CC BY
9
РЕЗУЛЬТАТИ 1НТРОДУКЦ1ЙНОГО ДОСЛЩЖЕННЯ ВИД1В РОДУ IBERIS L. В БОТАН1ЧНОМУ САДУ 1М. АКАД. О.В.ФОМ1НА
Г.О. РУД1К, кандидат бюлог1чних наук Боташчний сад ím. акад. О.В. Фомша Ки1'вського нацiонального унiверситету ímchí
Тараса Шевченка, м. Ки1'в
Вступ
З метою розроблення наукових основ вирощування та розширення асортименту декоративних рослин нами проводилось iнтродукцiйне дослщження представниюв роду Ibens L. в умовах первинно! культури на дшянках Ботанiчного саду ím. акад. О.В. Фомша. Рщ Iberis L. вщноситься до родини Brassicaceae Burnett (Cruciferae Juss.), нараховуе близько 30 вцщв рослин. Латинська назва роду пов'язана Í3 стародавньою назвою 1спани - Iберiя. Ареал роду охоплюе переважно прсью райони Швденно! та Середньо! Свропи, Мало! Ази, Швшчно! Африки, а також Крим i Кавказ [1-3]. Серед рослин даного роду е ендемiчнi та рщюсш, яю потребують охорони й збереження [4]. Окремi види вiдомi як садовi рослини вже з XVI сторiччя, для окремих рослин е л^ературш вiдомостi про хiмiчний склад та корисш властивостi [5, 9]. Останшм часом у декоративному садiвництвi в основному використовують 3 види рослин (I. amara L, I. umbellata L, I. sempervirens L.), хоча можливостi роду в цьому план значно бiльшi.
Спостереження за рослинами ex situ дозволяють установити онтогенетичш i бюморфолопчш особливостi, закономiрностi сезонних ршадв розвитку, здатнiсть до розмноження. Аналiз отриманих даних дозволяе визначити адаптацшш можливостi рослин у нових умовах мюцезростання.
Об'екти та методи дослщжень
Об'ектами дослiджень були рослини роду Iberis з колекци Боташчного саду ím. акад. О.В.Фомiна, яка у 2010 р. нараховувала 15 таксошв (10 видiв, 5 сорив). Склад колекци динамiчний, залежить вщ надходження нових зразкiв, а також вщ погодних умов пункту штродукци протягом року. Дослiджуванi рослини вирощували на дiлянках Ботанiчного саду ím. акад. О.В.Фомша з насiння, отриманого з рiзних кра1'н вiдповiдно до списюв насiння. У подальшiй робой використовували насiння мюцево! репродукци. Дослщження проводили протягом 2000-2010 рр. Розвиток рослин вивчали шляхом фенолопчних спостережень з використанням методик I.M. Бейдеман [6], Г.М. Зайцева [7], а також "Методики фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" [8], модифжованих вщповщно до об'екив дослщжень.
Результати та обговорення
В умовах незахищеного грунту Боташчного саду I. amara L., I. odorata L., I. pinnata L., I. umbellata L., I. intermedia Guers. е трав'янистими однорiчними монокартками, в умовах Киева звичайно не зимують, потребуючи щорiчного насшневого вiдтворення.
Окремо розташован рослини в умовах достатнього освiтлення характеризуются iнтенсивним галуженням головного пагона (до 20-25^чних пагонiв 2-го порядку) за типом базитони. Галуження звичайно досягае 3-4-х (у рослин I. pinnata 4-5-ти) порядюв. Пагонова система дорослих особин (генеративний перiод) складаеться з довгометамерних безрозеткових моноциклiчних вегетативно-репродуктивних пагошв. У загущених посадках рослини мають акро- i мезотонний тип галуження i менш розвинуту пагонову систему (до 27 бiчних пагошв 2-го порядку). Головний i бiчнi пагони завершуються термiнальними суцвiттями. Суцвотя полiтелiчнi, мають щиткоподiбну (I. pinnata), зонтикоподiбну (I. umbellata, I. intermedia) форму або видовжуються протягом цвтння у китицю (I. amara, I. odorata). Формування суцвiть на рослинах вщбуваеться в акропетальному порядку, розкривання квiток у суцвiттi - в базипетальному. Загальна кшьюсть суцвiть на однш особинi може коливатись вщ 3-5 (рослини I. umbellata, I. amara у загущених посадках) до 50-80 (окремо розташован рослини I. pinnata). В залежност вщ строюв посiву i погодних
