CC BY
21
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 635.82:632.15:631.584.9 Проф. В.1. Овчарук, д-р с.-г. наук -
Подтьський державний аграрно-технгчний ушверситет
ЕКОЛОГ1ЧНА ОСОБЛИВ1СТЬ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНО1 ЗА ЕКСТЕНСИВНОГО СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ
Вмют радiонуклiдiв визначено особливостями бюлоги гриба, щiльнiстю радюактив-ного випаду, формами ix надходження, властивостями грунту, особливостями водного режиму, погодними та iншими умовами росту. Для зниження вмiсту радiонуклiдiв необ-хщно застосовувати термiчну обробку плодових тш, що зменшуе ix забруднення у 220 разiв, або використовувати вiдвари з сольового розчину, яю сприяють у зниженнi це-звд-137 на 85 %.
Ключовi слова: продукт, плодове тiло, спосiб, важю метали, радiонуклiди, концен-трацш, забруднення, середовище, температурне оброблення.
Вступ. Украша завжди славилась сво!ми природними багатствами й одним Дз таких багатств е дари лiсу або ж ютавш гриби. Осiннiй 36ip ix мае масовий характер, а приготування грибних страв е основним атрибутом нащонально1 кулша-рп. Однак, Дз забрудненням навколишнього середовища, запровадженням штен-сивних теxнологiй з використанням засобiв захисту рослин, споживання в 1жу лД-сових грибiв е небезпечним. Тому зацiкавлення до штучного вирощування грибДв у краЫ постДйно зростае, оскДльки вони не тшьки замiнюють бiлок, а е джерелом мДкроелеметтв, вiтамiнiв та iншиx бюлопчно активних речовин, сировини для лД-карських препаратiв [5,15].
У грибах мДститься велика кiлькiсть клiтковини, вони низькокалорiйнi, пДд-ходять для дiетичного харчування. Дiетичнi властивостi грибiв нормалiзують об-мiн речовин, сприяють виведенню холестерину. За рекомендациями медикiв раз на тиждень необхДдно замiнювати м'ясш продукти грибами, при цьому оргашзм от-римуе достатню кiлькiсть поживних речовин. Плодовi тiла гливи звичайно! е щн-ним продуктом та сировиною для харчово! промисловостД, до яко! встановлено ви-моги щодо товарного виду, зршосп, забарвлення. Як вважають НА. Бисько [1] та Е. Миронычева [11], показниками якостД грибДв е аромат, смак, вмДст поживних речовин, вДдсутнкть стороншх запах1в. До якДсних показникiв також вДдносять форму плодового тма, ix забарвлення, консистенцию. Цд показники досить crimi, однак через порушення технологи вирощування трапляються вiдxилення.
Екстенсивний спосДб вирощування гливи звичайно! передбачае отримання врожаю в природних умовах. Недолiком його е сезоншсть збирання, проте техно-логДя вирощування не потребуе великих затрат i використовуються вДдходи лДсоза-готшельно1 промисловостД [3]. За умови використання екстенсивного способу вирощування потрДбно врахувати вплив едафiчниx, клiматичниx, бДотичних факто-рДв, що визначають врожайнiсть гливи звичайно! [10]. Мiкроклiмат безпосередньо впливае на змДни хДмДчного складу та бюметричш показники гриба. У зрДлих плодових тiлаx вмДст загального та водорозчинного бiлка вищий, а глюкози - нижчий, нДж у фДзюлопчно старих [7]. За даними А.1. Морозова [12], найбiльше бДлка е у
Науковий вкпик НДТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.18
шапинщ, а в шжщ - менше. Гриби гливи звичайно! е незамiнним джерелом амшо-кислот, а засвоюванiсть грибного бшка становить 90 % [2]. За кшькктю аскорбь ново! та нiкотиновоí кислот вона е лщером серед фруктав та овочiв.
Постановка завдання полягала в проведенш лiтературного аналiзу вмiсту важких металш та радiонуклiдiв у грибах гливи звичайно! за екстенсивного способу вирощування i заходи щодо зниження íх концентраци.
