CC BY
39
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcmeiy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 347-352.
doi:10.15421/011645
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 582.28:635.8
Застосування сенсорного аналiзу
••• • •
у оттехнологп культивування макромiцетiв
К.М. Власенко, О.В. Кузнецова
Укратсъкий державний х1М1ко-технолог1чний утверситет, Днтропетровсък, Украта
За допомогою сенсорного профшьного методу анатзу досл1джено вплив р1зних видв субстратв на характер та штенсивтсть аромату висушених плодових тш Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. IBK-1535. Як субстрати для культивування гриба обрали в1дходи сiльського господарства та деревопереробно! промисловосп (соняшникове лушпиння, пшенична солома, в1дходи в1д очищення насшня кукурудзи, тирса листяних порщ дерев i кора дуба). Шдготовку та стерил1зац1ю субстрапв здшснювали загаль-ноприйнятими методами. Протягом культивування визначали культурально-морфологiчнi показники розвитку мiцелiю: термш обростання субстрату, час появи примордйв, кшькють утворених зросшв, усереднену бюмасу зросшв. Проводячи скриншг мож-ливих аромапв грибiв, визначили основнi атрибути запаху висушених зразкiв грибiв: грибний, деревний, трав'янистий, солодкий, кислий. Оцшено !х iнгенсивнiсть для кожного зi зразкiв, побудовано профiлi аромату. Суттевих вiдмiнностей у темпах росту мще-лiю на вс1х субстратах не спостершали. Мщелш P. ostreatus IBK-1535 бший, пухнастий, щшьнший на вiдходах кукурудзи, соняш-никовому лушпиннi та ю^ дуба. Найкращi культурально-морфологiчнi показники росту та розвитку мщелга визначено на субстрата на оснж кукурудзяних вiдходiв. Найбшьш виражений грибний аромат мають зразки гриб1в, отримат на корi дуба, тирсi та вщходах кукурудзи. Зразки гриб1в, вирощених на тирсi та вiдходах кукурудзи, мають подабний аромат. Гриби, отримат на соняш-никовому лушпиннi та пшеничнш соломi, мають слабкий грибний аромат iз трав'янистими та кислими нотами. Застосування сенсорного профшьного методу аналiзу дае можливiсть ощнити iнтенсивнiсть аромату плодових тш вищих гспвних гриб1в залежно вiд умов культивування без застосування складних шструментальних метод1в аналiзу, наочно (за допомогою побудови графiчних проф1л1в аромату) ощнювати вплив окремих фактор1в на характеры атрибути запаху гриб1в.
Ключов1 слова: профшьний аналiз; запах; дескриптор аромату; Pleurotus ostreatus; профшь аромату
The use of sensory analysis in biotechnology of the cultivation of macromycetes
K.M. Vlasenko, O.V. Kuznetcova
Ukrainian State University of Chemical Technology, Dnipropetrovsk, Ukraine
Sensory analysis is the most ancient and inexpensive method of assessing the quality of food products. Consumer demand for the fruit bodies of mushrooms is due to their unique taste and aroma. Profile methods of sensory analysis are used in quality control, for characterising the differences between food products and for determining the impact of various factors on the quality of the test product. The aim of this research is to study the influence of different types of substrates on the character and intensity of aroma of the dried fruit bodies of Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. IBK-1535 using the sensory profile method. The substrates for the cultivation of mushrooms were selected from waste from the agricultural and wood processing industries: sunflower husks, wheat straw, waste from the cleaning of seed corn, and sawdust of deciduous trees and oak bark. The preparation and sterilization of substrates was performed according to standard techniques. During the process of cultivation we determined the culture-morphological indices of development of the mycelium: the duration of growth in the substrate, time of appearance of the primordia, the number formed fruiting bodies of mushrooms, the average biomass of the fruiting bodies. We did not detect any significant differences between substrates in the growth rate of mycelia. The best culture-morphological indices of growth and development of mycelia were identified for the corn waste substrate. This substrate had the greatest number of primordia, while the lowest was for wheat straw. The mycelium of P. ostreatus IBK-1535 was white, fluffy, and denser on substrates of corn waste, sunflower husks and oak bark. The sensory profile analysis was performed according to ISO 6564:1885. 1 g of dried fruiting bodies was crushed, placed in glass vials with stoppers and heated to +35.. .+40 °C for a better emission of volatile compounds. A five person de-
