CC BY
0
ЦИФРОВА ЕКОНОМ1КА, МАТЕМАТИЧН1 I ШСТРУМЕНТАЛЬШ МЕТОДИ ЕКОНОМ1КИ / DIGITAL ECONOMICS, MATHEMATICAL AND INSTRUMENTAL METHODS OF ECONOMICS
УДК 005.931.11
В.М. ДАН1Ч 1*, М.С. ТАТАР 2
1* д.е.н., професор, професор кафедри eK0H0Mi4H0i' шбернетики та прикладно1 eKOHOMiKH, завiдуючий кафедрою математичних методiв в економiцi, Харшвський нацiональний унiверситет iMeHi В.Н. Каразша, e-mail: danichvitaly@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-6147-2309
2 к.е.н., доцент, доцент кафедри фшанйв, облiку i оподаткування, Нацюнальний аерокосмiчний унiверситет iM. М. £. Жуковського «Харшвський авiацiйний шститут», e-mail: marina.sergeevna.tatar@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-1111-7103
СЦЕНАРП СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ВЗАСМОДП СУБ'СКТШ ГОСПОДАРЮВАННЯ В КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИК1В
Анотацiя. Пандемiя коронавiрусу стала одним i3 найбшьших глобальних виклик1в сучасностi, що суттево загрожуе суспiльно-полiтичним процесам й вимагае як вiд державних iнституцiй, так i вiд суб'ектiв господарювання пошуку шляхiв швидкого та дiевого реагування на И перебiг. В умовах глобальних виклишв особливо актуалiзуеться проблематика формування сценарпв соцiально-економiчноl взаемодп суб'екпв господарювання, дослiдження змiни цих сценарпв внаслiдок прискорення цифровiзацil та роботизацп бiзнесу й переходу на дистанцшний формат роботи. Метою статтi е формування сценарпв сощально-економiчноl взаемодп суб'ектiв господарювання в умовах глобальних виклишв. Для досягання мети використано так методи: абстрактно-лопчний, системно-синергетичний, статистичний, порiвняльний, горизонтальний, вертикальний, табличний, графiчний, сценарний методи. Результата. У статп визначено поняття сценарiю та сценарного тдходу. Зазначено, що слiд вiдрiзняти сценарп розвитку безпосередньо само1 пандеми як бiологiчного глобального виклику; сценарп впливу пандемп COVID-19 на рiзнi сфери суспiльного розвитку; сценарп ведення бiзнесу в умовах пандеми. Розглянуто характеристики, як1 можуть визначати сценарп розвитку пандеми. Проаналiзовано сценарп впливу пандеми, надаш рiзними мiжнародними та нацюнальними органiзацiями та органами, й зм^ цих сценарпв в чай. Представлено прогноз ВВП, що надавали рiзнi оргашзаци та з метою аналiзу фактпчно1 реалiзацil прогнозу здшснено порiвняння прогнозних значень й реальних значень ВВП, що був у 2020 i 2021 рр. насправдг Проаналiзовано макропоказники економiчного i сощального розвитку Укра1ни за основним та альтернативним сценарiями. При формуваннi сценарпв соцiально-економiчноl взаемодil з метою тдвищення !х ефективностi запропоновано враховувати фактори й умови навколишнього (екосистеми), зовшшнього i внутрiшнього середовищ пiдприемства, зокрема, враховувати сферу дiяльностi суб'ектiв, розмiр пiдприемства, регiональну дислокацiю та регюнальш вiдмiнностi, соцiально-економiчний i фiнансовий стан суб'екпв пiд час глобальних виклишв, гнучшсть керiвництва, його здатнiсть до адаптаци та динамiчностi у вщповщь на виклики, рiвень налагодженостi взаемодп суб'екта господарювання з органами державное' влади та мiсцевого самоврядування (державно-партнерськ вiдносини), рiвень корпоративно1 сощально1 вiдповiдальностi пiдприемства, його бажання до сшвпращ з працiвниками, громадськ1стю, до збереження екосистеми, пiдтримки здоров'я сшвробггникам, благодiйностi, лояльнiсть спiвробiтникiв тощо. Практична значимють дослiдження полягае в можливосп налагодження ефективно1 взаемодil суб'ектiв господарювання тд час реалiзацil рiзних сценарпв розвитку подш в контекстi глобальних виклишв. Формування сценарпв i вщповщних стратегiй дозволить оновити бiзнес в довгостроковш перспективi пiсля кризи, викликано1 таким глобальним викликом як пандемiя COVID-19, при збереженнi контролю за поточною ситуащею, враховуючи вимоги швидкого реагування. У межах подальших дослщжень плануеться розробити сценарil соцiально-економiчного розвитку суб'екпв господарювання i сценарil 1хньо1 взаемодil в межах реалiзацil юнуючих на пiдприемствi бiзнес-процесiв.
Ключовi слова: глобальш виклики; прогнозування, соцiально-економiчна взаемодiя; суб'екти господарювання; сценарil
Постановка проблеми
Можливi сценарп та результати сощально-eK0H0Mi4H0i' взаемоди суб'екпв
господарювання в умовах глобальних викликiв залежать вщ сценарпв nepe6iry i подальшого розвитку глобальних криз, вiд сшвпращ кра1н з метою протидн та мiнiмiзацil негативних наслiдкiв, готовностi самих суб'екпв господарювання до протидн глобальним викликам, що включае вмiння аналiзyвати необхiднy iнформацiю та своечасно приймати рацюнальш рiшення, вiдсyтнiсть когнiтивного дисонансу, 1х вiдношення до ризику тощо.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш
Теоретичним, методологiчним та практичним аспектам формування сценарпв розвитку присвяченi роботи багатьох вчених, серед яких Бояринова К. О., Дергачова В. В., Кравченко М. О., Котшинська К. О. [1], Шандова Н. В., Воскресенська O.G., Мiрошник О.Ю. [2], Рингланд Дж. [3], Фшк О. [4], Мщнер Д. [5] та багато шших.
Поняття сценарiю, сценарного тдходу широко використовуються в управлшш складними соцiально-економiчними
системами, в сучасних наукових дослiдженнях. 1снуе досить багато визначень цих понять, але вс вони грунтуються на послщовностях певних дiй, крокiв.
Рингланд Дж. вважае, що «сценарний пiдхiд - це спосiб аналiзy складного середовища, у якому е присyтнiми безлiч значимих тенденцiй i подiй, що впливають одне на одне», i визначае сценарiй як «елемент стратепчного планування, який заснований на способах i технологiях yправлiння невизначенiстю майбутнього» [3].
Фiнк О. зазначае, що «сценарш - це опис можливо! ситуаци у майбутньому, який засновано на послщовному наборi розробок найбшьш важливих i взаемозалежних ключових факторiв» [4].
На думку Мiцнера Д. основними цшями складання сценарпв е передбачення майбутшх загроз i можливостей, змша траекторп руху з урахуванням шформацп про майбутне, розроблення вщповщних стратегiчних рiшень у разi настання тих чи шших подш [5].
Сценарний шдхщ ефективно реалiзуeться в концепцп UML-дiаграм - дiаграм активностей, послщовностей, BapiaHTiB використання (доповнених текстами-сценapiями) взаемоди. Сценapiй (scenario) -спещально написаний текст, який описуе поведiнку модельовано1 системи в фоpмi послiдовностi виконуваних дiй aктоpiв i само! системи. Там же пропонуються piзнi способи або шаблони для написання подiбних сценарпв. Якщо вести мову про послщовшсть дiй (не обов'язково !х текстове викладення), то найбшьш адекватним шструментом !х зображення, взаемоди е piзномaнiтнi дiaгpaми послщовносп та взаемоди, дiaгpaми дiяльностi, дiaгpaми скiнчених aвтомaтiв.
Формулювання мети статт
Метою стaттi е формування сценарпв соцiaльно-економiчноl взаемоди суб'ектiв господарювання в умовах глобальних викликiв.
Виклад основного матерiалу
Сценарний пiдхiд базуеться на формуванш бaгaтовapiaнтного прогнозу динамши зовнiшнього середовища, забезпечуе облiк одночасного впливу змш фaктоpiв ризику й передбачае розроблення й ощнювання декшькох сценарпв розвитку зовшшньо1 та внутршньо1 ситуаци в майбутньому з метою вибору стратеги розвитку об'екта дослщження з використанням яюсних та кшьюсних методiв. Сценарний пiдхiд дозволяе:
- краще pозумiти складне бiзнес-сеpедовище суб'екпв пiдпpиемництвa, lx еволюцiю iз минулого в майбутне з визначенням найбшьш важливих i взаемозалежних ключових фaктоpiв впливу;
- визначити пpичинно-нaслiдковий зв'язок можливих подiй i сфокусувати увагу на ухваленш piшень, що здатш внести змiни у розгортання небажано1 ситуаци;
- оцiнити «iмовipнiсть здшснення» i «силу впливу» глобальних виклиюв на суб'екти господарювання;
- визначити необхщш (обов'язковi), тобто без взаемоди з якими неможлива pеaлiзaцiя бiзнес-пpоцесiв тдприемства, i бaжaнi, нaйбiльш доцiльнi суб'екти взаемоди (з якими варто чи не варто взaемодiяти) в
yмовax реaлiзaцiï того чи шшого сценaрiю розвитку глобальних викликiв; - розробити системи раннього попередження слабких сигнaлiв про настання сприятливих або несприятливих умов «якщо...»;
Cценaрiй Cценaрiй l
Cценaрiй 2
Cценaрiй З
Cценaрiй 4
Cценaрiй 5
Зазначимо, що слщ вiдрiзняти:
- сценарп розвитку безпосередньо само1' пaндемiï як бюлопчного глобального виклику;
- сценарп впливу пандемп COVID-l9 на рiзнi сфери сyспiльного розвитку;
- сценарп ведення бiзнесy в умовах пандеми.
