ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 005.931.11

ДАН1Ч В.М. 1*, ТАТАР М.С.2*

1*д.е.н., професор, професор кафедри eK0H0Mi4H0i' кибернетики та прикладно! eKOHOMiKH, завiдуючий кафедрою математичних методiв в економщ, Харк1вський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Каразiна, email: danichvitaly@gmail.com, ORCID ID: 0000-0001-6147-2309

2*к.е.н., доцент, доцент кафедри фшанав, облiку i оподаткування, Нацiональний аерокосмiчний унiверситет iM. М. £. Жуковського «Харшвський авiацiйний шститут», e-mail: marina.sergeevna.tatar@gmail.com, ORCID ID: 0000-0002-1111-7103

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТ1ЙКО1 ВЗАСМОДП УЧАСНИК1В 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИК1В

В умовах глобальних виклишв особливо актуалiзуeться проблематика дослiдження взаемодп в iнновацiйних процесах, оскiльки саме шновацп вiдiграють важливу роль в боротьбi з рiзними видами виклишв сучасносп. В свою чергу глобальш виклики та криза е поштовхом до iнновацiйних змiн та зрушень, iнновацii е протилежнiстю кризи, осшльки саме iнновацiйний прорив сприяе виходу з кризового стану. Метою статп е аналiз взаемодii' учасникiв шновацшного процесу, визначення !х дiй на рiзних стадiях iнновацiйного процесу, бар'ерiв до формування стабiльних соцiально-економiчних зв'язшв та показникiв, що визначають ефектившсть тако! взаемодii. Для досягання мети використано так методи: абстракгно-логiчний, системно-синергетичний, статистичний, порiвняльний, горизонтальний, вертикальний, табличний та графiчний методи воображения iнформацii. Результата. У статтi визначено види взаемодii, проаналiзовано поняття шновацшно! дифузп та дiй рiзних суб'екпв для ii здiйснення, проаналiзовано соцiально-економiчну взаемодiю учасникiв iнновацiйного процесу, визначено !х дii на рiзних стадиях iнновацiйного процесу, бар'ери до формування стабшьних соцiально-економiчних зв'язкiв та показнишв, що визначають ефективнiсть тако1' взаемодп. Проаналiзовано кiбернетичну, матричну й структурну моделi iнновацiйного процесу. Встановлено, що на швидшсть поширення iнновацiй мають великий вплив iнновацiйна полiтика держави, юнування адекватно].' iнформацiйноi бази, механiзмiв функцiонування науки та ii взаемодп з виробництвом, форми прийняття законодавчих ршень з питань нововведень, способiв передавання iнформацii, механiзмiв. Практична значимкть дослiджения полягае в можливостi налагодження ефективноi взаемодii' мiж учасниками шновацшного процесу шляхом дослщження середовищ, де здшснюеться дифузiя iнновацiй (вiдповiдних сайпв, соцiальних мереж, НДЧ та методичних вiддiлiв вищих навчальних закладiв, науково-дослшних iнститутiв тощо), аналiзу бар'ерiв до формування стабшьних взаемозв'язшв мiж учасниками шновацшних проектiв та iснуючих моделей шновацшного процесу. У межах подальших дослщжень плануеться удосконалити систему показнишв, що визначають ефектившсть взаемодп тд час шновацшних процеав, визначити найбшьш ключовi з них, побудувати структурну модель забезпечення стабiльноi соцiально-економiчноi взаемодп у шновацшнш дифузнiй мережi.

Ключовi слова: взаемодгя; глобальнi виклики; дифузгя; iнновацiйний процес; суб'екти господарювання; учасники

Постановка проблеми

Глобальш виклики сучасносп можуть призводити як до позитивних 3MÍH, так i до криз та мегакриз, однак зазвичай на практищ спостертаеться симбюз позитивно-негативних змiн. На прикладi пандемп короновiрусу як одного з глобальних виклиюв сучасностi, вщбувся як прорив в iнновацiйнiй дiяльностi, оскiльки саме iнновацiï вiдiграли важливу роль в боротьбi з короновiрусною iнфекцiею, починаючи з розшифровки вiрусу, розробки

вакцин, методiв лiкування i дiагностики та закiнчуючи розробкою i реалiзацiею антикризових заходiв пiдтримки найбшьш постраждалих галузей економiки. Глобальний пошук рiшень для зупинки COVID-19, з одного боку, сприяв зростанню мшьярдних iнвестицiй в розвиток та дифузда iнновацiй, безпрецедентним чином розширив мiжнародне спiвробiтництво в цiй сферi, змщнив авторитет науки й необхiдностi шновацш в суспiльнiй свiдомостi, з шшого - виявився своерiдним краш-тестом науково-техшчних, iнновацiйних

