CC BY
26
УДК: 16.314-002-037-07-039.71:614.876]-053.2 1Безвушко Е. В., 2Лагода Л. С.
СУБ'СКТИВНА 0Ц1НКА СТ0МАТ0Л0Г1ЧН0Г0 ЗД0Р0В'Я Д1ТЬМИ,
ЯК1 ПР0ЖИВАЮТЬ НА ЕК0Л0Г1ЧН0 НЕСПРИЯТЛИВИХ ТЕРИТ0Р1ЯХ
1Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет ¡м. Данила Галицького (м. Льв1в) 2КЛПЗ «Луцька мiська клiнiчна стоматологiчна полшлшша» (м. Луцьк)
Дане дослщження е фрагментом планово! НДР кафедри терапевтично! стоматологи ФПДО ЛНМУ ¡м. Данила Галицького «Обфунтування профтакти-ки карieсу зубiв у дiтей, якi проживають в еколопч-но несприятливих умовах», № державно! реестрацп 0115Ы000036.
Вступ. За останнi роки, рiвень стоматолопчно! захворюваностi дiтей мае чiтку тенденцт до зрос-тання i варюе в залежностi вiд територп проживання та вкових груп [4,5,7,13]. Зростання рiвня захво-рюваностi на карieс пов'язане з низкою факторiв: незадовтьна гiгieна порожнини рота, нерацюналь-не харчування, низький соцiально-економiчний рi-вень життя, несприятливi фактори навколишнього середовища, порушення загально-соматичного здоров'я дiтей. Зокрема, Остапко О.1. (2010), Без-вушко Е.В. (2013) доведено, що стоматолопчний рiвень здоров'я дiтей, якi проживають на забрудне-них територiях низький i становить 50-57,2% [1,8]. У зв'язку з незрiлiстю захисних та адаптацмних механiзмiв дiти особливо чутливi до дм екопатоген-них факторiв. Cучаснi екологiчнi умови викликають зниження резистентност дитячого органiзму, що зумовлюе зростання рiвня соматично! та стоматолопчно! захворюваност [2,3,6].
На здоров'! дтей значно позначився i негативний вплив територм, що офiцiйно вщносяться до зони з пiдвищеним радюактивним забрудненням. До^-дженнями [2,9,10,11,12] встановлено високу ураже-нiсть карieсом зубiв у дiтей забруднених територiй. Зокрема, Савичук О.В., Немирович Ю.П. доказано, що у дтей, якi проживають на радiацiйнiй територп рiвень стоматолопчно! захворюваност е досить ви-соким, поширенють карieсу 15-рiчних пiдлiткiв до-сягае 97,89±1,47% при iнтенсивностi 7,25±0,17 [10].
Отже, аналiз лiтератури свщчить про значний вплив навколишнього середовища на стоматоло-гiчну захворюванiсть дтей Укра'ши. З огляду на це, впровадження диференцiйованих методiв профi-лактики вимагае оцiнювання чинникiв ризику ви-никнення карieсу з урахуванням репональних умов проживання дiтей.
Мета дослщження — оцiнка стоматолопчно-го здоров'я та чинниюв ризику виникнення карieсу зубiв у дiтей, якi проживають у рiзних умовах еколо-пчного навантаження за бвропейськими Ыдикато-рами стоматолопчного здоров'я.
0б'ект I методи дослщження. Проведено сто-матологiчнi огляди 920 школярiв, якi проживають на територп Волинсько! областi з рiзним характером
навколишнього середовища. Серед оглянутих були д™, якi проживають на територп, що пщдалися впливу радюактивного забруднення внаслiдок аварп на ЧАЕС (смт. Любешiв та Маневичi) та д™, що проживають на територп техногенного навантаження внаслщок вупльних викидiв (м. Нововолинськ) для порiвняння. При стоматологiчному оглядi реестру-вали КПВ постiйних зубiв, iндекс ппени порожнини рота Грiна- Вермiльйона (ОН1-Б) i кровоточивiсть ясен.
