CC BY
121Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського.
Сергя: Фшологгя. Сощальт комуткацп. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 74-79.
УДК 821.161.2-1.09
СУБ'еКТНА СФЕРА Л1РИКИ ЛЕС1УКРАШКИ: ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ
Шацький I. В.
РВНЗ «Кримський ill.ш еи ери о-п едагог'тп ни уншерситет», Омферополь
E-mail: igor_shatsky@mtdlru
У стати розглядаеться суб'ектна сфера л1рики Jleci Украшки з погляду найбшыне виражених у нш категорш образу автора, л1ричного героя, л1ричного персонажа. Доапджено засоби выражения суб'ектно! сфери поезп Jleci Украшки, своерщшсть характеру и л1ричного героя, його еволюцп, взаемозв'язку з образом власне автора.
KiuoHoei слова: поетика, л1рика, л1ричний герой, образ автора, л1ричний персонаж, жанр, поезш, характер.
Дослщження суб'ектно! оргашзацн .кричного твору е одним з важливих компоненпв його анатзу в цшому. Особливо актуальним таке дослщження видаеться при осмисленш твор1в, у яких характери суб'екпв виступають ¡дсйно-естетичними фор м о з м i сто в и м и цшостями, що ч1тко шдпорядковують co6i Bci ¡Hiiii аспекта художньо! образ ноет i.
Такою е л1рика Jleci Украшки. Суб'ектш форми репрезентують у !! текстах власне автора, виступають посередниками \пж ним i художньою дшешетю. Вони визначаються ступенем сшввщнесеност! з реальним власне автором, ступенем об ектностк тобто наскшьки суб'ект виступае не лише суб'ектом, але й об'ектом зображення, а також зовшшньою чи внутршньою позищею щодо зображеного.
Д1апазон дослщницького ¡нтсрссу до творчост1 Jleci Украшки до вол i широкий i характеризуется переходом вщ описових та ознайомчих праць до вивчення тексту на основ1 його внутршшх особливостей (Г. Аврахов, В. Агеева, Т. Борисюк, I. Денисюк, Л. Кулшська, Л. Мщенко, Н. Малютша, П. Одарченко, Л. Скупейко, О. Шупта-В'язовська). Останшми роками по\птним е активне звернення до культурософських концепт ¡в Jleci Украшки (С. Кочерга), психоанаттичних шдход1в (Н. Зборовська, М. Моклиця), фшософсько-релтезнавчих аспект ¡в творчосп Jleci Украшки (Г. Смирнова), особливостей мовотворчосп поетеси (Р. Мщжин). Проте осмислення мистецько! спадщини Jleci Украшки з погляду !! суб'ектно! сфери, 3acooiB вираження авторсько! свщомосп, насамперед характеру л1ричного героя як ¿дейно-естетично! формозмютово! цшосп придшено недостатньо уваги, що зумовлюе актуальнють такого дослщження.
Мета стата визначаеться необхвдшетю дослщити суб'ектну сферу поезп Jleci Украшки, засоби и вираження, простежити провщш тенденцн та законом!рност1 поступу поетично! майстерносп мисткиш.
Поез1я Jleci Украшки зросла з глибокого переживания краси i велич1 буття. За Bciei тематично! та жанрово! розмаггосп, ¡дейно-сстстичним осердям суб'ектно! сфери л1рики Jleci Укра!нки е л1ричний герой, дуже близький до образу власне автора. Вщ психолопчно! глибини й переконливосп його вираження здебшыпого
залежать загальна настроевють, художне спрямування, цЫсть твору. Характер л1ричного героя тут яскраво виражений, hítko шдпорядковуе co6i bcí íhiiií аспекта художньо! образность /Причний герой авторки не вщразу постав як щлком сформована особистють. Bipnii фшсують исвш етапи його духовного розвитку, психолопчно! сволюцп характеру .кричного героя. За цим постае й еволющя характеру власне автора, адже в образ1 л1ричного героя поет втшюе свш ¡дсйно-естетичний щеал, життеву позищю, сво! осяяння, думки, переживания i розумшня життевих npoucciв.
