CC BY
30
вольерного охотничьего хозяйства являются Sus scrofa, Cervus elaphus. В 2011 г. из Австрии у вольер завезено 16 Cervus elaphus, из фермерского хозяйства Волынской области - 10 Sus scrofa. Настроенная подкормка копытных, их охрана. В структуре общества организовано научное подразделение для решения организационных, биотехнических, эксплуатационных и других вопросов.
Ключевые слова: Sus scrofa, Cervus elaphus, вольер, Волынская область, подкормка.
Khoyetskyy P. B., Skol'skyy I. N., Pokhalyuk O.M. The Prospects of Hunting Management within the Lands of Yavir Plus Ltd
Yavir Plus Ltd. was established in 1995. One of the priority areas of its business activity is outdoor enclosure breeding of game animals. Within the State Enterprise Kivertsi Forestry the company arranged an enclosure over an area of 200 hectares. The main species of outdoor enclosure game management are the wild pig (Sus scrofa) and the red deer (Cervus elaphus). In 2011 Cervus elaphus 16 in number from Austria and Sus scrofa numbered 10 from the private farm in the Volyn region were introduced. Ungulates feeding and their protection are also organized. There is also a research department in the company structure to solve all kinds of organizational, biotechnical, and other operational issues as well.
Keywords: Sus scrofa, Cervus elaphus, outdoor enclosure, Volyn region, feeding.
УДК 504.73:635.9(477.46) Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук;
астр. Ю.А. Запливана; ст. викл. С. С. Курка, канд. бюл. наук; ст. викл. Г.П. 1щук, канд. с.-г. наук; викл. ВЛ. Кульбщький, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садыництва
ОБЛАШТУВАННЯ АЛЬШЙСЬКО'1 Г1РКИ (АЛЬП1НАР1Ю) НА ПРИСАДИБН1Й Д1ЛЯНЦ1
Наведено результати розробки проекту облаштування альпшарвд на присадибнш дщянщ в передм1ст1 Умаш. У процес розроблення проекту альпшсько! прки вивчено та узагальнено лтературш даш щодо використання зелених насаджень у полшшенш за-гального стану озеленювально! дшянки. Пщбрано асортимент рослин для проектуван-ня альпшсько! прки. Обладнаний альпшарш, оргашчно вписавшись у мюцевий ландшафт, додасть нового сучасного виду присадибнш дшянщ й надасть необмежену мож-ливють для творчост1. Завдяки альпшарш, присадибна дщянка значно довше не втра-тить сво!х декоративних якостей, тому що альпшсью рослини цв1туть тривалий час або мають декоративне листя, а шод1 сполучають згадаш якост1.
Ключовi слова: альпшська прка, облаштування альшнарвд, присадибна дщянка, кв1тник, рослини.
Постановка проблеми. За останш десятилтя в нашш краíнi значно пiдвищився штерес до такого виду декоративного оформлення, як альпiнарiй. Як у громадських мкцях, так i на приватних дшянках професiйнi садiвники та аматори створюють кам'янистi сади, моделюючи водночас гiрськi ландшафти поеднанням каменю та вщповвдних високогiрних рослин [6, с. 276].
Перша альпшська прка з'явилася напритнщ XVIII ст. в Англи. Роком появи першого альпiнарiю можна було б вважати 1772 р., коли в оранжере1 Фь зж Гарден у Челсi для колекцп рослин, завезених iз Швейцарських Альп, було використано кландський гравiй i базальтова лава. Пiзнiше, у 1867 р., було по-будовано альшнарш у садах К'ю шд Лондоном, а у 1871 р. - у Единбурз^ Упро-довж ХХ ст. альпiйськi прки або просто скельш гiрки (рокарп) стали не-вiд'емним елементом садово-паркового будiвництва. З огляду на це, актуальним
постае питання диференцiацií цих скельних влаштувань за еколого-бюлопчни-ми аспектами íх створення та функцдонування [5, с. 66]. Комплексне озеленения присадибно1 дшянки позитивно впливае на мiкроклiмат об'екта, на психiчний та фiзичний стан здоров'я мешканщв [4].
