CC BY
27
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-005.1-08-039.72: 614.23/.25 DOI: 10.22141/2224-0586.8.87.2017.121334
Зозуля 1.С., Зозуля А.1., Волосовець А.О.
Национальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Чи актуальне створення шсультних вшдшень Онсультних бломв — stroke unit) в ^^reMi надання спецiалiзованоT медичноТ допомоги при судинних захворюваннях головного мозку
Резюме. Актуальтсть. Незважаючи на те, що iнсульт е найчастшим захворюванням, що може призвести до необоротних наслiдкiв, лише незначна частина nацiентiв з тсультом перебувають тд постшним спостереженням достатньо квалiфiкованих неврологiв, нейрохiрургiв, стейних лiкарiв, кардiологiв, педiатрiв, реанiматологiв. Мета до^дження: провести аналiз науковог лтератури щодо виявлення сучасних свтових тенденцш оргатзаци та надання допомоги хворим 1з церебровас-кулярними захворюваннями i визначити головт напрямки на сьогодт. Матерiали та методи. Ви-конання поставленого завдання здшснювалося за допомогою структурно-логiчного аналiзу та бiблi-осемантичного методу, а також опрацювання 242 джерел лтератури. Результати. Вже в 1960-х роках були вiдкритi спецiалiзованi нейросудинт вiддiлення i палати ттенсивно1 терапи, створет неврологiчнi бригади служби швидког медичног допомоги, кабшети вiдновного лкування в полжлш-ках. У1974р. ця система була впроваджена у вах кратах свту. Проте в колишньому Радянському Союзi i тепер у выьнш Украт вона не працюе. Протягом остантх 25ротв сталася «тихареволю-щя» у надант допомоги хворим на iнсульт з упровадженням ефективних методiв лжування (засто-сування антитромбоцитарнихзасобiв: препаратiв ацетилсалщилово1 кислоти (1978р.), варфарину (1993 р.), клотдогрелю (1996 р.), каротидног ендартеректоми (1991 р.), тканинного активатора плазмтогена (2003 р.)). Сучаст дат свiдчать, що лкування вах хворих з тсультом повинно про-водитися в оргатзованих тсультних центрах. Таш центри кнують в Англи, Швтчнш 1рланди, Швеци, Австри, Япони, США, Франци. Висновки. На сьогодт актуальним е створення iнсультних центрiв вддыень), в яких надаватиметься допомога хворим з тсультом, починаючи з гострого перюду. В центрах повинт працювати мультидисциплтарт бригади, блоки ттенсивно1 терапи, неврологiчнi i нейрохiрургiчнi вiддiлення, проводитися цыодобова нейровiзуалiзацiя. Ключовi слова: тсульт; лкування; тсультт центри (вiддiлення, блоки)
Вступ
В Украт захворювашсть на серцево-судинн хвороби i смертшсть вщ них у 1,5—2 рази вищ^ шж в eKOHOMi4HO розвинених крашах бвропи та Ыв-шчно! Америки, — 958 на 100 тис. чоловж. У той час як, за даними Evrostat (2014), цей показник у Словаччин становив 238, у Словенп — 211, в шших европейських крашах — до 200 випадюв на 100 тис. оаб.
Украша знаходиться в середин списку постра-дянських краш за тривалютю життя. Ми посщаемо
передостанне мюце серед краш бвропи, випереджа-ючи лише Росго [1].
В Украт захворювашсть на мозковий шсульт становить 100—120 випадюв на 100 тис. населення, а смертшсть — > 80 випадюв на 100 тис. населення [2]. В Украт останшми роками вiдмiчаеться збшь-шення кшькосп геморапчних шсультш. Стввщно-шення iшемiчного шсульту до геморапчного становить 4 : 1, тодi як у розвинених крашах свггу — 7 : 1. Це означае, що щороку вщ 2200 до 2300 жт^в кра-!ни переносять геморапчний шсульт [3].
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Волосовець Антон Олександрович, кандидат медичних наук, Нацюнальна медична академия пклядипломноТ ocBi™ iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: healermaster@gmail.com
For correspondence: Anton Volosovets, PhD, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: healermaster@gmail.com
У Киeвi найбiльша частка в crpyKTypi нервових захворювань припадае на цереброваскулярш хворо-би. Так, у Киевi на тлi загального зменшення звер-нень за медичною допомогою впродовж останнiх рокiв вiдзначено велику кiлькiсть хворих на судин-ш захворювання головного мозку. Захворюванiсть на цереброваскулярш хвороби у 2015 р. становила 81,95, у 2014 р. — 92,56, поширешсть — вщповщно 645,13 та 662,59 випадку на 10 тис. населення [4].
