CC BY
16
6. Чуботару А.А., Колцун М.Б. Задачi боташчних садiв в консерваци бюлопчно' pi3HO-маштносп in situ i ex situ// Бюл. Никiт. ботан. саду. - Ялта, 2003, вип. 88. - С. 21-24.
7. Черевченко Т.М. Бiорiзномaнiття - основа життя на Земт// Бюл. Ниют. ботан. саду. - Ялта, 2003, вип. 88. - С. 14-21.
8. Цицин Н.В. Боташчт сади СРСР. - М.: Наука, 1974. - 191 с.
9. 1ванов В.Н. Грунти долини нижньо' течи р. Салгир. - Сiмферополь, 1985. - 75 с.
10. Драган Н.А. Грунтовi ресурси Криму. - Омферополь: Вид-во ТНУ, 2002. - 143 с.
11. Кл1матичний атлас Криму/ Додаток до науково-практично' дискусшно-анал^ич-но'' збiрки "Питания розвитку Криму" - Омферополь: Тaврiя-плюс, 2000. - 120 с.
12. Ена В.Г. У горах i на рiвнинaх Криму. - Омферополь: Тaврiя, 1973. - 110 с.
13. Дщух Я.П. Рослинний покрив Прського Криму. - К.: Наукова думка, 1992. - 252 с.
14. Вакаренко Л.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Дщух Я.П. Растительность Предпрного Криму i його ботaнико-геогрaфiчне районирование// Ботан. Журн. - 1987. - 72, № 1. -С. 39-48.
15. Рубцов Н.1., Котова 1.Н., Махаева Л.В. Рослинний покрив// Ресурси поверхневих вод СРСР, т.6: Укра'на i Молдaвiя, вип. 4: Крим. - Л.: Наука, 1966. - С. 36-50.
16. Липа А.Л. Визначник дерев i чагарниюв. - К.: Вид-во Ки'вського ДУ iм. Т.Г. Шевченко, - 1957. - 386 с.
17. Голубев В.Н. Бюлоггчна флора Криму. - Ялта: ГНБС, 1995. - 85 с.
18. Новжов А.Л. Визначник дерев i чагарниюв в безлистому сташ. - К.: Гос. вид-во сшьськогосподарсько'' л-ри УРСР, 1959. - 313 с.
19. Бродов1ч Т.М., Бродов1ч М.М. Дерева i чагарники заходу УРСР. Атлас. - Львiв: "Вща школа", вид-во при Львiвському ун-ту, 1979. - 251 с.
20. Соколов С.Я., Связева О. А., Кубл1 В. А. Ареали дерев i чaгaрникiв СРСР. - Л.: Наука, 1986. - З. 68-77.
21. Визначник вищих рослин Укра'ни/ Д.Н. Доброчаева, М.1. Котов, Ю.Н. Прокудiн i iн. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
22. Колесников А.1. Декоративна дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
23. Черепанов С.К. Судинш рослини Роси i сумiжних держав (в межах колишнього СРСР). - С. - Пб.: Мир i сiм'я, 1995. - 992 с.
24. Тахтаджян А.Л. Система магнолюфтв. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
УДК 641.84Доц. А.Д. Кузик, канд. фiз. - мат. наук - Львiвський державный
умверситет безпеки житт£дшльност1
ПРО ПОЖЕЖНУ НЕБЕЗПЕКУ Л1С1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто класи пожежно'' небезпеки лiсiв захщно' частини Малого Полюся.
Ключов1 слова: класи пожежно'' небезпеки, комплексний показник горимосп, Мале Полiсся.
Doc. A.D. Kuzyk - L'viv state university of vital activity safety About fire safety of forests of Small Polissya
This article deals with the classes of fire safety of forests of the west part of Small Polissya.
Keywords: classes of fire safety, complex index of flaming, Small Polissya.