умов рослини переходять у репродуктивний стан через 50-65 aí6 тсля поаву. Звичайно це вщбуваеться у I-II декадi червня. Рослини даних видiв характеризувались доволi тривалим цвiтiнням (вiд 30 до 40 дiб). За сприятливих умов спостертали повторне цвiтiння у вересш-жовтш. Декоративнi якостi рослин обумовленi компактшстю габiтусу, розмiрами суцвiть (дiаметр - до 4,5 см) i кв^ок ^аметр - до 1,3 см) та !х кольором (у I. amara I. pinnata I. odorata - бший, у I. umbellata, I. intermedia - бузковий, фюлетовий), тривалштю цвiтiння. За строками цвтння i при умовi посiву у грунт у I-II декадi кв^ня дослiджуванi рослини можна вiднести до групи л^нього цвiтiння (рослини, як цвiтуть у II декадi червня - липш). Як правило, тсля закшчення плодоношення вони повнiстю вщмирали. Рослини невибагливi до грунтiв, найбшьш декоративнi на вiдкритих сонячних мюцях при помiрному поливi у посушливi днi. Шкiдниками i хворобами майже не пошкоджуються. Пiдходять для кв^кових газонiв, клумб, рабаток, садових ваз, групових посадок, на зрiз (для оформлення букетiв). За перiод спостережень рослини послщовно проходили всi етапи онтоморфогенезу, мали стабiльне i тривале цвiтiння, регулярно плодоносили, були здатш до самосiву. Таким чином, штродукщя цих рослин в умовах Киева не викликае труднощiв.
I. taurica DC. в умовах Киева - дворiчний трав'янистий монокарпiк. Протягом 1-го року життя (прегенеративний перiод) у рослин формуеться пагонова система, яка наростае моноподiально, складаеться iз натврозеткових моноциклiчних вегетативних пагонiв. Рослини 1-го року життя 5-15 см заввишки. Спецiалiзованi структури для перенесення несприятливого перiоду року не утворюються; бруньки поновлення вiдкритi, захищенi основами декшькох листкiв, якi щiльно прилягають один до одного. Пщ час зимового сезону i весняних заморозкiв аткальш частини головного i бiльшоi частини бiчних пагонiв 2-го порядку вщмирають. Рослини 2-го року життя (генеративний перiод), 25-30 см заввишки, характеризуються штенсивним галуженням (до 6-ти порядюв), пагонова система складаеться iз моноци^чних, безрозеткових, довгометамерних, вегетативно-репродуктивних пагошв. Пагони завершуються термiнальними суцвiттями (вщ 25 до 150 на однш особинi). Суцвiття полiтелiчнi, мають форму щиткоподiбноi китищ (дiаметр 2-3,5 см) на початку цвтння, майже не видовжуються протягом цвтння. Початок цвтння звичайно спостер^али у III декадi травня - I декадi червня, загальна тривалiсть цвiтiння 40-50 дiб. Квiтки (дiаметр 1-1,2 см) бшо-рожевого кольору, який протягом цвiтiння поступово змiнюеться вiд бiло-рожевого до бузкового. Шсля завершення плодоношення рослини повшстю вiдмирали. За строками цвiтiння рослини I. taurica можна вщнести до групи весняно-л^нього цвiтiння (рослини, яю зацвiтають у III декадi травня - I декадi червня). Декоративш якостi рослин обумовленi тривалим i рясним цвтнням, розмiрами суцвiть i кв^ок, ix забарвленням. Рослини невибагливi до грунтiв, посухостiйкi. Спостерiгали регулярний самоав. Повторне цвiтiння рослин за роки спостережень не вiдмiчали. Найбшьш декоративш у поодиноких посадках при ввдсташ мiж окремими особинами не менше 30 см. Шкiдниками i хворобами майже не пошкоджуються. Пщходять для рокарив, кам'янистих садiв, садiв безперервного цвiтiння. Рослини виявили доволi значнi адаптивнi можливостi до нових умов зростання.
Рослини I. procumbens Lange, I. semperflorens L., I. sempervirens L., I. saxatilis L. в умовах Киева - багаторiчники.