Kрiм того, варто зазначити, що не вс сценaрiï реaлiзyються на практищ. З метою визначення вiрогiдностi реaлiзaцiï сценaрiïв пропонуеться проaнaлiзyвaти сценарп розвитку пандеми, а також сценарп впливу пандеми, яю були зроблеш авторитетними оргaнiзaцiями ще на початку пандемп й ïx реальне здшснення, тобто порiвняти з тими чи шшими соцiaльно-економiчними фактичними показниками y 2020, 202l, 2022 рр., як виправдалися.
Cпочaткy розглянемо характеристики, якi можуть визначати сценaрiï розвитку пaндемiï,
- розробити план дш для наслщюв реaлiзaцiï кожного сценaрiю сприятливих або несприятливих умов «якщо.»;
- y рaзi настання поди дiяти швидко й вiдповiдно до ситyaцiï.
надаш CDC (Center for Disease Control and Prevention) (табл. 1).
Необхщно зазначити, що з перебпом часу i в залежностi вiд штаму Bipycy кiлькiснi параметри для кожного сценарда змiнюються.
Для порiвняння значення параметрiв, якi вiдрiзняються серед п'яти сценарпв планування пандемп COVID-19, представлено в табл. 2 (станом на квггень 2020 р.). i в табл. 3 (станом на березень 2021 р).
Зазначимо, що сценарп розвитку глобальних виклиюв можуть змшюватися в залежносп вщ факторiв, на яю неможна вплинути (поява нових штамiв вiрyсy, природнi стихiйнi катастрофи тощо), i на якi можна вплинути (вжиття необхiдних заходiв, спрямованих на протидiю викликам, зокрема винахщ вакцин, виробництво кисню i апара^в для штучно! вентиляцп легень для забезпеченосп !х в необхiдномy обсяз^ наявнiсть сощально! вiдповiдальностi сyспiльства та корпоративно! сощально!
Таблиця l
Характеристики, як можуть визиачати сцеиарн, надаш CDC
Джерело: складено авторами на ocHoei [б].
Характеристика
1. Нижш межi трaнсмiсивностi вiрyсy та тяжкостi захворювання
2. Нижчий вiдсоток передaчi до появи симптомiв
3. Нижчий вщсоток iнфекцiй, якi нiколи не мають симптомiв, i нижчий внесок цих випадюв y передачу вiрyсy
1. Hижнi межi трaнсмiсивностi вiрyсy та тяжкосп захворювання
2. Вищий вщсоток передaчi до появи симптомiв
3. Вищий вщсоток шфекцш, якi школи не мають симптомiв, i вищий внесок цих випадюв y передачу вiрyсy
1. Верxнi межi трансмюивносп вiрyсy та тяжкостi захворювання
2. ^^жчий вiдсоток передaчi до появи симптомiв
3. Hижчий вiдсоток шфекцш, як нiколи не мають симптомiв, i нижчий внесок цих випадюв y передачу вiрyсy
1. Верхш межi для передaчi вiрyсy та тяжкосп захворювання
2. Вищий вщсоток передaчi до появи симптомiв
3. Вищий вщсоток шфекцш, як школи не мають симптомiв, i бшьший внесок цих випaдкiв y передачу
Значення пaрaметрiв для тяжкостi захворювання, передaчi вiрyсy та передсимптомaтичноï та безсимптомноï передaчi захворювання, представляють найкращу оцiнкy, засновану на остaннix даних епщнагляду та наукових знаннях.
вщповщальносп 6Í3Hecy, пов'язано1' з дотриманням фiзично-просторовоï дистанцiï, вiдповiдальним вiдношенням до оточуючих, використанням 3aco6ÍB iндивiдyального захисту тощо у випадку бiологiчних виклиюв, а також вiдповiдальним ставленням до екосистеми, вирубування лiсiв, забруднення навколишнього природного середовища для
Таблиця 2
Значення napaMeTpiB для сценарпв nepe6iry пандемн COVID-19 (станом на квггень 2020 р.).
протидiï глобальним екологiчним викликам на кшталт втрати бюлопчного рiзноманiття, нестачi питноï води, глобальноï змiни клiматy тощо, яю входять в ТОП-10 глобальних виклиюв за даними Всесвiтнього економiчного форуму, що зазначено у робой [7]).
Показник R0
Коефщент шфекци
смертностi вщ
Сценарш Сценарш 1 2 2.0
0-49 рокв: 0,0002 50-64 роки: 0,001 65+ рокв: 0,006 Загалом: 0,002
Сценарш Сценарш 3 4
3.0
0-49 рокв: 0,001 50-64 роки: 0,006 65+ роюв: 0,032 Загалом: 0,010
Сценарш 5
2.5
0-49 роюв: 0,0005 50-64 роки: 0,002
65+ роюв: 0,013 Загалом: 0,004
Коефщент госпiталiзацiï серед
симптоматичних роками
випадюв,
за
0-49 рокiв: 0,013 50-64 роки: 0,036 65+ роюв: 0,052 Загалом: 0,028
0-49 рокв: 0,026 50-64 роки: 0,057 65+ роюв: 0,10 Загалом: 0,041
0-49 0,017 50-64 0,045 65+ 0,074 Загалом: 0,034
роюв:
роки:
рокiв:
яю
20%
50%
50%
100%
20%
50%
50%
100%
35%
100%
Вiдсоток iнфекцiй, протiкають безсимптомно
1нфекцшнють безсимптомних осiб вiдносно симптоматичних
Примггка. R0 - середня кiлькiсть людей, яких одна людина з COVID-19, ймовiрно, заразить у попyляцiï без iмyнiтетy (вiд попередньо1' iнфекцiï) або будь -якого втручання, тобто ощнка того, наскiльки збудник передаеться в популяци.
Зазначимо, що сценарiï розвитку глобальних виклиюв можуть змiнюватися в залежносн вiд факторiв, на яю неможна вплинути (поява нових штамiв вiрyсy, природнi стихiйнi катастрофи тощо), i на яю можна вплинути (вжиття необхiдних заходiв, спрямованих на протидда викликам, зокрема винахiд вакцин, виробництво кисню i апаратiв для штучно1' вентиляцiï легень для забезпеченосн 1'х в необхiдномy обсязi, наявнють соцiальноï вiдповiдальностi сyспiльства та корпоративно!' сощально1' вiдповiдальностi бiзнесy, пов'язано1' з дотриманням фiзично-просторовоï дистанцiï, вiдповiдальним вщношенням до оточуючих, використанням засобiв iндивiдyального захисту тощо у випадку бюлопчних викликiв,
а також вiдповiдальним ставленням до екосистеми, вирyбyвання лiсiв, забруднення навколишнього природного середовища для протидiï глобальним екологiчним викликам на кшталт втрати бюлопчного рiзноманiття, œCT^i питно1' води, глобально!' змiни клiматy тощо, якi входять в ТОП-10 глобальних виклиюв за даними Всесвггнього економiчного форуму, що зазначено y робот [7]).
Таблиця 3
Значення napaMeTpiB для сценарпв nepe6iry пандемп COVID-19 (станом на березень 2021 р.).
Джерело: складено авторами на ochobí [6].
Показник
R0
Коефщент смертносп вiд шфекци (кiлькiсть смертей на 1 000 000 шфкованих)
якi
Вiдсоток шфекцш, протшають безсимптомно
Iнфекцiйнiсть безсимптомних ойб вiдносно
симптоматичних
Вiдсоток передaчi, що вщбулася до появи симптомiв
Cценaрiй Cценaрiй 1 2
2.0
0-17 рокiв: 6 18-49 рокв: 150 50-64 роки: 1800 65+ рокв: 26 000
15% 70%
25%
30%
100%
70%
Cценaрiй Cценaрiй 3 4
4.0
0-17 рокв: 80 18-49 рокв: 1700 50-64 роки: 20 000 65+ рокiв: 270 000
15%
25%
30%
70%
100%
70%
Cценaрiй 5
2.5
0-17 рокiв: 20 18-49 рокв: 500 50-64 роки: 6 000 65+ рокв: 90 000
30%
75%
50%
Cценaрний пiдxiд y прогнозуванш нaслiдкiв пaндемiï використовують багато мiжнaродниx оргaнiзaцiй та оргaнiв. Так, Оргашзащя економiчного спiвробiтництвa та розвитку (OECD) для ощнки нaслiдкiв пaндемiï та здшснення прогнозу мaкроекономiчниx покaзникiв пропонувала
два ключов1 сценарп: сценар1и подвшного удару пандеми та сценарш разового удару пандеми (табл. 4). Зпдно з першим сценар1ем спалах коронав1русно! хвороби
вщбуватиметься дв1ч1, з другим - шк настане одноразово.
Таблиця 4
Сцеиарп впливу паидемп COVID-19, иaдaиi OECD
Джерело: складено авторами на основi [8].
Показник
Характеристика
Особливосп системи охорони здоров'я
Очiкyвaння
Сценарш подвiйного удару пандемiï Поточне полегшення заходiв щодо стримування дiï вiрусу супроводжуеться другим, але менш штенсивним спалахом у жовтнi / листопадi 2020 р.
Заходи не е настшьки ефективними, як очiкyвaлося, що може вщображати недостатньо високий кумулятивний рiвень зараження для створення належного iмyнiтетy населення, вiдсyтнiсть вiдповiдниx зaxодiв щодо лiкyвaння та недостyпнiсть вакцини Фармацевтичш прориви, що дозволять уникнути спaлaxiв y 2021 р.
