Научная статья на тему 'Особливості стилю лірики Лесі Українки'

Особливості стилю лірики Лесі Українки Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
2057
156
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Леся Українка / лірика / поетичний стиль / образна система / драматична напруга / Леся Украинка / лирика / поэтический стиль / драматизм / образная система

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Гуменюк Віктор Іванович

Про лірику Лесі Українки писали зокрема Іван Франко, Осип Маковей, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Семен Шаховський, Олексій Ставицький, Григорій Аврахов, останнім часом з’явилися вагомі праці Віри Агеєвої, Галини Левченко, інших лосдідників. Схильність до різкого зіставлення явищ і понять, до чітких контрастів в образній системі поєднується в ліриці Лесі Українки з пильною увагою до найменших порухів людської душі та нюансів навколишнього світу. Відтак притаманна ліричному стилю авторки драматична напруга набуває неповторної ліричної теплоти, образний лад – особливої витонченості. У поетеси певний образ чи поняття виходять за межі однозначності, розглядаються у мінливих взаємозв’язках з іншими, в різних аспектах, в динамічній перспективі. Таким чином драматична напруга й лірична теплота обертаються інтелектуальною снагою. Виразно явлена в ліриці тема нескореності людського духу навіть найбільш несприятливим обставинам нерозривно пов’язана з темою відчуття людиною своєю земної минущості, права на втому й безнадію. Героїчні мотиви саме в взаємодії з елегійними набувають особливої переконливості. З витонченим драматизмом лірики пов’язана поетична трансформація емпіричних вражень, глибинна музикальність, видовищний лаконізм, тяжіння до міфологічних мотивів, до позначених вигадливими нюансами символічно містких варіацій образів архетипного характеру – світла й вогню, пітьми й ночі, каменю й гори, моря й хвиль.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Особенности стиля лирики Леси Украинки

Склонность к резкому сопоставлению явлений и понятий, к четким контрастам в образной системе сочетаются в лирике поэтессы с особой чуткостью к малейшим движениям человеческой души и нюансам окружающего мира. Посему драматическая напряженность приобретает неповторимую лирическую теплоту, образный строй – своеобразную утонченностью. У поэтессы определенный образ или понятие выходят за пределы однозначности, рассматриваются в меняющихся взаимосвязях с другими, в различных аспектах, в динамичной перспективе. Таким образом драматическая напряженность и лирическая теплота оборачиваются интеллектуальной насыщенностью. Явственная уже в лирике, преобладающей в ранний период творчества поэтессы, героическая тема непокорности человеческого духа даже самым неприглядным обстоятельствам неразрывно связана с темой ощущения человеком своей земной бренности, права на усталость и безнадежность. Героические мотивы именно во взаимодействии с мотивами элегическими достигают особой убедительности. С утонченным драматизмом лирики поэтессы связана поэтическая трансформация эмпирических впечатлений, проникновенная музыкальность, зрелищный лаконизм, тяготение к мифологическим мотивам, к пронизанным изысканными нюансами символически емким вариациям образов архетипного характера – света и огня, тьмы и ночи, камня и горы, моря и волн.

Текст научной работы на тему «Особливості стилю лірики Лесі Українки»

Учет записки Тавршсъкого нацюнального ynieepcumemy iмет В. I. Вернадського.

Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 45-57.

УДК 821.161.2-09

ОСОБЛИВОСТ1 СТИЛЮ Л1РИКИ ЛЕО УКРАШКИ

Гуменюк В. I.

Таершський нащональний ymeepcumem шеш В. I. Вернадського, Омферополь

E-mail: ukrlit_tnu(amaiLru

Про nipincy Jleci Украшки писали зокрема 1ван Франко, Осип Маковей, Михайло Драй-Хмара, Микола Зеров, Семен Шаховський, Олексш Ставицький, Григорш Аврахов, останшм часом з'явилися BaroMi пращ Bipn Агеево!, Галини Левченко, шших лосдщниюв.

Схильшсть до р1зкого згставлення явищ i понять, до чшсих контраста в образнш систем! поеднуеться в л1риц1 Jleci Украшки з пильною увагою до найменших nopyxiB людсько! душ1 та HroaHciB навколишнього св1ту. Вщтак притаманна л1ричному стилю авторки драматична напруга набувае неповторно! л1рично1 теплоти, образний лад - особливо! витонченосп. У поетеси певний образ чи поняття виходять за меяа однозначносп, розглядаються у мшливих взаемозв'язках з шшими, в р1зних аспектах, в динам1чнш перспектив!. Таким чином драматична напруга й л1рична теплота обертаються штелектуальною снагою.

