CC BY
12OBJECTIVES COUNSELLING GESTALT APPROACH
T. A. Demidova, V. V. Soyko Kherson State University
Resume: This article discusses the purpose of counseling in Gestalt approach: realizing the potential and internal inegrirovannosti personality enrichment and expansion of awareness in the interaction process consultant - client.
Keywords: awareness, integration, integrity, Gestalt therapy.
УДК: 616.517:616.89-008 ВИВЧЕННЯ Р1ВНЯ САМООЦ1НКИ ХВОРИХ НА ПСОР1АЗ
I. В. Онищенко Одеський нацшнальний медичний унiверситет
Резюме. В статп наведено дан експериментального медико-психолопчного дослiдження самоощнки хворих на псорiаз. Наголошуеться, що наявнiсть хронiчного захворювання, зо-крема дерматологiчного, супроводжуеться штенсивною психотравмуючою складовою, яка поеднуе наявшсть високого рiвня соматичного та психоемоцшного дистресу, зниження адаптивносп хворо! людини, усвiдомлення загрози порушення социального функдгонування та зниження якостi життя пащента в длому
Ключовi слова: псорiаз, самоощнка.
Постановка проблеми. Вплив хвороби на психшу р1зниться в залежноси вщ наслщюв, яю захворювання спричиняе у жиги людини [1]. Наявшсть хрошчного захворювання, зокрема дерматолопчного, супроводжуеться штенсивною психотравмуючою складовою, яка поеднуе наявшсть високого р1вня соматичного та психоемоцшного дистресу, зниження адаптивносп хворо! людини, усвщомлення загрози порушення сощального функщонування та зниження якосп життя пащента в щлому [5]. Актуальшсть та важливють дано"! проблеми обумовлена ме-дичними, психолоичними та психосощальними наслщками захворювання для дерматолопчного пащента, а також необхщнютю створення та внлення комплексних терапевтичних програм, яю б враховували не ильки медичну складову проблеми, але й дозволяли корегувати порушення в емоцшно-вольовш, особистюнш сферах, а також в сфер1 сощального функщонування хворого на псор1аз [2, 6]. Вищенаведене й обумовило лоику та оргашзащю даного дослщження.
Матерiали та методи дослщження. За умови iнформовано! згоди на базi Одеського мiського шкiрно-венерологiчного диспансеру обстежено 183 хворих, якi мали соматичний дiагноз псорiаз. Дослдження було проведено з дотриманням приндипiв бюетики та деонтологii на протязi 2010-2014 рр. Хворим було оголошено тему та мету науково! роботи, також в ходi бесiди неодноразово пщкреслювалось, що участь падiентiв в даному дослдженш е цiлком добровiльною i конфiдендiальною. Падiентам надавалось право не вiдповiдати на будь-яке питання, а також перервати опитування, нiчого не пояснюючи. Проте вщповда на ва пи-тання, якi вважались прийнятними, повиннi бути максимально достовiрними.
Серед загально! кiлькостi обстежених для учасп в подальшiй роботi було вдабрано 114 осiб - основна група (ОГ). Даш 69 респондентiв були вилученi з подальшо! статистично! обробки щодо умов формування репрезентативно! за стажем роботи, вшом та статтю вибiрки. В якостi контрольно! групи (КГ) було вдабрано 62 умовно здорових дослщжених, вiдповiдного вiку та стал.
В даному дослiдженi брали участь лише та особи, як вiдповiдали всiм наведеним ниж-че критерiям включення:
- були здатш прочитати i усвiдомити данi, наведет в шформованш згодi для учасп у дослдженш, а також розумми iнструкдii, наведенi у психологiчних тестових методиках;
- власноруч подписали шформоваиу згоду на участь у дослщженш;
- мали встановлений д1агноз псор1аз;
- входили до вжово1 групи 18-55 рошв (для досягнення однорщносп дослднидьких груп).
Критер1ями виключення з дослщження були наступш:
- пад1ент мав шший виражений соматичний або псих1атричний д1агноз в стадп загострення;
- будь-яке хрошчне соматичне або психчне захворювання в аиамнезц
- не вщповщали вжовому критергю дослщження.
Враховуючи логшу даного дослщження та загальш вимоги щодо проведення на-укових дослщжень, як регламентують необхщшсть формування груп дослщження, а саме вщповщшсть критер1ям однорщносп, репрезентативносп, а також достов1рносп знайдених р1знидь та шших параметр1в, що вивчались, було застосовано методи математично1 статистики, як обраховувались за допомогою вщповщних комп'ютерних програм. Наприклад, про-грама статистики автоматично розраховувала середш показники значень, продентш частини 1 параметри дисперсп тих пункпв облшово1 форми, як мали числовий формат 1 створювала звгти за результатами математичних розрахуншв та сортування за заданими ознаками.
Таким чином, було досягнуто того, що контингент дослщжених за сощально-демограф1чними показниками був вщносно однорщним, що дозволило вивчити проблему, а результата дослщження вважати репрезентативними з високим ступенем достов1рносп за бмьш1стю показниюв.
Методика «Особиспсного диференщалу» (ОД) адаптована ствробгтниками психоневролопчного шституту 1меш В. М. Бехтерева використовувалась як валщний шструмент для вивчення певних властивостей особистосп, 11 самосвщомосп, м1жособиспсних вщносин [3].
Результати дослщження, 1х обговорення. Особливосп самоощнки хворих на псор1аз вивчали за допомогою методики «Особиспсний диференд1ал» (табл. 1-3).
Таблиця 1
Визначення фактору «Ощнка» за методикою «Особистдений диференщал»
Р1вень самоодшки ОГ, п = 114 КГ, п = 62
п %±т N %±т
Високий - - 7 11,29±4,02
Середнш 3 2,63±1,50 53 85,48±4,47*
Низький 111 97,37±1,50 2 3,23±2,24*
Примтки: * - рiзниця достовiрна (р<0,05).
Як свщчить таблиця 1, для переважно1 бмьшосп дослщжених ОГ характерним був низький р1вень одшки себе (97,37%), на вщмшу вщ КГ, де низький р1вень ощнки себе зустр1чався в 3,23% випадшв. Показник ощнки характеризуе так! аспекти дослщжуваиого, як р1вень самоповаги, прийняття себе як особистосп, визнання у себе сощально схвалюва-них якостей, критичне ставлення до себе, задоволешсть собою.
Про низькш самоодшд1, як правило, свщчать близьш до нуля 1 негативш показники. Низьш значення Фактору О вказують на критичне ставлення людини до само1 себе, 11 незадоволешсть власною поведшкою, р1внем досягнень, особливостями особистосп, на недостатнш р1вень прийняття само1 себе. Особливо низьк1 значення дього чинника в самоодшд1 свщчать про можлив1 невротичш або шш1 проблеми, пов'язаш з вщчуттям мало1 щнносп свое1 особистосп.
Середнш р1вень самоощнки характеризував бмьш1сть дослщжених КГ (85,48%), в ОГ лише 2,63% дослщжених мали даний р1вень самоощнки. Високий р1вень самоодшки в ОГ взагал1 не зустр1чався, в КГ 11,29% ос1б мали високий р1вень самоодшки. Висок1 значення дього чинника говорять про те, що дослщжуваиий приймае себе як особиспсть, схиль-ний усвщомлювати себе як нося позитивних, сод1ально бажаних характеристик, в певному сенс1 задоволений собою, мае критичне ставлення до себе.
Показник сили характеризуе впевнешсть дослщжуваиого в соб1, схильшсть поклада-тися на сво1 сили у важких ситуад1ях. Висот показники за фактором «Сила» зустр1чались лише в грут здорових дослщжених (14,52%). Фактор Сили (С) в самоощнщ свщчить про
Таблиця 2
Визначення фактору «Сила» за методикою «Особистдений диференщал»
Р1вень самоощнки ОГ, п =114 КГ, п =62
п %±т N %±т
Високий 0 0,00±0,00 9 14,52±4,47
Середнш 8 7,02±2,39 49 79,03±5,17*
Низький 106 92,98±2,39 4 6,45±3,12*
Примтки: * - рiзниця достовiрна (р<0,05).
розвиток вольових сгорш особистосп, як вони усвщомлюються самим дослджуваним. Його висок значення говорять про впевнешсть в соб1, незалежшсть, схильшсть розраховувати на власш сили у важких ситуацях. Бьльшгсть ос1б ОГ мали низьш показники за даним фактором (92,98%). Так дослщжеш сприймали себе як ос1б, залежних вщ зовшшн1х обставин, нездатних домагатися бажаного, контролювати ситуаЦю, наполягати на своему. Також низьк значення за фактором «Сила» свщчать про недостатнш самоконтроль, нездатшсть триматися прийнято! лши поведшки, залежшсть вщ зовн1шн1х обставин 1 ощнок. Особливо низьк одшки свщчать 1 вказують на астешзащю 1 тривожшсть.
Таблиця 3
Визначення фактору «Актившсть» за методикою «Особистдений
диференщал»
Р1вень самоощнки ОГ, п =114 КГ, п =62
N %±т N %±т
Високий 0 0,00±0,00 6 9,68±3,75
Середнш 9 7,89±2,53 52 83,87±4,67*
Низький 105 92,11±2,53 4 6,45±3,12*
Примтки: * - рiзниця достовiрна (р<0,05).
Показник активносп характеризуе самосприйняття дослджуваного як людину това-риську, активну, енергшну, що емодшно вщгукуеться на ситуацию - або замкнуту, спокшну, стриману (йдеться лише про те, яким вважае себе досладжуваний, а не про те, який вш насправд1). Однозначного зв'язку з самоодшкою у дього фактора немае.
В данш виборд1 в бмьшосп хворих на псор1аз (ОГ) вщм1чались низьш показники за фактором «Актившсть» (92,11%). Цей факт свщчить про штровертовашсть, певну пасившсть, спокшш емодшш реакци, як притаманш таким особистостям.
