CC BY
47
Организация здравоохранения
Public Health Organization
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 614.258:616.831-005.1 ОС1: 10.22141/2224-0586.6.77.2016.82160
ЗОЗУЛЯ 1.С., ЗОЗУЛЯ А.1., ВОЛОСОВЕЦЬ А.О.
Нацюнальна медична академм п'слядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика МОЗ Укра'/ни, м. Ки!в,Укра!на
СТВОРЕННЯ ¡НСУЛЫНИХ ЦЕНТР1В ЗАЛИШАвТЬСЯ ПРОБЛЕМОЮ № 1 У БОРОТЬБ1 3 МОЗКОВИМИ ¡НСУЛЬТАМИ
Резюме. В статтi автори подають анаа1з лтературних даних щодо думки мiжнародноi науковоЧ стль-ноти про питання надання допомоги при гострому мозковому iнсультi та необхiдностi створення шсуль-тних центрiв, наводять приблизний опис шсультних центрiв, як рекомендуються для впровадження у м. Киeвi та Украти Опис складаеться 1з загальних положень, основних завдань центру, функцш, керiв-ництва центром, рекомендацш для спецiалiзованих центрiв з лкування iнсультiв (невiдкладноi дiагнос-тики, загального догляду та лкування ускладнень шсульту). Ключовi слова: шсульт, шсультний центр, надання невiдкладноi допомоги.
Актуальнгсть
Щорiчно в свт рееструеться понад 15 млн ви-падюв шсульту, причому 6 млн серед них iз леталь-ним кшцем. Рiвень смертности асоцшований з шею патолопею, постшно зростае. Так, у 2013 р. цей по-казник становив 5,7 млн, у 2015 р. — 6,5 млн, а на 2030 р. прогнозуеться 7,8 млн. 1нвалщами внаслщок перенесеного шсульту стало 102 млн людей. В нашш кра!т щорiчно спостертаеться вщ 100 до 120 тис. мозкових шсулкпв. Якщо таю тенденцп буде збе-режено, то кожен п'ятий украшець може померти вщ шсульту (протягом першого року вщсоток по-мерлих становитиме 40—50 %), а кожен п'ятий серед тих, хто не загинув, — стане швалщом. Тому слщ постшно проводити удосконалення засобiв бороть-би з шсультом, глибокий аналiз модифiкабельних i немодифiкабельних факторiв ризику iнсульту з метою запобтання виникненню хвороби, введення реестру iнсульту та його мотторинг на регюнально-му й нацюнальному рiвнях, широке впровадження новггнк технологiй i стратегiй у клшчну практику, використання розроблених клiнiчних протоколiв, вщкриття спецiалiзованих iнсультних центрiв (1Ц). Дуже важливим е впровадження новггнк техноло-гiчних процесiв i в першу чергу тромболггично! те-рапи при iшемiчному iнсультi та за умови необхщ-ностi — надання нейрох1рурпчно! допомоги. Для впровадження цих технологш повинна бути нала-годжена дiагностика за сучасними европейськими стандартами.
Сьогодшшт дослiдження переконливо показали, що спецiалiзована неврологiчна допомога може ютотно вплинути на якiсть лiкування пашенпв iз гострим мозковим iнсультом. За даними рандомiзо-ваного дослщження (1995) [1], проведеного юпан-
ською групою дослiдження iнсульту, рання медична невролопчна допомога в першi години вщ появи патолопчно! симптоматики давала найкращий результат з позитивним функцюнальним прогнозом i скороченням перебування у стацiонарi [2]. Цими дослщниками було встановлено, що мультидисци-плiнарний пщхщ е основним щодо надання допомоги за умови гострих шсулкпв, проте головну роль у ньому повинш вщдгравати саме неврологи. Фак-тично у багатьох кра'шах бвропи iнсультнi центри сформованi переважно на базi неврологiчних вщдь лень [3]. Окремо видшяються серед персоналу таких центрiв iнсультнi бригади (1Б) як приклад мульти-дисциплшарно! команди, в яю повиннi входити один або два неврологи, кардюлог, реанiматолог, спешалют з фiзичноI терапп i реабштацп (ерготе-рапевт), медичнi сестри, спещально тренованi для надання допомоги хворим iз гострим мозковим iн-сультом.