Виразно явлена в л1рищ тема нескореносп людського духу нав1ть найбшьш несприятливим обставинам нерозривно пов'язана з темою в1дчуття людиною своею земно! минущосп, права на втому й безнадпо. Геро1чн1 мотиви саме в взаемодп з елегшними набувають особливо! переконливосп. 3 витонченим драматизмом л!рики пов'язана поетична трансформац!я емп!ричних вражень, глибинна музикальшсть, видовищний лакошзм, тяж!ння до м!фолопчних mothbib, до позначених вигаддивими нюансами символ!чно мютких вар!ацш обраив архетипного характеру - свила й вогню, ттьми й H04i, каменю й гори, моря й хвиль.

KiuoHoei слова: Леся Укра!нка, nipinca, поетичний стиль, образна система, драматична напруга,

/Прика Jlcci Украшки ще з часу появи вщомо! статп 1вана Франка посийно перебувае в no.ii зору л1тературознавщв. Однак про особливост1 поетики л1ричних твор1в авторки, зокрема про драматизм як прикметну ознаку II .кричного стилю маемо не так уже й багато праць.

Перша зб1рка авторки «На крилах шсень» (1893) вщкриваеться циклом «Слм струн». На 4oni циклу (i за обумовленим заголовком мюцем розташування, i за жанрово-стильовим означениям, поданим у шдзаголовку, - «Пмн. Grave») сто!ть Bipni «До (До тебе, Украшо...)». «Тут поетеса, - зазначае О. Ставицький, - за прикладом деяких старших товаршшв по перу, посилае свою "самотню теню" шукати загублену долю рщного краю кудись за "сине море", "за гори", "в чисте поле" й "небесш простори". Найбшыпе, на що вона зважуеться, - висловити неемшу надда, що, може, "та доля жадана" колись завтае до "нашо! вбого! хати"» [15, с. 14]. Перел1чений Haoip традищйних поетичних вираз1в е лише зовшшшм антуражем, який набувае неповторно! св1жост1 в1д тих шдтекстових ¡мпульелв. що живлять текст i сповнюють TBip сокровенною урочютю. 3 под1бним явищем не раз зустр1чаемося i в О. Олеся, котрий часто звертаеться до, здавалося б, зужитих, нав1ть альбомних вислов1в, але Bipini котрого в1д того не втрачають свого поетичного, лише O.icccBi притаманного чару. Звернений до Украши л1ричний монолог поетеси пройнятий прагненням зарадити безталанню в1тчизни з

допомогою художнього олова. Сумшви й нспсвносп надають тому прагненню життево! псрсконливосп. увиразнюють його щирють. Долю рщно! земл1 слщ шукати на шляхах осягнення вселюдських проблем:

По cbítí широкому буде та теня лггати,

А з нею над1я кохана Скр1зь буде лиши, по cbítí шж людьми питати, Де схована доля незнана? [16, С. 45].

Цей лапдний. зворушливо жлночний. може, в чомусь нав1ть i дитинний BÍpm крие в co6i незглибиму силу, котра виправдовуе подане в шдзаголовку означения. Xi6a цей BÍpm не е важливим для розумшня Bciei' творчосп поетеси, справд1 програмним? Висловлена тут настанова, що буде вражаюче реатзована в драматурги, плщно виявляеться вже в 30¡pui "На крилах шсень", зокрема у BÍpinax "Сафо", "Остання шсня Mapii' Стюарт", в цикл i "Кримськл спогади".

Про живуч1сть певних стереотишв стосовно ранньо! л1рики Jleci Украшки свщчить той факт, що нав1ть сучасш дослщники часом вщдають 1м данину. Ось що, наприклад, пише Bipa Агеева про першу зб1рку поетеси: Знаходимо тут узвичаеш образи тяжкого шляху й колючих тершв уздовж нього, негоди й «темно! шченьки», провщно! 3opi й ompiíihoí «волi гожо1»... [2, с. 25]. Щоправда, дослщниця слушно наголошуе, що справа врешп-решт не в цих стереотипах, а в пафос i !х переборення.