1снуе два види планування альпiнарiíв - природний i геометричний (те-расований). Шд час облаштування природно1 кам'янисто!' далянки необхiдно створити гармонш з ландшафтом, використовуючи мiсцевий рельеф - пагорб, схил, стiнку, яр тощо. Найчастше влаштовуються так званi альпiйськi прки, використовуючи iз цiею метою природне або штучне пiднесення. Залежно ввд смаку садiвника, це може бути пагорб iз розкладеними по ньому каменями або фрагмент гiрськоí дшянки. Основна вимога - максимальна природшсть.
Об'ект дослiдження. На однiй з далянок присадибно!' дшянки грунт практично наполовину складаеться iз гравш, важко обробляеться, погано при-живаються рослини, тому спорудивши альпiйську гiрку на важкооброблювашй дiлянцi присадибно! дшянки, в майбутньому значно заощадимо сили й час на обробку грунту перед висадженням розсади, а обладнаний альшнарш, оргашч-но вписавшись в мкцевий ландшафт, додасть нового сучасного виду присадиб-нiй дiлянцi й надасть необмежену можливiсть для творчостi. Завдяки альшнарш, присадибна дiлянка значно довше не втратить сво'х декоративних якостей, тому що альпiйськi рослини цштуть тривалий час або мають декоративне листя, а iнодi сполучають згаданi якостi.
Мета дослiдження - розробити проект облаштування альпiнарiю на присадибшй дiлянцi в передмiстi Умаш.
Для виконання поставлено! мети передбачено таю завдання: вивчити та узагальнити данi лiтератури використання зелених насаджень в полшшенш за-гального стану озеленювально! дшянки; провести пiдiбрати асортимент рослин для проектування; представити проект облаштування альшнарш на присадибшй дшянщ. Шд час створення проекту композицц альпiйськоí гiрки з викорис-танням видш роду Ивискега застосовували принципи, розробленi в роботах Л.1. Рубцова [7], А.П. Вергунова, М.Ф. Фенисова, С.С. Ожегова [2].
Використано ландшафтно-еколопчний метод, що враховуе взаемозалеж-шсть мiж рослиннiстю i мкцем й iснувания, а також ставлення рослин до iнших елементш ландшафту.
Виклад основного матерiалу. Результатом проектно1 дiяльностi було облаштування на територц присадибно1 дiлянки альпiйськоí гiрки вщповвдно до характеру ландшафту, технологií спорудження, пiдбору рекомендованих рослин, дотримання схем i правил посадки. Проект альпшсько1 гiрки (рис. 1) офор-мляеться в пейзажному (природному) стил^ який передбачае збереження при-родних рис ландшафту, асиметричнiсть у плануванш, вiдсутнiсть прямих лiнiй i основно1 осi композицií. Етапу спорудження альпшсько1 гiрки передуе вибiр мiсця й стилю альшнарш. Альшнарш потрiбно розмктити так, щоб вiн орга-^чно вписувався в навколишне його середовище. Необов'язково шукати великий проспр: адже крихiтнi альпiйськi рослини - не дерева, i 1х на невеликш да-лянцi помiститься багато. Для альшнарш вибирають, як правило, сонячне мiсце з досить аерованим грунтом, на такiй дiлянцi, що добре видна з невелико1 ввд-
стат. За змогою, потрiбно намагатися влаштувати альтнарш так, щоб вiн був звернений на схщ або пiвденний схщ. У цих експозицiях можна створити умо-ви, найбтьш властивi умовам перебування бiльшостi гiрських рослин.
