CC BY
54псахотерапая, кланаческая псахологая и псахоаналаз
УДК 616.89-008:617.7-001.4
ПСИХОЛОГ1ЧН1 АДАПТАЦ1ЙН1 МЕХАН13МИ В ГЕНЕ31 НЕПСИХОТИЧНИХ ПСИХ1ЧНИХ РО3ЛАД1В У ОС1Б 3 ЧАСТКОВОЮ ВТРАТОЮ 3ОРУ ТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕ3У
Ц. Б. Абдряххмова Украшський НД1 сощально! 1 судово! псих1атри та наркологи МОЗ Укра!ни
Резюме. На основ1 клiнiко-психопатологiчного 1 психод1агностичного обстеження 400 хво-рих з частковою втратою зору травматичного Генезу, досл1джен1 особливосп 1х психолог1чних адаитадшних механ1зм1в та встановлена роль !х деформади в Генез1 розвитку непсихотич-них психчних розлад1в у даного контингенту пад1ент1в.
Ключовi слова: часткова втрата зору травматичного г'енезу, непсихотичш психчш розла-ди, психолопчш адаитадшш механ1зми.
Псих1чна адаитащя вщображае шдивщуально-особиспсний р1вень псих1чно! регуля-цц, що включае системну д1яльн1сть багатьох психолог1чних п1дсистем, активну особист1сну функщю, яка забезпечуе погодження актуальних потреб шдивща з потребами оточення та динашчними зм1нами умов життя. Основними психолопчними механ1змами псих1чно! адаптади вважаються коп1нг-повед1нка та механ1зми психолог1чного захисту [1].
Коп1нг - механ1зм адаптади, за допомогою якого людина свщомо пристосовуеться у новш для себе сощальнш рол1 або ситуади, яка виникае при вторгненш в 11 життя обставин, що неможливо змшити [2]. Коп1нг включае: механ1зм подолання, завдяки якому людина пристосовуеться до обставин 1 навчаеться з ними справлятися; продес д11 дього мехашзму - копшг-стратеги (коп1нг стил1); результат дього продесу - копшг-поведшка. Проблемно-ор1ентований коп1нг над1лений на змшу ситуади, а емодшно-ор1ентований копшг направлений на регулящю емодшного стану, що визваний проблемною ситуащею (точнгше, 11 ощнкою). За ступенем конструктивносп копшг-мехашзми под1ляються на: конструктивн1 (планування ргшення, самоконтроль, пошук сощально! пщтримки), в1дносно конструктивн1 (прийняття вщповщальносп, позитивна переощнка) 1 неконструктивн1 (конфронтативний котнг, дистанщювання, т1кання - уникнення).
Копшг розглядаеться як патогенетично значуща перемшна 1 потендшна «м1шень» для психопроф1лактичних 1 психокорекдшних втручань [3].
В систем1 психчно! адаптади коп1нг-механ1зми т1сно пов'язан1 з механ1змами психолог1чного захисту особистосп.
Психолог1чний захист - де несв1домий продес, який регулюе р1вень емодшного напру-ження. Психолог1чний захист не вир1шуе протир1ччя, а усувае пов'язан1 з ними переживан-ня, як1 перешкоджають ув1мкненню шших механ1зм1в адаптадц, що можливо, допоможуть шдив1ду справитись з ситуащею [3].
МПЗ та мехашзми кошнг-поведшки необхщно розглядати як найважлив1ш1 форми адаптадшних продеав та реагування на стресову ситуащю, одшею з яких е часткова втрата зору травматичного Генезу й адаптащя до життя тсля перенесення травми. Треба зазначи-ти, що втрата зору травматичного Генезу (ВЗТГ) призводить до певно! перебудови психши та поведшки людини, яка супроводжуеться негативними психопатолопчними проявами, хоча б частковою утратою р1вню функщонуваиня в трудовш, амейнш та сощальнш сферах, що обумовлюе додатковий обтяжуючий вплив на стан псих1чного здоров'я людини [4 - 9].
