Біоекологічні особливості екстенсивного вирощування їстівних грибів на малоцінній деревині та відходах деревообробки Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12

Л1тература

1. Загальномкька програма благоустрою м. Умань на 2007-2010 роки. - Умань : Уманське вид.-жотгр. пщпр, 2007. - 140 с.

2. 1нструкщя з техшчно'1 швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюько-го типу Украiни. - К. : Держжитлокомунгосп, 2001. - 26 с.

3. Концепщя озеленення мюта Уманi. - Умань : Комп'ютерний набiр, 2001. - 10 с.

4. Род1чкш I. Старовиннi мастки Украiни / Родiчкiн I., Родiчкiна О. - К. : Мистецтво, 2005. - 381 с.

УДК 635.1/.8 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; acnip. М.М. Лесь -

НЛТУ Украти, м. Львiв

Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕКСТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ 1СТ1ВНИХ ГРИБ1В НА МАЛОЦ1НН1Й ДЕРЕВИН1 ТА В1ДХОДАХ ДЕРЕВООБРОБКИ

Розглянуто проблему вирощування 1'спвних грибiв у природних умовах. Виявле-но, що значнi деревш ресурси зосередженi у лiсовому та садово-парковому господар-ствах, приватних плодових i декоративних садах, а також ус рослиннi рештки у XXI ст. будуть використаш для вирощування i перероблення грибiв на лшарсью препарати та продукти харчування. Передбачено розроблення та впровадження нових технологий екстенсивного вирощування гливи звичайно'1' в люових i сiльських фермерських госпо-дарствах, садiвничих кооперативних, а також приватних садах i городах.

Ключовi слова: глива звичайна, 1'спвш гриби, екстенсивне вирощування, гри-би-деструктори.

Prof. V.P. Kucheryaviy; post-graduate M.M. Les' - NUFWT of Ukraine, L'viv

Bioecological features of extensive cultivation of edible mushrooms

on wood of not valuable breeds and wastes of timber industry

The problem of growing of edible mushrooms is considered in natural terms. It is discovered that considerable arboreal resources, which are concentrated in forest and garden and to the park economies, private fruit and decorative gardens, and also all vegetable tailings in XXI age will be used for growing and redoing of mushrooms on medicinal preparations and food stuffs. Development and introduction of new technologies of the extensive growing of гливи is foreseen ordinary in forest and rural farms, co-operative of gardener, and also private gardens and vegetable gardens.

Keywords: gliva ordinary, edible mushrooms, extensive cultivation, mushrooms-destructors.

Вступ. Сьогодш частка св1тового виробництва ют1вних гриб1в стано-вить близько 5 млн т. Продукщя грибництва впродовж двадцяти останшх ро-юв щор1чно збшьшуеться на 13-18 %. Найбшьше виробляе ют1вних гриб1в Китай - 2246 тис. т, США - близько 345 тис. т, Польща - 59 тис. т, Угорщина - 22 тис. т, РоЫя - 6 тис. т, Украша виробляе приблизно 2 тис. т. Практично все виробництво в Украш1 базуеться на дорогому штенсивному метод! вирощування у спещальних культивацшних примщеннях з вщповщним мшрокль матом та режимом освгглення.

Екстенсивний метод вирощування ют1вних гриб1в на деревиш мало-цшних порщ та вщходах деревооброблення е значно дешевшим i простим. Водночас, вш потребуе глибоких бюеколопчних знань, зокрема з бюлоги та

3. Рослини у ландшафтнш архiтектурi

283

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

екологи не лише самого !с^вного гриба, але i його конкурентiв, передусiм мжсомще^в, а також споживачiв - плодових тш - молюскiв, гризунiв, комах. Особливого значення набувае вмiння управляти мшрокшматичним режимом в умовах вщкритого простору. Не менш важливим е яюсть деревини - м'яко! чи твердо!, здорово! чи враженою грибами-деструкторами [1].

Незважаючи на тривалу юторда вирощування !стiвних грибiв (I ст. до н.е.), глива звичайна защкавила виробникiв на початку ХХ ст. У 20-х роках !! почали вирощувати у Нiмеччини на вщрубках деревини та повалених стовбу-рах Незважаючи на низку вад, як мае екстенсивний метод (сезоншсть зби-рання урожаю, його залежнiсть вщ погодно-клiматичних умов), вiн набув широкого використання в Угорщиш, Iталi!, Шмеччит [2-4]. Цей метод вип-робуваний впродовж 70-80-х рр. в Укра!ш (люгоспи Львiвсько!, Волинсько!, Рiвненсько!, Ки!всько! та iн. областей). Одними з перших в Укра!ш досль дження екстенсивного вирощування гливи було здшснено у Львiвському ль сотехнiчному шститут^ де наприкiнцi 80-х рокiв вщбулася перша Всесоюзна науково-практична конференцiя з проблем промислового грибiвництва. Сьогоднi на кафедрi ландшафтно! архiтектури, садово-паркового господар-ства та урбоекологi! НЛТУ працюе лабораторiя промислового вирощування грибiв, на !! базi проводяться науково-практичнi семшари для грибникiв iз запрошенням вщомих вчених iз зарубiжних кра!н. Проте роботу виконують переважно в напрямi iнтенсивного вирощування !стiвних грибiв.