Прагнення л1рично! repomi обшняти душею cbít i нав1ть Всесв1т, осягти доц1льн1сть загадково! м1нливост1 його стихш обертаеться своер1дними поетичними перевтшеннями, зумовлюе драматичний характер образност1. Традищйна у cbítobííí noc3Íí контрастна символ!ка взаемодй' св1тла й штьми набувае вже в ранн1й творчост1 Jleci Украшки особливо!, 3ÍrpÍTo! л1ричним чуттям ун1версальност1 та вишукано! вар1антност1. Це виразно засвщчуе i BÍpm "Досв1тш orHÍ", в якому безпосередшй перегук Í3 "Засшвом" П. Kynima до зб1рки "Досв1тки" лиш шдкреслюе неповторшсть ¿нтонащй Лесиного слова.

Своер1дно! концснтрацп набувають ui особливост1 у пройнятому драматичною напругою Bipnii "Contra spem spero!" УкраУнськл фольклорш й л1тературш традицй', мотиви антично! м1фологй' й б1блшш ¿нтонащ! переплавляються тут в гор и ил i виключно оригинального й сильного поетичного св!товщчуття. Подана в цьому TBopi в ключ i суворо!, але й сокровенно! геро!ки, под1бна життествердшсть ов1яна у Bipnii "Re (Реве-гуде негодонька...)" народ но и icc и но ю грайлив1стю, а в цикл i "Сльози-перли" позначена ешчним тоном... Усе це не "поодинокл ласт1вки, що не роблять погоди", а вияв виразно означено! вже в першш joipui глибоко самобутньо! поетично! концепц1!, з яко! i слщ виходити при пощнуванш ще! зб1рки, а в1дтак не перебшыпувати значения досить вщчутних тут розма!тих вплив1в.

О. Маковей, котрий 1893 року в журнал! "Зоря" опублп<ував реценз1ю на joipKy "На крилах шсень", хоч i не збагнув неоднозначно висловлювано! в шй щл!сност! художнього св!тосприймання, звернув увагу на розмаиу силу почувань, що проймають 1í, на контраста, в яких tí почування виявляються ("...раз в!рить у силу сл!в, а другий раз не в!рить"; "...обава i над!я, розпука i розрада томить молоду

людину"). Критик вщзначае пов'язану з штенсившстю духовних пошуклв не менш штенсивну вишуканють л1тературно! манери поетеси [12, с. 19-23].

В опублшованш 1898 року в ".Штературно-науковому вюнику" пращ "Леся Украшка" I. Франко, простежуючи складний шлях л1тературного становления авторки, вщзначае виключну, суголосну шевченювськш силу и таланту. Звертае увагу на драматичш умови формування цього таланту, зауважуе неоднозначшсть ¡снуючих тут залежностей, коли говорить, що "голосний та страшний стогш примучено! дупл" "не пливе з якогось песимютичного св1тогляду, не е доктриною, а тшьки е виразом безм1рно болючих обставин, серед яких живе авторка i серед яких знаходиться украшське слово та всяка вшьна, гуманна думка в Pocii" [17, т. 31, с. 254]. Дослщник, по сути визнае драматичш риси .кричного стилю письменнищ, коли говорить, що вона "помалу доходить до того, що може висшвувати найтяжчк найрозпучлив!пи ридання i тим сшвом не будити в серцях розпуки та знев1ри", коли вказуе на "широку скалю почувань вщ тихого суму до скажено! розпуки i мужнього гордого прокляття". Про своерщшсть Лесиного хисту, по\пчсну I. Франком, свщчигь i така фраза, затшена громом зацитовано! сснтснцп про "одинокого мужчину на всю новочасну соборну Укра1ну": "Але проте вона д1вчина, у не! м'яке жшоче серце..." [17, т. 31, с. 271].

Авторитетна стаття I. Франка за Bciei II значущост1 стала джерелом л1тературознавчих штамп1в, KOTpi й доел побутують при осмисленш творчого становления Лссл Украшки. Звичайно, ранш твори авторки не завжди виинчеш, е серед них сильшпп й c.iaomi. Ti чи iHini впливи часом надто впадають в око. Але над\прнс протиставлення ранньо! творчост! й шзн1шо! видаеться не зовам шпдним.

