CC BY
26Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського. Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 58-64.
УДК 821.161.2 - 6
1НДИВ1ДУАЛЬНО-АВТОРСЬК1 ОЗНАКИ ЕП1СТОЛЯРИЗМ1В
ЛЕС1УКРА1НКИ Деркач В. В.
Таершський нащональний ymeepcumem шеш В. I. Вернадського, Омферополь
E-mail: ykr_movoznavstvo(afnaiL ru
У стати анал1зуеться приватне листування Jleci Украшки у контекст сучасного трактування лшгвгстики тексту, розкриваеться внутрпннш св1т письменнищ, виявляються шдатадуально-авторсью елементи етстолярно! спадщини Jleci Украшки, з'ясовуеться 1хне стшистичне навантаження. 1люструються методи i прийоми опрацювання письменнщею украшських та шшомовних фольклорных елеменпв та способи використання 1х у власних листах.
KiuoHoei слова: шдатадуально-авторсью ознаки, лист, етстолярний стиль, текст, фольклор.
Особливого розвитку в останш десятшпття набула лшгвютика тексту - галузь мовознавчих дослщжень, об'ектом яких е правила побудови зв'язних тс кет ¡в та його зм1стов1 категорн. Зараз текст оцшюють як склад ну комушкативну структуру, враховуючи при цьому особистють автора з його психолопчними. ментальними, сощальними, культурними, етшчними та ¡ншими властивостями, адресата з його р1вним сприйманням, а також художшй npocTip i час. 1нформащя диференщюеться на актуальну, концептуальну та шдтекстову. Ид час анал1зу тексту беруть до уваги принцип конгешальност1 тобто, гармошзацн творчих можливостей автора i читача. Ид впливом когштивно! нгв1стики текст почали розглядати також i «як концептуальне модельне воображения дшсност1, як модифшат сфери свщомосп автора, його художшх, естетичних, етичних, наукових, аксюлопчних, прагматичних погляд1в тауподобань» [4, с. 161].
Цшавою ¿з зазначено! позицн видаеться природа листа - основно! одинищ ешетолярного стилю, який обслуговуе сферу письмових приватних або приватно-офщшних вщносин. Листування враховуе юнукга традицп, взаемини корсспондсьтв. особистост1 автор1в, 1хш настро! в момент написания. У npoucci створення тексту листа, «мовщ послуговуються всенародною мовою, використовують етстоляризми - особлив1 слова i сполучення сл1в, синтаксичш конструкцп. яю й репрезентують неповторну мовленневу шдивщуальшеть цього стилю» [2, с. 99].
Листування видатних письменниив, громадсько-культурних д1яч1в мае велику юторично-шзнавальну й художню цшшеть, оскшьки у ньому вщображаеться побут, розвиток сусшльства. ¡дейна боротьба епохи, «особисте й творче життя автор1в, специфша 1хньо1 д1яльностг I. Франко, Леся Украшка, М. Коцюбинський, П. Грабовський, М. Лисенко та ш. у cboix листах постали як безпосередш TBopui украшсько! л1тературно! мови. 1хне листування донесло до нас тодшне розмовно-побутове мовлення» [9, с. 160]. 3i сто pi но к автограф! в перед читачем постае
складний 1 неповторний духовний св1т автор!в. листи дають можливють простежити процес становления таланту письменника, вироблення його художньо-естетичних с мак ¡в. народження художшх трошв.
Метою статп е анал1з приватного листування Лса Украшки у контекста сучасного трактування лшгвютики тексту, зокрема розкриття внутршнього с в ¡ту письменнищ, виявлення шдивщуально-авторсысих мовних елемеш!в, з'ясування 1хнього стшпстичного навантаження.