Причинами недостатньо! ефективност стацю-нарно! допомоги в Укра!н1 е пiзнi строки госшта-л1зацп хворих, вiдсyтнiсть необхщно! нейров1зуал1-зацп i лабораторно! дiагностики, регiстра мозкових iнсyльтiв, обмежена кшьюсть спецiалiзованих не-врологiчних в1дд1лень штенсивно! терапп, в яких була б сформована мультидисциплшарна медична бригада, були б впроваджеш iнсyльтнi блоки (stroke unit) в систему надання спещал1зовано! медично! допомоги пацiентам iз судинними мозковими катастрофами [5].
В1домо, що гострi порушення мозкового крово-обiгy — це невiдкладнi стани, що потребують тер-мiнового розтзнавання й адекватного лiкyвання. Надання допомоги може бути ефективним у дуже коротк1 строки — упродовж 4—6 годин в1д початку появи перших симптом!в, а останне потребуе ре-формувати 1нсультну службу в1дпов1дно до концеп-ц1! «час — мозок». Досв1д р1зних кра!н демонструе те, що адекватна допомога хворим з шсультом на догосштальному етапi i своечасна госпiтальна допомога в повному обсяз! можуть бути надаш в про-Ф1льних цереброваскулярних центрах, спещал1зова-них вщдгленнях або блоках (stroke unit) [5].
На сьогодш в Укра!н1 катастрофiчно не вистачае шсультних i реабiлiтацiйних центрiв, де була б мож-лив1сть надавати хворим на шсульт своечасну яюсну медичну допомогу, як цього вимагають мiжнароднi стандарти.
На сьогодн1 однiею з найбгльших проблем е не-об1знашсть населення щодо 1нсульту, через що люди не можуть ощнити необхГдшсть термiнового звернення за медичною допомогою.
Вирiшення проблем 1нсульту можливе за умови обiзнаностi населення та медичних працiвникiв щодо проблеми, проведення активно! первинно! проФ1-лактики, своечасного надання медично! допомоги на вс1х стадиях захворювання, що е гаранпею покра-щання якост1 життя хворих на шсульт та !х родин та зниження показник1в захворюваностi та смертность
Фактично шсульт слщ розглядати як захворювання, що потребуе мультидисциплшарного пщ-ходу, в1дпов1дно до якого провщним спецiалiстом мае бути невролог, а в бригад! надання допомоги в гострий перюд також необхщне залучення кардю-лога, нейрохiрyрга, фyнкцiоналiста, анестезiолога, реабiлiтолога.
Мета дослвдження: провести аналiз науково! л1-тератури щодо виявлення сучасних св1тових тен-денцiй оргашзацп та надання допомоги хворим 1з цереброваскулярними захворюваннями та визначи-ти головн1 напрямки сьогодення.
Матерiали та методи
Результата реалiзацГi мети дозволили визначити проблемш питання в органiзацГi медично! допомоги хворим Гз цереброваскулярною патолопею. Ви-конання поставленого завдання здшснювалося за допомогою структурно-лог1чного анал1зу та б1бл1-осемантичного методу, а також опрацювання 242 джерел л1тератури.
Результати та обговорення
У 1960—1990 pp. до шсульту й шфаркту м1окарда ставилися загалом дуже обережно, уникаючи тран-спортування, ранн1х рух1в хворого, його активного л1кування i реабштацп [6].
З 1990-х рок1в активно розроблялися нов1 стра-тегГ! боротьби з шсультом i надання допомоги таким хворим з урахуванням того, що надзвичайна чутли-в1сть нервово! тканини навгть до короткочасно! теми призводить до необх1дност1 терапп шсульту як невГдкладного стану [7].
Реально знизити летальшсть i покращити функ-ц1ональний результат дозволяе впровадження наведено! нижче ново! системи [8], що передбачае:
1) ранню (у перш1 години/у першу добу) гос-штал1защю б1льшост1 хворих на шсульт, засто-сування метод1в нейров1зуал1зацп (комп'ютерна томограф1я — КТ, магн1тно-резонансна томогра-ф1я — МРТ), що дае можливють рано розпочати за-гальш та спец1альн1 л1кувальн1 заходи i зменшити к1льк1сть ускладнень;
2) початок штенсивно! терапп в гострий перюд (пГдтримка життево важливих функц1й 1з перших годин захворювання, адекватна пдратац1я та харчу-вання, х1рург1чне л1кування);
3) мультидисципл1нарний п1дх1д при оргашзацп допомоги хворим на Гнсульт, а також активну ранню реабштацго пащент1в, ц1леспрямоване в1дновлен-ня !х функцюнальних можливостей.