yKpaincbKnu depMxtBuuu хiмiко-техноnогiцниu yniBepaumem, np. raeapiw, 8, ffninponempoBCbK, 49005, yxpaiHa Ukrainian State University of Chemical Technology, Gagarin Ave., 8, Dnipropetrovsk, 49005, Ukraine Tel.: +38-097-954-78-85. E-mail: ekaterina5@mail.ua
gustation commission was trained to undertake the sensory analysis. First, using sensory analysis, the degustation commission determined the following descriptors of odour for the fruiting bodies of the fungi: mushroom, woody, grassy, sweet, sour. Then the intensity of the aroma of each sample was assessed on a five-point scale. The most characteristic mushroom aroma of the dried fruit bodies was obtained when oak bark was the substrate for cultivation. The samples of mushroom grown on sawdust and waste corn had a similar aroma. The samples obtained for sunflower husk and wheat straw had a slight mushroom aroma with grassy and sour notes. Thus, the use of the sensory profile method of analysis makes it possible to assess the degree of intensity of aroma of fruit bodies of higher edible mushrooms in relation to the conditions of their cultivation without having to use complicated instrumental methods of analysis. Moreover, sensory profile analysis can be used to monitor the odours and aromas of mushrooms, which are cultivated in artificial conditions, for the adjustment of the cultivation process and for conducting a rapid appraisal of the quality of mushroom products.
Keywords: profile analysis; aroma; descriptor of aroma; Pleurotus ostreatus; aroma profile
Вступ
Сенсорний або органолептичний аналз - найдавт-ший та найдешевший метод оцшювання якосп продукта Результата сучасного органолептичного аналзу вважа-ються рiвноцiнними до результата фiзико-хiмiчних дослвджень продукпв. Деяш дослдники вважають, що органолептичт методи можна ввднести за низкою по-казниюв до аналтичних метода (Rodina and Vuks, 1994; Rodina, 2004). Оцнка якосп деяких продукпв та виробш, наприклад, продукпв виноробства або парфумiв, взагал неможлива без сенсорного аналзу (Duborasova, 2007).
Особливi показники якосп продукпв - показники, якi визначаються за допомогою нюху: запах, аромат, «букет». Вивчення ароматагарних речовин - досить складний процес, оск1льки !х масова частка у продуктах харчування надзвичайно низька, а концентрування лет-ких сполук може викликати к1льк1сну та як1сну змшу запаху. Запах створюють рiзноманiтнi хишчш компонен-ти, як1 належать до рiзних класiв органiчних i неорга-нiчних речовин; для кожного з них необхвдш унiкальнi методи видшення та щдготовки до газохроматографiч-ного аналiзу. Концентрати запаху - зазвичай складнi сумiшi, бiльшiсть компонента яких легко вступають у рiзнi реакци. Частка ароматотвiрних речовин у продуктах харчування рвдко перевищуе 10 мг/кг (Rodina, 2004).
Плодовi тша ¡спвних гриб1в-макромщепв, особливо базидiомiцетiв, - одт з продукта, де запах i аромат значною мiрою характеризують i визначають як1сть продукцй. Багато iз гриб1в споживаються як делшатес, цiннiсть якого забезпечусться неповторним смаком i ароматом (Asmore et al., 2014).
Нинi вдентифшовано велику кшькють запашних речовин, як1 зумовлюють аромат свiжих та висушених гриб1в. Експериментальнi данi рiзних авторiв сввдчать про iдентифiкацiю ввд 10-20 (Cronin and Ward, 1972; Pyysalo, 1976; Rapior et al., 1996; Rodina, 2004; Stijve et al., 2004; Zawirska-Wojtasiak et al., 2007; Cho et al., 2007; Mata et al., 2014) до 50-80 (Misharina, 2008; Zhou et al., 2015) i навпъ 250 (Reineccius, 1992; Morath et al., 2012) рiзноманiтних хмчних сполук в екстрактах iз плодових тiл грибiв. Така варiацiя даних зумовлена великою кшь-шстю методiв видiлення, концентрування та роздшення летких сполук. Сучаснi дослвдження за допомогою мето-дiв газово! хроматографи у поeднаннi з мас-спектро-метричною iдентифiкацieю хiмiчних компонента дають нову шформацш про природу запаху, яка необхщна для виршення проблеми управлшня як1стю продукта.
