CC BY
27
Only 46 restorations (13.2%) have received Romeo rating (code R) for the excellently performed restoration of contact points, which were on the border of the occlusal and middle third of the contact surfaces of restored and adjacent teeth and at a distance of 1.5-2 mm from the occlusal surface of the grinder teeth crowns were slightly displaced in the vestibular direction. In such cases the point or plane contact between the restoration and adjacent tooth was determined. Satisfactory contact points were identified in 113 restorations (32.4%) which have received the genaral Sierra assessment. The contact point was partially opened in 34 (9.7%) restorations, floss was easily pushed while starting the movement, and then tore (SCO code). The flattened contact points (SFA code) in the vestibular direction were diagnosed in 41 cases (11.8%) of the restorations. The contact points flattened in the oral direction (SLG code) were diagnosed in 38 cases (10.9%) of restorations. Non-functional contact point was identified in 133 (38.1%) restorations and got low Tango grade. The contact point disorders were revealed in 89 restorations that amounted to 25.5% (TCO code). This assessment was also given to 44 restorations (12.6%) with reduced interproximal cervical area and the adjacent tissues damage (TPX code). The critical low quality level was determined in 57 (16.3%) of restorations out of the total number, they have been partially destroyed, moving or even were absent. The restorations got the low grade according to Viktor criterion (VPN code).
Conclusions. The assessment based on the clinical criteria «anatomic form» and «condition of contact points» identified the main disadvantages of restorations on contact surfaces of grinder teeth: the presence of anatomical and functional deficiency of the contact points; neglection of important anatomical structures modeling such as marginal crests, interdental embrasures; reactive soft tissues inflammation adjacent to the restoration and changes in the volume of the interdental papillae, architectonic disorders of the whole interdental space.
Prospects for further research. The investigation and improvement of restoration approaches to the contact surfaces of grinder teeth in patients with generalized parodontitis with the development of the appropriate clinical algorithm will be carried out further.
Keywords: grinder teeth, contact surfaces, caries, restorations, clinical evaluation, generalized parodontitis.
Рецензент — проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 01.02.2017 року
© Черепюк О. М.
УДК 618-084 + 616.314-002 + 613.954 Черепюк О. М.
ДВОХР1ЧНИЙ ДОСВ1Д ПРОФ1ЛАКТИКИ КАР1ССУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ДОШКШЬНОГО В1КУ
ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет»
(м. 1вано-Франк1вськ)
avakov777@gmail.com
Представлене наукове доотдження е фрагментом планово! науково-дослщно! роботи «Медико-бюлопчна адапта^я дггей 3i стоматолопчною пато-лопею в сучасних еколопчних умовах», № державно! реестраци 018U010993.
Вступ. Серед рiзних верств населення у рiзних регюнах земно! кум, навггь у високо розвинутих кра!нах, розповсюдженють карiесу серед дггей коливаеться вщ 1 до 70% i вище. Пщтвердженням цьому е дан доотдження Jackson Brown L. проведе-ного у дтей 3i США вком вщ 2 до 6 роюв, як свщчать про недостатнм об'ем профтактичних заходiв [17]. Ця проблема стосуеться i рiзних репоыв Укра!ни. До прикладу, в центральних областях Укра!ни розповсюдженють карiесу становить 48% при штенсивност карюзного ураження 1,09-2,5 зуба, натомють, в захщних областях Укра!ни показник розповсюдження - 97%, а штенсивнють карюзного ураження - 7,1 зуба. В зв'язку з таким широким розповсюдженням карiесу серед дтей, останнм становить велику со^альну проблему охорони здоров'я в цтому свт загалом. Це пояснюеться тим, що зубо-щелепова система у дитини знаходиться постмно в фазi дуже активного росту, в зв'язку iз цим вона надзвичайно чутлива як до дм екзо- та i ендоген-
них факторiв. Рiзного роду фiзичнi, хiмiчнi i бюлопчы фактори носять глобальний характер з тенден^ею до подальшого зростання, практично адекватно до промислового спаду i складно! еколопчно! ситуацп в Укра!нг Свщченням цього е результати доотдження ряду авторiв, як вказують на те, що поширенють карiесу вже серед дтей 3 роюв, що проживають в еколопчно несприятливих районах захщно! Укра!ни, становить 42,7%, при штенсивност ураження 1,61 бали [1,2,8,12,4].
^м того, результати епщемюлопчних доотджень свщчать про незадовтьний стан загальносоматичного здоров'я дтей з тенден^ею до подальшого зростання захворюваностг Так, у 2003 роц поширенють захворювань в Укра!ы у дггей вком до 14 роюв складала 1745,86 на 10000 дгтей проти 1343,6 в 1990 рощ (МОЗ Укра!ни, 2004). Вра-ховуючи сощальний характер проблеми виршення !! не може бути одностороным. Необхiдна стандар-тизацiя пiдходiв у профтактищ i лiкуваннi карiесу зубiв у дiтей, розробка нових методiв дiагностики, а головне, це створення комплексних програм профтактики i л^вання на державному рiвнi, якi ютотно дешевшi нiж витрати на терапевтичну, хiрургiчну та ортопедичну стоматологiчну допомогу.
