CC BY
31
УДК 616.8-089:616-055.755:616-005.8
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ Л1КУВАННЯ 1НСУЛЬТ1В В УКРА1Н1
М.е. ПОЛ1ЩУК1, Д.В. ЩЕГЛОВ2, о.М. ГОНЧАРУК1, М.Ю. МАМОНОВА3, С.В. КОНОТОПЧИК2
1 Нацiональна медична академiя тслядипломно'1' освiти iMeHi П.Л. Шупика, м. Кшв 2 ДУ «Науково-практичний Центр ендоваскулярно'1' нейрорештенохiрурrii НАМН Украши»,
м. Кшв
3 Нащональний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлшту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 30.09.17 *Date of acceptance — 15.11.17
*Дата подачi рукопису — 30.09.17 *Дата ухвалення — 15.11.17 *Дата подачи рукописи — 30.09.17 *Дата одобрения к печати — 15.11.17
Одн1ею 1з найпоширешших причин смертност1 населення е iнсульти, Kompi в б1льшост1 крат поЫдають третем^це серед причин смеpmнoсmi. Поширешсть iнсульmiв в Украш одна з найбыьших в Сврот — 282,3 випадку на 100 тис. населення, або близько 100 тис. щopiчнo. Пpoаналiзoванi дат МОЗ Украгни, низки лтувальних установ Украгни та м. Киева щодо лту-вання хворих з iнсульmами. Показано мoжливoсmi та перспективи надання медичног допомоги хворим з тсультами у м. Киевi та Украш, враховуючи наявш медичш ресурси та ефективне гх використання. Аналiз сучасного стану надання медичног допомоги хворим з гострими по-рушеннями мозкового кровооб^у виявив, що використання нейpoхipуpгiчних служб у м. Киевi та Украш, кompi мають неoбхiдне обладнання, штат, кадри, служби ургентног допомоги, тсля незначног реоргашзацп дасть змогу найближчим часом забезпечити невiдкладну допо-могу хворим з тсультами.
Ключовi слова: шсульт, тромболiзис, тромбекстракшя, тромбастрашя, кранiотомiя.
DOI 10.26683/2304-9359-2017-4(22)-14-22
Одшею iз найпоширешших причин смертности населення е шсульти, ко^ в бшьшос-т краш посщають трете мюце серед причин смертность Кожну другу секунду в свт одна людина переносить шсульт i кожну шосту се-
кунду — помирае вщ шсульту. Щорiчно вщ шсульту помирае бшьше людей, шж вщ синдрому набутого iмунодефiциту, туберкульозу i малярп разом [16]. 1нсульт — основна причина серйозно'1' втрати функщонально'!' само-
стшносп, незалежно вщ краши проживання, BiKy, стат та етнiчного походження. Близько 80 % жертв шсульту живуть у крашах, котрi розвиваються. Несприятливу ситyацiю i3 системою охорони здоров'я населення зазвичай пов'язують iз фiнансyванням медично'1 галyзi.
Серед шсульлв домiнye iшемiчний, на який припадае 85 % випадкiв у розвинених крашах i 75 % — в Украшу Причини його ви-никнення рiзноманiтнi:
• кардюгенш емболп (16-20 %);
• ушкодження великих артерiй (11 %);
• лакунарш (20 %);
• криптогенш (30-40 %).
До причин геморапчних iнсyльтiв (Г1) на-лежить: неконтрольована артерiальна гшер-тензiя, артерiальнi аневризми, артерювенозш мальформацп, амшощна ангiопатiя, каверноз-нi та венознi ангiоми, телеангюектазп, тром-болiтична терапiя тощо [4].
Iшемiчний iнсyльт (II) частiше виникае в оаб старшого вiкy i з постарiнням населення частка його збшьшуеться, тодi як Г1 часпше фiксyють у молодшо'1 групи оаб, перебш його тяжчий. Ри-зик розвитку iнсyльтiв значною мiрою залежить вщ соцiально-економiчного стану краiни, куль-туролопчних особливостей i традицiй. Украша належить до краiн з низьким рiвнем доходiв.
Мета роботи — висв^лити сучасний стан надання медично'1' допомоги хворим з гостри-ми порушеннями мозкового кровообiгy та по-казати перспективи оптимального лiкyвання шсулкпв найближчими роками в Укршш.
Украша один з лiдерiв щодо смертносп осiб молодого i середнього вшу вщ iнсyльтy, що в 2-3 рази перевищуе середньоевропей-ськi показники. 1нсульти та iнфаркти в розвинених крашах уражують переважно осiб вь ком понад 70-75 рокiв. Середнш вiк першого iнсyльтy в Укршш — 62-64 роки, що на 8-12 роюв ранiше, нiж у крашах з високим рiвнем доходiв. Третина iнсyльтiв в Укршш виникае в оаб молодше 60 роюв.