1снують данi, що 1Б можуть бути створеш i на базi неспецiалiзованих iнсультних вщдшень [4], але вони повинш пщтримувати зв'язок зi спещалютами 1Ц.
Важливим е питання про те, який саме контингент хворих пщлягае госпiталiзацГl в шсультш вщ-
Адреса для листування з авторами: Волосовець Антон Олександрович Кафедра медицини невщкладних сташв НМАПО 1мет П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Кшв, 04112, Украша E-mail: healermaster@gmail.com
© Зозуля 1.С., Зозуля А.1., Волосовець А.О., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
дГлення. У зв'язку з тим, що доступнiсть л1жкового фонду в шсультних в1ддГленнях обмежена, необхГд-но сформулювати прiоритети для вщбору тих пащ-ент1в з шсультами, для яких лiкування в шсультно-му в1ддГленш буде найбiльш корисним. До цього часу госпiталiзацiя у подiбнi в1ддГлення обГрунто-вувалась тяжкютю мозкового iнсульту, вiком пащ-ент1в, наявнiстю супутнГх захворювань та тдтипом iнсульту.
На думку рiзних авторiв, тяжкий стан хворих i3 гострим порушенням мозкового кровообiгу (ГПМК), наявшсть гемшлегп, старечий вiк — все це е факторами, що можуть прогнозувати високий р1-вень летальност та швалщизацп, i тому таю пащен-ти повиннi госпiталiзуватися вибiрково. Вплив вiку залежить вiд часу, за який цей вплив ощнюеться. Тип шсульту не впливае на показання до госпГта-л1зацп в 1Ц, а пацiенти з транзиторною iшемiчною атакою (Т1А) або лакунарним 1нсультом лише ви-грають вГд перебування в 1Ц, що проявляеться зни-женням частоти ускладнень, скороченням лГжко-дня, адекватним функцiональним вГдновленням хворих [1, 2].
Щодо пащенпв з геморагiчним 1нсультом, то госпiталiзацiя в 1Ц, де таким хворим надаеться спе-цiалiзована терапевтична та х1рурпчна допомога, супроводжувалася зниженням показниюв леталь-ност1 за перiод 30 дшв та протягом року [5]. В обго-вореннi результатiв автори доходять висновку, що в усГх хворих 1з гострим 1нсультом незалежно вГд в1ку, тяжкост1 наявностi супутшх захворювань i пГдтипу 1нсульту е покращення прогнозу внаслiдок надання допомоги в стшах 1Ц.
Важливим елементом для анал1зу е i сощальш фактори мозкового 1нсульту, як1 дозволять своечасно передбачити особливють перебiгу хвороби i визначи-ти лiкувальну тактику тсля госпiталiзацГi пацiента в 1Ц. кр1м того, диспансеризацiя груп населення зпд-но з такими факторами надасть можлив1сть бГльш ч1тко визначити групи ризику та можливу завантаже-н1сть 1Ц, а значить, покращити ефективнiсть роботи мультидисциплiнарних бригад 1Ц [17].
Аналiз питання економiчно'i ефективносп з точки зору економп охорони здоров'я протягом останнього часу показав, що впровадження в практику 1Ц супроводжуеться зростанням витрат через збГльшення видаткiв на персонал, лабораторнi та шструментальш методи дослiдження та сучасш методи лiкування. Ц1 витрати сягають 7 % вартос-т1 перебування у лжарш та 15,6 %, беручи до уваги вартiсть перебування у невролопчному в1ддГленш. Проте л1кування в 1Ц е економiчно бГльш виг1дним, нГж лiкування у невролопчних в1ддГленнях навiть гз залученням 1Б, оскГльки дае можлив1сть досягти кращого в1дновлення стану, а в1дтак i нижчого р1вня швалщизацп пац1ент1в, що значно зменшуе фшан-совий тягар для суспГльства.
Ц1 дан1 мали пГдтвердження i серед дослщниюв у Францй [6], де було показано, що лжування в 1Ц бГльш ефективне та зменшуе показники летальност за пер1од протягом п'яти роив вГд перенесеного ш-
сульту. До того ж вщношення вартост1 та ефективнос-tí л1кування в 1Ц набагато краще за пороговий р1вень ефекгивност1, прийнятий науковою стльнотою.