Отже, за рахунок психолог1чних адаптадшних механ1зм1в (ПАМ) може вщбутися по-слаблення психчного дискомфорту у рамках неусвщомлено! д1яльност1 психши через за-безпечення регулятивно! системи стабШзади, спрямовано! на зменшення тривоги, яка виникае при усвщомленш конфлжту або перешкод самореал1зади. У таких випадках ПАМ спрадьовують при виникненш негативних психчно-травмуючих переживань, 1 визнача-ють поведшку пад1ент1в, як таку, що усувала психчний дискомфорт 1 тривожну напругу. В щлому, ПАМ повинш бути спрямован1 на подолання почуття непевност1 в соб1, власно! неповнощнносп, захисту щншсно! свщомосп й п1дтримки стабмьно! самоощнки.
Отже, з метою вивчення ПАМ у ос1б з частковою ВЗТГ та визначення !х рол в роз-
витку НПР у даного контингенту, за умови шформовано! згоди з дотриманням принципш бгоетики та деонтологи, шляхом випадкового вибору в пергод шсля офтальмолопчного втру-чання та визначення об'ему та прогнозу стосовно втрати зору, нами проведено скршшгове обстеження 600 ос1б з частковою втратою зору травматичного ^енезу. В усх пащенпв було зафшсовано прояви гостро! стресово! реакци.
У термш вщ м1сяця до трьох шсля виписки з1 стац1онару, пщ час проходження МСЕК, було здшснено поглиблене клшшо-психопатолопчне обстеження пащенпв, на основ1 результапв якого було сформовано дв1 групи дослщження: основна (ОГД) - 200 хворих, в яких шсля травматично! поди, що спричинила часткову втрату зору, д1агностовано НПР, та група пор1вняння (ГП) - 200 ос1б, психчний стан яких вщповщав «умовнш нормЬ.
Критер1ем не включення в дослдження були: вщсутшсть шформовано! згоди; наявшсть в анамнез1 психчних та поведшкових розлад1в або психотичних розладав на час обстеження; наявшсть виражених соматичних захворювань, перебгг яких може вплинути на психчний стан пащента.
Нозолопчна структура д1агностованих НПР була представлена псих1чними 1 поведшковими розладами кластеру F43 - реакщя на стрес та адаптац1йн1 розлади, серед яких домшувала зм1шана тривожно-депресивна реакщя F43.22 (97 оаб, 48,5% ОГД), приблизно у третини пащенпв були встановлеш пролонгована депресивна реакщя F43.21 (44 особи, 22% ОГД) адаптацшш розлади з переважанням порушення шших емоцш F43.23 (29 оаб, 14,5% ОГД), у 23 (11,5%) хворих виявлений посттравматичний стресовий розлад F43.1, а у 7 (3,5%) пащенпв - адаптацшний розлад з1 зм1шаним порушенням емоцш та поведшки F43.25.
Вивчення МПЗ проводили за допомогою методики визначення мехашзм1в психолопчного захисту «1ндекс життевого стилю» Р. Плутчека - Х. Келлермана в адаптацп Л.1. Вассермана, О. Ф. Сришева, С. Б. Клубово! [10, 11], яка дозволяе виявити психолоичн захисн механзми особистосп у ситуащях фрустращ!. Даний опитувальник дозволяе виз-начити виражешсть 8 вид1в захисних мехашзм1в: випснення, регрес1я, замщення, запере-чення, проекщя, компенсация, гшеркомпенсащя, ращонал1защя. У основ1 методики лежить теор1я, зидно яко! юнуе взаемозв'язок м1ж МПЗ та р1зними афективними станами (емощями) 1 клшшо-д1агностичними критер1ями (розлади особистосп). Створено модель, куди входять 4 пари бшолярних емоцш (страх - гшв, веселгсть - сум, прийняття - вщраза, над1я - подив), як1, як очшуеться, пов'язан з окремими захисними механзмами, залежними, своею чертою, вщ деяких особиснсних чорт. Останш, за вщомого ступеня !х вираженосп, з1знаються авторами опитувальника як найважлив1ш1 в ^енез1 вщповщних НПР.
Особливосн кошнгу досладжували з використанням методики психолоично! д1агностики копшг-поведшки Е. Хейма [12], яка дозволяе дослвджувати 26 ситуацшно-специф1чних вар1анпв кошнгу, класифшованих вщповщно до трьох основних сфер псих1чно! д1яльносп як когнтивний, емоцшний 1 поведшковий копшг-механизми.