Поширенiсть iнсyльтiв в УкраНш одна з
Полщук Микола Ефремович д. мед. наук, професор
член-кореспондент НАМН Украши, 3aeidyea4 кафедри нейрохiрургii Нацюнально'1 медично'1 академИ тсляди-пломно'1 освти iменi П.Л. Шупика МОЗ Украти Адреса: 04050, м. Кшв, вул. П. Майбороди, 32 Тел.: (044) 483-94-07 E-mail: neuroprofessor@gmail.com
найбшьших в Сврот — 282,3 випадку на 100 тис. населення, або близько 100 тис. що-рiчно. Смертшсть вщ шсульту надзвичайно велика: 40-50 % хворих тсля шсульту по-мирають протягом першого року, 80 % оаб, котрi вижили, залишаються швалщами, котрi часто потребують сторонньо! допомоги. При нишшньому стaнi охорони здоров'я в УкраНш кожен п'ятий помре, а ще кожен п'ятий до кш-ця життя буде залежним вщ оточуючих шва-лщом. Сiм'я, в якiй е хворий, котрий перешс iнсyльт, приречена на бщшсть, оскiльки зазвичай принаймш один з ii членiв змушений не працювати, а доглядати хворого родича, а решта членiв ам^ — утримувати 1х обох.
У 2016 р. в Укршш на шсульт захворши 97 805 осiб, або 279,6 на 100 тис. населення, 33,3 % оаб працездатного в^. Померли вщ iнсyльтy 35 539 оаб, або 83,8 на 100 тис. населення. У м. Киевi щорiчно рееструють близько 6 тис. шсульлв i 700 транзиторних iшемiч-них атак. Серед шсульлв 87 % припадае на II, решта — на ГГ Летальшсть при О становить 37,6 %, при II — 16,4 %. На шсульт в УкраНш хворать yдвiчi чaстiше, нiж на шфаркт мю-карда, а летaльнiсть — yдвiчi вища. Протягом першого року вщ iнсyльтy помирае вчетверо бшьше, нiж вiд iнфaрктy.
Щороку вщ iнсyльтiв помирае понад 30 тис. оаб. Якщо врахувати ще понад 50 тис. смертей вщ шших цереброваскулярних захворювань, бiльшостi з яких можна запоб^и, то зрозу-мша aктyaльнiсть профiлaктики та лiкyвaння хворих з порушеннями мозкового кровооб^. Проблема шсулнпв — нaйвaжливiшa проблема, яка стосуеться судинних захворювань.
У статп М.А. Сапон та А.М. Нтфорово! наведено дaнi щодо фшансування медично! гaлyзi, зaбезпеченостi лiкaрями та лшарняни-ми лiжкaми в рiзних крашах (табл. 1) [7]. Ана-лiз смертностi вiд iнсyльтy, стандартизований за вшом людей на 100 тис. населення, свщ-чить, що смертшсть вщ iнсyльтy не залежить вщ загальних витрат на охорону здоров'я, на особу, забезпечення лшарями та лiжко-мiсця-ми. Важливе значення мають багато чинникiв: розвиток первинноi медико-сaнiтaрноi допомоги, поширенiсть тютюнопалшня, вживан-ня алкоголю, дотримання здорового способу життя, особливостi харчування, культуроло-гiчнi особливостi тощо.
Таблиця 1. Вплив доступностг медичног допомоги нар1вень смертностг вгд гнсульту
КраТна Смертн1сть в1д 1нсульту на 100 тис. населення Загальш витрати на охорону здоров'я на особу, дол. США Забезпечення лжарями, кшьккть л1кар1в на 1000 населення Забезпечення л1жками, кшьккть лгжок на 1000 населення
1зра'1'ль 22,75 2599 3,34 3,3
Канада 21,32 5718 2,07 2,7
Мексика 34,42 664 2,1 1,5
Польща 96,03 895 2,07 2,7
Куба 54,34 603 6,72 5,3
Чехiя 51,1 1367 3,71 6,8
Перу 37,12 354 1,13 1,5
Велика Британiя 34,68 3598 2,81 2,9
Авс^я 26,52 5427 4,86 7,6
Нiдерланди 26,61 6145 3,92 4,7
Румунiя 112,28 504 2,39 6,3
Угорщина 66,52 1054 3,41 7,2
1ран 77,13 432 0,89 1,7
США 25,94 9146 2,45 2,9
Сербiя 96,94 475 4,31 9,7
Болгарiя 156,56 555 3,76 6,5
Бiлорусь 114,99 463 3,93 11,3
Росiя 168,48 957 4,31 9,7
Бразилiя 66,71 1085 1,89 2,3
Укра'на 133,05 313 3,54 9,0
Отже, захворювашсть, а вщповщно, i смертшсть не мають прямо'1 залежностi вiд фiнансування медично'1 галуз^ забезпеченос-тi лiкарями та кшькосп лiжок на 1000 населення. Важливими чинниками, яю впливають на захворювашсть, е профiлактика та здоровий cnoci6 життя, а саме ефектившсть роботи первинно'1 медико-санiтарноï допомоги, ко-тра надзвичайно розвинена на Ky6i, в Канадi, Великiй Британп, Угорщинi, та обмеження основних чинниюв ризику iнсyльтy, таких як
куршня, алкоголiзм, ожирiння, малорухомий спосiб життя.