Уже в раншх Bipinax поетеси пом1чаемо, що л1ричний герой не вщчувае себе затишно на цьому cbítí, бо cbít цей е недосконалим i несправедливим. Це cbít людсько! i особ исто!' недоль Конфлшт Леся У кратка передае в основному за допомогою прийому, який стане домшуючим у II творчому метод! - контрастшстю образного малюнку: «Виьт сшви, гучш, голосш / В рщшм кра! я чути бажаю, - / Чую ж скр1зь голосшня сумш» («Cím струн»),
/Причний герой раншх bípluíb поетеси прагне вщрватися вщ реального cbíty. полинути у якусь «далеку крашу», де bíh знайде розраду. Проте вже у Bipnii «Мамо, ще вже зима...» в алегоричному образ1 пташки, яка не вщл1тае на зиму у тс ил i кра!, спостер1гаемо визр1вання думки, що свою хату не можна кидати. Допомогти «переждати зиму» допомагають nicHÍ.
Водночас активна натура не хоче i не може коритися дол i. вона вщчувае силу II змшити. Показовим у цьому плаш е програмовий BÍpin «Contra spem spero», у якому яскраво виявляеться сила характеру .кричного героя. Bipm витримано у пщнесених мажорних тонах. HaBÍTb певн!сть у тому, що боротьба, на яку налаштований л1ричний герой, буде тяжкою, вимагатиме жертв, не викликае занепокоення, не породжуе сумовитих нот. ГПднсссний пафос твору обумовив своер1дну художню форму. Тут немае mícuíi будь-яким зачинам: TBÍp починаеться раптовим спалахом емоцш («Гетьте, думи, ви, хмари ocíhhü») IIepe6ir думки швидкий, напористий. Яскравост1 образного малюнка надае риторичне звертання («Чи то так у жалю, в голосшш / Проминуть молодИ л1та?» [4]). Сл1д зауважити, що широке вживання риторичних конструкцн в подалыпому стане ще одшею характерною особлив1стю творчо! манери поетеси. 3 rieio ж метою посилення штонацшного звучания BÍpma добираються слова на означения снсрпйно! дй. часто у поеднанш з допом1жним д^словом «буду», що повторюеться у BÍpmi 9 pa3ÍB («буду слять». «буду лить», «буду пщ!ймать», «буду сшвать» i тд). Як в1дм1чае дослщник творчост1 Jleci Украшки Григор1й Аврахов, поетеса виявила в поезн «Contra spem spero» ще одну характерну рису - «вмшня мислити образами широких асощащй, глибокого зм1стовного шдтексту... суть справжньо! майстсрност1 письменника, що створен! ним образи вражають читача, пробуджують його думку, шдводять до тих чи шших ¡дсйних bhchobkíb» [1, с. 31].
Шричний герой прагне «обшняти душею cbít i нав1ть BcecBÍT, осягнути доц1льн1сть загадково! м1нливост1 його стихш» [3, с. 44]. Утвердження прагнення л1ричного героя 3míhhth навколишшй cbít i усв1домлсння свого обов'язку зробити це яскраво шюструе цикл «Сльози-перли». Як вщзначив 1ван Франко, в цьому цикл! поетеса «шдшмае важке голосшня... над щлим рщним краем, над там народом,
забитим у кайдани. Под1бних голосшь було багато в нашш поезп, особливо nie ля Шевченка. Леся Украшка перша i одинока вмi е опанувати тут широку скалю почувань вщ тихого суму до скажено! розпуки i мужнього, гордого прокляття, що являеться природною реакщею проти холодно! знев1ри» [12, т. 31, с. 254-271].
На початку циклу з'являеться образ темно! ноч!, що увиразнюе сощальну картину тяжкого стану краши, роздуми л1ричного героя, що «правду неправда скрпь боре», доршання людсько! пасивност1, риторичш запитання: «Чи ж мало нас плаче такими сльозами? Чи можем ми, д1ти, веселими бути, / Як ненька в недоли в нужд1 побиваеться нами?» [4]. Контрастним до образу «темно! ноч!» е образ «3opi». Утверджуеться думка, що коли вже не стане сили страждати, «...Тод! душа повстане не до луга, / I! розбудить серденько зболше. / Як же повстане - !й не буде впину...» [4].