Феномен людського спшкування е складним явищем. У ньому тюно переплетет сощальш, психолопчш та мовш чинники, комплексне дослщження яких допомагае встановити особливост1 «мовного мислення», виявити окрем1 сторони взаемозв'язюв \пж мовою 1 психолопею людей, риси нацюнально-культурно! спадщини мовно! поведшки. Мовознавщ наголошують на необхщност1 вивчення комушкативного акту на основ1 комплексного шдходу з урахуванням уах його складников. Майже вел дослщники визнають у комушкативному акт1 наявшеть такого компоненту, як контакт \пж сшврозмовниками, встановлення якого передбачае дотримання мовленневого етикету. Проблеми мовленневого етикету стали об'ектом защкавленост1 багатьох лшгаспв, починаючи з кшця XIX стол1ття 1 до наших дшв. Його, зокрема, дослщжували О. Потебня, I. Кропивницький, В. С ¡мо вич. О. Захар к ¡в. Т. Панько, Л. Полюга, В. Литовченко, А. Загштко, А. Коваль, С. Чак, Н. Петриченко, С. Богдан, Ф. Бацевич, О. Яшенкова та шип. Ешстолярна спадщина все чаепше стае об'ектом дослщження 1 в л1тературознавчш наущ. Але якщо рашше бшышеть становили коротко передмови до видань, а сам1 джерела часто виступали тшьки «допом1жним матер1алом» для шдтвердження думки дослщника, то тепер усе чаепше з'являються пращ, у яких листування митщв розглядаеться цЫсно. анал1з творчосп здшснюеться кр1зь призму письменницького листування. Таю роботи «формують системну картину розвитку украшсько! ешетолографн» [8, с. 31].
Самобутшсть кожного народу, поряд з ¡ншими характерними рисами, виявляеться в особливостях нащонально! мови 1 в специфщ1 мовленневого етикету, який вщображае сукупшсть сощальних, ¡сторичних. психолопчних, культуролопчних чинншав 1 е виразником мораль ноет 1 наци. Мовленневий етикет грунтуеться на моральних нормах 1 гумашетичних цшностях 1 враховуе «конкретизащю етикетних норм, яю втшюються в усталених формулах спшкування. Мовленневий етикет е важливим елементом культури, оскшьки вщображае людський доевщ, неповторшеть звича1в, способу життя, умов побуту кожного народу» [11, с. 109]. Найяскравппою шюстращею способ!в вираження почутпв та емоцш, вибору мовних 1 мовленневих засоб1в, регуляцп мовленнево! поведшки комушканпв е листування видатних постатей нащонально! культури.
Питания мовленневого етикету ешетолярно! спадщини Лса Украшки можна розглядати у площиш р1вня культури усього украшського народу, адже мовна поведшка людини, без сумшву, пов'язана ¡з загальною культурою народу, етнопсихолопчними рисами, народ ними традищями. II листування вир1зняе, передуам. ор1ентащя на народне мовлення украшщв, звернення до традищй мовленневого етикету шших народ ¡в к що не менш важливо, неповторна
¿ндивщуальна манера письма. Леся Украшка - це мовна особистють, яка прагнула «до творчого самовираження, вшьного, автоматичного здшснення р1зноб1чно! мовно1 д1яльност1» [3, с. 93].
Як шхто шший, письменниця добре знала щну листам «з рщного краю, та ще й вщ приятел1в» [7, с. 404]. Хоч не раз жалкувала, що доки дшдуть листи на чужину, «то мають вже не сучасний, а х1ба ¡сторичний штсрсс» [4, с. 304]. Писала вона й про те, що листи не можуть зам ¡нити не тшьки розмову, а й «нав1ть мовчання удвох, сам на сам» [6, с. 293], бо «якби могло писане слово с правд 1 вимовити все, що так глибоко почуваеться, а то воно все виходить наче холодне чи офщальне...» [7, с. 281]. Ешстолярний жанр дае змогу глибоко й повно передати внутршнш св1т людини, вщтворити II психолопю. Листи Лса Украшки - «перлина св1тово1 посзп в прозЬ> [1,с. 34].
Леся Украшка зауважувала, що вона не вм1е писати листи, бо 1й не вистачае ешстолярного таланту, тому «листа написати - для мене чимала робота» [5, с. 371]. У цих словах звучить особлива вимогливють письменнищ до творчого процесу, у якому пспптнс мюце, поруч ¡з ¡ншими видами високого мистецтва, зайняла ешстолярна спадщина, яку справедливо можна вважати спорщненою з II художшми творами. У листах Лса Украшки вщдзеркалюеться вся багатогранна пал1тра II взаемин ¿з людьми, особисте сприйняття найр1зномаштшших подш навколишнього свт . 1ндив1дуально-авторська особистють Лссл Украшки ч1тко виокреслюеться в II листах, у яких можна побачити 1 вщчути людину з II бажаннями, уподобаннями, власними поглядами на життя, ¡з духовними щнностями, и сво!м ставленням до людей взагал1 та до окремих особистостей зокрема. Так, у кореспонденщях до М. Драгоманова, I. Франка, М. Лисенка, М. Павлика, О. Кобилянсько!, Б. Гршчснка. В. Гнатюка яскраво висв1чуеться глибока повага до адресаив, сшвпереживання 1хшх усшх1в 1 невдач.