Виклад основного матерiалу. Враховуючи темпи росту сiльського госпо-дарства i промисловоста, постае проблема еколопчно! безпеки навколишнього се-редовища за умови постайно зростаючих антропогенних навантажень. Забруднен-ня екосистеми призводить до змши х!шчного складу грунту, а техногенш викиди важких металш у районах значно перевищують допустим! норми.
У природних ландшафтах Закарпаття, зпдно з даними О. О. Гололобово! та Л.В. Тимко [4], в ютавних грибах вмкт кшькоста металш не перевищуе ГДК ! ва-рдае вщ сотих до десятих його часток. Для печериц! двоспорово! перевищення по-ргвняно з ГДК для цинку становить 1,33 раза, а для гливи звичайно! перевищення за показниками ГДК ввдсутне, тому глива звичайна найбшьш вщповщае еколопч-ним вимогам регюну серед досл!джуваних мжолопчних об'ектав.
Одночасно, зпдно з даними О. К. Фролова та шших [14], плодов! тала гливи звичайно!, як! отримано за екстенсивного способу вирощування у в!дносно еколо-пчно чистому район! Запор!жжя, характеризувались тдвищеним вмктом мвд та кадмда. Концентращя зазначених метал!в перевищувала у 1,4 раза норму ГДК. За вирощування гливи звичайно! в район! звалища побутових ввдходдв зазначеного регюну вщзначено шдвищення концентраци метал!в вщносно ГДК у 7,4 та 6,3 раза вщповвдно. Одночасно встановлено, що концентрация шкелю в грибах у 5 раз!в перевищуе допустиму норму, цинку та свинцю - у 6 раз!в, а кобальту - у 3,3 раза.
Вмкт бшка у плодових тшах гливи звичайно!, що вирощувалась за екстенсивного способу, е вищим вщносно вирощування ц в культивацшних спорудах, проте кнуе високий коефщкнт кореляцл м!ж кшькктю бшка в грибах та вмктом накопичених важких металш [14]. С. Г. Гумшецький та шш [6] вважають, що на-явнкть у поживному середовишд азотнокислий солей свинцю, кадмда ! алюмшда спричинюють значне зменшення бшка в плодових тшах гливи звичайно! ! збшь-шення вмкту вшьних амшокислот. Таке явище пояснюють тим, що за присутноста зазначених металш гальмуеться природний процес синтезу бшка.
Лков! екосистеми е джерелом акумуляци радюнуклдав. За ступенем нако-пичення цезда-137 гриби сильно вщр!зняються один вщ одного. Еколопчно небез-печно вирощувати гриби поблизу великих автомобшьних дорк або на територ!ях, забруднених радаащею, що пов'язано !з здатнктю накопичувати сол важких мета-лш. Вмкт радюнуклдав у грибах визначаеться багатьма факторами: особливостями бюлоги, щшьнктю радиоактивного випаду ! формами íх надходження, властивостя-ми грунту та особливостями водного режиму, погодними та шшими умовами росту. У шапинщ грибгв концентращя радюнуклвдв у 1,5-2 рази вища, шж у шжщ, особливо це характерно для грибш !з добре розвиненою шжкою. Р!зниця у кшькоста це-зда-137 в молодих ! старих грибах чгтко не проявляеться. Тому рекомендують зби-рати гриби в техшчнш стиглоста, тод!, як у зрших накопичуються отруйш речовини. Акумулящя цезда-137 в плодових тшах залежить вщ мкраци !зототв по грунтовому профшю ! концентраци íх у зон! максимального поширення грибних пф.
Гриби добре поглинають цезДй-137 Д за накопичувально! здДбностД вони значно перевершують ДншД компоненти. ПДсля авар!! на ЧорнобильськДй АЕС вмДст цезда-137 в грибах, що вирощувались на забрудненДй територц, у 20 раздв був вищим, нДж у грунт!, Д значно перевищував вмДст у деревин!. ВДдносно строн-щю-90 гриби мають низьку накопичувальну здатнДсть: штенсившсть переходу стронцда-90 з грунту в гриби в 90-400 разДв нижче, нДж цезда-137.