Орган1зац1я Гнсультних блок1в не е новиною для медицини колишнього СРСР, де вже в 1960-х роках були вщкрип спещал1зоваш нейросудинш вщдглен-ня, а також палати штенсивно! терапп [8].
Перш1 шсультш в1дд1лення (блоки) були створе-ш у ВеликобританГ! i скандинавських кра!нах. Вони сьогодн1 е лГдерами з к!лькост1 д1ючих Гнсультних в1д-д1лень. У цих кра!нах у спещал1зоваш 1нсультн1 вщдь лення госп1тал1зуються 70—80 % хворих з шсультами. На сьогодш шсультш вщщлення представлен! 2 типами. В шмецькомовних кра!нах в1дкрит1 нашвштен-сивн1 1нсультн1 блоки (acute stroke unit), в яких проводиться л1кування гострого шсульту в перш1 3—4 доби в1д надходження хворого, а в англомовних i скандинавських кра!нах бгльш розвинена мережа загально-проф1льних нейросудинних вщдалень (comprehensive stroke unit), що об'еднують етапи л1кування в гострий перюд i пер1од нейрореабштацп [5].
У колишньому СРСР вперше була сформульо-вана концепц1я системи надання медично! допомоги хворим 1з гострими порушеннями мозкового кровооб1гу (ГПМК), що передбачала створення невролог1чних бригад служби швидко! допомоги,
спецiалiзованих вiддiлень для лiкування пащенпв з iнсультом (нейросудиннi вiддiлення, реабштацшш стацiонари, кабiнети вiдновного лiкування в поль клiнiках) [9—11].
У 1974 р. ця система була рекомендована Все-свiтньою органiзацieю охорони здоров'я (ВООЗ) для впровадження у Bcix кра!нах свiту [12], хоча рекомендаций й не були виконанi в повному обсязь 1дея про створення шсультних вщщлень виникла на основi досвщу роботи iнфарктних вщдшень i цен-трiв травми [13]. Проривом у проблемi лiкування ш-сульту стало впровадження тромболггично! терапй для хворих з iшемiчним iнсультом [14].
За пщрахунками P.J. Lindsberg та спiвавторiв (2000), тромболiтична терапiя сприяе економй 84 % витрат, необхщних для лiкування хворих, яю перенесли iшемiчний iнсульт, протягом усього життя, та 15—20 % рiчних витрат на стацiонарне лiкування i догляд за такими пащентами в спецiалiзованих центрах.
Протягом останнгх 25 рокiв сталася «тиха ре-волюц1я» у наданнi допомоги хворим на шсульт з упровадженням ефективних методiв лiкування, що мiнiмiзують наслщки iнсульту [15]. Було впровадже-но деяю обГрунтоваш стратеги, доказовi методики, зокрема застосування антитромбоцитарних засобiв: препарапв ацетилсалщилово! кислоти — у 1978 р., варфарину (при Ф16риляцп передсердь) — у 1993 р. [16], клотдогрелю — у 1996 р. [17], а також каротид-но! ендартеректомп — у 1991 р. [18] тощо [19, 20].
Також у межах доказово! медицини проведено порiвняння таких методiв, як надання допомоги в iнсультному вщдшенш шляхом застосування пре-паратiв ацетилсалщилово! кислоти та введення тка-нинного активатора плазмшогена [21]. Сучаснi данi свщчать, що лiкування всгх хворих з шсультом у спе-цiалiзованих шсультних вщдаленнях (центрах) не мае адекватно! альтернативи. При цьому центр — бшьш широке поняття порiвняно з вщдшенням; в шсуль-тному ценщ процес роботи з хворими починаеться одразу ид час надходження пащента до лiкарнi — з ощнки можливостi проведения тромболiзису.
Таким чином, застосування внутршньовенно-го введення тканинного активатора плазмшогена i надання допомоги в спецiалiзованих iнсультних вщ-дгленнях (центрах) — основнi прiоритети в сучаснш терапп iнсульту.