Рис. 1. Розм^ення альтйськог гiрки на плат присадибног дтянки
У твденних експозиц1ях умови будуть сприятливi для обмеженого числа рослин, що добре переносять прямi сонячнi промеш. Менш придатнi для альтнарш схили пiвнiчного напрямку, для яких необхiдний ретельний вiдбiр рослин [1, с. 4]. При виборi розмiрiв гiрки рекомендуеться дотримуватися стввщ-ношення висоти до довжини 1:10, тобто якщо висота передбачаеться 0,5 м, то довжина або дiаметр переважшше - 5 м. Необхщно врахувати те, що альпiйська прка не повинна бути занадто високою.
Основою альпiнарiю е перепади рельефу i художне розмiщення рiзних за формою й величиною обломюв скал i каменiв (рис. 2). Ощнивши розмiри та рельеф обрано'1 для облаштованосп альпiнарiю дiлянки присадибно'' дтянки, на якш немае пагорба або крутого схилу, i зiставивши з рiзновидами альпiнарiíв, дiйшли висновку, що найбшьш правильним рiшенням буде облаштовашсть те-расованого (геометричного) альпiнарiю (рис. 3).
Рис. 2. Варiанти укладки камемв для альтнарт
Рис. 3. План терас (план розташування валушв):
I) нижня тераса (висота 25-35 см); II) середня тераса (висота 50-70 см); III) верхня тераса (висота 80-90 см); 1) валун дiаметром 40-60 см, 1 шт.; 2) дрiбний камшь дiаметром 10-20 см, 7 шт. на 1 пог. м; 3) валун дiаметром 40 см, 1 шт.; 4) валун дiаметром 70 см, 1 шт.
Другим етапом е формування об'ему альтнарш з будiвельних вiдходiв, щебеню, гравда, камшня (рис. 4). На наступному етат всередит контуру укла-дають найбiльшi камеш, засипають шаром пщаного Грунту товщиною 15 см i ретельно поливають.
Рис. 4. Po3pi3 альпшсько'1 zipuu, м 1:1
Коли шар осяде, засипають виникт поглиблення Грунтом. Шзшше роз-кладають шар землi завтовшки 15-20 см, на якому будуть рости рослини, i укла-дають iншi каменi. Поливають все i залишають на кiлька тижнiв, протягом яких систематично видаляють бур'яни. Рослини можна висаджувати в серпнi/вереснi або навесш, в квiтнi - залежно вiд того, коли буде готовий альтнарш. Важливою характеристикою альпiнарiю е використання рiзноманiтних за типом життевих форм рослин (насамперед дерев, чагарниюв та трав'янистих). Деревно-чагарни-ковi рослини можна використовувати у скельних прках великих розмiрiв, якi за масштабом стввщносяться iз розмiрами територп та величиною камшня.
Особливу цiннiсть в альтнар1ях представляють листопаднi чагарники (Chaenomeles japonica, Berberis, Euonymus, Daphne, Jasminum, Salix, Cotoneas-ter, Rhododendron, Spiraea) i карликовi хвойш дерева (Picea, Chamaecyparis, Pi-nus, Thujopsis dolabrata, Thuja occidentalis). Умшо пщбраш, вони сполучаються один з одним, збер^аючи свою привабливкть протягом усього року, i допома-гають зв'язати воедино м^иву строкату палiтру ландшафту.
З особливою стараншстю необхiдно пiдбирати квiтучi рослини для аль-пiнарiïв. Так, наприклад, для сонячних дшянок прки рекомендуються: Iberis, Dianthus, Gypsophila, Lavandula, Festuca, Sempervivum, Thymus, Tulipa, Leontopodium тощо. Для твденно'1 сторони гiрки пiдiйдуть: Aster, Artemisia, Portulaca, Phlox тощо. На захщнш i схщнш сторонах можна висадити верес звичайний,
Heuchera, Saxífraga, Campanula lactiflora, Primula, Viola тощо. А от для твшч-но1 тшьово'1 сторони рекомендуються: Doronicum, Ajuga, Hosta, Cyclamen тощо.
