CC BY
23
ширше введення сюди е необхiдним i перспективним. На пiдтвердження цього вказують i показники росту вивчених видiв (дiаметр стовбура, висота), i !х де-коративнi показники. Добрi грунтовi умови паркiв м. Тернополя (нейтральна реакщя, висока родючiсть) забезпечать !х успiшне вирощування у даних умо-вах, сприятимуть введенню видiв, що е бiльш вимогливими до грунтових умов порiвняно i3 сосною звичайною (веймутова, жовта, кедрова европейська).
Найчастше сосни трапляються тут у деревно-чагарникових масивах з участю листяних дерев i чагарникiв, рiдше - у групових i солiтерниx посадках. Необхщним е збагачення видового складу сосен штродукованими видами (жовтою, чорною, румелiйською та iн.), а також й аборигенними (прсь-кою, кедровою европейською). Непоганi показники росту сосни звичайно!' у посадцi на проспект С. Бандери говорять про можливють використання ii у вуличних насадженнях iз невеликим антропогенним навантаженням (внутрж-вартальнi вулицi й про!'зди), що потребуе ширшого вивчення.
Лггература
1. Географ1чна енциклопед1я Укра1ни, т. II i Ш. - К.: Украшська Радянська Енцикло-пед1я, 1990.
2. Горд1енко I.I., Дорошенко О.К., Чуприна П.Я., Коз1н В.Г. До матер1ашв про ш-тродукцш дерев та чагарниюв у Захщному Люостепу та Прикарпатп Укра1ни (повщомлення трете за результатами експедицшних дослщжень 1973 р.)// 1нтродукщя та акшматизащя рос-лин на Укрш'ш, 1976, вип. 8. - С. 7-18.
3. Дуда 1.М., Мельничук Б.1. Тернопшь: Що? Де? Як? Фотопупвник. - К.: Мистец-тво, 1989. - 239 с.
4. Кармазш Р.В. Рщкюш декоративш хвойш, штродуковат в р1вниннш частиш за-хщних областей Украши// Охорона природи в захщних областях Украши: Матер. м1жоблас-но! конф. - Вид-во Льв1вського ун-ту, 1966. - С. 39-43.
5. Корчемний В.Г. Заповщники i парки Надзбруччя. - Тернопшь, 1994. - 50 с.
6. Липа О.Л. Дендрофлора УРСР. Частина перша. Хвойш породи сад1в i парюв УРСР. - Вид-во АН УРСР, 1939. - 212 с._
УДК 712.253 Т.М. Левусь - УкрДЛТУ
АЛЬП1ЙСЬК1 Г1РКИ - ОРОГРАФ1ЧН1 ТА ФЛОРИСТИЧН1
СИМВОЛ1ЧН1 АНАЛОГИ Г1РСЬКОГО ЛАНДШАФТУ
Розглянуто iсторичнi передумови розвитку кам'янистих садiв i тенденцп 1х по-ширення. Також подаються основнi принципи створення альтнарпв, а саме вибiр мiсця, пiдбiр та встановлення камшня i, що саме основне, пiдбiр та посадка рослин, придатних для альпшського ландшафту.
Ключов1 слова: ландшафтний дизайн, альпiнарiй, кам'яний сад.
Т.М. Levus' - USUFWT
Alpine mountains - orographies and floristics symbolic analogues
of mountain landscape
History pre-conditions of development of cam are considered gardens and tendency of their distribution. Basic principles of creation of alpinarium are also given, namely choice of place, selection and establishment of stone and, that exactly basic, selection and landing of plants suitable for an alpine landscape.
Keywords: landscape disingn, stoun qourden, alpine qourden.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Яскравiсть забарвлення квтв рослин альпшсько1 та субальпшсько1 флори високогiрних ландшафтiв i 1х декоративнiсть е предметом вiдвертого захоплення художниюв, бiологiв, туристiв, а також просто любшешв приро-ди, як мали змогу побувати в цих вщносно важкодоступних районах i поба-чити все на власнi очi [Рубцов, Деревья и кустарники... ].
За останнi десятилiття в нашiй кршт значно шдвищився iнтерес до такого виду декоративного оформлення як альшнарш. Як у громадських мю-цях, так i на приватних дiлянках професшш садiвники та аматори створюють кам'янист сади, моделюючи при цьому прсью ландшафти поеднанням каме-ню та вщповщних високогiрних рослин.
