CC BY
21
УДК 635.82
ГЛИВА ЗВИЧАЙНА (PLEUROTUS OSTREATUS) У СИСТЕМ1 БЮЦЕНОТИЧНИХ СТОСУНК1В 13 ШК1ДНИКАМИ В.П. Кучерявий1, В.В. Попович2, М.М. Лесь3
Глива звичайна (Р1еигогш ояггеаЫя) - цшний 1ст1вний гриб в умовах екстенсивного вирощування у пришських зелених насадженнях Львова, часто опиняеться поживою для слимаюв, з якими й пов'язують т1сш бюценотичш стосунки. Шд час дослщження на експериментальнш дшянщ з вирощування гливи звичайно! на вщрубках дерев листяних порщ у Страдчанському люнищв неподалш Львова встановлено пошкодження плодо-вих тш слимаком великим та личинками мухи-горбатки. Виявлено зб1г оптимальних клшатичних умов гливи звичайно! 1 слимака, який використовуе цей перюд для жив-лення плодовими тшами гриба. Личинки мухи-горбатки, вогнищем розмноження яко! е сховище, що знаходиться неподалш, пошкоджують вщ 5,0 до 5,7 % плодових тш.
Ключовi слова: бюценотичш стосунки, глива звичайна, слимак, муха-горбатка, личинка, плодове тшо.
Вступ. Дослiдження бiотичних стосункiв охоплюють еколопчш зв'язки, якi спостерiгаються у простих дво- або юлькавидових системах. Таю досль дження видаляють низку закономiрностей динамiки чисельностi, пов'язаних зi ствжиттям у природi. Бiоценотичний ршень стосункш характеризуеться пере-важно дизкооперацiйними коакщями мiж окремими популяциями з домшуван-ням зв'язкiв експлуатацiйного типу, тобто таких, за яких одна з популяцш (експлуатована) втрачае, а шша (експлуатуюча) користуеться такою ситуацiею. Абсолютна бшьшкть популяцiй-консументiв, якi входять до складу бюценозу, одночасно експлуатують i е експлуатованими, що забезпечуе обк речовини i енергií, а отже - i тривалiсть життя.
У процес екстенсивного вирощування гливи звичайно1 (Р1еигогт о$гге-аШй), яке вщбуваеться в межах лiсового бiогеоценозу, остання виступае в ролi експлуатовано1 популяцп, а ц шкiдники - слимак Птах тахтш i муха-горбатка Нуросега тегаззага (товстобедрова) - е експлуататорними популящями. Представники обох видш виступають в ролi експлуатованих, коли стають жертвами землерийок, жакш, птахш, а мухи-горбатки - в основному птанв.
Слимаки - збiрна група наземних безраковинних молюскiв iз класу равли-кiв. Довжина повзучо1 тварини вiд 1,5 до 20 см. 1хня шкiра покрита чисельними слизистими залозами. У листяних лках живе близько 60 видш слимакш [1].
Програма дослiдження. Передбачалося дослiдити розвиток слимака великого i мухи-горбатки у перiод плодоношення гливи звичайно1 (Р1еигогт о^ге-аШ$) i виявити пошкодження плодових тiл гриба.
Методи дослщження: систематичнi, мжолопчш, фенологiчнi, мшроктма-тичнi, грунтознавч^ статистичш.
Результати дослщження та обговорення. Слимак великий (Ытах тах1-тт) - рослинощний вид, живиться гiфами i плодовими тiлами грибш, листя-ним опадом. На рослинах з'1дае листя (вигризае великi дiрки), соковитi стебла i
1 проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. В.В. Попович, канд. с.-г. наук - Льв1вський НУ безпеки життедшльнот;
3 астр. М.М. Лесь - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
плоди (ви'дае широкi ямки). Характерним е висока актившсть у вечiрнi i тчт години, у туманнi днi, на рос^ пiд час i тсля дощу [2].
Вивчення бюлогп та екологп Ышах шахшш проведено з березня по листопад 2012 р. та з березня по травень 2013 р. за методикою, яку використовували науковщ у пращ [3]. Всього здшснено 10 експедицш на дослiджуванi дтянки у зеленш зонi Львова. Польовi дослщження охоплювали: рекогносцирувальне об-стеження з подальшим проведенням стратифiкацií; облiковi роботи за загаль-ноприйнятими методиками [4-8]. Пробш площi для облжу чисельностi та бюма-си Ышах шахшш закладали в рiзних ф^оценозах таким чином, щоб максимально охопити все розмаггтя бiотопiв у райош дослiдження, причому частота закла-дання залежала вiд результатiв проведено'' ранiше стратифкацп. Розмiр облко-вого майданчика становив 4 м2 (квадрат 2x2 м). вщстань мiж майданчиками -вiд 5 до 10 м. На кожному облковому майданчику додатково закладали квадрат 0,4x0,4 м (площа 0,16 м2), з якого проводили вибiрку грунту на глибину до 0,5 м з наступним детальним вивченням вилученого вмiсту. Отже, проводили облш слимакiв, якi зариваються у грунт i непомiтнi тд час огляду поверхнi землi [9]. Орiентована площа, на якш виконано дослiднi роботи, становила 90 м2.