Заходи профшактики та лiкування шсуль-тiв мають бути як на загальнодержавному рiвнi, так i медичному. До загальнодержавних належать бiльшiсть профшактичних заходiв: зменшення шкiдливого впливу тютюнопалш-ня, зловживання алкоголем, надмiрного спо-живання солi ((при нормi 6-8 г солi на добу в 1 кг хлiба в Укрш'ш додають 10 г солi (ков-баси, солiння, консервацiя); як результат, ви-
никае гшертошчна хвороба як першопричина iнсульту), рацiональне харчування (обмежен-ня споживання жирiв тваринного походження, вуглеводiв, солодощiв та збiльшення споживання риби, м'яса птиш, баранини, молочних продукпв, овочiв та фруктiв), фiзична актив-нiсть. Цi заходи зменшують виникнення сер-цево-судинних та судинно-мозкових захворю-вань як мiнiмум удвiчi. До медичних проблем належать: ранне виявлення гшертошчно'' хво-роби та л^вання артерiально'ï гшертензи, ш-формування за допомогою засобiв шформаци щодо перших ознак мозкового кровооб^, ор-ганiзацiя диспетчерсько'' служби машин швид-ко'' допомоги з iнформування чергових шсуль-тних центрiв щодо доставки пащенпв, надання допомоги вiдповiдно до стандарпв та протоко-лiв. В Укра'ш розроблено та прийнято протокол невщкладно'' первинно'' та спецiалiзованоï медично'' допомоги i реабштаци при шсульта
Летальнiсть при iнсультi можна знизити шляхом оргашзацп спецiалiзованих вщдшень на 20 %, а швалщшсть — на 30 %. Незважа-ючи на те, що оргашзащя спецiалiзованих iнсультних вiддiлень не потребуе додаткових значних фшансових вкладень, госпiталiза-цiя хворих з iнсультами в спецiалiзованi вщ-дiлення в крашах Свропи становить вiд 4 % у Францп до 30 % у Имеччиш та 60-70 % у Норвегл та Швецп [6]. G протирiччя i щодо впровадження алгоритму надання допомоги. За даними Кокрашвського огляду зi стащо-нарного лiкування iнсультiв, впровадження алгоритму ведення хворих статистично не значущо та не вплинуло на летальшсть, шва-лiдизацiю, виписку i тривалють перебування в стацiонарi [6].
Визначено заходи iз збереження життя та здоров'я хворим з шсультом, так звана ланка спасшня вiд шсульту [2]:
1. Виявлення шсульту: швидке розтзна-вання ознак iнсульту та виклик «швидко'' допомоги».
2. Рання (до 1-2 год) доставка в спешаль зований центр, котрий мае все необхщне для дiагностики та лшування хворих з шсультом: комп'ютерний томограф (обов'язково), маг-штно-резонансний томограф (бажано), вщдь лення штенсивно'' терапп, апарат ультразвуко-во'' дiагностики, ангiограф, лабораторiя, котра працюе цшодобово.
3. Повноцiнна дiагностика: огляд спеша-лiста з iнсульту (невропатолог та/або нейро-xipypr), проведення комп'ютерно!' томографа (КТ) головного мозку, необхщних аналiзiв, за показаннями — ультразвуково!' дiагностики судин та церебрально!' ангюграфп.
4. Яюсне лiкyвання за нацiональними кль нiчними керiвництвами.
5. Рання активiзацiя при стабшзацп стану хворого, часто — на 2-гу-3-тю добу.
6. Рання комплексна реабшташя.
7. Профшактика повторного iнсyльтy шляхом призначення вщповщних препаратiв та дотримання режимних рекомендацiй.
В Укра!ш iнсyльтнi центри створюють на базi неврологiчних вщдшень. При цьому бшь-шiсть вщдшень не мають штенсивно!' терапп та лабораторш для контролю електролiтiв, осмоляльност плазми кровi та виконання ш-ших аналiзiв. Тромболiзис проводять рщко. Причини вiдомi: пiзня госпiталiзацiя пашен-тiв (терапевтичне вiкно 3,0-4,5 год), вщсут-нiсть комп'ютерного томографа, тромбол^и-кiв, непiдготовлений персонал, полiпрагмазiя та шше.