Сценарш разового удару пандемп Поточш заходи стримування е устшними в подоланш спалаху в1русу, при цьому ефективний коеф1щент вщтворення знижуеться { мае тенденщю до стшкосп нижче одинищ
Вища спроможнють медицини, широке розповсюдження
ефективного тестування,
вщстеження та лшування е достатшми для запобпання вщродженню шфекци,
штенсивних випадюв шзшше року Доступнють вакцини
Свiтова оргашзащя торгiвлi (СОТ) прогнозуе змiни динамки ВВП за трьома можливими сценарiями (табл. 5), серед яких L-подiбний сценарiй передбачае тривалiсть обмежень протягом року з найбшьш негативними наслщками впливу COVID-19 на економiку краш
Таблиця 5
Сценарн впливу пандемн COVID-19, запропоноват СОТ
Джерело: складено авторами на основi [9].
Показник
Характеристика
Прогнози
економiчноï
активностi
V-подiбний сценарiй
Наслщки пандемiï та пов'язанi з цим заходи сощального дистанцiювання зникають вщносно швидко
Заходи соцiального дистанцiювання тривають три мюящ
U-подiбний сценарiй
Заходи соцiального дистанщювання залишаються в силi близько шести мюящв
Економiчна активнiсть поновлюеться через
пiврокy, хоча обмеження на мiжнароднi по1'здки дiятимyть довший час
L-подiбний сценарiй
Обмеження тривають протягом року
Починаеться масштабна економiчна невизначенiсть, що призводить до значного зниження витрат на товари тривалого
виробництва
Агентство Bloomberg розглядае сценарп вщновлення свiтовоï економiки пiсля пандемiï за п'ятьма сценарiями, розглядаючи, крiм уже
зазначених, ще W-подiбний сценарiй сценарш «Tick-Shape» (табл. 6).
та
Таблиця 6
Сценарн впливу пандемн COVID-19, запропоноваш Агенсгвом Bloomberg
Джерело: складено авторами на основi [10].
Показник Характеристика
Прогнози економiчноï активносп
W-подiбний сценарш Повернення коронавiрyсy через послаблення зусиль з боротьби
Повторення поточного стану, припинення дiяльностi бiзнесy та скорочення штату пращвниюв
Сценарiй «Tick-Shape» Повiльне затяжне вщновлення
Компанп та витрати будуть вщновлюватись повiльно, виробництво залишиться на рiвнi докризового стану протягом значно1' частини 2021 р.
Сценарiï, розроблеш аналiтиками компанiï Capital Times, наведено в табл. 7.
Таблиця 7
Сценарн, розроблеш анаштиками компанп Capital Times Джерело: складено авторами на основi [11].
Песимютичний
Показник Характеристика
Падшня ВВП, % Падшня доларового ВВП, %
Iнфляцiя, %
Оптимютичний сценарiй - L-подiбна сценарш - V-подiбна
Базовий сценарiй -W-подiбна криза
Економiчний
пiдйом у I кварталi пiдйом у II пiврiччi пiдйом у IV кварталi
криза
Економiчний
криза
Економiчний
2021 р. 4
9,9 10,5
2021 р. 10 17,2
16,5
2021 р. 0 2,8
6,3
Мшстерство економши Украши пропонуе прогнозувати розвиток впливу пандеми коронавiрусу на економшу краïни на основi 4 сценарпв (табл. 8).
Таблиця 8
Сценарп впливу пандемп COVID-19, надаш Мшктерством економжи Украши Джерело: складено авторами на основi [12].
Показник
Характеристика
Прогнози
економiчноï
активносп
Сценарiй за L- Умовний
Сценарш 1 Сценарш 2 формою (консенсус- песимiстичний
прогноз) сценарiй
Превентивш заходи, Прийнят1 Карантинш Стримування
прийнятi Украшою, крашою заходи заходи в Украïнi масового
дозволять стримати дозволять триватимуть до поширення
масове поширення стримати кшця II COVID-19 стане
COVID-19 в Украïнi, масове кварталу, що першочерговим
карантиннi заходи поширення матиме завданням
будуть припинеш у СОУГО-19 в негативний держави, а
серединi квiтня Украш, проте вплив на карантинш
карантинш економiку заходи в Украïнi
заходи в краши, у будуть
Украш та свт результат чого подовженi на
триватимуть до вiдновлення буде бшьш тривалий
початку травня дуже повшьним перiод
Економiчна та Унаслщок Вiдновлення Можливим е
споживча активнiсть тривалшого економiки краш економiчний
мали вiдновлюватися карантину свiту занепад i
у II пiврiччi 2020 р. очшувалося, вщбуватиметься зростання
пiсля що бшьшими за L-формою: безробггтя
короткотермшових будуть втрати у пандемiю внаслiдок
втрат. споживанш вдасться закриття
населення, зупинити у 2020 пiдприемств,
Прогнозувалася тривалшою р., проте розриву
низька прибутковiсть буде економiчнi економiчних
експортоорiентованих швестицшна втрати будуть зв'язкiв,
компанш, яка б пауза та бшьш досить скорочення
стримувала глибоким у значними, що виробничих
iнвестицiйну цшому спричинить потужностей;
активнiсть швестицшне повшьне обмеження
падшня вiдновлення дiяльностi
внаслщок економiчноï та фiнансовоï,
аналопчно споживчо1' банювсько1'
бшьш активностi у свiтi сфери,
негативно! починаючи з II транспортно1'
реакци свггово! пiврiччя iнфраструктури
економши тощо
Сценарiï, наданi Радою политики наведено в табл. 9.
зовшшньо!
Таблиця 9
Сценарн, надаш Радою зовшшньо'1 полггики Джерело: складено авторами на основi [13].
Вид сценарш
Позитивн ий сценарш
Негативн ий сценарш
Характеристика
Наявнють кшькох тишв ефективних вакцин та можливiсть отримання лщензи на виробництво вакцин нацюнальними лабораторiями дозволить поступово мiнiмiзувати пандемiчне навантаження на систему охорони здоров'я для розвинутих кра1н орieнтовно у 2022 рощ, а для кра1н, що розвиваються - у термши до 3 рокiв. Водночас якщо першi вакцинацп не будуть дieвими, держави зможуть контролювати темпи поширення захворюваностi лише через локдауни. Найбшьш вщчутно це буде для держав, що розвиваються. Проте, у середньостроковш перспективi вони зможуть використати цей шанс для переформатування свое! економши, використовуючи пандемiю та глобальний спад як можливють.
Запуск виробництва вакцини проти COVID-19 дозволить на середину 2021 року частково стабшзувати рiвнi захворюваностi вiд коронавiрусу та мiнiмiзувати виклики використання нових локдаунiв.
Глобальш змiни, викликанi пандемiею, за такого сценарш можуть актуалiзувати процес реформування ООН та СОТ. За умови, якщо краши -члени ООН домовляться про швестування у структури ООН, то вщбудеться посилення ролi ВООЗ, як шституцп, що зможе швидко акумулювати, агрегувати та аналiзувати даш про коронавiрус та iншi його видозмшеш форми. США розблоковуе призначення до органу виршення спорiв (Апеляцшного органу з вирiшення спорiв) при СОТ i промотуе реформування СОТ серед перших кроюв дiяльностi ново! адмшстрацп США.
Ефективна боротьба з пандемiею дозволить бiльш оперативно розпочати процес вщновлення економши у розвинутих крашах, особливо для малого та середнього бiзнесу.
За такого сценарш, очшувано, що Китаю буде надзвичайно вигiдно просувати та пiдтримувати ще! спiльних iнфраструктурних, цифрових, «зелено -енергетичних» проектiв разом iз активним промотуванням важливосп внескiв до мiжнародних шституцш, спрямованих на подолання клiматичних змш
СС буде просувати важливiсть позицп своерщно! «еколопзацп» свiту, де зможе проявити себе як глобальний гравець.
При цьому, США та СС будуть послщовними щодо мехашзму санкцш для РФ. А для само! Росп внутрiшньоекономiчнi виклики, пов'язанi iз пандемiею, призводитимуть до бшьшо! асиметричносп у вiдносинах «центр-периферiя».
Iндiя, Сшгапур та iншi iнновацiйно-орiентованi економiки мають поштовх до ще бiльш швидшого переходу до систем генерування нових знань та подальшо! роботизацil промисловосп.
Шлях до успiшного вакцинацil у свт не буде коротким, а результат - швидким. За умови невизначеносп поведiнки самого вiрусу та його мутацп, наслiдки вiд вакцинацп можуть спровокувати соцiальну напругу як у розвинутих крашах, так i в крашах, що розвиваються.
Дiагностування пандеми як загрози безпецi може призвести до нелiберального оформлення заходiв цифрового спостереження у деяких крашах свггу. Iнфодемil, вочевидь, теж не уникнути, а окремi полiтичнi актори навмисно та цшеспрямовано прагнутимуть формувати вщчуття «безпрецедентно загрозливого стану», для подолання якого необхщний особливий полггичний акт (введення надзвичайного стану, карантинш обмеження iз вiдслiдковуванням пересування людини, тощо).
Протягом усього 2021 року держави-члени СС через невпинну бюрократизацш та полггизацш процесiв не зможуть посилити захист свого шформацшного простору, у якому значною мiрою переважають неевропейськi геоекономiчнi
гравщ, та встановити правову базу для единого европеИського простору даних. Розрив ¡з шшими технолопчно-ор1ентованими державами буде поступово тшьки збшьшуватися.
У випадку негативного сценарш, США змушеш будуть бшьшу увагу придшяти внутршшм проблемам, переформатовуючи пол1тичну систему { стабшзуючи вщносини у сустльсга. Тому Вашингтон може менше уваги прцщляти м1жнародним справам. Кр1м того, юнуе шанс не повного повернення до м1жнародних шституцш { альянйв.