Територ1я Малого Полюся - одного з надзвичайно мальовничих ландшафта Заходу Укра'ни - простягаеться вщ Рави Русько'' на заход1 Льв1всь-ко'' област до Шепет1вки Хмельницько'' област в межах Волинсько'' височи-ни, Розточчя та Подшьсько'' височини [1]. Вона роздшена на окрем1 частини р1чками Буг, Стир та 1ква. Ця територ1я, переважно, вкрита люовою рослин-шстю i е специф1чною еколопчною системою, яка зазнае впливу навко-лишнього середовища та чинить вплив на нього. Найбшьш небезпечним та згубним для довкшля е пожежа. Л1сов1 пожеж1 руйнують озоновий шар ат-
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
мосфери, рослинш насадження, призводять до загибелi тварин та порушують умови !х iснування. Боротьба з лiсовими пожежами входить у функци люо-вих шдприемств, основним завданням яких е комплекс заходiв щодо попе-редження !х виникнення. При цьому доцшьним е застосування диферен-цiйованого шдходу до окремих дiлянок з урахуванням характеристики люо-вих насаджень. Метою роботи е встановлення рiвня пожежно! небезпеки Малого Полiсся на прикладi його захщно! частини.
Територiя Малого Полiсся характерна значним шднесенням н.р.м. (близько 205 м) та малою кшьюстю озер. Мале Полюся густозаселене. У ньому вiдносно мала вщстань мiж населеними пунктами, як впритул межують з лiсовими насадженнями. М1ж собою населенi пункти сполучеш густою мережею дорiг рiзних категорiй. Враховуючи те, що основними причинами люових пожеж е необережне поводження з вогнем шд час випасу худоби, екскурсш та експедицш, лiсозаготiвля, пiдпал сухо! трави, удари блискавок, юкри вiд транспортних засобiв i, взагалi, що бшьшсть лiсових пожеж виникае з вини люди-ни [2], ця територiя е пожежонебезпечною. Ймовiрнiсть виникнення пожежi зростае з посухами, якi виникають в окремi роки (1975 р.). Тому для поперед-ження виникнення пожеж виршальне значення мае визначення найбiльш не-безпечних дiлянок та подальший диференцiйований пiдхiд до попередження пожеж на територiях лiсництв з урахуванням погодних умов, сезонних робгг та шших чинникiв. Вiдомо, що найбшьш небезпечними з пожежно! точки зору е сосновi насадження, пожежi в яких легко виникають i важко лiквiдовуються [2]. В Укршт сосновi лiси займають близько 33,6 % вкритих лiсовою рослин-шстю земель [3]. На територи Малого Полюся значну частку становлять сос-новi лiси, якi вирiзняються високим рiвнем загорання.
Встановлення класу пожежно! небезпеки здiйснюеться за рiзноманiт-ними показниками, найчастше - за типом насаджень та за погодними умова-ми. Проведемо ощнку пожежно! небезпеки за шкалою В.Г. Нестерова, яка за-лежить вщ комплексного показника горимост [2] та за шкалою 1.С. Мелехова, яка залежить вiд типу лiсових насаджень [2].
Комплексний показник горимостi обчислюеться за рекурентною формулою [2]
де Гп - комплексний показник за день п, 1;п - температура за день п, т - точка роси, К - коефщент врахування опадiв за попереднiй день i залежить вiд кiлькостi опадiв за день в мм. Як видно з формули, цей показник враховуе опади не тшьки за поточний день, а i за попередш. Для його обчислення ви-користаемо дат Пдрометцентру [4], яю мютять данi про температуру, вщ-носну волопсть повiтря та атмосферний тиск для Львова - найближчого великого населеного пункту в захщнш частит Малого Полюся. Результата об-числень комплексного показника горимост за 2004 р. та встановлеш за ним класи пожежно! небезпеки за погодними умовами рашше детально описано у [5]. Розподш класiв пожежно! небезпеки за мiсяцями мае такий вигляд (табл. 1):
(1)
Табл. 1. Розподт середньомжячних класьв пожежног небезпеки льсьв захьдно1 _частини Малого Пол'шсяу 2004р. за шкалою Нестерова._
М1сяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Рк
Середньомь сячний клас пожежно! небезпеки 1,00 1,00 1,13 2,53 1,87 2,70 3,83 2,29 2,50 2,39 1,77 1,00 2,00
Середньорiчний клас пожежно! небезпеки за шкалою Нестерова ста-новить кН, с=2,00 i характеризуеться, як мала пожежна небезпека, проте у лип-нi 2004 р. клас пожежно! небезпеки досягав максимального значення 3,83, що класифжуеться як висока пожежна небезпека. Розглянемо розподш кiлькостi днiв за класами пожежно! небезпеки (табл. 2).
Табл. 2. Розподт класьв пожежног небезпеки за ктькьстю дшву 2004рощ.