I. procumbens - натвкущики, 5-15 см заввишки (25-30 см разом iз суцвотями). У перший рж життя рослини проходили всi етапи прегенеративного перiоду. У рослин за цей час формуеться пагонова система. Головний пагш вкорочений, ортотропний, галуження базитонне, пагони другого порядку плагютропш. Базальт частини пагошв безлист^ аткальш частини густо облистяш. У рослин даного виду цвтння спостертали на другий рш життя. Протягом зимового перюду верxiвки пагонiв i листки базальних частин пагонiв вiдмирали. Пюля весняного вiдростання у I-II декадi квiтня iз бiчниx бруньок на ашкальних частинах вегетативних пагонiв формувались щиткоподiбнi суцвiття (вiд 1 до 7 на одному пагош). Початок цвтння спостер^али у III декадi травня - I декадi червня, масове цвтння - у I - III декадi червня, завершення цвтння - у I-II декадi липня. Повторне цвтння (за сприятливих погодних умов) вщбувалось у III
декадi серпня - I декадi вересня, поодиною суцв^я продовжували утворюватись до II декади жовтня. На однiй особинi 3-го року життя формувалось до 55-60 суцв^ь. Квiтки на початку цвтння бiлого, бiло-рожевого кольору, поступово змшювали колiр до бузкового, майже фюлетового. На зимовий перiод рослини потребують укриття (краще гiлками сосни або ялiвцю). Слiд зауважити, що складний зимовий перюд 2009-2010 рр. негативно позначився на багаторiчних екземплярах: окремi рослини загинули, в iнших неушкодженими залишились тiльки базальнi частини. Проте пщ час весняного вiдростання спостертали iнтенсивне наростання пагонiв i формування суцв^ь, хоча i в меншш кiлькостi. Для рослин характерний щорiчний масовий самосiв. Рослини невибагливi до грунив, шкiдниками i хворобами не ушкоджуються. Найбiльш декоративнi на вщкритих сонячних мiсцях, у рокарiях, мжсбордерах, кам'янистих садах.
I. semperflorens - вiчнозеленi напiвкущi, 30-50 см заввишки, не зимують в умовах Киева, тому вирощування цих рослин можливе тiльки у захищеному грунтi. Цвтння спостер^аеться у рослин 3-го року життя. Кв^ки бiлого кольору, зiбранi у щiльнi щиткоподiбнi суцвiття ^аметр 2-2,5 см), якi не видовжуються протягом цвiтiння. Розмноження стебловими живцями, насiнням. Проте слiд зауважити, що за весь перюд спостережень у рослин даного виду ми не спостер^али утворення плодiв навiть за допомогою штучного запилення. Можливiсть штродукцп рослин даного виду у захищеному грунт викликае певний iнтерес, оскшьки рослини не пошкоджуються шкiдниками i хворобами, а строки цвiтiння припадають на осшньо-зимовий перiод (жовтень - лютий).
I. sempervirens - вiчнозеленi кущики, 30-35 см заввишки, першi два роки звичайно перебувають у прегенеративному перiодi онтогенезу. Типовi для рослин даного виду ритми цвтння встановлюються з 3-го року життя рослин, хоча в окремих добре розвинутих особин цвтння i плодоутворення вщбувалось вже протягом 2-го року. Весняне вiдростання звичайно спостерiгали у I - II декадi кытня. Рослини даного виду до початку генеративного перюду мали досить сформовану пагонову систему. Дициклiчнi репродуктивнi пагони розвивались на апiкальних дiлянках полiциклiчних вегетативних пагонiв iз бiчних бруньок. Цвтння доволi тривале (3035 дiб), дослiдженi рослини характеризуються стабшьшстю за строками цвiтiння, та !х можна вiднести до групи весняного цвтння 0-П декада квiтня - травень). Кв^ки бiлого кольору, зiбранi у суцвiття дiаметром 3,5-4,5 см, яке спочатку мало вигляд щшьного зонтика або щитка, видовжувалось протягом цвтння i плодоутворення у китицю. На вегетативному пагош формувалось вщ 1 до 7 репродуктивних пагошв. Рослини п'ятого-сьомого рокiв життя формували вiд 150 до 200 суцвт. Пiсля закiнчення плодоношення репродуктивнi пагони повшстю вiдмирали. Спостерiгали самосiв. Повторного цвтння за весь перюд спостережень ми не зафшсували. У рослин п'ятого i наступних роюв життя на базальних плагiотропних дiлянках бiчних пагонiв, напiвзанурених у верхнiй шар грунту, утворювались додатковi коренi, i рослина поступово починала набувати вигляду компактно! "куртини" дiаметром близько 1 м. Рослини здатш до вегетативного розмноження шляхом живцювання пагонiв. Поеднання вегетативного i насiнневого розмноження е доволi ефективним для масового прискореного впровадження цих рослин у практику озеленення. Взимку дослщжуваш рослини не потребували укриття, також добре переносили посушливi перiоди влiтку. Рослини збертали декоративнi якостi i пiсля завершення цвтння завдяки вiчнозеленим листкам, компактному габ^усу. Найбiльший декоративний ефект мають поодиною насадження рослин серед камшня альпiйських гiрок, кам'янистих садiв, рокарив, мiксбордерiв. 1х можна також рекомендувати як грунтопокривнi рослини. Весною, коли у значно! частини квiткових рослин вщкритого грунту цвiтiння ще не починаеться, привертають увагу до себе "килимки" iз рослин I. sempervirens, суцшьно вкритi грацiозними бiлими суцвотями.