Коалiцiя проти шсульту (Brain Attack Coalition, США) розробила чига шструкцп для шсультних ценщв, розподiлених на два р!вш — центри пер-винного р1вня i центри остаточного лiкування [22].
Центри остаточного л!кування хворих на шсульт охоплюють широкий дiапазон спещал!зовано1 допомоги [12]: нейровiзуалiзацiйнi обстеження, х1-рургiчне лiкувания, у тому числ1 ендоваскулярнi оперативнi втручання (кл!пування, облiтерацiя вну-трiшньочерепних аневризм 1з застосуванням мжро-спiралей, каротидна ендартеректом!я), тромболь тичну терапiю [23] та ш. На базi цих центр!в 1снують такi специфiчнi iнфраструктури та програмш еле-менти, як вщдшення iнтенсивноi терапГх та реестри шсульту, що шгегроваш в координовану гостталь-
ну систему, за рахунок чого стае можливим покра-щання результат1в л1кування пац1ент1в з шсультами i складними цереброваскулярними захворювання-ми. У США внасл1док впровадження тако! системи надання допомоги при шсультах знизилася загальна смертн1сть, а летальшсть протягом 30 дн1в тсля пе-ренесеного Гнсульту зменшилася з 27 до 15 %.
Надання допомоги пащентам з шсультом у спе-щал1зованих Гнсультних в1дд1леннях впроваджено в АнглГ!, Уельс1 та Швшчнш 1рландГ!, що супрово-джуеться зниженням летальност1 серед ц1е! категорГ! хворих на 25 % [24]. Так1 показники узгоджуються з даними Шведського нац1онального реестру надання допомоги при шсулкп (Riks-Stroke) [25]. Анало-г1чна практика впроваджена в ЯпонГ! [26], АвстрГ!, де також продемонстровано позитивш результати. Недавн1 досл1дження подтвердили ефективн1сть ор-ган1зовано! допомоги хворим на шсульт у спещаль зованих в1дд1леннях (центрах) [27, 28].
Система надання допомоги при шсулкп мае координувати весь спектр д1яльност1 й послуг, пов'язаних 1з запоб1ганням Гнсульту, його л1куван-ням i реабштащею, а також сприяти доступност1 цих послуг для пащенпв.
Група з розробки системи надання допомоги при шсульт1 Американсько! асоц1ацГ! Гнсульту (American Stroke Association's Task Force on the Development of Stroke Systems) сформулювала рекомендацГ! з1 ство-рення системи надання медично! допомоги при шсульт1, зг1дно з якими система надання допомоги при шсульт1 покликана виконувати три основш функцГ!:
1) забезпечення ефективного сп1вв1дношення м1ж державними органами, службами i пац1ентами;
2) надання як хворим, так i постачальникам по-слуг матер1ального забезпечення, необхГдного для ефективно! допомоги в справ1 проф1лактики та л1-кування Гнсульту i реабштацГ! п1сля нього;
3) забезпечення протоколами надання медично! допомоги в штересах хворих.
Система надання допомоги при шсульт1 мае бути закр1плена за адмш1стративно-територ1альною оди-ницею.
Сл1д в1дзначити ще дек1лька важливих аспект1в. По-перше, це стосуеться неможливост1 боротьби з шсультом без клшчних протокол1в, алгоритм1в, ке-р1вних положень.
В Украш велик1 спод1вання пов'язувалися з наказом МОЗ Укра!ни в1д 30.07.2002 р. № 297 «Про вдосконалення медично! допомоги хворим з цере-броваскулярною патолопею», але вони не були ви-правдан1. Наказ не лише не врахував чинних реко-мендацш св1тово! науки i практики, не передбачив реальних можливостей та мехашзм1в для зд1йснення боротьби з шсультом, але й не мав адекватного мате-р1ального й орган1зац1йного пщГрунтя. У результат! реорган1зац1я надання допомоги хворим на шсульт вщбувалася дуже пов1льно. Нова система передбачае створення не лише Гнсультних центр1в, але й насам-перед системи первинно! i вторинно! проф1лактики, що реал1зуеться на первинному р1вн1 квал1ф1ковано!