Адаптивними (продуктивними) вар1антами копшг-поведшки серед когнтивних копшг-стратегш е «проблемний анал1з», «установка власно! цшносн», «збереження самовла-дання» - форми поведшки, спрямован на аналз виниклих труднощ1в 1 можливих шлях1в виходу з них, пщвищення самооцшки 1 самоконтролю, бмьш глибоке усвщомлення власно! цшносн як особистосп, наявшсть в1ри в власн ресурси в подоланш важких ситуащй; серед емоцшних копшг-стратегш: «протест», «оптим1зм» - емоцшний стан з активним обуренням 1 протестом по вщношенню до трудношдв 1 впевнешстю в наявносп виходу в будь-який, навпъ найскладшшо!, ситуаци; серед поведшкових копшг-стратегш: «сшвпраця», «звернен-ня», «альтру!зм», пщ якими розум1еться така поведшка особистосп, при якш вона набирае сп1впрацю з1 значимими (бмьш досвщченими) людьми, шукае пщтримки у найближчому сощальному оточенн або сама пропонуе !! близьким у подоланш труднош^в.
Неадаптивними (непродуктивними) вар1антами копшг-поведшки серед когнтивних копшг-стратегш визначеш «смиренн1сть», «розгублен1сть», «диссимуляция», «1гнорування» - пасивш форми повед1нкн з вщмовою в1д подолання трудношдв через нев1р'я в сво! сили та штелектуальш ресурси, з умисною недооц1нкою неприемностей; серед емоцшних копшг-стратегш: «придушення емоцш», «пошршсть», «самозвинувачення», «агресивн1сть» -вар1анти повед1нки, як1 характеризуються пригн1ченим емоцшним станом, безнад1йн1стю, пок1рн1стю, переживанням злосп 1 покладанням провини на себе 1 шших; серед повед1нкових копшг-стратегш: «активне уникнення», «в1дступ» - поведшка, що передбачае уникнення думок про неприемносп, пасивн1сть, самотн1сть, 1золяц1я, прагнення п1ти в1д активних 1нтерперсональних контакпв, в1дмова в1д вир1шення проблем.
Вщносно адаптивними (в1дносно продуктивними) вар1антами копшг-поведшки,
конструктившсть яких залежить в1д значимост1 1 вираженост1 ситуади подолання, автором визначеш наступн1: серед когн1тивних копшг-стратегш - «вщносшсть», «додача сенсу», «релитйшсть», тобто форми повед1нки, спрямован1 на одшку труднощ1в у пор1внянн1 з шшими, надання особливого сенсу !х подолання, в1ра в Бога 1 ст1йк1сть у в1р1 при зггкненш з1 складними проблемами; серед емощйних коп1нг-стратег1й - «емощйна розрядка», «пасивна кооперадя», - повед1нка, спрямована або на зняття напруги, емощйне вщреагування, або на передачу вщповщальносп за розв'язання труднощ1в шшим особам; серед поведшкових копшг-стратегш - «компенсадя», «вщволшання», «конструктивна актившсть», тобто поведшка, що характеризуеться прагненням до тимчасового вщходу в1д виргшення проблем за допомогою алкоголю, лшарських засоб1в, занурення в улюблену справу, подорож1, виконання сво!х запов1тних бажань.
Результати дослщження розподму усереднених показник1в р1зних МПЗ представлено в табл. 1, з яко! видно, що у пащенпв ОГД та ГП спостерпалися р1зш МПЗ, як1 були пов'язаш 1з адаптащею в умовах перенесено! ВЗТГ. Ус1 пад1енти ОГД виявили напружен1сть МПЗ, що св1дчило про наявшсть актуально! психотравмуючо! ситуади (р<0,001). Виявлено, що для хворих ОГД були характерт п1двищення показник1в «заперечення» (р<0,001), «регреси» (р<0,05) й «проекди» (р<0,001) 1снуючих проблем, що свщчило про недостатне усвщомлення й виключенн1 з1 св1домост1 под1й та факт1в, як1 приносили психолог1чний б1ль при !хньому визнаиш. У свою чергу, у хворих ГП встановлено висок1 значення «компенсади» (р<0,001), сполучених 1з «штелектуал1защею» (р<0,001), що свщчило про усвщомлення психотравмуючо! ситуади. Хвор1 ОГД були схильн1 до надм1рного контролю емощй й 1мпульс1в, виявляли залежн1сть вщ рад1онально! штерпретащ! ситуади, що призводило до «захисту» себе при психолог1чному конфлжта шляхом зниження значущосп чинник1в його виникнення (р<0,05). Треба зазначити, що встановлена виражен1сть показник1в за вищезгаданими шкалами у ос1б ОГД св1дчила про неефектившсть !х МПЗ у пергод п1сля частково! втрати зору, а саме, про використання так звано! «блокадно-стримуючо! поведшки», спрямовано! на зниження напруги внаслщок емодшного реагування та умов зовшшнього середовища, як1 призвели до дезадаптади. За результатами дослщження встановлено, що у хворих ОГД чинником психолопчно! та емощйно! перенапруги була п1двищена чутлив1сть до недостач! стимул1в у зовнгшньому середовиш^ що проявлялася дистресом (високий показник «регреси») (р<0,05).