Передiсторiя створення кам'янистих садiв сягае тисячол^ньо1 давнос-тi, коли перший японський садок являв собою просто засипану бшим каме-нем площадку з кшькома рослинами. Згодом садово-паркове мистецтво Китаю та Японп визначало камшь одним з головних композицiйних елеменлв.
Як вiдомо, у XVIII ст. пейзажний напрям проникае в Свропу. У цей час у парках Англи камшь виступае як самостшний декоративний елемент. З нього будують гроти, а згодом крупш садибш парки стали прикрашати гру-пами масивних камешв. У парках Украши кам,янистi сади створенi в "Софь 1вщ", Алупкiнському та деяких шших парках.
За лiтературними даними, роком появи першого альпiнарiю можна бу-ло б вважати 1772 р. (Хессайон, 2000), коли в оранжере! Фiзiк Гар ден у Челс (Англiя) для колекци рослин, завезених iз Швейцарських Альп, були вико-ристанi iсландський гравiй i базальтова лава. Приблизно в цей же час (кшець XVIII - початок XIX ст.) в Риджентс-парку закладаеться альшнарш зi штучного каменю, який i донинi вважаеться найкрупшшим в Англи альпiнарiем такого типу. Це ушкальне творiння занесене до "Yellow Book Scheme" (в Ук-рш'ш "Червона книга") i охороняеться урядом Великобритани [Ландшафтний дизайн, 2003].
Дещо пiзнiше, у 1867 р. було побудовано альшнарш у садах К'ю (Ко-ролiвський Ботанiчний сад) шд Лондоном, а у 1871 р. - в Единбурзь На початку XX ст. провщним авторитетом у галузi будiвництва альшнарив був Р. Фаррер, а його книга "Мш кам'янистий сад", - пише д-р Д.Г. Хессайон, стала своерщною Бiблiею у данiй область
Започаткована в Англи, мода на кам'янист сади поширюеться усiею Свропою. Серед перших можна назвати альшнарш у Вщш, який зберiгся до наших дшв: там зiбрана багата колекщя рослин, завезених з усього св^у. Не менш багатi колекци рослин для альшнарив зростають i в iнших ботанiчних садах Свропи, серед них колекци у Швейцарй, Франци, Великобритании Бельги тощо. У Чехи майже сто рокiв налiчуе альпiнарiй у Пругонiце побли-зу Праги [Альпинарий в вашем саду, 1986].
У наш час, завдяки високим досягненням у галузi науки i техшки, створення кам'янистих садiв набуло значного поширення. 1нтерес до такого виду декоративного оформлення пояснюеться бажанням людей наблизитися до природи, осягнути, знаходячись в межах одте1, у деяких випадках зовЫм невелико: дiлянки, рiзнi типи садiв: середньовiчнi внутрiшнi дворики-патю, характернi японськi сади i, власне, альшнарп.
276
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Досить часто в умовах рiвнинноl мюцевост бiльшостi населених пун-ктiв ландшафтним дизайнерам доводиться моделювати альпiйськi ландшафта, штучно створюючи перепади рельефу, кам'яш розсипи, висаджуючи грун-топокривш низькорослi рослини, якi часто зовЫм не мають вiдношення до високопрно1 флори.
Вдала модель альпiйського ландшафту досягаеться дотриманням кшь-кох основних принцишв. У першу чергу, тд час створення альпiнарiю необ-хщно вибрати вiдповiдне мiсце. Оскiльки у природних умовах гiрськi верхiвки добре освплюються сонцем, а тому й дшянка, вiдведена пiд кам'янистий сад, мае бути сонячною, що дасть можливють для доброго росту i розвитку рослин.
Другим важливим принципом створення альшнарш е пiдбiр та розта-шування каменю, оскiльки камшь довгий час залишаеться на одному i тому ж мiсцi i вiдiграе велику роль у вiдтвореннi високогiрного ландшафту. За остан-ш десятилiття склалася тенденцiя використання в альпiнарiях магматичних та метаморфiчних порщ: гранiту, вапняку, базальту, пiщанику, доломгту то-що. Важливою умовою е використання на одному альшнари тшьки одного виду каменю, оскiльки поеднання рiзних видiв каменю суперечить законам природи, адже високопрш природнi ландшафти формуються тiльки на дшян-ках, сформованих з одше! геолопчно1 породи. Особливу увагу необхщно придiляти розташуванню каменю, причому нi в якому разi камiнь не повинен "лежати" симетрично чи в якомусь заведеному порядку. Найкращий вигляд матиме альшнарш, створений у виглядi кам'янистих розсишв, на якому при-сутнi камеш рiзноl величини. Моделюючи високогiрний ландшафт, необхщ-но обов'язково видiлити кшька каменiв-лiдерiв, якi домiнуватимуть над да-ною дiлянкою, створюючи ефект високо! прсько1 скелi, а каменi меншого розмiру будуть виглядати нiби вщколотими вiд великих валунiв.
