CC BY
16
17. Бусленко, Н.П. Лекции по теории сложных систем [Текст] / Н.П. Бусленко, В.Е. Калашников, И. Н. Коваленко. - М.: Радий, 2003. - 440с.
18. Бушуев, С.Д. Механизмы формирования ценности в деятельности проектно-управляемых организаций [Текст] / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - Т. 1, № 2 (43). - С. 4-9.
19. Молоканова, В.М. Модель еволюцмного розвитку пщприемства на основi портфельно-орieнтованого управлшня [Текст]: зб. наук. пр. / В.М. Молоканова, Г.К. Демш // Вюник ПридшпровськоТ державно!' академи буфвництва та архiтектури, 2014. - Вип. 7 (22). - C. 57-65.
20. Бушуев, С.Д. Модель оценки организационной компетентности и классификации совершенства в управлении проектами [Текст] / С.Д. Бушуев, Ю.Ф. Ярошенко, Р.Ф. Ярошенко // Управлшня розвитком складних систем, 2010. - № 2. - С. 9-14.
21. World steel Association. Fact sheet: energy use in steel industry [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.worldsteel.org/dms/internetDocumentList/factsheets/fact_energy_2014/ document/fact_energy_2014.pdf.
22. U.S. Geological Survey. Mineral Commodity Summaries; U.S. Department of Interior; U.S. Printing Office: Pittsburh, PA, 2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/mcs/2015/mcs2015.pdf.
23. Саати, Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий [Текст] / Т. Саати; пер. с англ.-М. : Радио и связь, 1989. - 316 с.
24. Gruber T. R. A translation approach to portable ontology specifications // Knowledge Acquisition. - 1993. - Vol. 6, № 3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tomgruber.org/writing/ontolingua-kaj-1993.pdf.
25. Noy N. F., McGuinness D. L. Ontology Development 101: A Guide to Creating Your First Ontology // Stanford Knowledge Systems Laboratory and Stanford Medical Informatics Technical, 2001. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://protege.stanford.edu/publications/ontology_development/ontology101.html.
Рецензент статт Стаття рекмоендована до
д.е.н., проф. Заблодська 1.В. публкацп 01.10.2015 р.
УДК 65.014.1
Ю.М. 1ванишак, А.О. Саченко
СУБ'еКТНО-ОР1еНТОВАНИЙ П1ДХ1Д В КОНТЕКСТ1 УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ
Розглянуто колективну дiяльнiсть як цию"лчний процес мiж внутршыми характеристиками та зовышыми проявами. Видтено властивост оргаызацмноТ культури та мехаызми в струю^ та процесах, необхщы для функцюнування самоуправлЫня. Запропоновано узагальнену концеп^ю двох базових процеав самоуправлЫня. Рис.2, табл. 2, дж. 17.
Ключовi слова: самоуправлЫня, комплекснють, неieрархiчнiсть, оргаызацмна культура, свщомють, повторювана дилема ув'язненого.
Постановка проблеми у загальному вигпядк Сучасна стад1я розвитку проектного управлшня проходить пщ впливом тенденцш пщвищення рол1 команд, цшносп взаемод1Т всередиш них та п1двищення уваги до неформальних метод1в управл1ння [1]. Це, в першу чергу, пов'язано з ефективнютю та ростом популярносп гнучких методологш управл1ння, що мають в своТй основ! теор1ю комплексност1. Важливим е I той факт, що, нараз1, б1льш1сть корпоративних методолог1й управлшня проектами е пбридами з частин р1зних п1дход1в та стандарт1в [2], що говорить про те, що ан1 гнучк1, ан1 1нженерн1 методологи не
14
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
можуть в повнш мiрi забезпечити ефективнють здiйснення проектноТ дiяльностi, а також про те, що в методолопчному плат управлшня проектами рухаеться вщ задач створення щеально'Т методологи управлшня проектами та ТТ впровадження в органiзацiях до задач формування в них креативного середовища, в якому методолопя управлшня буде створюватись та еволюцюнувати в залежностi вiд зовшшшх факторiв. 1нша причина використання гiбридiв - це проблема самоорганiзацiТ, на якш iдейно фунтуеться АдИе, та ТТ конфлкт iз процесами та культурою оргашзацш, в основу яких покладеш iерархiчнi принципи.