Таблиця 1
Усереднет показники МП3 у досл!джених ОГД та ГП
МП3 Групи
ОГД (N=200 ГП (N=200)
М Б ±т М Б ±т
Заперечення 5,99 1 2,29 0,38 4,8 1 2,99 0,27
Витиснення 3,04 1,98 0,36 3,1 2,19 0,21
Регрес1я 6,823 2,24 0,39 4,2 3 2,99 0,26
Компенсад1я 1,77 1,6 0,20 6,17 1 2,87 0,36
Проекд1я 6,57 1 2,66 0,43 3,6 2 1,7 0,33
Замiшення 1,82 1,93 0,34 3,7 2 3,11 0,27
Iнтелектуалiзацiя 1,69 1 1,67 0,24 5,8 1 2,66 0,28
Реактивне утворення 3,37 2,27 0,39 3,4 2,15 0,15
Примiтка: 1 - р<0,001; 2 - р<0,01; 3 - р<0,05 - достовiрнiсть вiдмiнностей середшх показник1в у дослвджуваних.
Результати дослщження структури механ1зм1в копiнг-поведiнки у обстежених пащенпв вщображет у табл. 2, з яко! видно, що у ОГД в щлому серед когштивних копшг-стратегш переважали: пнорування 36 (6,0±2,4%), смирення 33 (5,5±2,3%), дисимулядя 39 (6,5±2,5%), розгублен1сть 33 (5,5±2,3%). У свою чергу, у ГП, вщповщно: збереження само-владання 51 (8,5±2,8%), проблемн1й аналз 51 (8,5±2,8%), установка власно! цiнностi 50 (8,3±2,8%) (р<0,05). Серед емодшних копшг-стратегш у пащенпв ОГД переважали: при-душення емодш 39 (6,5±2,5%), пошршсть 39 (6,5±2,5 %), самозвинувачення 45 (7,5±2,6%), агресивн1сть 41 (6,8±2,5%). У свою чергу, у ГП, вщповщно: протест 63 (10,5±3,1%), оптим1зм 66 (11,0±3,1%) (р<0,05). Серед поведшкових копшг-стратегш у пащенпв ОГД переважали: активне уникнення 57 (9,5±2,9%), вщступ 45 (7,5±2,6%), у ГП, вщповщно: альтру!зм 60 (10,0±3,0%), сп1впрадя 54 (9,0±2,9%), звернення 56 (9,3±2,9%) (р<0,05).