Не дивлячись на числены розробки у профтактиц Kapiecy 3y6iB, застосування фтору стало bîxoio i одним i3 основних зacобiв захисту стоматолопчного здоров'я дитячого населення. На сьогодн з'ясовано, що початкова кapiоcтaтичнa дiя фтору pеaлiзyeтьcя тiльки пicля пpоpiзyвaння зyбiв. Саме використання фтору на поверхнях зyбiв забезпечуе додатковий захист вщ кapiecy у дiтей, що проживають на територп, як з високим так i низьким вмютом фтору у питнм водi. Так, за даними Заволоки Н.Н. та Савичук О.В. у еколопчно несприятливих районах бщних на вмют фтору в питнм водi, призначення фторвмюних зacобiв ендогенно потpiбно проводити, а недостатнють фтоpидiв у водi можна компенсувати призначенням зубних паст з фтором [3,9,10]. Пщтвердженням цього e i дан доcлiдження Улiтовcького С.Б., Шаковец Н.В. та Терехово! Т.Н., як наголошують на тому, що за остан-нi роки в сучасних умовах життя фтоpпpофiлaктикa з використанням фторвмюних зубних паст вийшла на перше мюце, а !хне призначення, залежно вiд низки фaктоpiв ризику окремих груп дiтей, визначаються iндивiдyaльно [13,16]. На думку Сарап Л.Р застосування зубних паст з високим вмютом aмiнофтоpидiв та фториду натрю скорочуе строки pемiнеpaлiзaцiï та пщвищуе киcлотоcтiйкicть емaлi зyбiв [11,19]. Jocianelle Maria Felix стверджуе, що профтактичы засоби для дiтей з кapiecом, тaкi як гелi, використання фторизованих зубних порошюв разом з професмною гiгieною (3-4 рази на рк) та навчанням догляду за ротовою порожниною, мають вагомий вплив на процес розвитку кapiecy. Дослщник вважае необхiдним зосередитись на заходах, як б пом'якшували негативний вплив кapiecy, кpiм pеcтaвpaцiйного лiкyвaння [18].
За останн роки pозyмiння мехaнiзмiв дiï фтору дещо змiнилиcь. Так, згщно сучасних даних, iони фтору, що оточують зуб, блокують демiнеpaлiзaцiю, стимулюють pемiнеpaлiзaцiю та беруть участь в утворенн фтористого кaльцiю. Сам фтористий кальцм оciдae на поверхн емaлi та веде себе стабтьно за рахунок нaявноcтi в ротовм piдинi поверхнево-адсорбованих iонiв гiдpофоcфоpy. Однак, коли змшюеться рН ротово! рщини в кислу сторону, проходить зниження концентраци iонiв гiдpофоcфоpy, що, в свою чергу, сприяе вивiльненню юыв фтору з шару фтористого кальцю. Виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок - фтористий кальцм виступае в pолi рН-регульованого резервуару фтоpидiв, тобто е джере-лом свобщних iонiв фтору. Тому цей факт i пояснюе застосовування ряду фтормютних пpепapaтiв, як загально патогенетичного л^вання кapiecy зyбiв у дггей. Проведений ряд наукових доcлiджень вказуе на незначну ефективнють пpепapaтiв з вмютом неоргаычних фтоpидiв, де позитивы юни не ви-конують транспортну функцю, а пасивно розподг ляються по поpожнинi рота. Тому, були розроблен препарати, в яких замють неоpгaнiчних фтоpидiв мicтятьcя фтоpaмiни, юни яких виконують, як транспортну функцю, так i активним способом розпо-дiляютьcя на повеpхнi емал^ забезпечуючи утво-рення в емaлi гiдpокcифтоp- та фтоpaпaтитiв. Так, дан чотиpьохpiчного KJliнiчного спостереження Терехово! Т.Н. вказують на те, що у дтей з низькою
iнтенсивнiстю Kapiecy тимчасових 3y6iB максималь-ний кapiecпpофiлaктичний ефект був досягнутий з лаком, що мютив фтоpaмiни, а в дтей з високою iнтенcивнicтю кapiecy тимчасових зyбiв - з лаком «Bifluorid 12» (VOCO) [5]. За даними дослщження ЛобовкiноI Л.А. застосування препара^в для аплг кaцií «Remin Pro» та «Bifluorid 12» (VOCO) протягом трьох сеанЫв з Ытервалом в один тиждень, суттево зменшуе pозмip та кiлькicть вогнищ демiнеpaлiзaцiI емaлi зyбiв [6,7]. Дaнi Хамедеево! А.М. та Хоменко Л.О. щодо застосування зубних паст з стаб!тзованим фторидом олова та гексаметафосфатом натрю, свщчать про вipогiдне зниження ктькост виявлених демiнеpaлiзовaних дiлянок емaлi постмних зyбiв та покращення гiгieнiчних показниюв ротово! порожнини у дiтей та пщлгшв [14,15].
Анaлiзyючи вище вказане, варто вiдмiтити, що кapiec тимчасових зyбiв у дiтей залишаеться одыею з нaйвaжливiших проблем у дггей дошктьного вiкy, причиною яко! е багатограннють етiологiчних та патогенетичних фaктоpiв. Завдяки цим факторам кapiec тимчасових зyбiв у дiтей як в свт, так i в Укра!ы високо розповсюджений та пpотiкae iз значною iнтенcивнicтю ураження твердих тканин, на фон по-рушення бiохiмiчних, iмyнологiчних та pеологiчних покaзникiв ротово! рщини. Саме це спонукало нас на розробку л^вально-профтактичного комплексу при кapieci зyбiв та його апробацю серед дiтей 3-ох pокiв у дошюльних закладах м. lвaно-Фpaнкiвcькa.
Мета дослщження. ОцЫити якicть впровадженого протикарюзного л^вально-пpофiлaктичного комплексу в дтей дошкiльного вiкy.
Об'ект i методи дослщження. Для виконання поставлено! мети було проведено спостереження за 200 дгтьми вком 3 роки. Для визначення ефективност застосованого л^вально- профтактичного
комплексу (ЛПК), yci дiти були подтеы на 2 групи, а саме: основну групу - 120 дтей, та контрольну групу - 80 дггей. Дгтм основно! групи проводились лiкyвaльно-пpофiлaктичнi заходи, що включали: навчання батьюв та дггей правилам ппеычногодогляду за ротовою порожниною та професмна ппена; «Урок здоров'я»; покриття твердих тканин зyбiв препаратом для глибокого фторування «Глуфторед» («ВладМива», Роciя); д™м iз високим та дуже високим piвнем iнтенcивноcтi кapiecy призначали для чищення зyбiв зубну пасту з високим вмютом aмiнофтоpидiв, 500 ppm «AMIFLUOR» («R.O.C.S», Роciя); дiтям iз серед-нiм та низьким piвнем iнтенcивноcтi кapiecy, рекомендовано зубну пасту «MINERALIN Kids» («R.O.C.S», РоЫя, iз загальний вмicтом aмiнофтоpидiв - 250 ppm); уЫм дiтям проводилася герметиза^я фicyp iз використанням герметика «Fissurit FX» («VOCO»). На першому pоцi спостереження кpaтнicть контроль-них оглядiв була 4 рази на рк для дiтей з високим та дуже високим piвнем Ытенсивност кapiecy, та 3 рази на рк для дггей з низьким та середым piвнем Ытен-сивност кapiecy. Пiд час контрольного огляду пюля контролювання чищення зyбiв проводили аплкацп фтоpвмicного лаку «Bifiuorid-12» («VOCO») з метою флюоризацп, а один раз на рк - покриття зyбiв препаратом для глибокого фторування «Глуфторед» («ВладМива», РоЫя). Дгтям з високим та дуже високим piвнем Ытенсивност кapiecy призначали
НОсновна група □ Контрольна група
кп
Початок дослщження 1----- --/
1 piK теля впровадження ЛПК
2 роки П1СЛЯ впровадження ЛПК
Рис. 1. Iнтенсивнiсть Kapiecy 3y6iB в процесi спостереження (в балах).
