CC BY
34
УДК 005.8:005.57:005.94
В.А. Рач, О.М. Медведева
КОМУН1КАЦ1ЙНО-ЗНАННСВА ОНТОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ МИСЛЕННеВО1 Н1КС-МЕТОДОЛОГИ МЕНЕДЖЕР1В ПРОЕКТ1В
Детально описано природы комуыкацмы механiзми та механiзм генерування знань особистютю в межах процесу усвщомлення ситуацiй дiяльностi з управлЫня проектами. Виявлено Тх зв'язок з аспектами мислення Н1КС-методологií. Показано, що елементи Н1КС-методологп «нечггке мислення» та «системне мислення» е характеристиками оргаызацп та сутностi образiв та Ыформацп в механiзмах комунiкацií. А елементи «креативне мислення» та «Ытерактивне мислення» - характеристиками механiзму генерування знань. Рис. 10, дж. 37.
Ключовi слова: особистють, дiяльнiсть, ситуа^я, мислення, явiнг, данi, iнформацiя, знання, кодування/декодування, комунлкацмний тип, тип творчосп.
^ 022
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливим практичним завданням. Мислення менеджер1в проект1в нерозривно пов'язано з Тх практичною д1яльнютю та середовищем, в якому вона реал1зуеться (пщ менеджерами проект1в в дан1й робот1 будемо розум1ти фах1вц1в р1зних р1вн1в компетентност1 - в1д пом1чника менеджера проекту до директора проекту (вщповщно до системи сертифкаци 1РМА) [1, 2]).
Будь-який етап розвитку цив1л1заци вносить суттев1 зм1ни у вс1 сфери життед1яльност1 людей. А це передбачае змшу методолог1й - учень про оргашзацш д1яльност1 (науковоТ, практичноТ, осв1тньоТ та 1нш.). Сучасна економ1ка е в1дображенням певного етапу розвитку цив1л1зацп I являе собою багатом1рний феномен, який багатьма досл1дниками описуеться численними термшами, як наприклад: знаннева (економ1ка знань), ризикова (сусп1льство ризимв), мережева, проектна, серв1сна, 1нновац1йна та шш. [3, 4]. Але загальновизнаними е так1 характеристики сучасноТ економки, як висока турбулентн1сть, високий р1вень невизначеност1 та непередбачуваност1 (непрогнозованост1). В цих умовах найсуттев1шим фактором усшху/провалу проект1в постае особист1сть, яка покликана виконувати функци нос1я та генератора знань (за рахунок навчання та самонавчання), нос1я цшностей, джерела активност та компетентност1, самореал1зованост1 та ушкальностк Такий висновок е науково встановленим фактом, дослщженим в [5]. В робот1 [6] на приклад! 1Т-проект1в було показано, що в умовах високого ступеню невизначеносп, високоТ швидкост зм1н, високоТ ц1ни помилок прийнятих р1шень та породжених ними ризиш д1яльност1 [7] т1льки особлив1сть здатна активно, результативно й ефективно працювати, цтюно сприймати та оц1нювати ситуацп д1яльност1, приймати р1шення не ттьки на основ! рац1ональноТ лог1ки, але в бтьшш м1р1 на основ! 1нтуТцй' та емоц1й.
Сьогодн1 спектр галузей, де усшшно застосовуеться методолопя управл1ння проектами, дуже широкий, I вш пост1йно I впевнено розширюеться. А це додае знань про особливосп проект1в та управл1ння ними в р1зних предметних галузях. Для дослщнимв I практик1в пост1йно виникае потреба узагальнити це розмаТття. Для цього вводяться нов1 класиф1кац1йн1 ознаки проект1в. Одн1ею з таких сучасних ознак е м'якють проект1в, пов'язана з роллю особистостей як визначального фактору усшху проект1в з Тх особливостями, стосунками I
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 109
взаeмодieю (наприклад, [7, 8, 9]. Це породжуе новi похiднi термiни, як наприклад, «м'яка шформа^я» [10], м'як компетенци [11], м'якi обчислення та вимiрювання [12], м'яке управлiння [13] та шш., появу вiдповiдних нових методiв та iнструментарiю.
В цих умовах проявились двi взаемопов'язанi тенденци мисленневоТ дiяльностi менеджерiв проектiв: зростання (через суттеве збiльшення кiлькостi актуальних знань та фрагментарност (мозаТ'чносН клтовосп) мислення) та розвитку (через формування здатност до ризомностi [14] та рефлекси [15] як засобiв цтюного мислення).
Пiдтвердженням цих тенденцiй, перш за все, е змша компетентнюного профiлю менеджерiв проектiв, який вщображено у новiтнiй версп основ професшних знань та сертифкаци [2]. На нашу думку, цей стандарт являе собою образ нового бачення новоТ генераци проектних менеджерiв, здатних до цтюного мислення та рефлекси. Так само на користь означених тенденцш свщчать змши базових стандартiв дiяльностi з управлiння проектами [16], програмами [17], портфелями [18]. Спираючись на висновки багатьох дослщжень, можна стверджувати про «пом'якшення» управлiння проектами - перенесення фокусу уваги на м'який компонент дiяльностi. А це, зокрема, в управлшш проектами потребуе здатност до рефлекси як основи для видтення в оточуючому середовищi нових об'ек^в, нових зв'язкiв мiж ними, побудови нових категоршних моделей, пошуку нових способiв представлення Тх понятшноТ сутностi та навiть онтологiчноТ штерпретаци проектноТ дiяльностi. Все це необхщно сучасним менеджерам проектiв для генерування нових знань та побудови нових моделей дiяльностi пщ час прийняття ршень. Це твердження пiдкрiплюеться останшми дослiдженнями в управлiннi проектами, результатами яких е обфунтування нових компетенцш менеджерiв проектiв, в основi яких лежить Тх здатнють до рефлекси. Зокрема, це стосуеться дiяльностi з цiннiсно-орiентованого управлiння взаемодiею в проектах [5], цiннiсно-орiентованого управлiння розвитком оргашзацш [19], iнтегрованого управлiння вiдхиленнями в проектах [20], управлшня безпекою проек^в i програм [21], гармошзаци ршень в управлiннi програмами розвитку [22] та шш.