Мгжнародш досл1дження [7] вказують на добр1 ре-зультати л1кування в 1Ц не т1льки в гострому перюд^ але й протягом наступного спостереження за пащен-тами. Доведено, що результатом е зниження леталь-ност1 та частоти виникнення тяжко! швалщизацп.
Сл1д зауважити, що у 1995 р. Всесвггня оргаш-зац1я охорони здоров'я й бвропейський ком1тет шсульту прийняли Гельсшську декларац1ю, метою яко! у 2005 р. було забезпечення вс1х хворих 1з гострим мозковим шсультом ранньою та спе-ц1ал1зованою д1агностикою й л1куванням в 1Ц. У переглянут1й Гельс1нськ1й декларащ! (2006) було в1дзначено, що до 2015 р. в бврош вс1 хвор1 з ш-сультом будуть мати доступ до цшсного комплексу надання допомоги — вщ оргашзацп л1кування в 1нсультних вщдшеннях у гострому пер1од1 шсуль-ту до ефективних реабЫтацшних заход1в i шлях1в вторинно! профiлактики [8]. Науковi неврологiчнi асощацп та товариства наполягають на необхщ-ностi створення 1Ц у 61льшост1 багатопрофiльних лiкарень (i тшьки як залишкова альтернатива — ви-користання 1Б) [9].
Defensor del Pueblo [10] заявив у сво!х рекомен-дацiях, що офщшш органи охорони здоров'я 1спанп повинш прид1лити увагу ранньому спецiалiзовано-му наданню допомоги хворим з шсультом, створити систему спещал!зованих 1Ц для охоплення всього населення кра!ни.
Варто зазначити, що 1Ц е найбшьш ефективною моделлю надання допомоги пащентам з гострим мозковим 1нсультом, оскшьки вони дiевi й еконо-м1чно виг1дн1 в подовженiй перспективi. А якщо взяти до уваги сустльну користь р1зних конкрет-них л!кувальних п1дход1в, то 1Ц мають бшьшу по-пулярн1сть i можуть бути бшьш корисними щодо зниження смертносТ та економiчного тягара ш-валщизацп. Отже, 1Ц — необхiдний та економ!чно виг1дний компонент надання допомоги хворим з шсультом.
Метою дано! роботи було провести анал!з погля-д1в м!жнародно! сп1льноти щодо стану та перспектив надання допомоги хворим з мозковим шсультом, переваг застосування системи 1Ц, висвилення основних положень для створення системи таких заклад!в в Укра!ш та рекомендацп надання допомоги хворим на гострий шсульт.
Наразi в Укра'!ш сто!ть питання щодо створення нейросудинних центр!в у великих мiстах, обласних центрах для надання висококвалiфiковано!, спещ-алiзовано! допомоги хворим з гострими мозковими iнсультами (iшемiчними, геморагiчними, Т1А) з ви-користанням мультидисциплiнарних бригад (неврологи, реашматологи, кардiологи, нейрох!рурги, функцiоналiсти, реабiлiтологи), укомплектованих спецiально пщготовленим медичним персоналом. У центрi цшодобово повинн1 працювати жйров1зу-алiзуючi методи дослщження, блок штенсивно! те-рапп, операцiйна [11—13].
1. Загальш положения
1.1. 1нсультний центр (далi — Центр) е комп-лексним лжувальним закладом, що передбачае надання спещалiзованоi медично! допомоги в умовах консультативно-^агностичного центру та цiлодобового стащонару дорослим з гостри-ми станами при цереброваскулярних хворобах, що потребують iнтенсивного лiкування та догляду i госmталiзащi для планового та раннього виновного лiкування, е оргашзацшно-методичним центром з питань профшактики, раннього вияв-лення, диспансеризацп, в тому чи^ первинно! медико-саштарно! допомоги, закршлено! для об-слуговування територп [11].
1.2. Центр та адмшютративна територ1я, що ним обслуговуеться, визначаеться органом управлшня охорони здоров'я, якому Центр пщпорядковуеться, залежно вщ потреб населення в даному видi медич-но! допомоги, чисельностi населення, зони обслу-говування [13].