Таблиця 2
Структура механ1зм1в котнг-поведшки (методика Е. Хейма)
Вар1ант котнг-поведтки/стратегп ОГД ГП
N % ± т N % ± т
Когттивт котнг-стратегп (п=200)
1гнорування 36 6,0 2,4 6 1,0 1,0
Смирения 33 5,5 2,3 9 1,5 1,2
Дисимулящя 39 6,5 2,5 6 1,0 1,0
Збереження самовладання 6 1,0 1,0 51 8,5 2,8
Проблемний анал1з 6 1,0 1,0 51 8,5 2,8
Вщносшсть 9 1,5 1,2 6 1,0 1,0
Релтйшсть 18 3,0 1,7 9 1,5 1,2
Розгублешсть 33 5,5 2,3 6 1,0 1,0
Додача сенсу 12 2,0 1,4 6 1,0 1,0
Установка власно! цшноси 8 1,3 1,1 50 8,3 2,8
Емоцшт котнг-стратегп (п=200)
Протест 12 2,0 1,4 63 10,5 3,1
Емоцшна розрядка 9 1,5 1,2 12 2,0 1,4
Придушення емоц1й 39 6,5 2,5 9 1,5 1,2
Оптим1зм 6 1,0 1,0 66 11,0 3,1
Пасивна кооперац1я 9 1,5 1,2 12 2,0 1,4
Пок1рн1сть 39 6,5 2,5 12 2,0 1,4
Самозвинувачення 45 7,5 2,6 12 2,0 1,4
Агресивн1сть 41 6,8 2,5 14 2,3 1,5
Поведшков1 коп1нг-стратег11 (п=200)
В]двол1кання 18 3,0 1,7 6 1,0 1,0
Альтру1зм 18 3,0 1,7 60 10,0 3,0
Активне уиикиення 57 9,5 2,9 9 1,5 1,2
Компенсац1я 18 3,0 1,7 3 0,5 0,7
Конструктивна активн1сть 18 3,0 1,7 6 1,0 1,0
Вщступ 45 7,5 2,6 6 1,0 1,0
Сп1впраця 15 2,5 1,6 54 9,0 2,9
Звернення 11 1,8 1,3 56 9,3 2,9
Проведення диференцшованого анал1зу структури копшг-поведшки у обстежених дозволило виявити законом1рносп !! розподму у пащенпв р1зних груп в залежносп вщ сту-пеню адаптивности Результата вивчення розподму адаптивних варгантш копшг-поведшки вщображений у табл. 3, з яко! видно, що серед ос1б з адаптивною копшг-поведшкою пере-важали пащенти ГП, а саме, по когнитивному компоненту: збереження самовладання ОГД
- 6 (3,0 %), ГП - 51 (25,5 %), проблемний анал1з ОГД - 6 (3,0 %), ГП - 51 (25,5 %), установка власно! щнносп ОГД - 8 (4,0 %), ГП - 50 (25,0 %); за емощйним компонентом: протест ОГД
- 12 (6,0 %), ГП - 63 (31,5 %), оптим1зм ОГД -6 (3,0 %), ГП - 66 (33,0 %); за поведшковим компонентом: альтру!зм ОГД - 18 (9,0 %), ГП - 60 (30,0 %), сшвпраця ОГД - 15 (7,5 %), ГП - 54 (27,0 %), звернення ОГД - 11 (5,5 %), ГП - 56 (28,0 %) (р<0,05).
Таблиця3
Адаптивн вар1анти копшг-поведшки (методика Е. Хейма)
Вар1ант котнг-поведтки/стратегп ОГД (п=200) ГП (п=200)
N % ± т N % ± т
Когттивш
Збереження самовладання 6 3,0 1,7 51 25,5 4,4
Проблемний анал1з 6 3,0 1,7 51 25,5 4,4
Установка власно! цшноси 8 4,0 2,0 50 25,0 4,3
Емоцшш
Протест 12 6,0 2,4 63 31,5 4,6
Оптим1зм 6 3,0 1,7 66 33,0 4,7
Повед1нков1
Альтру!зм 18 9,0 2,9 60 30,0 4,6
Ствпраця 15 7,5 2,6 54 27,0 4,4
Звернення 11 5,5 2,3 56 28,0 4,5
Примггка: *- чисельнiсть хворих з адаптивним варiантом копiнг-поведiнки та !х частка у загально! вибiрцi.
Вивчення розпод1лу вщносно-адаптивних варгантш копшг-поведшки довело !х при-близно схожу представлешсть серед ос1б з ЧВЗТГ, проте, з достов1рними розб1жностями за деякими шкалами (табл. 4). Так, серед когттивних копшг-стратегш вщмшносп м1ж хвори-ми р1зних груп встановлен1 по релтйносп (у ос1б ОГД - 18 (9,0 %), ГП - 9 (4,5 %)), а серед поведшкових - за вщволшанням - 18 (9,0 %) ОГП, 6 (3,0 %) ГП, компенсащ! - 18 (9,0 %) ОГП, 3 (1,5 %) ГП та конструктивна активносп - 18 (9,0 %) ОГП, 6 (3,0 %) ГП (р<0,05). В щлому вщносно-адаптивш копшг-стратеги використовувались особами ОГД частше, н1ж пащентами ГП, що свщчить про збережешсть у хворих з НПР ресурсу вщносно-адаптивних можливостей, проте, обмежешсть !х застосування.