ТакиИ переб1г подш створить для Роси легкиИ шлях для впливу на т регюни та наци, де створюватимуться нов1 конфлктш осередки. А в1рогщнють формування таких осередюв посилюватиметься як в СС, так { в США, Латинськш Америщ та шших крашах свггу за умови, якщо вакцина не виявиться ефективною або якщо знову будуть введет карантинш обмеження. За таким сценар1ем, пропозицп по реформуванню СОТ чи системи ООН малоИмов1рш Вщбудеться продовження блокування призначень до Апеляцшного органу з виршення спор1в при СОТ. Вщповщно, уроки «коронав1русно! кризи» у контекст розумшня важливосп цих шституцш та !х рол1 у протидп схожим загрозам у маИбутньому, будуть не осмисленими. Все бшьше кра!н потраплятимуть у пастку фшансових борпв. Це лише посилить сощальне протистояння у р1зних крашах свггу, спричинене попршенням як економ1чно!, так И епщемюлопчно! ситуацп.
Економ1чне вщновлення кра!н СС вщ економ1чно! кризи, спричиненою пандем1ею, змусить СС фокусуватися на власних «внутршшх проблемах».
Ситуащя з поширенням COVID-19, яка продемонструвала значну залежнють свггових ринюв вщ виробництва критично необхщних товар1в, грае на користь Китаю та Иого режиму. Окрем1 держави вдаються до виведення виробництва товар1в стратепчного значення з територи Китаю, що стане причиною для «неспокою» для самого Китаю. Отож, Пекш буде прагнути И надал1 посилювати БазовиИ економ1чну взаемодда 1з державами Ази, не забуваючи «крокувати до Свропи», сценарш ор1ентуючись на Балкани, { Ити ще дал1 - до кра!н Африки. КитаИ також буде
ствпрацювати 1з безпосередшми «сусщами».
1нновацшно-ор1ентоваш економки зможуть поступово переИти на системи нових знань ближче до 2023-2025 роюв. У цьому контексп, СС буде повол1 «вщставати» у коефщ1ент1 шновацшносп у пор1внянш 1з США, Китаем, 1нд1ею, 1зра!лем. СС частково зможе посилити захист власного шформацшного простору за допомогою встановлення правово! бази для единого европеИського простору даних.
Надалi пропонуеться порiвняння прогнозу ВВП, що надавали рiзнi органiзацiï (табл. 10).
Таблиця 10
Порiвняння прогнозiв ВВП Украши пщ впливом COVID-19, %
Значення за роками 2020 р.
2021 р.
МВФ СБ Capital Times НБУ КМУ Мшекономки
-7,7 (-8,2) -3,5 вщ -4 до -5 -4,8 вщ -4,2
-10 до -7,8
3,6 (1,1) 3 (0-3,5) 4,3 2,4
Прогноз ВВП Украши не мае однозначносп у 2020 р., що свщчить про певну невизначешсть результата впливу першочергових наявних заходiв з подолання кризи. Проте у 2021 р. спостериаеться сталий прогноз у межах приблизно 3%.
З метою аналiзу фактично1' реалiзацiï прогнозу порiвняемо прогнозш значення й реальш значення ВВП, що був у 2020 i 2021 рр. насправдi (табл. 11).
DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2022/268804 © В.М. ДАШЧ, М.С. ТАТАР., 2022
185
Таблиця 11
Динамжа ВВП у фактичних цшах за даними ДержавноТ служби статистики Украши
Джерело: складено авторами на ocHoei [14].
Роки
I квартал II квартал
III квартал
IV квартал
У цшому за рк
ВВП у фактичних цшах, у млн.грн
2019 рк 820251 932806 1112210 1113133 3978400
2020 рк 854051 875340 1163172 1301539 4194102
2021 рк 1008562 1169438 1498359
Змша обсягу ВВП, % до вщповщного кварталу попереднього року, у постшних цшах 2016 року
2019 рк 3,1 4,8 3,8 1,4 3,2
2020 рк -1,2 -11,2 -3,5 -0,5 -4,0
2021 рк -2,2 5,7 2,7
При порiвняннi прогнозiв змши ВВП Укра!ни тд впливом пандемн з реально отриманими значеннями ВВП,
оприлюдненими на офщшному сайп Державно! служби статистики Украши, можемо зробити висновок, що МВФ надавав бшьш песимютичний сценарш, шж реалiзувався насправдi (падшня ВВП на -7,7 (-8,2), однак насправдi у цшому за 2020 рк було падшня на -4,0%. Бшьш наближеним до
реальних значень е прогноз Мшстерства економки Украши.
Надалi проаналiзyемо прогнозш значення основних макроекономiчних показниюв та показниюв соцiально-економiчного розвитку окремих юридичних та фiзичних осiб. Прогноз темшв зростання найбiльших економiк свiтy и Украïни наведено в табл. 12.
Таблиця 12
Прогноз гемпiв зростання найбiльших економж свiгу и" Украши
Джерело: складено авторами на ocHoei [15].
Краши 2018-2020 рр. 2021-2025 рр. 2026-2030 рр
Розвинyтi краïни
США 2,2 % 2,1 % 2,1 %
Пiвденна Корея 2,7 % 2,0 % 2,0 %
Велика Бриташя 1,6 % 1,7 % 1,8 %
Сврозона 1,7 % 1,2 % 1,1 %
Францiя 1,6 % 1,3 % 1,2 %
Шмеччина 1,6 % 1,1 % 1,0 %
Японiя 1,1 % 0,8 % 0,9 %
Краïни, що розвиваються
Iндiя 7,8 % 7,6 % 6,8 %
Китай 6,1 % 5,4 % 5,0 %
Iндонезiя 5,2 % 5,0 % 5,0 %
Бразилiя 2,7 % 3,2 % 3,1 %
Росiя 1,4 % 1,5 % 1,6 %
Украïна 2,7 % 3,4 % 3,4 %
Основш показники розвитку економки Украши до 2030 р., представлен у KPI Стратеги суттево диференщюються залежно вщ виду прогнозу - трендовий та цшьовий. Трендовий, тобто який враховуе минулу
динамку показниюв, демонструе значно меншi значення показникiв у 2030 рощ, шж цiльовий, який наводить цiльовi орiентири у досягненнi бажаного рiвня вiдповiдних показникiв (табл. 13).
Таблиця 13
Основш показники розвитку економжи Украши до 2030 р.
(KPI Стратеги)
Джерело: складено авторами на ocHoei [15].
Показник Трендовии прогноз Цшьовии прогноз
Номшальнии ВВП у 2030 рр. 290 млрд дол. США 1 000 млрд дол. США
Середньорiчний прирют ВВП у 2018-2030 рр., дол. США 7,7% 18,4%
Прирют реального ВВП у грн у 2018-2030 рр. 2,8% 10,5%
Офщшнии курс гривш у 2030 р. 60 грн/дол. США 42,5 грн/дол. США
Дефлятор ВВП (середньор1чнии у 2018-2030 рр.) 11,5% 11,1%
1нфлящя (грудень до грудня у 2018-2030 рр.) 7,2% 6,3%
Кшькють заинятих у 2030 р. 9 млн 14 млн
Продуктивнють у 2030 р., на одного заинятого 32 тис. дол. 71 тис. дол.
прогнозуеться поступове вщновлення украшсько!' економки (табл. 14).
Вщповщно до Консенсус-прогнозу Мшютерства економiки Украши до 2024 року включно, зробленого в квггш 2021 р.,
Таблиця 14
Прогнозування основних макроекономiчних показиикчв вiдповiдно до Консенсус-прогнозу Мшютерства економiки Украши, зробленого в квггш 2021 р.
Джерело: складено авторами на основi [12].
Показник Прогноз за роками
2021 2022 2023 2024
Нащональш рахунки Млрд. грн
Номшальний ВВП 4871,83 5572,77 6300,641 7012,1 41
Нащональш рахунки змiна до попереднього року, %
Реальний ВВП 4,0 3,8 4,2 4,3
Споживання
приватне 4,3 4,0 4,1 4,2
державне 0,5 0,8 1,1 1,5
Валове нагромадження 8,3 6,5 7,1 7,7
основного катталу
Експорт товарiв та послуг 2,3 3,1 3,5 3,8
Ыпорт товарiв та послуг 5,5 6,3 7,8 8,5
Випуск окремих секторiв змша до попереднього року, %
економки
Сiльське господарство 4,9 5,1 4,5 4,7
Промислове виробництво 2,5 2,8 3,1 3,5
!нфлящя змша до попереднього року, %
Iндекс споживчих цiн (середнiй 8,2 6,7 5,8 5,1
за рк)
грудень до грудня попереднього 8,7 6,9 5,4 -
року
Iндекс цiн виробникiв (середнш 25,2 18,7 14,5 10,0
за рк)
грудень до грудня попереднього року
Зовнiшнiй сектор
21,8 20,1 Млрд. дол. США
15,3
Рахунок поточних операцш
Обсяг експорту товарiв
та послуг
Обсяг iмпорту товарiв
та послуг
Фшансовий рахунок
Прямi iноземнi
швестицп
Валовi мiжнароднi резерви НБУ (на кшець перiоду)
Обмiнний курс, грн./дол. США середнш за рiк
Державнi фшанси
Доходи зведеного бюджету
Видатки зведеного бюджету
Сальдо зведеного бюджету
Державний борг (прямий та гарантований)
Сощальш показники Рiвень безробггтя, у % до економiчно активного населення вшом 15-70 рокiв
Середньомюячна плата працiвникiв, грн
-1,1
67,328
69,407
0,844
28,8
27,9
1397,107 1613,452 -216,345
заробггна
9,1
13910
У 2022 рощ спостернатиметься певне економiчне yповiльнення на rai високо1' бази порiвняння попереднього року. Основними рушшними силами економiчного вiдновлення до 2024 р. виступатимуть: приватне споживання, iнвестицiйний попит, а також бшьш високий випуск y сшьському господарствi та переважно1' бшьшосп секторiв послуг.