1.3. Центр розмщуеться в спецiально забудова-них або пристосованих будiвлях, якi за набором та площею службових примщень вiдповiдають чин-ним санiтарно-гiгiенiчним i будiвельним нормам, вимогам технiки безпеки та пожежно! безпеки.
Центр може входити до складу медично! установи як шдроздш.
1.4. Центр може бути юридичною особою, ко-ристуватися правом оперативного управлiння щодо закрiплення майна, мати штамп, печатку, статут, що затверджуеться згiдно з чинним законодавством Укра!ни, поточнi та iншi рахунки у фiнансованих установах, здшснювати бухгалтерськi та первиннi статистичш обрахунки.
1.5. Надання медично! допомоги вам, хто и по-требуе в Центрi, здiйснюеться незалежно вщ грома-дянства, мiсця проживання, роботи тощо.
1.6. У сво'ш дiяльностi Центр керуеться Консти-туцiею Укра!ни, актами Президента Укра!ни та Ка-бiнету Мiнiстрiв Украши, нормативно-правовими актами Мшстерства охорони здоров'я Украши та шшими нормативно-правовими актами щодо спе-цифiки дiяльностi Центру.
1.7. Керiвництво Центром здiйснюе головний лiкар (директор), що призначаеться на посаду i звшьняеться з посади в установленому законодавством порядку, який в сво'ш дiяльностi керуеться вiдповiдними чинними положеннями про головного лжаря (директора).
1.8. Центр може бути клшчною та навчальною базою ВМНЗ, медичних факультетiв, вищих медич-них закладiв тслядипломно! освiти та науково-до-слщних закладiв.
2. Основы завдання Центру
2.1. Цшодобове надання штенсивно! медично! допомоги хворим при цереброваскулярних хворобах, що загрожують життю i при яких раптово по-гiршуеться стан здоров я.
2.2. Цшодобове надання штенсивно! медично! допомоги вщповщно до показань хворим iз гострим
та хронiчним перебiгом цереброваскулярних хвороб, при станах, що не загрожують життю, але потребують штенсивного лжування.
2.3. Надання в повному обсязi штенсивно!, спе-цiалiзованоi стацюнарно! i консультативно! спе-цiалiзованоi медично! допомоги на територп об-слуговування з цереброваскулярними хворобами вщповщно до вторинного рiвня у структурних пщ-роздiлах Центру.
2.4. Своечасне та яюсне проведення планового, iнтенсивного та вщновного л^вання iз викорис-танням комплексу необхщних i доступних методiв i засобiв лiкування хворих з цереброваскулярними хворобами iз забезпеченням принципiв безперерв-носп, послiдовностi та етапностi iндивiдуального пщходу в оргашзацп та здiйсненнi лжування.
2.5. Надання консультативно^агностично! ме-дично! допомоги пацiентам, якi звернулись за на-правленням лiкарiв загально! практики — амейно! медицини, екстрено! медично! допомоги, лiкарiв iнших закладiв охорони здоров'я територп обслуго-вування.
2.6. Проведення необхщних консультацiй та об-стежень для пщтвердження дiагнозу, визначення тяжкост стану пацiентiв та мiсця лжування, за не-обхiдностi — направлення пацiентiв на госпи^за-цiю в стацюнарш вщдшення Центру.
2.7. Забезпечення наступностi в наданнi медич-но! допомоги хворим м1ж iншими закладами охорони здоров'я первинного, вторинного (спещаль зованого) та третинного (високоспецiалiзованого) рiвнiв.
2.8. Забезпечення та контроль якост медично! допомоги хворим у межах затверджених МОЗ Украши клiнiчних протоколiв.
2.9. Участь у розробщ пропозицiй з удоскона-лення органiзацiйних форм, методiв дiагностики i лiкування хворих iз цереброваскулярними хворобами на догосттальному та госттальному етапах.
2.10. Органiзацiя пщготовки, перепщготовки та пщтримання квалiфiкацiйного рiвня медичного персоналу Центру.
3. Функци Центру
3.1. Цiлодобовий прийом хворих, якi достав-ляються бригадами екстрено! (швидко!) медично! допомоги та шшими транспортними засобами або звертаються безпосередньо у приймальне або кон-сультативно^агностичне вщдшення, в тому чи^ за направленнями дiагностично-консультативно-го вщдшення Центру або iнших закладiв охорони здоров'я.