Дана ситуа^я в управлiннi проектами перегукуеться з проблематикою юбернетики, що вивчае загальш принципи управлiння в системах, зокрема, iз фундаментальним протирiччям мiж штегра^ею та свободою, що виникае при управлшш системами соцiальноТ природи [3].
1нтегра^я компонентiв системи е еволюцшною необхiднiстю, наступним метасистемним переходом людських органiзмiв, свобода ж, зокрема, творча свобода особистосп, е рушiем еволюци в «еру розуму». Нехтування фактором свободи при управлшш со^альною системою призводить до статичности що робить ТТ нестабiльною та неефективною в умовах динамiчного середовища, а нехтування штегра^ею - до ситуацiТ, коли креативний потен^ал системи використовуеться не для виконання завдань, що стоять перед нею, а на суперництво мiж ТТ компонентами, розсiюючись всерединi неТ [3].
Шлях до вирiшення даного протирiччя в управлiннi проектами, ймовiрно, лежить через вивчення та використання самооргашзаци як процесу, що може забезпечити оргашчну взаемодiю мiж людьми як на рiвнi проектiв, так i на рiвнi всiеТ проектно-орiентованоТ органiзацiТ.
Основний акцент при такому пiдходi робитиметься на м'яких та природшх механiзмах управлiння, що дозволять перетворити дат оргашзацш в адаптивш живi системи, з вищою ефективнютю та пристосованiстю до комплексного середовища.
Проте, варто зауважити, що актуальнють такого пщходу до управлiння, в першу чергу, буде залежати вщ комплексност задач, що стоятимуть перед проектами та комплексност контексту проеклв. Тiльки при пiдвищеннi комплексностi даних показниш буде проявлятись неефективнiсть методiв, що побудованi на плануваннi та прогнозуванш, створюючи потребу у вищих рiвнях оргашзаци проектноТ дiяльностi, побудованих через оргашчну взаемодш мiж людьми.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спираеться автор. Обмеженiсть онтологи класичноТ парадигми науковоТ рацiональностi (суб'ект-об'ект), в основу якоТ покладена формалiзацiя та аналiз, не дозволяе пiдiйти до розгляду людських об'еднань з позицш комплексности цим самим вiдгороджуючись вiд можливост правильного наукового пiзнання цих систем, або шзнаючи Тх у спрощеному формальному вигляд^ отримуючи пiдходи, теоретичш результати яких важко повторити на практицк
Зокрема, у працi [4] Те^ Ю.М. вiдзначаеться складнiсть формалiзацiТ людськоТ поведiнки, що може служити прикладом комплексно! системи, як одшеТ' iз причин вiдсутностi ефективних формальних засобiв управлiння людськими ресурсами.
У даному напрямку можна вщзначити спроби становлення двох парадигм, що, ймовiрно, дозволять зрозум^и та по-новому пiдiйти до розгляду тих механiзмiв, що поставлен в основу поведiнки людей та Тх об'еднань:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
15
1. Синергетична парадигма, що розглядае сукупност пов'язаних об'еклв як нелiнiйнi системи, що формуються, регулюються, руйнуються та об'еднуються з iншими системами пщ впливом процесiв самооргашзаци [5].
2.Парадигма постнекласичноТ рацiональностi (суб'ект-полiсуб'ектне середовище), сформованоТ з позици кiбернетики третього порядку, що представлена суб'ектно-орiентованим пiдходом та акцентуе увагу на методах впливу через середовище з врахуванням рефлекси суб'еклв впливу, зокрема, управлшня «м'якоТ сили», управлiння складнiстю, управлiння через «задання механiзмiв функцiонування середовища», управлшня «через мехашзми збору суб'ектiв», управлшня через со^альш мережi» [6,7].
