Застосування біологічно активних речовин для покращення росту грибниці гливи звичайної Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

ЛНУВМБТ теш С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 290

УДК 631.8:635.8

Мироничева О.С., к.с.-г.н., доцент 1@, Вуек А.Г., астрант 2 1Тавргйсъкий державный агротехнологгчний утверситет, м. Мелтополъ, Украгна 2Нацюналъний аграрный утверситет, м. Кигв, Украгна

ЗАСТОСУВАННЯ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ РОСТУ ГРИБНИЦ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНО1

Досл1джено можлив1стъ використання б\олог\чно активных речовин з антиоксидантними властивостями для покращення якост1 посгвного матер1алу у процес його вирощування на агаризованих середовищах та зерновому субстрат1. Встановлено, що використання цих препарат1в покращуе ростовI характеристики мцелт гливи на агаризованих середовищах та зерт, а також зменшуе ураження зерна патогенами.

Ключовi слова: бюлоггчно активы речовини, агаризоват середовища, зерновий субстрат, глива, пос1вний матер1ал

Для устшного вирощування 1спвних гр^в велике значення мае яюсть поавно! грибнищ. На жаль, украшсью грибовиробники часто наржають на характеристики поавного матерiалу, який вони використовують. Це стосуеться як iмпортованого поавного мщелш, так i вирощеного в умовах Укра!ни. Основнi параметри, яю спричиняють проблеми при подальшому виробничому процесi, це низька життездатнiсть та ураження контамшантами [1,2]. 1снують даш щодо використання GМ-технологiй для обробки посiвного мiцелiю грибу глива звичайна, але викликае сумнiви стерильнiсть технологи обробки цим препаратом при пщготуванш грибнищ [3].

Тому дослщження, викладеш у статтi, мають на мет довести можливiсть використання бiологiчно активних речовин з антиоксидантними властивостями для покращення якост посiвного матерiалу у процес його виготовлення, починаючи вщ вирощування на агаризованих середовищах i закiнчуючи приготуванням зернового посiвного мщелш .

Дослщи проводили у лаборатори мкробюлоги Таврiйського державного агротехнологiчного ушверситету та в Проблемнiй науково-дослiднiй лаборатори мжологи i ф^опатологи Нацiонального аграрного ушверситету.

Для лабораторного дослщження використовували штами гливи звичайно! РкшМт о$1геа1т (1аод.: Бг.) Кишш. НК-35 та Р-77, яю зберiгаються в колекци культур вищих !спвних грибiв вщдшу школогл 1нституту ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни. Штами збер^али, пересiваючи !х 1 раз на 6 мкящв на тверде живильне середовище на основi агаризованого пивного нехмшьного сусла

©

© Мироничева О.С., Вуек А.Г., 2008

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 291

(8° Бал). Для дослщжень культури вирощували на картопляно-глюкозному arapi (вiдвар 300-400 г картопл^ 16 г агар-агару на 1 л дистильовано1 води, КГА)

[2, 3].

Дослiджувaли морфолопчш (висота, щiльнiсть, форма мiцелiю та колонш) характеристики та фiзiологiчнi (швидюсть лiнiйного росту колонiй). Дослiди на чашках Пе^ проводили у трикратнш повторностi. Рaдiус росту колони грибiв на агаризованому середовищi з антиоксидантами вимiрювaли на чашках Петрi на 3, 5, та 7-у добу тсля шокуляци [4].

Були використаш жиророзчиннi та водорозчиннi бiологiчно активш речовини CaCl2, глiцерин, вiтaмiн Е, диметилсульфооксид (ДМСО) та aскорбiновa кислота (АК). До КГА додавали вщповщну кiлькiсть дослiджувaних препaрaтiв для створення певно! концентраци i стерилiзувaли. Пюля цього живильне середовище розливали по чашкам Петрг Аскорбiнову кислоту додавали до поживного середовища пiсля стерилiзaцil. Дослiджувaну культуру iнокулювaли в центр чашки. 1нокульоваш чашки загортали в патр, зaпобiгaючи зараженню iз зовшшнього середовища й iнкубувaли при темперaтурi 22-24оС в термостaтi. Всi дослщження були проведенi у трьох повторностях.