полггик як нацюнального, так i мiжнародного piBHH. Тому переоцшювання цiнностей у зв'язку з глобальними викликами, формування, активне запровадження нових шаблошв, паттершв поведшки юридичних та фiзичних ошб, в цiлому - соцiально-економiчного загалу, повинно стати базисом шновацшно! системи нового типу. Вщповщш трансформаций ефективна взаeмодiя всiх учасникiв iнновацiйного процесу повиннi бути забезпеченi iнформацiйною, оргашзацшною й економiчною пiдтримкою з боку державних i мiсцевих органiв влади, яю, в свою чергу, також повинш зазнати трансформацiйних змiн. Це дозволить отримати синергетичний ефект вщ тако! взаемоди й вiд шновацшно! дiяльностi загалом.

Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй

Значну увагу дослщженню рiзних аспектiв iнновацiйних процесiв та взаемоди мiж !х учасниками придшяють Андросова О.Ф. [1], Багрова, 1.В., Черевко, О.Л. [2], Василенко В.О. [3], Ковальов Г.Д. [4], Люовська Л.С. [5], Мельник 1.Ю., Бояринова К.О. [6], Микитюк П. П., Сешв Б.Г. [7], Шукшунов В.е. [8], Юринець З. В. [9]. Мельник 1.Ю. та Бояриновою К.О. розглянуто сутшсть та змiст реалiзацi! iнновацiйного процесу, його моделi та проблеми реалiзацi! на пiдприемствах [6]. Люовською Л.С дослiджено проблему термшолопчного обгрунтування системи взаемоди у шновацшних процесах через визначення категорiй «система», «зв'язки», «взаемодiя», «економiчна взаемодiя», «взаемодiя у iнновацiйних процесах», доведено, що взаемодiя як наукова категорiя е предметом дослщжень рiзних галузей. Диференщащя розумiння взаемоди пов'язана зi специфшою вiдносин, процесiв та явищ, як вона описуе, та складом и учасникiв. Автор сформувала групування вцщв взаемодiй за певними ознаками, що дае змогу визначити мiсце та значення економiчних взаемодiй у нацiональнiй економщ. Виокремлено особливу роль спорiднених форм взаемодш, якi розташованi на перетиш кiлькох ознак. За результатами поведених дослщжень автор надае власне трактування поняття «взаемодiя у iнновацiйних процесах» та актуалiзуе ll сучаснi форми прояву у вщкритих моделях шновацшного процесу [5]. Юринець З.В. проведено щентифшащю та дiагностику перешкод шновацшному розвитку суб'ектiв

господарювання, явищ, подш i ситуацiй, що уможливлюють появу перешкод в шновацшнш дiяльностi; окреслено процес створення шдсистеми управлiння усуненням перешкод шновацшному розвитку суб'ектами

господарювання, визначено науковь методологiчнi основи формування та вибору шновацшно! стратеги суб'екпв

господарювання, розроблено економшо-математичнi засоби ухвалення управлiнських рiшень щодо вибору оптимально! стратеги виробництва шновацшно! продукци суб'ектами господарювання [9].

В роботах [10-15] розглянун масовi лавиноподiбнi процеси в сощально-економiчних системах, побудоваш моделi динамiки валютних панiк, визначеш патерни поведiнки суб'ектiв господарювання в умовах дезштеграцшних процесiв. Розробленi методи й отримаш моделi поведiнки суб'екпв можуть бути використанi при визначенш моделей динамiки iнновацiйних процесiв, формуванш i розповсюдженнi ефективних iнновацiйних поведшкових шаблонiв.

Попри високу зацiкавленiсть науковщв рiзними аспектами тематики iнновацiйних ироцешв як на макроекономiчному рiвнi, так i на рiвнi окремих суб'екпв господарювання, недостатньо проаналiзовано формування зв'язюв мiж учасниками iнновацiйного процесу, перешкоди, якi можуть iснувати на шляху до формування стабшьних сощально-економiчних зв'язкiв в умовах глобальних виклиюв та чинники успiшно! взаемодi! для досягнення соцiально-економiчного ефекту вiд шновацшно! дiяльностi. Також виникае необхiднiсть вщокремлення показникiв, якi визначають ефективнiсть взаемоди тд час здiйснення iнновацiйних процешв в умовах глобальних викликiв.

Формулювання щлей статтi

З огляду на це метою статп е аналiз взаемодi! учасникiв iнновацiйного процесу, визначення !х дiй на рiзних стащях iнновацiйного процесу, бар'ерiв до формування стабшьних соцiально-економiчних зв'язкiв та показниюв, що визначають ефективнiсть тако! взаемоди.