Задалеко в1дходячи вщ Франково! об'ективност1, надм1ру захоплюеться запереченням мистецько! вартост! зб1рки "На крилах шсень" Михайло Драй-Хмара, згодом iHini дослщники. М. Драй-Хмара у свош монографЛ' "Леся Укра!нка: Життя й творчють" (1926), де е чимало слушних спостережень, зокрема й стосовно драматичного характеру хисту письменнищ, досить категоричний в оцшщ зб1рки "На крилах шсень". "Орипнального в nepmin Лесин1й joipui. як ми бачимо, мало. -Безапелящйно заявляе критик. - Вона не мала власного поетичного знаряддя й користувалась чужим, наслщуючи мапр, Шевченка, Гайне, Мюссе, Пушклна. М1цкевича... М1цксвичсв1 "Sonety Krymskie" викликали, на нашу думку, Лесиш "Кримськл спогади"... "Mapin смутна чи палка Зарема" - pcviiHicucHuin з Пушклна [5, с. 74-75]. Автор так захоплюеться власною тезою про вториншеть Лесиного письма, що, нехтуючи попередшми спостереженнями О. Маковея та I. Франка, не пом ¡чае. насклльки орипнально поетеса вир1шуе схожл теми, в1дверто полем1зуючи 3i сво!ми великими попередниками:

Hi, тута не лежить краса гарема, Марш смутна чи палка Зарема, -Тут спочива бахчисарайська слава! [ 16, С. 108].

Особливосп поетики ранньо! л1рики поетеси, зокрема, виразно вщчутний у шй стильовий драматизм, ще не стали надежною Mi рою предметом дослщжень. Коли говорити про дослщження радянсько! доби, то тут певний виняток становить

книга Г. Г. Аврахова "Художня майстершсть Jleci Украшки - niprnca", де автор хоч часом i вщдае данину згаданим стереотипам, все ж наголошуе на зауважешй ще Маковеем мистецысш вишуканосп, до яко! тяжша письменниця з перших cboix TBopiß. Вельми uiKaßi спостереження дослщника над принципами оргашзацн л1ричних цикшв. Особливо детально анатзуеться цикл "Кримсью спогади", вгадуються наявш в ньому ознаки драматурпчно! майстерност1: "Незважаючи на зовшшню шби р1знохарактершсть Bipiniß, цикл становить певну ¡дсйно-тсматичну цшсшсть... Кожен Tßip являе собою шби частку, стушнь у розробщ наскр1зно! теми... Конфлшт почутпв, що на\птився в зачинному Bipini, становить головний нерв усього циклу" [1, с. 46].

Невпинний процес творчого зростання поетеси призводить до увиразнення питомих рис И хисту, драматизм л1рики поступово справд1 стае все бшып вщчутним. На це згодом звертае увагу чи не кожен дослщник творчост1 письме ннищ. Що правда nepini дослщники, заполонеш силою драматурги. не зупиняються окремо на л1рищ поетеси, часом лиш вказують на джерела драматизму Bciei' Ii творчостг Одним з таких джерел, на думку М. Свшана, стагп якого теля праць I. Франка за Bciei' полс\пчно! загостреност1 деяких суджень найб1лып проникливо ¡нтсрпрстують TBopnicTb поетеси, е "р1зкий дисонанс з епохою", "контраст до епохи, до украшського життя" [8, с. 612]. Значно бшыпе придшяе уваги л1рищ авторки Д. Донцов. Бшыпе того, Д. Донцов чи не единий не робить р1зкого розмежування \пж творч1стю ncpiojy народження зб1рки "На крилах шсень" i п1зшшою: "Болюча ¡дся. що стояла перед духовним зором велико! ¿ндивщуалютки, не давала !й спокою, з найперших крою в схиляла вона голову перед красою, котра згодом буде названа "красою змагання, хоч i без надн". Дослщник конкретизуе й розвивае \пркування М. Свшана про ¡ндив1дуал1зм поетеси, розкривае драматичний характер цього ¡ндив1дуал1зму. вловлюе грань переходу св^овщчуттевих чинниклв у власне художш: "Знаходимо в Jleci Укра!нки той часом вражаючий своею орипнальшстю й глибиною символ1зм, яскравими представниками якого були той же 1бсен i Гауптман ("Die versunkete Glocke") -символ1зм, необх1дний в устах провюниюв ново! правди, ще не сформовано!, не свщомо! виразно себе само!. Це бентежне й неясне, що жило на дш душ1 поетеси, -под1бно до "даймона" Сократа, - виривалося з не! каскадом яскравих, сл1пучих сво!м блиском бризок, в пристрасних, на мсжл з екстазом, сильних, як удар батога, Bipmax. Всликл люди завжди були схильн1 персошф1кувати цей CBiй внутршнш голос... З'являеться цей демон i Jleci Украшщ то в постат1 "богиш Фантазй"'..., то у в игл яд i гешя, що в1дкривае сво!м обранцям "всесв1тню н1кчемшсть" ("Зав1тання"), то як суворий ангел помети. Найчаспшс ¿ндентиф1куе Леся Укра!нка свого демона з музою..." [4, с. 53-57]. Хоч Д. Донцов, надто у свош шзнший пращ "Поетка укра!нського Р1сорджлмснта . суттево спрощуе св1тоглядш позищ! поетеси, все ж вш подае справд1 блискучий анал1з !! художнього стилю, виразно наголошуе на його явленому вже в л1рищ високому драматизм!, а також на своерщнш музичност! й мальовничосп Лесиних поез1й.