I. saxatilis - вiчнозеленi натвкущики, 7-10 см заввишки. Протягом 1-го року життя (прегенеративний перiод) наростання пагоново! системи моноподiальне. На плагютропнш частинi головного пагону формуються вщ 2 до 10 бiчних пагонiв 2-го порядку, з яких
стають домiнуючими 1-3. Рослини переходили у репродуктивний стан вже на другий рж життя. У наступи роки у рослин встановлюються типовi ритми розвитку i цвтння. На верх1вках головного i дом^ючих бiчних пагонiв регулярно розвивались репродуктивнi пагони. Суцвiття - щшьш щиткоподiбнi китищ, дiаметром 3,0-3,5 см, трохи видовжувались протягом цвiтiння та плодоутворення. Пiсля заюнчення плодоношення репродуктивш пагони повнiстю вiдмирали до зони шноваци (аткальна частина вегетативного приросту попереднього року). У зонi шноваци в пазухах листкiв восени формуються вiд 1 до 6 бiчних пагонiв, з яких продовжують свш розвиток тiльки 1-2. Наступного року щ пагони розвиваються за дици^чним типом i також стають репродуктивними. Початок цвiтiння спостерiгали у I-II декадi квiтня. Середня тривалiсть цвтння - 25-35 дiб. Рослини даного виду також можна вщнести до групи весняного цвiтiння (I-II декада кв^ня - II-Ш декада травня). Повторне цвiтiння рослин за роки спостережень не вiдмiчено. Рослини невибаглив^ бiльш декоративнi на вiдкритих сонячних мiсцях, шкiдниками i хворобами не пошкоджуються, зимо- та посухостiйкi. Розмножуються насiнням. Рослини також зберiгали декоративш якостi пiсля завершення цвiтiння завдяки вiчнозеленим листкам та компактностi габ^су. Пiдходять для рокарив, мiксбордерiв, кам'янистих садiв, альпiйських гiрок.
Висновки
Таким чином, на основi результатiв iнтродукцiйного дослщження можна рекомендувати для штродукцп i використання в декоративному садiвництвi в умовах Киева одно- i дворiчнi рослини роду Ibens (I. amara, I. odorata, I. pinnata, I. umbellata, I. intermedia, I. taurica), а також багаторiчники I. procumbens, I. sempervirens, I. saxatilis.
Виявлено, що одно- i дворiчнi рослини в умовах вщкритого грунту Боташчного саду ím. акад. О.В.Фомша за вегетацшний перiод послiдовно проходили вс етапи онтоморфогенезу, мали стабiльне i тривале цвiтiння, характеризувались високими декоративними якостями, регулярно плодоносили, були здатш до самоЫву. Багаторiчнi рослини I. procumbens, I. sempervirens, I. saxatilis в умовах вщкритого грунту Боташчного саду ím. акад. О.В.Фомша послщовно проходили вс етапи сезонного розвитку, мали стабшьне щорiчне цвтння, добре переносили несприятливi перюди року, збершали декоративнi якостi пiсля завершення цвтння. Рослини I. procumbens на зимовий перюд обов'язково потребували укриття гшками сосни або ялiвцю. Культивування рослин I. semperflorens в умовах Киева можливо тшьки у захищеному грунта Високi декоративнi якостi у поеднанш зi значними адаптивними можливостями бшьшост дослiджених видiв обумовлюють перспективнiсть !х штродукцп та широкого впровадження у практику озеленення.
Список л^ератури
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ. - Новосибирск: Наука, 1974. - 155 с.
2. Европейский красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. - Нью-Йорк: Издание ООН, 1992. - 167с.
3. Зайцев Г.Н. Фенология травянистых многолетников. - М.: Наука, 1978. -
150 с.
4. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: ГБС АН СССР, 1975. - 27 с.
5. Полетико О.М., Мишенкова А.П. Декоративные травянистые растения открытого грунта. - Л.: Наука, 1967. - 208 с.
6. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л.: Наука, 1985. - 336 с.
7. Флора СССР. T.VIII. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1939. - 696 с.
8. Flora Europaea. V.I. - Cambridge: University Press, 1964. - 464 p.
9. Med-Checklist. V. III. - Geneva, 1986. - 396 p.
Рекомендовано к печати д.б.н. Гайдаржи М.А.