Виклад основного матерiалу

Взаемодiя юнуе у рiзних галузях науки, спшкування та пiзнання навколишнього свiту, у зв'язку з чим виникае необхщнють розглядати

взаемодда в багатоаспектному ракурса Поняття Основш види взаемоди наведено на рис. 1. взаемодп розглянуто в попереднш робой авторiв [16].

Рисунок 1. Види взаемодш

Джерело: удосконалено авторами на nidcmaei [5]

В умовах глобальних виклиюв особливо актуалiзуеться взаемодiя в iнновацiйних процесах, оскiльки саме шновацп вiдiграють важливу роль в боротьбi з рiзними видами виклиюв сучасностi, iдентифiкацiя та класифiкацiя яких здшснена в роботi [17]. Саме

шновацп необхщш не тiльки для боротьби з пандемiею, а й для боротьби з шшими глобальними викликами, в першу чергу, зi змшою клiмату, втратою бiологiчноï рiзноманiтностi, кризою нестачi води, вiйськовими агрешями, кiбератаками,

шахрайством та крадiжкою даних, «молодшням» небезпечних для життя хвороб тощо з метою переходу до бшьш сталого iнновацiйного майбутнього й пришвидшення штеграци до европейського простору.

Взаемодiя у шновацшних процесах належить до об'екпв дослщження соцiальних наук, до тдвиду економiчно! взаемодi! й передбачае налагодження вiдносин мiж окремими суб'ектами або групами суб'екпв, кожен з яких може бути охарактеризований як вiдокремлений учасник зi сво!ми цiнностями, менталiтетом, потребами, культурою спшкування та здатнютю до вщкритосн, та можливостями й бажанням взаемодiяти у командi iнших учасникiв. Також дослщження взаемоди тд час реалiзацi! iнновацiйних проектiв передбачае визначення зв'язюв в системi «людина-технiка», що потребуе додаткового дослщження в техшчних та природничих науках.

Доцшьною е розробка таких шновацш, якi поступово можуть бути впроваджеш та отримати свое визнання в результат едностi взаемопов'язаних iнститутiв, груп, органiзацiй, спiльнот, яю, взаемодiючи, забезпечують матерiальнi та нематерiальнi потреби та iнтереси людей [18], тобто в сощальних системах. Даний процес мае назву шновацшна дифузiя.

Поняття «дифузiя» вперше запропонував американський соцюлог Еверетт Роджерс. В сво!й працi вiн сформулював визначення, яке отримало свою подальшу життездатнiсть серед шших вчених-економiстiв: «дифузiя - це комушкацшний процес, за допомогою якого шновацш передаеться через певнi канали протягом визначеного часу мiж учасниками сощально! системи» [19]. На нашу думку, не досить зрозумшо, як канали маються на увазi, який перюд часу потрiбно брати за основу, як учасники i на яких умовах взаемоддать мiж собою. Одне очевидно, що теорiя Е. Роджерса мае за мету знайти пояснення спроможносн нових щей та технологш поширюватися в рiзнi культури.

Дифузiя використовуеться в рiзних значеннях: 1) виявлення, розшяння, поширення; роздроблення; 2) змшення двох рiдин, не дивлячись на рiзну питому вагу кожнш з них; 3) дифузiя свггла. Дифузiя в хiмi! (вiд лат. ^Ашю - поширення, розтiкання) - взаемне проникнення дотичних речовин один в одного унаслщок теплового руху часток речовини.

Дифузiя вiдбуваeться у напрямi падiння концентрацiï речовини i веде до piBHOMipHoro poзпoдiлу речовини за bcîm займаним ним обсягом (до виpiвнювання хiмiчнoгo пoтенцiалу речовини). Дифузiя в фiзицi - (лат. diffusio — поширення, poзтiкання, poзсiювання, взаeмoдiя) — процес взаемного проникнення молекул або атoмiв oднiеï речовини пом1ж молекул або атoмiв iншoï, що зазвичай приводить до виpiвнювання ïx кoнцентpацiй у всьому займаному o6^i [20].

