CC BY
13
УДК 630*907.13 Ст. наук. сшвроб. С.В. Кучерявий -НЛТУ Украти, м. Львiв
Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ГЛИВИ 3BH4AÏÏHOÏ В УМОВАХ ЕКСТЕНСИВНОÏ КУЛЬТУРИ
Викладено бюеколопчш особливостi екстенсивного вирощування гливи зви-чайно'' на вiдрубках твердих i м'яких порiд.
Senior research worker S.V. Kucheryaviy - NUFWT of Ukraine, L'viv
Bioecological peculiarities of development of the agarics (Pleurotus osteratus) in conditions of extensive culture
Here are shown bioecological peculiarities of extensive growth of agarics at the timber wastes of hard and soft wood.
Гриби роду глива (Pleurotus osteratus) володшть багатьма щнними якостями i перевагами перед шшими грибами, як сьогодш культивуються у свт. ПередуЫм це стосуеться технолопчно'' якост вирощування, швидкост росту i досить високо'' конкурентоздатностi стосовно побiчноï мiкрофлори [1].
Головна перевага гливи в тому, що вона устшно розкладае целюлозу i л^нши - вiдходи сшьськогосподарського виробництва та деревообробки. Наприклад, у кра'нах i3 розвинутою деревообробною промисловютю в якостi субстрат використовують 50 % кори i тирси. Другу головну сумш може ста-новити Ычка соломи, очерету, цукровоï тростини, луска насшня, качани куку-рудзи, вщходи переробки какао-бобiв, звичайне люове листя, крiм дуба та хво'', навiть побутовi вiдходи паперу.
Залежно вiд вибраного субстрату за однакових умов культивування, вихщ свiжих плодових тш гливи з розрахунком на повггряно-суху масу субстрат буде рiзним: качани кукурудзи забезпечують вихiд 40 % плодових тш, солома озимо'' пшенищ - 64,6 %.
До переваг культивування гливи належать досить просту, короткотри-валу пiдготовку субстрату, а також те, що шсля закшчення збору грибiв, субстрат можна використовувати як оргашчне добриво та корм для худоби. Глива е також кулшарним продуктом, який не вимагае складно'' обробки. Не-должом гливи е крихюсть ]'х плодових тш, що ускладнюе транспортування продукцп, а також те, що спори грибiв, потрапляючи в легенi, можуть викли-кати алергiю. Крiм цього, вона шддаеться вiрусним захворюванням.
У Нащональному лiсотехнiчному унiверситетi Украши науковi досль дження з вирощування гливи звичайно'' розпочалися на початку 80-х роюв. Започаткував ]'х вiдомий укра'нський фiтопатолог професор С.В. Шевченко (кафедра лiсiвництва). На початку, у 1980-83 рр. вирощування проводилося екстенсивним способом, а з друго'' половини 90-х р. розпочалися широк дос-лщження, спрямованi на пошуки iнтенсивних методiв.
Екстенсивний спосiб, з якого розпочав С.В. Шевченко полягав у куль-тивуванш гливи звичайно'' на пеньках дуба, бука, граба, осики, берези безпо-середньо в люових насадженнях Страдчанського навчально-дослiдного люо-комбiнату тодшнього лiсотехнiчного iнституту. Першi дослiди (грибниця ви-роблялась в Iнститутi боташки iм. Н.Г. Холодного АН УРСР) були усшшни-
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
ми, урожайшсть гриба досягла близько 15 кг з 1 ц деревини (тривалють пло-доношення - 3 роки).
Проте виникли проблеми, пов'язаш з популярнiстю цього гриба: пло-довi тiла безконтрольно зрiзували. Тодi й було вирiшено перейти на досль дження з вiдрубками деревини.
У Велико-Пшьському лiсництвi у 1982 р. було закладено невелику огороджену плантацда з вiдрубкiв твердих (дуб, бук) та м'яких (береза, тополя, осика) порщ. Дослiди шдтвердили висновки 1.О. Дудки [2] про те, що мь целiй гливи на вщрубках м'яких порiд розвиваеться значно швидше, нiж на вщрубках з твердо! деревини. Водночас було встановлено, що врожайшсть гливи на вщрубках дуба i бука вища на 40-50 %. Вирощування гливи на вщ-рубках на вщкритому грунт ускладнювався клiматичними умовами, зокрема потребою постшного зволоження грунту у суху погоду. У 1983 р. було вирь шено одночасно вести дослщження з вирощування гливи на вщрубках i на пшеничнiй соломь Цi дослiди розпочато на Львiвськiй овочевiй фабрицi, проте згодом перенесено у Львiвський лiсотехнiчний iнститут.