ендогенно «iMyHopic» («Doppel Farmaceutici S.r.l.», Iталiя). Це було пов'язано з тим, що у бiльшостi дгтей з множинним карieсом була незадовтьна ririeHa порожнини рота, фiсури були покрит iнтенсивним шаром зубного нальоту, в результатi чого був ризик процеЫв демiнералiзацiI та порушення дозрiвання емалi.
У контрольнiй групi дтей проводилося гiгieнiчне навчання по догляду за порожниною рота, рекомендовано зубы фторвмюы пости, та здмснювалося опрацювання твердих тканин зубiв фторвмiстним лаком «Белак-F» («ВладМива», Росiя).
Окрiм того, у вЫх групах дiтей, без виключення, проводилося л^вання карieсу згщно протоколiв надання медично! допомоги д™м за спецiальнiстю «терапевтична стоматологiя» (наказ МОЗ Укра-!ни № 566 вщ 23.11.2004 р.). Пломбування карюзних порожнин проводили iз використанням слоюномерного цементу «FUJI IX GP» (виробництва «GC», Японiя).
Оцiнку ефективностi ЛПК проводили за об'ективними показниками ¡нтенсивност ураженос-тi зубiв карieсом: оцшено кп, рiвнi iнтенсивностi та прирют iнтенсивностi карiозного процесу, визнача-
!нтенсивнють Kapiecy у д1тей з р1зним йог
ли стан гiгieни ротово! порожнини до i пiсля впровадження ЛПК та оцЫено карieспрофiлактичний ефект пiсля здiйснення профiлактичних заходiв. Отриманi результати опрацьованi статистично за допомогою критерю Стьюдента.
Результати доcлiдження та 'Гх обговорення. Отже, штенсивнють карiозного процесу в основнiй груп до впровадження ЛПК склала 3,10±0,13 зуба, у контрольнiй групi, значення даного показника становило 3,13±0,16 зуба. Слщ зауважити, що вщмшност мiж групами не виявлено, тобто, за середыми значенням ¡нтенсивност карieсу групи мiж собою на початку дослiдження були умовно рiвноцiннi (р>0,05). Аналiз рiвнiв iнтенсивностi карieсу до впровадження ЛПК в основый та контрольнiй груп показав, що високий та дуже високий рiвень iнтенсивностi виявлено в 20±3,66% випадкiв i, вiдповiдно, 21,25±4,61% дiтей, середнiй - у 48,33±4,58% i 53,75±5,61% та низький - у 31,67±4,26% та 25±4,87% дтей вiдповiдно. Суттево! рiзницi мiж групами не виявлено (р>0,05).
Проте, через рк пiсля впровадження ЛПК штенсивнють карiесу в групах дещо зросла, по вщношенню до початкового значення i склала в основнiй та контрольна групi 3,22±0,13 i 3,32±0,15 зуба вiдповiдно (р>0,05). Слiд зазначити i те, що отриманi показники через рк спостереження не в^^знялися вiд своТх початкових значень та мiж собою (р>0,05) (рис. 1).
Через 2 роки спостереження пюля впровадження ЛПК штенсивнють карiесу в основый групi склала 3,35±0,12 зуба, що суттево не в^^знялась вщ попереднiх показникiв, отриманих на початку дослщження, так i через рк пюля впровадження ЛПК (р>0,05). Натомють, у контрольнiй групi iнтенсивнiсть карiесу зросла, у порiвняннi з показниками отриманими на початку дослщження та через рк пюля впровадження ЛПК до 3,87±0,14 зуба (р<0,01, р<0,05). Окрiм того, даний показник контрольно! групи був вищим у 1,15 рази, в порiвняннi з аналопчним показником, отриманим
Таблиця 1.
piвнем пicля впровадження ЛПК (в балах)
Група дослщження Рiвнi iнтенсивностi кп р ре
На початку Через 1 рiк Через 2 роки
Основна Високий та дуже високий 5,26±0,14 5,37±0,13 5,41±0,14 p>0,05 p>0,05
Середшй 2,89±0,10* 3,02±0,11* 3,07±0,08* p>0,05 p>0,05
Низький 1,56±0,09** 1,68±0,07** 1,71±0,04** p>0,05 p>0,05
Контрольна Високий та дуже високий 5,18±0,1 5,40±0,20 5,85±0,17 p>0,05 р<0,01
Середшй 2,80±0,08* 3,10±0,08* 3,28±0,06* p>0,05 р<0,05
Низький 1,58±0,11** 1,88±0,08** 2,09±0,09** р<0,05 р<0,001
р1 >0,05 >0,05 <0,05
р2 >0,05 >0,05 <0,05
р3 >0,05 <0,05 <0,001
Примака:
1. *, ** - стутнь в1рог1дност1 м1ж показниками ¡нтенсивност кар1есу в д1тей з середым та низьким р1внем 1нтенсивност1 кар1есу по в1дношенню до високого в межах одыеТ вковоТ групи 0,001.
2. р1, р2, р3 - стутнь вфопдност м¡ж групами дп^ей з високим, середн¡м та низьким рюнем ¡нтенсивност¡ кар¡есу.