Враховуючи практично необмеженi лiсорослиннi ресурси та вщходи деревооброблення, подальший розвиток наукових основ екстенсивного гри-бiвництва для Укра!ни е справою надзвичайно актуальною.

Метою науково-досл1дно1 роботи лаборатори е дослщження бюлопч-них i екологiчних особливостей розвитку !с^вних грибiв, зокрема гливи зви-чайно! (РЫогоЫъ 081етеаЫ8) на деревиш малоцiнних порiд i вдаодах дерево-оброблення та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацiй з техноло-гi! !х вирощування в умовах вiдкритого простору. Основними завданнями дослщжень е:

1. П!дб1р високопродуктивних штам1в гливи звичайно! та деревинних по-рщ, як б забезпечили !! високу врожайтсть;

2. Досл1дження продуктивност плодоношения гливи на стовбуртй та гш-ковш деревтй масц

3. Дослiджеиия розвитку гливи на деревит, вражетй шшими грибами-деструкторами;

4. Iиiцiюваиия плодоиошеиия гливи з використанням "шокових" i "безшо-кових" штамiв;

5. Оцiика "хвиль" плодоиошеиия вiд початку деструкци i до !! завершення;

6. Вивчення можливостей використання деструктовано! деревини як добри-ва для рекультивованих Грунив.

Предмет дослiджень. Екстенсивне вирощування гливи звичайно! у 80-х роках минулого столбя здiйснювали переважно з використанням вщрубюв обмеженого породного складу дерев. Нашими дослщженнями передбачено охопити ус листянi деревнi породи Захщного лiсостепу i Прикарпаття з по-дiбними клiматичними умовами. Враховуючи наявшсть у лiсових господар-ствах велико! кшькост деревно! маси, одержувано! вщ доглядових рубань i

284

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12

яка залишаеться на люосшах, створюючи захаращення та загрозу саштарно1 та пожежно! безпеки, ïï можна використати як субстрат для вирощування гри-6ÏB. Це ж стосуеться i iнокуляцiï пеньюв на свiжих лiсосiках. Особливу увагу буде придшено дослiдженню коакцiйних стосунюв гливи з iншими грибами-деструкторами, яю впливають на продуктивнiсть плодоношення гливи. Враховуючи те, що екстенсивне виробництво пiддаеться безпосередньому впливу абютичних (температура, вологiсть повiтря i грунту) та бютичних (молюски, плюнява, гризуни тощо) чинникiв, цю проблему треба розглядати в теоретич-нш площинi i вирiшувати в комплекс. Перспективним е вивчення можливос-тей використання решток деструктованоï деревини як добрива.

Очжуванш результати та ïx використання. Незважаючи на велику кшьюсть публiкацiй з питань вирощування грибiв, вони здебiльшого стосу-ються штенсивного вирощування, де закрите середовище повшстю контро-люе виробник (температура, волопсть повiтря, освiтлення, провiтрювання тощо). Екстенсивному виробництву присвячено незначну кшьюсть наукових праць, i методика ïx дослщжень та описаш технологи вирощування переважно стосуються шдбору деревинних порщ, методiв закладки вiдрубки та перь одичностi збирання урожаю. Тому вкрай потрiбнi комплекснi еколого-бюло-пчш дослiдження з використанням рiзниx варiантiв вирощування: за породним складом деревно1' сировини, за складом бюмаси (стовбурна, гiлкова, пенькова), за розмщенням деревини-субстрату (окремими вiдрубками, буртами). Yd щ теxнологiчнi варiанти перевiряють у рiзниx екологiчниx умовах з подальшим розробленням науково-практичних рекомендацiй щодо екстен-сивного вирощування гливи. Розробляють рекомендаци щодо використання решток виробництва для шдвищення родючостi рекультивованих земель.

Враховуючи велию деревнi ресурси, яю зосередженi не лише у люово-му, але i садово-парковому господарств^ приватних плодових i декоративних садах, вс рослиннi рештки у ХХ1 ст., як зазначае вiдомий в свт спецiалiст у галузi культивування грибiв С.Т. Черг, будуть використаш для вирощування i перероблення грибiв на лiкарськi препарати та продукти харчування. З огля-ду на це, передбачено розробити технологи екстенсивного вирощування гливи звичайно1' не лише в люогосподарських, але й сшьських фермерських гос-подарствах, садiвничиx, кооперативних та приватних садах i городах.

Лггература

1. Кучерявий С.В. Бюеколопчт особливосп розвитку гливи звичайно'1 в умовах ек-стенсивно'1 культури // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Украши, 2006. - Вип. 17.1. - С. 46-49.

2. Дудка I.A., Вассер С.П. Гриби: Довщник мшолога i грибника. - К. : Наук. думка 1987 р. - 535 с.

3. Зернова М.Я. Атлас гриб1в Украши. - К. : Наук. думка 1974. - 252 с.

4. Вавриш П.Е., Горовой Л.Ф. Гриби в лш та на стат. - К. : Вид-во "Урожай", 1993. -

208 с.

5. Морозов A.I. Культивування ют1вних гриб1в як спос1б використання вщход1в люово'1 та деревообробно'1 промисловост // Проблеми сучасно'1 екологи : матер. М1жнародно'1 конф. -Запор1жжя, 2000. - С. 52-56. _

3. Рослини у ландшафтнш арxiтектурi

285