Анонiмне анкетування проведено серед дтей «ключових» вiкових груп 12 та 15 роюв (по 100 дтей у кожнiй групО з використанням модифiкованого опитувальника ВООЗ-2013, що мiстив по 10 питань з дектькома варiантами вiдповiдей, до прикладу: «не знаю» та «не пам'ятаю». В опитувальнику були представлен наступнi питання: суб'ективна оцiнка стану та зовншнього вигляду сво!х зубiв; випадки зубно! болi; вiдвiдування лкаря стоматолога; назва зубно! пасти та частота чищення зубiв; вживання солодощiв та свiжих фруктiв та шше. Аналiз отрима-них даних проводили методом визначення середых величин ЫдекЫв стоматологiчного статусу дiтей та вщсоткового спiввiдношення вiдповiдей на задан питання i можливих взаeмозв'язкiв поведiнкових факторiв зi станом зубiв.
Результати досл1дження та Тх обговорення. Результати оцЫки ураженостi карieсом зубiв показали, що у дтей, яю проживають на територi!, що пщдалися впливу радiацiйного навантаження, а саме в смт. Любеимв Ытенсивнють карieсу у 12-рiчних скла-дае 5,52±1,57 зуба, у 15-рiчних 7,35±1,35 зуба, вiд-повiдно у Маневицькому райоы данi результати ста-новлять 5,65±1,14 та 8,48±1,57 карiозного зуба та на територп техногенного навантаження м. Нововолинськ 4,36±1,11 зуба та 5,49±1,41 зуба вщповщно.
Як вщомо зовнiшнiй вигляд зубiв, певною мiрою вiдображаeться на психоемоцiйному стаы дiтей. На питання: «Як ви оцЫюете стан сво!х зубiв та ясен?» д™ вiдповiли по-рiзному. Бтьшють дiтей, в цiломy вiдповiли, що стан !х зубiв е «задовтьним», дещо менша частина школярiв оцЫила стан сво!х зубiв та ясен, як «хороший» (рис. 1).
Виявлено, що на радюактивно забруднених те-риторiях Любешова та Маневичiв 51% 12^чних школярiв оцiнили стан порожнини рота, як «задо-вiльний», та 38,3% серед дтей, що проживають на територп техногенного навантаження в м. Нововолинськ. Значно менша ктьюсть дтей, яю проживають на радюактивнм територi! вiдповiли, що стан !х
Рис. 1. В\дпов\д\ школяр\в на запитання: «Як ви оц\нюете стан своТх зуб\в та ясен?» ¡ндикатор О 5 (у %).
зуб1в хороший (19,1%) у пор1внянн1 з д1тьми з Ново-волинська (28,5%).
Д1ти 15-р1чного вку ¡з р1зних територм част0е оц1нюють стан зубiв, як задовiльний (Любешiв — 67,5%, Нововолинськ — 49,1%) шж хороший (16,6% i 41,05% вiдповiдно).
Досить важливим ¡ндикатором, який вiдображаe стоматолопчний статус е ¡ндикатор й2, що характе-ризуе наявнiсть зубно! болк Згiдно отриманих даних найчастiше протягом останнього року вщчували зубний бшь 12-рiчнi школярi радiоактивно забруд-нених Mаневичiв — 41,15% та 15-р1чн1 пiдлiтки смт. Любешова — 36,5%. Згщно результатiв анкетування 12 та 15-р1чн1 дiти техногенно забрудненого Ново-волинська значно рiдше вiдчували зубний бшь, що становить 18% та 20% вщповщно. Вщсоток дiтей, як1 нiколи не вiдчували зубний бшь майже однаковий 1 становить в середньому серед 12-р1чних школяр1в 26,81% та 15-р1чних 25,85% (рис. 2).
Отже, ц дан свщчать, що частий зубний бшь у д1тей радюактивно забруднених територм Любешова та Маневич1в ствпадае з досить високими показ-никами КПВ серед оглянутих д1тей.