3. р°, рб - ступ¡нь в¡рог¡дност¡ мж ¡нтенсивн¡стю кар¡есу в д¡тей груп дослщження через 1 та 2 роки пюля впровадження ЛПК, у порюнянт з початковим значенням.
через 2 роки пюля впровадження ЛПК в основнiй групi (р<0,05).
Проте, детальне вивчення показникiв штенсивност карieсу в групах дослiдження вказуе на неоднорiдний його розподiл ммж дiтьми основно! та контрольно! групи з рiзним рiвнем iнтенсивностi карюзного процесу(табл.1).
Як показують данi в основнiй та контрольна групах на початку дослiдження в дггей з низьким та середым рiвнем iнтенсивнiсть карiозного процесу Ытенсивнють карieсу була суттево вищою, у порiвняннi з високим рiвнем (1,56±0,09 i 2,89±0,10 проти 5,26±0,14 бали в основый групi, та 1,58±0,11 i 2,80±0,08 проти 5,18±0,19 бали у контрольнiй групi, р<0,001). Вщтак, через 1 та 2 роки пюля впровадження ЛПК дана тенден^я в основый та контрольнiй групах зберкаеться, тобто, Ытенсив-нiсть карiесу в дiтей з низьким та середым рiвнем н тенсивностi карюзного процесу залишалась вищою, у порiвняннi з дiтьми iз високим рiвнем (р<0,001).
Варто вiдмiтити змiну Ытенсивност карiесу в дiтей з рiзним рiвнем iнтенсивностi карiозного процесу, вщ початкового !! значення. Так, у дггей основно! групи з високим, середым та низьким рiвнем Ытенсивност карiозного процесу виявлено незначне зростання Ытенсивност карiесу, як через 1 так i через 2 роки пюля впровадження ЛПК, у порiвняннi зi значеннями, отриманими до проведення л^вально-профiлактичних заходiв (р>0,05). Вщтак, через 1 рк вiд початку дослщження помiж дiтьми контрольно! групи з високим та середым рiвнем iнтенсивностi карiозного процесу iнтенсивнiсть карiесу, в порiвняннi з початковим значенням, суттево не змшилась (р>0,05). Натомють, у дiтей з низьким рiвнем iнтенсивностi карiозного процесу iнтенсивнiсть карiесу через 1 рiк вiд початку дослщження суттево зросла в 1,19 рази (р<0,05). Однак, через 2 роки вщ початку дооглдження у дггей контрольно! групи з високим, середым та низьким рiвнем Ытенсивност карiозного процесу виявлено значне зростання Ытенсивност карiесу в 1,13, 1,17 ^ вiдповiдно, 1,32 рази, в порiвняннi зi значенням отриманими на початку дослщження (р<0,01, р<0,05 та р<0,001).
Поряд з цим, за штенсивнютю карiесу дiти основно! та контрольно! груп з рiзним рiвнем Ытенсив-
Таблиця 2.
Прирют iнтенсивностi карieсу у дiтей з рiзним його рiвнем пiсля впровадження ЛПК (в балах)
Група дослщження Р1вн1 штенсивност Акп
Через 1 р1к Через 2 роки
Основна Високий та дуже високий 0,11 0,15
Середшй 0,13 0,18
Низький 0,12 0,15
Контрольна Високий та дуже високий 0,22 0,67
Середшй 0,17 0,48
Низький 0,3 0,51
Примака: 1. Дкп - прир1ст 1нтенсивност1 кар1есу.
ностi карiозного процесу на початку дослщження не вiдрiзнялись мiж собою (р>0,05). Вiдтак, через 1 рк вщ початку дослiдження в контрольна та основнiй групах серед дггей з високим та середым рiвнем iнтенсивностi карiесу констатовано аналогiчну тенденцю за винятком дiтей контрольно! групи з низьким рiвнем iнтенсивностi карюзного процесу, в яких штенсивнють карiесу, в порiвняннi з дiтьми основно! групи, була вищою в 1,12 рази (р<0,05). Через 2 роки у дтей контрольно! групи з високим, середым ^ вiдповiдно, низьким рiвнем iнтенсивностi карiозного процесу, в порiвняннi з показниками дiтей основно! групи, виявлено значне зростання штенсивност карiесу в 1,08, 1,06 та, вщповщно, 1,22 рази (р<0,05, р<0,001).
Звертае на себе увагу змша приросту iнтенсивностi (Акп) в дггей з рiзним рiвнем Ытенсив-ност карiозного процесу (табл. 2).
Так, у дтей основно! та контрольно! групи з високим, середым та низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу через рк пюля впровадження ЛПК, отримано незначний прирют штенсивност (0,11, 0,13 ^ вщповщно, 0,12 бали, основна група, 0,22, 0,17 та, вщповщно, 0,3 бали - контрольна група). Вщтак, у дггей основно! групи з високим, середым i низьким рiвнем Ытенсивност карiесу через 2 роки констатовано м^мальне зростання Акп у 1,36, 1,38 ^ вщповщно, 1,25 рази вщ показниюв отриманих через рк пюля впровадження ЛПК. Натомють, у дггей контрольно! групи через 2 роки доотдження спостер^аеться тенден^я суттевого, у порiвняннi з основною групою, зростання Акп в 3,04, 1,72 та 1,7 рази вщ показниюв отриманих через рк вщ початку доотдження. Звертае на себе увагу i той факт, що в дiтей основно! групи з високим, середым i низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу через 2 роки пюля
Рис. 2. Редукц1я приросту 1нтенсивност1 кар1есу в основшй груп1 через 1 та 2 роки шсля впровадження ЛПК (у %).
Рис. 3. Р1вень г1г1ени порожнини рота до, та шсля впровадження ЛПК (у балах).
впровадження ЛПК прирiст iнтенсивностi в 4,46, 2,66 та, вщповщно, 2,83 рази нижчий, у порiвняннi з приростом штенсивност отриманим серед дггей контрольно! групи.
1з метою визначення ефективност л^вально-профiлактичних заходiв було визначено редукцю приросту iнтенсивностi за методом Л.Н. Лубоцько! (1980) (рис. 2).