М. Зеров одним з перших вказуе на визр1вання в лош Лесино! л1рики драматичних форм: ",..Л!ричн! форми все меншу роль починають вщгравати в

творчосп нашо! поетки. Безпосередш л1ричш вщгуки поступаються mícucm монологам, д1алогам, щлим драматичним сценам. Нав1ть коли не брати гпд увагу "Блакитно! троянди", велико! прозово! драми (1896), i триматися титьки твор1в в1ршованих, то й тод1 треба визнати, що нахил до драматично! форми виразно проступае в писаниях 1897-1898 pp. В зб1рнику "Думи i мрй"' не одна л1рична п'еса звучить як драматичний монолог ("Fiat пох", "У пустит . "То be or not to be")... [9, с. 374]. Щодо BHyrpiniHboro драматизму Лесино! л1рики, то М. Зеров обмежуеться лише одним \пркуванням. щоправда розгорнутим i вельми суттевим. Дослщник зазначае, що майже bcí критики поетеси перебувають у полон! Франково! фрази про "одинокого мужчину". "Нав!ть такий не зв'язаний традищею штерпретатор, як Д. Донцов, - продовжуе bíh, - i той певен, що поглядов! Лес! "не ставало лапдносп, i! mobí - шжносп, м'якост! - и в!ршам!"... Меш здаеться, що це не 30bcím так. I коли говорити про мужшсть Лес! Укра!нки, то, безперечно, це поняття треба брати тшьки в значенш латинського virtus... Леся У кратка CKpÍ3b i завжди в сво!й поези зостасться жлнкою... завжди поеднувала в co6i пристрасп. Прометеевим огнем пройшт пориви з нотами шжностк з прославлениям жлночого геро!зму й саможертви. I як не можна зрозу\пти !!, обминаючи франювську антитезу сильно! в дач i. могутньо! оргашзацп духовно! - i кволого, хворобливого Tina, - так i тут можна зостатися при нев1рному одноб1чному уявленш..." [9, с. 376]. Однак i тут М. Зеров загалом лишаеться в межах з'ясування формальних ознак творчо! еволюцп поетеси. Далыпий аналп л1рики. поданий шд традицшним кутом подиу !! на громадську й iHTHMHy, не дае змоги вщчути cпpaвдi драматичну едшсть контрастних чинниклв. на якл слушно вказуе дослщник.

U,ÍKaBÍ \пркування А. Гозенпуда щодо драматичного характеру л1ричних монолопв та д1алопв авторки: "Bipnii Леш Украшки дуже рщко подають нам опис подп, здсб1льшого це зображення !! або, певшше, переживания, що його i покликаний розкрити монолог. В тому pa3Í, коли розповщь ще вiд першо! особи, самий характер побудови Bipina являе собою немовби вщповщь на думку невидимого сшврозмовника. Монолог стае часткою д1алогу . А. Гозенпуд чи не вперше зосереджуе увагу на наявшй уже в Bipmax антитетичшй, пройнятш ¡нтслсктуальною напругою композиц1!: "Письменниця у сво!х Bipmax не лише висувае теми, аналопчш до тих, що становлять основу !! драматургй. але й використовуе свш улюблений згодом прийом показу сутички двох непримиренно ворожих cвiтoглядiв, саме на цьому щейному кoнфлiктi базуючи розвиток ycie! образно! системи твору" [3, с. 11-12].