медично! допомоги i часто спрямована на роботу в ам'! та сощальному середовищi конкретно! люди-ни (наказ МОЗ вщ 03.08.2012 р. № 602 «Про затвер-дження та впровадження медико-технологiчних до-кументш зi стандартизацГ! медично! допомоги при iшемiчному шсульт!»). Нацiональна стратегiя все-бГчно! боротьби з iнсультом мае вдосконалюватися завдяки об'еднанням зусиль лiкарiв рiзних спешаль-ностей, теоретикiв i практикiв, економiстiв та юрис-пв, якi працюють у сферi охорони здоров'я.
Система надання допомоги при ГПМК у рiзних европейських кра!нах мае сво! органiзацiйнi осо-бливосп, але включае один сп!льний елемент — спецiалiзованi регiональнi iнсультнi центри чи ш-сультнi блоки (stroke unit).
Вщповщно до даних бвропейсько! оргашзацГ! з боротьби з шсультом, iнсультний центр — це спещ-алiзоване вщд!лення (частина клiнiки), в якому на-даеться допомога хворим на шсульт, зазвичай почи-наючи з гострого перiоду. Доведено, що такi заклади вiдiграють ключову роль у шдвищенш виживаностi пацiентiв iз мозковим iнсультом.
Систематичний огляд Кокрашвського ствроб!т-ництва пщтвердив значне зниження смертностi (аб-солютне зниження на 3 %) та швалщизацГ! (зб!ль-шення частки функцiонально незалежних пащенпв на 5 %) серед пащентш iз ГПМК, якi отримали спе-цiалiзовану медичну допомогу в шсультних центрах, порiвняно з тими, хто лГкувався в непроф!льних лiкувальних закладах. Зроблено висновок, що вс категорГ! пацiентiв з iнсультом незалежно вщ вiку, статi, пiдтипу iнсульту i його тяжкостi мають отри-мувати лжування лише в iнсультних центрах [29].
Вщповщно до европейських клтчних рекомен-дацiй при iшемiчному шсулы! такi заходи визнанi позитивними i рекомендованi абсолютнiй бiльшостi пацiентiв в шсультному блоцi: системна тромболь тична терапiя; призначення препарату ацетилсаль цилово! кислоти в першi 48 год вщ початку захворю-вання; шрурпчна декомпресiя (гемiкранiектомiя) при обширному шфаркп мозку в басейнi середньо! мозково! артерГ! (клас рекомендацiй I, рiвень дока-зовостi В).
На Другш об'еднанiй конференц!!, органiзованiй бюро ВООЗ i бвропейською шсультною оргашзаць ею у 2006 p., було прийнято Хельсинборзьку декла-рацiю про стратегго боротьби з шсультом у бврош. У документi пiдкреслювалося, що до 2015 р. вс жи-телi бвропи мають отримати доступ до континуума шсультно! допомоги, який включае лГкування в го-стрий перюд захворювання, реабiлiтацiю i вторинну проф!лактику. Для кра!н бвропи поставленi таю за-вдання: до 2015 р. 30-добова летальнiсть при шсулы! мае становити < 15 %, незалежшсть пащента в побу-т через 3 мю. шсля розвитку шсульту мае становити > 70 % серед тих, хто пережив шсульт. Основну роль у досягненш таких результапв покликан! зярати мультидисциплГнарнГ команди шсультних центрГв.
Створення мереж1 шсультних блоюв (центрГв) у р!зних регюнах бвропи залежатиме вщ захво-рюваносп на шсульт, а також вщ к!лькосп лгжок у
цих вщдГленнях. Так, в 1спан!1 та ФранцГ! лГжками в iнсультних центрах забезпечено < 30 % пащентгв i3 вщповщною патологieю, а в Шмеччиш та сканди-навських кра!нах — до 71 %.
1снуе окрема ieрархiя iнсультних центрiв i вщдь лень залежно вiд комплектацй, штатГв i спектра спе-шалГзовано! лжувально! та реабштацшно! допомоги, що вони можуть надавати. Разом i3 тим прийнятi eдинi принципи органГзацп роботи й обов'язковi вимоги для вах iнсультних вщдГлень:
— наявшсть лГжок, спецiально видiлених для пащентш з шсультом;
— доступнють КТ або МРТ, прюритетнють об-стеження пацieнтiв i3 гострим шсультом;
— мультидисциплшарна бригада спецiалiстiв i середнього медичного персоналу 3i спецiальною пщготовкою щодо шсульту;
— наявнiсть письмових клтчних протоколГв роботи для кожного з члешв мультидисциплшарно! бригади;
— можливють ранньо! мобшзацп хворих i про-ведення реабiлiтацiйних заходiв;
— безперервне пщвищення рГвня знань персоналу, а також пащенпв та !х близьких.
В шсультнш палатi (блощ) проводиться постш-ний монГторинг рГвня свщомосп та неврологiчного статусу пащента з використанням спецiальних кль шчних шкал, контроль артерГального тиску, елек-трокардюграфГчних та електроенцефалографГчних показниюв, температури тГла, рГвня глюкози й окси-генацп кров, та шших життево важливих параме-трГв гомеостазу. Також обов'язково з'ясовують, чи здатний хворий ковтати (вщсутшсть або наявшсть дисфагГ!), проводять адекватний догляд за шюрою i профГлактику пролежшв, змшу положення тгла, профГлактику тромбозу глибоких вен, ранне вияв-лення можливих ускладнень.
Надання допомоги при шсулы! за допомогою мГждисциплшарно! бригади, члени яко! мають спе-щальну пщготовку i керуються локальними протоколами, дозволяе скоротити строки перебування в стацюнарГ, частоту ускладнень i поган, функщо-нальн результати.
1нсультнГ центри повинш мати повний склад висококвалГфжованих спешалюпв i шфраструкту-ру, як, можуть знадобитися для проведення всього комплексу дГагностичних i лжувальних засобГв при шсулы!.
СьогоднГ доступн, факти, яю стверджують, що ця форма шсультно! допомоги е найбшьш ефектив-ною в л,куванн, ,нсульт,в у популяцп.
В Укра!н, цей проект поки не реал,зовано в по-вному обсяз, у зв'язку з тим, що в деяких стацю-нарах вщсутш спец,ал,зован, в!дд,лення чи палати, можлив,сть проведення КТ/МРТ та реабштацп п,с-ля ,нсульту, недостатн, умови для пщвищення ква-л,ф,кацГ! спешалюпв.
Таким чином, результати аналГтичного огля-ду науково! лГтератури засвГдчили про вГдставання пГдсистеми нейрохгрургГчно! служби надання допомоги при цереброваскулярних захворюваннях i по-
требують наукового обГрунтування i впровадження як1сно ново! системи спещал1зовано! допомоги хворим 1з судинною патолопею головного мозку.
Висновки
На сьогодш актуальним е створення Гнсультних центр1в (вщдшень, блок1в), в яких надаватиметься допомога хворим з шсультом, починаючи з гострого перюду. В них повинш працювати мультидисципл1-нарн1 бригади, блоки штенсивно! терапГ!, невроло-пчш (реаб1л1тац1йн1) i нейрох1рург1чн1 в1дд1лення, проводитися ц1лодобово нейров1зуал1зац1я.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про в1д-сутн1сть будь-якого конфлжту 1нтерес1в при шдго-товщ дано! статт1.
Список лiтератури
1. Давидова 1.В., Кухарьова Н.А., Конопляник Л.1., Ci-магта Т.В. Профшактика серцево-судинних захворювань: чи завжди ми встигаемо?// Омета медицина. — 2016. — № 6(68). — С. 20-22.
2. Мищенко Т.С. Ятрогенный инсульт: факторы риска и современные возможности профилактики // Здоров'я Украгни. — 2014. — С. 5.
3. Хобзей М.К., Мщенко Т.С., Глумчер Ф.С. i ствавт. Геморагiчний iнсульт. Адаптована ^тчна настанова, за-снована на доказах // Судинш захворювання головного мозку. — 2013. — № 2-3. — С. 6-63.
4. Аналiз роботи неврологiчноi служби дорослог мережi м. Киева за 2015р. // Украгнський неврологiчний журнал. — 2016. — № 1. — С. 98-102.
5. Яворская В. О. Инсультный блок (Stroke unit) в системе оказания специализированной помощи пациентам с сосудистыми мозговыми катастрофами // Здоров 'я Украг-ни. — ХХ1 сторiччя, березень 2010р. — С. 3-7.
6. Barnett H.J., Buchan A.M. The imperative to develop dedicated stroke centers// JAMA.. — 2000. — 283(23). — Р. 31253126.
7. Camarata P.J., Heros R.C., Latchaw R.E. «Brain attack»: the rationale for treating stroke asamedical emergency // Neurosurgery. — 1994. — 34(1). — Р. 144-157.
8. Скоромец А.А., Монро П., Сорокоумов В.А., Камаева О.В. и др. Новая лечебная стратегия при церебральных инсультах: опыт работы отделения для больных с инсультами в Санкт-Петербурге // Инсульт (Приложение к «Журналу неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова»). — 2003. — Вып. 9. — С. 56-61.
9. Боголепов Н.К. Церебральные кризы и инсульт. — М.: Медицина, 1971.
10. Сосудистые заболевания нервной системы / Под ред. Е.В. Шмидта. — М.: Медицина, 1975.
11. Гусев Е.И., Боголепов Н.Н., Бурд Г. С. Сосудистые заболевания головного мозга. — М.: Медицина, 1979.
12. Ямагучи Т. Современное состояние проблемы острого ишемического инсульта в Японии: результаты общенационального исследования 1999-2000 // Журнал неврологии и психиатрии. — 2003. — № 9. — С. 72-74.
13. Alberts M.J., Hademenos Z., Latcnaw R., Jagoda A. et al. — 2000.
14. Kaste M. Approval of alteplase in Europe: will it change stroke managements // Lancet neurology. — 2003. — 2. — Р. 207-208.
15. Langnurne P., Deu P., Woodmen M., Kalra L., Wood-Dauphinee A., Patel N., Hamrin E. Is Stroke unit care portable. H. Systematic review of the clinical trials // Age and Ageing. — 2005. — 34. — Р. 324-330.
16. EAFT (European Atrial Fibrillation Trial) Study Group. Secondary prevention in non-rheumatic atrial fibrillation after transient ischaemic attack or minor stroke // Lancet. — 1993. — 342(8882). — Р. 1255-1262.
17. CAPRIE Sturling Commitlee. A. random. Sed, blinded, trial of clopidogrel versus aspirin in patients at risk of iscuemic events (CAPRIE) // Lancet. — 1996. — 348. — Р. 1329-1339.
18. Beneficial effect of carotid endarterectomy in symptomatic patients with highgrade carotid stenosis. North American Symptomatic Carotid Endarterectommy Trial Collaborators//N. Engl. J. Med. — 1991. — 325. — Р. 445-453.
19. PROGRESS Collaborative Zroup. Qandomised trial of a perindopril — based blood pressure lowering regimen among 6, 105 patients with prior stroke or transient ischaemic attack// Lancet. — 2001. — 358. — Р. 1033-1041.
20. Heart Protection Study Collaborative Group MRC/BHF Heart Protection Study of cholesterol lowering with simvastatin in 20,536 high-risk individuals: a randomised placebo-controlled trial// Lancet. — 2002. — 360(9326). — Р. 7-22.
21. Donnan G.A., Davis S.M., Levi C.R.. Strategies to improve outcomes after acute stroke // MJA. — 2003. — V. 178. — Р. 309-310.
22. Alberts M.J., Latcnaw R.E., Selman W.R., Schephard T. et al. for the Brain Attack Coalition. Recommendations for Comprehensive Stroke Centers: A Consensuns Sfatement From the Brain Attack Coalition // Stroke. — 2005. — V. 36. — P. 1597-1618.
23. ЗозуляЮ.П.,ВолошинП.В.,Мщенко Т.С., ДзякЛ.Ф. та н. Сучасш принципи дiагностики та лкування хворих iз гострими порушеннями мозкового кровообку (методичш рекомендацп). — Кигв, 2005. — 64 с.
24. Rudd A.D., Hofman A, Irwin P., Lowe D. Stroke unit care and outcome of Stroke (England, wales and Northern Ireland) // Stroke. — 2005. — V. 36 — Р. 103-106.
25. Stegmayr B., AsplundK.., Hulter-AsbergK., NorrvingB., Peltonen M., Terent А. Stroke units in their natural habitat. Can results of randomized trials be reproduced in rontine clinical practice?// Stroke. — 1999. — 30. — Р. 709-714.
26. Hasegava J., Joneda J., Okuda S., Hamada R., Toyota A., Zotoh J., Watanabe M., Okada J., Ikeda K.., Ibayashi S. For the Acute Stroke Rehabilitation Study Zroup. The effect of weekends and holidays on Stroke outcome in acute Stroke units// Cerebrovase Dis. — 2005. — 20. — Р. 325-331.
27. Brainin M., Bernstein N., Boysen G., Demarin V. Acute Neurological Stroke care on Europe: results of European stroke care inventory// Eur. J. Neurol. — 2000. — 7. — Р. 5-10.