У зв'язку з цим постае актуальне завдання «закладати фундамент цтюного мислення менеджерiв проек^в, яке включае ризомнiсть та рефлешю, на етапах пiдготовки бакалаврiв та мапс^в. Але поки що питанням методологи мисленневоТ дiяльностi менеджерiв проек^в придiляеться недостатньо уваги як в осв^ньому процесi (у вищiй школ^ або в межах корпоративного навчання (треншги, короткостроковi навчальнi курси), так i в реальнiй бiзнес-практицi» [23].
Аналiз останнiх дослiджень, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i видiлення невирiшених ранiше частин. В роботi [23] була запропонована системна модель аспек^в мислення НIКС(UЮS)-методологп. Вона базуеться на гармошзованому формуваннi чотирьох аспеклв цiлiсного мислення: нечiткого, штерактивного, креативного та системного. Взаемосодiя цих чотирьох аспеклв дозволяе менеджерам проек^в ефективно генерувати iнновацiйне розв'язання погано структурованоТ проблемноТ ситуацiТ. Цi аспекти мають замiнити такi поки що традицшш на сьогоднi аспекти мислення, як ч™сть, реактивнiсть, стандартнiсть та фрагментарнють (рис. 1). Кожний з аспек^в Н1КС-методологи мислення, взаемосодшчи з iншими, дозволяе використовувати елементи ризомноТ логiки, з мiнiмальними витратами, з позици цiлiсного бачення життевого циклу створювати продукт проекту, експлуата^я якого дозволить споживачам отримати очкуваш цiнностi.
110 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Рис. 1. Модель аспеклв мислення Н1КС-методологп [23]
Проте приведеним аспектам мисленневоТ Н1КС-методологи неможливо навчити насильно. Для формування нового стилю (методологи) мислення потрiбна мотива^я майбутнього менеджера проек^в. Як перше (мотивацiя), так i друге (формування нового стилю мислення) нерозривно пов'язан з iнформацiею, знаннями та процесами комушкацп, в яких менеджер проекту проявляе себе, перш за все, як ушкальна особистють, а в термшах теорiТ несиловоТ взаемоди -як iнформований елемент простору [24, 25].
1нформацшно-комуыкацшна природа особистост знаходиться в колi зору багатьох наук i теорiй (психолопя, iнформатика, кiбернетика, iнформологiя, вчення про фiзiологiю людини, теорiя шформаци, со^ально'Т комушкаци, несиловоТ взаемоди, управлiння знаннями та шш.). Кожний з пiдходiв фокусуеться на процесах передачi шформаци вiд Т'Т джерела до рецишента в межах вiдповiдноТ термiнологiчноТ системи (онтолопчноТ картини). Але для розумшня Тх мiсця та ролi у формуванн Н1КС-мислення необхiдно розглянути Тх на бiльш високому системному рiвнi - як компоненту дiяльностi особистостк
Мета статтi - визначити роль та мюце, розкрити сутнiсть шформацшно-комунiкацiйних процесiв у формуваннi Н1КС-мислення менеджерiв проектiв з позицiй дiяльнiсного пiдходу.
В подальшому будуть викладен положення, визначення та моделi, як вiдображають авторське бачення i е результатом узагальнення численних рiзнопланових джерел, присвячених розкриттю сутностi комунiкацiйних процеав в технiчному, соцiальному, психологiчному аспектах. Тх ретельний аналiз та узагальнення представлено в роботах [26, 5]. В якост методолопчноТ' основи для цього використаш положення робiт [27, 28].
Виклад основного матерiалу дослщження. В основу дослiдження покладено модель прояву компетентносп особистостi в нестандартна ситуацiТ дiяльностi (рис. 2), яка рашше була представлена авторами в [29, с.336-348]. Саме такими (а не стандартними, повторюваними) ситуацiями насичена проектна дiяльнiсть та дiяльнiсть з управлшня проектами. Про це наголошено, зокрема у [30], а також майже вах керiвництвах та стандартах з управлшня проектами.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 111
Рис. 2. Модель прояву компетентност суб'екта в нестандартна ситуаци д1яльност1 (на основ! [29, с.342])
З цих позицш найб1льш актуальними базовими категор1ями досл1дження на даному етап1 будуть виступати «д1яльнють», «ситуац1я», «знання», «шформац1я», «даш». За своею сутн1стю змютовне визначення категор1й повинно дати змогу побудувати закшчену модель, застосування якоТ зможе сформувати певне ц1л1сне розумшня Н1КС-методолог1Т. Розглянемо ц1 категор1Т.
Д1яльн1сть - сукупнсть дш, як реал'зуються у час та простор¡, характеризуються наявнстю цт1, результату.
При цьому суб'ект д1яльност1 розглядаеться не як бюлопчна ютота, а як особистють (м'який компонент д1яльност1).