1нтелектуальну напругу Лесино! л1рики Семен Шаховський пов'язуе Í3 шсвчсиkíвською традищею: "Нове, що bhíc Шевченко в розробку жaнpiв nonÍTH4Ho! л1рики. - це включения у фабулу Bipuia поряд з громадянською cvioniera ¡нтслсктуального судження, роздуму, м1ркування . Як приклади, дослщник наводить псрсдуслм noe3Ü "Icaifl, глава 35", "Молитви", "I Ар\1мсд i Галшей" i тим самим, може й мимовол1, вказуе на давш, ще 616лi ühí ¡мпульси такого стилю. В украшськш посзй цю традищю п1сля Шевченка своер1дно розвивав Пантелеймон Kyniin. Близька вона й 1ванов1 Франку. Але при вслй важливост1 для поетеси дocвiдy цих великих попсрсдниклв не можна не враховувати безпосереднього

творчого засвоення нею б1блшних текстов, до того ж не раз засвщченого самою авторкою. Леся Украшка не раз писала про свое захоплення "грандюзною, дикою" посмею Б1блн. С. Шаховський, говорячи про Лесю Украшку як про "сшвця боротьби", зазначае, що "думки письменнищ про боротьбу за волю не завжди могли вкладатись у л!ричш форми поезн", тож "поетеса вводить у свою л1рику елементи епосу, драми" [18, с. 260-263]. Ведучи мову про р1зш аспекта .кричного стилю поетеси, дослщник раз у раз наближаеться до осягнення самобутност1 II штелектуалпму, яка полягае в розгортанш думки, позначеному витонченим драматизмом: "Як це властиво Лес! Украшщ, образ розгортаеться докладно, в рпних аспектах, шби справд1 аргументащя на диспут!" (в1рш "Порвалася нссклнчсна розмова"); "Найхарактершша ознака поетики Лес! Украшки виявляеться у розгорнутому образ!. Для не! кожна р1ч чи розумшня були видим! в багатьох планах ! ракурсах, ! цю багатограншсть сприймання вона умша в!дтворити р!зноман!тними аналопями, складними семантичними ! синтаксичними будовами"; "Лесю Украшку як поета-мислителя характеризуе р!знопланове розгортання думки у твор1 навиъ невеликого розм1ру" [18, с. 267-272].

Нимало важливих спостережень щодо драматизму Лесино! л1рики мютять пращ Леонши Мщенко. Вона також звертае увагу на особливу роль л1ричних цикл ¡в у творчост1 поетеси. 3 драматизмом художнього свтоосприймання пов'язуе схильшсть до контрастних образ1в, яю часто е "образами-домшантами", бо плинш вар!ацп 1х д1алопчно! взаемоди проходять через усю поезда авторки. Дослщниця детально анатзуе таю образи: "Ми вже спостер1гали, як часто ¡дсйним антиподом вогнистого стае у поетеси п1тьма... Полум'ям, ¡скрами прудкими, блискавицями осв1тлена б1льша частина вогнистих шсень Лссл Украшки. Ось, наприклад, щла настроева гама: погляд огнистий, думка огниста, рани огнистк святий вогонь - аж до тако! сильно! напруги трошв, як вогонь ненавист1, хочу дихать вогнем, помститись вогнем, корогва, наче вогонь... Ця вогниста повшь вимагала розширення гами образ!в-контраст!в. Тому ще одним активним ¡дсйним антиподом вогнистого виступае образ камшного, що також повторюеться, видозмшюеться у р1зних смислових значениях... Цей образ, як 1 образ "вогнистого дива", переходить у драматурпю..." [13, с. 114]. Часом под1бна контрастшсть властива нав1ть одному образовк скажлмо. мечу двосв1чному, який не раз з'являеться 1 в л1рищ, 1 в драматург^' поетеси. Тут виявляеться особливий лакошзм Лесино! поезн, надзвичайно ощадливе використання мютких образ1в, та простота, за якою криеться "енерпя невичерпна", та мщна крицев1сть форм, яко!, на думку М. Драй-Хмари, набирае "стиль в останшх двох л1ричних зб1рках". Цей лакошзм виразно розкривае характер вщзначено! у книз1 Л. М1щенко "пластичност1 1 рельефност1 зображення, що е невщ'емною рисою естетично! природи поезн Лса Украшки" [13, с. 120].