Детальний анал1з наступного питання: «Чи задо-волеш ви виглядом сво!х зуб1в» показав, що в серед-
ньому 27,96% 12-р1чних та 29,73% 15-р1чних «задо-волеш» виглядом сво!х зуб1в (рис. 3). Виявилось, що найбшьший вщсоток д1тей, як «задоволеш» виглядом сво'|'х зуб1в проживае на територп техногенного навантаження м. Нововолинськ, що становить серед обох вкових груп, в середньому, 36,5%. Досить значний вщсоток д1тей стверджуе, що «не задоволеш» виглядом сво!х зуб1в. Так вщповши, в середньому, 50,5% 12-р1чних та 48, 97% 15-р1чних д1тей з радюактивно забруднених територм Любешова та Маневич1в. Досить значний вщсоток, серед анке-тованих д1тей оглянутих територм байдуже вщно-сяться до стану сво!х зуб1в (в середньому — 14,25% 12-р1чних та 14,33% 15-р1чних школяр1в).
Наступним досить важливим питанням в анкет було «Чи уникаете ви усм0ки через зовышнм ви-гляд сво'|'х зуб1в?». В середньому, на вс1х оглянутих територ1ях 38,21% 12-р1чних та 44,85% 15-р1чних д1тей уникають «посм1хатися» через зовшшшй ви-гляд сво'|'х зуб1в. Значно част0е уникають посм1шки д1ти радюактивно забруднених територм Любешова та Маневич1в — по вщношенню до д1тей Нововолин-ська (рис. 4).
Анал1з ¡ндикатора й5 «Чи доводилось вам про-пускати уроки через зубний бшь?» дозволяе вияви-
Рис. 2. Сп\вв\дношення 12 та 15-р\чних школяр\в, як\ протягом останн\х 12 м\сяц\в в\дчували зубний бшь (у %).
Ри^ З. Biднoшeння дo cтaнy cвoïx зyбiв шкoляpaми 12 тa 1б-poкiв (y %).
10 15 20 25 30 35 40 45 "уникають" не уникають"
Ри^ 4. Biдcoтoк 12 тa 1б-piчниx шкoляpiв, якi «yникaють» тa «^e yникaють» пocмiшки чepeз вигляд cвoïx зyбiв (y %).
ти нeдoлiки в пpoвeдeнi лiкyвaльнo-пpoфiлaктичниx зaxoдiв нa кoмyнaльнoмy piвнi cepeд дитячoгo нa-ceлeння. Peзyльтaти aнкeтyвaння дiтeй пoкaзaли, щo, в cepeдньoмy, 39,83% 12^чн^ дiтeй нa oглянy-тиx тepитopiяx пpoпycкaли зaняття чepeз нaявнicть зyбнoгo бoлю тa 30,16% нe пpoпycкaли. Haйбiльшe
тypбyвaв зу6НИЙ бiль д^й Любeшoвa тa Maнeвичiв — 45% тa 44% вiдпoвiднo. Cxoœa cитyaцiя cклaлacь i cepeд cтapшoклacникiв — 68,22% в^д^вши, щo пpoпycкaли ypo^ чepeз нaявнicть зyбнoгo бoлю, щo знaчнo бiльшe y пopiвняннi з д^ьми Hoвoвoлинcькa (55,1%) (pиc. б).
Ри^ б. Cпiввiднoшeння 12 тa 1б-piчниx шкoляpiв, яким дoвoдилocь nponyc^™ зaняття чepeз зу6ний бiль (y %).
Pиc. б. Чacтoтa вщвщувгння шкoляpaми 12 тa 15 poкiв лiкapя cтoмaтoлoгa (y %).
Taблиця. том. Haйчacтiшe вiдвiдyвaли cтoмaтoлoгa
Peжим чищeння зу6Гв дГтьми 12 ra 15-poкiв (y %) дiти м. ^^л^ы^ (36,5% тa 38,9% шд-
пoвiднo).
Micцe пpoвeдeниx дocлiджeны 0чeвиднo, щo дiти paдioaктивнo зaбpyд-
cмт м H0B0- нeниx тepитopiй дocить пoгaнo пpoiнфop-Maнeвичi вoлинcык мoвaнi пpo чacтoтy пpoфiлaктичниx oглядiв y 12 2 25 лiкapя cтoмaтoлoгa.