Проведен! багаторДчнД спостереження дали змогу подДлити гриби за здат-нктю до накопичення радюнуклвдв на декДлька груп [8]. Взявши за основу коефД-щент переходу, який визначаеться вДдношенням вмДсту цезда-137 в грибах (Бк/кг) до щшьностД забруднення грунту (кБк/м2), виддляють гриби:
• слабовбирт (де коефiцieнт менше 5);
• середньовбирт (де коефiцieнт дорiвнюe 5-20);
• сильновбирт (коефiцieнт дорiвнюe 20-50);
• акумулятори (коефщент бiльше 50).
За рахунок радДоактивного розпаду та мДграцп радюнуклвдв у глиб грунту рдвень !х вмДсту в продукцц гливи звичайно! за екстенсивного вирощування пос-тДйно зменшуеться. Дотепер розроблено безлДч рекомендаций стосовно виходу з кризового становища щодо використання дардв лДсу. Перспективним способом е штучне вирощування екологДчно чисто! грибно! продукцц, що дасть змогу знизити надходження радюнуклвдв в органДзм людини, а отже, Д ризик для здоров'я насе-лення. Для зниження !х надходження рекомендуемо культивувати так! види гри-бДв, як: опеньок лгтшй, гливу звичайну, сштаке та Дн. Як вважають ТА. Круподьо-рова та В.Ю. Барштейн [9], утилДзащя вДдходдв рослинництва та Днших галузей народного господарства за допомогою гливи звичайно! сприятиме зменшенню заб-руднення навколишнього середовища.
Зниження вмДсту радюактивних сполук у грибах можна досягнути шляхом !х вДдварювання впродовж 30-60 хв у солонДй вод з додаванням лимонно! кислоти Дз 2-3-кратною замДною вДдвару. ТермДчне оброблення грибДв при цьому призво-дить до зниження вмДсту бДлкДв, вуглеводдв, вгтамшу С, знижуе мДкробюлопчну забрудненДсть, однак пДдвищуе еластичшсть продукту. Таке оброблення дае змогу вживати в !жу гриби, початкове забруднення яких перевищувало допустим рДвнД у 2-20 раздв.
Одночасно, гриби можна вДдварити у сольовому розчинД, Дз змДною розчину через кожнД 10-20 хв за загально! тривалостД оброблення 50 хв. Перед кожною за-мДною розчину гриби потрДбно промити чистою холодною водою. Така схема га-рантуе виведенню з грибДв 99,9 % радюнуклДдав. ВнаслДдок першого промивання вмДст цезДю знижуеться на 85 % вДд початкового рдвня, а пДсля другого промивання поступаеться лише на 3 % вДд природно! кдлькостД.
На думку М.С. Одарченка, Д.М. Одарченка та ВВ. ПДддубного [13], метод заморожування грибДв гливи звичайно! теж можна застосовувати з метою отри-мання продукту належно! якостД. Клиинш оболонки гриба мДстять хДтин, який на-дае специфДчний гДркий смак, вДн не перетравлюеться в шлунково-кишковому трактД Д вмДщуе токсичнД сполуки. Для усунення гДркого смаку та шдвищення зас-воюваностД бДлкДв зДбранД плодовД тДла подрДбнюють з проведениям термДчного оброблення Д заморожуванням.
Науковий вкпик НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.18
Висновки:
1. Розвиток еколопчно безпечного виробництва потребуе державно'1 пiдтримки на репональному piBHi, що сприятиме проведенню постшного монiторингу з метою створення конкурентоспроможно! продукци на споживчому ринку.
2. Комплекс ^матичних та екологiчних факторiв створюють умови для розвит-ку гливи звичайно! в рослинних угрупованнях з рiзним вмiстом важких мета-лiв. Вмiст радiонуклiдiв визначаеться особливостями бюлоп! гриба, щшьшс-тю радюактивного випаду, формами !х надходження, властивостями Грунту та особливостями водного режиму, погодними та шшими умовами росту.