28. Van der Welt A., Zilligan A.K., Cadilhakc D.A., Brodt-man A.Z., Pearce D.C., Donnan Z.A. Qnality of Stroke care within a hospital: effects of a mobile Stroke service // Med. J. Aust. — 2005. — 182. — Р. 160-163.
29. Stroke Unit Trialists' Collaboration Organised inpatient (stroke unit) care for stroke // Cochrane Database Syst. Rev. — 2007. — 4. — CD000197.
Отримано 12.10.2017 ■
т
Зозуля И.С., Зозуля А.И., Волосовец А.А.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Актуально ли создание инсультных отделений (инсультных блоков — stroke unit) в системе предоставления специализированной медицинской помощи при сосудистых заболеваниях головного мозга
Резюме. Актуальность. Несмотря на то, что инсульт является наиболее частым заболеванием, которое может привести к необратимым последствиям, только небольшая часть пациентов с инсультом находится под постоянным наблюдением достаточно квалифицированных неврологов, нейрохирургов, семейных врачей, кардиологов, педиатров, реаниматологов. Цель исследования: провести анализ научной литературы в отношении исследования современных мировых тенденций организации и оказания помощи больным с цереброваскулярными заболеваниями и определить главные направления на сегодняшний день. Материалы и методы. Выполнение поставленной задачи осуществлялось с помощью структурно-логического анализа и библиосемантического метода, а также обработки 242 источников литературы. Результаты. Уже в 1960-х годах были открыты специализированные нейрососудистые отделения и палаты интенсивной терапии, созданы неврологические бригады скорой медицинской помощи, кабинеты восстановительного лечения в поликлиниках. В 1974 г. эта система была внедрена во всех странах мира. Однако в бывшем Совет-
ском Союзе и теперь в Украине она не работает. На протяжении последних 25 лет произошла «тихая революция» в оказании помощи больным инсультом с внедрением эффективных методов лечения (использование анти-тромботических средств: препаратов ацетилсалициловой кислоты (1978 г.), варфарина (1993 г.), клопидогреля (1996 г.), каротидной эндартерэктомии (1991 г.), тканевого активатора плазминогена (2003 г.)). Современные данные свидетельствуют, что лечение всех больных с инсультом должно проводиться в организованных инсультных центрах. Такие центры существуют в Англии, Северной Ирландии, Швеции, Австрии, Японии, США, Франции. Выводы. В настоящее время актуальным является создание инсультных центров (отделений), в которых будет предоставляться помощь больным с инсультом начиная с острого периода. В центрах должны работать мульти-дисциплинарные бригады, блоки интенсивной терапии, неврологические и нейрохирургические отделения, проводиться круглосуточная нейровизуализация. Ключевые слова: инсульт; лечение; инсультные центры (отделения, блоки)
I.S. Zozulya, A.I. Zozulya, A.O. Volosovets
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Is it time to create stroke units in the system of specialized medical care for vascular diseases of the brain?
Abstract. Background. Despite the fact that stroke is the most common disease that can lead to irreversible consequences, only a small part of stroke patients are under constant observation by well-qualified neurologists, neurosurgeons, family doctors, cardiologists, pediatricians and resuscitation surgeons. The purpose of the study: to conduct an analysis of scientific literature on the identification of current world trends in the organization and assistance to patients with cerebrovascular diseases and to identify the main directions for the present. Materials and methods. The accomplishment of the task was carried out by using the structural-logical analysis, bibliosemantic method and the study of 242 literature sources. Results. In the 1960s, when specialized neurosurgical and intensive care units were opened, neurological teams of the ambulance service and rehabilitation clinics in hospitals were also created. In 1974, such system was implemented in all countries of the world.
However, this system has been destroyed in the former Soviet Union, and now it doesn't exist in Ukraine. During the past 25 years, a "quiet revolution" occurred in providing care to the patients with stroke with the help of effective treatments (antiplatelet drugs: acetylsalicylic acid preparations (1978), warfarin (1993), clopidogrel (1996), carotid endarterectomy (1991), the injection of a tissue plasminogen activator (2003)). Current data suggest that the treatment of all stroke patients should be carried out in organized stroke centers. Such centers were created in England, Northern Ireland, Sweden, Austria, Japan, USA, France. Conclusions. Today, it is important to create stroke centers (units), which will provide assistance to stroke patients, starting with an acute period. Multidisciplinary brigades should be included in intensive care units, neurological and neurosur-gical departments and have to work in centers round-the-clock. Keywords: stroke; treatment; stroke centers (units)