Досвiд лiкyвання хворих з гострими порушеннями мозкового кровооб^у у нейрохь рyргiчнiй клiнiцi Ки!'всько!' мюько!' кшшчно!' лiкарнi швидко!' медично'1 допомоги з 1987 р. (700-800 хворих щорiчно) свiдчить про необ-хiднiсть виконання нейрохiрyргiчних втру-чань у 25-30 % хворих з Г1 та 18-20 % з II. При Г1 проводять хiрyргiчнi втручання: видалення гематом, дренування шлуночюв мозку, клшу-вання аневризм, видалення ангюм, артерюве-нозних мальформацiй тощо. При II хiрyргiчнi втручання спрямоваш на видалення тромбiв з мапстральних судин ши!' та мозку (пряме видалення, внyтрiшньоартерiальний тромболь зис, тромбекстракшя, пряма тромбаспiрацiя).
Ендоваскyлярнi втручання iз застосуван-ням стент-ретриверiв е стандартом лшування II, спричиненого гострою оклюзiею велико!' церебрально!' артерп. Цьому сприяли результата 7 кшшчних випробувань ендоваскуляр-них втручань при гострому II: MR CLEAN study (Multicenter Randomized Clinical Trial of Endovascular Treatment for Acute Ischemic Stroke in the Netherlands), EXTEND-IA (Extending the Time for Thrombolysis in Emergency Neurological Deficits — Intra-Arterial),
ESCAPE (Endo vascular Treatment for Small Core and Anterior Circulation Proximal Occlusion with Emphasis on Minimizing CT to Reca-nalization Times), SWIFT PRIME (Solitaire with the Intention for Thrombectomy as Primary En-dovascular Treatment) REVASCAT (Randomized Trial of Revascularization with Solitaire FR Device versus Best Medical Therapy in the Treatment of Acute Stroke Due to Anterior Circulation Large Vessel Occlusion Presenting within Eight Hours of Symptom Onset), THRACE (Trial and Cost Eff ectiveness Evaluation of Intraarterial Thrombectomy in Acute Ischemic Stroke) та THERAPY (Assess the Penumbra System in the Treatment of Acute Stroke), яю надали докази А рiвня щодо ефективносп ендоваскулярних втручань з використанням стент-ретриверiв для лшування гострого iшемiчного шсульту, спричиненого оклюзiею велико'1 штракраш-ально'1 артерп протягом перших 6 год вщ початку захворювання [9, 11, 14, 17-20]. У цих дослщженнях у бшьшосп випадюв ендовас-кулярш втручання виконували поряд з вну-тршньовенною тромбол^ичною тератею альтеплазе. Питання про те, чи е внутршньо-венний тромболiзис необхщним до проведення ендоваскулярно'1 мехашчно'1 тромбектоми', вже по закшченш перших 5 кшшчних дослщжень стало предметом дискусш, адже переваги ен-доваскулярного лiкування було пiдтверджено у тих пащенпв, якi не вщповщали критерiям вiдбору для системного тромболiзису.
Об'еднаний аналiз дослiджень SWIFT та STAR показав вщсутнють вiдмiнностi в ефективносп л^вання мiж пащентами, яю отриму-вали внутрiшньовенний тромболiзис перед про-веденням мехашчно'1 тромбектоми, i тими, кому проводили лише мехашчну тромбектомiю [12]. Результати об'еднаного аналiзу дослiджень MR CLEAN, SWIFT-PRIME, EXTEND IA, ESCAPE та REVASCAT були щентичними. Тому серед науковщв поширена думка, що механiчне вщ-новлення прохiдностi церебрально'1 артери як моно-метод, не поступаеться за ефективнютю реваскуляризаци у рамках bridgmg-концепци. З'ясуванню цього важливого питання присвяче-не шщйоване у 2017 р. дослщження SWIFT DIRECT (Bridging Thrombolysis Versus Direct Mechanical Thrombectomy in Acute Ischemic Stroke).