Для дослщження пошкодження плодових тiл гливи звичайно'' використано одну iз дiлянок, на якiй були розташоваш iнокульованi вiдрубки бука, граба та осики (рис. 1). Дщянка знаходилася пiд наметом (повнота 0,6) грабово-дубово-соснового люу (Страдчанське люництво учлiсгоспу НЛТУ Украши).
Рис. 1.1нокульоват вiдрубки на до^дтй дтянщ
Перша хвиля плодоношення на дослщжуваних дшянках тривала вiд 24.09.2009 р. до 16.10. 2009 р. (табл. 1).
Табл. 1. Урожайшсть гливи звичайноЁ в першу хвилю плодоношення
№ дшянки Порода Плодоношення
початок кшець бюмаса, г
1 Осика 24,09 5,10 1700
1 Бук 26,09 12,10 2400
1 Граб 25,09 16,10 1900
2 Осика 27,09 7,10 1900
2 Бук 30,09 10,10 2500
2 Граб 30,09 12,10 2100
Найбшьше пошкоджень гливи виявлено у середиш кожно'' iз хвиль до початку зимово'' сплячки слимака (рис. 2). Менше пошкоджень встановлено на-
веснi, особливо тод^ коли температура повiтря не перевищувала +10 0С. Бюма-су та чисельнють Ышах шахшш Ь. наведено у табл. 2.
Рис. 2. Ышах тахШж Ь. на досл^дтй дтянщ
Табл. 2. Чисельтсть та бюмаса Ышах тахШш Ь. на доаиджуваних дтянках
№ дослщжу- Середня щшь- Бюмаса, Перерахунок на 1 га
вано1 дiлянки нiсть, ос./м2 г/м2 середня щшьнють, ос./га бюмаса, кг/га
1 0,22 1,35 2200 13,5
2 0,17 1,29 1700 12,9
Як бачимо чисельтсть слимака змшювалася в межах 0,17-0,22 ос./м2, а його бюмаса становила 1,35-1, 29 г/м2.
Вересень Жовтень Листопад Березень Кштень Травень 2012 р. 2012 р. 2012 р. 2013 р. 2013 р. 2013 р.
Рис. 3. Пошкоджет особини гливи звичайно'1 слимаком великим за м^яцями
З огляду на наведет графши (рис. 3), можна припустити, що ктьюсть пошкоджених особин гливи залежить вщ киматичних умов. Адже коли температура повггря була нижчою +10°С, то Ышах шахтш Ь. сповiльнюe рухливiсть i життед1яльтсть. Сприятливi клiматичнi умови для розвитку гливи звичайно'1 були сприятливими i для слимака великого (табл. 3).
Паралельно iз дослiджуванням пошкоджень плодових тт гливи звичайно'1 слимаком великим на цш же дослiднiй дтянщ здшснювали аналогiчнi досль дження пошкоджень, запод1яних мухою-горбаткою товстобедровою. Горбатка товстобедрова - невеличка, непомггна мушка iз надутими горбоподiбними грудьми, сильними ногами, бедра яких потовщенi. Прозорi крильця прикрiпленi
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
до переднього краю двома товстими зближеними жилками, решта жилок крила е значно товщими, поперечних жилок у крилi немае [1]. Безголова личинка гор-батки живиться м'якоттю шапки гриба, утворюючи вшмки. У табл. 4 наведено даш щодо кiлькостi пошкоджених плодових тал, якi свiдчать про досить велит втрати у процеС екстенсивного вирощування гливи звичайно!'.
Табл. 3. МНкроклймат дтянок, на яких встановлювали токульоват колодки
Метеоролопчний показник Шд зрщженим наметом грабового насадження, д^нка №9 1 На вщкритому простор^ д^нка № 2
Освгтлешсть, люкс. 10205 41570
Температура грунту на глибиш 10 см, °C 14,4 17,3
Температура повиря, °C 22,5 23,7
Вщносна волопсть грунту, % 72,3 59,5
Вщносна волопсть повиря, % 80,5 73,6
Табл. 4. Ктьтсний стан пошкоджених плодових тм мухою-горбаткою
товстобедровою
Назва породи Плодоношения Юльюстъ плодових тш
початок кшець всього пошкоджених, %
Осика 24.09 5.10 70 4/5,7 %
Бук 26.09 12.10 120 6/5 %
Граб 30.09 12.10 90 5/5,5 %
Природш процеси жштeдiяльностi гливи звичайно! та ц споживачiв не вписуеться у виробничий процес, який мав би забезпечити високу продуктив-нкть вирощування та яккть продукцií. Потрiбно запобiгти пошкодженням ци-ми шкiдниками як хiмiчними, так i бiологiчними методами боротьби.