За даними Мшстерства економiки Украши прогнозyeться, що споживчий попит тдтримуватиметься :
- подальшим зростанням реальних доxодiв громадян;
- зменшенням рiвня безробiття на тлi створення нових робочих мюць;
- розширенням пропозицп товарiв i послуг (y результат скасування карантинних обмежень);
- збшьшенням попиту населення (зокрема на подорожi за кордон) на тлi поступового затухання його панiчниx настро1'в.
Ывестицшну активнiсть компанiй до 2024 рр. стимулюватимуть: достyпнi кредити для бiзнесy (за програмою «Доступш кредити 57-9%»), вiдновлення внyтрiшнього та
-2,3 70,761
75,173
1,211
30,2 28,45
Млрд. грн 1604,957
1783,286
-178,328
-2,7 74,181
80,086
1,855
31,5
29,15
1820,885 1984,701 -163,816
2
-2,4 79,036
86,193
2,533
32,7
29,9
2033,5 2173,7
63
140,242
15900
17400
18600
зовшшнього попиту, налагодження ланцюпв постачання, а отже, зменшення ризиюв i р1вня невпевненост пiдприeмств щодо майбутнiх прибуткiв. У свою чергу, покращення фiнансових результата тдприемств разом i3 вiдносно сприятливою зовнiшньоцiновою кон'юнктурою та позитивними новинами щодо розробки вакцини сприятимуть полшшенню дiлових очiкувань пiдприeмств.
У 2022-2024 роках очшуеться вiдновлення високих темтв зростання iмпорту (зокрема, на rai реалiзацiï вiдкладеного попиту на iмпортнi товари, зокрема у сегмент високотехнологiчноï продукцiï, а також зростання щн на iмпортованi енергоресурси).
Щцвищений свiтовий попит на сiльськогосподарськi товари та харчовi продукти пiдтримуватимуть зростання украшського експорту. Натомiсть темпи останнього суттево поступатимуться темпам зростання iмпорту. Як наслiдок, поточний рахунок платжного балансу повернеться до дефiциту.
Очшуеться прискорення iнфляцiï. Серед факторiв: активний споживчий попит, зростання щн на харчовi продукти та
5
3
1
сшьськогосподарсью товари (через менш^ шж планувалось, обсяги врожаю у 2020 рощ), пщвищення цiн на сировинт товари та енергоносiï, девальвацiя нацiональноï валюти та пiдвищення мiнiмальноï заробггно1' плати у сiчнi. У 2022-2024 рр. темпи шфляци, як очкуеться, поступово уповiльнюватимуться, - серед шшого в результатi зниження цiн на харчовi продукти (на тлi бшьш високих обсяпв врожаю сiльськогосподарськiх культур вщносно попереднiх рокiв), вичерпання ефекту низько1' бази порiвняння та, ймовiрно, бiльш жорстко1' монетарно1' полiтики НБУ.
За ощнками, за 2021-2024 рр. середньомюячна мiнiмальна заробiтна плата зросте з 6042 грн до 7611 грн, або на 26%. Вщповщно, очкуеться зростання
середньомюячно1' заробiтноï плати пращвниюв (з темпами зростання, що уповшьнюватимуться у наступних роках) - з 13910 грн у 2021 р. до 18600 грн -у 2024 р. [12].
Отже, протягом 2022-2024 рр. очкуеться скорочення рiвня безробггтя - з 9,1% у 2021 р. до 8,1% у 2024 р. за рахунок вщновлення позитивно!' динамки реального ВВП, поступового вщновлення роботи тдприемств, упровадження нових форм залучення пращвниюв до процесу виробництва. Незважаючи на заяви уряду щодо зниження тарифiв на природний газ для населення, навряд чи це станеться у 2022-2024 рр., особливо враховуючи суттеве зменшення обсяпв транзиту природного газу через територш Украши внаслщок очкуваного уведення в експлуатащю газопроводу «Ившчний потк». Крiм того, потрiбнi значш кошти на здшснення пошукових робiт i розробку власних газових свердловин, пiдвищення (iндексацiю) заробпних плат працiвникам галузi, модернiзацiю старих газопроводiв тощо.
У наступнi 2022-2024 рр. тарифи на природний газ також зростатимуть, принаймш внаслщок пщвищення заробiтних плат i модершзаци обладнання - на 10-15% щорiчно. Очiкуване зростання тарифiв на природний газ стане поштовхом для збшьшення тарифiв на опалення. Крiм цього, на пщвищення тарифiв на опалення впливатиме необхщшсть пiдвищувати (iндексувати) заробггш плати та спрямовувати значнi кошти на модершзацш дуже зношених
i морально застарших систем опалення. За очкуваннями, тарифи на опалення зростатимуть щорiчно на 5-15%. У 2022-2024 рр. очкуеться суттеве зростання тарифiв на електроенергiю. Пiдвищення тарифiв у наступш роки очiкуеться на рiвнi 15-20% щорiчно i буде пщтримуватися зростанням цiн на енергоносiï, необхщшстю збiльшення (iндексацiï) заробiтних плат у галуз^ необхiднiстю оновлення та модершзаци електромереж.
У 2022-2024 рр. прогнозуеться зростання ВВП Украши у 2022-2024 роках на рiвнi 4,5 вщсотка в середньому щорiчно (у 2022 рощ -на 3,8 вщсотка, у 2023 рощ - на 4,7 вщсотка, у 2024 рощ - на 5 вщсотюв), що призведе до перевищення рiвня 2019 року на 13,9 вщсотка [12].
Прогнозуеться, що упродовж 2022-2024 роюв середньорiчна щна на iмпортований природний газ знижуватиметься на 2,2 вщсотка в середньому щорiчно на фот рiзкого цiнового зростання у 2021 рощ з подальшим зниженням щни до 215 доларiв США за 1 тис куб метрiв у 2024 рощ.
В цшому зростання фiзичних обсяпв експорту товарiв та послуг у 2022- 2024 роках прогнозуються на рiвнi 3,2 вщсотка в середньому щорiчно (у 2022 рощ - на 2,6 вщсотка, у 2023 рощ - на 2,6 вщсотка, у 2024 рощ - на 4,4 вщсотка), що вщповщае рiвню середньорiчних темтв зростання у допандемiчний перюд 2017-2019 роюв (3,2 вщсотка). 1мпорт товарiв та послуг у фiзичному вимiрi, пщтримуваний як споживчим, так i швестицшним попитом, зростатиме дещо швидшими темпами - на 5,6 вiдсотка в середньому щорiчно (у 2022 роцi -на 6 вщсотюв, у 2023 рощ - на 5,1 вщсотка, у 2024 рощ - на 5,7 вщсотка) проти зростання на 7 вщсотюв у середньому у допандемiчний перюд 2017-2019 роюв.
Основш прогнозш макропоказники економiчного i соцiального розвитку Украши за базовим i альтернативним сценарiями наведено в табл. 15. На противагу базовому сценарш, за альтернативним сценарiем припускаеться, що певно1' стабiлiзацiï ситуаци iз поширенням вiрусу вдасться досягти лише у другш половинi прогнозованого перюду мiрою набуття природнього iмунiтету. Ймовiрнiсть даного сценарiю оцiнюеться вище середньо1'. Вiдповiдно, за цим сценарiем свiтова економiка буде вiдновлюватися
вщносно повшьними темпами, оскшьки мотиви обережносп в поведшщ вйх суб'екпв - 1 населення, { б1знесу, 1 швестор1в -домшуватимуть ще тривалиИ час. В1ропдним е 1 повторення у ряд1 кра!н «локдаушв». ПригшчениИ свгговиИ попит триматиме щни на основш експортш позицп на низькому р1вш 1з незначними коливаннями. Лише у другш половиш 2023 року ситуащя почне суттево покращуватись. Пригшченою, знову таки з мотив1в обережносп в умовах триваючо! невизначеносп у першш половиш прогнозного перюду залишатиметься { швестицшна активнють, що реал1зуеться як посередництвом внутршшх канал1в, так { зовшшшх. Не очшуеться значного притоку П11, не будуть активними приватизацшш процеси та кредитування, лишатимуться на пауз1 1 швестицшш проекти б1знесу.
Кр1м ризику поширення шфекцшного захворювання в середньостроковш
Таблиця 15
Основш прогнознi макропоказники економiчного i соцiального розвитку УкраТни за
сценарiями Джерело: складено авторами на основi [17].
перспективi, наслiдки якого окреслеш в альтернативному сценарiï, також юнуе ряд iнших ризикiв та виклиюв, якi супроводжують вiтчизняну економшу впродовж тривалого перiоду та можуть позначитися на вщхиленш показникiв основного сценарда прогнозу. ïх умовно можна подiлити на двi групи за двома критерiями. До першоï групи вщносяться ризики, якi характернi виключно для Украïни, е передбачуваними (вже мали мюце у минулому або юнуе висока вiрогiднiсть ï^ настання в майбутньому) iз зрозумiлими наслщками. Цi ризики можуть «шокувати» економшу у будь який рiк iз середньостроковоï перспективи iз рiзною вiрогiднiстю та ступенем впливу на економшу.
НаИменування показника
ВВП номшальниИ, млрд гривень
ВВП реальниИ, вщсотюв до попереднього року у т.ч.
