать для получения ценного пищевого продукта, а также отработки безотходной чистой технологии.
Ключевые слова: вишенка обыкновенная, отходы хвойных пород, субстраты.
Les M.M. Substrates for growing (Pleurotus ostreatus) in mixtures with waste softwood
The technology of Pleurotus ostreatus growing on the wastes of coniferous trees that accumulate in large amounts in separate forestries and contaminate environment was developed. It is set that work from cultivation of Pleurotus ostreatus ordinary on subtracts of wastes of coniferous breed with a different admixture it is necessary to continue for the receipt of valuable food product, and also working off nonwaste clean technology.
Keywords: Pleurotus ostreatus, wastes of coniferous trees, substrate.
36
Збiрник науково-техшчних праць