1деТ, що спiввiдносяться з онтологiями даних парадигм, на даний момент е основою низки дослщжень в галузi управлшня проектами.
Зокрема, концеп^я та ще'Т управлiння середовищем, представленi у робот [8] Бушуева С.Д., де запропоновано модель формування ментального простору, та вказуеться на вплив ефективно сформованого ментального простору на максимiзацiю доданоТ цшносп програм проектв.
1деТ управлiння середовищем та рефлексГТ, представлен у працi [9] Веренич О.В., де сформовано концептуальну модель ментального простору проеклв (програм), що покликана показати взаемозв'язок ментальних просторiв рiзних суб'ектiв пiд час реалiзацiТ проекту (програми) та [10], де дана модель формалiзована, а також вщзначено, що розумшня процесiв, що вщбуваються у ментальних просторах рiзних суб'ектв пiд час виконання проекту (програми), е суттевим для його усшшного управлiння.
1деТ самоуправлiння та рефлекси використаш у працi [11] Орлова С.П., у якш було запропоновано та описано рефлексивну модель процесу неiерархiчного розподту завдань мiж учасниками команди проекту.
Також варто вщзначити ряд публкацш, що описують усшшш практичнi приклади побудови самоуправлiння в таких компашях, як Morning Star [12], огляд процеав якоТ зроблено Гарi Гамелом, та проектно-орiентованих оргашзацш Valve [13] та Sun Hydraulics [14], описаних Спвом Деннiнгом.
Нараз^ можна прийти до висновку,що в розвитку методик управлшня м'яким компонентом ключова роль буде вщдаватися цшнюним та культурним (етичним) питанням, а самоуправлшня та самоорганiзацiя, яка лежить в його основу мае ч^ку тенденцiю стати вирiшенням протирiччя мiж iнтеграцiею та свободою при переходi на вищий рiвень оргашзаци управлшня.
З шшого боку, це пщводить нас до запитань, як працюе самоорганiзацiя в системах соцiальноТ природи, як побудувати так контролювати на ТТ основi самоуправлiння, як сприймати в його контекст людину та як побудувати оргашчш структури та процеси самоуправлшня мiж десятками та сотнями людей.
Мета статп. В данш статтi ми намагатимемося вщповюти на запитання, як варто сприймати людину в контексп самоуправлiння, яю механiзми повиннi бути покладенi в основу середовища, в якому виконуються проекти, та яких внутршшх характеристик суб'еклв управлшня потрiбно досягнути, аби процеси самооргашзацп позитивно впливали як на результати проеклв, так i на дiяльнiсть проектно-орiентованих органiзацiй в цтому.
Виклад основного матерiалу дослщження. Людина е комплексною системою, що включае в себе внутрiшнi характеристики, отримаш вiд народження (iнстинкти, потреби) та сформоваш в ходi свого шдивщуального розвитку (свiтогляд, характер), що проявляються у ТТ поведiнцi.
Коли мова йде про проекты команди та оргашзаци, Тх доцiльно розглядати як певне середовище, де ^ комплекснi системи взаемодiють на основi своТх внутрiшнiх характеристик. Така взаемодiя призводить до побудови певних
16
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
структур та процеав, що, в свою чергу, призводить до формування певних колективних внутршшх характеристик (сшльних правил, культури), як впливають на внутршш характеристики людей, i цикл повторюеться.
Схематично цей цикл можна зобразити за допомогою моделi чотирьох квадран^в (табл.1) [15].
Таблиця 1
Модель чотирьох квадран^в в контекст взаемоди мiж людьми
Аспекти Внутршнш Зовшшнш
1ндивщуальний 1ндивщуальш внутрiшнi характеристики lндивiдуальна поведiнка
Колективний Колективнi внутрiшнi характеристики Колективна поведшка (структури та процеси )
1ндивщуальш внутрiшнi характеристики людини е рiвноцiнними Т'Т свiдомостi, що дозволяе формально розглядати Тх як комплекс, що складаеться iз трьох складних структур: 1д - рiвень шстинктв та потреб, Е^о - рiвень прийняття рiшень, нашоТ «особистостЬ i Супер-е^о - рiвень цiнностей та iдеалiв [16].