Складшсть внутр1шнього св1ту л1рично! геро!ш в II неоднозначних взаеминах з довкшлям, з ¡ишими постатями й персонажами зумовлюе д1алопчний характер л1рики. що часто безпосередньо виявляеться в д1алогах 1 монологах (монолог здсб1льшого виступае частиною д1алогу). яи, проймаючись штелектуальною напругою, набувають обрислв диспуту, своерщний видовищний лакои1зм 1 динами<а контрастних образ1в... - усе це виразш вияви драматизму як домшанти л1ричиого

стилю поетеси. Одиак за Bciei' виразиост1 та зиачущост1 цей драматизм не входить у суперечшсть з висловлюваннями само! авторки, що вона на той час "все-таки л1рик par excellence". Драматичш елементи розвиваються у лот л1рики i узгоджуються з И законами, а це свщчить про високий р1вень майстерносп, про тонке вщчуття природи жанр ¡в нав1ть за умов розширення i'x меж. Тож тут, очевидно, слад говорити не так про "оргашчний синтез л1ричних та драматичних елеменпв" [1, с. 160], як про шдпорядкування драматичних аспект ¡в законам л1рики, як це маемо в "Грппнищ", або ж навпаки, про шдпорядкування л1ричних аспект ¡в законам драми, як це маемо, скажлмо. в "Iфiгснii в Таврцц". Видовий та родовий художшй синкретизм нов1тнього часу, ор1ентуючись на прадавш традици, разом з тим 36epirae набуту протягом вшв суверешпсть вид ¡в мистецтва чи род ¡в л1тератури. Тонкий художник, Леся Украшка це чудово вщчувала.

Список лггератури

1. Аврахов Г. Художня майстершсть Jleci Украшки - nipinca / Григорш Аврахов. - К.: Дншро, 1964.

2. Агеева В. Поетеса зламу столпъ: Творчють Jleci Украшки в постмодернш штерпретаци / Bipa Агеева. - К.: Либщь, 2001.-264 с.

3. Гозениуд А. Поетичний театр: Драматичш твори Jleci Украшки / А. Гозенпуд. - К.: Мистецтво, 1947.-302 с.

4. Донцов Д. Поэзия индивидуализма: Леся Украинка / Дм. Донцов // Украинская жизнь. - 1913. -№ 9,10.

5. Драй-Хмара М. Леся Украшка: Життя й творчють / Михайло Драй-Хмара. - К., 1926. Див. також: Драй-Хмара М. Штературно-наукова спадщина / Михайло Драй-Хмара. - К.: Наукова думка, 2002.-С. 35-151.

6. Свшан М. Fiat ars: На в1чну пам'ять Леи Украшщ / Микола Свшан // Украшська хата. - 1913. -№ 10.

7. Свшан М. Леся Украшка / Микола Свшан // Лггературно-науковий вюник. - 1913. - Т. 64. - Кн. 10.

8. Свшан М. Леся Украшка: Твори. Книга перша / Микола Свшан // Лггературно-науковий вюник. -1911.-Т. 56.-Кн. 12.

9. Зеров М. Твори: у 2 т. /Микола Зеров. - Т. 2.-К.: Дншро, 1990. - 602 с.

10. Кочерга С. Леся Украшка - маришст / Свшгана Кочерга // Украшське лггературознавство. -Випуск 55. - JIbBiB, 1990.

11. Левченко Г. М1ф проти icTopii: Семюсфера л1рики Леи Украшки / Галина Левчекно. - К.: Академвидав, 2013. - 332 с.

12. Маковей О.С. На крилах шсень: Твори Леи Украшки / О.С. Маковей // Правдива ¿скра Прометея: Штературно-критичш статп про Лесю Украшку. - К.: Рад. школа, 1989. - С. 17-22.

13. Млценко Л. I. Леся Украшка / Л. I. Млценко. - К.: Рад. школа, 1986. - 304 с.

14. Рильський М. Т. Л1рика Леи Украшки / М. Т. Рильський // Правдива ¿скра Прометея: Лггературно-критичш статп про Лесю Украшку. - К.: Рад. школа, 1989. - С. 77-79.

15. Ставицький О. Ф. Леся Украшка / О. Ф. Ставицький // Icтopiя украшсько! лггератури: У 8 т. - Т. 5. - К.: Наукова думка, 1968. - С. 355-397.

16. Украшка Леся. 3i6p. TBopiß: У 12 т. / Леся Украшка. - Т. 1: Поези. - К.: Наукова думка, 1975. -448 с.

17. Франко I. 3i6p. TBopiß: У 50 т. - 1ван Франко. - К.: Наукова думка, 1976-1986.