3.2. Органiзацiя та проведення невщкладних ль карських оглядiв i вщповщно до стану пащенпв, що звернулись до приймального вщдшення (вщдшення невщкладно! допомоги), !х дiагностичне обстежен-ня, а також госпи^зац1я за показаннями.
3.3. Забезпечення пащенпв iнтенсивною, в тому числi нейрох1рурпчною, медичною допомогою вщ-повiдно до встановленого дiагнозу та стану пащента в умовах цiлодобового стацiонару.
3.4. Для забезпечення оперативного викорис-тання л1жкового фонду Центр мае право переводити хворих, яю потребують додаткового лiкування або вщновного лiкування, до iнших лжувально-профь лактичних закладiв територи обслуговування.
3.5. Надання телемедично! консультативно! до-помоги шшим закладам охорони здоров'я на територи обслуговування з питань медично! допомоги при цереброваскулярних хворобах.
3.6. Впровадження в роботу Центру ефективних методiв дiагностики та лжування, в тому числi ней-рохiрургiчних, при цереброваскулярних захворю-ваннях.
3.7. Використання вiдновного лiкування при гострому порушент мозкового кровообiгу, почи-наючи з раннiх стадiй розвитку хвороби, з активним використанням спецiалiзованих вщдшень вщнов-ного лiкування пацiентiв з цереброваскулярними хворобами.
3.8. Ведення затверджено! в установленому порядку облжово! та звггно! документацп, проведен-ня постшного монiторингу якостi надання медич-но! допомоги та складання звiтiв за затвердженою формою.
3.9. Забезпечення прав пащенпв i конфщенцш-ностi шформацп про них.
3.10. Проведення профшактично! та саштарно-просвггницько! роботи серед населення з питань профiлактики та надання першо! допомоги при це-реброваскулярних хворобах.
4. Кер1вництво Центром
4.1. Керiвництво дiяльнiстю Центру здiйснюе головний лiкар (директор), який е лжарем — орга-нiзатором охорони здоров'я i мае квалiфiкацiйну категорiю, не нижчу вщ першо!.
4.2. Головний лiкар (директор) Центру працюе на умовах контракту, в якому прописано строк найму, права, обов'язки, вщповщальносп, умови його матерiального забезпечення тощо.
4.3. Головний лжар Центру:
— дiе без довiреностi вiд iменi Центру, представ-ляе його iнтереси в органах виконавчо! влади, iнших органiзацiях, у вщносинах з юридичними особами та громадянами, формуе адмiнiстрацiю Центру i ви-рiшуе питання дiяльностi Центру у межах та у ви-значеному законодавством порядку;
— розпоряджаеться коштами та майном Центру вщповщно до чинного законодавства Украши;
— укладае договори (у тому чи^ щодо надання спецiалiзованоi медично! допомоги), видае довiре-ностi, вщкривае рахунки в органах Державно! каз-начейсько! служби, установах банкiв в установлено-му порядку;
— призначае сво!х заступниюв та розподiляе обов'язки м1ж ними;
— визначае оргашзацшну структуру Центру, граничну чисельнiсть працiвникiв, штатний роз-клад;
— виршуе iншi питання дiяльностi Центру вщповщно до чинного законодавства.
5. Рекомендаци для спецюлдованих Центр1в з лкування ¡нсультш
Рекомендаци класу I (14-16)
1. Створення первинних iнсультних центрiв (П1Ц) залежить вiд можливостей. Оптимальною е оргашзацш кiлькох спiльних П1Ц, яю забезпечують первинну допомогу i взаемодiють з високоспеща-лiзованими iнсультними центрами (ВС1Ц) (клас I, рiвень доказовостi В).
2. Створення високоспецiалiзованих 1Ц (ВС1Ц) (клас I, рiвень доказовостi В).
3. Сертифжацш 1Ц незалежними оргашзацшми (Об'еднаною комiсiею акредитацп закладiв охорони здоров'я (клас I, рiвень доказовост В)).
4. Пацiентiв з пщозрою на iнсульт не доставля-ють в центри, що не мають можливостi для л^ван-ня шсульту, а направляють у найближчi спецiалiзо-ванi заклади (ВС1Ц) (клас I, рiвень доказовостi В).