1ндив1дуально-авторсычЛ ознаки ешстоляризм1в Лссл Украшки розкриваеться в II листах з ус ¡ею повнотою й рпномаштшстю стильових репстр1в, в1дт1нюв украшського слова. Вона мала сво! власш поняття-вислови для сшлкування з бабусею, батьками, родичами, з колегами-письменниками, з друзями. У II листовшй мов1 звучить багато ¡нтонац1й. а ще - вона змушуе сучасного читача дивуватися з тих штелектуальних обшир1в. знания нац1ональних культур, мов, л1тсратур. що в1ддзсркалюються в кожному написаному рядку.
Письменниця, за II влучним словом, «виховувала» слова в листах, щоб с клад ш поняття, а то й дсф1н1цй «одягати» в просту 1 доступну форму: «на душ! лежить» [7, с. 13], «скрутити голову» [7, с. 13], «подумано - зроблено» [7, с. 14], «в1рип загубила» [6, с. 294], <штературний клошт» [6, с. 292], «от шяк не могла зловити сих шсень» [5, с. 123]. У контекст! листування вони набували яскравого ¿ндивщуально-авторського забарвлення.
Мова - важлива етшчна ознака. Це зумовило виникнення етнолшгвютики, яка «вивчае мову в II стосунках до культури, а також взаемодда мовних, етнокультурних, 1 етнопсихолопчних чинниклв у функц1онуванн1 й сволюцп мови» [4, с. 13]. Ця галузь «¿снуе на меж! з стнограф1ею. що вивчае побутов1 [
культуролопчш особливосп комушкацп як спшкування в етшчних ареалах» [11, с. 25] i tícho пов'язана з icropieio народ i в та ïx фольклору.
Як вщомо, експресивно-стшпстичне функцюнування естетичномаркованих народнопоетичних елеменлв не обмежуеться стильовими рамками фольклорного мовлення. 1з стшпстичною метою «вони можуть уводитися в контекст шшого роду» [10, с. 216]. У листах Jleci Украшки багато пор1внянь, присл1в1'в. приказок, запозичених Í3 р1зних фольклорних джерел. У л ист i до М. Драгоманова вона зазначае: «Я взагат маю щастя до ст но графи - не тшьки не стр1чаю недов1р'я co6i або неохоти, а, навпаки, сама ¡нший раз мушу покладати кшець етнограф1чним студ1ям» [5, с. 123]. Фольклорш засоби завжди служили для майстр1в художнього слова невичерпним джерелом естетичного й лшгвостилютичного досвщу. Це стосуеться й ешстоляр1ю Jleci Украшки, у якому фольклорш елементи часто зазнають шдивщуально-авторсько1 стшпстичшл обробки, i у результат! чого вони не просто орнаментують ешстолярний контекст, а «становлять його образно-смислову опору, глибинну ¡дсйно-тсматичну суть» [10, с. 217], наприклад: «У нас тут vBcncpi в недшю щось таке було, немое чорти з1рвались з ланцюг1в: ви-ер, сшгодощ\» [6, с. 12], «Певна pÍ4, що краще лиха правда, мж золота неправда» [5, с. 121], «Воно-то давно сказано: общянка цяцянка, a dypneeipadicmbl» [5, с. 317], «Не трать, куме, силы, спускайся на дно» [7, с. 195], «Не кажи гоп, поки не выскочит» [6, с. 127], «Ну, а таким, як я, либонь шякий Крим не поможе: «Не було змалку, не буде й до останку» [7, с. 234]. Привертають увагу також контексти, в яких функцюнують таю усталеш вислови. Вони семантично готують появу приказки, присл1в'я, включають ïx у текст як у традицшнш, так i в змшенш фор mí. наприклад, в ¡дома приказка «На безриб'1 i рак риба» трансформуеться залежно вщ семантично1 мотивацп попереднього тексту: «... не тшьки через те ви робите Вашу тепершню роботу, що ïï шкому робить, а таки через те, що Ви до не! здатш. Не noBÍpio я, щоб безриб'я робилоракарибою» [5, с. 302].