Особистсть - це кожна людина, яка е '¡ндив'дуальною, ункальною, ген1альною завдяки своУм знанням та зд 'бностям.
Продуктом будь-якоТ д1яльност1 може бути товар, робота або послуга. Продуктом д1яльност1 менеджеру проекту, як I будь-якого управителя, завжди е обрана модель дш у ситуац1ях, що складаються в проект!.
Ситуац1я - сукупнсть нових умов (природно або штучно створених), поява яких спричиняе призупинення д 'яльност/ особистост/ та конструювання модел! дй для н подальшоУ реал1зац1У
Модель д'УУ - продукт процесу мислення, який представляеться у св'домост'! особистост/ у вигляд/ сукупност/ операц1й, реал1зац1я яких передбачае отримання цтьового результату.
Розглянемо бтьш детально, яким чином розмежовуються «знання», «шформац1я», «дат» в процеа створення такоТ модел1 д1й.
Починаеться цей процес з1 сприйняття особист1стю ситуацй', в якш перервалась д1яльн1сть. Але що саме сприймае особистють? Для в1дпов1д1 на це запитання нами введено термш «явшг».
112 "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Явнг - сукупнсть всх знаюв, яК транслюються об'ектами, процесами або явищами реального с&ту i потен^йно можуть бути сприйнятi особистостями за допомогою органiв в'дчуття або допом'жних пристроУв.
Джерела явшгу подтяються на первинн та вториннк До перших вщносяться об'екти, процеси або явища природного походження (погода, природа). До других - об'екти, як створен особистостями (музика, книги, документи, будiвлi тощо).
^м явшгу особа оперуе поняттями «дат» та «шформа^я».
Дан! - сукупнсть знаке, як в'д'брожають кiлькiснi та якiснi характеристики об'ект'в реального сету. Вони е джерелом для подальшого усвщомлення шформаци.
1нформа^я - система понять та зв'язк'т мiж ними, яка описуе ситуа^ю у символьному вигляд¡.
Тобто, дан являють собою сукупнють знаш, як вщображають кiлькiснi та якюш характеристики об'ектiв (процесiв, явищ) реального св^у. Саме вони i е джерелом для подальшого усвщомлення шформаци. А шформа^я е джерелом для подальшого конструювання знань особистютю.
Вщ чого залежить, яку саме частину явшгу буде сприймати особистють в певнш ситуаци дiяльностi?
Вiдомо, що сприйняття даних вщбуваеться в рамках цшюного процесу усвiдомлення - цтюного цлевизначеного процесу сприйняття, переробки та конструювання.
Також вщомо, що результат процесу усвщомлення багато в чому залежить не ттьки вщ мети, а i вщ мотивацiТ особистостi, ТТ емоцiйного та фiзичного (моторного) стану. Ц три компоненти взаемозалежнi, взаемообумовлеш, складають едине цiле. Тому Тх доцiльно визначити одним термiном -мотива^йно-емо^йно-моторне середовище (МЕМ-середовище) -нематер'альна оболонка, яка впливае на характер усх процес'т, пов'язаних з '¡нтелектуальною та практичною д'яльшстю особистост'!.
В першу чергу, МЕМ-середовище впливае на усвщомлення, яке вщбуваеться в '¡нтелектуальному середовищi особистост/ - нематер'альнш оболонц', яка !снуе всередин МЕМ-середовища та визначае характер процесв сприйняття ситуацп, переробки сприйнятого та конструювання знань (рис.
Рис. 3. МЕМ-середовище як компонент середовища процесу усвщомлення
3).
1нтелектуальне середовище МЕМ-середовище
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 113
В залежност вщ стану МЕМ-середовища, штелектуальне середовище може бути сприятливим або несприятливим для усвщомлення, прискорювати або гальмувати його. МЕМ-середовище особистост! пщсвщомо визначае ТТ ставлення до ситуаци д1яльност1. Саме це ставлення утворюе контекст - цльове бачення ситуаци в залежност/ в'д ставлення особистост/ до не)'. Тому саме контекст визначае позицш, з якоТ особист1сть «бачить» в ситуаци ту частину явшгу, яка сприймаеться нею як дан1 про ситуацю
На п1дстав1 наведених визначень можна стверджувати, що МЕМ-середовище, яке визначае штелектуальне середовище, безпосередньо впливае на процес усвщомлення, тобто на сприйняття даних, подальшу Тх переробку та конструювання знань. Але сам процес усвщомлення, в свою чергу, впливае на МЕМ-середовище, змшюе його. Таким чином, усвщомлення та МЕМ-середовище знаходяться у постшнш взаемосоди.
Пюля сприйняття даних через органи вщчуття починаеться Тх подальша обробка. У цьому процес зад1яна пам'ять особистост! - загальноб'юлог'нна властивсть особистост/ ф'1ксувати, збергати та в'дтворювати ¡нформацю.
Найбтьш просто граф1чно пам'ять можна представити у вигляд1 мереж1, яка складаеться з образних I символьних елеменпв, зосереджених вщповщно у правш та л1в1й п1вкулях мозку особистост! (рис. 3).
Даш про ситуацш д1яльност1, в першу чергу, потрапляють у праву п1вкулю мозку особистост!. В н1й за допомогою мереж1 образних елемент1в дан1 п1дсв1домо перетворюються на цтюний суб'ективний образ ситуаци (рис. 4).
Рис. 4. Процес появи цтюного суб'ективного образу ситуаци д1яльност1
В подальшому цей образ за допомогою мереж1 символьних елеменпв св1домо перетворюеться на систему понять. Вщтворена система понять являе собою ¡нформац/'ю про ситуацш - систему понять, яка описуе ситуацю у символьному вигляд! (рис. 5).