Таблиця 4
В1дносно-адаптивш вар1анти котнг-поведшки (методика Е. Хейма)
Вар1ант котнг-поведтки/стратегп ОГД (п=200) ГП (п=200)
N % ± т N % ± т
Когн1тивн1
В1дносн1сть 9 4,5 2,1 6 3,0 1,7
Рел1г1йн1сть 18 9,0 2,9 9 4,5 2,1
Додача сенсу 12 6,0 2,4 6 3,0 1,7
Емоцшш
Емоц1йна розрядка 9 4,5 2,1 12 6,0 2,4
Пасивна кооперация 9 4,5 2,1 12 6,0 2,4
Повед1нков1
В1двол1кання 18 9,0 2,9 6 3,0 1,7
Компенсац1я 18 9,0 2,9 3 1,5 1,2
Конструктивна актившсть 18 9,0 2,9 6 3,0 1,7
Примггка: *- чисельнiсть хворих з ввдносно-адаптивним варiантом копiнг-поведiнки та !х частка у загально! вибiрцi.
Анамз розподму неадаптивних вар1ант1в коп1нг-повед1нки виявив !х переважан-ня за ус1ма вар1антами когн1тивного, емоц1йного та повед1нкового компоненпв, а саме: 1гнорування, смирення, дисс1муляци, розгубленост1, придушення емоц1й, пок1рност1, само-звинувачення, агресивност1, активного уникнення, вщступу у ос1б ОГД (р<0,05) (табл. 5).
Таблиця 5
Неадаптивн вар1анти коп1нг-повед1нки (методика Е. Хейма)
Вар1ант котнг-поведтки/стратегп ОГД (п=200) ГП (п=200)
N % ± т N % ± т
Когттивт
1гнорування 36 18,0 3,8 6 3,0 1,7
Смирення 33 16,5 3,7 9 4,5 2,1
Дисс1муляц1я 39 19,5 4,0 6 3,0 1,7
Розгублетсть 33 16,5 3,7 6 3,0 1,7
Емоцшт
Придушення емоцш 39 19,5 4,0 9 4,5 2,1
Поюртсть 39 19,5 4,0 12 6,0 2,4
Самозвинувачення 45 22,5 4,2 12 6,0 2,4
Агресивтсть 41 20,5 4,0 14 7,0 2,6
Повед1нков1
Активне уиикиения 57 28,5 4,5 9 4,5 2,1
В1дстуи 45 22,5 4,2 6 3,0 1,7
Примака: *- чисельнiсть хворих з не адаптивним варiантом копiнг-поведiнки та !х частка у загально! вибiрцi.
За пщсумками проведено! роботи у пащенпв з ЧВЗТГ виявлено три вар1анти конструктивност1 обраного коп1нгу: адаптивний, вщносно адаптивний 1 неадаптивний.
Розподт видгв i ступеню адаптивносл копшпв вщображет у табл. 6, з яко! видно, що у обстежених ОГД домшують неадаптивт копшг-стратеги за yciMa !х вapiaнтaми. Так, серед когттивних кoпiнг-cтpaтeгiй aдaптивнi використовували 10% ОГД та 76% ГП, вщносно-адаптивш - 19,5% ОГД й 10,5% ГП, нeaдaптивнi - 70,5% ОГД i 13,5% ГП (р<0,05). Адап-тивний емоцшний кoпiнг використовували 9% ОГД й 64,5% ГП, вщносно-адаптивний - 9% ОГД та 12% ГП, неадаптивний - 82% ОГД i 23,5% ГП (р<0,05). Пoвeдiнкoвi aдaптивнi копшг-стратеги були притамант 22% ОГД i 85% ГП, вщносно-адаптивш - 27% ОГД i 7,5% ГП, нeaдaптивнi - 51% ОГД та 7,5% ГП (р<0,05).