18. Шаховський С. Про стиль л1рики Леи Украшки / Семен Шаховський // Украшка Леся: Публпсаци. Статп. Доапдження. - Т. 2. - К.: Видавництво АН УРСР, 1956. - С. 259-278 Див. також: Шаховський С. Леся Украшка / Семен Шаховський. - К.: Дншро, 1971.

Гуменюк В. И. Особенности стиля лирики Леси Украинки / В. И. Гуменюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), JN» 4. - С. 45-57.

Склонность к резкому сопоставлению явлений и понятий, к четким контрастам в образной системе сочетаются в лирике поэтессы с особой чуткостью к малейшим движениям человеческой души и нюансам окружающего мира. Посему драматическая напряженность приобретает неповторимую лирическую теплоту, образный строй - своеобразную утонченностью. У поэтессы определенный образ или понятие выходят за пределы однозначности, рассматриваются в меняющихся взаимосвязях с другими, в различных аспектах, в динамичной перспективе. Таким образом драматическая напряженность и лирическая теплота оборачиваются интеллектуальной насыщенностью. Явственная уже в лирике» преобладающей в ранний период творчества поэтессы, героическая тема непокорности человеческого духа даже самым неприглядным обстоятельствам неразрывно связана с темой ощущения человеком своей земной бренности, права на усталость и безнадежность. Героические мотивы именно во взаимодействии с мотивами элегическими достигают особой убедительности. С утонченным драматизмом лирики поэтессы связана поэтическая трансформация эмпирических впечатлений, проникновенная музыкальность, зрелищный лаконизм, тяготение к мифологическим мотивам, к пронизанным изысканным нюансами символически емким вариациям образов архетипного характера - света и огня, тьмы и ночи, камня и горы, моря и волн. Ключевые слова: Леся Украинка, лирика, поэтический стиль, драматизм, образная система.

Humeniuk V. I. Style peculiarity of lyrics by Lesya Ukrainka / V. I Humeniuk // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. -V. 27(66), № 4. - P. 45-57.

Peculiarity of creative success and social and bibliographic circumstances of the formation and development of Lesya Ukrainka's artistic talent predetermine the drama as the leading feature of her poetic style, which eventually becomes the genre characteristics. The propensity for sharp juxtaposition of phenomena and concepts, clear contrasts in the image system, is combined with close attention to the smallest movements of the human soul and nuances of the world. Afterwards the dramatic tension becomes inimitable lyrical warmth, figurative system of special refinement. Hie poetess's certain image or concept beyond certainly is treated in changing relationships with others, in various aspects, in a dynamic perspective. Therefore the dramatic tension and lyrical warmth rotate intellectual energy.

The theme of perseverance of the human spirit of encouraging circumstances, the subject of the eternity of the creative forces of nature which are inseparably linked with the theme of feeling a man of his earthly transience, the right to fatigue and hopelessness are clearly manifests in the lyrics which predominates in the early page of poetess's creativity. A heroic motifs interplay with elegiacs gain a special credibility. Psychologically well-founded dramatic complexity of the inner world of the lyrical female char acter and her relationship with the environment causes to her other lyrical pieces that are close to the dramatic characters, inclines to the role of the lyrics, and specifies all other appreciable striving for dramatic organization of lyrical writing. -With the elegant drama of the lyrics is related a poetic transformation of empirical experiences, essential musicality, spectacular conciseness, the attraction to mythological motifs, marked by intricate nuances of symbolic spacious variations of images of archetypical nature of light and fire, darkness and night, stone and mountain, sea and wave.

Emotional meditation regarding the interaction heroic and elegiac motifs, dramatic and lyrical elements, associated intellectual elegiacs and solemn elation indicate the essence of epic items in poetry of Lesya Ukrainka. Therefore from the very beginning of her literary activity she pays attention to epic poetry, which it gives the opportunity to feel the skill of composition, plot, and characters. It draws attention to the fragmentary nature of the composition of the poems, which is something close to the way the organization lyrical cycles and at the same time is a type of fine dramatic scenes. It is noteworthy contacting poems motifs and images Slavic and biblical mythology, legends of chivalry, the treatment that is directly related to the peculiar of symbolization of the imagery.

Keywords: Lesya Ukrainka, lyrics, dramatic tension, the image system, poetical style.

Стаття надшшла до редакцп 29 жовтня 2014року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.