CC BY
9брагашаъньж статьи
УДК 616.89-008:617.7-001.4
Р1ВЕНЬ СОЦ1АЛЬНИХ ВТРАТ ТА СОЦ1АЛЬНО1 П1ДТРИМКИ У ОС1Б З ЧАСТКОВОЮ ВТРАТОЮ ЗОРУ ТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕЗУ
Ц. Б. Абдряххмова
Украшський науково-дослщний шститут сощально1 1 судово1 псих1атри та наркологи
Резюме. На основ1 психод1агностичного обстеження 400 хворих з частковою втратою зору травматичного ^енезу, проанал1зована роль сощально1 пщтримки та особливостей 11 сприй-няття у формуванн непсихотичних псих1чних розлад1в у даного контингенту пащенпв.
Ключовi слова: часткова втрата зору травматичного ^енезу, непсихотичн психчт розла-ди, сощальна пщтримка.
Сприйняття сощально1 пщтримки разом з 11 пошуком розглядаеться як вагома складо-ва сощально-пщтримуючого процесу. Насамперед, сощальна пщтримка виконуе особливу роль у процес1 подолання стресових 1 проблемних ситуацш. Так, вона т1сно взаемопов'язана з ф1зичним здоров'я та поведшкою особистосп [1] 1 являе собою динам1чне утворення, фор-ми та якосп якого змшюються услщ за змшою життево1 ситуацп 1 само1 особистосп [2]. Ефектившсть сощально1 пщтримки, кр1м базисно1 копшг-стратеги 11 пошуку, визначаеться позитившстю 11 сприйняття, й адекватна 1 гармоншна взаемод1я цих феномен1в е одним з важливих фактор1в, що визначають успгшшсть лшувально-д1агностичного, психотерапев-тичного та реабмтгащйного процес1в [3].
Сощальна пщтримка - це шформащя, яка приводить людину до переконання, що 11 люблять, щнують, пжлуються про не1, що вона е членом сощально1 мереж 1 мае з нею взаемт зобов'язання [4]. Також сощальна пщтримка визначаеться як обмш ресурсами м1ж р1зною кмьшстю людей, принаймш, двома - донором пщтримки та и рецитентом (одержувачем) 1 е функщею сощальних мереж, як1 характеризують сощальне середовище особистосп. Мереж сощально1 пщтримки - це структури, здатт надати людит допомогу. Вони включають р1зт взаемостосунки м1ж людьми, сприяюч1 пщтримщ здоров'я [5].
Особи, яш одержують ефективну сощальну пщтримку вщ с1м1, друз1в, значущих для них людей 1 сощальних сп1втовариств, волод1ють мщшшим здоров'ям, легше справляються 1з стресами, стшк1ш1 до розвитку захворювань, тому важливу роль у подоланш стресових 1 проблемних ситуацш грае сощально пщтримуючий процес, що включае в себе три ланки:
1) здатшсть знаходити людей, готових надати допомогу - пошук сощально1 пщтримки;
2) наявшсть структур, здатних надати пщтримку (члени с1м1, друз1, значуш^ особи, члени громадських оргашзацш 1 т.д.) - мереж! сощально1 пщтримки;
3) здатшсть людини приймати допомогу вщ оточуючих - сприйняття сощально1 пщтримки.
Видьляють таш типи сощально1 пщтримки:
1. Емоцшна або штимна - турбота про шшого, дов1ра 1 ствпереживання йому;
2. 1нструментальна або матер1альна - допомога колег по робота, фшансова допомога, забез-печення ресурсами;
3. 1нформащйна - сприяння у вир1шент проблеми шляхом пропозицп важливо1 шформаци, ради;
4. Зворотний зв'язок або пщтримка у форм1 ощнки - ощнка виконання тсля вир1шення проблем.
До компоненпв сощально1 пщтримки вщносяться:
1. Структура (с1мейний статус, число друз1в, зв'язки з родичами, членами формальних 1 не-формальних оргашзацш 1 т.д.).
2. Функци (емоцшна, оцшна, шформацшна, ресурсна).
3. Ефект (задоволешсть пщтримкою) [6].
Сощальна пщтримка пом'якшуе д1ю стресу високоТ штенсивносп, виступае як буфер м1ж стресором 1 людиною. Висока сощальна пщтримка нейтрал1зуе негативний вплив стресу високоТ штенсивносп 1 забезпечуе збереження здоров'я. Низька сощальна пщтримка при стреа високоТ штенсивносн не робить буферного ефекту, що призводить до поиршення здоров'я.