Тобто, по вщношенню до реальноТ ситуаци шформац1я е свщомим ТТ описом, формал1зац1ею. Вплив на процес сприйняття та перетворення МЕМ-середовища та зад1яння пам'ят1 роблять цей опис суб'ективним. Це означае, що у р1зних ос1б 1нформац1я про одну й ту саму ситуацш р1зна. А у одшеТ' I т1еТ самоТ особи при р1зних станах МЕМ-середовища буде вщтворюватись р1зна 1нформац1я про одну й ту саму ситуацш. Звщси випливае, що ¡нформац1я н1коли не спвпадае з явнгом ситуаци.
114 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
Рис. 5. Процес появи шформаци про ситуацш дiяльностi
Вщтворена iнформацiя виступае джерелом для наступного етапу -конструювання знань - суб'ективних уявних моделей дй, як пост1йно конструюються (пригадуються та/або генеруються) особистютю адекватно певнш ситуацижиттед'яльностi (рис. 6).
Рис. 6. Процес появи знань для продовження дiяльностi в ситуаци'
Як було зазначено вище, юнують два процеси конструювання знань - у стандартних i нестандартних ситуа^ях.
В процес сприйняття даних та переробки образiв на шформацш з пам'ят «випливають» (актуалiзуються) образы та символьн елементи мережк Якщо ц елементи адекватнi образу ситуаци та шформаци про не', то з пам'ят «випливае» (актуалiзуеться) модель дш, яка i е знаннями особистостк Тобто, це знання, як сконструйованi особистiстю в минулому i е актуальними в данш ситуаци (в тепершнш час). А якщо елементи неадекватн образу ситуацiï та шформаци про не', то починаеться процес генерування нових знань завдяки творчш активност особистостi. Якщо особа не бажае генерувати знання, вона може 'х «запозичити» iз зовншшх джерел.
Пiдкреслимо, що сконструйованi знання у виглядi моделей дiй мають бути проявленi особистiстю в дiяльностi. Нажаль, знання особистостi нiколи не можуть
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 115
бути нею представлен! повнютю в символьному виглядк Частка з них завжди ¡снуе п1дсв1домо у вигляд1 образ1в. Саме ц1 знання неможливо вщокремити в1д особистост1. Саме ц1 знання надають особистост! 1ндив1дуальност1, ун1кальност1 та ген1альност1. Тому про наявн1сть знань у особистосп можна судити ттьки по результатам д1яльност1 (рис. 6).
Представлен! вище модел! поетапно розкрили сутнють процесу усв!домлення. В цтюному вигляд! модель усв!домлення представлена на рис. 7. Вона не суперечить основним положенням вчення про ф1зюлог1ю людини, ! дае можливють видтити м!сце та роль знань як компоненти д1яльност1 особистост!.
Виходячи з цього, знання - це те, що особистють розум!е та свщомо застосовуе (проявляе у д!яльност!) вщповщно до ситуац!Т. «Знаю р!вно сттьки, ск!льки можу зробити».
Безперечно, кожна особистють шдивщуальна, ун!кальна, ген!альна. Ункальними е стани Т'Т МЕМ-середовища, контексти сприйняття ситуацш, стани ¡нтелектуального середовища; шдивщуальж процеси переробки та конструювання знань. Дм р1зних ос1б в однаковш ситуац1Т р1зн1. А це пщтверджуе, що вони мають I р1зн1 знання.
Завжди для конкретноТ ситуац1Т знайдуться так1 модел1 дш, як1 дозволяють досягати ц1л1 д1яльност1 найб1льш ефективно I результативно. Тому так1 модел1 (знання) доц1льно «передавати» 1ншим особам для Тх використання в аналопчних ситуац1ях.
Обм1н знаннями лежить в основ! взаемод1Т особистостей протягом реал1заци д1яльност1. Але обмшюватись м1ж собою особистост! можуть ттьки чимось матер1альним, що сприймають органи вщчуття. Виходячи з представлених
116 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
МЕМ
Ситуацiя
Рис. 7. Модель процесу усвщомлення ситуаци д1яльност1
моделей, знання, шформа^я та образи не е матерiальними. Тому для можливост обмшюватись знаннями пiд час взаемоди особистостi вимушенi реалiзовувати таку специфiчну дiяльнiсть, яка комунiкацiя - цльовий одностороннш трансфер або односторонне сприйняття особистстю формалiзованих знань у вигляд/ документ'¡в (повдомлень)..
Згщно до розумшня документу як матер'ального нося, на якому закрiпленi формалiзованi у знаковому вигляд/ знання, саме вш виступае засобом комушкаци.
При цьому, у випадку трансляци знань комунiкацiя складаеться з еташв формалiзацiТ (кодування) знань у знаковий вигляд та передачi знаш каналом зв'язку. У випадку сприйняття знань - з етатв приймання знаш та Тх деформалiзацiТ (декодування) у знання (рис. 8).
Рис. 8. Модель кодування-декодування знань особистютю в процес комушкаци
Кодування - це iнтерпретацiя («розгортання») даних шляхом послдовного сприйняття знак'т, в'дтворення Ух значення та синтезу Ух сенсу (тобто iнформацiУ).
Декодування- це згортання сенсу (iнформацiУ) шляхом переведення УУ знаки з в'дпов'дним значенням для подальшого трансферу.