Таблиця 6
Види i ступшь адаптивност котнНв (методика Е. Хейма)
BapiaHTH котнг-поведшки ОГД ГП
N % ± m N % ± m
Когттивний(n=200)
адаптивш 20 10,0 3,0 152 76,0 4,3
вщносно адаптивш 39 19,5 4,0 21 10,5 3,1
неадаптивш 141 70,5 4,6 27 13,5 3,4
Емоцшний (n=200)
адаптивш 18 9,0 2,9 129 64,5 4,8
вщносно адаптивш 18 9,0 2,9 24 12,0 3,2
неадаптивш 164 82,0 3,8 47 23,5 4,2
Поведшковий (n=200)
адаптивш 44 22,0 4,1 170 85,0 3,6
вщносно адаптивш 54 27,0 4,4 15 7,5 2,6
неадаптивш 102 51,0 5,0 15 7,5 2,6
Таким чином, можна зазначити, що у оаб з НПР внаслдок ЧВЗТГ мае мicцe напружен-ня неадаптивних МПЗ «заперечення», «регрес1я», «проекця» та превалювання неадаптив-них копшг-стратеги по уciм модальностям долаючо! поведшки, серед яких домшуючу роль мають емоцшний неадаптивний копшг, притаманний 82% пащентам, дал - кoгнiтивний (70,5% оаб) та пoвeдiнкoвий (51% хворих), що свщчить про негативну роль викривлень ПАМ в I/eнeзi НПР у цих хворих. На вщмшу вщ пaдiентiв з НПР, особи з ЧВЗТГ без НПР демонстру-ють перевагу адаптивних ПАМ, як в даному випадку стають дефензивним мехатзмом щодо розвитку НПР. М1ж тим, oтpимaнi дaнi також дозволяють зробити висновок про наявшсть невикористаного адаптивного ресурсу у пaдiентiв ОГД, на aктивiзaцiю якого пoвиннi бути спрямоваш пcихoтepaпeвтичнi впливи в комплексному лшуванш дано! категори пaдiентiв.
Л^ература.
1. Исаева Е. Р. Особенности и проблемные зоны в структуре адаптационных ресурсов личности при социальной и психосоматической дезадаптации / Е. Р. Исаева, О. С. Дейнека // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. - 2009. - №3. - С. 42 - 47.
2. Залуцкий И. Л. Проблема копинг-поведения в работах отечественных и зарубежных исследователей / И. Л. Залуцкий, Л. М. Махнач // Онкологический журнал. - 2009. - Т. 3, №3(11). - С. 81 - 87.
3. Исаева Е.Р. Копинг-поведение и психологическая защита личности в условиях здоровья и болезни / Е. Р. Исаева. - СПб.: Издательство СПбГМУ, 2009. - С. 23 - 46.
4. Loprinzi P. D. Association Among Depression, Physical Functioning, and Hearing and Vision Impairment in Adults With Diabetes / P. D. Loprinzi, E. Smit, G. Pariser // Diabetes Spectrum. - Winter 2013. - vol. 26. - № 1. - Р. 6 - 15.
5. Blindness, Fear of Sight Loss, and Suicide / D. De Leo, P. A. Hickey, G. Meneghel, C. H. Cantor // Psychosomatics. - 1999. - Vol. 40. - P. 339 - 344.
6. Blindness and High Suicide Risk? / T. J. Hine, N. J. Pitchford, F. A.A. Kingdom, R. Koenekoop // Psychosomatics. - 2000. - Volume 41. - Issue 4. - Р. 370 - 371.
7. du Feu M. Sensory impairment and mental health / M. du Feu, K. Fergusson // Advances in Psychiatric Treatment. - 2003. - Vol. 9. - Р. 95 - 103.
8. Thurston Mh. An inquiry into the emotional impact of sight loss and the counselling experiences and needs of blind and partially sighted people / Mh. Thurston // Counselling and Psychotherapy Research: Linking research with practice. - 2010. - Vol. 10, Issue 1. - Р. 3 - 12.
9. Vision-Specific Distress and Depressive Symptoms in People with Vision Impairment / G. Rees, H. W. Tee, M. Marella [et al.] // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. - June 2010. - vol. 51. - № 6. - Р. 2891 - 2896.
10. Клубова Е. Б. Методы медицинской психологии в диагностике психологических защитных механизмов / Е. Б. Клубова // Теория и практика медицинской психологии и психотерапии. - СПб., 1994. - 77 с.