Виходячи з цього, формально людську свщомють можна сприймати як сукупнють iнстинктiв та потреб, що прагнуть рацiонально реалiзуватися в межах цшностей та iдеалiв.
Узагальнена модель, представлена на рис.1, вщображае природний цикл формування цшностей в колективах та демонструе, як структури нашоТ свщомосп вiдiграють ключову роль на рiзних стадiях.
1ндивщуальний
внутр1шн1й аспект
(внутр1шне его п1д
впливом |д та
шдивщуального
1 супер-еГо) 7
Впливае на
шдивщуальне
супер-еГо
Колективний
внутр1шн1й
аспект(колективне
1 супер-еГо) J
Проектуеться в
Формуе (пiд впливом структур та процеав оргашзацп)
1ндив1дуальний
зовн1шн1й аспект
(зовн1шне его)
Взаемодiе
з 1ншими
зовнiшнiми
его
( Колективний
зовн1шн1й аспект
(Орган1зац1я)
Рис.1 Узагальнена модель циклу формування цшностей (нематерiальних)
Протирiччя та проблеми, що iснують в управлшш людськими ресурсами на даний момент, та саме становлення менеджменту як науки про планування та контроль, в першу чергу, пов'язан з ^норуванням колективного внутршнього аспекту, правильна побудова та управлшня яким може змшити нашi уявлення
про управлшня._
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 17
Виникае запитання, як1 властивост повинн1 бути покладен в основу колективного супер-е^о? В1дпов1дь досить проста - еволюцшно правильн1. Якщо ми розглядаемо проектно-ор1ентовану орган1зац1ю як деякий живий оргашзм, то його супер-е^о, повинно працювати таким чином, щоб забезпечити, як м1н1мум, свое виживання та розвиток в конкурентному середовищк
Орган1зац1я, що бачить своТх прац1вник1в через призму еволюцшно-правильного супер-е^о, мае бтьше шанс1в вир1шити протир1ччя м1ж штеграц1ею та свободою та побудувати самоуправлшня, що значно спростить ТТ д1яльнють в комплексному середовищк
За основу для нього можна взяти вир1шення повторюваноТ дилеми ув'язненого (ПДУ).
В класичнш верси дилеми роз1груеться наступна ситуац1я з прийняттям р1шення в умовах невизначеносп.
Арештовано дв1 особи, що пщозрюються у скоенн1 злочину. 1х тримають в р1зних камерах, не даючи можливост сп1лкуватися. Кожен з них може або визнати, або не визнати провину. Якщо обидв1 особи визнають себе винними, кожна отримуе по три роки; якщо обидв1 визнають себе невинними, кожна отримуе по два роки; якщо одна визнае себе винною, а шша - ш, то перша отримуе один р1к ув'язнення, а шша - десять.
Рацюнальним з позици теори 1гор буде визнати свою провину, проте виграш у цьому випадку буде нижчим шж у випадку, коли б обидва гравц1 не визнали свою провину (сп1впрацювали), проте, якщо б одному гравцю було б вщомо, що шший не визнае свою провину, то йому було б вигщжше з1знатися. У цьому полягае суть дилеми.
Повторювана дилема ув'язненого роз1груе ситуацш класичноТ дилеми на протяз1 сери 1терацш, таким чином, що р1шення в кожнш наступнш 1тераци можна приймати на основ! попередн1х р1шень опонента. Ця додаткова умова теоретично дозволяе сформувати певну стратепю поведшки, що максим1зуе виграш в умовах невизначеносп.
Розгляд стратег1й та можливост1 Тх застосування до систем з живими компонентами приведено у прац1 [17] Р. Докшза, на основ! серп турн1р1в Р. Аскельрода з пошуку оптимально!' стратеги для розв'язання ПДУ.