З дaниx oпиcoвoï лiтepaтypи вiдoмo, щo
20,45 38
80 23 46,25
Biкoвi гpyпи Iндикaтop (A1) (в porax) чищeння зyбiв
cмт. Любeшiв
12 12
15 15
Hiкoли Двa paзи
Ыголи Двa paзи
7,5 25 5
30,75
зyбнa бляшга, нaлiт cпpияють виникнeнню кapioзнoгo пpoцecy. Kpитичнoмy нaкoпи-чeнню зyбнoгo нaльoтy мoжнa зaпoбiгти зa дoпoмoгoю peгyляpнoгo чищeння зyбiв тa
Pиc. 7. Пpoцeнт дiтeй, ùo викopиcтoвyють
Hacтyпний iндикaтop, дae змoгy пpocлiдкyвaти зa чacтoтoю вiдвiдyвaння дiтeй лiкapя cтoмaтoлo-гa. Ha питaння: «Cкiльки paзiв ви xoдили дo cтoмa-тoлoгa пpoтягoм ocтaнньoгo poi<y» дiти oбcтeжeниx тepитopiй вiдпoвiли пo-piзнoмy. Дocить вaгoмий вiдcoтoк дiтeй, в cepeдньoмy, вiдпoвiли, щo взaгaлi нe вiдвiдyвaли cтoмaтoлoгa пpoтягoм ocтaнньoгo poкy — 32,33% тa 34,08% вiдпoвiднo (pиc. б). Дeщo мeнший вiдcoтoк шкoляpiв вiдпoвiв, щo вiдвiдye cto-мaтoлoгa oдин paз — 26,93% 12-piчниx тa 31,43% 15-piчниx дiтeй. Двa paзи пpoтягoм ocтaнньoгo poкy xoдили дo cтoмaтoлoгa 25,43% 12-piчниx тa 25,93% 15-piчниx шкoляpiв, щo е дocить низьким peзyльтa-
зу6нГ пacти з фтopoм тa бeз фтopy (y %).
вiдпoвiднo дoтpимaнням гiгieни пopoжнини poтa. B тэблиц пpeдcтaвлeнi вiдпoвiдi дiтeй нa зaпитaння: «Як чacтo ви чиcтитe cвoï зуби?». Bиявлeнo, щo, в cepeдньoмy, нa paдioaктивнo зaбpyднeниx тepитopi-яx лишe 22,72% 12-piчниx тa 26,87% 15-piчниx д^й дoтpимyютьcя peкoмeндoвaнoгo peжимy чищeн-ня зyбiв 2 paзи нa дeнь. B м. Hoвoвoлинcьк знaчнo бiльшa кiлькicть дiтeй чиcтить зуби двa paзи нa дeны (38% тa 46,25% вiдпoвiднo). 0кpiм тoгo виявлeнo, щo знaчнa кiлькicть дiтeй, як пpoживaють нa тepитo-piяx, щo пiдпaли пiд paдiaцiйнe нaвaнтaжeння н^ли нe чиcтять зуби (8,12%).
Рис. 8. Частота вживання солодких продукт1в серед анкетованих д1тей (у %).
Отже, в цтому, прослщковуеться незначний вщ-соток д1тей на дослщжуваних територ1ях, як дотри-муються 2-х разового чищення зуб1в, що совпадав 3i зменшенням пропорцп д1тей 3i здоровими зубами.
Загальновщомо, що одним з найефективнших засобiв первинно! профiлактики карieсу, е фтори-ди, за умови !х постiйного надходження до оргаыз-му або мюцевого нанесення на зуби. Hайзручнiшим методом надходження фторидiв до тканин зубiв е використання фторвмiсних зубних паст. Серед анкетованих школярiв найбтьше фторвмiснi пасти використовують школярi м. Нововолинськ (36,5% 12-рiчних та 43,3% 15^чних вiдповiдно) (рис. 7). В середньому на доогмджуваних нами територiях 32,55% 12-рiчних та 41,44% 15^чних дiтей вщповг ли, що користуються пастою без фтору. Досить ва-гомий вiдсоток 12 та 15^чних школярiв взагалi не знають, яку зубну пасту вони використовують. Оче-видним е той факт, що серед оглянутих нами школя-рiв, якi використовують зубнi пасти з фтором Ытен-сивнiсть ураження карieсом нижча.