кшцев1 споживч1 витрати домашшх господарств
кшцев1 споживч1 витрати сектору ЗДУ Валове нагромадження основного катталу Експорт товар1в та послуг 1мпорт товар1в та послуг 1ндекс споживчих щн:
у середньому до попереднього року, вщсотюв
грудень до грудня попереднього року, вщсотюв
1ндекс щн виробниюв промислово! продукци:
у середньому до попереднього року, вщсотюв
Середньомюячна зарплата пращвниюв, брутто:
номшальна, гривень
номшальна, скоригована на шдекс споживчих щн, вщсотюв до попереднього
Основний сценарш
2022 2023
2024
Альтернативний сценарiй
2022 2023 2024
5368,7 5993,9 6651,0 5579,7 6237,8 6917,'
103,8 104,7 105,0 102,6 103,8 103,5
103,6 103,7 103,5 102,8 103,2 103,0
100,1 101,6 103,6 99,5 100,3 102,8
114,5 112,8 114,1 107,7 112,9 111,4
102,6 102,6 104,4 99,7 101,8 101,3
106,0 105,1 105,7 103,2 104,1 104,3
107,2 106,0 105,2 107,3 106,6 105,9
106,2 105,3 105,0 106,4 106,2 105,8
107,9 106,9 105,9 109,7 109,4 106,5
15258 17159 19063 15213 16640 18132 104,4 106,1 105,6 104,0 102,6 102,9
року
PiBeHb безробггтя населення у вщ 15-70 роюв за методолопею Мiжнародноl оргашзацп працi, вiдсоткiв до робочо! сили вiдповiдного BiKy
Сальдо торговельного балансу, визначене за методолопею плапжного балансу, млн доларiв США
Експорт товарiв i послуг:
млн доларiв США
вiдсоткiв до попереднього року
1мпорт товарiв i послуг:
млн доларiв США
вiдсоткiв до попереднього року
8,5 8,0 7,8 8,9 8,6 8,5
-8595 10623 12096 -8330 -9993 12632
70286 106,5 75686 107,7 81668 107,9 69333 105,1 73527 106,0 78116 106,2
78881 109,2 86309 109,4 93764 108,6 77663 107,5 83520 107,5 90748 108,7
Серед ризиюв, що вщносяться до першо1' групи слiд вщнести: посилення гiбридниx загроз нацiональнiй безпещ Украши, y т.ч. активну збройну агресiю з боку Росiйськоï Федерацп, виxiд нерезидентiв iз ОВДП, згортання шоземними компанiями
iнвестицiйниx планiв y зв'язку iз низькими темпами реформування та високим рiвнем корyпцiï, збереження низько1' кредитно1' активностi комерцiйниx банюв y реальному секторi, посилення неплатоспроможносн сyб'eктiв економiчноï дiяльностi, отримання низького врожаю зернових культур.
Враховуючи зброeне вторгнення Росiйськоï Федерацiï на територш Украши 24 лютого 2022 року, можна з впевненютю констатувати, що наразi перебiг вiйськовиx подiй внаслщок цього вторгнення e найбiльшим ризиком для Украши, який вплине на подальшi сощально-економiчнi, демографiчнi, техшчш, iнформацiйнi та iншi показники ïï розвитку i сyттeво змiнить сценарп ïï розвитку в майбутньому.
Узагальнюючi результати оцiнки таких ризикiв та глобальних виклиюв наведено y Матриц оцiнки ризикiв (табл. 16).
Таблиця 16
Матриця ризикчв
Джерело: складено авторами на ocнoвi [17].
№ п/п
Ризик / Явище
Посилення гiбридних загроз нацюнальнш безпецi Украïни, у т.ч. активна збройна агреая з боку Росiйськоï Федерацiï на сходi краïни
Biдносна ймовiрнiсть i канали передачi впливу
Помiрна
Джерело ризику -Росшська Федерацiя. Мехашзм поширення -ескалацiя триваючоï збройноï агресiï з боку Росiйськоï Федерацп проти Украши,
зокрема, вздовж лшп розмежування з
тимчасово окупованими територiями y
Донецькш та
Лyганськiй областях, на адмшстративнш межi з тимчасово окупованими
Оцшка впливу y разi реалiзацiя ризику / явища i економiчнi наслщки
Помiрний
Сyттeве зменшення
обсягу зовнiшньоï
торгiвлi, збiльшення витрат на лопстику промисловими (зокрема, металyргiйного виробництва) та
агропiдприeмствами, зниження рiвня
iнвестицiйноï привабливостi краïни.
Шок
припущення / Результати оцшки* Зменшення обсягу зовнiшньоï торгiвлi з РФ на 15
вщсотюв або 300 млн доларiв США ВВП - втрата 0,2 в.п.
1
Вихщ нерезидента iз ОВДП
Згортання шоземними компашями iнвестицiйних планiв у зв'язку iз низькими темпами
реформування та високим рiвнем
корупцiï
Збереження низькоï кредитноï активностi комерцiйних банкiв у реальному ^Ri^i
територ1ями Автономно! Республши Крим та м.
Севастополя, загроза в акваторп Азовського та Чорного мор1в,
введення економ1чних санкцш або шших штучних перепон. Пом1рна
Джерело ризику -макроеконом1чна дестабшзащя внаслщок р1зного роду шоюв, спричинена реал1защею шших ризиюв, зокрема
зростання геополггично! напруженосп, попршення ешдем1чно! ситуацп тощо.
Мехашзм поширення -стр1мке зменшення защкавленосп нерезидента у щнних паперах держави може спричинити продаж експозици нерезидента в ОВДП та виведення валютних накопичень Пом1рна
Джерело ризику -полггика Уряду,
недостатньо швидю темпи проведення
реформ, високиИ р1вень корупци, часта змша законодавства, вщсутшсть дов1ри до судово! системи,
нестабшьна фшансова система. Мехашзм поширення - зниження фшансових ресурйв в економщг
Помiрна
Джерело ризику -банки та кредитш установи. Мехашзм поширення -
погiршення
Помiрний
Тиск на валютний ринок в бiк девальвацп гривнi та формування негативних очiкувань щодо
швестицшних процесiв в цiлому.
Пiдвищення рiвня дохiдностi ОВДП у середньому на 3 в.п. ВВП - втрата 0,1 в.п.
Помiрний
Вимушене згортання модернiзацiйних процесiв, зниження
дшово1' активностi
суб'ектiв господарювання, iнвестицiйноï привабливостi економши, що стримуватиме
структурну перебудову та якiсне економiчне
оновлення,
збiльшуватиме безробiття внаслщок уповiльнення процесiв створення нових робочих мюць. Помiрний
Дефiцит фiнансових ресурйв, у першу чергу, в корпоративному сектора що стримуватиме
розвиток пiдприемств
Зменшення ВНОК на 1 млрд доларiв США ВВП -втрата 0,7 в.п.
Втрата 1 в.п.
кредитних
ресурсiв у
структурi
фiнансування
капiтальних
2
3
4
Посилення неплатоспроможносн суб'екпв економiчноï дiяльностi
Отримання низького врожаю зернових культур
платоспроможносн та швестицшно! активностi вiтчизняних тдприемств в умовах низько! кредитно!
активносн вггчизняно! банювсько! системи (через значш внутрiшнi дисбаланси банкiвських установ, у т.ч. вщпк депозитiв з банювсько! системи) на тлi високо! вартосн кредитiв. Помiрна Джерело ризику - затягнута економiчна та
епiдемiчна криза,
спричинена пандемiею СОУГО-19. Механiзм поширення - значнi втрати суб'екпв
економiчноl дiяльностi через негативш
наслiдки пандеми
СОУГО-19, що разом iз низьким споживчим попитом, погiршенням платоспроможностi, зростанням заборгованосн спонукатиме пiдприемцiв згортати дiяльнiсть. Помiрна
Джерело ризику -специфша галузi АПК (погоднi умови).
Мехашзм поширення -екстремальнi погоднi умови у перюд посiву, перезимiвлi, вегетаци, дозрiвання та збирання сiльськогосподарських культур, що можуть суттево погiршити врожай
сiльськогосподарських культур.
(насамперед, середшх та малих) та, вiдповiдно, звужуватиме дшову
активнiсть в економiцi та знижуватиме 1'х
конкyрентоспроможнiсть в умовах
недофiнансyвання швестицшних проектiв.
iнвестицiй (або 4 млрд гривень) ВВП - втрата 0,1
в.п.
Помiрний Скорочення рiвня зайнятостi та зростання кшькосн
безробiтних внаслiдок скорочення штанв
пiдприемств або 1'х повно1' л^щацп. Зменшення заробiтних плат та/або шдвищення рiвня цiн пiдприемствами з метою покриття боргових
зобов'язань.
Скорочення кшькосн зайнятих на 1% або
близько на 150 тис оаб ВВП - втрата 1 в.п.
Помiрний
Зменшення експортно^' спроможностi аграрного сектору та вщповщно валютних надходжень вщ експорту, падiння
виробництва у переробнш промисловостi, дефiцит продовольчих товарiв на внyтрiшньомy ринку та зростання споживчих цш на харчовi продукти, що займають значну частку у споживчому кошику
Втрати для експорту оцшюються на рiвнi близько 1,2 млрд доларiв США. ВВП -втрата 0,6-0,8 в.п.
5
6
З шшого боку - е менш передбачуваш ризики динамiчного характеру (наразi чггко не iдентифiкyються i можуть змшюватися джерела формування ризикiв, механiзми ^'х поширення та наслiдки впливу), яю наразi
формуються як новi глобальш тренди, бiльшiсть з яких матиме позитивний довгостроковий характер для св^тово^' економiчноï системи, у т.ч. i для Украши. Серед ризикiв, що вщносяться до другое'
групи, слщ видшити: посилення глобально! конкуренци, нова хвиля технолопчних змш, загострення конкуренци у свт за людськиИ каттал, наростання еколопчно! кризи. Також з'явився ряд вщносно нових ризиюв, яю на першиИ план вивела пандем1я COVID-19. Зокрема, спалах пандеми COVID-19 та подальше введення протипандем1чних обмежень у всьому свт уповшьнило розвиток процейв глобал!заци свггово! економши, { на противагу !м на першиИ план виИшла м1ждержавна кооперащя та сшвробггництво на регюнальному р!вш
ПосилениИ пандем1ею COVID-19 акцент на розвиток цифрових технологш в умовах пандеми COVID-19 пщшмае питання безпеки та надшносп цього способу ведення б1знес-процейв в пор!внянш з бшьш традицшними способами. Основними ризиками цифров!заци б!знес-процейв е питання надшност 1Т-шфраструктури та юбербезпеки.