3. Для зниження вмкту радюнуклдав необхiдно застосовувати вiдповiдну тер-мiчну обробку плодових тiл, що знижуе !х забруднення у 2-20 разiв, або ви-користовувати вiдвари в сольовому розчиш, як1 сприяють виведенню цезш-137 на 85 %.
Лiтература
1. Бисько Н. А. Нормативная документация по грибоводству / Н.А. Бисько // Овощеводство : журнал для дачников и садоводов. - 2010. - № 6. - С. 72-73.
2. Будняк О.К. Вмiст деяких бюлопчно активних сполук в тканинах грибiв Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm // О.К. Будняк, О.В. Бабаянц, О.О. Кокошкша, О.В. Запорожченко, С.А. Петров, М.Г. Магла // Вiсник Одеського национального унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Сощологтя i полiтичнi науки. - Одеса : Вид-во ОНУ. - 2003. - Т. 8, вип. 6. - С. 7-10.
3. Вдовенко С.А. Показники бюметрц тш плодових гливи звичайно! за вирощування в захищеному грунт / С.А. Вдовенко // Сборник научных трудов SWorld. - Том 46. Сельское хозяйство. - Одесса : Изд-во "Куприенко". - 2012. - Вып. 4. - ЦИТ: 42-0988. - С. 90-95.
4. Гололобова О.О. Формування еколопчно! якост !стшних грибш в природних ландшафтах Закарпаття / О.О. Гололобова, Л.В. Тимко // Людина та довкиля. Проблеми неоекологл. - 2011. -№ 1-2. - С. 140-148.
5. Дудка 1.О. Гриби та грибоподiбнi оргашзми Нацiонального природного парку "Деснянсько_Старогутський" : монографш / 1.О. Дудка, М.П. Придюк, Ю.1. Голубцова та гн. / за заг. ред. чл.-кор. НАН Укра!ни 1.О. Дудки та канд. бюл. наук М.П. Придюка. - Суми : Вид-во "Ущверсптетська книга", 2009. - 223 с.
6. Гумшецький С.Г. Дослщження впливу солей важких металгв на амшокпслотний i бшковий вмiст плодових тш грибгв гливи / С.Г. Гумшецький, Б.М. Нщович, М.1. Халайцан, 1.Ю. Горшинська // Науковий вюник Черщвецького нацiонального ушверситету : зб. наук. праць. -Сер.: Фiзика. Електронiка. - Чернгвщ : Вид-во ЧНУ. - 2002. - Вип. 151. - С. 29-32.
7. Дудка И.А. Культивирование съедобных грибов / И.А. Дудка, Н.А. Бисько, В.Т. Билай. -К. : Вид-во Изд-во "Урожай", 1992. - 160 с.
8. Жуковська О.В. Чи можна перемогти радiацiю Рекомендаци фахгвцгв / О.В. Жуковська, С.Д. Кавале, 1.В. Ролевiч та iн. - Мн. : Изд-во "Белорусь", 1996. - 32 с.
9. Круподьорова Т.А. Альтернативы субстрати для культивування лжарських та ютпвних грибгв / Т.А. Круподьорова, В.Ю. Барштейн // Мiкробiологiя i бiотеxнологiя : наук. журнал. -Одеса : Вид-во Одеського НУ ш. I.I. Мечникова. - 2012. - № 1(17). - С. 47-55.
10. Лесь М.М. Аутеколопчш особливост розвитку гливи звичайно! (Pleurotus ostreatus) в умовах екстенсивного вирощування / М.М. Лесь // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.13. - С. 43-46.
11. Миронычева Е. Качественные характеристики товарных грибов / Е. Миронычева, Л. Кюрчева // Овощеводство : журнал для дачников и садоводов. - 2010. - № 2. - С. 79-80.
12. Морозов А.И. Грибы. Руководство по разведению / А.И. Морозов. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Изд-во "Сталкер", 2002. - 304 с.