Оргашчно впл1таються в ешстолярний текст Jleci Украшки також íhiiiomobhí народнопоетичш фольклорш елементи, вщтвореш вщповщною графп<ою. як-от: росшською: «...я, пригадавши приказку: «с глаз долой, из сердца вон», уже й не чшлятимусь» [5, с. 323], «У Khcbí були у мене товаршш, тепер ïx один, два, найбшыпе три, а решта - «иных уж нет, а те далече» [6, с. 33]; бшоруською: «Але mue би целятки мичалг, а чие б i мовчалй», отак i меш слщ краще мовчати про листи i про недбальство в листах» [5, с. 163]; польською: «Nie mila ksiqdzu ojiara -idz, cicle , do domu» (Не мила nonoBÍ жертва - йди, теля, додому) [5, с. 278], «3bícho, на курортах jak przy obowiqzku» (як на служб i) [6, с. 300]; латинською: «О témpora, о mores\\\» (О часи, о звичаШ!) [6, с.351]; «В Khcbí буде la saison morte (мертвий сезон) в саму весну...» [6, с. 33], «Не дано, так не дано - flat voluntas dei!» (хай буде воля божа) [7, с. 20]; французькою: «Треба думати, як би найкраще з ним боротись, бо вже «laissez faire, laissez passer» (хай буде, як буде) тут шяк не вистачить» [5, с. 163], «Маргарита знов забастувала писати меш, зостаеться на noTÍxy тшьки приказка: «Pas de nouvelles - bonnes nouvelles» (вщсутшсть новин -добр1 новини) [5, с. 382], ); «Я вибираю co6i не amis de amis, але amis de mes idees (друз1в Moïx друз1в, але друз1в moïx щей), хоч би случайно i не bcí tí amis любилися
межи собою» [7, с. 84]; ¿талшською: «Veder Napoli е poi moriré» (побачити Неаполь, i noTÍM вмерти), - кажуть люди, ну i я кажу те саме, тшьки не про Неаполь» [5, с. 173]; шмецькою: «Es lebe die Kunst]» (хай живе мистецтво!) [6, с. 195], «...bíh втомивсь, не Mir хутко заснути i тепер йому болить голова gans Katzen jämmerlich» (30bcím як теля похмшля) [6, с. 292], «Хочу в кшщ мая рушити з títkoio до Попонного, звщти одб1гти до Звягля - «Schöne Wiege meiner Leiden!» (прекрасна колиска Moi'x страждань!), - а пот1м вже податись у Полтавщину до Гадяча..» [5, с. 152].
Таким чином, використання письменницею надбань cbítoboí народно! мудрост1 свщчить про високий р1вень володшня нею багатьма мовами, про наявшсть образного мислення, про здатшсть влучно охарактеризувати будь-яке явище за допомогою шшомовних лексичних c.icmchtíb.
Вщзначимо також наявшсть у листах особливих звертань, яю вщтворюють внутршне мовлення авторки i позначеш впливом л1рично! поезн. Наприклад: «Ой, моя долейко! Що ж з мене дал i буде!» [5, с. 163], «Ой, доленько, вже друга година H04Í, а завтра рано вставати!» [5, с. 267]. Особливостями структури й комушкативними рисами вказаш конструкцн безпосередньо пов'язаш з усним мовленням, однак апелятивна функщя в таких звертаннях фактично вщсутня. З'являеться функщя предикацн та номшацп, тобто функцюнально в казан i звертання набувають ново! íikoctí.