Сощальна пщтримка сприяе процесам подолання стресу в трьох напрямах:
1. За рахунок пiдвищення самоощнки.
2. Завдяки допомозi iнших людей у змш1 стресово! ситуаци.
3. Шляхом включення оцшки значущого шшого в свою систему, що змшюе емоцшну вiдповiдь на д!ю стресового фактора i дозволяе побачити ситуащю «шшими очима».
С. Cohen зазначае, що сощальна пщтримка знижуе негативну дгю стресу i збiльшуе по-зитивну шляхом пiдвищення самооцiнки, посилення мiцностi 1мунно! системи, в результата чого зменшуеться сприйнятлив1сть до хвороб [6].
Отже, з метою вивчення впливу наявносп сощально! пщтримки на розвиток непси-хотичних психчних розладгв (НПР) у ос1б з частковою втратою зору травматичного генезу (ЧВЗТГ), за умови шформовано! згоди з дотриманням принцитв бюетики та деонтологи, шляхом випадкового вибору в перюд тсля офгальмолопчного втручання та визначення об'ему та прогнозу стосовно втрати зору, нами проведено скршшгове обстеження 600 ос1б з ЧВЗТГ. В усгх пацiентiв було зафшсовано прояви гостро! стресово! реакцп. У термш вщ м1сяця до трьох тсля виписки з1 стащонару, пщ час проходження МСЕК, було здшснено по-глиблене клшшо-психопатолопчне обстеження пащенпв, на основ1 результалв якого було сформовано дв1 групи дослiдження: основна (ОГД) - 200 хворих, в яких тсля травматично! поди, що спричинила часткову втрату зору, д1агностовано НПР, та група пор1вняння (ГП) -200 ос1б, психчний стан яких вщповщав «умовнш нормЬ.
Критер1ем не включення в дослщження були: вщсутшсть шформовано! згоди; наявшсть в анамнез! психчних та поведшкових розлад1в або психотичних розлад1в на час обстеження; наявшсть виражених соматичних захворювань, перебгг яких може вплинути на псих1чний стан пащента.
Нозолопчна структура д1агностованих НПР була представлена псих!чними i поведшковими розладами кластеру F43 - реакщя на стрес та адаптацшш розлади, серед яких дом1нувала зм1шана тривожно-депресивна реакщя F43.22 (97 оаб, 48,5% ОГД), приблизно у третини пацiентiв були встановлеш пролонгована депресивна реакщя F43.21 (44 особи, 22% ОГД) адаптацшш розлади з переважанням порушення шших емоцш F43.23 (29 оаб, 14,5% ОГД), у 23 (11,5%) хворих виявлений посттравматичний стресовий розлад F43.1, а у 7 (3,5%) пащенпв - адаптацшний розлад з1 зм1шаним порушенням емоцш та поведшки F43.25.
Дослщження соцiально! пщтримки у ос1б з ЧВЗТГ проводилося за допомогою багатом1рно! шкали 2 сприйняття MSPSS, розроблено! Д. З1мет та адаптовано! В. М. Ял-тонським, Н. О. Сиротою) [7]. За допомогою дано! методики встановлено суб'ективне сприйняття сощально! пщтримки пащентами тсля частково! втрати зору за трьома аспектами: «родина», «друзЬ, «шш1 значущ1 особи».
Розпод1л дослщжених ОГД та ГП за суб'ективним сприйняттям сощально! пщтримки вщображено у табл. 1, дат яко! свщчать, що 112 (56,0±5,0%) пацiентiв ОГД сприймали родину у якосп системи сощально! пщтримки, у свою чергу 88 (44,0±5,0%) пащенпв так не вважали. Серед пащенпв ГП вважали родину як систему сощально! пщтримки - 145 (72,5±4,5%) дослщжених, не вважали 2 такою - 55 (27,5±4,5%) пащенлв.
Таблиця 1
Розпод1л досл!джених ОГД та ГП за суб'ективним сприйняттям сощально'1
тдтримки (тест MSPSS)
Сощальна тдтримка ОГД ГП
N % ±m N % ±m
Родина
Так 112 56,0 5,0 145 72,5 4,5
ffi 88 44,0 5,0 55 27,5 4,5
Всього 200 100,0 200 100,0
Друз1
Так 65 32,5 4,7 156 78,0 4,1
ffi 135 67,5 4,7 44 22,0 4,1
Всього 200 100,0 200 100,0
1нш1 значущ особи
Так 67 33,5 5,8 158 79,0 4,1
ffi 133 66,5 4,7 42 21,0 4,1
Всього 200 100,0 200 100,0
Примiтка. Достовiрнiсть розбiжностей показниюв шкал у групах p<0,05.