В КГ спостерггались зворотш тендендп, тобто тмьки незначна кмьшсть дослщжених вщр1знялись низькими показниками за фактором «Актившсть» (6,45%), шш1 особи мали середнш (83,87%) та високий (9,68%) р1вш Позитивш значення за фактором «Актившсть» вказують на екстравертовашсть, товарисьшсть, :1мпульсившсть.
Висновки
1. В сучаснш дерматопсихологи актуальним е мультидисдиплшарний пщхщ, який враховуе участь багатьох фактор1в у виникненш та перебггу захворювать, а також в продес1 на-дання терапевтично! допомоги хворим.
2. В терапи псор1азу слад придьляти увагу не тмьки швелюванню клш1чних ознак хвороби, але й подоланню дисгармоншних психолопчних предиктор1в та наслдк1в дерматолопчно! хвороби.
3. Визначене зниження самоодшки хворих на псор1аз е не т1льки наслщком хвороби, але й фактором, який перешкоджае ефективному продесу лшування дерматолопчного хворого.
Лiтература
1. Айзятулов Р. Ф. Значение факторов риска в возникновении и течении псориатической болезни / Р. Ф. Айзятулов, В. В. Юхименко //Вестник дерматологии и венерологии.-2001.-№ 1.- С. 41-43.
2. Анализ мониторинговых метаболических показателей у больных распространенным псориазом / О. В. Зайцева, Н. В. Жукова, Е. Г. Татузян, В. Рощенюк // Экспериментальная и клиническая медицина.- 2009.- № 1.- С. 89-93.
3. АнастизиА. Психологическое тестирование / АнастизиА.- М., 2005.- 688 с.
4. Аргентова Т. Е. Методы психодиагностики / Аргентова Т. Е.- Кемерово, 2000.- 28 с.
5. Фёдоров С. М. Псориаз: клинические и терапевтические аспекты / С. М. Фёдоров// Русский медицинский журнал.- 2001.- Т. 9, № 11.- С. 447-451.
6. Филиппов Н. Е. Подход к терапии дерматитов / Филиппов Н. Е.- К., 2004.- 156 с.
ИЗУЧЕНИЕ УРОВНЯ САМООЦЕНКИ БОЛЬНЫХ ПСОРИАЗОМ
Онищенко И. В.
Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина
В статье приведены данные экспериментального медико-психологического исследования самооценки больных псориазом. Отмечается, что наличие хронического заболевания, в частности дерматологического, сопровождается интенсивной психотравмирующей составляющей, которая соединяет наличие высокого уровня соматического и психоэмоционального дистресу, снижение адаптивности больного человека, осознание угрозы нарушения социального функционирования и снижения качества жизни пациента в целом
Ключевые слова: псориаз, самооценка.
STUDY OF Y-LEVEL OF SELF-APPRAISAL OF PATIENTS BY PSORIASIS
Onyshchenko I. V. Odessa National Medical University, Odessa, Ukraine
Information of experimental medical-psychological research of self-appraisal of patients with psoriasis is resulted in the article. It is marked that presence of chronic disease in particular dermatological, is accompanied to the intensive psychotraumatic constituent, which connects the presence of high level somatic and psychoemotional distress, decline of adaptiveness of sick man, awareness of threat of violation of the social functioning and decline of quality of life of patient on the whole
Keywords: psoriasis, self-appraisal.
УДК 616.89.02 613.86.70+159.923
КЛ1Н1КО-ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 АУТОАГРЕСИВНО1 ПОВЕД1НКИ У П1ДЛ1ТК1В
О. В. Погорелко Полтавська обласна клш1чна псих1атрична лжарня iм. О. Ф. Мальцева
Резюме. З дотриманням принципiв бшетики та деонтологи протягом 2010-2013 рр. на базi дитячого психiатричного вщдмення Полтавсько! обласно! кл1шчно! псих1атрично! лшарш iм. О. Ф. Мальцева було обстежено 100 тдлгтшв вшом вщ 14 до 17 рошв зi змшаними розла-дами емоцш i поведшки F 92, серед них у 50 оаб виявлеш прояви аутоагресивно! поведшки (АП) у виглядi сущидальних думок, задумiв, намiрiв, ршень (36 оаб, 72%), або сущидально! спроби в анамнезi (14 оаб, 28%). У пщлпгав ОГ встановлено превалювання кл1шчних феномен1в тривоги i депреси, порiвняно з особами ГП. Видiленi клжчш варiанти емоц1йних порушень, притаманних обстеженим рiзних груп. Для пiдлiткiв зi зм1шаними розладами емоц1й i поведшки без проявiвi АП, характерними виявились тривожно-експлозивний (38%) i моза!чний (62%) варiанти емоц1йних порушень. У пщлгтшв з проявами АП встановленi де-пресивно-уникаючий (30%), тривожно-пiдозрiлий (34%) i астено^стерощний (36%) клiнiчнi варiанти емоцшних порушень. Також визначено три типи АП, характерних для даного контингенту: ютинна АП (10% обстежених ОГ, 35,7% серед оаб з сущидальною спробою в анамнезi), афективна (52% оаб ОГ, серед них 28,6% випадшв серед скоених сущидальних спроб i 61,1% оаб з аутоагресивними тенденщями) та демонстративна (38% обстежених