Aналiз таких iндикаторiв, як «режим чищення зубiв» та «використання зубних паст» показав, що значний вщсоток обстежених дтей е досить нео-бiзнаними в планi ппени порожнини рота, наявнос-тi та використання певних профтактичних засобiв. що свщчить про недолiки в проведены комунальних
програм профтактики карieсу зубiв серед дiтей 12 та 15-роюв на територiI Волинського регiону.
Досить важливим фактором, який сприяе росту карюзного процесу е частота прийому вуглеводно! Тж1, а особливо солодких продукпв, напо!в, що в сис-темi EGOHID числиться, якi шдикатор В1. Результати нашого дослiдження свщчать, що значний вiдсоток анкетованих школярiв на оглянутих нами територiях зловживають солодким та вживають його практично щоденно (рис. 8). В середньому 46,16% 12^чних та 42,33% 15^чних дггей вщповти, що споживають солодке щодня. Найменше вживають солодке дiти м. Нововолинська 25% та 20% вщповщно. В середньому 47% опитуваних вiдповiли, що вживають солодке рщко.
Висновок. Таким чином, аналiз результатiв ано-нiмного анкетування по опитувальнику В003-2013 свiдчить про високу специфiчнiсть та Ыформатив-нють показникiв, дозволяе визначити найважливiшi поведiнковi та iншi фактори, що негативно вплива-ють на розвиток карюзно! хвороби. Aналiз Ыдикато-рiв дае змогу оцiнити стоматологiчне здоров'я дггей та моыторинг ефективностi програм первинно! профтактики карieсу зубiв.
Перспективи подальших досл1джень поляга-ють в науковому обфунтуваны пiдходiв до профтактики стоматолопчних захворювань у дтей, якi про-живають в рiзних екологiчно несприятливих умовах.
Л1тература
3.
4.
Bezvushko E.V. Profilaktyka kariiesu u ditei, yaki prozhyvaiut u nespryiatlyvykh umovakh dovkillia / E.V. Bezvushko // Visnyk problem biolohii ta medytsyny. — 2014. — Vyp. 3, Tom 2 (111). — S. 338-341.
Henetychni ta biokhimichni markery prohnozuvannia vazhkosti perebihu stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei iz ekolohichno nespryiatlyvykh rehioniv / O.Z. Hnateiko, N.S. Luk'ianenko, M.A. Luchynskyi [ta in.] // Nauk. visnyk Nats. med. un-tu im. O.O. Bohomoltsia. — 2007. — Spetsvypusk. — S. 55-58.
Imuno-adaptatsiini mozhlyvosti dytiachoho orhanizmu v umovakh ekolohichnoho zabrudnennia / H.S. Chaikovska, O.Z. Hnateiko, M.A. Luchynskyi, N.S. Luk'ianenko // Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia. — 2011. — T. 73, № 4. — S. 67-71. Kaskova L.F. Poshyrenist zuboshchelepnykh anomalii ta stan tverdykh tkanyn zubiv i tkanyn paradonta v ditei 11-16 rokiv / L.F. Kaskova, N.M. Taranenko // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. - 2005. - № 1. - S. 51-54.
Kazakova R.V. Riven stomatolohichnoi zakhvoriuvanosti u pidlitkiv m. Uzhhorod / R.V. Kazakova, V.S. Melnyk, L.F.Bulei // Visnyk stomatolohii. - 2012. - № 4. - S. 103-105.
Navkolyshnie seredovyshche i stomatolohichne zdorov'ia ditei Ukrainy / L.O. Khomenko, O.I. Ostapko, N.V. Bidenko, O.O. Tymofieieva // Arkhiv klinichnoi medytsyny. — 2004. — № 1. — S. 82-85.
7. Nazarian R.S. Zabolevaemost karyesom zubov u detei 8-9 h. Kharkova / R.S. Nazarian, N.N. Udovychenko, K.Iu. Spyrydonova // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. — 2013. — № 3. —S. 96-97.