Однак незамшними рослинами для скельних гiрок е все ж таки грунто-покривнi багаторiчники, велика кшькють яких культивуеться в умовах Украши i вважаеться невибагливими до еколопч-них умов. Слiд брати до уваги потребу рiзних рослин у площ^ яку вони займуть у процеш росту. Наприклад, крупнi грун-топокривнi (Aubrieta, Cerastium) вимага-ють нещшьно'1 посадки (вiд 3 до 5 рослин на 1 м2). Дещо дрiбнiшi (Armeria, Primula) розташовують густiше - вiд 8 до 12 шт. на 1 м2. Карликовi сланкi i розет-ковi рослини В. П, Кучерявий, Т.М. Ле-вусь [5 с. 68] рекомендують висаджувати в кшькос^ бiльше 20 рослин на 1 м2. Це такi види, як каменеломки (Saxifraga) або крупки (Draba)) (рис. 5 i 6).
Рис. 5. План розбиття (основного контуру), М 1:50
Рис. 6. План розбиття квЫнитв, м 1:10
(1-15 мгсцезнаходження рослин вгдповгдно до таблиц)
Рослини, як було використано тд час формування асортименту аль-пшсько1 прки, е досить рiзноманiтними, вщповщають певним особливостям 1х умов зростання, створюють поеднання, що сприяють вщповщному формуванню колекцiй та надають вщповщного декоративного ефекту. Отже, при пiдборi рос-
лин ми користувались такими основними принципами, як еколопчний, система-тичний, декоративний [4, 7]. Еколопчний принцип базуеться на врахуванш умов i факторш середовища зростання рослин. Узгоджешсть характеру насаджень i навколишнього середовища гарантуе оптимальний розвиток рослин i сприяе створенню композицiй, що вдало гармонують i3 природним ландшафтом.
Найповнiше вiдповiдають клматичним та едафiчним умовам рослини мкцево!' флори вiдповiдних ксеноморфних екологiчних груп, а також види, що акл1матизувалися в районi, в якому розташована проектна далянка.
Систематичний принцип передбачае концентрацда на визначених дшян-ках рослин, що належать до одного роду (наприклад рщ Heuchera). Поеднання у спiльних посадках рiзноманiтних видш даного роду разом пiдкреслюе !х деко-ративнi якостi, створюе вiдповiдну художню еднiсть.
Декоративний принцип базуеться на виявленш зовнiшнiх пропонованих рослин. Для створення ефектних i яскравих композицiй необидно використову-вати вс зовнiшнi декоративнi елементи рослин: форму крони, характер розга-луження, забарвлення квiток, листк1в, плод1в тощо. Bd трав'янi рослини аль-пiйськоí прки несуть функцiональне призначення, зокрема одш види утворю-ють килимовi покриття, де вони створюють рiзнобарвнi рясш килими, особливо барвистi в перюд цвiтiння, iншi види рослин, вносять свш ефект завдяки деко-ративним листкам [3, с. 7]. Для облаштування були використанi наступнi рослини, визначеш норми висадки, кшькють та площа, яка була вщведена кожнiй рослинi (табл.).
Табл. Характеристика життевих форм для альтйськоЧ гiрки
№
Назва
Площа, м
Норма
2
висадки на м
Юльюсть, шт.