Клас пожежно! небезпеки, х 1 2 3 4 5
Кшьшсть дшв, п 158 80 96 28 2
Проведемо статистичне дослщження вибiрок, що складаються з клаЫв пожежно! небезпеки за вiдомою методикою, описаною в лiтературi [6]. Об-числимо вибiркову дисперсiю розподiлу (табл. 2) за формулою
Ъ =11XЧ -(X)2, (2)
п
де Х| - клас пожежно! небезпеки, п - юльюсть днiв, що вiдповiдае цьому класу, п - загальна кшьюсть дшв у рощ, вибiркове середне х = кНс. Одержуемо, що
В=Бн=1,055. Знайдемо довiрчий iнтервал, в який попадае з надшшстю у=0,95 ге-неральне середне значення класу пожежно! небезпеки. Цей штервал мае вигляд
г У г У
Л г- ^ Л I
4п л/п
(3)
де Ц к - значення розподiлу Стьюдента для задано! надшност у та числа сту-пенiв свободи к=п-1, Б - виправлене середньоквадратичне вiдхилення,
^ = ]—л Ъ . (4)
V п -1
Виправлене середньоквадратичне вiдхилення Б=1,03. Оскiльки число ступешв свободи велике, користуемося таблицею функци Лапласа, за якою знаходимо для вибрано! надiйностi у значення 1, к=1,96. Таким чином, одержуемо довiрчий iнтервал для генерального середнього значення класу по-жежно! небезпеки (1,89; 2,11).
Розглянемо окремо класи пожежно! небезпеки в лггш мiсяцi (табл. 1, стовпчики 6, 7 та 8) та встановимо для них середнш клас пожежно! небезпеки за погодними умовами. Середне значення коефщента пожежно! небезпеки за лггш мюящ кнл, с=2,94. Вибiркова дисперсiя становить (2) Б=Бнл=0,42, виправлене середньоквадратичне вщхилення (4) при п=3 дорiвнюе Б=0,80, а при таюй же, як i в попередньому випадку, надшност у=0,95 величина розподшу
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.4
Стьюдента при k=n-1=2 за таблицею доргвнюе ty, k=3,18. Тодi довiрчий гнтер-вал (3) мае вигляд (1,47; 4,41).
Окргм погодних умов, на пожежну безпеку лiсiв впливають i таю чин-ники, як типи лгсових насаджень. При розглядi пожежно1' небезпеки з ураху-ванням цих чинникгв розглянемо лiсовi господарства Малого Полгсся, а саме: Радехiвський, Жовквгвський, Львiвський, Буський та Бродовський лгсгоспи. Для цих господарств, за даними Львiвськоï державно1' лiсовпорядноï експеди-ци, маемо такi значення класiв пожежноï небезпеки, обчисленi за шкалою Мелехова (табл. 3).
Табл. 3. Середш значення клаЫв пожежно'1 небезпеки л^госмв 3axîÔHOï частини Малого Полся
Лгсгосп Клас пожежно1 небезпеки
Бродгвський 2,79
Буський 3,13
Жовквгвський 3,14
Львгвський 3,52
Радехгвський 2,90
Оскгльки територи лгсових насаджень, закршлеш за цими лiсгоспами, приблизно однаковг, тодi середне значення класу пожежноï небезпеки для всiх лгсгоспгв кМ,с=3,10. Для варiацiйного ряду з класами пожежноï небезпеки обчислимо дисперсгю та побудуемо довiрчий iнтервал для оцгнки генерального середнього - класу пожежно1' небезпеки. Як i в випадку класу пожежно1' небезпеки за погодними умовами, за формулою (2) одержуемо D=DM=0,06. Виправлене середньоквадратичне вгдхилення (4) при n=5 становить S=0,28, за таблицею розподiлу Стьюдента при у=0,95 та k=n-1=4 маемо ty, k=2,78 а до-вiрчий iнтервал (3) - (2,75; 3,44).
Висновки
На пiдставi дослiдження класгв пожежно1' небезпеки за погодними умовами та типами лгсових насаджень встановлено:
В умовах не дуже посушливого року середньорiчний клас пожежно1' небезпеки за шкалою Нестерова для лiсiв захгдно1' частини Малого Полiсся становить 2 (мала пожежна небезпека), проте в лггнш пергод середне значен-ня такого класу становить 3 (середня пожежна небезпека) та може досягати значення 4 (висока пожежна небезпека).