Варто вiдмiтити, що в дггей основно! групи з високим, низьким та середым рiвнями Ытенсивност карieсу редукцiя приросту iнтенсивностi склала через рiк пiсля впровадження ЛПК 50%, 23,52% та 60% вщповщно. Однак, через 2 роки у дтей з високим, середым та низьким рiвнем штенсивност карieсу, редук^я приросту зросла в 1,55, 2,65 ^ вiдповiдно, 1,17 рази та склала 77,61%, 62,5% та 70,58% вщповщно.
Проте, досить низьким залишався рiвень ппеычних знань та умшь у дiтей. Абсолютно очевидним стало те, що виршення цie! проблеми лягло в площину санiтарно-просвiтницько! роботи, метою яко! було подати дгтм знання та розумiння, переконати у важливост i розвинути у дггей навики гiгieни ротово! порожнини. Для виршення поставлено! мети, з урахуванням вково! групи, здiйснювалося покращення ппеычного навчання в основнiй групi дтей шляхом проведення «Уроку здоров'я», пюля чого проводили оцiнку ефективностi профтактичних заходiв за допомогою iндексу ппени через 1 та 2 роки вщ початку дослiдження. Виявлено в основый групi через 1 рк пiсля впровадження ЛПК, рiвень ппени порожнини рота склав 1,33±0,01 бали, що розцЫюеться як «хороший», а у контрольна групi - 1,92±0,05 бали, що розцiнюеться як «задовтьний».
Рiвень гiгieни порожнини рота
Слщ зазначити, що незважаючи на покращення ппеычного стану порожнини рота в контрольна групi отриманий !! середнм бал, в порiвняннi з основною, залишався значно вищим (р<0,001).
Через 2 роки в основый груп рiвень гiгiени порожнини рота суттево не змiнився вiд попереднього (1,40±0,01 проти 1,33±0,01 бали, р>0,05). Водночас, отримане в балах значення ппени порожнини рота залишилось значно нижчим, у порiвняннi зi значенням, отриманим на початку дослщження (1,40±0,01 проти 2,11 ±0,04 бали, р<0,001). Натомють, у контрольнiй групi рiвень ппени порожнини рота через 2 роки суттево не змЫився, як вщ свого початкового значення, так i вщ значення отриманого через 1 рк (2,05±0,05 проти 2,15±0,06 ^ вiдповiдно, 1,92±0,05 бали, р>0,05) (рис. 3).
Звертае на себе увагу i те, що рiвень ппени у дтей з рiзним рiвнем iнтенсивностi карiозного процесу неоднаковий(табл.3).
У основый групi на початку дослщження в дггей з високим та дуже високим рiвнем Ытенсивност карiесу гiгiенiчний стан порожнини рота склав 2,29±0,12 бали, що значно вище, у порiвняннi з дгтьми iз низьким рiвнем Ытенсивност карiесу, в яких рiвень ппени склав 1,88±0,13 бали (р<0,05). Натомiсть, у дггей з середым рiвнем iнтенсивностi карюзного процесу значення гiгiенiчного стану порожнини рота суттево не в^^знялося вщ значення отриманого у дiтей з високим рiвнем iнтенсивностi карiесу (р>0,05). Вiдтак, у контрольнiй групi на початку дослщження помiж дiтьми з рiзним рiвнем iнтенсивностi карiесу виявлено аналопчну тенденцiю (2,13±0,03 бали проти 2,14±0,09 та 2,11±0,12 бали, р>0,05). За отри-маними показниками ппеычний стан порожнини рота в основый i контрольнiй групах розцiнювався,
Таблиця 3.
в групах дослщження (у балах)
Група дослщження Р1вн1 1нтенсивност1 Бали р° ре
На початку Через 1 р1к Через 2 роки
Основна Високий та дуже високий 2,29±0,12 1,47±0,02 1,58±0,01 р<0,001 р<0,001
Середшй 2,18±0,06 *>0,05 1,34±0,01 *<0,001 1,41 ±0,01 *<0,001 р<0,001 р<0,001
Низький 1,88±0,13 **<0,01 1,22±0,01 **<0,001 1,25±0,01 **<0,001 р<0,001 р<0,001
Контрольна Високий та дуже високий 2,17±0,03 2,20±0,12 2,87±0,08 р>0,05 р<0,001
Середшй 2,14±0,09 *>0,05 1,89±0,06 * р<0,05 1,96±0,11 *<0,001 р>0,05 р>0,05
Низький 2,11 ±0,12 **>0,05 1,80±0,14 ** р<0,05 1,74±0,15 **<0,001 р<0,05 р<0,001
р1 >0,05 <0,001 <0,001
р2 >0,05 <0,001 <0,001
р3 >0,05 <0,001 <0,001
Примггка:
1. *, ** - ступ1нь в1рог1дност1 м1ж кшьгастю д1тей з середн1м та низьким ршнем 1нтенсивност1 кар1есу по вщношенню до високого в межах одне' вковоТ групи 0,001.
2. р1, р2, р3 - ступ1нь в1ропдност1 м1ж групами д1тей з високим, середнлм та низьким р1внем 1нтенсивност1 кар1есу.
3. р°, рб - стутнь в1рог1дност1 м1ж к1льк1стю д1тей з р1зними р1внями 1нтенсивност1 кар1есу через 1 та 2 роки пюля впровадження ЛПК, у пор1внянн1 з даними отриманими на початку дослщження.
як «незадовтьний». Через 1 рк пiсля впровадження ЛПК в основый та контрольнiй групах у дггей з висо-ким та дуже високим рiвнем iнтенсивностi карieсу ппеычний стан порожнини рота залишався значно пршим, у порiвняннi з дггьми iз середнiм та низьким рiвнем iнтенсивностi (1,47±0,02 проти 1,34±0,01 i 1,22±0,01бали в основой групi, р<0,001, та 2,20±0,12 проти 1,89±0,06 i, вiдповiдно, 1,80±0,14бали, р<0,05). Проте, за отриманими показниками в дггей основно! групи з рiзними рiвнями iнтенсивностi карieсу ппена порожнини рота розцiнювалась, як «добра», а у дггей контрольно! групи - «незадовшьна». Через 2 роки в основый груп гiгieнiчний стан порожнини рота у дггей з високим та дуже високим рiвнем штенсивност карieсу надалi залишався пршим, у порiвняннi з дiтьми iз середнiм та низьким рiвнем (1,58±0,01 проти 1,96±0,11 i 1,74±0,15 бали вщповщно, р<0,001). Вiдносно дiтей контрольно! групи виявлено аналопчну тенденцiю (2,87±0,08 проти 1,41±0,01 та, вiдповiдно, 1,25±0,01 бали, р<0,001).