Час цвтння
Pinus mugo
lxl
Saxífraga
0,55
20
ll
червень-серпень
Iris germanica
0,2
l6
червень-липень
Erígeron
0,27
20
червень-липень
Vínca
0,З8
25
червень-серпень
Astilbe
0,2
l6
липень-вересень
Diánthus
0,2
l6
липень-жовтень
Campánula
0,6
20
ll
червень-серпень
Bergenia
0,5
l6
травень-червень
Armeria
0,2
20
червень-серпень
Aster
0,27
l6
червень-листопад
Doronicum
0,З
l6
червень
Heuchera
0,2
l6
червень-серпень
Aubrieta
0,4
25
червень-серпень
Aquilégi
ia
0,l7
20
червень-вересень
Всього
4,44
85
l
l
2
4
6
9
З
З
8
5
5
4
4
8
4
Отже, секрет створення красиво!' альшйсько1 прки полягае в правильному способi укладання камешв i в пiдборi рослин. Чим природшше вона вигля-дае i чим бiльше нагадуе гористу мiсцевiсть, тим краще. Каменi i рослини добре поеднуються один з одним. Тому варто знайти в саду мiсце для альшнарда, не-хай навiть невеликого, i вiн урiзноманiтнить ландшафт будь-якого саду.
Висновки:
1. Альпiнарiй - штучна споруда i3 каменю, яка створена для показу високопр-них альпiйських рослин. Висаджують тiльки представник1в високопрно! флори рiзних частин свiту з яскравим, рясним, але недовгим перiодом цвь тiння, що обумовлюе сезонну декоратившсть.
2. Альпiйськi сади особливо декоративш лише весною та в першш половинi лiта. Специфiчнiсть ix полягае в живш та образнiй демонстрацп краси i рiз-номанiтностi високопрних альпiйськиx рослин.
3. Альпiйськi сади будують на природних кам'янистих дшянках чи штучно надають 1м виду незаймано'1 дико! природи.
4. Альпшський сад у мiнiатюрi може бути представлений альшйською гiркою i представляе штерес як мала арxiтектурна форма. Bd намiченi роботи з об-лаштованостi альпшсько! гiрки ми виконали на початку червня. Протягом лгга дбайливо доглядали за альпiнарiем, спостеркаючи за розвитком рослин i 1'хшм цвiтiнням.
5. Мистецтво створення альпшських гiрок поки що починае розвиватися i ним займаеться невелика кшьысть спецiалiстiв. Тому вивчення уих факто-рiв життедiяльностi рослин в умовах альпшарив е важливою потребою для подальшого розквiту ще1' галузi ландшафтно1 арxiтектури.
Лiтература
1. Полозун Л.Г. Альпинарий в вашем дворе / Л.Г. Полозун, М.Л. Мысак. - М. : Изд-во ООО "Изд-во ACT"; Донецк : Изд-во "Сталкер", 2004. - 63 с.
2. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 240 с.
3. Карпенко О.С. Видовий склад сукуленпв альпшсько! прки, принципи ц формування та засади функщонування / О.С. Карпенко // Сучасш проблеми природничих наук : матер. IV Все-укр. студ. наук. конф., присвячено! здобуткам i результатам наук. дослд. у галуз1 природ. наук. -Кжин. - 2009. - С. 7-8.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : пiдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучеря-вий. - Львш : Вид-во "Свiт", 2005. - 456 с.
5. Кучерявий В.П. Еколого-бюлопчш проблеми рослинного покриву скельних гiрок / В.П. Кучерявий, Т.М. Левусь // Проблеми урбоекологи та фггомелюраци. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2003. - С. 66-68.
6. Левусь Т.М. Альпшсью прки - орографчш та флористичш символiчнi аналоги прсько-го ландшафту / Т.М. Левусь // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Заповщ-на справа в Галичиш, на Подилп та Волинi. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 275-278.
7. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
ШлапакВ.П., Запливана Ю.А., Курка С.С., ИщукГ.П., Кульбицкий ВЛ. Обустройство альпийской горки (альпинария) на приусадебном участке
Приведены результаты разработки проекта обустройства альпинария на приусадебном участке в пригороде города Умань. В процессе разработки проекта альпийской горки изучены и обобщены литературные данные по использованию зеленых насаждений в улучшении общего состояния озеленительного участка. Подобран ассортимент растений для проектирования альпийской горки. Оборудованный альпинарий, органично вписавшись у местный ландшафт, придаст новый современный вид приусадебном участке и предоставит неограниченную возможность для творчества. Благодаря альпинарию, приусадебный участок значительно дольше не потеряет своих декоративных качеств, потому что альпийские растения цветут длительное время или имеют декоративные листья, а иногда соединяют упомянутые качества.