При розглядi класу пожежно1' небезпеки цих лiсiв за шкалою Мелехова середнгй клас пожежно1' небезпеки становить 3 (середня пожежна небезпека).
Враховуючи обидва класи пожежно1' небезпеки, лггнш перюд становить значну загрозу виникнення пожежг, навгть в умовах не дуже посушливого лгта, що вимагае посилено1' роботи лгсових господарств та шдроздшв ци-вгльного захисту щодо попередження пожеж у лгсах Малого Полгсся.
Л1тература
1. Югл1чек Л.С. Еколопчна мережа Малого Полгсся// Наук. вгсник УкрДЛТУ: Заповгд-на справа в Галичинг, на Подгллг та Волинг. - Львгв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.8. - С. 96-100.
2. Свириденко B.C., Баб1ч О.Г., Швиденко А.Й. Лгсова пгрологгя. - К.: Агропромви-дав Украши, 1999. - 172 с.
3. Лгсове господарство Украши: перспективи розвитку. - http://www.kmu.gov.ua/control/ publish/article?art_id=3331892.
4. Архив погоды. - http:// www.gismeteo.ru/weather/synarc.htm?33393.
5. Кузик А.Д. Про класи пожежно'1 небезпеки лшв захiдноï частини Малого Полюся за умовами погоди// Матерiали конференцп "Системи безпеки-2005". - К. УкрНДН 1Ь. -2005. - С. 98-102.
6. Жлуктенко В.1. Наконечний С.1., Сав1на С.С. Теорiя ймовiрностей i математична статистика. Ч. 2. Математична статистика. - К.: КНЕУ, 2001. - 336 с.
УДК 712.253 Т.М. Левусь - НЛТУ Укршни
СТВОРЕННЯ КАМ'ЯНИСТИХ КОМПОЗИЦ1Й В ЗАТ1НЕНИХ УМОВАХ
Розглянуто можливiсть створення кам'янистих садiв в умовах pi3Horo ступеня затшення, на прикладi двох юнуючих експериментальних дiлянок. KpiM того, запро-поновано асортимент трав'янистих рослин природно! та культивовано! флори, якi могли б використовуватись на таких дшянках.
Ключов1 слова: альпiйська прка, затшення, експериментальна дiлянка, рослини для тЫ.
Т.М. Levus'-NUFWTof Ukraine Creation of stony compositions in the shaded terms
Possibility of creation of stony gardens in the conditions of a different degree of shading is examined in the article, on the example of two existent experimental areas. In addition, the assortment of grassy plants of natural and cultivated flora, which could be used on such areas, is offered.
Keywords: alpine mountain, shading, experimental area, plants for shade.
Садове мистецтво, що розвивалося протягом багатьох сотень, а навггь ти-сяч роюв, характерне тим, що у ньому почали видшяти окрем1 напрямки, власш школи, принципи, тенденци i т.д. Головну роль у садах i парках минулого вщг-равали, в основному, рослини: мюцев^ екзотичнi, гарно квiтучi чи декоративно листянi. Серед постшних декоративних садових елементiв стали з'являтися скульптури, басейни, фонтани, рослинш лабiринти, бесiдки та iншi елементи.
Коли з'явились першi альпiйськi прки, точно невiдомо. У давнину цим термшом називали колекцiю альпiйських високопрних рослин, якi висаджу-вали на спещально створених кам'янистих гiрках. Тшьки в Х1Х ст. в Англи альпiнарiями серйозно зацiкавились не тшьки любител^ але i вченi. У багатьох боташчних садах св^у стали з'являтись власнi, досить велик колекцп альпiйських рослин. У 1891 рощ був збудований знаменитий альтнарш в Единбурз^ у 1967 р. - тд Лондоном. G також альпiйськi гiрки в Московсько-му i Ки!вському ботанiчних садах [1], а зараз !х можна побачити не тшьки у великому пейзажному парку, але й на приватних дшянках.
Дякуючи вшм цим обставинам, альшнари швидко завоювали популяр-шсть в Gвропi. Пов'язано це також з тим, що квггуча кам'яна прка протягом всього вегетативного перюду здатна надати яскравостi, оригiнальностi i неповторно! красоти практично будь-якому закутку.
У наш час альпiнарiем (рокарiем) називають кам'яний сад або прку, яка цвiте з ранньо! весни i до пiзньо! осеш i гармонiйно вписуеться в навко-