Друзiв, як джерело сощально! пщтримки суб'ективно розглядали 65 (32,0±4,7%) пащенпв ОГД, у свою чергу 135 (67,5±4,7%) пащенпв так не вважали. Серед пащенпв ГП вважали друзiв як систему сощально! пiдтримки - 156 (78,0±4,1%) дослiджених, не вважали !х такими - 44 (22,0±4,1%) пащенпв. 1нших значущих осiб, як сощальну пiдтримку суб'ективно розглядали 67 (33,5±5,8%) падieнтiв ОГД, у свою чергу 133 (66,5±4,7%) падieнтiв так не вважали. Серед пащенпв ГП вважали шших значущих осiб як систему социально! пiдтримки - 158 (79,0±4,1%) дослщжених, не вважали !х такими - 42 (21,0±4,1%) падiентiв.
В Цлому можна зазначити, що суб'ективно уа джерела содiально! пщтримки у ОГД у порiвняннi iз пацiентами ГП були менш значущими для дослщжених (р<0,001). Хворi не розглядали родину, друзiв, iнших значущих оаб в якостi ресурсу для адаптацп (р<0,001).
Враховуючи вищевикладений розподм показнишв за суб'ективним сприйняттям соцiально! пщтримки, дослщжено загальний р1вень (середнiй бал) суб'ективного !! сприй-няття у пащенпв ОГД та ГП (тест MSPSS), що вщображено на рис. 1.
8
ю >>
а
^
и ^
а
н
и
12 10 8 6
■
У _1 ■
■ ■ ■ ■
Родина Друзi Iншi значущi особи 1нтегральний р1вень сощально! пщтримки
3 2 2 7
4 4 3 11
'ОГД
□ ГП
Шкали сощально! пщтримки
4
2
0
Рис. 1. Середнш бал суб'ективного сприйняття социально? пщтримки у пащенпв
ОГД та ГП (тест MSPSS)
За аналiзом даних рис. 1 можна стверджувати, що середнш бал у пащенпв ОГД доргвнюе: пiдтримка родини - 3,0, друзгв - 2,0, шших значущих оаб - 2,0, iнтегральний рiвень - 7,0 бал1в. У обстежених ГП середнiй бал склав: тдтримка родини - 4,0, друз1в - 4,0, шших значущих оаб - 3,0, штегральний р1вень - 11,0 балв. В цмому можна зазначити, що пацiенти ОГД у пор1внянш iз обстеженими ГП вважали сощальну пщтримку низькою як вiд родини, друз1в, так й вiд шших значущих оаб (р<0,05). Така ситуащя впливала на фор-мування негативних соцiальних та поведшкових установок та призводила до формування неадаптивних форм поведшки. Хоча у падiентiв ОГД родинна пщтримка дорiвнювала 3,0 балам, на тлi НПР вона не завжди дозволяла уникнути дезадаптуючо! поведшки. З шшого боку, друзi i значущ люди з оточення, хоча й не впливово, але виступали в якостi протек-тивних фактор1в стримування тако! поведшки. Тому модель формування дезадаптивно! поведшки у оаб iз НПР пiсля частково! втрати зору залишаеться значущою.
Кореляцшний анал1з перерахованих вище параметрiв дозволив виявити зв'язки за-гального штегрального показника з: низькою емоцшною пщтримкою (г = 0,27, р <0,05), поганою сощально! штегращею (г = 0,38, р <0,01), смейними проблемами (г = 0,75, р <0,01). Треба зазначити, що «iншi значущ1 особи» з оточення почасту надають емоцшну (г = 0,5, р <0,05), шструментальну (г = 0,29, р <0,05) та шформацшну пщтримку (г = 0,48, р <0,05) та виступають в якосп пщтримки (г = 0,38, р <0,05). Треба зазначити, що вагому цшшсть становить шформацшна пщтримка, яку надають значущ iншi. Причому не вияв-лено впливу матерiально! пщтримки на загальний штегральний показник. Несприятливою прогностичною ознакою е вщсугшсть кореляцшного зв'язку м1ж загальним штегральним рiвнем содiально! пщтримки та ступенем суб'ективно! задоволеностi пащентами ОГД дiею
пщтримкою. Це свщчить про те, що соцiальнi фактори родини, друзiв та «шших значущих oci6» у виглядi емоцшно1, 1нструментально1 та шформацшно1 пiдтримки не завжди е стри-муючими при формуваннi дезадаптуючо1 поведшки.
Для визначення ступеня впливу рiзних вищенаведених сощальних факторiв в якосп предикторiв на рiвень задоволеносп соцiальною пiдтримкою у дослiдженнi застосовано метод множинного регресiйного анал1зу. Аналiз отриманих результатiв показав, що ва сощальш фактори лише на 15,0% впливають на загальну задоволешсть сощальною пiдтримкою осiб iз НПР тсля ЧВЗТГ (p<0,05). Тому, на наше переконання, дану ситуащю необхдно розгля-дати як таку, що потребуе психотерапевтичного втручання. Насамперед, дане втручання повинне бути спрямовано на:
а) змшу сощальних патгернiв поведшки пащента (особливо при наявностi ускладнень, яш значно обмежують сощальне функщонування) - перебудову сощальних очшувань вщ себе;
б) використання гснуючих сощальних паттершв поведшки пащента за рахунок присто-сування умов в яких вони застосовуються - адаптащя до сощального середовища.
в) окремим напрямком повинна бути психотерапевтична робота 1з пащентами та, за можлив1стю, 1з членами родини, друзями, шшими значущими особами.
Лiтература.
1. Cohen S. Positive life events and social supports as buffers of life change stress / S. Cohen & H. Hoberman // Journal of Applied Social Psychology.- 1983.- Vol. 13.- Р. 99-125.
2. Чазова А. А. Копинг-поведение врача и больного в процессе преодоления болезни: Автореф. на соискание уч. степени докт. психол. н: спец. 19.00.04 - медицинская психология / А. А. Чазова.-Бишкек, 1998.- 36 с.
3. Маркова М. В. Емоцшно-комушкацшна компетентшсть як складова особисисного ресурсу сприй-няття сощально1 пщтримки пащет4в нарколопчного профилю / М. В. Маркова, К. Д. Гапонов // Медична психолопя: здобутки, розвиток та перспективи. Матер1али Першо1 м1жнародно1 науково-практично1 конференцп.- Ки1в, 2-3.11.2012.- С. 24-26.
4. Cobb S. Social support as a moderator of life stress / S. Cobb // Psychosom. Med.- 1976.- Vol. 38.- Р. 300-314.
5. Social support, secure attachments, and health / J. D. Quick, D. Nelson, P. Matuszek [et al] /, Handbook of stress, medicine, and health / C. L. Cooper.- Boca Raton, FL: CRC Press.- 1996.
6. Cohen S. Stress, social support, and the buffering hypothesis / S. Cohen & T. A. Wills // Psychological Bulletin.- 1985.- Vol. 98.- Р. 310-357.
7. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология: Учебник для вузов. 4-е изд. / Б.Д. Карвасарский.-СПб-Питер, 2011.- 864 с.
УРОВЕНЬ СОЦИАЛЬНЫХ ПОТЕРЬ И СОЦИАЛЬНОЙ ПОДДЕРЖКИ У ЛИЦ С ЧАСТИЧНОЙ ПОТЕРЕЙ ЗРЕНИЯ ТРАВМАТИЧЕСКОГО ГЕНЕЗА
Ц. Б. Абдряхимова
Резюме. На основе психодиагностического обследования 400 больных с частичной потерей зрения травматического генеза, проанализирована роль социальной поддержки и особенностей ее восприятия в формировании непсихотических психических расстройств у данного контингента пациентов.
Ключевые слова: частичная потеря зрения травматического генеза, непсихотические психические расстройства, социальная поддержка.
THE SOCIAL LOSS AND SOCIAL SUPPORT IN PERSONS WITH PARTIALLY SIGHTED
TRAUMATIC GENESIS
C. B. Abdryahimova
Summary. Based psychodiagnostic examination of 400 patients with partial loss of traumatic origin, analyzed the role of social support and especially its perception in the formation of non-psychotic mental disorders in this contingent of patients.
Keywords: partial vision loss traumatic, nonpsychotic mental disorders, social support.