Наpазi дифузiя iннoвацiй е досить розповсюдженим явищем та заслуговуе на увагу як вiтчизняниx, так i закордонних вчених. Так, автор Проровський А.Г. [21] пропонуе розмежувати поняття «розповсюдження шновацш» i «дифузiя шновацш» та ототожнювати визначення «дифузiя шновацш» та «трансфер технологш». Так, тд розповсюдженням iннoвацiй вiн розуше «iнфopмацiйний процес, форма i швидкють якого залежать вiд пoтужнoстi комушкацшних каналiв, особливостей сприйняття iнфopмацiï господарюючими суб'ектами, ïx здiбнoстей до практичного використання ще1" iнфopмацiï» [21]. На нашу думку, форма i швидкють процесу, що здшснюеться, обов'язково повинш вщбуватися в регламентованому правовому пол^ тобто виконуватися у вщповщносн до Закошв краши або краш розповсюдження шновацш Дифузiя iннoвацiï на думку Проровського А.Г. - це «процес, за допомогою якого нововведення передаеться по комушкацшних каналах мiж членами сощально1' системи в чаш... Тобто, це поширення вже одного разу освоено1' i використано1' шноваци в нових умовах або мюцях вживання. Трансфер технологш е не що шше, як дифузiя iннoвацiï. Мiжнаpoдний трансфер технологш - дифузiя iннoвацiï, коли виробник i споживач шноваци знаходяться в piзниx крашах» [21]. 1з даного визначення стае зрозумшим, що для усшшного впровадження iннoвацiя повинна бути хоча б одноразово випробувана у конкретного суб'екта пщприемницько1' дiяльнoстi, який сво1'м позитивним дoсвiдoм використання шноваци здатний ïï передати iншoму користувачу на комерцшнш oснoвi.

Майже аналопчне трактування дифузiï надае вчений Сунгуров А.Ю. Дифузiя е «важливою частиною iннoвацiйнoгo процесу. Це поширення вже одного разу освоено1' i використано!' iннoвацiï в нових умовах або

мюцях застосування. В результат дифузп зростае число як виробниюв, так i споживачiв, i змiнюються !х яюсш характеристики. Безперервнiсть новiтнiх процесiв визначають швидкiсть i межi дифузп шновацш в ринковiй економщЬ> [22]. Вщмггною особливiстю цього визначення е видшення результату дифузп i 11 впливу на яюсш характеристики суб'екпв шдприемницько! дiяльностi.

Отже, дифузiя - це процес передачi нововведення по комушкацшним каналам мiж членами сощально! системи в чаш. Нововведеннями можуть виступати ще!, технологи тощо, якi е новими для суб'екта господарювання. Це означае, що дифузiя шновацп - це розповсюдження вже одного разу освоено! й впроваджено! шновацп у нових умовах.

Таким чином, тд дифузiею iнновацiй будемо розумiти комунiкацiйний процес, за допомогою якого нововведення, що вже знайшли свое позитивне опробування у одного суб'екта шдприемницько! дiяльностi, передаеться на комерцшнш основi протягом певного перюду для освоення iншим суб'ектам або шшим учасникам соцiально! системи, що ддать в iнших умовах або мюцях. Тобто, дифузда як процес характеризують чотири взаемопов'язаних елемента:

1) сутшсть нововведення - щея, практична дiяльнiсть або об'ект, який сприймаеться як щось нове шдивщуумом або iншою одиницею адаптацi!;

2) засоби комушкацп - засоби передачi повiдомлень вiд одного iндивiдуума шшому;

3) час впровадження - вщносна швидкiсть, iз якою iнновацiя адаптуеться членами сощально! системи;

4) учасники соцiально! системи - безлiч взаемопов'язаних одиниць, як займаються спiльним виршенням проблем для досягнення спiльно! мети.

Результати синергетичного ефекту, що можуть бути отримаш за допомогою зазначених елеменпв, спроможш визначити тiльки реальш споживачi iнновацi!: пiдприемства як користувачi ново! для них технологi! або перешчш покупцi ново! для них продукцн. Процес визнання iнновацi! - це адаптащя iнновацi!. Знаходження оптимальних сшввщношень та взаемозв'язкiв мiж елементами дифузп е мистецтвом моделювання процесу ухвалення ршень.

Слiд вiдрiзняти поняття дифузi!, враховуючи

результат вiд !! впровадження: комерцiйний або некомерцiйний. Якщо мова йде про отримання прибутку, то очевидно, що iнновацiйна дифузiя е механiзмом розвитку технологiчно! системи, що базуеться на перейнятп розроблених та одноразово випробуваних шновацш в окремих галузях виробництва шшими.

У випадку вщсутносп комерцiалiзовано! складово! необхщно використовувати термiн «дифузiя науково-технiчних знань» як фундаментальне знання. Використовуеться у разi неможливостi отримання прибутку. Може бути об'ектом промислового шпигунства або об'ектом мiжнародного наукового обмшу у рамках рiзних наукових шкш.

На сьогоднiшнiй день в умовах глобальних викликiв забезпечення стiйко! взаемоди учасниюв iнновацiйного процесу е досить важливими, адже вщ швидкостi та обсяпв поширення результатiв iнновацiйно! дiяльностi залежить ефективнiсть функцiонування суб'ектiв господарювання.

Усшшнють дифузi! iнновацiй залежить вщ технiчних та вартiсних властивостей самого нововведення, зокрема наявносп конкуруючих технологш чи продуктiв, вартiсть порiвняно з альтернативами, доступнють, зрозумiлiсть та простота у використанш, сумiснiсть; потенцiалу акцептора шновацш, тобто його здатносп сприймати шновацп та провадити шновацшну дiяльнiсть, iнновацiйна активнiсть; наявнiсть розвинуто! мережi контактiв мiж учасниками iнновацiйного процесу;

абсорбцшна здатнiсть територi! («здiбнiсть розшзнавати цiннiсть ново! зовнiшньо! iнформацi!, засвоювати !! та використовувати для комерцшних цiлей, що в комплексi характеризуе здатнють кра!ни до запозичення технологш»). Також усшшний розвиток iнновацiйних процешв на стадi! дифузi! iнновацiй в значнш мiрi залежить вiд шформацшно! забезпеченостi. Вiдповiдальнiсть за це повинш взяти на себе органи управлшня та науковi органiзацi! - творщ iнновацiй. Вони прямо i безпосередньо защкавлеш в оперативному iнформуваннi рiзних суб'ектiв про створенi i створюваш iнновацiях.

Iнновацiя - це щось нове, що впроваджуеться й розповсюджуеться. Процес проникнення iнновацiй залежить вщ сприйняття рiзними суб'ектами нововведень. Можливi рiзнi варiанти розповсюдження: - вшьних характер розповсюдження, коли дiе механiзм наслiдування, механiзм зараження,

коли суб'ект дивиться на шших й котюе !х поведшку;

- цшеспрямований характер розповсюдження, коли дiе мехашзм навшвання й умовляння реципiента шдуктором.

У сво!й теорi! дифузi! шновацш Еверетт Роджерс розробив графш прийняття iнновацiй членами суспiльства як криву нормального розподшу, роздiлену на п'ять сегменпв, дав назву й приблизну оцшку кожному сегменту, а також охарактеризував споживачiв кожно! групи. Е. Роджерс визначив п'ять категорш споживачiв, розподiл мiж якими е наступним: 2,5 % припадае на новаторiв; 13,5 % забезпечують раннi послщовники;

найчисленнiшi категорi! (по 34 %) становлять категори споживачiв "рання бшьшють" i мпiзня бiльшiстьм, 16 % припадае на консерваторiв або вщстаючих [24].

Новатори - це и хто здатнi на ризик, вщкрип всьому новому iндивiди. Такi суб'екти схильш самоорганiзовуватися, легко встановлюючи зв'язок один з одним, незважаючи на географiчнi вiдстанi.

Раннi послiдовники - це джерело шформаци про нововведення. Особи, що належать до ще! категори, користуються авторитетом у шших члешв спшьноти через свою усшшнють i готовностi прийняття iнновацiй.

Рання бшьшють — категорiя людей, яю не бажають брати новi ще! або технологi! першими. Ранне бшьшють вважае за краще спочатку обдумати все "за" i "проти", що займае багато часу, а поим приймати шновацш. Дана категорiя виконуе важливу функцш легалiзацi! нововведення,

демонструючи реши частини спшьноти, що шноващя корисна i !! прийняття бажано.

Изня бiльшiсть - скептично i недовiрливо ставляться до переваг нововведення. Вони не роблять нiяких дiй i вичiкують до тих пiр, поки бшьша частина спiльноти не випробуе i не прийме iнновацiю. Iнодi мотивуючим фактором для пiзнього бшьшосп служить тиск соцiально! групи. В шших випадках прийняття шноваци обумовлюеться економiчною необхщнютю.

Вiдстаючi (консерватори) - члени сощуму, прив'язанi до минулого, до традицш i дуже неохоче приймають що-небудь нове. Вони вважають за краще спiлкуватися з людьми того ж складу розуму. На той час, коли вiдстаючi приймають шновацш, суспшьство може шти так далеко вперед, що "шноващя" вже застарiе.

Спостерiгачi стверджують, що в процес

ознайомлення з iнновацiею сам шдивщ вiдiграе вiдносно пасивну роль. Людина часпше не шукае !! цiлеспрямовано, як правило, вона випадково дiзнаеться про iнновацiю. Дж. Коулмен i його колеги зробили висновок, що початкове шформування про шновацш, на прикладi нових лiкiв, вщбулося головним чином через канали комушкаци i повiдомлення - як от продавщв або реклами в медичних журналах, до чого лiкарi свщомо не прагнули. Проте на шзшших етапах приймання рiшення щодо шноваци лiкарi ставали активними шукачами шформаци, як правило, розпитуючи сво!х колег у комушкацшних мережах [25].

Iншi люди можуть дiзнаватися про шновацш, роблячи певш кроки, тож !хне ознайомлення - це не пасивна дiяльнiсть. Адже схильностi iндивiда впливають на його поведшку стосовно поширення шформаци про шновацш i на ймовiрний ефект вщ тако! шформаци. Вс люди схильнi сприймати и iде!, якi спiвзвучнi з !хшми iнтересами, потребами i поглядами.

Е. Гессшджер доводив, що люди не часто вщкриваються на зустрiч новому, якщо самi спочатку не вiдчувають потребу в шноваци. I навггь, якщо людина вщкрита новим вiянням, ця вiдкритiсть ще нiчого не дасть, якщо людина не бачить, що шноващя вщповщае !! потребам, поглядам i переконанням [26].

Потреба в певних шноващях, якi пов'язаш з життям та здоров'ям людини, мабуть, сто!ть на першому мiсцi. Але в багатьох шших випадках шноващя може створити потребу. Як правило, така послщовнють подш характерна для споживачiв шновацш, наприклад моди або електрошки. Ми дiзнаемося про продукт широкого вжитку, вш нас приваблюе дизайном або функцюналом, а тодi ми вже вважаемо, що нам без нього не обштися.

Взаемодiя при цьому може бути безпосередньою, так i каталггичною, тобто через третх осiб, а також через ЗМ1, соцiальнi мережi тощо.

1нтернет, подiбно до ЗМ1, дае змогу однш людинi вступати в одностороннiй зв'язок з великою аудиторiею. В свою чергу, електронна пошта бшьше схожа на мiжособистiсне спiлкування, бо вона мае шдивщуальний характер.

Дифузiя через 1нтернет надзвичайно прискорюе процес впровадження шновацш 1нтернет прискорюе процеси поширення шновацш, про що школи можуть свщчити

1нтернет^руси, яю за день-два здатш обшти земну кулю [27].

Згщно Statista.com, найпопуляршша соцмережа у свт - Facebook, який наразi налiчуе майже 2,5 мiльярда активних користувач1в на мюяць. Додаток для обмшу

фотографiями Instagram - 1 мшьярд. Найпопулярнiшi соцiальнi мережi в свт за кшьюстю активних користувачiв (в мшьйонах) наведено на рис. 2.

Рисунок 2. Найпопулярнiшi сощальш мережi в cbítí за кшькктю активних користувачiв

станом на квггень 2020 року

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [28]

Згщно Statista.com найбшьш популярною сощальною мережею в Украш був Facebook, яким регулярно користуються 44 вiдсотки учасникiв опитування. Instagram пошв друге мiсце з часткою 18 вiдсоткiв, а 13% респондента взагалi не користувалися сощальними мережами.

Проведене соцiальне опитування з охватом 19 мiльйонноï аудиторiï дозволило отримати вщповщь на питання «Якими соцiальними мережами Ви регулярно користуетеся?», результати якого наведено на рис. 3.

45% 40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

;/44%

18%

4ЯР WW

О .-у м>

У J v/ /

sf # СГ

■/ ,/ ✓ f 4 V ¿v &

7

/ /

/

Рисунок 3. Вщповщь на питання «Якими сощальними мережами Ви регулярно користуетеся?»

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [28]

Слщ зауважити, що для реклами шновацшних продукпв можливо використання сощальних мереж на кшталт Facebook, однак для пошуку iнвестopiв бiльш дoцiльнo застосування цшьових платформ, зокрема Kickstarter [29], GoFundMe [30], Indiegogo [31], Habr [32], Reddit [33], що безпосередньо передбачеш для пошуку фiнансування та pеалiзацiï наукових, творчих пpoектiв, а також цшьових каналiв з поширення шновацш в Telegram.

Також, слщ зауважити, що люди по^зному сприймають шформацда та пiддаються ïï впливу. Ефективнють дифузiï iннoвацiй багато в чому залежить вщ того, наскшьки пiдpoздiли пiдпpиемства гoтoвi до прийняття шноваци. Також проблема дифузи шновацш на пщприемсга пов'язана з формуванням дoвipчиx вiднoсин мiж спiвpoбiтниками, яю за своею суттю е сощальним меxанiзмoм даного процесу.

Масштаб поширення шноваци (ïï дифузи) залежить вщ ïï виду, затребуваносп у спoживачiв. Швидкють адаптаци до iннoвацiй впливае на розвиток пщприемства i ïx конкурентоспроможнють [34].

Дифузiя iннoвацiй мае ряд негативних аспектiв:

- - повшьна дифузiя сприяе згортанню виробництва новаци, створюе загрозу вiдмoви вiд упровадження, тому що попит на шноваци досить рухливий, оскшьки на його величину i динамшу впливають фактори екoнoмiчнoгo, сoцiальнoгo i теxнoлoгiчнoгo характеру;

- - впровадження iннoвацiй в обсяз^ бiльшoму, нiж пiдпpиемствo здатне прийняти, призводить до зростання непродуктивних витрат;

- - достатня кшькють ризиюв (серед них неправильно вибраний ринок розповсюдження шноваци, характеристика шноваци не вщповщае очшуванням спoживачiв).

Лiсoвська Л.С. визначае взаемoдiю з питань шновацш як сукупнють вщносин суб'ектiв iннoвацiйнoï дiяльнoстi спiльнoгo виконання робгг щодо створення, освоення, використання та поширення шновацш, спрямованих на пщвищення продуктивносп pеалiзацiï нових щей шновацшного процесу. Пpoтiкання взаемoдiï супроводжуеться змшою стану етапiв iннoвацiйнoгo процесу у ^oCTopi i часi, через постшне узгодження умов та форм сшвпращ i частки кожного учасника у ресурсному забезпеченнi дiяльнoстi та очшуваних

економiчних результатах вiд впровадження протягом життевого циклу iнновацiй. Сутнють взаемоди проявляеться у тому, що суб'екти погоджено взаемно ддать у процесах уиравлшня iнновацiйною дiяльнiстю, iндивiдуальний результат кожного з них впливае на поведшку шшого учасника зокрема та шновацшного процесу загалом. Таю активш вщносини змiнюють динамiчний результат шновацш, утворюють едине цiле, взаемоддать м1ж собою та iз зовшшшм середовищем [5].

Пiд час реалiзацп суб'ектами господарювання рiзних етапiв шновацшного процесу виникають певнi бар'ери, перешкоди цих процесiв. Через економiчну кризу i дефiцит бюджетiв внаслiдок локдаушв в найближчi роки можуть рiзко скоротитися державнi i приватнi витрати на дослщження та шноваци. Нажаль в сучасних умовах бшьшють загроз носять вже не локальний характер, а стають глобальними. В таких умовах основна проблема майбутнього господарського зростання буде складатися не стшьки у зростаючш потребi у коштах на фшансування нових iнвестицiй в шноваци, скшьки у необхiдностi резервування катталу з метою забезпечення тих нагальних потреб, якi будуть викликаш ризиками.

Така ситуацiя може завдати серйозно! шкоди дифузи iнновацiй, в той час, як саме шноваци необхщш не тшьки для боротьби з пандемiею, а й для боротьби з шшими глобальними викликами, в першу чергу, зi змшою ктмату, вiйськовими агресiями, кiбератаками з метою переходу до бшьш сталого шновацшного майбутнього.

При цьому аналiз статистичних даних показуе, що рiвень шновацшного розвитку Украши й так суттево поступаеться кра!нам GC. За даними Свропейського iнновацiйного табло (European innovation scoreboard - EIS) Зведений шдекс шновацш в Украш впродовж 2012-2019 р. суттево нижчий за iншi краши Свропи (табл. 1).

До розрахунку Зведеного шдексу iнновацiй включено чотири групи показниюв, десять шновацшних вимiрiв та 27 рiзних показниюв, що дозволяе порiвняти дослiдницькi та шновацшш системи кра!н Свропи й оцшити сфери, в яких вони повинш концентрувати сво! зусилля, щоб пiдвищити продуктивнiсть iнновацiй, а саме:

Таблиця 1

Зведений шдекс шновацш у крашах Свропи у 2012-2019 рр.

Джерело: побудовано авторами на nidcmaei [35], [36]