Враховуючи великi обсяги вiдходiв деревини, як мiстять люогоспо-дарськi пiдприемства, нами проведено дослщження ефективностi екстенсив-ного методу вирощування гливи звичайно!. Для дослiду використано свiжоз-рiзану деревину (в межах 5-7 дшв) тополi чорно!, гiркокаштана кiнського, осики, граба, груш^ яблунi та горiха волоського. Стовбури названих дерев-них порщ перерiзали на бруски довжиною 40 см. Товщина брускiв становила у середньому 30 см. Грибниця гливи насипалася на торщ брускiв (100 г на один брусок), встановлених рядами з дровггш, яю закривалися другим рядом брускiв (торець до торця). Верхш торцi другого ряду також засипали мще-лiем, покривали дошкою та тирсою, одержаною тд час розпилювання стов-бурiв, яку рясно зволожували збризкуванням лiтньою водою. У дроварш вщ-носну волопсть пiдтримували на рiвнi 90-95 %, що забезпечували система-тичним зволоженням брусюв. Для попереджування пересихання брусюв вони накривалися перфорованою полiетиленовою плiвкою. Примiщення регулярно провiтрювалося. Внесення грибниц було проведено 17 травня 2005 р. За тиждень на брусках почав появлятися пов^яний мщелш бшястого кольору, який впродовж 2 мюящв покрив практично всi дослiджуванi екземпляри. Не розвивався вш на брусках горiха волоського.
Табл. 1. Розвиток пов'тгряного мщелт на свiжо зрубаних брусках
Назва породи Дата появи пов1тряного мщелш
17 VII 18 VII 19 VII 20 VII 21 VII 22 VII 23 VII 24 VII
Тополя чорна
Пркокаштан кшський
Осика
Граб
Груша
Яблуня
Гор1х волоський Не з'явилася
1. Лкове та садово-паркове господарство
47
Масове покриття повiтряним мщелiем деревини спостерiгалося у дру-гiй половинi липня 2005 р.
26 липня 2006 р. Bci бруски (5 eoeMnrapiB кожно1 породи) встановлено пiд наметом люового насадження поруч з Страдчанським люництвом учбового лiсокомбiнату НЛТУ. Бруски на 2/3 ïx довжини закопали у грунт, що давало можливiсть утримувати постiйну вологiсть деревини. Цьому сприяв також ре-гулярний полив довкола вкопаних брусюв. Поява плодових тш гливи у першiй xвилi вересня 2006 р., до того ж не одночасно, а з деякою аналопею до перюду появи повггряного мiцелiю. Як свiдчать данi табл. 2 на брусках м'яких порщ плодовi тiла появляться ранiше, шж на брусках твердих порiд (табл. 2).
Табл. 2. Розвиток плодових т1л гливи звичайноХ (перша хвиля)
Назва 27 28 30 1 2 3 4 5 6
породи IX IX IX X X X X X X
Тополя чорна
Пркокаштан кшський
Осика
Граб
Груша
Яблуня
У першш xвилi вщзначалася невисока рясшсть плодових тiл. Найбшь-ше ïx виявилося на брусках м'яких порщ: топол^ яблунi, гiркокаштана. Пло-доношення на всix брусках припинилося майже одночасно 5-6 жовтня, що можна пояснити теплою сухою погодою. Друга хвиля почалася в третш дека-дi жовтня i тривала першу декаду листопада. Пiсля перших заморозюв штен-сивнiсть плодоношення практично припинилась. Третя хвиля вщзначена в грудш, коли пiд час вщлиги на брусках почали з'являтися плодовi тiла, якi зникли вiдразу тсля першого морозу (-5°).
З трьох хвиль було зiбрано плодових тш вагою 2,725 кг. З одного бруска у середньому одержували: тополя чорна - 213 г, пркокаштан - 129 г, осика - 181 г, граб - 67 г, груша - 54 г, яблуня - 101 г.
Як показали нашi дослщження найшвидший розвиток плодових тш гливи вщбуваеться на м'яких породах - тополь i прко каштана, яблуш. Прше на твердих породах (граб, груша), що зб^аеться з даними шших авторiв [4]. Не викликае сумнiвiв необxiднiсть використання в лiсогосподарськиx тд-приемствах екстенсивного вирощування гливи плантацшним способом.
Л1тература
1. Высшие съедобные базидиомицеты в поверхностной и глубинной культуре. - К.: Наук. думка, 1983. - 312 с.
2. Дудка 1.О., Вассер С.П. Гриби в природi та жита людини. - К.: Наук. думка, 1980. -
166 с.
3. Дудко И.А., Бизько Н.А., Бигай В.Г. Культивирование съедобных грибов. - К.: Урожай, 1992. - 157 с.
4. Морозов А.И. Выращивание вешенки. Изд-во Сталкер, 2005. - 46 с.