Виходячи з цього, стае очевидним наявнють тюного взаемозв'язку мiж знаннями та комушка^ею. Комушка^я - це процес, який забезпечуе трансфер знань мiж особистостями. ^м того комушка^я «запускае» генерування знань особистостк Це пов'язано з тим, що задля генерування нових знань особистють звертаеться до зовшшшх джерел (шших оаб, л^ератури, 1нтернету тощо). В дiяльностi менеджерiв проектiв це стосуеться задач прийняття управлшських
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 117
ршень, створення слабко формалiзованих або неформалiзованих документiв та усних повiдомлень в дiяльностi проектних менеджерiв. При цьому, комушка^я для пригадування «готових» знань, як правило, е одноособовою внутршньою безмовною безпосередньою неформальною усною, для власно!' дм' або для спонукання дш iнших, одноразовою або ци^чною. Традицiйно комунiкацiï для пригадування пов'язаш з активiзацiею роботи пам'ятi. Тому представлен вони у виглядi вщповщних методiв - активiзацiï та/або покращення роботи пам'ятк Комунiкацiï для генерування нових знань представлеш у виглядi прийомiв та методiв, якi пов'язаш з творчою активнiстю особистостi. В таких комушка^ях для позначення знань використовуеться також термш «ще'Г».
Для генерування знань у процес творчост особистостi продукують iдеï та обмшюються ними. Для продукування iдей конкретною особистютю найбiльш корисними е таю методи активiзацiï творчостi, як подолання психолопчно!' шерци', унiверсальнi прийоми виршення протирiч, методи розвитку творчоï уяви -оператор РВС, метод прлянд випадковостей та асо^ацш, матриця Ейзенхауера та шшк Для обмiну щеями мiж особистостями i спiльного генерування на цш основi нових знань найбтьш часто застосовують вiдомi методи управлвшня знаннями - мозкового штурму, синектики, круглого столу, шести капелюжв, кафе знань (knowledge-cafe), вщкритого простору (open space), сшльноти практики та шшк
Практика доводить, що у будь-яких со^альних (отже, мiжособових) комушка^ях завжди виникають бар'ери рiзного характеру - техшчш, лiнгвiстичнi, семантичнi, психолопчш, навiть культурнi та iншi. 1х потенцiйну наявнiсть можна усвiдомлювати або не усвщомлювати, визнавати або не визнавати, враховувати або не враховувати, але змшити це неможливо.
Звичайно, цей феномен притаманний i комушка^ям, як здiйснюють менеджери проектiв. Тому для уникнення комушкацшних бар'ерiв мiж ними та iншими учасниками проекту потрiбно розумiти, вiд чого залежить |'х виникнення, яким чином |'х уникнути або, принаймнi, мiнiмiзувати. Це важливо з тiеï точки зору, що саме комушкацшш процеси кодування-декодування забезпечують саму можливють конструювання або трансферу знань.
Вщомо, що кожна особистють шдивщуальна та ушкальна не лише у конструюванш знань, а й у важливих комунiкацiйних процесах - кодування-декодування. На кожному з еташв комушкаци |'х результат залежить вщ багатьох особистiсних чинникiв. До найбтьш вагомих з них належать таю (у порядку прояву в процеа декодування) (рис. 9.):
сенсорш пороги оргашв вщчуття (визначае, чи будуть побаченi, почутi або вiдчутi даш, якi у джерелi формалiзованих знань представлеш знаками);
темперамент (визначае, як емоцп виникнуть як реакцiя на сприйняття знаш певно'1 iнтенсивностi);
модальнють (визначае тип образiв, якi виникнуть у свщомосп як вiдображення сприйнятих знамв);
тезаурус (визначае, яким чином особистють зрозумiе сприйнятi знаки, тобто, яку шформацш вiдтворить та як знання сконструюе).
Сенсорн пороги особистост - природн1 обмеження орган1в в'дчуття особистостi переживати в'дчуття eid сприймання ф/'зичних параметрie пов'домлень. Нижнш та верхнш пороги визначають дiапазон, в якому орган вщчуття спроможний сприймати сигнали i створювати вщчуття.
Темперамент особистост - стшка властивють особистостi, що виражае ункальну динамку (iнтенсивнсть) процесу усвдомлення та поведШи, котра однаково виявляеться в рiзноманiтнiй дiяльностi незалежно вщ ïï змюту, мети i
118 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
мот^в. ^м того, темперамент е фактором, який визначае кольоровi преференци особистост у сприйняттi ситуацiй.
Модальнють особистост - характеризуе пров1дний канал сприйняття даних особистстю (в'зуальний, ауд'альний, кнестетичний або змшаний). Модальш предикати, як застосовуе особистють в процесах комушкаци, характеризують и основний канал сприйняття та трансляци шформаци, оргашзаци мислення. Модальш предикати забезпечують 80% ефективност сприйняття та трансляци шформаци особистютю.
Тезаурус особистостi - на самому загальному рвн це словник, в якому вказан! не лише значення окремих слв, але й сенсов/ зв'язки м'ж ними. Тезаурус характеризуеться такими параметрами, як широта, глибина та нуртезаурус (шформацшш потреби об'екта комушкаци в даний момент часу).
Рис. 9. Особистюш чинники кодування-декодування повщомлень в процес
комушкаци
Кожна особистють мае власш сенсорш пороги оргашв вщчуття, темперамент, модальнють та тезаурус. У поеднанш з цiлями дiяльностi, iнтелектуальним та МЕМ-середовищем особистосл в певний момент часу будемо називати комун1кац1йним типом особистост/.
