CC BY
17
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
2. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - Львов, 1970. - 31 с.
3. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste / W. Seneta. - Warszawa : Wyd. PAN, 1981. - 544 s.
4. Полевой В.В. Физиология растений / В.В. Полевой. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1989. - 464 с.
5. Кретович В.Л. Биохимия растений / В.Л. Кретович. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 499 с.
Кучерявый В.С. Сезонные цветные фазы туи западной и ее форм
Отражены особенности летней и осенне-зимней расцветки туи западной и ее декоративных форм. Обнаружено участие каротинов в изменении летней зеленой расцветки на зимнее буро-зеленое и коричнево-зеленое.
Ключевые слова: туя, декоративные формы, расцветки, хлорофилл, каротин.
Kucheryaviy V.S. Seasonal coloured phases of white cedar and its forms
The features of summer and fall-winter coloration of northern white cedar (Thuja occidentalism and its decorative forms are deared up.
The carotins participation in the change of summer green colouring into brown green is revelled.
Keywords: Thuja, decorative forms, coloration, chlorophyll, carotin.
УДК 630*907.13 Астр. М.М. Лесь1 -НЛТУ Украгни, м. Льет
АУТЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНО1 (РЬБиЯОТт ОБТЯЕАТШ) В УМОВАХ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ
Висв^лено едафiчнi, ктматичш та бютичш фактори, яга впливають на розви-ток i продуктившсть гливи звичайно!, яка вирощуеться в умовах вщкритого люового середовища.
Ключоег слова: глива звичайна, абютичш та бютичш фактори, iнокуляцiя.
Вступ. Культивування !спвних гриб1в вщоме вже бшьше двох тисячо-лпъ 1 розпочалось воно в Швденно-Схщнш Азп, де вирощували ши!таки, вольвар1ю та шшь Перш1 дослщи !з вв1в у культуру гливи звичайно! в Н1меч-чиш В. Людхард, який рекомендував вирощувати гливу на пеньках. Угорсью дослщники дшшли висновку, що вирощувати гливу потр1бно на ослаблених стовбурах тополь [1, 2]. Сьогодш вирощування гливи в природних умовах називають екстенсивним способом, на вщм1ну вщ штенсивного, який здшснюеться в умовах штучного регульованого середовища. Складшсть ек-стенсивного вирощування гливи полягае в особливостях природних умов вщ-критих простор1в. В Укра!ш екстенсивними методами у 80-х роках минулого столптя займалися науковщ Льв1вського люотехшчного шституту та 1нсти-туту боташки !м. М.Г. Холодного АН Укра!ни [3, 4].
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
1. Лiсове та садово-паркове господарство
43
Постановка проблеми. На вщмшу вiд iнтенсивного вирощування гливи звичайно1, де усi процеси 11 розвитку е регульованими i контрольовани-ми (тепло, свило), екстенсивний спошб вимагае врахування як абютичних факторiв (едафiчних, кшматичних), так i бiотичних (взаемодiя гриба з шши-ми живими органiзмами). Ми дослщжували вплив бiотичних факторiв, зокре-ма виявлення слимаюв, якi споживають плодовi тiла гливи, негативно впли-ваючи на продуктившсть i якiсть гриба.
Програми 1 методики дослвджень. Програмою дослiджень передба-чена постановка експерименту з вирощування Р1выго1ш оМтесйт - вщ тдго-товки колодок iз стовбурiв рiзних порiд дерев до шокуляцп та виявлення стану пошкоджень плодових тiл у першу та другу (найефектившшу) хвилi пло-доношення. Ми особисто виготовляли Мщелш у лабораторп кафедри лан-дшафтно! архiтектури, садово-паркового господарства та урбоекологп Нащ-онального лiсотехнiчного унiверситету за юнуючими методиками [5].
Для експерименту було вдабра-но колодки, вирiзанi зi свiжозрубаних стовбурiв осики, граба i бука, тобто з порщ, якi широко представленi в люах Львiвського Розточчя. Заготiвлю ще1 дров'яно! деревини, згiдно з методиками [5], здшснювали завчасно - за тв-тора мiсяця до шокуляцп. Для кращого розвитку мiцелiю колодки товщиною 30-35 см вимочували впродовж трьох дiб у спецiально виготовлених ваннах розмiром 3x2 м (рис.).
1нокулящю вимочених колодок проводили в третш декадi травня 2009 р. зерновим мiцелiем безпосередньо на тдготовлених майданчиках (один - притiнений кронами грабiв, другий - знаходиться поруч на добре ш-сольованому узлюш). Грунт на майданчиках супiщаний з рiзним рiвнем зво-ложення. Мжроктматичш показники, зокрема температуру i вологють пови-ря, вимiрювали аспiрацiйним психрометром, температуру Грунту - Грунтовим градусником, а волопсть Грунту - вологомiром М-120.
Виклад основного матер1алу. Колодки, тдготовлеш для шокуляцп, встановлювали у тдготовлеш ямки, на утрамбоване дно яких рiвномiрним шаром насипали зерновий мщелш. Колодки заглиблювалися на 2/3 11 довжи-ни, на глибину приблизно 20 см. Шсля встановлення колодки Грунт довкола не1 добре ущшьнювався i рясно пiдливався водою. Установлення колодок проводили 27-28 травня 2009 р. Вщдаль мiж колодками 20 см. На одну колодку припадало приблизно 150 г зернового мщелш.
Метою дослщження е виявлення впливу вологосп Грунту на розвиток гливи та 11 плодоношення. Установлювали по 10 колодок осики, граба i бука на майданчику, що знаходиться у притшеному наметом з крон граба та на майданчику з умовами повно1 шсоляцп. Показники шсоляцп, температури та
Рис. Ванна для замочування колодок
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
вологосп повпря i Грунту вiдображено в табл. 1 (замiри проводили на початку червня 2009 р. у сонячну погоду).