13. Одарченко М.С. Аналiз параметр1в заморожування та !х вплив на товарознавчi показники культивованих гриб1в глива звичайна / М.С. Одарченко, Д.М. Одарченко, В.В. Пщцубний // Новин технологи оздоровчих продуктв харчування ХХ1 столтя : зб. тез МГжшр. наук.-практ. конф., 21 жовтня 2010 р. - Харкав : Вид-во ХДУХТ, 2010. - С. 187-188.
14. Фролов О.К. ВмГст важких метал1в в гливГ звичайнш, зiбранiй в природних умовах та при культивуванш в штучних умовах по Заш^зькому регiону / О.К. Фролов, С.Р. Федотов,
В.В. Копшка, А.В. Шурдак, В.Н. Прокопенко // Еколопя. Людина. Суспшьство : зб. тез доп. IX М1жнар. наук.-практ. конф. студ., асп. та молодих вчен., Кив, 13-17 травня 2008. - К. : [б. и.],
15. Шалашова Н.Б. Культивирование съедобных грибов / Н.Б. Шалашова. - М. : Изд-во "Никола-Пресс", 2007. - 208 с.
Овчарук В.И. Экологическая особенность вишенки обыкновенной во время экстенсивного способа выращивания
Содержание радионуклидов определено особенностями биологии гриба, плотностью радиоактивного выпада, формами их поступления, свойствами почвы, особенностями водного режима, погодными и другими условиями роста. Для снижения содержания радионуклидов необходимо применять термическую обработку плодовых тел, что уменьшает их загрязнение в 2-20 раз, или использовать отвары из солевого раствора, которые способствуют снижению цезия-137 на 85 %.
Ключевые слова: продукт, плодовое тело, способ, тяжёлые металлы, радионуклиды, концентрация, загрязнение, среда, температурная обработка.
Ovcharuk V.I. Ecological peculiarity of oyster mushroom in conditions of extensive growing method
The content of radionuclides is determined by peculiarities of mushroom biology, density of radioactive fall-out, forms of their inflow, soil qualities, water regime peculiarities, weather and other growing conditions. To reduce the content of radionuclides, application of thermal processing of fruit bodies is necessary, which limits their pollution by 2-20 times. Another method is the use of saline decoction, which helps to lower cesium-137 by 85 %.
Keywords: product, fruit body, method, heavy metals, radionuclides, concentration, pollution, environment, thermal processing.
UDC 631.147 Prof. S. Stankowski1, dr hab.; adjunkt J. Smagacz?, dr.;
specialist M. Sobolewska1, mgr inz.; adjunkt U. Bashutska3, dr.;
aspir. M. Kazmierczak, mgr inz.
FORECROP AS AN ECOLOGICAL METHOD FOR IMPROVING GRAIN QUALITY OF WHEAT CULTIVARS
Experimental material were grain samples obtained from field experiment conducted by Institute for Soil Science and Plant Cultivation in 2010 year. The effect of 4 forecrop variants (potato, pasture, pea, rye) on grain quality of 5 winter wheat cultivars (Satyna, Akteur, Muszel-ka, Mulan, Meteor) was investigated. Higher quality of winter wheat grain was obtained after potato and pea cultivation. There was no interaction between forecrop variants and cultivars. Akteur cultivar had the better grain quality than the other cultivars.
Keywords: forecrop, cultivars, winter wheat, grain quality.
Introduction. Wheat is the main cereal cultivated in Poland. For consumption is used about 45-50 percent of grain, The other part - low quality - is used as feeding stuff. Production of grain with good milling and baking quality depends on cultivar, weather conditions and agronomical factors (Derylo 1994, Suwara, Gawronska-Kulesza 1994, Koszanski at all. 1995, Smith, Gooding 1999, Waclawowicz at all 2005). Among agronomical factors the most significant effect on grain quality was noticed for nitrogen fertilization. Application of high doses increase protein and gluten content (Guarda at all.
1 West Pomeranian University of Technology, Szczecin, Poland;
2 Instytut of Soil Science and Plant Cultivation- State Research Instytut, Pulawy, Poland;
3 National Forestry University, Lviv, Ukraine