Слiд зазначити, що через 2 роки у дггей основно! групи з високим рiвнем штенсивност карieсу гiгieнiчний стан порожнини рота розцшювався як «задовiльний», а у дтей з середнiм та низьким рiвнем iнтенсивностi гiгieнiчний стан порожнини рота залишався «добрим». Вщтак, у дiтей контрольно! групи через 2 роки вщ початку до^джень з високим рiвнем iнтенсивностi карюзного процесу гiгieнiчний стан порожнини рота розцшювався як «поганий», а в дтей з середнiм та низьким рiвнем iнтенсивностi - «незадовiльний».
Констатовано змшу показникiв гiгieнiчного стану порожнини рота в дггей з рiзним рiвнем iнтенсивностi карieсу, вiд початкового !! значення. Вiдтак, у основый групi через 1 рiк пюля впровадження ЛПК серед дiтей з високим, середым та низьким рiвнем iнтенсивностi карieсу показники гiгieнiчного стану порожнини рота суттево знизилась в 1,55, 1,62 ^ вiдповiдно, 1,54 рази вщ свого початкового значення (р<0,001). Через 2 роки серед дтей основно! групи з високим, середым та низьким рiвнем штенсивност карiесу констатовано аналогiчну тенденцiю, а саме: зниження показника ппени порожнини рота в 1,45, 1,54 ^ вщповщно, 1,5 рази, у порiвняннi з початковим значенням (р<0,001). Натомють, в контрольнiй групi через 1 рк вiд початку дослiдження тшьки у дiтей з середнiм та низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу вiдмiчено несуттеве зниження показникiв гiгiени порожнини рота в 1,13 та 1,17 рази вщ початкового значення (р>0,05, р<0,05). У дiтей контрольно! групи з високим рiвнем iнтенсивностi карiесу навпаки, виявлено зростання показника ппени порожнини рота в 1,01 рази,у порiвняннi з початковим значенням (р>0,05). Через 2 роки вiд початку дослщжень в дiтей контрольно! групи з високим рiвнем iнтенсивностi карiесу спостерiгаеться погiршення гiгiенiчного стану порожнини рота, що проявлялося зростанням його показника, у порiвняннi з початковим значенням в 1,32 рази (р<0,001). У дтей контрольно! групи з низьким рiвнем штенсивност карiесу констатовано зворотну тенденцю зокрема, зниження показника ппеычного стану порожнини рота в 1,21 рази, у порiвняннi зi значенням отриманим на початку доогмдження (р<0,001). У дiтей контрольно! групи
з середым рiвнем iнтенсивностi суттевих змiн показника гiгiенiчного стану порожнини рота вщ початкового значення не виявлено (р>0,05).
Треба зазначити, що на початку до^дження рiзницi мiж дiтьми основно! та контрольно! груп iз рiзним рiвнем iнтенсивностi карiесу не було виявлено (р>0,05). Однак, через рк пюля впровадження ЛПК, у дтей основно! групи з високим, середым
1 низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу показник гiгiенiчного стану порожнини рота суттево знизився в 1,49, 1,41 ^ вщповщно, 1,47 рази у порiвняннi з дгтьми контрольно! групи (р<0,001). Вiдтак, через
2 роки у дггей основно! групи з високим, середым та низьким рiвнем штенсивност карiесу ппеычний стан порожнини рота залишався кращим, що знаходить свое вiдображення на його показниках, як надалi залишаються суттево нижчими в 1,46, 1,38 ^ вщповщно, 1,4 рази, у порiвняннi з показниками дггей контрольно! групи з рiзними рiвнями iнтенсивностi карiесу (р<0,001).
Висновки
1. У дггей основно! групи до початку дослщжен-ня штенсивнють карiесу суттево не вiдрiзнялась вiд iнтенсивностi контрольно! групи (р>0,05). Однак, через два роки вщ початку дослiдження, нами ви-явлене суттеве зростання (в 1,1 рази) штенсивнос-тi карiесу в дггей контрольно! групи, у порiвняннi з основною, де був впроваджений ЛПК (р<0,05). Окрiм того, в дтей основно! групи з високим, середым та низьким рiвнем штенсивност карiозного процесу виявлено незначне зростання штенсивност карiесу, як через 1, так i через 2 роки пюля впровадження ЛПК, у порiвняннi зi значеннями отриманими до проведення лiкувально-профiлактичних заходiв (р>0,05). У дтей основно! групи з рiзними рiвнями iнтенсивностi карiозного процесу через 2 роки пюля впровадження ЛПК констатовано м^мальне зростання приросту штенсивност карiесу вiд показникiв отриманих до його впровадження.
2. Поряд з цим, досить низький рiвень ппеычних знань та умшь у дiтей основно! групи, був пщвищений шляхом проведення «Уроюв здоров'я» в дошкiльних закладах. Як показали дослщження, отримано досить високу ефективнiсть даного методу профтактики. Отриманi данi находять свое вщображення на показниках гiгiени порожнини рота. Так, через 2 роки пюля впровадження ЛПК серед дтей основно! групи, з рiзними рiвнями штенсивност карiесу, констатовано тенденцiю зниження показника ппени порожнини рота, у порiвняннi з початковим значенням, а стан ппени порожнини рота загалом оцшювався як «добрий» (р<0,001).
3. Встановлено досить високу ефективнють впровадженого ЛПК через 2 роки в дтей основно! групи з високим, середым та низьким рiвнем iнтенсивностi карiесу.