Таким чином, вщповщно до прогноз1в у наИближчш перспектив! першочергового значення набудуть наступи тренди:
- активниИ розвиток охорони здоров'я в контекст! еколопчносп та профшактики поширення в!русних та шших хвороб, у т.ч. здорового харчування, обов'язково! вакцинаци (для вироблення колективного ¿муштету, а не локал!заци таких проблем);
- глобальна цифров!защя - розвиток електронно! комерц!! та електронного надання послуг, у т.ч. банювських, медичних, транспортних та урядових послуг, збшьшення зон самообслуговування та застосування безконтактно! оплати, впровадження !нтелектуальних голосових систем ! чат-бот!в для взаемод!! з ктентами;
- розвиток лог!стики, зокрема, запровадження та удосконалення використання хмарних технологш для агрегування, штелектуально! обробки та контекстного представлення даних про продукти та процеси з виробничих лшш ! на всьому ланцюгу поставок продукци;
- реформування та розвиток освгги, яке супроводжуватиметься зм!ною парадигми та погляд!в на традиц!ИниИ осв!тн!И процес (можливе комбшування програм дистанц!Иного навчання, що даватиме змогу студентам здобувати освггу одночасно за дек!лькома спещальностями);
- вдосконалення державно! пол!тики у сфер! захисту навколишнього середовища
(зокрема, змши кл!мату, що передбачатиме швидку адаптацда до таких прояв!в змши ктмату, як повен!, посухи, руИнування берег!в ! тривал! пер!оди з аномальною спекою, м!н!м!зац!я негативного впливу на бюр!зномашття та максимальне змщнення Иого природно! основи, подолання тенденци деградац!! живо! компоненти довк!лля, еколопзащя сфер сусп!льно! д!яльност!, максимальне вщтворення первинного стану природних комплекс!в, виховання еколопчно осв!ченого громадянина та формування розумшня населенням фундаментально! рол! бюр!зномашття в життед!яльност! людини ! суспшьства, зниження обсяг!в в!дход!в).
Пропонуеться розробити сценари соц!ально-економ!чного розвитку суб'ект!в господарювання ! сценар!! !хньо! взаемод!! з зовшшшми економ!чними агентами (органи державно! влади, регюнальш органи влади, постачальники, споживач!, конкуренти, ф!нансов! !нститути, науково-дослщш установи, населення, де розташоване п!дприемство тощо) та внутр!шн!ми економ!чними агентами (к!нцев! бенеф!ц!арн! власники, менеджери, пращвники тощо) та навколишн!м середовищем (земельними, водними, л!совими, енергетичними тощо ресурсами) в межах реал!зацп юнуючих на п!дприемств! б!знес-процес!в, що розглянуп у робот! [18]. Пропонуеться розроблення сценарпв в залежност! в!д сценарпв переб!гу глобальних виклик!в та результата прогнозування основних макроеконом!чних показник!в, вщ р!вня соц!ально-економ!чного розвитку того чи шшого суб'екта господарювання, якиИ впливае на можливосп адаптуватися у тих чи шших зовшшшх кризових умовах (вщ сценар!!в для п!дприемств-ст!Иких лщер!в до сценар!!в для п!дприемств, як! знаходяться на меж! банкрутства), а також в залежност! вщ галуз!, оскшьки пандем!я вкраИ неоднозначно вплинула на суб'екти господарювання р!зних галузеИ, що демонструють дан! табл. 17, вщ розм!ру п!дприемства (м!кроп!дприемство, малиИ, середн!И, великиИ б!знес), оск!льки вщ цього також залежить як суб'екти реагують на виклики (рис. 1).
За даними опитування, проведеного Сп!лкою укра!нських пщприемщв, щодо в!дсотку зв!льнених прац!вник!в пщ час карантину, бачимо, що третина власниюв б!знесу (переважно м!кроп!дприемства),
заявили про падшня доходiв на 90-100% з 50% штату сшвробггниюв. початку карантину й фактичне звшьнення до
Таблиця 17
Початковi втрати сектору через жорстк заходи карантину, у вщсотках валовоТ доданот
вартосп
Джерело: складено авторами на основ! [19, 20].
Сектор Втрати, %
Сшьське господарство 10
Промисловють (за винятком виробництва та будiвництва) 40
Виробництво 40
Будiвництво 40
роздрiбна торгiвля, транспорт, проживання, обслуговування харчування 60
1нформацшна та телекомушкацшна галузь 10
Фiнансова та страхова дiяльнiсть 10
Ринок нерухомосп 20
Професiйна, науково-технiчна дiяльнiсть 30
Публiчне адмiнiстрування 10
Мистецтво, розваги, рекреащя та iнша пов'язана з цим дiяльнiсть 30
Власники малого та середнього бiзнесу повiдомили про зменшення доходiв на 25-50% порiвняно з докарантинним перiодом i звшьнили вiд 10 до 25% пращвниюв. Втрати прибуткiв великих пiдприемств становлять 10-25%, а скорочення штату - на 25% до кшця обмежувальних заходiв.
Серед перешкод, якi заважають розвитку бiзнесу пiд час карантину через ешдемда COVID-19) респонденти вказували наступш: рiзнi карантиннi обмеження для населення -65,6%; вщсутнють попиту - 44,8%; закриття (зниження активносп) сфер, вiд яких
залежить бiзнес, - 37,9%; неможливiсть працювати дистанцшно - 34,5%; закриття примiщень, торпвельних майданчикiв -27,6%; проблеми реалiзацiï товару - 24,1%; вiдсyтнiсть (зниження) сощальноИ комyнiкацiï мгж партнерами, тдлеглими тощо - 20,7% вiдсyтнiсть обиових коштiв - 17,2% транспортно-логiстичнi ускладнення - 10,3% неможливiсть обслуговувати кредити -3,4% карантиннi обмеження для дiяльностi - 3,4% безлад в краш - 3,4%.
35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%
60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
52%
21%
Ш' ■%
1
i%i%4%3%2%i%
Biдсоток падiння доxодiв з початку карантину Вщсоток звiльнениx працiвникiв
Вщсоток скорочення робочих мюць до кшця Вщсоток збережених пращвниюв у вщпустщ карантину за власниИ рахунок
Рисунок 1. Результати опитування суб'ектв господарювання щодо наслiдкiв
карантинних заходiв
Джерело: складено авторами на основ! [21].
Примггка. Серед опитаних: м1кроб1знес - до 10 сшвробггниюв у компанп та оборот до 5 млн грн;
малиИ б1знес - 10-100 сшвробггниюв та оборот 5-50 млн грн; середнш б1знес - 100-250 сшвробггниюв та оборот 50-100 млн грн; великиИ б1знес - вщ 250 сшвробггниюв та оборот вщ 100 млн грн.
А на питання «З якими проблемами ви зггкнулися? Що добре спрацювало? Чого бракувало?» представники суб'екта господарювання назвали наступш:
бракуе комушкацп м1ж владою та б1знесом;
бракуе шформацп щодо порядку подання документа, зразюв, консультацшних та роз'яснювальних рекомендацш;
бракуе фшансово! допомоги
та виплат [21].
Отже, враховуючи вищезазначене, при формуванш сценарпв взаемодп суб'екта господарювання в умовах глобальних виклиюв з метою пщвищення !х ефективносп необхщно враховувати багато фактор1в И умов зовшшнього, внутршнього середовищ пщприемства, а також Иого взаемоди з екосистемою, зокрема, враховувати:
сценарп перебиу { подальшого розвитку глобальних виклиюв;
сферу д!яльносп суб'екта (галуз1), (роздр1бна торпвля, промисловють, 1Т, сфера послуг тощо);
розм1р пщприемства (мшропщприемство, мале, середне або велике пщприемство);
регюнальну дислокащю та регюнальш вщмшносп (зокрема, пщ час вшни в 1раку, що забезпечував значну частку постачання нафти на свгговиИ ринок, щ постачання були припинеш, що призвело до зниження свггових поставок нафти, а отже, постраждали пщприемства, яю користуються нафтою, особливо т1, для яких нафта була одшею з основних вид1в сировини для здшснення операцшно! д1яльносп); або, наприклад, серед перешкод для ведення б1знесу б1знес Схщного регюну часпше визначае чинник «военш ди на Сход! Укра!ни» (30%), у тоИ час коли для б1знесмешв столиц! Укра!ни - це недосконала судова система, а для пщприемств Ивденного ! Сх!дного рег!ону бшьш актуальною е проблема високих комунальних тариф!в);
сощально-економ!чниИ ! ф!нансовиИ стан суб'екта п!д час глобальних виклиюв, оск!льки п!дприемство, яке мае бшьшиИ запас ф!нансово! м!цност! мае бшьше шанс!в для того щоб вижити п!д час р!зного роду глобальних потрясшь;
гнучюсть керiвництва, його здатнiсть до адаптацп та динамiчностi у вщповщь на виклики;
piBeHb налагодженостi взаемоди суб'екта господарювання з органами державно! влади та мюцевого самоврядування (державно-партнерськi вiдносини);
рiвень корпоративно! сощально! вiдповiдальностi пiдприемства, його бажання до ствпращ з працiвниками, громадськiстю,
Висновки i перспективи подальших дослiджень.