Рaдiус колони в момент зашру визначали як середне арифметичне величини зaмiрiв, виконаних у двох перпендикулярних напрямках. Потiм розраховували швидюсть росту колони гриба за весь перюд дослщження за формулою:

Kr=Ar/At, де

Кг - рaдiaльнa швидюсть росту колони; Ar - прирiст рaдiусa колони; At - час.

Вологiсть зернових субстратних сумшей вимiрювaли за допомогою вологомiру "Mettler Toledo". Кислотнiсть середовища вимiрювaли на рН-ме^ Kern-601. Анaлiз посiвного мaтерiaлу на бaктерiaльне та грибне ураження проводили вiзуaльним методом, включаючи св^лову мiкроскопiю, а також висiвом у рщю живильнi середовища м'ясо-пептонний бульйон та КГА.

Статистичну обробку результата облiкiв i спостережень проводили за стандартними методиками за допомогою прикладного пакету Statistica 6.0. Для отриманих результaтiв розраховували середне арифметичне та помилку середнього арифметичного.

Результати та обговорення

Використання антиоксидаит1в на агаризованих середовищах

Дослiдження показали, що при додaвaннi у живильне середовище вiтaмiну Е в рiзних концентрaцiях рiст вегетативного мщелш гливи був iнтенсивнiшим, нiж у контроле Так, у вaрiaнтi з 0,5% вмютом вiтaмiну Е дiaметр ll колони складав 137%, що в 3 рази бшьше, шж у контролi. При зaстосувaннi 1% концентраци - 130%, 2% - 120%, 4% - 113% вщповщно (табл. 1).

ЛНУВМБТ шеш С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 292

Таблиця 1

Динамика росту грибниц гливи звичайно!' на агаризованому середовищ1 ^ з доданням бюлопчио активних речовин, см.

Варiант дослщу Ращус колонн, см

3 доба 5 доба 7 доба

Аскорбтова кислота

1 0,1 1,3 2,5 4,2

2 0,5 0,8 1 1,6

3 1,0 0,8 1 1,3

4 1,5 0,7 1 1,1

5 2,0 0,7 1

В1тамт Е

1 0,5 1,3 2,4 4,1

2 1,0 1,4 2,4 3,9

3 2,0 1,4 2,3 3,6

4 4,0 1,2 2 3,4

ДМСО

1 0,04 1,4 3,1 4,4

2 0,1 1,4 3,2 4,4

3 0,4 1,4 2,6 3,3

4 0,8 1,3 2,8 4,4

5 4,0 1,2 2,7 4,3

6 8,0 1,1 2,6 4,1

СаС12

1 0,5 1,4 3,1 4,3

2 1,0 1,4 2,9 4,3

3 2,0 1,3 3,1 4,3

4 4,0 1,3 2,9 4,2

5 8,0 1,4 2,9 4,2

Глщерин

1 0,1 0,6 1,4 2,7

2 0,5 0,6 1,2 2,3

3 1,0 0,5 1,1 2,1

4 1,5 0,7 1,1 2

5 2,0 0,7 1,4 2,1

Контроль 0,8 1,7 3

Контроль (вода) 0,7 1,4 2,7

При використанш ДМСО найкращi результати були отриманi у концентращях 0,04%; 0,1%; 0,8% - ршт грибницi склав 147% при порiвняннi з варiантом без додавання препарату, у варiантах 0,4 - 110%, 4,0 - 143%, 8,0 -137%. У варiантi з 0,04% живильне середовище було забруднене бактерiями,

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 293

але розмiри колони гливи були бшьшими на 10%, шж у контроле Отже, ДМСО у концентрацiях 0,04; 0,1 та 0,8% стимулював pier гриба, що вiдбувався в два рази швидше, нiж у контроле

Застосування АК сприяе швидкому розростанню колонiï гливи у поpiвняннi з контролем лише в концентращях 0,1%. У вщсотковому спiввiдношеннi це складало 160%, поpiвняно з контролем без води - 140%, поpiвняно з контролем, який мiстить воду - 156%.

Прискорення росту гpибницi гливи на сеpедовищi з додаванням АК (концентращя 0,5%) поpiвняно з контролем становило 53,3%. При застосуванш концентраци АК 1,0% розростання колонiï вщбувалося удвiчi повiльнiше (43,3%), а у концентращях 1,5% та 2,0% - 36,6%, що майже в 3 рази прше. Отже, аскорбшова кислота поpiвняно з шшими препаратами найменш стимулювала pостовi процеси вегетативного мщелш. Кpiм того, при ïï додаванш до поживного середовища пiсля стеpилiзацiï пiдвищуeться можливiсть контамiнацiï. Враховуючи щ особливостi, аскоpбiнову кислоту не можна рекомендувати до використання у лабоpатоpiях посiвного мiцелiю.

У всiх ваpiантах iз застосуванням CaCl2 швидкiсть мiцелiального росту була бiльшою за контроль у 1,5 рази.

При застосуванш глщерину (0,1%) pадiус розростання колони P. ostreatus був дещо менший поpiвняно з контролем - 90%. Bd iншi ваpiанти застосування глщерину шпбшвали piст гpибницi та мали такi вiдсотковi показники: у концентращях 1,0-2,0% швидюсть склала 70%, 0,5% концентращя - 77%, 1,5% концентращя - 67% вщповщно. Отже, наявшсть глщерину в агаризованому сеpедовищi сповшьнюе piст гpибницi гливи. Значним недолгом цieï речовини е також його погана розчиншсть у водi.

При поpiвняннi впливу випробуваних бiологiчно активних речовин АК у концентраци 0,1% показала майже однаковий результат з в^амшом Е 0,5% концентращя. Bd iншi ваpiанти АК були не ефективними поpiвняно з ДМСО, глщерином, CaCl2. Також при застосуваннi препарату вщбувалося забруднення поживного середовища бактеpiями та руйнування сполуки при термообробщ. Дiя глiцеpину проявилася у 2 рази краще, нiж АК, але прше, шж вiтамiну Е, ДМСО i CaCl2. Найкpащi pезультатi були отримаш при застосуваннi ДМСО та CaCl2 у всiх концентpацiях (у 1,4 рази краще поpiвняно з контролем). Але доцшьшше застосовувати щ препарати в мiнiмальних концентpацiях.

На середовищах iз АК та в^амшом Е утворювався повстистий мiцелiй, який е частою ознакою генетичного виродження, що в подальшому впливатиме на вpожайнiсть та якiсть плодових тiл. У ваpiантах з ДМСО 0,8; 4,0; 8,0% та з глщерином у вах концентращях спостер^али зональшсть, що також е небажаним явищем. У чашках Петpi з додаванням ДМСО спостершали притиснутий мщелш. На контpолi без води, з водою та на сеpедовищi з глщерином у концентращях 0,5% та 2,0% спостершали pожевi плями, що свщчать про забpудненiсть його патогенами. У контpолi тяжистий

ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 294

мщелш переходить у рясний пов^ряний, а це е небажаним явищем для подальшого використання. За морфолопчними показниками найкращий результат був отриманий при використанш СаС12 (1,0-8,0%). Мiцелiй був бшим, тяжистим, щiльним, що характерно для гливи. Саме щ препарати у наведених концентрацiях були використаш для подальшого дослiдження.

Таким чином, АК, глщерин та вiтамiн Е не придатш для використання на поживних середовищах, оскiльки вони мають ряд недолiкiв. Найкращий результат при розростанш колони гливи отримано при застосуванш самих низьких концентрацiй ДМСО 0,1% (147% збiльшення швидкостi росту) та СаС12 0,5% (143%), що е економiчно доцiльним. Оскiльки результати у контрольному варiантi з водою були пршими, нiж просто контроль, то доцшьно воду замiнити на розчини бюлопчно активних речовин, яю прискорюють розростання грибницi.

Рiзницi у реакци використаних штамiв гливи на додання до середовища бiологiчно активних речовин не спостер^али, що дае можлившть рекомендувати вибранi препарати до застосування у виробництвi мiцелiю гливи рiзних штамiв.

Динамика швидкост росту Р. ostreatus на зерш при додаванш бшлопчно активних речовин.

Дослщження показали, що швидюсть росту гриба на обробленому i необробленому препаратами субстрат в лабораторних умовах на 4-у та 6-у добу обстеження не вiдрiзнялась: контроль 100%, ДМСО у концентраци 0,1% - 98%. На 8-у добу спостер^али прискорення обростання субстрату. Так, у варiантi з ДМСО при концентраци 0,1% швидюсть росту була на 12%, а з СаС12 при концентраци 0,5% - на 10% бшьша у порiвняннi з контролем (табл. 2).

Таблиця 2

Швндкчсть росту мiцелiю гливи звичайно'1 на субстрат з доданням б1олог1чно активних речовин

Варiант Контроль ДМСО, 0,1% СаСЬ, 0,5%

4 доба 6 доба 8 доб а 4 доба 6 доба 8 доба 4 доб а 6 доба 8 доба

На чашках Петрi 1,9 3,1 4,0 1,8 2,9 4,5 1,8 3,2 4,4

У емкостях 1,4 2,4 4,4 1,6 2,6 4,6 1,4 2,4 4,3

Ураження патогенами у емкостях, % 0 3 5 0 0 0 0 0 0

Таку ж тенденцiю спостерiгали i на 11-й день обростання. Застосування бюлопчно активних речовин викликало 10%-не прискорення росту мiцелiю гливи порiвняно з контролем. Отже, цi речовини значно прискорюють

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 295

обростання субстрату (зерна) мщелiем. KpiM того, зерновий субстрат, оброблений препаратами ДМСО та CaCl2, не був уражений патогенами, у той час як юльюсть емкостей у варiантi контроль, уражених грибами родiв Trichoderma, Mucor i бактерiями роду Pseudomonas, досягала 5% тсля першого тижня iнкубащl (рис. 1).

Висновки.

1. Використання бiологiчно активних речовин покращуе ростовi характеристики мiцелiю гливи на агаризованих середовищах та зернi, а також зменшуе ураження зерна патогенами, переважно представниюв роду Trichoderma.

2. Найбiльш ефективними препаратами виявились ДМСО та СаС12 (до 12% прискорення швидкостi росту).

3. Використання препараив СаС12 та ДМСО у концентращях 0,1% та 0,5% при вирощуванш мiцелiю гливи звичайно! на агаризованих середовищах зберкае характернi i бажанi для промислового вирощування морфологiчнi ознаки: притиснута, тяжиста грибниця, рiвномiрнiсть поверхнi колони; а також прискорюе рiст колонiй гриба у 1,5 рази. Це дозволяе збшьшити кшьюсть виробничих циклiв за однозональною системою вирощування з 6-ти до 8-ми на рк.

4. При використання ДМСО та СаС12 як додатюв до зернового субстрату ураження патогенними оргашзмами не спостеркали.

Рис. 1. Зерно, уражене комплексною шфекщсю: гриби род1в Mucor та Trichoderma i бактерй' роду Pseudomonas

Лггература

1. Грибы и грибоводство/ Под общ. ред. П. А. Сычева. - Д.: "Издательство Сталкер", 2003. - 512 с.

ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 296

2. Дворинина А.А. Базидиальные грибы в искусственной культуре. -К.: Штиинца, 1990. - 112 с.

3. ЭМ-технология-биотехнология XXI века/ Сборник материалов по практическому применению препарата "Байкал ЭМ-1". - Алматы, 2006

4. Методы экспериментальной микологии. (Под общ. ред. В.И. Билай). Киев. "Наук. Думка", 1982, 552 с.

Summary Myronycheva O.S.,Vuek A.

USE OF BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES FOR THE IMPROVEMENT OF SPAWN QUALITY

Use of biologically active substances with anti-oxidative properties is studied for the improvement of spawn quality during its crowing on the agarised media and on grain. It is stated that using of these preparations improve growth characteristics of Pleurotus mycelium on agarised media and on the grain, and also dicrease grain infections by pathogens.

Key words: biologically active substances, agarised media, grain substrate, oyster mushroom, spawn.

Стаття надтшла до редакцИ 13.04.2008