Висновки i рекомендаций
1. Вирощування гливи звичайно! (Pleurotus ostreatus) на вщрубках дерев-них порiд в умовах примкьких i лiсових зелених насаджень Львова внаслiдок бiотичних стосунюв "глива звичайна-слимак великий" нерозривно зв'язане i3 втратами урожаю грибiв, якi пошкоджуе слимак великий. Значне пошкодження плодових тал гриба заподiюють личинки мухи-горбатки, за умов близькостi вiд плантацп гноесховищ.
2. Закладаючи плантацда i3 вiдрубкiв дерев для вирощування на них гливи звичайно!, потрiбно провести дослщження на наявнiсть на цш територií угрупо-вань популяцií слимака великого та вогнищ поширення мухи-горбатки товсто-бедрово!.
Лiтература
1. Жизнь животных. Беспозвоночные. - М. : Изд-во "Просвещение". - 1968. - Т. 3. - 579 с.
2. Фауна СССР. Молюски. - Т. 3, вып. 5. - 564 с.
3. Стародубцева Е.Г. Виноградная улитка Helix pomatia L.: распространение по территории Калининградской области, распределение по биотопам и оценка численности / Е.Г. Стародубцева, В.П. Дедков // Вестник Калининградского государственного университета : сб. науч. тр. -Вып. 1: Сер. Экология региона Балтийского моря. - Калининград : Изд-во КГУ, 2003. - С. 89-93.
4. Лихарев И.М. Наземные моллюски фауны СССР / И.М. Лихарев, Е.С. Раммельмейер. -М.-Л. : Изд-во Зоол. ин-та АН СССР, 1952. - 512 с.
5. Шилейко А. А. Наземные моллюски надсемейства Helicoidea / А. А. Шилейко. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 384 с.
6. Шилейко А.А. Программа и методика биогеоценологических исследований. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 401 с.
7. Попович В.В. Макромщети смггтезвалищ як бюшдикатори стану техногенного едафотопу / В.В. Попович // Бюлопчний вюник Мелтпольського державного педагогичного университету ]м. Богдана Хмельницького : зб. наук. праць. - Мелггополь : Вид-во МДПУ. - 2012. - № 3. - С. 59-70.
8. Попович В.В. Макромщети Льв]вського м1ського полнону твердих побутових вщход1в / В.В. Попович // Вюннк Нащональннй университет водного господарства та природокористуван-ня : зб. наук. праць. - Сер.: Сшьськогосподарсью науки. - Р]вне : Вид-во НУВГП. - 2013. - Вип. 2(62). - С. 111-117.
9. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / К.К. Фасулати. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1971. - 424 с.
Надтшла до редакцп 27.12.2016р.
Кучерявый В.П., Попович В.В., Лесь М.М. Вешенка обыкновенная (Pleurotus ostreatus) в системе биоценотических отношений с вредителями
Вешенка обыкновенная (Pleurotus ostreatus) - ценный съедобный гриб в условиях экстенсивного выращивания в пригородных зеленых насаждениях Львова, часто оказывается пищей для улиток, с которыми ее связывают тесные биоценотические отношения. Проведенные исследования на экспериментальном участке по выращиванию ве-шенки обыкновенной на отрубках деревьев лиственных пород в Страдчанском лесничестве недалеко от Львова, обнаружили повреждения плодовых тел слизняком большим и личинками мухи-горбатки. Выявлены совпадения оптимальных климатических условий вешенки обыкновенной и улитки, которая использует этот период для питания плодовыми телами гриба. Личинки мухи-горбатки, очагом размножения которой является хранилище, находящееся неподалеку, повреждают от 5,0 до 5,7 % плодовых тел.
Ключевые слова: биоценотические отношения, вешенка обыкновенная, улитка, муха-горбатка, личинка, плодовое тело.
Kucheryavyj V.P., Popovych V.V., Les' M.M. Pleurotus Ostreatus in Relations with Biocenotical Pests
Pleurotus ostreatus that is a valuable edible fungus under conditions of extensive cultivation in suburban green spaces of Lviv, often turns food for snails which attributed its biocenotical close relationship. The research on an experimental plot of oyster mushroom cultivation in stumps hardwood trees in the Stradch Forestry near the city of Lviv revealed damage to the fruiting bodies of slugs and maggots great Hypocera inerassata. We have identified optimal matches of climatic conditions of oyster mushroom and snail which use this period to supply the fruit bodies of the fungus. The larvae of Hypocera inerassata which are hotbed of breeding warehouse, located nearby, damage from 5.0 to 5.7 % of fruiting bodies.
Keywords: biocenotical relations, oyster mushroom, Limax maximus, Hypocera inerassata, larva, fruit body.
УДК 639.1:332.1
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА
ДЕРЖАВНОМУ ПЩПРИ6МСТВ1 "ДРОГОБИЦЬКЕ Л1СОВЕ
ГОСПОДАРСТВО"
С.Р. 'Мерензак1,I.I. Делеган2
Одна з головних особливостей ведення мисливського господарства полягае в тому, що для шдтримання вщносно значно! чисельност оленепод1бннх у мисливських упд-дях нижче середньо! якост шдприемству потр1бно 1стотно посилити проведення бь
1 студ. С.Р. Мерензак - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 ст. викл. I.I. Делеган, к. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