Табл. 1. Мжроклшатичт характеристики дтянок, на яких встановлювали iнокульованi колодки (Страдчанське тсництво учлкокобтату НЛТУ УкраЧни)
Метеоролопчш показники
Шд зрвдженим наметом грабового насадження, _дшянка № 1_
На в1дкритому простор^ дшянка № 2
Освплешсть, люкс,
10205
41570
Температура Грунту на глибит 10 см, °С
14,4
17,3
Температура повпря, °С
22,5
23,7
В1дносна волопсть Грунту, %
72,3
59,5
В1дносна волопсть повпря, %
73,6
5
Як показали дослщження, перша хвиля плодоношения, що спостер^а-лася у вересш-жовтш того ж року, на першш дiлянцi розпочалася на 5 дшв ра-нiше, нiж на другш, що знаходилась у бшьш ксерофiльних умовах (табл. 2). Аналопчна ситуацiя склалася i пiд час друго! хвилi плодоношення (табл. 3) Урожайшсть гливи пiд наметом, де було значно волопше, була вищою на 15 %
Табл. 2. Урожайшсть гливи звичайноЧ в першу хвилю плодоношення
№ дшянки Порода Плодоиошеиия
початок кшець бюмаса, г.
1 Осика 24.09 5.10 1700
1 Бук 26.09 12.10 2400
1 Граб 25.09 16.10 1900
2 Осика 27.09 7.10 1900
2 Бук 30.09 10.10 2500
2 Граб 30.09 12.10 2100
Табл. 3. Урожайшсть гливи звичайноЧ в другу хвилю плодоношення
№ дшянки Порода Плодоношення
початок кшець бюмаса, г
1 Осика 17.10 3.11 1400
1 Бук 21.10 7.11 1900
1 Граб 23.10 11.11 1100
2 Осика 15.10 12.11 1600
2 Бук 25.10 16.11 2200
2 Граб 27.10 17.11 1400
Проте на продуктившсть вирощування гливи негативно вплинула ш-вазiя популяцп слимака Ытах тах1тт.
Бютичш стосунки в умовах екстенсивного вирощування гливи зви-чайно! вивчали шляхом виявлення кормового ланцюга "глива - слимак". Дос-лiдження проводили в 2009 та 2010 рр. Виявилося, що цикл розвитку гриба i цикл розвитку слимака зб^аеться: дороот особини слимака проявляють найбiльшу кормову активнють у перiод високого плодоношення гливи. Зага-лом пошкодження плодових тш гливи на першiй дшянщ становила 15 %, на другш - 8-10 % (табл. 4).
1. Лкове та садово-паркове господарство
45
Табл. 4. Пошкодження плодових т1л гливи звичайноЧ популящею слимака
Limax maximus
№ Дата Пошкодження Дата Пошкодження
дшянки дослщження тд час 1-о! хвит % дослщження тд час 2-о! хвит %
1 24.09-16.10 15 17.10-11.11 6
2 27.09-12.10 8-10 25.10-17.11 4
Менша актившсть слимака на другш дшянщ пояснюеться бюеколопч-ними особливостями особин слимака, яю краще пересуваються у бшьш воло-гому середовищi.
Висновки. Дослщження показали, що ефективнiсть екстенсивного ви-рощування гливи звичайно! значною мiрою залежить вiд абiотичних та 6i-отичних факторiв середовища.
Друга хвиля в обох випадках дала меншу бюмасу плодових тш. Вод-ночас прослiдковуеться закономiрнiсть: на другш дшянщ з пршими аутеко-лопчними умовами плодоношення е меншим шж 15 %. Пошкодження плодових тш слимаком спостерiгалося в першу хвилю плодоношення, коли попу-лящя слимака набула високо! щiльностi, завдяки сприятливим метеоролопч-ним умовам (середньодобова температура середовища впродовж 24.09 -16.10 становила +15-16 °С), Щд час друго! хвилi (початок листопаду), коли середньодобова температура знизилась i становила + 6 -7 °С, актившсть сли-макiв впала i пошкодження стало на 60 % меншим.
Л1тература
1. Дудка И. А. Примышленное культивирование съедобных грибов / И. А. Дудка, С.П. Вассер, А.С. Бухало и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
2. Дудка И.А. Культивирование съедобных грибов / И.А. Дудка, Н.А. Бисько, В.Г. Би-лай. - К. : Вид-во "Урожай", 1992. - 157 с.
3. Бисько Н.А. Высшие съедобные базидиомицеты в поверхностной и глубинной культуре / Н.А. Бисько, А.С. Бухало, С.П. Вассер и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 312 с.
4. Кучерявий С.В. Бюеколопчш особливосп розвитку гливи звичайно! в умовах екстен-сивно! культури / С.В. Кучерявий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.1. - 46-48 с.
5. Дудка И.А. Методы экспериментальной микологии / И.А. Дудка. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1982. - 549 с.
Лесь М.М. Аутэкологические особенности развития вёшенки обыкновенной (Pleurotus ostreatus) в условиях экстенсивного выращивания
Освещены эдафические, климатические и биотические факторы, которые влияют на развитие и производительность вёшенки обыкновенной, которая выращивается в условиях открытой лесной среды.
Ключевые слова: вёшенка обыкновенная, абиотические и биотические факторы, инокуляция.
Les' M.M. Outecological features of development of Pleurotus ostreatus in the conditions of the extensive growing
The edaphic, climatic and biotic factors are cleared up, that influence on the growth and productivity of Pleurotus ostreatus, which is cultivated in the conditions of open forest environment.
Keywords: Pleurotus ostreatus, abiotic and biotic factors, inoculation.