Перспективи подальших дослiджень. Отриманi дан стануть основою для розроблення рекомендацм практичного спрямування щодо впровадження i стандартизацi! пiдходiв та методiв профтактики карiесу тимчасових зубiв у дтей дошкiльного вiку.
Л^ература
1. Безвушко Е.В. Комплексна оцшка стоматологiчного здоров'я та фiзичного розвитку дiтей, що проживають у perioHi з комбшованим впливом забруднення довктля та дефiциту фтору i йоду / Е.В. Безвушко // Довктля та здоров'я. — 2010.
— № 1. — С. 45-47.
2. Безвушко Е.В. Взаемозв'язок карieсу зубiв iз соматичною патолопею в дiтей, якi проживають у районах, рiзних за екологiчною ситуащею / Е.В. Безвушко, 1.В. Микичак // УкраУнський стоматологiчний альманах. — 2012. — № 4. — С. 115-117.
3. Заволока Н.Н. Влияние фторидов на организм человека / Н.Н. Заволока, Н.Е. Клавдиева // Инфекционный контроль. — 2013. — № 2. — С. 29-30.
4. Казакова Р.В. Порiвняльний аналiз показниюв карieсу зубiв i захворювань тканин пародонта у пщлтов, як проживають у рiзних еколопчних умовах / Р.В. Казакова, В.С. Мельник, М.В. Бшищук // Новини стоматологи. — 2013. — № 1. — С. 78-79.
5. Кариес-протективное действие фторидсодержащих лаков на первые постоянные моляры у младших школьников в зависимости от активности кариеса временных зубов (четырехлетнее исследование) / Т.Н. Терехова, А. Борутта, Н.В. Ша-ковец, М.И. Кленовская // Стоматология. — 2011. — Т. 90, № 6. — С. 61-65.
6. Лобовкина Л.А. Роль фторсодержащих препаратов в профилактике стоматологических заболеваний / Л.А. Лобовкина, А.М. Романов // Современная стоматология. — 2013. — № 2. — С. 13-14.
7. Лобовкина Л.А. Роль фторсодержащих препаратов в профилактике стоматологических заболеваний / Л.А. Лобовкина, А.М. Романов // Современная стоматология. — 2013. — № 4. — С. 23-24.
8. Пщвищення ефективност профшактики раннього карieсу молочних зубiв шляхом ствпращ педiатрiв та дитячих стоматолопв / Н.1. Смоляр, Г.М. Солонько, 1.С. Дубецька-Грабоус [та ш.] // Современная педиатрия. — 2012. — № 5. — С. 51-54.
9. Савичук О.В. КлЫчна ефективнють комплексно! профшактики карieсу i пнпвп^ у дитячого населення еколопчно неспри-ятливих регюшв / О.В. Савичук, Ю.П. Немирович, 1.М. Голубева // Новини стоматологи. — 2010. — № 3. — С. 82-84.
10. Савичук О.В. Стан мшерального обмшу при карieсi в дитячого населення еколопчно несприятливих регюшв / О.В. Савичук, Ю.П. Немирович, 1.М. Голубeва // Современная стоматология. — 2010. — № 4. — С. 78-80.
11. Сарап Л.Р. Сравнительные клинические исследования зубных паст, содержащих аминофторид и фторид натрия / Л.Р. Сарап, Е.А. Подзорова // Стоматолог. — 2011. — № 3. — С. 43-46.
12. Смоляр Н.1. Оцшка визначення ступеню активной карieсу зубiв у дп"ей шкшьного вку, як одного iз показниюв санаци / Н.1. Смоляр, Н.Л. Чухрай // Вюник стоматологи. — 2012. — № 4. — С. 97-100.
13. Улитовский С.Б. Современный взгляд на фторпрофилактику (обзор) / С.Б. Улитовский // Новое в стоматологии. — 2009.
— № 5. — С. 46-47.
14. Хамадеева А.М. Эффективность использования среди подростков зубной пасты с стабилизированным фторидом олова и гексаметафосфатом натрия / А.М. Хамадеева, В.В. Горячева, Г.Д. Коробов // Стоматология детского возраста и профилактика. — 2012. — Т. XI, № 2. — С. 58-63.
15. Хоменко Л.О. Експериментальна оцшка ефективност зубноУ пасти з пщвищеним вмютом фтору в перюд вторинноУ мiнералiзацiУ емалi постмних зубiв / Л.О. Хоменко, Г.В. Сороченко // Новини стоматологи. — 2015. — № 2. — С. 65-69.
16. Шаковец Н.В. Зубная паста как источник системного поступления фторида / Н.В. Шаковец, Т.Н. Терехова // Вопросы современной педиатрии. — 2012. — Т. 11, № 2. — С. 74-76.
17. Jackson Brown L. Trends in untreated caries in primary teeth of children 2 to 10 years old / L. Jackson Brown, P. Thomas Wall, Vickie Lazar // J. Am. Dent. Assoc. — 2000. — Vol. 131 — Р. 93-100.
18. Prevalence of dental caries and treatment needs in preschool children in a recently fluoridated Brazilian town / Jocianelle Maria Felix de Alencar Fernandes, Suyene de Oliveira Paredes, Daniele Bezerra de Almeida [et al.] // Braz J Oral Sci. — 2009. — Vol. 8, № 4. — Р. 185-188.
19. Prevalence of Loss of Permanent First Molars in a Group of Romanian Children and Adolescents / Anca Maria Rrtucanu, Victor Feraru, Claudiu Herteliu [et al.] // OHDMBSC. — 2009. — Vol. VII, № 3. — Р. 3-10.
УДК: 618-084 + 616.314-002 + 613.954
ДВОХР1ЧНИЙ ДОСВ1Д ПРОФ1ЛАКТИКИ КАРЮСУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
Черепюк О. М.