6. Рекомендаци з нев^кладноТ оц¡нки д¡агностики гострого ¡шем¡чного ¡нсульту
Рекомендацй' класу I
1. Створення протоколу для невщкладно! ощн-ки пацiента з пщозрою на iнсульт. Мета протоколу — закшчити оцiнку i визначити л^вання протя-гом 60 хв. Також рекомендована органiзацiя ланки, що складаеться з лiкаря, медсестер i персоналу дiа-гностичних вщдшень (мультидисциплшарна бригада). Пацiенти з шсультом повиннi бути всебiчно клiнiчно обстежеш, включаючи неврологiчний (за необхiдностi нейрохiрургiчний) огляд (клас I, рiвень доказовост В).
2. Використання шкал для ощнки iнсульту — NIHSS (клас I, рiвень доказовостi В).
3. Проведення вщповщно! кiлькостi гематоло-пчних, коагуляцiйних i бiохiмiчних дослiджень для невщкладно! оцiнки стану пацiента (клас I, рiвень доказовостi В).
— уам пацiентам проводиться: КТ/МРТ головного мозку без контрасту; визначення рiвня глюкози в кровi (електролгги сироватки/нирковi функцiональнi пласти); ЕКГ; маркери шемп серця; розгорнутий аналiз кровi (тромбоцити; протромбь новий час/м1жнародне нормалiзацiйне сшввщно-шення (INR); час частково! активацп тромбоплас-тину; сатурацiя киснем);
— вщдбраним пацiентам проводять печiнковi проби; токсикологiчний скринiнг; визначення рiв-ня алкоголю в кровi; тест на ваптшсть; визначення газiв кровi (у випадку гшоксй); рентген грудно! клгг-ки (у разi пщозри на хворобу легень); люмбальну пункцго (у разi пiдозри на субарахнощальний кро-вовилив, але на КТ без ознак наявност кровi); ЕЕГ (у випадку пщозри на етнапади).
4. Пащенту з клiнiчними або шшими симптомами гострого захворювання серця або легень призна-чають рентгенологiчне обстеження (клас I, рiвень доказовостi В).
5. Обов'язкове проведення електрокардюгра-ми (ЕКГ), оскiльки у пащенпв з iнсультами часто зустрiчаються серцевi захворювання (клас I, рiвень доказовосп В).
Рекомендацп класу III
1. БГльшють пацiентiв з iнсультом не потре-буе рентгенограми грудно! клГтки при первинному оглядi (клас III, рiвень доказовостi В).
2. Для бГльшосп пацiентiв з iнсультом немае не-обхiдностi в обстеженнi церебростнально! рщини. Цiннiсть методiв нейров1зуал1зацп дуже висока в д1-агностицi внутршньочерепних крововилив1в. Кл1-нiчна картина САК або шфекцшних захворювань ЦНС в1др1зняеться в1д кл1н1ки iшемiчного 1нсульту. Дослщження церебростнально! р1дини може бути показано лише тод1, коли 1нсульт розвинувся тсля iнфекцiйного захворювання (клас III, р1вень дока-зовост1 В).
3. Вс1м пацiентам бажано пройти скриншг для оц1нки сощальних факторiв шсульту з метою ви-значення шдивщуальних особливостей перебiгу ш-сульту (клас III, р1вень доказовостi С).
7. Рекомендацп щодо загального догляду та лкування гострих ускладнень у пацюнтш ¡з ГПМК
РекомендацИ' класу I
1. Забезпечення прох1дност1 верхнГх дихальних шлях1в i !хня вентиляцiя рекомендован! для л1ку-вання пацiентiв ¡з гострим шсультом, з1 зниженим р1внем св1домост1 або бульбарними порушеннями, що викликають порушення дихання (клас I, рiвень доказовостi С).
2. Пащенти з шсультом i гiпоксiею повинш отри-мувати кисень (клас I, рiвень доказовостi С).
3. кнуе загальна згода, що лихоманка повинна бути пролжована антипiретиками для зниження температури тiла у пацiентiв з шсультом (клас I, р1-вень доказовосп С).
