CC BY
18
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
3. Люове господарство Украши: перспективи розвитку. - http://www.kmu.gov.ua/control/ publish/article?art_id=3331892.
4. Архив погоды. - http:// www.gismeteo.ru/weather/synarc.htm?33393.
5. Кузик А.Д. Про класи пожежно'1 небезпеки лшв захiдноi частини Малого Полюся за умовами погоди// Матерiали конференцп "Системи безпеки-2005". - К. УкрНДН 1Ь. -2005. - С. 98-102.
6. Жлуктенко В.1. Наконечний С.1., Сав1на С.С. Теорiя ймовiрностей i математична статистика. Ч. 2. Математична статистика. - К.: КНЕУ, 2001. - 336 с.
УДК 712.253 Т.М. Левусь - НЛТУ Укршни
СТВОРЕННЯ КАМ'ЯНИСТИХ КОМПОЗИЦ1Й В ЗАТ1НЕНИХ УМОВАХ
Розглянуто можливiсть створення кам'янистих садiв в умовах pi3Horo ступеня затшення, на прикладi двох юнуючих експериментальних дiлянок. KpiM того, запро-поновано асортимент трав'янистих рослин природно! та культивовано! флори, якi могли б використовуватись на таких дшянках.
Ключов1 слова: альпiйська прка, затшення, експериментальна дiлянка, рослини для тЫ.
Т.М. Levus'-NUFWTof Ukraine Creation of stony compositions in the shaded terms
Possibility of creation of stony gardens in the conditions of a different degree of shading is examined in the article, on the example of two existent experimental areas. In addition, the assortment of grassy plants of natural and cultivated flora, which could be used on such areas, is offered.
Keywords: alpine mountain, shading, experimental area, plants for shade.
Садове мистецтво, що розвивалося протягом багатьох сотень, а навггь ти-сяч роюв, характерне тим, що у ньому почали видшяти окрем1 напрямки, власш школи, принципи, тенденци i т.д. Головну роль у садах i парках минулого вщг-равали, в основному, рослини: мюцев^ екзотичнi, гарно квiтучi чи декоративно листянi. Серед постшних декоративних садових елементiв стали з'являтися скульптури, басейни, фонтани, рослинш лабiринти, бесiдки та iншi елементи.
Коли з'явились першi альпiйськi прки, точно невiдомо. У давнину цим термшом називали колекцiю альпiйських високопрних рослин, якi висаджу-вали на спещально створених кам'янистих гiрках. Тшьки в Х1Х ст. в Англи альпiнарiями серйозно зацiкавились не тшьки любшеш, але i вченi. У багатьох боташчних садах св^у стали з'являтись власнi, досить велик колекцп альпiйських рослин. У 1891 рощ був збудований знаменитий альтнарш в Единбурз^ у 1967 р. - тд Лондоном. G також альпiйськi гiрки в Московсько-му i Кшвському ботанiчних садах [1], а зараз !х можна побачити не тшьки у великому пейзажному парку, але й на приватних дшянках.
Дякуючи вЫм цим обставинам, альшнари швидко завоювали популяр-шсть в Gвропi. Пов'язано це також з тим, що кв^уча кам'яна прка протягом всього вегетативного перюду здатна надати яскравостi, оригiнальностi i неповторно! красоти практично будь-якому закутку.
У наш час альпiнарiем (рокарiем) називають кам'яний сад або прку, яка цвiте з ранньо! весни i до шзньо! осеш i гармонiйно вписуеться в навко-
238
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй TB0p40CTi
Науковий ¡¡¡сник, 2006, вип. 16.4
лишнiй ландшафт. Слово мрокарiйм походить вщ англiйського "rock", що означав скеля [3]. При цьому для декорування рукотворних скель використову-ють не тшьки альпiйськi види рослин, але i рiзноманiтнi листянi та хвойш ча-гарники (рододендрон, туя, ялiвець), а також i невисок дерева, гарно квiтучi рослини (гвоздика, айстра, роза, флокс та багато шших).
Однак, при створенш альшнарив багато проблем часто виникае на дь лянках, де перiодично чи постшно спостерiгаеться затiнення. Такi мюця е зонами постшно1 нестачi сонячного свiтла через особливостi рельефу або за ра-хунок бшьш або менш щiльного екрану, який створюеться високими дерев-ними рослинами i забудовою. Варто зауважити, що затшення може мати рГз-ну щшьтсть, наприклад, тiнь, що падае вщ стiни щiльнiша, нiж тшь, яку створюють деревнi рослини [5].