8. Ostapko O.I. Vzaiemozviazok khimichnoho skladu emali ta stanu tverdykh tkanyn postiinykh zubiv u ditei, yaki postiino meshkaiut v umovakh nyzkoho rivnia sumarnoho zabrudnennia dovkillia / O.I. Ostapko // Klinichna stomatolohiia. — 2015. — № 1. — S. 45-50.
9. Pokaznyky obminu kaltsiiu, yak markery manifestatsii ta vazhkosti perebihu stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei iz ekolohichno zabrudnenykh raioniv Ivano-Frankivskoi oblasti / O.Z. Hnateiko, N.S. Luknianenko, M.A.Luchynskyi [ta in.] // Tezy yuvileinoi mizhnar. nauk-prakt. konf. «Stomatolohiia — vchora, sohodni i zavtra, perspektyvni napriamky rozvytku». — Ivano-frankivsk, 2009. — S. 73.
10. Savychuk O.V. Klinichnyi perebih kariiesu u ditei, yaki meshkaiut v ekolohichno nespryiatlyvykh rehionakh / O.V. Savychuk, Yu.P. Nemyrovych, I.M. Holubieva // Tezy yuvileinoi mizhnar. nauk-prakt. konf. «Stomatolohiia — vchora, sohodni i zavtra, perspektyvni napriamky rozvytku». — Ivano-frankivsk, 2009. — S. 86-87.
11. Savychuk O.V. Stan tkanyn paradontu u meshkantsiv ekolohichno nespryiatlyvykh rehioniv Ukrainy / O.V. Savychuk, Yu.P. Nemyrovych, I.M. Holubieva // Aktualni pytannia stomatolohii sohodennia: materialy nauk-praktiu konf., m. Ternopil, 19 lystopada 2010 r. — Ternopil, 2010. — S. 16-17.
12. Smoliar N.I. Urazhenist zubiv kariiesom ta yoho profilaktyka u ditei v umovakh pidvyshchenoho radiatsiinoho fonu / N.I. Smoliar, Z.R. Pryzhko // Visnyk stomatolohii. — 1995. — № 4. — S. 285-287.
13. Yakovleva N.N. Zabolevayemost kariyesom zubov detskogo naseleniya Donetskoy oblasti / N.N. Yakovleva, Ye.V. Sirotkina // Visnyk problem biolohii ta medytsyny. — 2009. — № 3. — S. 177-179.
14. Euro Barometr 72.3 Report. Oral Health, TNS, Brussels. — 2010. — 90 p.
УДК: 616.314-002-037-07-039.71:614.876]-053.2
СУБ'еКТИВНА 0Ц1НКА СТ0МАТ0Л0Г1ЧН0Г0 ЗДОРОВ'Я Д1ТЬМИ, ЯК1 ПРОЖИВАЮТЬ НА ЕК0Л0Г1ЧН0 НЕСПРИЯТЛИВИХ ТЕРИТ0Р1ЯХ Безвушко Е. В., Лагода Л. С.
Резюме. В данм публкацп представлено результати аноымного анкетування школяр1в 12 та 15 роюв, як проживають на територп, що пщдалися впливу радюактивного забруднення внаслщок аварИ' на ЧАЕС (смт. Любеимв та Маневич^ та д1ти, що проживають на територп техногенного навантаження внаслщок вупльних викид1в (м. Нововолинськ) за допомогою бвропейських ¡ндикатор1в стоматолопчного здоров'я. Було вияв-лено високу ¡нформативнють та специф1чнють стоматолопчних ¡ндикатор1в здоров'я порожнини рота. Дан ряду бвропейських ¡ндикатор1в можуть бути суттевим доповненням до репональних систем моыторингу та програм первинноУ профтактики стоматолопчних захворювань порожнини рота.
Кпючов1 слова: ¡ндикатори, стоматолопчне здоров'я, оцшка стоматолопчного здоров'я д1тей.