Найкращий результат протягом вае'Т сери турн1р1в показувала стратепя «Око за Око» А. Рапопорта, що починала з парето-оптимального результату (сп1впрац1), такого результату, що не може бути покращений без попршення результату опонента, та надал1 повторювала хщ опонента.
На протяз1 трьох турн1р1в було виявлено, що усшшнють т1еТ чи шшоТ стратег1Т багато в чому залежить вщ множини стратег1й опонент1в та що стратег1я «Око за Око», не будучи еволюцшно стабтьною (тому, що не е захищеною вщ проникнення шших стратег1й), демонструе бтьший еволюц1йний потенц1ал в1д стратеги «Завжди в1дмовляти», що мае вс1 властивост1 еволюц1йно стаб1льноТ стратег1Т та вщповщае р1вноваз1 Неша.
Тому використання стратеги «Око за Око» як початковоТ буде теоретично доцтьшшим.
В основ! даноТ стратег1Т знаходяться чотири властивосп, що потребують в1дображення в мехашзмах, на яких повинна будуватися поведшка компонент1в, структура та процеси самоуправлшня:
1. Поряднють. Дана стратепя завжди починае гру 1з сшвпрацк Та не проявляе непорядн1сть, поки ТТ не проявив опонент. Тому чисто ефективна
18
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
егоТстична стратепя чисто з егоТстичних причин не може першою «бити» опонента.
Механ/'зм стримування та противаг: Мехашзм порядносп, що базуеться на егоТзмi, буде працювати ттьки до того часу, поки негативне ршення опонента буде мати негативн наслiдки для стратеги, а негативне ршення стратегiТ буде мати негативний вплив на опонента, тобто доки мiж ними буде юнувати рiвнiсть, що в управлшш людськими ресурсами вiдповiдае вiдсутностi рiзного роду iерархiй, що можуть поставити компоненти в ситуацш вiдсутностi стимулiв до порядностi (спiвпрацi).
2. Мстивють. Успiшна стратегiя не може бути чисто оптимютичною. Завжди спiвпрацююча стратепя буде неефективною, проти завжди вщмовляючо'Т, тому вона завжди повинна мстити.
Механ/'зм справедливости. Помста опоненту за вщмову у сшвпрац^ повтором його ходу е мехашзмом, що дозволяе стратеги адаптуватися до дш опонента та швелювати старання шших опонентiв адаптуватись до неТ. Завдяки явищу рефлекси впровадження даного мехашзму захистить систему управлiння людськими ресурсами вщ зловживань владою в умовах неiерархiчноТ структури.
3. Вiдсутнiсть злопам'ятностк В успiшнiй стратегГТ повинен бути певний мехаызм прощення. Помстившись, вона повинна повернутися до спiвпрацi, якщо опонент не продовжуе зраджувати. Це дозволяе запобои безмнечноТ' «помсти» один мiж одним та максимiзувати виграш.
Механ/'зм реабт1таци: Реабiлiтацiя опонента вщбуваеться в ситуаци, коли стратегiя в^грала втрачене в результатi вiдмови опонента та, повернувшись до ствпрац з опонентом, останнш не робить спроби в^фграти те, що втратив на попереднш iтерацiТ, тобто приймае свою вщповщальнють за нанесену шкоду. Тобто прийняття вщповщальносп е тим, чим користуеться егоТстично-орiентована стратегiя для налагодження випдноТ' спiвпрацi.
4. Вщсутнють заздростi. Успiшна стратегiя будуеться на тому, що ктькють балiв у опонента не повинна впливати на ршення. Вона розумiе, що при зрадi опонент вiдповiсть тим самим, що стане результатом неефективноТ гри в рiвновазi Неша, що попршить загальний результат обох.
Механ/'зм р/'вност/': досить легко забезпечити цей мехашзм, коли в оргашзаци немае iерархiй, немае формальноТ системи, в якш одна стратегiя може набрати бали за рахунок шшоТ'.