Комушкацшний тип особистосл завжди унiкальний. Якщо типи модальност рiзних особистостей часто можуть ствпадати, то тезауруси Тх завжди рiзнi. Тим бiльше це стосуеться цтей дiяльностi та МЕМ-середовища (рис. 10). Тому результативнють та ефективнiсть комушкаци залежить вщ того, наскiльки ц унiкальнi комбшаци комунiкантiв (учасникiв комушкаци) ствпадають. Чим бiльше неспiвпадiння, тим бтьша рiзниця у сприйняттi одних i тих самих джерел формалiзованих знань, а також формалiзацil знань для подальшого Тх трансферу. А от у випадку внутршшх комунiкацiй таке несшвпадшня взагалi вiдсутне.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 119
Рис. 10. Вщмшнють особистостей у кодуванш-декодуванш, конструюванш знань в
процес1 комушкаци
Важливо розум1ти, що в кожнш ситуац1Т д1яльност1 незалежно в1д того, чи юнуе м1ж комун1кантами «комушкацшне несп1впад1ння», кожний з них пщсвщомо оц1нюе якють пов'домлення, який сприймаеться або створюеться - ступнь, до якого повдомлення (документ) вдпов'дае комункацшному типу комунканта-реципента.
Показниками для такоТ оцшки послщовно виступають вщповщнють даних повщомлення сенсорним порогам оргашв в1дчуття комун1канта, його типу темпераменту, типу модальносл, зрозум1л1сть зм1сту повщомлення (тобто вщповщнють його тезаурусу) та цшнють змюту пов1домлення для конструювання знань в певнш ситуац1Т д1яльност1 (тобто в1дпов1дн1сть ц1л1 д1яльност1 в ситуаци, що склалась, та стану МЕМ-середовища). Будь-яка невщповщнють на будь-якому етап1 оц1нювання може загальмувати або нав1ть припинити процес комушкаци.
П1д час створення пов1домлення (документу) автор, як правило, пщсвщомо оцшюе його якють з позиц1й показниш власного комун1кац1йного типу. Але для успшноТ комун1кацГТ важливо, щоб якють документа була високо оцшена не сттьки його автором, ск1льки рецишентом. Тому для передач! знань в комушкаци автор повинен намагатись здшснити два важливих етапи: на першому автор створюе документ, як!сть якого вщповщае його власному комун!кац!йному типу; на другому - «перекласти» створений документ на мову рецитента. В такий споаб, з одного боку, виражае власний природнш комун!кац!йний тип, а з другого - створюе насттьки якюний документ (пов!домлення), щоб комушкант-рецитент м1г ефективно його сприйняти, вщтворити таку ¡нформац!ю та сконструювати так1 знання, як1 будуть адекватними очкуванш в1д нього д1Т в конкретнш ситуацй взаемодГТ. Зв1сно, найкращим чином це можна зробити, якщо автору вщом1 сенсорш пороги, темперамент, модальнють та тезаурус рецип1ента. У випадках, коли вони невщом1, можна застосовувати загальш правила та шструменти, використання яких дозволяе досягти принаймш м1н1мально необх1дного р1вня взаеморозум1ння та дов1ри м1ж комун1кантами. Основн1 правила оцшки якосп документу для цих двох випадмв виходять за меж1 даноТ статт1.
Саме комун1кац1йн1 мехашзми кодування-декодування дозволяють знання особистост1 перетворити на знання по проекту, як1 накопичеш у формал1зованому вигляд1 у зв'язках м1ж його учасниками-особистостями. Наявнють таких зв'язк1в природня. Особистост1 схильш д1литися знаннями, вчити та вчитися у шших, якщо немае бар'ер1в м1ж ними. Але обов'язково м1ж ними повинна бути дов1ра. З 120 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
цих позицш, довiра - це пропускна здатнють каналу зв'язку, по якому в проект «рухаються» знання.
В контекст ефективного застосування креативних методiв управлiння знаннями, також необхiдно пам'ятати та враховувати три важливш обставини.
Перша пов'язана з лею МЕМ-атмосферою, в якш вiдбуваеться творчий процес генерування знань. Для найкращого i бтьш ефективного результату найбiльш дiевими е два протилежних стани ^ет атмосфери: найвищоТ комфортностi й безпеки, на навпаки - найвищого дискомфорту та небезпеки. Яку з них обрати - залежить вщ мети, часових або шших обмежень, учасниш творчого процесу тощо.
Друга стосуеться типу творчосп, до якого бтьш схильна особистють -генераци, концептуалiзацil, оптимiзацil або до виконання творчих щей. Тому, починаючи творчий процес генерування знань, важливо розумiти як власний тип творчосп, так i типи творчостi iнших особистостей. Це дозволить бтьш ефективно використовувати Тх природнi здiбностi до генерування знань.
Третя обставина пов'язана з тим, що можна певним чином стимулювати особистють до творчостк Але неможливо примусити особистють розвивати творчi здiбностi. Це потребуе свiдомого рiшення особистосп, тривалоТ щоденноТ роботи над собою.
На вiдмiну вщ комунiкацiй для трансферу знань, в комушка^ях для Тх генерування ушкальш комунiкацiйнi типи учасникiв творчого процесу не гальмують, а навпаки сприяють творчостi. Саме вiдмiннiсть у сприйнятп однакових вiзуальних образiв, слiв, символiв, рухiв утворюе середовище для генерування безкшечнот кiлькостi рiзноманiтних iдей. Тому в ситуа^ях спiльноT творчостi важливо проявляти власний комушкацшний тип, а не пристосовуватись пщ комунiкацiйнi типи шших особистостей.