Пд час визначення споживацьких преференцш щодо певних вид1в грибно! продукцй' застосовують органо-лептичш методи аналiзу - простi, доступш та достатньо
iнформативнi. Бiльшiсть органолептичних метод1в пере-дбачають комплексну оцшку якостi продукту за рiзними показниками (колiр, смак, аромат, консистенцiя тощо) (Rodina, 2004). Дослвдження та оцшювання окремих складових якостi продукту (наприклад, запаху) здшсню-ються за допомогою сенсорного профшьного методу (зг1дно ISO 6564:1885 Sensory analysis. Methodology. Flavour profile methods). Цей метод застосовуеться для визначення впливу рiзних фагао^в на показники якостi дослвджуваного продукту, характеристики рiзницi м1ж деклькома подiбними продуктами, монiторингу змiни якостi продукпв за рiзноl тривалост1 !х зберпання.
Сенсорний профiльний метод оснований на тому, що запах складасться частково з тзнавальних нюхових i смакових атрибут1в та частково з комплексу атрибута, як1 окремо не iденгифiкуються. Сутнiсть профiльного методу полягае у тому, що складне поняття одте! з органолептичних властивостей (смак, запах або консис-тенц1я) представляють у виглядi сукупностi простих складових, яш експерти оц1нюють за яюстю, iнтенсив-нiстю та порядком прояву. П1д час виконання профiль-ного аналiзу використовують бальнi шкали для оцшювання iнтенсивностi окремих ознак, посл1довно визначають прояви ввдчуття та результати графiчно зображують у виглядi профiлограм (Rodina, 2004; Duborasova, 2007).
Для проведення проф1льно! ощнки якост1 продукту залучають п'ять-вiсiм експерта. Попередньо проводиться 1х пгдготовка та тестування на здатнiсть розрiзняти та запам'ятовувати запахи, 1дентиф1куються пороги 1х чутливост1 та сенсорна нюхова пам'ять (за ISO 6658:1985 Sensory analysis. Methodology. General guidance). Пдго-товка передбачае знайомство з термiнологiею проведення сенсорного дослвдження для забезпечення в1дтворю-ваност1 його результатiв. 1снують два принципово рiзнi методи виконання профшьного аналiзу запаху: груповий та шдивщуальний. У разi групового методу експерти працюють разом для досягнення едино! думки щодо оцiнки запаху продукту. Лщер групи керуе процесом обговорення до досягнення консенсусу стосовно оцiнки атрибут1в запаху продукту, занотовуе та iнтерпретуе отриманi данi. У випадку 1ндив1дуального методу експерти незалежно один в1д одного оцшюють сво! вра-ження в1д продукту.
Оцшювання профшю аромату включае деклька етап1в. На першому етап1 група експерт1в визначае основнi характернi ноти (визначники, дескриптори) аромату досл1джуваних зразюв продукту та еталоннi зразки, яш викликають схож1 в1дчуття. Наприклад, сенсорний аналз трьох вид1в грибiв роду Pleurotus дегустацшна комiсiя зд1йснювала за такими дескрипторами запаху: грибний (типовий для св1жих 1ст1вних гриб1в), деревин-ний, земляний, затхлий, гнильний, рибний та м'ясний
(Zawirska-Wojtasiak et al., 2009). У дослвдженнях аромату грибiв iнших науковщв фцурують так1 визначники запаху як кормовий, квiтковий, медовий, горiховий, скошено! трави (Guedes de Pinho et al., 2008). Для грибш роду Shiitake характерт так1 визначники запаху: арчаний, дере-винний, свiжих шитаке, землянистий (Hiraide et al., 2004).