Найперспектившшим напрямом штер-венцiйного лiкування II, який останшм часом
активно розвивасться i дае змогу досягти максимально швидко'1 та повно'1 реканалГзацп, е тромбаспiрацiя за допомогою пристрою Penumbra (Penumbra), катетерами 5MAX™ Distal Delivery Catheter (Penumbra), SOFIA (Micro-Vention) та Arc™ (Medtronic) техшками FAST (forced aspiration suction thrombectomy), та ADAPT (direct aspiration first pass technique) або у поеднанш з мехашчною тромбектомГею («switching strategy» та техника Solumbra) [10, 15]. Останш дослщження (ADAPT, Korean Group, Multicentre German study) про-демонстрували високу ефектившсть прямо!' асшрацп тромбу, особливо у поеднанш 3i стент-ретриверами. Реканалiзацiя TICI 2b/3 становила при прямш асшрацп 76 i 56 % (у дослщженнях ADAPT та Multicentre German study вщповщно), при додатковому викорис-танш стент-ретриверiв — 94 % (у дослщженш ADAPT), 85 % (у дослщженш Korean Group) та 93 % (у дослщженш Multicentre German study) [13]. У бшьшосп провщних клшш свГту реваскуляризувальш втручання при гострому II починають iз прямо! тромбасшрацп без за-стосування IV t-PA.
Показаннями до проведення мехашчно'1' тромбекстракцп/тромбасшрацп при ураженш каротидних басейнiв е:
- верифГкований iшемiчний iнсульт (NIHSS > 4) у пашента старше 18 роюв, спри-чинений оклюзiею церебрально'1 артери в ка-ротидному басейнi (внутрГшня сонна, середня мозкова (М1-М2-сегменти), передня мозкова (А1-А2-сегменти) артерiя) пiсля проведення внутршньовенно! тром6олГтично'! терапи або як самостшний метод;
- якщо час вщ появи перших симптомГв захворювання до початку лГкування не переви-щуе 6 год.
За шдивщуальними показаннями (з ураху-ванням даних церебрально! ангГографп, муль-тиспiрально'! КТ-ангюграфп, КТ-перфузп, магнiтно-резонансно'! томографи i магштно-резонанснох перфузп) час початку виконання втручання може бути збiльшений до 12 год з початку захворювання. На можливють розширен-ня терапевтичного вiкна впливають результати аналiзу колатерального кровотока в зонГ ура-ження. Для оцГнки колатерального кровотока при гострому II Американським товариством iнтервенцiйноi та терапевтичноi радюлоги за-
пропоновано шкалу ACG (American Society of Interventional and Therapeutic Neuroradiology collateral grading) з урахуванням повноти та швидкосп заповнення судинного русла в зош ураження по колатералях (табл. 2).
Для тромбасшрацп, як i для тромбекстрак-цп, необхщне ангiографiчне обладнання, ко-трим мають бути оснащенi всi багатопрофшь-ш лiкарнi, якi надають невiдкладну допомогу.
Важливим методом лiкування хворих з II е вжиття заходiв 3i зменшення компресп головного мозку — декомпресивна кранiотомiя, дренування шлуночюв мозку.
Нинi найбiльш вiдповiдають наданню допо-моги в гострий перюд шсулкпв нейрохiрургiчнi вiддiлення. Усi нейрохiрургiчнi служби чергу-ють цiлодобово, мають вщдшення штенсивно!' терапи, лаборатори, бшьшють з них забезпеченi комп'ютерним томографом, деяю мають маг-нiтно-резонанснi томографи, низка вiддiлень мають обладнання для проведення дослщжен-ня судин головного мозку (ультразвуковi скане-ри, анпографи). За умови доукомплектування нейрохiрургiчних служб необхщним обладнан-ням та забезпечення витратними матерiалами допомогу при шсультах можна надавати на на-лежному рiвнi. Можливе створення невролого-нейрохiрургiчних служб у мiстах та багатопро-фiльних регiональних лiкарнях.
Обов'язковим е розробка та прийняття нормативних докуменпв щодо госпiталiзацii, переведення у вщповщш вiддiлення для доль ковування та реабштацп хворих з iнсультами.
В цьому мають взяти участь вщповщш асоць ацп та адмiнiстратори. З набуттям чинностi з 2020 р. Закону iз реформування медичних за-кладiв 2-го та 3-го рiвнiв, коли буде проведено лщензування установ, котрi мають можли-вють лiкувати гострi випадки, терапевтичних хворих, проводити реабшташю тощо, органь зацшних проблем буде менше.
Не мае потреби створювати нове, необ-хщно максимально використати наявнi мож-ливосп. Потрiбно розробити Державну про-граму лшування хворих з iнсультом за участ Украшсько!' асощацп боротьби з шсультом, асоцiацiй нейрохiрургiв, ендоваскулярних не-йрохiрургiв, невропатологiв та реабiлiтологiв.
Одним iз важливих засобiв профiлактики шсулкпв е здоровий спосiб життя, зокрема зменшення тютюнопалшня. В Gвропi палять 2 % медиюв, у США — менше 1 %, в Укра-rni — понад 50 % медичних прашвниюв, ко-трi мають бути прикладом для пащенпв щодо збереження здоров'я.
Висновки
Для адекватного л^вання хворих з шсуль-тами необхщш органiзацiйнi заходи iз госшта-лiзацii хворих, своечасного !х лiкування та реабштацп. Обов'язково слщ змшити бюджетне фiнансування установ рiзного пщпорядкуван-ня. Важливим е доукомлектування установ необхщним обладнанням, витратними матерiала-ми та проплата за л^вання пащенпв.
Таблиця 2. Шкала оцшки колатерального кровотока
Бали ACG Визначення
0 Видимi колатералi до зони шеми вщсутш
1 Повшьний колатеральний кровотш до периферп зони шеми зi збереженням деяко'1 зони дефекту перфузп
2 Швидкий колатеральний кровотш до периферп зони шемп зi збереженням дефекту i заповненням лише частини iшемiзованоi територп
3 Колатералi з повiльним, але ангiографiчно повним заповненням русла в зош шеми у тзню венозну фазу
4 Швидкий i повний колатеральний потiк кровi в судинне русло по всш територп шемп шляхом ретроградно! перфузп
N/A Шкала непридатна
Список л^ератури
1. Гуляева М.В. Стандартизация надання медично! допомоги патентам з iнсультом: крок вперед / М.В. Гуляева, М.Е. Полщук // Судинш захворювання головного мозку. — 2012. — № 1. — С. 2-5.
2. Инсульт: Проблемы и решения / Н.Е. Полищук, С.П. Московко, Ю.В. Фломин [и др.] // Судинш захворювання головного мозку. — 2015. — № 3-4. —
C. 2-9.
3. Мшстерство охорони здоров'я Укра!ни. Стан невро-лопчно! служби Укра!ни в 2015 роцi. — Харюв, 2016.
4. Мiщенко Т.С. Аналiз епвдемюлогп церебровас-кулярних захворювань в Укршш / Т.С. Мщен-ко // Судиннi захворювання головного мозку. — 2010. — № 3. — С. 2-9.
5. Потщук М.£. Актуальш питання в ткуванш ш-сульту / М.£. Полiщук // Судиннi захворювання головного мозку. — 2016. — № 1-2. — С. 2-9.
6. Радд А.Г. Связь политики здравоохранения и клинических исходов при инсульте / А.Г. Радд, Д.Б. Матчар // Stroke / учредители: Российская национальная ассоциация по борьбе с инсультом. — М.: Бионика, 2004.
7. Сапон Н.А. Влияние факторов доступности медицинской помощи на уровень смертности от инсульта / Н.А. Сапон, А.Н. Никифорова // Укр. нейрохир. журн. — 2016. — № 2. — С. 54-62.
8. Сучасш принципи дiагностики та л1кування хво-рих iз гострими порушеннями мозкового крово-обпу: Метод. рекомендацп МОЗ, АМН Украши, 1ЦНМУ i П1Р. — К., 2005. — С. 63.
9. A randomized trial of intraarterial treatment for acute ischemic stroke / O.A. Berkhemer, P.S. Fransen,
D. Beumer [et al.]; MR CLEAN Investigators // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 11-20.
10. ADAPT FAST study: a direct aspiration first pass technique for acute stroke thrombectomy / A.S. Turk, D. Frei, D. Fiorella [et al.] // J. Neurointerv. Surg. — 2014. — Vol. 6(4). — P. 260-264.
11. Aspiration thrombectomy after intravenous alteplase versus intravenous Alteplase alone / J. Mocco, O.O. Zaidat, R. von Kummer [et al.] // Stroke. — 2016. — Vol. 47(9). — P. 2331-2338.
References
1. Guljajeva MV, Polishhuk MJe. Standartyzacija nadan-nja medychnoi dopomogy pacijentam z insultom: krok vpered (Ukr). Sudynni zahvorjuvannja golovnogo mozku (Ukr). 2012;1:2-5.
2. Polishhuk NE, Moskovko SP, Flomin JuV Guljaeva MV, Guljaev DV Insult: Problemy i reshenija (Rus). Sudynni zahvorjuvannja golovnogo mozku (Ukr). 2015;3-4:2-9.
3. Ministerstvo ohorony zdorovja Ukrainy. Stan nevro-logichnoi sluzhby Ukrai'ny v 2015 roci (Ukr). Харшв, 2016.
4. Mishhenko TS. Analiz epidemiologii cerebrovaskul-
12. Combined intravenous thrombolysis and thrombectomy vs thrombectomy alone for acute ischemic stroke: a pooled analysis of the SWIFT and STAR studies / J.M. Coutinho, D.S. Liebeskind, L.A. Slater [et al.] // JAMA Neurol. — 2017. — Vol. 74(3). — P. 268-274.
13. Direct aspiration first pass technique for the treatment of acute ischemic stroke: initial experience at a European stroke center / A. Kowoll, A. Weber, A. Mpotsaris [et al.] // J. Neurointerv. Surg. — 2016. — Vol. 8. — P. 230-234.
14. Endovascular therapy for ischemic stroke with perfu-sion-imaging selection / B.C. Campbell, P.J. Mitchell, T.J. Kleinig [et al.]; EXTEND-IA Investigators // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 1009-1018.
15. Forced arterial suction thrombectomy using distal access catheter in acute ischemic / Ho-Cheol Lee, Dong-Hun Kang, Yang-Ha Hwang [et al.] // Stroke. Neurointervention. — 2017. — Vol. 12(1). — P. 45-49.
16. Kaste M, Norrving B. Editorials: from the world stroke day to the world stroke campaign: one in six: act now! // Int. J. Stroke. — 2010. — N 5. — P. 342-343.
17. Mechanical thrombectomy after intravenous alteplase versus alteplase alone after stroke (THRACE): a randomised controlled trial / S. Bracard, X. Ducrocq, J.L. Mas [et al.]; THRACE Investigators // Lancet Neurol. — 2016. — Vol. 15. — P. 1138-1147.
18. Randomized assessment of rapid endovascular treatment of ischemic stroke / M. Goyal, A.M. Demchuk, B.K. Menon [et al.]; ESCAPE Trial Investigators // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 1019-1030.
19. Solitaire with the Intention for Thrombectomy as Primary Endovascular Treatment for Acute Ischemic Stroke (SWIFT PRIME) trial: protocol for a randomized, controlled, multicenter study comparing the Solitaire revas-cularization device with IV tPA with IV tPA alone in acute ischemic stroke / J.L. Saver, M. Goyal, A. Bonafe [et al.] // Int. J. Stroke. — 2015. — Vol. 10. — P. 439-448.
20. Thrombectomy within 8 hours after symptom onset in ischemic stroke / T.G. Jovin, A. Chamorro, E. Cobo [et al.]; REVASCAT Trial Investigators // N. Engl. J. Med. — 2015. — Vol. 372. — P. 2296-2306.
21. World Bank. 1993. World Development Report 1993: Investing in Health. — New York: Oxford University Press, 1993.
jarnyh zahvorjuvan v Ukraini (Ukr). Sudynni zahvorjuvannja golovnogo mozku (Ukr). 2010;3:2-9.
5. Polishhuk MJe. Aktualni pytannja v likuvanni insul-tu (Ukr). Sudynni zahvorjuvannja golovnogo mozku (Ukr). 2016;1-2:2-9.
6. Radd AG, Matchar DB. Svjaz politiki zdravoohraneni-ja i klinicheskih ishodov pri insulte (Rus). Stroke (Rus). Uchrediteli: Rossijskaja nacionalnaja associa-cija po borbe s insultom. Moscow: Bionika, 2004.
7. Sapon NA, Nikiforova AN. Vlijanie faktorov dostup-nosti medicinskoj pomoshhi na uroven smertnosti ot insulta (Rus). Ukr. nejrohir. zhurn (Ukr). 2016;2:54-62.
8. Suchasni pryncypy diagnostyky ta likuvannja hvo-
ryh iz gostrymy porushennjamy mozkovogo krovoo-bigu. Metodychni rekomendacii MOZ, AMN Ukrainy, ICNMU i PIR (Ukr). Kyiv, 2005,63 p.
9. Berkhemer OA, Fransen PS, Beumer D et al:, MR CLEAN Investigators. A randomized trial of intraarterial treatment for acute ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015;372:11-20. doi: 10.1056/NEJMoa1411587.
10. Turk AS, Frei D, Fiorella D et al. ADAPT FAST study: a direct aspiration first pass technique for acute stroke thrombectomy. J. Neurointerv. Surg. 2014;6(4):260-4.
11. Mocco J, Zaidat OO, von Kummer R et al. Aspiration thrombectomy after intravenous alteplase versus intravenous Alteplase alone. Stroke. 2016;47(9):2331-8. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.013372.
12. Coutinho JM, Liebeskind DS, Slater LA et al. Combined intravenous thrombolysis and thrombectomy vs thrombectomy alone for acute ischemic stroke: a pooled analysis of the SWIFT and STAR studies. JAMA Neurol. 2017;74(3):268-74. doi: 10.1001/ja-maneurol.2016.5374.
13. Kowoll A, Weber A, Mpotsaris A et al. Direct aspiration first pass technique for the treatment of acute ischemic stroke: initial experience at a European stroke center. J. Neurointerv. Surg. 2016;8:230-4. doi: 10.1136/neurintsurg-2014-011520.