Знаходячись у стаж позитивноТ синергiТ, данi чотири мехашзми пiдтримують ефективнiсть процесiв самоуправлшня та баланс системи. Крiм того, зважаючи на результати турнiрiв Аскельрода, сама стратепя повинна пщдаватись адаптаци: в бiльш порядному середовищi стратепя повинна бути такою, що прощае, в менш порядному - бтьш мстивою.
При використанш механiзмiв даноТ стратегiТ як основи колективного внутр^нього аспекту проектно-орiентованих органiзацiй, модель чотирьох квадрантв для управлiння людськими ресурсами матиме вигляд (табл. 2).
Неiерархiчнi структури е множиною полггичноТ', фшансовоТ та iнформацiйноТ структур, що використовуються у взаемоди мiж суб'ектами управлшня, а також охоплюють структури взаемоди суб'ектв в проектних командах, мiж проектними командами та на рiвнi всiеТ органiзацiТ.
Що стосуеться процеав, то в залежностi вiд характеристик проектно-орiентованоТ органiзацiТ вони можуть мати високу диферен^ацш, проте у будь-якiй органiзацiТ, що керуеться неiерархiчним способом через органiзацiйну
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
19
стратепю, повинш бути представленi два 6a30Bi процеси, що пов'язанi мiж собою.
Таблиця 2
Модель чотирьох квадрантв в контекст управлiння людськими ресурсами
Аспекти Внутрiшнiй Зовнiшнiй
1ндивщуальний Внутрiшне е^о, що керуеться iд та колективною стратепею Довiра, спiвпраця, адаптивнють, самомотивацiя
Колективний Колективне супер- е^о (оргашзацшна культура) iз стратегiею, що включае поряднють, мстивiсть, вiдсутнiсть злопам'ятностi та заздрост Неiерархiчнi структури та динамiчнi процеси з покладеними в основу мехашзмами стримування та противаг, справедливости реабiлiтацiï та рiвностi
1. Процес визначення сптьноУ umi (конкретизаци' парето-оптимального результату) - процес, за допомогою якого, формуеться те, чим живе органiзацiя, чого вона плануе досягнути, причина, з якоТ люди приймають органiзацiйну стратегiю. Цть органiзацiï повинна бути сформована з шдивщуальних iнтересiв кожного члена оргашзаци'. Крiм того, вона повинна бути динамiчною i еволюцiонувати разом iз компонентами системи, щоб пiдтримувати оргашзацшну стратегiю.
Мотивацiею формування чесноТ та точно!' ц^ е те, що саме в рамках ц^ буде вестися розвиток оргашзаци' та оцшюватися вся ефективнiсть и дiяльностi, тому вщповщальне вiдношення до процесу постановки цл а також налагодження допомiжних процесiв, що забезпечать ï'ï оцшку та переоцiнку всiма учасниками колективу, повинш появитися в органiзацiях, що керуються через процеси самоуправлiння.
2. Процес прийняття рiшень в умовах неiерархiчноï оргашзацшноТ структури дозволяе будь-якому суб'екту управлшня прийняти будь-яке ршення. единою необхщною умовою прийняття ршення е те, що воно повинне виходити iз спiльноï цiлi, сформовано'!' в оргашзаци. Також, якщо результати прийняття ршення зачтають iнтереси шших осiб, то потрiбно провести консультацш з даними особами. Схема процесу прийняття ршення зображена на рис. 2 .
Мотива^ею слiдуванню даному процесу при прийняти рiшень е те, що, за правилами самоуправлшня, суб'ект у будь-якому випадку може прийняти ршення, якщо вщповщае ц^ оргашзаци, осктьки вся вiдповiдальнiсть за ршення, у будь-якому випадку, буде лежати на ньому. Консульта^я з зацкавленими сторонами може отримати чи передати цшну iнформацiю стосовно ршення.