Резюме. У статт представлен даы щодо ефективнос^ впровадженого л^вально-профтактичного комплексу при карюзному процеЫ в дтей, що складався з навчання батьюв та дтей правилам гiгieнiчного догляду за ротовою порожниною та професмно'| nnei-M, проведених «Уроюв здоров'я», покриття зубiв препаратами «Глуфторед» i «Bifiuorid-12», застосування для чищення зубiв зубних паст з високим рiвнем амiнофторидiв «AMIFLUOR» та «MINERALIN Kids», герметизаци фюур iз використанням герметика «Fissurit FX» та призначення ендогенно препарату «1мунорю». Як показують результати доогмдження в грут дтей, де було впроваджено даний комплекс профтактичних заходiв, спостерiгаeться сутгеве зниження приросту штенсивнос^ карieсу та покращення п^ни порожнини рота.
Ключовi слова: дiти, тимчасовi зуби, карieс, прирют Ытенсивнос^ карieсу, редук^я приросту штенсивнос^ карieсу.
УДК: 618-084 + 616.314-002 + 613.954
ДВУХЛЕТНИЙ ОПЫТ ПРОФИЛАКТИКИ КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Черепюк Е. Н.
Резюме. В статье представлены данные об эффективности внедренного лечебно-профилактического комплекса при кариозном процессе у детей, состоящего из обучения родителей и детей правилам
гигиенического ухода за полостью рта и профессиональной гигиены, проведенных «Уроков здоровья», покрытие зубов препаратами «Глуфторед» и «Bifiuorid-12», применение для чистки зубов зубных паст с высоким уровнем аминофторидт «AMIFLUOR» и «MINERALIN Kids», герметизации фиссур с использованием герметика «Fissurit FX» и назначения эндогенно препарата «Имунорис». Как показывают результаты исследования в группе детей, где был введен данный комплекс профилактических мероприятий, отмечается существенное снижение прироста интенсивности кариеса и улучшения гигиены полости рта.
Ключевые слова: дети, временные зубы, кариес, прирост интенсивности кариеса, редукция прироста интенсивности кариеса.
UDC: 618-084 + 616.314-002 + 613.954
TWO-YEAR EXPERIENCE OF CARIES PROPHYLAXIS OF PRIMARY TEETH IN CHILDREN OF PRESCHOOL
Cherepiuk E. N.
Abstract. Among the different population groups in different regions of the world the prevalence of caries among children ranges from 1 to 70% and above, even in highly developed countries. This is confirmed by research data of Jackson Brown L. conducted in children from USA ages from 2 to 6 years that indicate insufficient volume of preventive measures. This problem also applies to Ukraine. For example, in the central regions of Ukraine caries prevalence is 48% with intensity of carious lesions 1,09-2,5 points, while in Western Ukraine spread rate — 97%, and the intensity of carious lesion is 7.1 points. Because of this the tooth decay is a big social problem of health care in the world. It should be noted that despite the numerous research of caries in primary teeth in children, this pathological process is one of the major problem, especially in children of preschool age, due to a diversity of etiological and pathogenetic factors. That led us to the develop of health-care complex and its testing among preschool children of 3 years of age in the sity of Ivano-Frankivsk.
Thus, the aim of our study was to evaluate the quality of the implemented health-care complex in preschool children. To fulfill the purpose of the work we have conducted monitoring of 200 children in the age of 3 years. Under the applicable health-care complex (HCC), all the children were divided into 2 groups, main group — 120 children and a control group — 80 children. In the main group preventive measures included a number of provisions such as: training of parents and children the rules of oral hygiene and professional oral hygiene; «Lesson of Health»; coating of dental hard tissues by «Hluftored» medicine for deep fluoridation («VladMyva», Russia); for children with high and very high intensity of caries we have prescribed a toothpaste with high content of aminofluorides — 500 ppm «AMIFLUOR» («R.O.C.S», Russia); for children with middle- and low-intensity of caries we have recommended a toothpaste «MINERALIN Kids» («R.O.C.S», Russia, with a total content of aminofluorides — 250 ppm); the fissure sealing was conducted for all children by using a sealant «Fissurit FX» («VOCO») and fluoride varnish «Bifiuorid-12» («VOCO»); once a year medicine for deep fluoridation has be applied «Hluftored» («VladMyva», Russia). Children with high and very high intensity of caries we have prescribe endogenously «Imunoris» («Doppel Farmaceutici S.r.l.», Italy). In control group of children the education of oral hygiene was conducted, fluoride containing tooth pastes were recommended, and fluoride containing warmish were applied on hard tissues of the «Belak-F» («VladMyva», Russia). In all groups of children the treatment of tooth decay were conducted according to protocols of dental care for children on a specialty «therapeutic dentistry». Filling of carious cavities were conducted by using of glass-iono-mer cement «FUJI IX GP» (made by «GC», Japan). Evaluating efficiency of the health care complex were conducted on objective indicators of the intensity of caries leasion: index df was evaluated, the levels of intensity and increase of intensity of caries process before and after health care complex. We have determined the state of oral hygiene before and after health care complex and defined caries preventive effect after implementation of preventive measures. According to our data in children of the main group before the study the intensity of caries were not significantly different from the intensity of the control group (p>0.05). However, two years after the study began, we found a significant increase (1.1 times) the intensity of caries in children in the control group, compared to the main group with implementation of health care complex(HCC) (p<0.05). In children of the main group with high, medium and low intensity of the caries process revealed a slight increase of caries intensity of caries after 1 year and 2 years after implementation of HCC, compared to the values obtained before conducting of treatment and preventive measures (p>0.05). The children from main group with different levels of caries intensity has minimum growth of caries intensity 2 years after implementation of HCC compared to data before implementation of it. Efficiency level of health care complex is very high 2 years after its implementation in children from main group with high, medium and low level of cries intensity. Along with this, very low level of hygiene knowledge and skills in children of the main group was increased through «Lessons of health» in preschool institutions. We have obtained sufficiently high efficiency of this method of prophylaxis. So, 2 years after the implementation of health care complex among children of the main group, with different levels of caries intensity, we have tendency of decline for oral hygiene indicator compared to initial value, and the state of oral hygiene generally rated as «good» (p<0.001). Thus, these data research can be the basis for developing of practical recommendations on implementation and standardization of methods for caries prophylaxis of primary teeth in children of preschool age.
Keywords: children, primary teeth, dental caries, dental caries intensity increase, the reduction of caries increment intensity.
Рецензент — проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 03.02.2017 року