Таким чином, у статп виокремлено i розглянуто сценарi! розвитку пандемi! як одного з глобальних виклиюв сучасносп, сценарi! впливу пандемi! COVID-19 на рiзнi сфери суспiльного розвитку; сценарп ведення бiзнесу в умовах пандеми. Проаналiзовано сценарi! розвитку пандемi!, а також сценарп впливу пандеми, яю були зроблеш рiзними органiзацiями ще на початку пандемi! й !х реальне здiйснення, тобто порiвняно з тими
DANICH VITALIY1*, TATAR MARYNA2
до збереження екосистеми, п!дтримки здоров'я сшвробггникам, благод!Иност!;
лояльн!сть сп!вроб!тник!в, що передбачае розумшня наявност! глобального виклику та дов!ри до п!дприемства, розумшня необхщносп працювати в умовах зниження зароб!тно! плати, тривалого незб!льшення заробггно! плати за умови не звшьнення прац!вник!в, що сприяе збереженню кадрового складу пращвниюв тощо.
чи шшими соц!ально-економ!чними фактичними показниками, як! виправдалися, що дозволяе визначити в!ропдшсть реал!зацн сценар!!в. Запропоновано фактори И умови, що потр!бно враховувати про формуванш сценар!!в соц!ально-економ!чного розвитку суб'ект!в господарювання, И визначено стратег!! для кожного сценарда. Формування сценар!!в ! вщповщних стратег!И дозволить оновити б!знес в довгостроковш перспектив! п!сля кризи, викликано! таким глобальним викликом як пандем!я COVID-19, при збереженн! контролю за поточною ситуащею, враховуючи вимоги швидкого реагування.
1*Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economic Cybernetics and Applied Economics, Head of the Department of Mathematical Methods in Economics, V.N. Karazin Kharkiv National University, ORCID ID: 0000-0001-6147-2309, e-mail: danichvitaly@gmail.com
2 PhD in Economics, Associate professor of the Finance, Accounting and Taxation Department, National Aerospase University «Kharkiv Aviation Institute», ORCID ID: 0000-0002-1111-7103, e-mail: marina.sergeevna.tatar@gmail.com
SCENARIOS OF BUSINESS ENTITIES SOCIO-ECONOMIC INTERACTION IN THE CONTEXT OF GLOBAL CHALLENGES
Abstract. The coronavirus pandemic has become one of the greatest global challenges of our time, posing a significant threat to socio-political processes and requiring both government institutions and businesses to find ways to respond quickly and effectively. In the context of global challenges, the issue of forming scenarios of socioeconomic interaction of business entities, research on changes in these scenarios due to the acceleration of digitalization and robotization of business and the transition to a remote format of work is especially relevant. The aim of the article is formation scenarios of business entities socio-economic interaction in the context of global challenges. The following methods were used to achieve the goal: abstract and logical, synergetic, statistical, comparative, horizontal, vertical, tabular, graphic, scenario methods. Results. The article defines the concept of scenario and scenario approach. It is noted that the scenarios for the development of the pandemic itself as a biological global challenge should be distinguished; scenarios of the impact of the COVID-19 pandemic on various spheres of social development; scenarios of doing business in a pandemic. Characteristics that can determine pandemic scenarios are considered. The pandemic impact scenarios provided by various international and national organizations and bodies and the change of these scenarios over time are analyzed. The forecast of GDP provided by different organizations is presented and in order to analyze the actual implementation of the forecast, a comparison of forecast values and real values of GDP, which was in 2020 and 2021 in fact. Macro indicators of economic and social development of Ukraine according to the main and alternative scenarios are analyzed. In developing scenarios of socio-economic cooperation in order to increase their effectiveness, it is proposed to take into account environmental factors (ecosystems), external and internal environments of the enterprise, in particular, take into
account the scope of activities, size of the enterprise, regional location and regional differences, financial condition of entities during global challenges, flexibility of management, its ability to adapt and dynamism in response to challenges, the level of interaction of the business entity with public authorities and local governments (public-partnership relations), the level of corporate social responsibility, the desire to cooperate with employees, the public, to preserve the ecosystem, maintain employee health, charity, employee loyalty, etc. The practical significance of the research lies in the possibility of establishing effective interaction between business entities in the implementation of different scenarios in the context of global challenges. The development of scenarios and relevant strategies will make possible to renew the business in the long run after the crisis caused by such a global challenge as the COVID-19 pandemic, while maintaining control over the current situation, taking into account the requirements of rapid response. As part of further research, it is planned to develop scenarios for business entities socio-economic development and scenarios for their interaction within the implementation of existing business processes at the enterprise.
Keywords: global challenges; forecasting, socio-economic interaction; business entities; scenarios
REFERENCES
1. Boiarynova K. O., Derhachova V. V., Kravchenko M. O., Kopishynska K. O. (2020) Analiz prohnoziv vplyvu pandemii koronavirusu na ekonomiku Ukrainy ta susidnikh krain [Analysis of forecasts of the impact of the Coronavirus pandemic on the economy of Ukraine and neighboring countries]. Business Inform, no. 7, pp. 6-15.
2. Shandova N. V., Voskresenska O.Ie., Miroshnyk O.Iu. (2020) Zastosuvannia stsenarnoho pidkhodu v doslidzhenni biznes-seredovyshcha pidpryiemstv [Application of the scenario approach in the study of the business environment of enterprises]. Financial and credit activities: Problems of theory and practice, no. 2(33), pp. 376-385.
3. Ringland G. (1998) Scenario planning, managing for the future. Chichester, UK: John Wiley & Sons, 407 p. (in English).
4. Fink A. R. (2013). Strategic Foresight. With Alternative Scenarios to new Strategies, Business Models and Innovative Products. CCEC Workshop «Technology-driven Change» Ruhr-Universität Bochum, Institut für Unternehmensführung, Bochum, 20 June (in English).
5. Mietzner D., Reger G. Advantages and disadvantages of scenario approaches for strategic foresight. International Journal of Technology Intelligence and Planning. 2005. № 1 (2). P. 220-239 (in English).
6. Center for Disease Control and Prevention. Available at: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/planning-scenarios.html#table-1 (accessed: 02.03.2022).
7. Tatar M. S. (2020) Identyfikatsiia ta klasyfikatsiia hlobalnykh vyklykiv [Identification and classification of global challenges]. Chasopys of Economic Reforms. 2020. № 3 (39). S. 36-44.
8. OECD Economic Outlook. Volume 2020. Issue 1: Preliminary version. 2020. №. 107. OECD Publishing, Paris. Available at: https://doi.org/10.1787/0d1d1e2e-en (accessed: 02.03.2022).
9. Methodology for the wto trade forecast of April 8, 2020. Available at: https://www.wto.org/english/news_e/ pres20_e/methodpr855_e.pdf (accessed: 02.03.2022).
10. Kennedy S., Jamrisko M. V, L or 'Nike Swoosh'? Econo-o mists Debate Shape of Global Recovery. Bloomberg. 02.04.2020. Available at: https ://www.bloomberg. com/news/articles/2020-04-02/economists-debate-shape-of-a-global-recovery-after-coronavirus (accessed: 02.03.2022).
11. Makroprohnoz po ekonomyke Ukrainy na 2020-23 hody. Capital Times [Macro forecast for the Ukrainian economy for 2020-23.]. Available at: https://www.capital-times. com/insights/macro-forecast-2020 (accessed: 02.03.2022).
12. Konsensus-prohnoz: «Vplyv COVID-19 na ekonomiku i suspilstvo» [Consensus forecast: "The impact of COVID-19 on the economy and society"]. Available at: https://www.unicef.org/ukraine/documents/consensus-forecast (accessed: 02.03.2022).
13. Ukrainska pryzma. Rada zovnishnoi polityky [Ukrainian prism. Foreign Policy Council]. Available at: http://prismua.org/rends2021_covid-19/ (accessed: 02.03.2022).
14. Ofitsiinyi veb-sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Official website of the State Statistics Service of Ukraine]. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (accessed: 02.03.2022).
15. Ukrainskyi instytut maibutnoho. Prohnoz rozvytku svitovoi ekonomiky do 2030 roku [Ukrainian Institute of the Future. Forecast of the world economy until 2030]. Available at: https://strategy.uifuture.org/prognoz-rozvitku-sv%D1%96tovoi-ekonom%D1%96ki-do-2030e.html (accessed: 02.03.2022).
16. Kompleksnyi paket zahalnoderzhavnykh antykryzovykh zakhodiv podolannia naslidkiv pandemii ta stvorennia peredumov do staloho sotsialno-ekonomichnoho zrostannia [A complex package of national anti-crisis measures to overcome the effects of the pandemic and create the conditions for sustainable socio-economic growth]. Available at: https://ndc-ipr. org/media/posts/presentations/C0VID_%D0%90%D0%BD%D 1%82%D0%B8%D0%BA%D 1%80%D0%B 8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_Id1cW Ob.pdf (accessed: 02.03.2022).
17. Prohnoz ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy 2022-2024 roky, skhvalenoho postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 31.05.2021 № 586 [Forecast of economic and social development of Ukraine 2022-2024, approved by the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from 31.05.2021 № 586]. Available at: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=77059300-efc0-4c61-8a67-3974e0cd27a5&title=PrognozEkonomichnogoISotsialnogoRozvitkuUkraini (accessed: 02.03.2022).
18. Tatar M. S. (2021) Protsesna sotsialno-ekonomichna vzaiemodiia subiektiv hospodariuvannia v umovakh hlobalnykh vyklykiv [Process socio-economic interaction of business entities in the context of global challenges.]. Business Inform, no. 10, pp. 165-176.
19. European Central Bank. Available at: https://www.ecb.europa.eu/pub/economic-bulletin/focus/2020/html/ecb.ebbox202003_01~767f86ae95.en.html (accessed: 02.03.2022).
20. International Labor Organization. Available at: https://www.ilo.org/global/topics/coronavirus/sectoral/lang--en/index.htm (accessed: 02.03.2022).
21. Ofitsiinyi veb-sait Spilky ukrainskykh pidpryiemtsiv [Official website of the Union of Ukrainian Entrepreneurs]. Available at: http://sup.org.ua/uk (accessed: 02.03.2022).
CraTTa Hagium^a go pegaKuii': 19.06.2022
Received: 2022.06.19