Ключевые слова: альпийская горка, устройств альпинария, приусадебный участок, цветник, растения.
Shlapak V.P., Zaplyvana Yu.A., Kurka S.S., Ischuk H.P., Kulbitskyi V.L. Arrangement of an Alpine Garden (Rock Garden) on the Plot
The results of the project of arranging a rock garden on the plot in the suburbs of Uman are shown. In the process of project development of the alpine garden published data on the use of green spaces in improving the general condition of planting area were studied and summarized. The assortment of plants for the alpine garden design is selected. Equipped rock garden organically fitting into the landscape will give a new modern type of the plot and provide unlimited opportunities for creativity. Due to the rock garden, the plot will not lose its decorative qualities much longer as alpine plants bloom for a long time or have decorative foliage, sometimes mentioned features are combined.
Key words: alpine garden, arrangement of a rock garden, plot, flower garden, plants.
УДК 630.182:47/48 Проф. З.Г. Гамкало, д-р бюл. наук - Львiвський НУ
т. 1вана Франка; астр. О.1. Дерех; проф. Л.1. Копт, д-р с.-г наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЕМ1С11 СО2 З ПОВЕРХН1 ГРУНТ1В ЗЕЛЕНО! ЗОНИ
ЛЬВОВА ЗАЛЕЖНО В1Д СТАДН РЕКРЕАЦ1ЙНО1 ДИГРЕСН Л1СОВИХ БЮГЕОЦЕНОЗ1В
Вивчено змши структурно-функцюнальних властивостей грунпв зелено! зони м. Львова внаслщок рекреацшного навантаження рiзноl штенсивносп. Встановлено, що за максимального витоптування волого! грабово! дiброви (V стадш рекреацшно! дигре-си - СРД), шпарувапсть аераци темно-арого люового грунту зменшилася до 24,5 %, ш^вняно з 51,8-45,9 % (1-11 СРД). 1з посиленням рекреацшного навантаження змен-шився вмкт Сорг у грунтi вiд 1,30 % (I СРД) до 0,90 % (IV СРД) i 0,75 % (V СРД). Мшь мальш значення величини емюн СО2 з грунту характерш за максимального рекреацшного навантаження (V СРД). Показники емюи СО2 з поверхнi грунту, щшьност аераци та вмiсту Сорг можуть використовуватися як високочутливi щдикатори оцiнки рекреацiйного навантаження на грунтовий компонент бiогеоценозу.
Ключовi слова: емюш СО2, грунт, аерацiя, рекреацiйна дигресш.
Постановка проблеми. Враховуючи сьогоднiшнi цившзацшш тенден-цií, продовжуватиме зростати рекреацшне значення лiсiв, оскшьки потреба в активному вщпочинку на природi найчаспше задовольняеться шляхом перебу-вання в лкових екосистемах, а тому рекреащйш навантаження на лiсовi при-родш комплекси залишатимуться високими. Саме тому велит плошд лiсiв охо-пив процес, який отримав назву "рекреацшног дигресп", що спонукало до вив-чення стану грунпв i рослинносп в лiсопарках i парках, де вплив рекреацií особливо значний.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Обов'язковою складовою частиною дослiдження рекреацiйного впливу на лк i вiдповiдноí реакцií лко-вих бiогеоценозiв е вивчення стану грунту. Першi дослiдження у цьому напрямi були виконанi в Шдмосков'!' ще в 1961 р. [10]. Результати до^джень, викона-них у рiзних регiонах свiту [27, 30, 32], показують, що рекреащя iстотно впли-вае на цей компонент лкових бюгеоценозш. Проте наслiдки такого впливу за-лежать вiд рекреацiйного навантаження i особливостей рослинних угруповань i