Часто дескриптори подшяють на позитивн та нега-тивнi. Наприклад, для гриба Tricholoma matsutake Sing. як атрибути запаху, властивого грибам найвищого сорту, визначенi сосновий, м'ясний, квпковий, а гриби нижчого сорту мали так1 характеристики запаху як спиртовий, ме-талевий, затхлий, вологого грунту (Cho et al., 2007).
На наступному етапi експерти визначають послвдов-нiсть прояву характерних атрибутiв запаху, оцшюють ступiнь iнтенсивностi кожного з них, визначають стшкють запаху та загальне враження вiд аромату продукту. Интенсивтсть кожно! характерно! ноти та загальне враження визначаються за допомогою ввдповщно! шкали. Для цього можуть використовуватися, наприклад, графiчна лшшна шкала 0-10 балiв (Zawirska-Wojtasiak et al., 2009), числова 1-7 балiв (Hiraide et al., 2004) тощо. Отриманi данi статистично обробляються та штерпрету-ються графiчно. 1снують рiзноманiтнi способи графiчного представлення профiлю аромату дослвджуваного зразка зпдно з ISO 6564:1885.
Мета цього дослвдження - ощнити вплив рiзних видiв субстрапв, що використовуються для отримання плодових тiл гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm., на характер та iнтенсивнiсть аромату висушених плодових тш за допомогою сенсорного профшьного методу.
Матерiал i методи дослвджень
Об'ект дослвдження - штам !спвного гриба Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. - IBK-1535, отриманий iз колекцц шапинкових грибiв 1нституту ботанки !м. М.Г. Холодного НАН Укра!ни. Цей штам видiлений iз природного матерiалу у штап Техас, США, у 1997 рощ.
Гриб P. ostreatus належить до ксилотрофiв, у природi зустр!чаеться частше за все на мертвiй деревин листяних порвд дерев. Культивування цього виду здшснюеться на рiзноманiтних линин- i целюлозовмiсних вiдходах сiльського господарства, деревопереробно! та харчово! промисловостi. За штенсивного культивування гриба спостерпаеться зниження ароматичних властивостей плодових тiл.
Субстрати для культивування гриба - найпоширет-ш1 у пiвденно-схiдному регiонi Укра!ни ввдходи сшьсько-го господарства та деревопереробно! промисловосп: соняшникове лушпиння (СЛ), пшенична солома (ПС), вiдходи ввд очищення насiння кукурудзи (ВК) та тирса листяних порвд дерев (Т), а також природний субстрат -кора дуба (КД). Пвдготовку та стерилiзацiю субстратiв проводили загальноприйнятими методами (Buhalo et al., 2004). Субстрати запарювали протягом 2 годин, додавали CaCO3 у кшькосп 1% вiд маси субстрату та стеритзували автоклавуванням за температури 121 °С протягом 30 хвилин дв!ч з iнтервалом у 24 години. Солому попередньо подрiбнювали до розмiру 2-3 см. Охолоджений субстрат шокулювали посiвним мiцелiем P. ostreatus IBK-1535. Поавний мiцелiй отримували на
основi зерна ячменю. Культивування проводили за температури 26 ± 1 °С та вологостi 70-80% до повного за-ростання субстрату мщел!ем. Потiм емностi iз субстратом переносили до ростового примщення з температурою 15-16 °С, волопстю 80-90% та освiтленням 8 годин на добу. Протягом культивування визначали так! пара-метри росту мщелш P. ostreatus: термiн обростання субстрату мiцелiем, час появи примордив, к1льк1сть утворе-них зростшв, усереднену бiомасу зростк1в.
Для сенсорного профшьного аналiзу проводили ввдповвдну пвдготовку зразк1в. Плодов! тiла першо! хвит плодоносшня висушували за температури 40 °С. 1з кожного зразка ввдбирали 1 г, подр!бнювали, помщали у склян флакони з пробками, шдцр1вали до температури 30-40 °С для кращо! емюи запашних речовин. Зразки висушених гриб!в, вирощених на р!зних субстратах, дослвджували методом сенсорного профшьного анал!зу.
Експертна дегустацшна ком!сш складалась !з п'яти оаб, щдготовлених для проведення органолептичного аналзу. Закодоваш зразки висушених гриб!в представляли комки для оцшкн характеру аромату. 1з запропо-нованих атрибута запаху, характерного для гриб!в (грибний, деревний, земляний, затхлий, гнильний, риб-ний, м'ясний, кормовий, квпковий, солодкий, гор!ховий, трав'янистий, кислий), спочатку визначали характерн атрибути запаху, а полм стутнь штенсивносп кожного з них. 1нтенсивтсть прояву атрибутв запаху визначали за п'ятибальною шкалою: 0 - ознака ввдсутня, 1 - ознака лише утзнаеться або ввдчуваеться, 2 - слабка штенсив-тсть, 3 - пом!рна штенсивтсть, 4 - сильна штенсивтсть, 5 - дуже сильна штенсившсть прояву ознаки. Дослвджуван зразки ощнювали тричт
Отриман! дан! статистично обробляли виб!рковим методом анал!зу (Atramentova and Utevs'ka, 2014). За результатами будували профш аромату зразк1в висушених гриб!в у вигляд даграм. Р!зницю м!ж даними вважали достов!рною за P < 0,05.
Результати та ix обговорення
За термшом обростання субстрату мщел!ем дослвд-жуваш субстрати не мають суттево! р!знищ (табл. 1). Однак швидше за все приморди з'явились на природному субстрат! (кор! дуба) на 2-3 доби ратше, нж на тших субстратах. За морфолопчними ознаками мщелш штаму P. ostreatus IBK-1535 бший, пухнастий, щшь-тший на субстратах на основ! кукурудзяних ввдходав, лушпиння соняшника та кори дуба.
Найменша кшьшсть грибних зростк1в утворилась на субстрат! !з пшенично! соломи, найбшьша - на субстрат! на основ! кукурудзяних ввдходав, яка у 5,5 раза бшьша, нж на пшеничнш солом!, у 2,6 раза бшьша, шж на со-няшниковому лушпинн! та у 2,1 раза бшьша, тж на тира. Зростки, утворен на пшеничнш солом! та тирс!, скла-далися з невелико! кшькосп плодових тш (ввд 1 до 5). Найбшьш! за масою та кшькютю плодових тш грибн зростки утворилися на субстрат! на основ! кукурудзяних ввдходав. На рисунку 1 показано зростки плодових тш P. ostreatus IBK-1535, отримаш на р!зних субстратах.
У таблиц! 2 наведено бальну систему визначення штенсивносп прояву кожного з дескриптор!в, представ-
лену дегустацшною комгаею для кожного з1 зразк1в вису-шених грибш. З профшограми (рис. 2) видно, що найви-разшший грибний аромат характерний для Р. о^ваШ ГБК-1535, отриманих на кор1 дуба як на субстрап, набли-
женому до природного. Подбний до нього аромат мають зразки гриб1в, отримат на тира та выходах кукурудзи, але вони мають менш виражет деревш ноти, а у зразку на выходах кукурудзи не в1дчуваються солоди ноти запаху.
Таблиця 1
Параметри росту Р1еиШш ostreatus 1ВК-1535 на рвиих вар1ам'1а\ субстрату (М ± т, п = 3)
Вар1ант субстрату Термн обростання субстрату мщел1ем, доба Термн появи примордив, доба Кшьюсть грибних зростюв на одну банку, шт. Усереднена бюмаса одного зростка, г
Соняшникове лушпиння 6 24 14,0 ± 3,67 19,1 ± 4,47
Пшенична солома 7 24 6,7 ± 1,06 20,8 ± 4,55
Кукурудзят вщходи 6 23 37,0 ± 8,42 32,3 ± 1,04
Тирса 6 24 17,7 ± 2,81 15,8 ± 5,34
Кора дуба 7 21 13,7 ± 3,82 20,9 ± 2,40
Р. озГвагш 1ВК-1535 на соняшниковому лушпинш
Р. охгтвагж 1ВК-1535 на пшеннчнш солом1
Р. озггвагш 1ВК-1535 на кукурудзяних вщходах
Р. озКвагш 1ВК-1535 на тирс
Р. оьШагж 1ВК-1535 ; на кор1 дуба
Рис. 1. Грибнi зростки Р1еи^т ostreatus 1ВК-1535, отримат на рпиих субстратах
Рис. 2. Профшограми запаху pi3H^ зразкв висушених гриб1в Pleurotus ostreatus IBK-1535
Таблиця2
Iнтенсивнiсть прояву атрибутш аромату Pleurotus ostreatus IBK-1535 залежно в1д вар1анта субстрату (M ± m, n = 15)
Варiант субстрату 1нтенсивтстъ атрибутш аромату, бали
грибний деревний солодкий трав'янистий кислий
Соняшникове лушпиння 2,1 ± 0,18 2,3 ± 0,27 0 0 0
Пшенична солома 2,4 ± 0,09 1,6 ± 0,09 0 0,8 ± 0,18 0,6 ± 0,09
Кукурудзяш вщходи 3,5 ± 0,09 1,3 ± 0,09 0 0 0
Тирса 3,2 ± 0,18 1,9 ± 0,18 0,6 ± 0,09 0 0
Кора дуба 3,4 ± 0,18 2,6 ± 0,09 0,7 ± 0,09 0,5 ± 0,09 0
Гриби, отримаМ на соняшниковому лушпиннi та пше-ничнш соломi, мають менш виражений грибний аромат, а у зразку на пшеничнш солом1 ввдчувакпъся кисл1 та тра-в'янисп ноти. Солода ноти запаху експерти визначили у зразках гриб1в, вирощених на тира та корi дуба (рис. 2).
Поршняно з ароматами грибiв, отриманих на соняшниковому лушпинн та пшеничнш солом1, iнтенсивнiший грибний запах мають зразки грибiв на кукурудзяних выходах, тирсi та корi дуба (рис. 2). Достовiрно бшьш виражений деревний аромат ввдчувався на зразках грибш, вирощених на соняшниковому лушпинт, тира та корi дуба поршняно зi зразками, отриманими на выходах ку-курудзи. Виявленi солода та трав'янисп аромати мiж собою досг^рно не вiдрiзняються, тобто у грибних зразках або проявляються ноти цих запах1в, або вони вщсутт.
Щдсумовуючи вищевказане, зазначимо, що штам P. ostreatus IBK-1535 належить до грибiв зi слабкою ш-тенсивнiстю грибного запаху, але за допомогою шдбору вщповщних субстрапв (кукурудзяш вщходи, тирса, кора дуба) iнтенсивmсть грибного запаху можна щдвищити до потрно!. Також атрибути запаху грибiв цього штаму доволi обмеженi та представлеш лише п'ятьма нотами, на вщмшу ввд атрибутiв аромату, зафшсованих у грибiв роду Pleurotus закордонними авторами (Zawirska-Wojtasiak et al., 2009).
Висмовок
Застосування сенсорного проф1льного методу анал1-зу дае можливкть оц1нити ступ1нь iнтенсивностi аромату плодових тш вищих 1спвних гриб1в залежно вщ умов культивування без складних шструментальних метод1в
аналiзу, дозволяе наочно за допомогою граф1чно! побу-дови профiлiв аромату визначити вплив окремих факто-р1в процесу культивування на характерш атрибути запаху грибiв. Також сенсорний профiльний анатз може застосовуватися для проведення мониторингу аромапв i запахiв грибiв, що культивуються, для коригування процесу культивування, проведення швидкого оцшювання якосп грибно! продукци.