У наступному Bipini «Сон», присвяченому Олександр1 Су до в щ и ко в i й - Ко сач. герой уже готовий взяти на себе цю viicifo. У Bipmi виводиться образ «св1тового органу», який здригне CBiT i змшить сусшльний устрш. Проте той, хто 3irpae на ньому i змшить св1т, сам загине i його «вшьш струни славити не будуть» [4]. Л1ричний герой не вагаеться у своему виборк уевщомлюючи свое покликання, свш обов'язок зробити це заради щастя людетва.
На саможертовшсть здатна тшьки сильна духом людина. Не випадково у творчост1 Лса Украшки одним ¡з провщних стае образ Прометея. Взагал1 для Bciei' поезп Лса Украшки характерним е геро!чний образ незламно! вол1, а вщтак вщм1чаемо звернення до таких псрсонажлв. як Спартак, Жанна д'Арк, Кармелюк, сильш духом б1бл1йш пророки. В штерпретацп образу Прометея Леся Украшка шшла за Шевченком. Образ Прометея трактуеться не просто як сильна особистють, бунт проти оточення, а як символ нескореного народу. Свш народ поетеса називае нащадком Прометея. Огонь, огненна зброя - щ образи шби сконцентрували художшй стиль Лса Украшки. В1д 1890-х роклв. якщо точшше в1д час ¡в написания у 1892 рощ ßipma «Досв1тш вогш», у 1893 Bipma «У чорную хмару з1бралася туга моя...» образи «огнистого» стали невщ'емною гранню образного мислення поетеси.
Не випадково одшею з провщних тем л1рики поетеси, у яклй вичерпно розкриваеться характер л1ричного героя, е тема покликання поезп, poni i мюця поета в сусп1льному жита. До ще! теми Леся Украшка зверталася ще в раншй пер1од творчостк зокрема у таких творах, як «Сшвець», «М1сячна легенда», i у шзшших -«Поет пщ час облоги», «Порвалася нсскшчсна розмова», «Де под1лися ви, голосш! слова», «Слово, чому ти не твердая криця?» та шших.
Ц1кавий художшй прийом cnocTcpiraevio у Bipmi «Поет гпд час облоги». Bipm розкривае перед читачем св1т, населений багатьма персонажами: малюються численш картини, що змшюють одна одну, як у сценарп. Менш значш з'являються i зникають миттево, на важлив1ших ф1ксуеться увага читача, найголовшпп ж подаються в р1зних ракурсах, при р1зному осв1тлешп. Д1я значно подовжена у 4aci, мае Bei ознаки л1ризованого ешчного сюжету. Положения наратора теж змшне. Спочатку в1н нюи збоку разом з читачем cnocTepirae картину обложеного мюта. Mipa авторсько! причетност1 до зображуваного збшыиуеться, коли слово беруть repoi. У структур! ßipma це вщбито порушенням p03\iipcH0CTi ритму, частою з\пною
порядку римування. На лексичному piBHi спостер1гаеться посилення експресивносп авторсько! мови. Коли слово бере головний персонаж-поет, вш своши почуттями i мовою зближуеться з автором. Його мова не видшяеться з авторсько!, як це було з ус1ма ¡ншими персонажами. Отже, cnocTcpiraevio щкаву картину перетворення персонажа л1ричного твору на, якщо йти за термшолопчним визначенням Володимира Крекотня, л1ричного персонажа.
Дослщжуючи суб'ектну сферу л1рики Jleci Укра!нки, не можна оминути и пейзажну та штимну л1рику, бо поетеса була не тшьки «сшвцем мужност! i боротьби», але й сшвцем шжно! жшочо! дупл.
В пейзажшй л1рищ Jleci Укра!нки вщбилася вся Украша. Тут i «Краса Укра!ни Подолля», i «Славути красно! бори сосновЬ) i «Случ! рино! Bccaii береги» - це Волинь, Подшля. G Полтавщина, Буковина, гуцульсью Карпати, Крим.
Описам природи, в оточснш яко! перебувае л1ричнс «я», належить не остання роль у розкритп характеру. У таких випадках обстановка вщтворюеться не просто як середовище, а е немовби своерщним доповненням героя, нерозривно поеднана з ним характерними рисами, виражальною сутшстю. Наприклад, у цикгп «Подорож до моря» псрсошф1 кований пейзаж в1д самого початку подано у pyci, в мшливих тонах. Це досягаеться вмшим добором д1есл1в, зокрема д i ее л i в - м с таф о р: «В Mopi хвиля за хвилею рине, / Море наче здШмаеться вгору, / А склепшня небеснее сине / Край свш ясний купае у морю. / Св1тло там простяглося вщ входу» [4].