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку.
1.Виходячи з розумiння природнiх комушкацшних механiзмiв та механiзму генерування знань особистютю в межах процесу усвщомлення ситуацiй дiяльностi, Тх зв'язок з аспектами мислення Н|Кс-методологи е очевидним. На нашу думку, елементи Н1КС-методологи «неч^ке мислення» та «системне мислення» е характеристиками оргашзаци та сутност образiв та iнформацiT в мехаызмах комунiкацiT. А елементи «креативне мислення» та «штерактивне мислення» е характеристиками мехашзму генерування знань. Це розумшня створюе передумови для можливостi свщомо i цiлеспрямовано обирати технологiT формування нечпкосп, системностi, iнтерактивностi та креативност як властивостей мислення менеджерiв проеклв з урахуванням унiкальностi Тх комушкацшного типу та типу творчостi.
2.МЕМ-середовище процесу усвiдомлення ситуацiй дiяльностi доцтьно розглядати як обов'язковий елемент системи - середовище взаемосоди аспектiв мислення Н1КС-методологи. Це дозволяе уточнити запропоновану рашше модель аспектiв мислення Н1КС-методологи.
Подальшi дослiдження у даному напрямку мають бути спрямоваш на виявлення особливостей застосування технологш формування неч^косп, системностi, iнтерактивностi та креативностi в комушкацшно-знанневому контекстi з урахуванням феномену МЕМ-середовища. ^м того, необхiдно бтьш ч^ко розумiти мiсце та роль феномешв ризомностi та рефлексiT в системi мислення НIКС-методологiT, а також особливосп комунiкацiйно-знанневих механiзмiв Тх формування. Особливий штерес представляють означенi питання в контексп сучасних тенденцiй розвитку науки i практики людськоТ дiяльностi [31], науки i практики управлшня проектами [32-35], появи та розвитку NBICS-технологiT в межах нов^нього етапу технологiчного розвитку цивiлiзацiT [36, 37].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56) 121
Л1ТЕРАТУРА
1. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектних менеджеров (NationalCompetenceBaseLine, NCB UA Version 3.1) [Текст]/ С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева; изд. 2-е. - К.: 1Р1Д1УМ, 2010. - 208 с.
2. Individual Competence Baseline for Project, Programme & Portfolio Management [Text]; 4th Version. - International Project Management Association, 2015. - 415 p.
3. Россошанська, О.В. 1нновацмна праця як шструмент забезпечення стратепчно''' економiчноï безпеки Ыновацшних проектно-орieнтованих пщприемств [Текст]/ О.В. Россошанська, А.1. Щербатюк // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013 - №3(47). - С. 5-18.
4. Калинина, Н.А. Осмысление трансформации общества знания в общество риска в современной социально-гуманитарной мысли [Электронный ресурс]/ Н.А. Калинина // Мат. Х межд. заочной научно-практ. конф. «Инновации в науке» (16 июля 2012 г.). Режим доступа: http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3370-2012-07-24-17-10-57.
5. Медведева, О.М. Цiннiсно-орieнтоване управлЫня взаeмодieю в проектах: методолопчы основи [Текст]: автореф. дис... д-ра техн. наук: 05.13.22 / О.М. Медведева; КНУБА. - Ки'в, 2013. - 44 с.
6. Рач, Д.В. Управлшня ризиками в проектах в умовах контекстно!' та поведЫково!' невизначеност [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22 / Д.В. Рач; КНУБА. - К., 2015. - 21 с.
7. Медведева, Е.М. Проекты в сфере IT как разновидность мягких проектов [Текст]/ Е.М. Медведева // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2015. - №2(54). - С. 112-124.
8. Рач, В. А. Мягкие проекты: отличительные черты, классификация, масштабность применения развития [Текст]: тез.доп. VI мiж. конф. 21-22 травня / В. А. Рач // УправлЫня проектами у розвитку сусптьства. Прискорення розвитку оргаызаци на основ троектного управляя. - К.: КНУБА, 2009. - С. 156-158.
9. Аль Атум, Мохаммад. Определение и классификация мягких проектов как основа планирования их содержания [Текст] / Аль АтумМохаммадФаиз Ахмад // Технологический аудит и резервы производства. - Харьков: Технологический центр, 2015. - 1/3(21). - С. 46-52. DOI: 10.15587/2312-8372.2015.38072.
10. Mitchell A. Petersen. Information: Hard and Soft. [Electronical resource]. Available at: http://www.kellogg.northwestern.edu/faculty/petersen/htm/papers/softhard.pdf.
11. Холмянский, Б. Мягкие компетенции и риски работодателя. [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.slideshare.net/ElenaRyuse/exiclub-46439691.
12. Материалы междун. конф. по мягким вычислениям и измерениям. Санкт-Петербург. - С.Пб.: СПбГЭТУ «ЛЭТИ», СПбГЛТУ. Режим доступу: http://www.eltech.ru/ru/universitet/konferencii-forumy-seminary/scm-2015.
13. Борулько Н.А. Структуризация проблемы мягкого управления рисками в проектах [Текст]/ Н.А. Борулько // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2015. - №2(54). - С. 95-106.
14. Deleuze G., Guattari F. Rhizome. Introduction. P., 1976.
15. Рефлексия. Педагогическая рефлексия [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vashpsixolog.ru/lectures-on-the-psychology/134-other-psychology/792-reflection-teacher-reflection.
16. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) [ТежЦ - Fifth Edition. - [5-th edition]. - Project Management Institute, Inc., 2013, - 589 р.
17. The Standard for Program Management [Text]. - Project Management Institute, Inc., 2013. -Ed. 3. - 176 р.
18. The Standard for Portfolio Management [Text]. - Project Management Institute, Inc., 2013. -Ed. 5. - 189 р.
19. Молоканова, В.М. Цiннiсно-орieнтоване портфельне управлшня розвитком оргашзацш [Текст]: автореф. дис. ... докт. техн. наук: 05.13.22 / В.М. Молоканова; КНУБА. - К., 2015. -40 с.
20. Данченко, О.Б. Методолопя Ытегрованого управлшня вщхиленнями в проектах [Текст]: автореф. дис... д-ра. техн. наук: 05.13.22 / О.Б. Данченко; КНУБА. - К., 2015. - 45 с.
122 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
21. Зачко, О.Б. Методолопя безпеко-opicHTOBaHoro управлшня проектами розвитку складних систем (на прикладi цивiльного захисту) [Текст]: автореф. дис... д-ра. техн. наук: 05.13.22 / О.Б. Зачко; КНУБА. - К., 2015. - 43 с.
22. Криворучко, О.В. Дивергентна методолопя гармоызаци ршень в управлшы програмами розвитку ВНЗ [Текст]: автореф. дис... д-ра. техн. наук: 05.13.22 / О.В. Криворучко; КНУБА. - К., 2015. - 46 с.
23. Рач, В.А. Применение UICS-методологии при разработке новых информационных технологий [Текст] / В.А. Рач // First International Conference "Information Technologies and Interactions" (IT&I). International Journal "Information Technologies & Knowledge" Bulgaria, ITHEA Publisher Volume 8, No 4, 2014. - p.382-383
24. Тесля, Ю.М. Введение в информатику природы [Текст]: Монография / Ю.М. Тесля. - К.: Маклаут, 2010. - 255 с.
25. Диалоги с Теслей. Теория несилового мира / Н. Егорченкова, Л. Кубявка, О. Тесля, Ю. Тесля, А. Тиминский. - Черкассы: Маклаут, 2015. - 244 с.
26. Медведева, О.М. 1нтеграцшний мехаызм ефективноТ комункацп в проектах: автореф. дис... канд. техн. наук: 05.13.22 / О.М. Медведева; КНУБА. - К., 2006. - 23 с.
27. Щедровицкий, Г.П. Избранные труды [Текст]/ Г.П. Щедровицкий. - М.: Шк.Культ.Полит., 1995. - 800 с.
28. Путеводитель по основным понятиям и схемам методологии Организации, Руководства и управления: Хрестоматия по работам Г.П. Щедровицкого [Текст]/ сост. и ред. А.П. Зинченко. - М.: Дело, 2004. - 208 с.
29. Рач, В.А. Управлшня знаннями як ключова фунга^я забезпечення економiчноï безпеки наукоемних проектно-орiентованих пщприемств [Текст]/ В.А. Рач, О.В. Россошанська. В кн.: Стратепчне управлшня знаннями пщприемства: монографiя [А.П. Наливайко, О.М. Гребешкова, Л.П. Батенко та ш.]; за заг. ред. д.е.н., проф. А.П. Наливайка. - К.: КНЕУ. 2014. - 445 с.
30. Рач, В.А. Управлшня проектами: практичн аспекти реалiзацiï стратепй репонального розвитку [Текст]: Навч. поаб. / В.А. Рач, О.В. Россошанська, О.М. Медведева; за ред. В.А. Рача. - К.: «К.1.С.», 2010. - 276 с.
31. Рач, В.А. Интуитивное и научное в управлении проектами [Текст]/ В.А. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2015. - №2(54). - С. 33-46.
32. Рач, В.А. Управление проектами в контексте мировых тенденций развития науки [Текст]/ В.А. Рач // Матерiали Х мiжнар. науково-практ. конф. "Управлшня проектами у розвитку сусптьства", Кив, 17-18 травня 2013 р. - К.: КНУБА, 2013. - С. 207-208.
33. Бушуев, С.Д. Системная модель механизмов конвергенции в управлении проектами [Текст]/ С.Д. Бушуев, С.И. Неизвестный, Д.А. Харитонов // Управлшня розвитком складних систем. - К.: КНУБА, 2013. - Вип.13. - С. 12-18.
34. Рач, В.А. Методологические метрики науки управления проектами [Текст]/ В.А. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Северодонецьк: Схщноукр. нац. ун-т iм. В.Даля, 2014. - №3(51). - С.19-26.
35. Тесля, Ю.М. Проектный менеджмент: видение будущого [Текст] / Ю.М. Тесля // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2014. - №3(51). С.49-54.
36. Алексеева, И.Ю. «Технолюди» против «постлюдей»: НБИКС-революция и будущее человека [Электронный ресурс] / И.Ю. Алексеева, В.И. Аршинов, В.В. Чеклецов . - Режим доступа: http://vphil.ru/index.php?option=com content&task=view&id=717&Itemid=52.
37. Прокофьева, Г.С. Конвергентная междисциплинарная связь нанотехнологии с био-, инфо - и когнитивными технологиями [Электронный ресурс] / Г.С. Прокофьева, Н.З. Алиева, Ю.С. Шевченко. - Режим доступа: http://www.science-education.ru/105-7266.
Рецензент статт к.т.н., проф. Морозов В.В.
Стаття рекмоендована до публкацп 05.11.2015 р.
Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, №4(56)
123