Б1бл1ограф1чм1 посиламмя
Asmore, L., Craske, J.D., Srzednicki, G., 2014. Volatile compounds in fresh, dried and cooked dried Agaricus bisporus using ambient temperature vacuum distillation. Int. Food Res. J. 21(1), 263-268. Atramentova, L.O., Utevs'ka, O.M., 2014. Statystyka dlja biologiv
[Statistics for biologists]. NTMT, Kharkiv (in Ukrainian). Buhalo, A.S., Bis'ko, N.A., Solomko, J.F., Bilaj, V.T., 2004. Kul'tivirovanie sjedobnyh i lekarstvennyh gribov [The cultivation of edible and medicinal mushrooms]. Cherno-byl'interinform, Kyiv (in Russian). Cho, I.N., Lee, S.M., Kim, S.Y., Choi, H.-K., Kim, K.-O., Kim, Y.-S., 2007. Differentiation of aroma characteristics of pine-mushrooms (Tricholoma matsutake Sing.) of different grades using gas chromatography-olfactometry and sensory analysis. J. Agric. Food Chem. 55(6), 2323-2328. Cronin, P.A., Ward, M.K., 1971. The characterization of some
mushroom volatiles. J. Sci. Food Agric. 22(9), 477-479. Duborasova, T.J., 2007. Sensornyj analiz pishhevyh produktov. Degustacija vin [Sensory analysis of food products. Wine degustation]. Moscow (in Russian). Guedes de Pinho, P., Ribeiro, B., Goncalves, R.F., Baptista, P., Valentao, P., Seabra, R.M., Andrade, P.B., 2008. Aroma compounds in eleven edible mushroom species: Relation-
ship between volatile profile and sensorial characteristics. Expression of Multidisciplinary Flavor Science 8, 467-471.
Hiraide, M., Miyazaki, Y., Shibata, Y., 2004. The smell and odorous components of dried shiitake mushroom, Lentinula edo-des I: Relationship between sensory evaluations and amounts of odorous components. J. Wood Sci. 50(4), 358-364.
Mata, G., Valdez, K., Mendoza, R., Trigos, A., 2014. HS/GC-MS analyzed chemical composition of the aroma of fruiting bodies of two species of genus Lentinus (higher basidiomy-cetes). Int. J. Med. Mushrooms 16(5), 477-484.
Misharina, T.A., Muhutdinova, C.M., Zharikova, G.G., Teren-ina, M.B., Krikunova, N.I., 2008. Vlijanie termicheskoj ob-rabotki na sostav letuchih komponentov belyh gribov (Boletus edulis) [Effect of heat treatment on the composition of the volatile components of white mushrooms (Boletus edu-lis)]. Himija Rastitel'nogo Syr'ja 3, 97-101 (in Russian).
Morath, S.U., Hung, R., Bennet, J.W., 2012. Fungal volatile organic compounds: A review with emphasis on their bio-technological potential. Fungal Biol. Rev. 26, 73-83.
Pyysalo, H., 1976. Identification of volatile compounds in seven edible fresh mushrooms. Acta Chem. Scand. 30(3), 235-244.
Rapior, S., Cavalie, S., Andary, C., Pelissier, Y., Marion, C., Bessiere, J.-M., 1996. Investigation of some volatile components of seven fresh wild mushrooms (basidiomycetes). J. Essent. Oil Res. 8, 199-201.
Reineccius, G. (ed.), 1992. Source book of flavors. Springer. Gaithersburg, Maryland.
Rodina, T.G., 2004. Sensornyj analiz prodovol'stvennyh tovarov [Sensory analysis of food products]. Akademija, Moscow (in Russian).
Rodina, T.G., Vuks, G.A., 1994. Degustacionnyj analiz produk-tov [Tasting food analysis]. Kolos, Moscow (in Russian).
Stijve, T., Amazonas, M.A., Giller, V., 2004. Characterization of flavor and taste compounds in Agaricus blazei Murill sensu Heinem., the cultivated almond mushroom. Australasian Mycologist 22(3), 116-122.
Zawirska-Wojtasiak, R., Siwulski, M., Mildner-Szkudlarz, S., Wasowicz, E., 2009. Studies on the aroma of different species and strains of Pleurotus measured by GH/MS, sensory analysis and electronic nose. Acta Sci. Pol. 8(1), 47-61.
Zawirska-Wojtasiak, R., Siwulski, M., Wasowicz, E., Sobieralski, K., 2007. Volatile compounds of importance in the aroma of cultivated mushrooms Agaricus bisporus at different conditions of cultivation. Pol. J. Food Nutr. Sci. 57(3), 367-372.
Zhou, J., Feng, T., Ye, R., 2015. Differentiation of eight commercial mushrooms by electronic nose and gas chromatog-raphy-mass spectrometry. Journal of Sensors 2015, Article ID 374013.
Hadiùmna do редкonегiï 19.08.2016