УДК: 616.314-002-037-07-039.71:614.876]-053.2
СУБЪЕКТИВНАЯ ОЦЕНКА СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ДЕТЬМИ, КОТОРЫЕ ПРОЖИВАЮТ НА ЭКОЛОГИЧЕСКИ НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ ТЕРРИТОРИЯХ Безвушко Э. В., Лагода Л. С.
Резюме. В данной публикации представлено результаты анонимного анкетирования школьников 12 и 15 лет, проживающих на территории, подвергшейся воздействию радиоактивного загрязнения вследствие аварии на ЧАЭС (пгт. Любешов и Маневичи) и дети, проживающие на территории техногенной нагрузки вследствие угольных выбросов (г. Нововолынск) с помощью европейских индикаторов стоматологического здоровья. Была обнаружена высокая информативность и специфичность стоматологических индикаторов здоровья полости рта. Данные ряда европейских индикаторов могут быть существенным дополнением к региональным системам мониторинга и программам первичной профилактики стоматологических заболеваний полости рта.
Ключевые слова: индикаторы, стоматологическое здоровье, оценка стоматологического здоровья детей.
UDC 616.314-002-037-07-039.71:614.876]-053.2
SUBJECTIVE ASSESSMENT OF DENTAL HEALTH OF CHILDREN, RESIDING IN ECOLOGICALLY UNFAVORABLE AREAS
Bezvushko E. V., Lahoda L. S.
Abstract. In recent years, the level of dental morbidity in children has clear upward trend and varies depending on the area of residence and age groups. The increase in the incidence of caries is associated with several factors: poor oral hygiene, poor nutrition, low socio-economic quality of life, adverse environmental factors, breach general physical health of children. Analysis of the literature shows a significant environmental impact on the incidence of dental children.
The aim of the research — assessment of dental health and risk factors of dental caries in children living in different conditions of environmental stress on European indicators dental health.
Object and methods of the research. We conducted the comprehensive dental examination of 920 children residing in the territory exposed to radioactive contamination from the Chernobyl accident (Str. Lyubeshiv and Man-evichi) and children living in the anthropogenic impact due to carbon emissions (m. IPB). If the dental examination recorded CPV permanent teeth, oral hygiene index Hrina-Vermilyona (OHI-S) and bleeding gums. An anonymous
survey conducted among children «core» ages 12 and 15 years (100 children in each group) using a modified questionnaire WHO 2013.
Result of the research. Evaluation results infestation caries showed that children living in the territory exposed to radiation exposure, such as in the village. Lyubeshiv intensity of caries in 12-year-old is 5,52±1,57 teeth, 15-year-old tooth 7,35±1,35, respectively Manevitskiy area these results are 5,65±1,14 and 8,48±1,57 carious tooth and the territory of anthropogenic impact. IPB tooth 4,36±1,11 and 5,49±1,41 respectively tooth. Most of the children said that the state of their teeth is «satisfactory», slightly smaller portion of students evaluated the condition of their teeth and gums, as «good». Revealed that the contaminated territories Lyubeshov Manevichi 51% and 12-year-old students rated oral health as «satisfactory», and 38.3% of children living in the technological burden in. IPB. According to the data obtained frequently during the last year experienced a toothache 12-year-old students radioactively contaminated Manevichi — 41.15% and 15-year-olds village. Lyubeshov — 36.5%. According to the survey results of 12 and 15-year-olds techno genic pollution Novovolynska much less experienced toothache, representing 18% and 20% respectively. On average, contaminated areas only 22.72% 12 26.87% per annum and 15 year old children followed the recommended treatment brushing 2 times a day. In the city. IPB significantly more children clean their teeth twice a day (38% and 46.25% respectively). Also found that a significant number of children living in areas subjected to radioactive load never brush their teeth (8.12%). Among the surveyed students most students use fluoride toothpaste m. IPB (36.5% of 12-year and 43.3% of 15 years).
Conclusion. Analysis of the anonymous survey questionnaire on WHO 2013 shows a high specificity and informative indicators to determine the most important behavioral and other factors affecting the development of carious disease.
Keywords: lights, dental care, evaluation of dental health of children.
Рецензент — проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 01.06.2017 року