Процес прийняття рiшень е основою для створення та еволюци' вах iнших процесiв в органiзацiï (виршення конфлiктiв, призначення винагород та покарань, найму пра^внимв, проведення нарад, формування та адаптаци команд та проектв, еволюци цiлi органiзацiï, та шш.).
Висновки.
1. Розглянуто органiзацiйну культуру як зааб управлiння, та визначено ï'ï мюце в структурi взаемодп мiж суб'ектами управлiння.
2. Запропоновано мехашзми для побудови структур та процеав самоуправлiння на основi суб'ектно-орiентованого пiдходу.
3. Запропоновано схему процесу прийняття ршень для проектно-орiентованих органiзацiй, що працюють на основi самоуправлiння.
20
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Концепщя ршення
Оцiнка повноти Ыформацм/ вщповщносл компетенцй
_*_
1нформащя повна/ Вiдповiднiсть компетенцй
1нформащя не \
повна/ Невiдповiднiсть / компетенцй' /
Експертне онсул ьтува н ня
Неприйняття рiшення
Рiшення невигiдне/ неактуальне.
Прийняття рiшення
Защкавлених сторiн немае
м
Виявлення зацiкавлених сторiн
Рiшення вигiдне/ актуальне
Неприйняття ршення
Неприйняття рiшення
е в1дпов1дае\ цiлi
Мае негативний ефект
Вiдповiдае ц^
в зацiкавленi сторони
Консультування
Процес перегляду цiлi
е вщповщаё-цiлi
Немае негативного ефекту
Вiдповiдае ц^
Процес перегляду цiлi
Прийняття рiшення
Рис. 2. Схема процесу прийняття рiшень Л1ТЕРАТУРА
1. Larson, E. What the 2015 trends mean for business analysis and project management [Electronic resource] / Elizabeth Larson & Richard Larson. - Available at: http://www.batimes.com/elizabeth-larson/what-the-2015-trends-mean-for-business-analysis-and-project-management.html. - 16.02.2015
2. Wick, A. Can we develop standards that embrace both agile and traditional approaches? [Electronic resource] / Angela Wick. - Available at: http://www.batimes.com/angela-wick/can-you-develop-standards-that-embrace-both-agile-and-traditional-approaches.html. - 28.04.2015
3. Турчин, В. Кибернетический манифест [Электронный ресурс] / Валентин Турчин, Клифф Джослин .- Режим доступа: http://www.refal.net//turchin/phenomenon/cybernetic-manifesto.htm ./ В кн.: Турчин В.Ф. Феномен науки: Кибернетический подход к эволюции [Электронный ресурс] /В.Ф. Турчин. - Изд. 2-е. - М.: ЭТС. - 2000. - 368 с. - Режим доступа: http://www.refal.net//turchin/phenomenon/index.htm.
4. Тесля, Ю.М. Проектный менеджмент: видение будущого [Текст] / Ю.М. Тесля // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2014. - №3(51). С.49-54.
5. Степин, В.С. Саморазвивающиеся системы и философия синергетики [Текст]/ Материалы Международной конференции «Путь в будущее-наука, глобальные проблемы, мечты и надежды, 26-28 ноября 2007 г. - М.: Ин-т прикладной математики им. М.В. Келдыша РАН, 2007. - С. 26-28.
6. Лепский, В.Е. Становление субъектно-ориентированного подхода в контексте развития представлений о научной рациональности [Текст] / Наука и социальная картина мира. К 80-летию академика В.С.Степина; под ред. В.И.Аршинова, И.Т.Касавина.-М.: Альфа - М, 2014. С. 392-420.
7. Лепский, В.Е. Онтологии субъектно-ориентированной парадигмы управления и развития [Текст]/ Рефлексивные процессы и управление. Сборник материалов VI
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
21
Международного симпозиума 10-12 октября 2007 г., Москва / Под ред. В.Е.Лепского.-М.: Когито-Центр, 2007. С.59-61.
8. Бушуев, С.Д. Формирование ментального пространства инновационного развития [Текст] / С.Д.Бушуев, Р.Ф.Ярошенко, Н.П.Ярошенко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2011. - №1/5 (49) - С.4-7.