Для оформлення каменем альпшського ландшафту найкраще користу-ватися мiсцевим матерiалом, розповсюдженим у даному регюш. Кожен камшь мае бути стiйким i лежати у найбшьш сталому для нього сташ.
Однак, головним елементом тако! садово-парково! споруди як альпi-нарш е, звичайно, рослини, причому вважаеться, що на альпшськш гiрцi мають рости тшьки представники високопрно! альпшсько! флори. Це твер-дження е помилковим, оскшьки досвiд показав, що i рослини мiсцевоl флори досить вдало вписуються у кам'янистий ландшафт, причому вони почувають-ся набагато краще в таких умовах.
Основною вимогою, яка ставиться до рослин альшнарш, е И невисо-кий рют (найкраще шдходять сланкi форми) i можливiсть вегетативного роз-множення, що спрощуе догляд за цим видом посадок. З деревно-чагарнико-вих рослин широко використовуються сосна прська, ялiвець горизонтальний, туя захiдна ф. куляста, сшрея японська, самшит вiчнозелений, кизильник горизонтальний, магонiя падуболиста, барбарис та багато шших. Однак найбшьший асортимент рослин, придатних для альшнарив, представлений в основному трав'янистими рослинами. Це рiзнi види очитюв, молодило, сак-сiфраги, горлянка повзуча, гвоздика, мильнянка, сантолша, жовтець повзу-чий, первоцвiт, флокс шилоподiбний, рiзнi види хости тощо. Бiльшiсть цих
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
видiв володiе великою кiлькiстю декоративних форм за типом стебла, кольо-ром листя, формою та кольором квтв. У наш час асортимент рослин, при-датних для альпшсько! гiрки, публжуеться у великiй кiлькостi науково-попу-лярних видань - книгах та журналах. К^м того, на розсадниках i у кв^кових господарствах мiст також досить поширеш рослини, якi використовуються у кам'янистих садах.
Необхiдно брати до уваги просторово-часовi особливостi розвитку рослин, оскшьки рiзнi види рослин по^зному розростаються i заповнюють прос^р. Органiзацiя i влаштування альшнарив - це своерщне мистецтво, ово-лодшня яким дае змогу створювати неперевершеш творiння, наслiдуючи i моделюючи природш ландшафти.
Лiтература
1. Альпинарий в вашем саду/ И. Крейча, А. Якабова. Братислава, "Природа", 1986.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць. - Льв1в: Св1т, 2004. - 450 ст.
3. Ландшафтний дизайн, № 5, 2003.
4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
УДК 577.391: 582.29 В.А. Грабовський, О.С. Дзендзелюк -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
МОНГГОРИНГ ВМ1СТУ РАД1ОЦЕЗ1Ю У ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАНАХ ЧОРНИЦ1 ТА ЛОХИНИ ШАЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ) У 1996 - 2003 РР.
Представлено деяю результати дослщження радiоакгивного забруднення чор-ницi та лохини з Шацького нацiонального природного парку, проведеного протягом 1996 - 2003 рр. Обговореш особливосп накопичення радюцез^ вегетативними та генеративними органами цих рослин.
Ключов1 слова: радюактивне забруднення, коефiцieнт накопичення, щiльнiсть забруднення.
V. Hrabovskyy, O. Dzendzelyuk - Lviv NU named after Ivan Franko
Monitoring of radiocaesium content in vegetative and generative organs of bilberries and bog bilberries from Shatsk National Natural Park (Volyn region) during 1996-2003
Some results of investigation of the radioactive contamination of bilberries and bog bilberries originated from Shatsk National Natural Park (Volyn region) during 19962003 are presented. The peculiarities of radiocaesium accumulation by vegetative and generative organs of these plants are discussed.
Keywords: radiocaesium pollution, pollution density, accumulation rate.
Зона Полюся мае сприятлив1 природно-кшматичш умови для розвитку дикорослих япдниюв. Найважлившими з них за валовим збором е чорнични-ки, буяшники (лохинники), брусничники та журавлинники. Поряд з цим, л1си Полюся дають значну кшьюсть дикоросло! малини, ожини, суниць, тощо. За-
278
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш
