CC BY
29Учет записки Тавршсъкого нацюнального ymeepcumemy iмет В. I. Вернадського. Сергя: Фшологгя. Сощальт комунтаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 65-68.
УДК 811. 161. 2'373
СЛОВОТВОРЧ1СТЬ ЛЕС1УКРАШКИ В ЕП1СТОЛЯРНОМУ ДИСКУРС1
Османова 3. С.
РВНЗ «Кримський ill.ш еи ери о-п едагог'тп ни уншерситет», Омферополь
E-mail: uakafedi afuiiiaiiiu
У стати розглянуто словотворчють Jleci Украшки в етстолярному дискурсц охарактеризовано структурно-семантичт та фунщюнально-стшистичш особливосп мовотворчосп авторки в цьому дискура. Зроблено спробу наблизитися до з'ясування визначення и внеску у розвиток украшсько! лиературно! мови. Етстолярний дискурс письменнищ мгстить лексичш шноваци р1зних частин мови (шенники, прикметники, д1еслова i т.д.), яю формуються на основ! вже ¿снуючих мовних MapKepiB. Етстолярна спадщина Jleci Украшки чпж> св1дчить про високу мовну шдготовку, глибою знания писемно-л1тературно1, розмовно! i фольклорно! стиий. Як i Bei и иопередники, найвидатнйш украшсью письменники, Леся Укра1нка прагнула до розширення можливостей украшського слова i смшиво вдавалася до мовотворчосп, використовуючи pi3Hi словотв1рш засоби й потенцшш можливосп украшського слова.
KiuoHoei слова: словотворчють, етстолярний дискурс, лист.
Творчють Jlcci Украшки е багатогранним та самобутшм явищем як в аспекп жанрово-стильовому, так i в лшгвютичному. Мова Jlcci Украшки в етстолярному дискура дуже багата розма!тими й нестандартними лексичними, синтаксичними й стшпстичними засобами.
Являючи собою пам'ятку icTopii' л1тературно1 мови, листи Jlcci Украшки викликають великий мовностшпстичний штерес досл1дник1в. Зокрема варто згадати пращ таких учених як О. I. GcJmmob. 1.1. Ковалик, Л. А. Булаховський, М. М. Пилинський, К. В. Ленець, Ж. Т. Ляхова, С. К. Богдан, С. А. Ганжа, П. С. Дудик, П. П. Плющ, Б. М. Кулик, С. Я. Ермоленко, Л. I. Мацько, М. Крупа, М. X. Коцюбинська та iHini.
Дослщження ешстолярного дискурсу Jlcci Украшки важливе для глибшого осмислення ушкально! творчо! особистост1 авторки, II високохудожньо! мовотворчо! палпри. Важливо схарактеризувати структурно-семантичш та функцюнально-стшпстичш особливосп MOBOTBopnocTi Jlcci Украшки в сгпстолярному дискура. що допоможе наблизитися до осягнення внеску авторки у розвиток украшсько! л1тературно! мови.
Наявна етстолярна спадщина Jlcci Украшки - це листи до oci6, що складали найближче оточення письменнищ: родинне (мати, батько, брати, сестри, родина М. П. Драгоманова, тт<а Олена Антошвна Тесленко-Приходько), л1тературне (I. Я. Франко, М. I. Павлик, О. Ю. Кобилянська, В. С. Стефаник, Над ¡я Кибальчич, О. С. Маковей, М. М. Коцюбинський, Б. Д. Гршченко, X. О. Алчевська, М. П. Старицький, В. М. Гнатюк, Ф. М. Колесса, А. Ю. Кримський та iHini, росшсью письменники i критики - В. О. Поссе, G. М. Чириков; громадсью дуяч\ -
В. Г. Крижашвсыса-Тучапсыса, учителыса народних шкш А. С. Макарова; етнограф1чна ком ¡а я та б1блютека Наукового товариства ¡мсш Шевченка у Львову багато шших оаб 1 установ).