9. Веренич, О.В. Концептуальна модель формування ментального простору [Текст] / О.В. Веренич //Управлшня розвитком складних систем, 2015. - №23. - С. 39-43.
10. Веренич, О.В. Формал1зована модель ментального простору проектного менеджера/команди проекту [Текст] /О.В. Веренич // Управлшня розвитком складних систем, 2015. - №24. - С. 23-29.
11. Орлов, С.П. Рефлексивная игровая модель при управлении командами разработчиков программных систем [Текст]/ С.П. Орлов // Мат. XVIII Междун. конф. по мягким вычислениям и измерениям , 19-21 мая 2015, Санкт-Петербург. - С.Пб.: СПбГЭТУ «ЛЭТИ», СПбГЛТУ, 2015. - С. 66-69.
12. Hamel, G. First, Let's Fire All the Managers [Electronic resourse] / Gary Hamel. - Available at: https://hbr.org/2011/12/first-lets-fire-all-the-managers. - December 2011.
13. Denning, S. A Glimpse At A Workplace Of The Future: Valve [Electronic resource]/ Steve Denning. Available at: http://www.forbes.com/sites/stevedenning/2012/04/27/a-glimpse-at-a-workplace-of-the-future-valve/#233d9dd3424b. - 27.04.2012.
14. Denning, S. Another Workplace Of The Future: Sun Hydraulics [Electronic resourse] / Steve Denning. - Available at: http://www.forbes.com/sites/stevedenning/2012/04/30/another-workplace-of-the-future-sun-hydraulics/#b0becb42d069. - 30.04.2012.
15. Wilber, K. A Theory of Everything: An Integral Vision for Business, Politics, Science and Spirituality [Тех^ Ken Wilber. - Boston: Shambhala Publications, 2000. - 153 p.
16. Фрейд, 3. Я и Оно [Текст]/ Зигмунд Фрейд // Труды разных лет В.2. - Тбилиси: Мерани, 1991. - 47 с.
17. Dawkins, R. The Selfish Gene (2nd ed.) [Тех^ Richard Dawkins. - United Kingdom: Oxford University Press. - 1989. - 184 p.
Рецензент статт Стаття рекмоендована до
д.т.н., доц. Данченко О.Б. публкацп 02.12.2015 р.
УДК 65.012.32
В.М. Молоканова
ПРОЕКТНО-ОР1СНТОВАНИЙ РОЗВИТОК ОРГАН1ЗАЦ1Й НА ОСНОВ1 ЕВОЛЮЦ1ЙНО1 TEOPIÏ Ц1ННОСТЕЙ
У теорп оргаызацмного розвитку вид^ено шлсть рiвнiв домлнуючих цшностей. Проаналiзовано причини невдалоï реалiзацiï трансформацмних змлн у проектно-орiентованих оргаыза^ях, доведено необхщнють врахування рiвня домлнуючих цшностей при розробц стратеги розвитку. Визначено, що кожен крок руху оргаызацп по спiралi виршуе один набiр проблем i породжуе новий на майбутне, тобто не мае меж. УправлЫня розвитком оргаызацп через портфель проектв представлено як безперервний по™ трансформацмних змш у штеграцмному середовищк Рис. 4, табл. 1, дж. 29.
Ключовi слова: управлЫня розвитком оргаызацм, цiннiсно-орiентоване управлЫня, стральна траекторiя руху.
JEL O22
Постановка проблеми та ïï зв'язок з практичним завданням. До
тепершнього часу дисциплша «Управлшня проектами» стала визнаною у всьому свт методолопею забезпечення розвитку органiзацiй. Зараз важко знайти хоча б одну вщому в свт компашю, яка б не використовувала у свош практицi органiзацiйного розвитку методи та засоби управлшня проектами. Концеп^я оргашзацшного розвитку сформувалася як сукупнiсть скоординованих единою 22 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