14. Campbell BC, Mitchell PJ, Kleinig TJ et al.; EXTEND-IA Investigators. Endovascular therapy for ischemic stroke with perfusion-imaging selection. N. Engl. J. Med. 2015; 372:1009-18. doi: 10.1056/NEJMoa1414792.
15. Ho-Cheol Lee, Dong-Hun Kang, Yang-Ha Hwang,
Yong-Sun Kim et al. Forced arterial suction thrombectomy using distal access catheter in acute ischemic stroke. Neurointervention. 2017;12(1):45-9.
16. Kaste M, Norrving B. Editorials: from the world stroke day to the world stroke campaign: one in six: act now!. Int. J .Stroke. 2010;5:342-343.
17. Bracard S, Ducrocq X, Mas JL et al:, THRACE Investigators. Mechanical thrombectomy after intravenous alteplase versus alteplase alone after stroke (THRACE): a randomised controlled trial. Lancet Neurol. 2016; 15:1138-47. doi: 10.1016/S1474-4422(16)30177-6.
18. Goyal M, Demchuk AM, Menon BK et al:, ESCAPE Trial Investigators. Randomized assessment of rapid en-dovascular treatment of ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015;372:1019-30. doi: 10.1056/NEJMoa1414905.
19. Saver JL, Goyal M., Bonafe A et al. Solitaire with the Intention for Thrombectomy as Primary Endovas-cular Treatment for Acute Ischemic Stroke (SWIFT PRIME) trial: protocol for a randomized, controlled, multicenter study comparing the Solitaire revascularization device with IV tPA with IV tPA alone in acute ischemic stroke Int. J. Stroke. 2015;10:439-48.
20. Jovin TG, Chamorro A, Cobo E et al:, REVASCAT Trial Investigators. Thrombectomy within 8 hours after symptom onset in ischemic stroke. N. Engl. J. Med. 2015;372:2296-306. doi: 10.1056/NEJ-Moa1503780.
21. World Bank. 1993. World Development Report 1993: Investing in Health. New York:Oxford University Press, 1993.
^ВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЛЕЧЕНИЯ ИНСУЛЬТОВ В УКРАИНЕ
Н Е. ПОЛИЩУК1, Д.В. ЩЕГЛОВ2, О Н. ГОНЧАРУК1, М.Ю. МАМОНОВА3, С В. КОНОТОПЧИК2
1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
2 ГУ «Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины», г. Киев
3 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
Одной из наиболее распространенных причин смертности населения являются инсульты, которые в большинстве стран занимают третье место среди причин смертности. Распространенность инсультов в Украине одна из наибольших в Европе — 282,3 случая на 100 тыс. населения, или 100 тыс. ежегодно. Проанализированы данные МЗ Украины, ряда лечебных учреждений Украины и г. Киева относительно лечения больных с инсультами. Показаны возможности и перспективы оказания медицинской помощи больным с инсультами в г. Киеве и Украине, учитывая имеющиеся медицинские ресурсы и эффективное их использование. Анализ современного состояния оказания медицинской помощи больным с острыми нарушениями мозгового кровообращения выявил, что использование нейрохирургических служб в г. Киеве и Украине, которые имеют необходимое оборудование, штат, кадры, службы ургентной помощи, после незначительной реорганизации позволит в ближайшее время обеспечить неотложную помощь больным с инсультами.
Ключевые слова: инсульт, тромболизис, тромбэкстракция, тромбаспирация, краниотомия.
CURRENT STATUS AND PROSPECTS STROKE TREATMENT IN UKRAINE
M.E. POLISHCHUK1, D.V. SHCHEHLOV2, O.M. GONCHARUK1, M.YU. MAMONOVA3, S.V. KONOTOPCHYK2
1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv
2 SO «Scientific-Practical Center of Endovascular Neuroradiology NAMS of Ukraine», Kyiv
3 National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv
One of the most common causes of death in the population is a stroke, which is in the third leading cause of death in the most countries. The prevalence of the stroke in Ukraine is one of the largest in Europe — 282.3 cases per 100 thousand population, or 100 thousand annually. The data of the Ministry of Health of Ukraine and of number of medical establishments in Ukraine regarding treatment of patients with strokes have been analyzed. The possibilities and prospects of providing medical care to patients with strokes in Kyiv and Ukraine are shown, taking into account available medical resources and their effective using. Analysis of the current state of medical care for patients with acute cerebrovascular accidents revealed that the use of neurosurgical services in Kyiv and Ukraine, which have the necessary equipment, staff, personnel, emergency services, after a minor reorganization will soon provide emergency assistance to patients with stroke.
Key words: stroke, thrombolysis, thrombus extraction, thrombus aspiration, craniotomy.