Майстерне поеднання ал1теращй та асонанслв сприяе передач! шднесено-емоц!йного настрою л!ричного героя, творения м'яко! задушевно! мслодй': «Що бi л i е отам на роздолл1? / Чи хмариночка легкая, 6ina / Геть по He6i гуляе на волГ.' / Чи на човш то 6ini верила?» [4].
Пейзажи! малюнки, отже, у Jleci Украшки виступають не самоцшлю, a CKopiine образною формою л1ричного св1тов1дчуття. Вони невщдшьш в1д життя людини, и Mpifi i почутав. Як зауважуе Г. Аврахов, «Леся Украшка володша даром творити evuci образи, надшяти !х багатопланов1стю асощащй i разом з тим не позбавляти !х предметно! точностк краси. Таким чином,у твори л1рично-1нтимного зм1сту проникають теми суспшьно-громадсью, пол1тичш, р1внозначно як громадянська л1рика переймалася настроями особисто-авторськими, включала пейзажл й автоб1ограф1чн1 моменти» [1, с. 46].
Крим, його природа поещають особливе viicuc в л1рищ Лес! Украшки. Цшком слушною видаеться думка Леошли М!щенко, яка в!дм!чае, що «Bipini циклу «Кримськ! спогади» е подалыпим кроком на шляху зростання Лес! Укра!нки -пейзажиста» [5, с. 171]. Загальний характер BipiniB циклу - медитативний. Пейзаж!, картини, описи, спогади юнують не сам! по co6i, а як збудники думки, предмета глибоких авторських розм!рковувань [1, с. 46]. Природа в Лес! Украшки постае «тим i духовним i матер!альним катал!затором, вщ сшлкування з яким поетеса набираеться снаги та стшкост! в протистоянш i власшй недуз! та тш несправедливост!, яка д!еться в суспшьств!» [2, с. 27].
Змшюеться й сприйняття л!ричним героем урбашетичного пейзажу. Якщо рашше м!сто сприймалося як щось таке, що пригшчуе настр!й, затискае душу в лещата: «Дал!, дал! вщ душного мюта! / Серце прагне буять на простор!!»
(«Подорож до моря»), то кримсью мюта виступають невщдшьними вщ природи i бажаними серцю: «Мов зачарований стшть Бахчисарай. / Шле мюяць з неба промеш злотисп, / Блищать, мов cpi6m, 6Ы стши в Micri, / Спить цис мюто,мов заклятий край. / Скр1зь мшарети й дерева ср1блисп / Мов стережуть сей тихий сонний рай...» («Бахчисарай»),
В штимнш л i р и ui поетеси дом1нують сумш мотиви, туга за не досягнутим щастям, втраченим коханням. Це Bipnii циюив «Зоряне небо», «Мелодп», «Романеи», Bipini «Сон л1тньо!' ночЬ>, «Романс», «Ти, д1вчино. життям розбита грай», Bipmi, присвячеш Ceprieei Мержинському. Характерними для штимно! л1рики Jleci Украшки е образи jiß яло! троянди, плюща. У с во!' Bipmi поетеса часто вводить мотиви народних niceHb, характерну для народно! niem образну символ!ку.
Проте Леся Украшка вмша подолати смуток, вщнайти у co6i сили через Bei негаразди продовжувати свш мужнш шлях. Яскраво ¡люструе цей зламний момент Bipin циклу «Мелодп» «У чорную хмару з1бралася туга моя»: «Промчалася та буря-негода палка надо мною, / Але не зломила мене, до 3C\oi не прибила, / Я гордо чоло шдвела, / I 04i, омип сльозами, тепер поглядають ясшше, /1 в серщ moim переможнп cnißH лунають» [4].