Саме з такими умовами нам довелося зггкнутися при створенш ка-м'янистих композицiй. На територи дендрарш Ботанiчного саду Нащонально-го люотехшчного унiверситету Укра'ни (вул. О. Кобилянсько'', 1) було закла-дено двi експериментальнi дiлянки, якi за умовами природного сонячного ос-вiтлення можна було б зарахувати до затшених. Перша дшянка (надалi iмено-вана ПД-1) розташована поблизу вхiдних воргг i вона найбiльше потерпае вщ нестачi свiтла: з одного боку, l'i щiльно обступають висок густокронш дерева (дуби, бук, тис япдний) та чагарники (кизил, форзицiя). Загалом же територiя розташована серед житлових будинюв, як в рiзний час доби створюють тшь на данш територи. Друга дiлянка (ПД-2) знаходиться навпроти входу у нав-чальний корпус № 3 i одним боком обернена до вщкритого асфальтованого майданчика. Однак з iнших боюв до не'' примикають дерева (карiя овальна та ланцетолиста, молодi сосни) i чагарники (калина гордовина, сшжнояпдник). Ця д^нка отримуе сонячне св^ло всього кшька годин на добу.
У ролi експериментальних рослин ми використали представники трав'янисто'' флори, як природно'', так i культивовано' Подаемо асортимент обох кам'янистих дiлянок (табл. 1).
Цей асортимент було випробувано протягом двох роюв i, як з'ясувало-ся, практично вс рослини, висаджеш в умовах затiнення, добре переносять не тшьки нестачу свггла чи надлишок вологи, але i перезимовують, i добре розмножуються вегетативним способом.
Однак, як свщчить досвщ втизняних та свiтових спецiалiстiв у галузi ландшафтного дизайну [4, 5], апробований асортимент рослин е далеко не-повним, оскшьки iснуе ще багато видiв i форм трав'янистих i чагарникових рослин, здатних рости в умовах часткового чи повного затшення. Зважаючи на те, що еколопчш умови тшьових дiлянок також можуть рiзнитися мiж собою (суха тшь, волога тшь, глибока тшь без прямого сонячного свггла), можна рекомендувати асортимент рослин вщповщно до згаданих вище особли-востей [2, 6, 7].
На посушливих затшених дшямках будуть добре почуватися глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), молочай кишрисоподГ6ний (Euphorbia cyparissias), манжетка альпшська (Alchemilla alpina), бадан товстолистий (Badan crassiflora), рГзш види гераш (Geranium), сорти купени багатокв^ко-во! (Polygonatum multiflorum).
2. Деревна рослиншсть у фмодизашм, ламдшафтмш apxiTeKTypi та озелененнi
239
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Табл. 1. Асортиментрослин тшьових альмнарИ'в дендрарЮ Боташчного саду НЛТУ Украши по вул. О. Кобилянсько'1, 1
Назва виду ПД-1 ПД-2
украшська naTHHCbKa
Копитняк европейський Asarum europaeum +
Печшочниця звичайна Hepatica nobilis +
Морозник Helleborus +
Хоста Hosta albo-marginata undulata suboldii + + +
Барвшок малий Vinca minor + +
Барвшок великий Vinca major + +
Чемериця Veratrum album +
Купена багатокыткова Polygunatum multiflorum +
Бадан товстолистий Bergenia crassifolia +
Бшоцв^ весняний Leocojum vernum + +
Манжетка альтйська Alchemilla alpina +
Медунка бшоплямиста Pulmonaria saccharata +
Мускарi гроновидний Muscari pycnanthum +
Пахизандра верхiвкова Pachysandra terminalis +
За умов волого1 та глиооко1 tihi наикраще будуть зростати представ-ники вiддiлу папоротеподiбних, поширенi у природнiИ лiсовiИ флор^ серед яких: щитник чоловiчиИ (Driopterix filix-mas), листовик склопендровий (Phyllitis sclopendrium), безщитник жiночиИ (Athyrium filix-femina), страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris), голокучник дубовий (Gymnocarpium dryopteris), блехнум колосистий (Blechnum spicant), адiантум волосистий (Adiantum capillus-veneris).
Використання цих видiв для кам'янистих садiв можливе за умов ство-рення моделi так званого японського мохового саду, де розташовуватимуться крупнi валуни прських порiд, вкритi мохом та лишайником, причому камеш не повиннi губитися серед папорот^ а навпаки, домшувати. Такi сади, крiм усього, вимагають також крупних розмiрiв дiлянки, оскшьки також передба-чають використання деревно-чагарникових хвойних та листяних рослин.
Загалом же використання згаданих вище рослин для тшьових кам'янистих садiв мае ширше впроваджуватися у декоративне садiвництво, оскiльки бiльшiсть дiлянок у середиш забудови чи серед паркових насаджень не отримують достатньо сонячного освгглення, а за допомогою тшьовитрива-лих рослин ix можна цiкаво декорувати.
Л1тература
1. Альпинарий/ Под ред. В. Водичковой. - Прага: Артия, 1989. - 364 с.
2. Все о саде, за которым легко ухаживать. Д-р Д.Г. Хессайон. - М. : Кладезь-Букс, 2002. - 128 с.
3. Кочарян К.С. Чудо-сад своими руками. - М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2005. - 288 с.
4. Ландшафтный дизайн, № 4, 2004. - С. 54-62.
5. Ландшафтный дизайн, № 1, 2006. - С. 56-80.
6. Определитель высших растений Украины/ Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
7. Определитель растений лесов УССР. Под ред. А.Л. Бельгарда. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1984. - 343 с.
240
Символ дерева у свгговш культурi та художнш творчосл