Найбшыпе про Лесю Украшку як про мовну особистють можна сказати, проаналпувавши у листах II звертання - tí, як! вона творила сама, тобто ¿ндивщуально-авторсью. Жарт1влив1 звертання (вар1анти ¿мен, родинш прпвиська) вирпняють И листи до р1дних - батьюв, сестер, 6patíb. Менших 6patíb i сестер письменниця називае «негри», «негрики», «негренята», «nyui». «ryci», «тигри», «тигрики», «щучики», «малютки», «тигро-негри». Наприклад: «А меш вже дуже скучно за cboímh дикими неграми...» [5, с. 29-30], «Як негрики поживають?» [5, с. 52], «Негримв ще раз цшую! Прощайте, негренята\» [5, с. 54], «Пуцам недавно писала i ждатиму вщ них вщповщЬ) [5, с. 99], «Ycix пуциюв пощлуй за мене» [5, с. 109], «CnacHoi i to6í, i nani, що ради мене пустили з дому на свята moix eycie» [6, с. 40], «Тигриюв i папу цшую щиро» [5, с. 95], «Цшую тебе мщно, i щучите теж, i папу» [5, с. 217], «Цшую мщно тебе i папу i малюток (найдовшу малютку те хоч вона завжди в'еться при тому)» [6, с. 300], «Пощлуй вщ мене папу, коли bíh ще дома, ycix muzpie-nezpie i Катерину Осишвну» [5, с. 80].
Ставлення Лса Украшки до форми вислову, II оцшку стил1в письма не можна розглядати поза зв'язком Í3 проблемою нацюнально-мовно! свщомосп. Ця свщомють е наслщком комплексного виховання - виховання едносп людини з природним середовищем, культурою, з народними традищями того краю, в якому формуеться особистють, i насамперед Í3 рщною мовою. Пишучи високим стилем, Леся Украшка називае cboíx родич i в зб1рними назвами - «гетьманство», «громадянство». Використання таких найменувань-звертань було у cím'í Koca4ÍB родинною традищею: «Tbííí лист í3 портретами одержала вчора. «Гетъманство» вийшло добре...» [5, с. 98], «Мщно цшую тебе i папу, коли bíh в Киевк i все наше громадянство» [6, с. 34].
Мовна свщомють письменнищ тонко реагувала на власне лшгвютичш характеристики вислову, на стимолопю ел ¡в. i'x стилютичне забарвлення, наприклад: «Слово «маятник», я думаю, можна так залишить, бо коршь сього слова украшський. Маятник по-болгарськи махалце, по-сербськи - шеталиця, по-чеськи kywadlo, по-польськи wahalio, по-галицьки - пендель, кивало» [5, с. 37].
Отже, ешетолярна спадщина глибоко i точно вообразила мовну досконалють постай письменнищ, високий св1т II душ!, поривань i звершень. Тексти листав Jleci Украшки св1дчать про II ор1ентащю на народне мовлення украшщв, про вмшня використовувати традицн мовленневого етикету шших народ ¡в. про неповторну ¿ндивщуальну манеру письма. Таким чином, мовна особистасть Jleci Укра1нки сформувалась не тальки завдяки високлй майстсрносп у художшй творчостк а й завдяки шдивщуально-авторському трактуванню ешстоляр1ю свое! епохи.
Мате pi ал и листування Jleci Украшки можуть бути з ycnixoM використаш у контекста подальших дослщжень poni митця у формуванш й функцюнуванш ешетолярного стилю певного ¡сторичного промгжку. Також законом1рним бачиться розширення напрямклв дослщження ешстоляр1ю за рахунок залучення до виршення комплексу прикладних проблем представниюв сум1жних сфер науково! д1яльноста -фшософп, icTopii', стнографп. психологи, соцюлогн, дидактики.
Список liicpai vpii
1. Богдан С. Ешстолярш Jleci Украшки i мовленневий етикет украшського народу / С. Богдан // Украшська мова i лиература в nnconi. - 1993. - № 2. - С. 33-37.
2. Дудик П. С. Стшпстика украшсько! мови: навч. пос1бник / П. С. Дудик. - К.: Акадешя, 2005. - 368 с.
3. Ермоленко С. Я. Украшська мова. Короткий тлумачний словник лшгвютичних термшв / С. Я. Ермоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор; [за ред. С. Я. Ермоленко]. - К: Либвдь, 2001. -224 с.
4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: тдручник / М.П.Кочерган. - К.: Академ1я, 2003. - 464 с.
5. Леся Украшка. 31брання TBopiB у дванадцяти томах. - Т. 10. - К.: Наук, думка, 1978. - 542 с.
6. Леся Украшка. 31брання TBopiB у дванадцяти томах. - Т. 11. - К.: Наук, думка, 1978. - 478 с.
7. Леся Украшка. 31брання TBopiB у дванадцяти томах. - Т. 12. - К.: Наук, думка, 1979. - 694 с.