Отже, суб'ектна сфера л1рики Леш Украшки представлена yciMa суб'ектними формами, з-посеред яких домшуючою е л1ричний герой, сп1вв1днсссний з особою самого поета. Духовна сила i краса л1ричного героя вражае. Вш бачить вищу красу i вищу мету людського життя, шж особиста душевна негода. I це розумшня стае джерелом краси i сили людини. Для вираження суб'ектних форм л1рики Лeci УкраУнки застосовуеться широка пал1тра засоб1в. Найчаст1шс л1ричний герой «саморозкриваеться» через повсд1нку - як зовн1шню (вчинки i дп. манера поводитися, мова), так i внутр1шню (думки, Mpii, роздуми, переживания, стани). Важливу функщю несе пейзаж, «шдказуючи» Ti образи, що асощативно увиразнюють почування й настро! л1ричного героя. У таких випадках обстановка вiдтвopюeтьcя не просто як середовище, а е немовби своерщним доповненням героя, нерозривно поеднана з ним характерними рисами, виражальною сутшстю.
Список лггератури
1. Аврахов Г. Художня майстершсть Jleci Украшки - л1рика / Г. Аврахов. - К.: Рад.школа, 1964.
2. Вишняк М. Кримський иоетичний «текст» Jleci Укра1нки: кр1зь призму жанру / М. Я. Вишняк // Неоромантичш oöpii творчих пошуюв Jleci Укра1нки : зб. наук, праць. - С1мферополь: Св1т, 2008.
- С. 24^2.
3. Гуменюк В. Взаемод1я геро!чних та елегшних мотив1в у л1риц1 Jleci Украшки / В. Гуменюк // Неоромантичш oöpii творчих пошуюв Jleci Украшки: 36. наук, праць. - Симферополь: Свп; 2008.
- С. 42-54.
4. Електронна б1блютека TBopiB Jleci Украшки // http://lucl.lucl.kiev.ua/LU/works/verses/index.html
5. Мпценко JL Леся Украшка / Леонша Мпценко. - К.: Рад. школа, 1986.
6. Франко I. 31брання твор1в: У 50 т. / 1ван Франко. - К.: Наукова думка, 1976-1986.
Шацкий И. В. Субъектная сфера лирики Леси Украинки: средства выражения / И. В. Шацкий // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), JN» 4. - С. 74-79.
В статье рассматривается субъектная сфера лирики Леси Украинки с точки зрения наиболее выраженных в ней категорий образа автора, лирического героя, лирического персонажа. Исследованы
средства выражения субъектной сферы лирики Леси Украинки, своеобразие характера ее лирического героя, его эволюции, взаимосвязи с образом собственно автора.
Ключевые слова: поэтика, лирика, лирический герой, лирический персонаж, образ автора, жанр, характер.
Shatsky I. V. Subject sphere of Lesya Ukrainka's lyrics: means of expression / I. V. Shatsky // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 74-79.
The article deals with the subject sphere of Lesya Ukrainka's lyrics from the point of view of the most expressed categories of the author's image, lyrical hero, lyrical character in it. Means of expression of the subject sphere of Lesya Ukrainka's poetry, originality of character of her lyrical hero, his evolution, interrelations with author's image himself are investigates. The research of the subject organization of lyrical work is one of the important components of its analysis in general. Especially actual such research turns out by the understanding the works in which natures of subjects act as ideological and esthetic, containing forms that integrities, accurately subordinate all other aspects of art figurativeness by themselves.
Such is the lyric poet by Lesya Ukrainka. Subject forms present in her texts the author herself, mediate between the author and art reality. They determined by the relation degree with the author itself, objectivity degree that is as far as the subject acts not only as a subject, but also as an object of the image, and by an external or internal position to the depicted one as well. The subject sphere of Lesya Ukrainka's lyrics is presented by all subject forms among which the lyrical hero dominates, correlated to the poet is person. The spiritual strength and beauty of the lyrical hero strikes. He believes the highest beauty and the highest target of human life are more important, than personal negative emotional experiences. And this understanding becomes a source of beauty and strength of the person.
The wide palette of means is applied to express subject forms of Lesya Ukrainka's lyrics. Most of all the lyrical hero "disclosed" by its behavior - the external one (acts and actions, a manner to behave, language), as well as internal one (thoughts, dreams, reflections, experiences, states). Important function has a landscape, "prompting" those images which associatively emphasize feelings and moods of the lyrical hero. In such cases the situation is not simply reproduced as an environment but, and is as if a peculiar addition to the hero and is inseparably linked with it by characteristic features, expressive essence. Keywords: poetics, lyrics, lyrical hero, lyrical person, author's personality, character.
Стаття надшшла до редащи 30 жовтня 2014 року