4. Загальна думка пщтверджуе використання кардiального мон1торингу для виявлення ф1бриляци передсердь та шших потенц1йно небезпечних кард1-альних аритмш, що потребують негайних серцевих штервенцш. Кард1альний мон1торинг повинен про-водитися протягом перших 24 годин в1д початку ш-сульту (клас I, р1вень доказовост1 В).
5. Рекомендацп з л1кування артер1ально! гшер-тензп залишаються дискутабельними. У б1льшост1 пащенпв з шсультом спостер1гаеться спонтанне зниження артер1ального тиску (АТ) протягом доби вГд початку шсульту. Пац1енти, що мають шш1 ме-дичн1 показання до агресивного л1кування артерь ально! гшертензп, повинн1 пройти вщповщне л1ку-вання (клас I, р1вень доказовосп С).
6. Пац1енти з високим АТ, але таким, як1 пщля-гають л1куванню РА, необх1дно знизити АТ (систо-л1чний тиск) до значення < 185/105 мм рт.ст. Г д1а-стол1чний тиск (ДТ) — менше н1ж 110 мм рт.ст. до початку тромболГтично! терапи.
7. До того, як стануть вщом1 1нш1 дан1, icHye консенсус про необхщшсть дотримуватися ранiше описаних рекомендацiй, пов'язаних з артерiальною гiпертензieю у пацieнтiв, яким проводять iншi не-вiдкладнi штервенцп i3 реканалiзацil оклюзованих судин, включаючи iнтраартерiальний тромболiзиc (клас I, рiвень доказовоcтi С).
8. Пащенти 3i значним АТ повинш проходи-ти лiкyвання щодо його зниження. Консенсусна мета — зниження на 15 % протягом першо'1 доби. Pi-вень АТ, при якому необхщно починати л^вання, невщомий, але на цей випадок е домовленicть у разi САТ — бшьше н1ж 220 мм рт.ст., або ДАТ — бшьше н1ж 120 мм рт.ст. (клас I, рiвень доказовоcтi С).
9. У разi артерiальноi гiпотензii гострий шсульт повинен бути виключений. 1зотошчний розчин ви-користовують для корекцй гiповолемii. Необхiдна корекц1я кардiальних аритмш, що можуть знижу-вати серцевий викид. Суть змши серцевого викиду i використання медикаментiв для збшьшення АТ з метою лiкyвання iшемiчного iнcyльтy дискутуються (клас I, рiвень доказовоcтi С).
10. Гiпоглiкемiя повинна корелюватися у пацi-eнтiв з гострим iшемiчним iнcyльтом. Мета — до-сягти нормального рiвня глюкози в кровi. Необхiд-но уникати значного ll пiдвищення в кровi пацieнта (клас I, рiвень доказовосп С).
Висновок
Впровадження у практичну дiяльнicть лiкyваль-но-профiлактичних закладiв Щ дасть позитивний результат у дiагноcтицi та наданнi невiдкладноi ме-дично'1 допомоги хворим iз цереброваскулярною па-тологieю та, зокрема, з шсультом.
Список лператури
1. Kaste M., Palomani H, Sarna S. Where and how should elderly stroke patients be treated? A randomized trial // Stroke. — 1995. — 26. — P. 249-253.
2. Davalos A., Castillo O, Martinez-Vila E. Delay in neurological attention and stroke outcome // Cerebrovascular diseases Study Group of the Spanish Society of Neurology: Stroke. — 1995. — 26. — P. 2233-7.
3. Brainin M, Borustein N., Boysen G, Demarin V. Acute neurological stroke in Europe: results of the European stroke care inventory // Eur. J. Neurol. — 2000. — 7. — P. 5-10.
4. Alvarez Sabin J., Alonso de Lecinana M, Gallego J et al. Plan for stroke healthcare delivery // Neurologia. — 2006. — 21. — P. 717-26.
5. Ronning O.M., Guldvog B, Stavem K. The benefit of an acute stroke unit patients with intracranial haemorrage: a controlled trial // Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2001. — 70. — P. 631-4.
6. Moodre M, Cadiemae D., Pearce D et al. For the Scope's study group: Economic evaluation of Australian Stroke Services: a prospective multicenter study comparing stroke units with other care modalities// Stroke. — 2006 — 37. — P. 2790-5.