Саме слово лист у Лса Украшки мае р1зш синошм1чш найменування: лист, листище, «книга», «ушверсал», карточка, одкритка, закритка, графшка. Так великий лист вона називае «книга» або листище \ нав1ть «ушверсал». «На «книги» не заежди е час, сила» [3, с. 152]. «Книга» твоя мене зовам не втомила. Ну, однак, / листище! Чи буде йому ктецъ?» [3, с. 378]. «Хотта я тоб1 написати другого дня теля написания «ушверсалу» до вах вас, але залтувалася 7 не написала» [3, с. 310]. Невелика листи називае карточками (це слово зафшеоване в словнику Б. Гршчснка ¿з значениям маленький лист - «письмецо»), одкритками, якщо писалися на вщкритих лжтвках \ нав1ть закритками. «Сьогодт я отримала твою карточку 7 просто аж здивуваласъ» - пише Леся Украшка до Л. Драгоманово1-Шишманово1. «Се еже остатня одкритка, а пот1м все «закритки» будутъ, а тепер ще гх не маю» [4, с. 352]. Зустр1чаемо ще один щкавий новотв1р - «графшка». (вщ гр. grapho - пишу). «Я така рада заежди, коли отримую «графшки» в¡6 мое! Лтег лтейног! Так вона славно дряпае заежди 7 такого багато р1зного наскребе» [3, с. 312].
Листи письменниця писала украшською мовою, лише зрщка росшською - до росшськомовних адресапв. Питания мови як найважлившо! ознаки нацюнально! свщомосп, етшчно! самобутност1 було надзвичайно важливим для Лса Украшки. Сво! думки, враження, оцшки сусп1льно-пол1тичних, наукових, культурних под1й \ звичайш побутов1 турботи вона передавала р1дною материнською мовою. Для письменнищ було принциповим з1знання: «школи ¡ншою мовою, як тшьки своею, л ист ¡в не писала к певне, не писатиму» [4, с. 91].
Ешстолярш Лссл Украшки складають листи найр1зномаштшшого стильового рспстру: «листи-розмови, листи-реценз11, листи-спогади, листи-д1алоги, листи-зв1ряння, листи-з1знання, листи-мр11» [3, с. 285]. Залежно в1д обставин, умов, ситуащй, настрою \ стану дупл авторка сама характеризуе лист: «довгий», «доежелезний», «спраежнт», «хватаний», «порядний», «безтолкоеий», «безладний», «фактичний», «тоеарисъкий», «короткий», «ласкаеий», «милий», «якийсъ аеторсъкий», «довге слово», «довга книга» тощо. Лексика ешетолярно! спадщини Лса Украшки переконливо евщчить про глибоке знания писемно-л1тературно1, розмовно! \ фольклорно! стихш, високу мовну культуру авторки. У II листах поеднуються розмовш вислови з книжними \ науково-тсрм1нолог1чними.
Леся Украшка тонко вщчувае потснц1йн1 можливост1 украшсько! мови \ при потреб1 вдаеться до творения нових ел ¡в або нових значень. Вмшня творити нов1 слова, можливо, передалося уелм дтш Косач ¡в вщ матер1 - видатно! письменнищ Олени Пч1лки. «Нас 7з Старицъким у ворожому табор1 прозвали навтъ «ковалями» за те, що ми допускаем змогу «кувати» нов1 слова, яких не вистачало в :итератур1». - згадуе О. Пчшка. Хоч сама Леся Украшка, висловлювала свое невдоволення тим, що дехто ладен уах нащадюв Пчшки I Старицького до 14 ко л ¡на вважати «ковалями, коли не сл1в, то хоч фраз чи еже не знаю там чого» [2, с. 387].
Егпстолярш письменнищ мютить лексичш шновацп р1зних частин мови (¡менниклв. прикметниклв. д1есл1в тощо), утворених баз1 ¡снуючих у мов1 лексем
суфшсальним та префшсально-суфшсальним способом. Наприклад: вигризка [2, с. 38], розклейка [2, с. 119], номерисько [2, с. 104] та ш. У листах представлено також оказюнашзми, утвореш способом осново- та словоскладання: настрофоби [4, с. 137], благоглупости [4, с. 33], воловодшня [4, с. 38], стгодощ [4, с. 56] таш.
У листах зустр1чаемо р1зш вар1анти ¿мен \ жарт1вливих пр1звисыс д1тей велико! \ дружно! родини Коса1пв. У само! Лса було бшыпе десятка р1зних ¿мен. Як вщомо, и офщшне ¡м'я - Лариса. Леся Украшка - псевдошм. Сестра Ольга згадуе: «Лесю до п 'яти роте звали Лосею, а тод1 вона перейменувалася на Лесю, бо не подобалося /м'я Лося [2, с. 429]. За нерозлучшсть ¡з старшим братом Михайлом !х називали одним сшльним ¡мснсм Мишолоае [2, с. 429]. Уже значно шзшше, дорослою, Леся Украшка ¡менуе сво!х двоюрщних сестру й брата - Раду (Ар1адну) \ Зорю (Св1тозара), д1тей М. Драгоманова - жарт1вливо-л1ричним Радоюри [2, с. 437]. У бшыпосп випадюв Леся сама була творцем р1зних жарт1вливих \ шжних ¿мен. Сестер \ брат1в називала тиграми, неграми, тигронеграми, та ш.: «Негритв ще раз цшую! Прощайте негритята! Уах тигронег/нв щиро цшую» [2, с. 54].