8. Петриченко Н. 3 icTopii письменницького ешстолярш / Н. Петриченко // Украшська мова i лиература в iinowii. - 2005. — № 7. - С. 27-31.
9. Украшська мова. Енциклопед1я / редкол.: Русашвський В. М., Тараненко О. О. та ш. - К.: Укр. енцикл., 2000. - 752 с.
10. Чабаненко В. А. Стшпстика експресивних засоб1в украшсько! мови: монограф1я / В. А. Чабаненко. - Запор1жжя: ЗДУ, 2002. - 351 с.
11. Яшенкова О. В. Основи теори мовно! комунжаци: навч. пос1бник / О. В. Яшенкова. - К.: Академ1я, 2010.-312 с.
Деркач В. В. Индивидуально-авторские признаки эпистоляризмов Леси Украинки / В. В. Деркач // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), JN» 4. - С. 58-64.
В статье анализируется личная переписка Леси Украинки в контексте современной трактовки лингвистики текста, раскрывается внутренний мир писательницы, выявляются индивидуально-авторские элементы эпистолярного наследия Леси Украинки, выясняется их стилистическая нагрузка. Иллюстрируются методы и приемы обработки писательницей украинских и иностранных фольклорных элементов и способы использования их в личных письмах.
Ключевые слова: индивидуально-авторские признаки, письмо, эпистолярный стиль, текст, фольклор.
Derkach V. V. Individual epistolary author features by Lesya Ukrainka / V. V. Derkach // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. -2014. - V. 27(66), № 4. - P. 58-64.
In the article the private correspondence of Lesya Ukrainka is analyzed. In the internal world of authoress author's elements of epistolary inheritance of Lesya Ukrainka are opened up and in the context of modern interpretation of linguistics and their stylistic loading appear individually. The methods and the receptions of working of the Ukrainian and foreign folk elements by authoress and the methods of the use of them are illustrated in own letters.
At epistolary Lesya Ukrainka all many-sided palettes of its human relations are reflected with people and it is personal perception of the most various events of outward things. Individual-author personality of Lesya Ukrainka is exactly focused in her letters, in which it is possible to see and feel a man with its desires, tastes, own looks, on life, with spiritual values, with the attitude toward people in general and to the individuals in particular. Individual- author's features of Lesya Ukrainka's epistolary open up in her letters with all plenitude and variety of stylish registers, tints of the Ukrainian word. She had her concepts-expression for socializing with a grandmother, parents, relatives, with colleagues-writers, with friends.
There are many comparisons, proverbs, saying, adopted from different folk sources in Lesya Ukrainka's letters. Folk facilities always served as for masters of artistic word and unfailing source aesthetically beautiful and lingvistic experience. It touches Lesya Ukrainka's epistolary, in which folk elements often test individually author stylistic adaptation, and as a result they ornament an epistolary context not simply, but make it as vividly semantic support, depth ideological-thematic essence. Foreign folklore elements, reproducing the proper graphic arts, are organically intertwined in epistolary text of Lesya Ukrainka also -Russian, Byelorussian, Polish, Latin, Italian, French, German. An authoress testifies the use of acquisitions of world folk wisdom with her high level of domain and shows her ability to use many languages; presence of vivid thought, about ability well-aimed to describe any phenomenon with foreign lexical elements. Epistolary inheritance was deeply and exactly represented by linguistic perfection of figure of authoress. The texts of letters of Lesya Ukrainka testify to her orientation on the folk broadcasting of Ukrainians, speak about ability to use traditions of vocal etiquette of other people, about the unique individual manner of letter. Thus, linguistic personality of Lesya Ukrainka was formed not only due to high trade in artistic creation but also due to the individual-author to interpret of epistolary of the epoch.
Materials of correspondence of Lesya Ukrainka can be used with success in the context of subsequent researches of role of artist in forming and functioning of epistolary style of certain historical interval. Also the appropriate sign is seen as an expansion of directions of research of epistolary which brings into the decision of complex of the applied problems of representatives of communicating/adjacent spheres of scientific activity - philosophy, history, ethnography, psychology, sociology, didactics. Keywords: individual-author features, letter, epistolary style, the folk text.
Стаття надшшла до редащи 29 жовтня 2014 року