7. Langhorne P., Dennis M. Stroke Unit in evidence-based approach. — London: BMJ Books, 1998. — 240р.
8. Kiellstorm T., Norrving B., Schatchcute A. Helsingborg Declaration 2006 on European Stroke Strategies // Cerebrovasc. Dis. — 2007. — 23. — P. 231-41.
9. Hacke W., Kaste M., Bogousslavsky J. et al. European Stroke Initiative Recommendations for Stroke Management — Update 2003//Cerebrovasc. Dis. — 2003. — 16. — P. 311-37.
10. Defensor del Pueblo. Dano cerebral Sobrevenido en Espana. Un acercamiento epidemiologi y sociosanitario. Avaible at: http://
«
■
www/defensordelogico.es/documentation/informesmonograficos/in-formedanion.zip.2005
11. Зозуля А.1., Зозуля 1.С. Визначення концептуальних тд-xodie до створення сучасно! системи сnецiалiзованоï допомоги при цереброваскулярних хворобах в умовах реформування // Ак-туальт питання медицини невiдкладних статв. Мiжнародний науковий симnозiум, 1—2 квтня, 2014. — C. 45-47.
12. Зозуля А.1., Зозуля 1.С. Проблема цереброваскулярних за-хворювань в Украж та свт i ïïперспективи// Збiрник наукових праць ствробтниювНМАПО iменiП.Л. Шупика. — К., 2014. — Вип. 27, кн. 1. — С. 417-432.
13. Зозуля А.1. Характеристика оnтимiзованоï системи комплексноï медичног допомоги при судиннШ патологи головного мозку // Укранський медичний часопис. — № 6(92). — С. 103-108.
14. Золуля 1.С., Головченко Ю.1., Оноnрieнко О.П. 1нсульт. Тактика, стратегы ведення, профшактика, реабштащя та прогнози. — К.: Свт, 2010. — 220 с.
15. Гуляева М.В., Полщук М.Е. Стандартизащя надання медично! допомоги пащентам з щсультом: крок вперед// Судин-т захворювання головного мозку. — 2012. — № 1. — С. 2-5.
16. Мищенко Т.С. Современные возможности профилактики и лечения мозговых инсультов// Новости медицины и фармации. — 2011. — № 37. — С. 22-25.
17. Волосовець А. О. Особливостi впливу nатофiзiологiчних та медико-сощальних факторiв ризику на час виникнення моз-кового шемiчного нсульту // Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО iM. П.Л. Шупика. — 2015. — С. 82-91.
Отримано 15.10.16 ■
Зoзyля И.С., Зoзyля Л.И., Boлocoвeц Л.Л.
Haциoнaльнaя мeдицинcкaя aкaдeмия пocлeдиплoмнoгo oбpaзoвaния имeни П.Л. Шупиш, г. Kиeв, Укpaинa
COЗДAHИE ИHCYЛЬTHЫX ÖEHTPOB OCTAETCß ПPOБЛEMOЙ № 1 B БOPЬБE C MOЗГOBЫMИ ИHCYЛЬTAMИ
Резюме. В статье авторы представляют анализ литературных данных относительно мысли международного научного сообщества по вопросу оказания помощи при остром мозговом инсульте и необходимость создания инсультных центров, приводят примерное описание инсультных центров, рекомендуемых для внедрения в Киеве и Украине. Описание
состоит из общих положений, основных задач центра, функций, руководства центром, рекомендаций для специализированных центров по лечению инсультов (неотложной диагностике, общему уходу и лечению осложнений инсульта).
Ключевые слова: инсульт, инсультный центр, оказание неотложной помощи.
ZozulyaI.S.,ZozulyaA.I., VolosovetsA.O.
P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
CREATION OF STROKE CENTERS REMAINS A PROBLEM № 1 IN STRUGGLE WITH CEREBRAL STROKES
Summary. In the article, the authors present an analysis of published data on international scientific community thought about the issue of care for acute stroke and the need for stroke centers, suggest an approximate description of stroke centers that are recommended for introduction in Kyiv and Ukraine. Description
consists of the general provisions, the main tasks of the center, functions, center management, recommendations for specialized centers for the treatment of stroke (emergency diagnostics, general examination and treatment of complications of a stroke).
Key words: stroke, stroke center, first aid.