Мова л ист ¡в Лса Украшки невимушена, щира, образна завдяки наявносп в нш значно! кшькост1 емощйно забарвлено! лексики, в тому числ1 \ власних новотвор1в. Безперечно, користуючись тшьки листами, бо ще й доел не маемо словника мови твор1в Лса Украшки, важко з достов1рною точшетю визначити, що те чи шше слово введене Лесею Украшкою чи створене самост1йно.
Спостереження над лексикою ешетолярно! спадщини Лса Украшки переконливо евщчить про високу мовну шдготовку автора, глибоке знания писемно-л1тературно!, розмовно! \ фольклорно! стихш. Еп1столярна спадщина Лссл Укра!нки е блискучим зразком того, як можна \ треба волод1ти укра!нською мовою. Як 1 вел !! попередники, найвидатшпи украУнськл письменники, вона прагнула до розширення можливостей укра!нського слова \ см1ливо вдавалася до мовотворчостк використовуючи р1зн1 словотв1рн1 засоби й потенщйш можливост1 укра!нського слова.
Список лггератури
1. Власенко В. В. Мовна особиспсть Лес1 Украшки в ешетолярному дискури // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64). - № 1. Часть 2. - С. 349-354.
2. Украшка Леся. Листи. (1876-1897) /Леся Украшка // 31брання твор1в : у 12 т. - К.: Наукова думка,
1978.-Т. 10.-542 с.
3. Украшка Леся. Листи. (1898-1902) /Леся Украшка // 31брання твор1в : у 12 т. - К.: Наукова думка, 1976.-Т. 11.-480 с.
4. Украшка Леся. Листи. (1903-1913) /Леся Украшка // 31брання твор1в : у 12 т. - К.: Наукова думка,
1979.-Т. 12.-694 с.
Османова 3. С. Словотворчество Леси Украинки в эпистолярном дискурсе / 3. С. Османова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. - С. 65-68.
В статье рассмотрено словотворчество Леси Украинки в эпистолярном дискурсе, охарактеризованы структурно-семантические и функционально-стилистические особенности лексики ее писем. Сделана попытка приблизиться к уяснению вклада автора в развитие украинского литературного языка. Эпистолярный дискурс писательницы содержит лексические инновации разных частей речи (существительные, прилагательные, глаголы и т. д.), которые формируются на основе уже
существующих языковых маркеров. Эпистолярное наследие Леси Украинский четко свидетельствует о высокой языковой подготовке, глубокие знания письменной литературной, разговорной и фольклорной стихий. Как и все ее предшественники, выдающиеся украинские писатели, Леся Украинка стремилась к расширению возможностей украинского слова и смело экспериментировала, используя различные словообразовательные средства и потенциальные возможности украинского слова.
Ключевые слова: словотворчество, эпистолярный дискурс, письмо.
Osmanova Z. S. The word creation of Lesya Ukrainka in epistolary discourse / Z. S. Osmanova // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. - P. 65-68.
The article deals with the creation of words by Lesya Ukrainka in epistolary discourse. The critic characterized structurally, functionally semantic and stylistic peculiarities of Lesya Ukrainka linguistic creativity in the epistolary discourse and tried to define contribution of author into the Ukrainian literary language. Epistolary heritage of Lesya Ukrainka is rich. It consists of more than 750 letters, and their detection have not been exhausted. Epistolary of Lesya Ukrainka in the collected works in 12 volumes includes in 10 (1876-1897), 11 (1898-1902) and 12 (1903-1913) volumes. They are addressed for nearest family environment (mother, father, brothers, sisters,) and literary environment, as well as famous scientists, public and cultural figures.
The epistolary of writer contains lexical innovations different parts of speech (nouns, adjectives, verbs, etc.) are formed on the basis of existing language tokens.
Observations on vocabulary of epistolary heritage by Lesya Ukrainka demonstrate the high language training of author, her deep knowledge in writing and literary, spoken and folk elements.
Epistolary heritage of Lesya Ukrainka is a brilliant example of how we can and must speak Ukrainian. Like all its predecessors, the most prominent Ukrainian writers, she wanted to empower Ukrainian words and linguistic creativity, were easily resorted to using a variety of tools and wordforming potential Ukrainian words.
Keywords-, word creation, epistolary discourse, letter.
Стаття надШшла до редакци 20 листопада 2014року