Значения за роками

Краши 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

ее 0,466 0,469 0,462 0,468 0,478 0,487 0,498 0,507

Бельпя 0,557 0,558 0,560 0,557 0,567 0,583 0,610 0,615

Болгарiя 0,197 0,207 0,215 0,214 0,222 0,223 0,227 0,230

Чехiя 0,388 0,391 0,392 0,401 0,395 0,406 0,423 0,427

Дашя 0,674 0,683 0,673 0,667 0,657 0,668 0,669 0,682

Нiмеччина 0,610 0,610 0,586 0,585 0,584 0,592 0,604 0,608

Естонiя 0,432 0,435 0,411 0,418 0,378 0,389 0,493 0,502

Iрландiя 0,522 0,511 0,514 0,527 0,567 0,564 0,565 0,568

Грецiя 0,293 0,300 0,302 0,308 0,327 0,334 0,384 0,389

1спашя 0,364 0,364 0,349 0,344 0,366 0,377 0,402 0,432

Францiя 0,502 0,508 0,518 0,523 0,537 0,542 0,534 0,530

Хорватiя 0,254 0,256 0,241 0,247 0,247 0,256 0,287 0,298

Iталiя 0,365 0,371 0,361 0,375 0,360 0,373 0,401 0,420

Kinp 0,401 0,413 0,383 0,395 0,370 0,381 0,405 0,451

Латвiя 0,213 0,212 0,261 0,284 0,267 0,288 0,311 0,320

Литва 0,275 0,275 0,277 0,305 0,362 0,351 0,382 0,404

Люксембург 0,624 0,627 0,602 0,617 0,622 0,607 0,618 0,639

Угорщина 0,302 0,301 0,305 0,306 0,311 0,320 0,330 0,337

Мальта 0,311 0,346 0,399 0,399 0,368 0,398 0,423 0,426

Нщерланди 0,600 0,601 0,594 0,605 0,616 0,620 0,635 0,648

Австрiя 0,554 0,561 0,551 0,556 0,580 0,578 0,589 0,596

Польща 0,238 0,246 0,236 0,243 0,252 0,256 0,281 0,299

Португалiя 0,390 0,395 0,387 0,389 0,379 0,390 0,464 0,490

Румунiя 0,187 0,185 0,142 0,145 0,143 0,154 0,153 0,160

Словешя 0,477 0,480 0,468 0,472 0,460 0,456 0,440 0,431

еловаччина 0,328 0,333 0,313 0,321 0,332 0,318 0,329 0,338

Фiнляндiя 0,621 0,620 0,606 0,610 0,617 0,629 0,683 0,709

Швецiя 0,681 0,686 0,682 0,679 0,686 0,701 0,701 0,713

Iсландiя 0,586 0,598 0,601 0,592 0,584 0,593 0,598 0,579

1зра1ль 0,558 0,560 0,560 0,560 0,561 0,563 0,563 0,563

Швн. Македонiя 0,157 0,166 0,165 0,176 0,191 0,212 0,209 0,226

Чорногорiя 0,197 0,193 0,202 0,198 0,196 0,199 0,196 0,220

Норвегiя 0,487 0,487 0,493 0,493 0,577 0,580 0,612 0,611

еербiя 0,251 0,253 0,265 0,269 0,258 0,281 0,291 0,313

Швейцарiя 0,732 0,728 0,745 0,748 0,775 0,809 0,819 0,837

Туреччина 0,257 0,260 0,250 0,255 0,251 0,261 0,314 0,316

Украша 0,172 0,163 0,166 0,162 0,164 0,163 0,168 0,167

Об'еднане Королiвство 0,533 0,528 0,549 0,561 0,599 0,599 0,607 0,613

еС28 0,472 0,475 0,473 0,479 0,488 0,496 0,512 0,522

- «рамковi умови» включають основш зовшшш чинники iнновацiйноï дiяльностi й три шновацшш аспекти: людськi ресурси, привабливi системи дослiджень, а також шновацшне середовище;

- -«iнвестицiï» включають державш та приватнi iнвестицiï в дослщження та iнновацiï та охоплюють два аспекти: фшансування та пiдтримку, а також швестицн фiрм;

- -«шновацшна активнiсть» охоплюе iнновацiйнi зусилля на рiвнi фiрми, згрупованi за трьома шновацшними вимiрами: новаторами, зв'язками та штелектуальними активами.

- -«вплив» охоплюе вплив шновацшно!' дiяльностi компанiй на два шновацшш аспекти

- вплив на зайнятють та вплив на торпвлю.

Порiвняння зазначених показникiв для деяких краш Свропи наведено в табл. 2 (умовш позначення краш можна побачити в наступнш табл. 3). Показники дослiдницьких та iнновацiйних систем краш Свропи у 2019 р. наведено у табл. 3, а змша показниюв дослiдницьких та шновацшних систем краш Свропи у 2019 р. порiвняно з 2012 р. представлена в табл. 4.

Кшькють мiжнародних наукових спiльних публшацш в Украïнi у 2019 р. складае 126, у той час як в Бельги 1944, 1сландп - 3916 публшацш, а в найближчих сусадв Украши Польщi - 436 публшацш, Угорщинi - 608.

Витрати на НДДКР у державному ^Ri^i в Украш складають 0,2% ВВП, у той час як в Дани - 1,07%, Швецп та Швейцарп' - 0,96, Норвеги - 0,99%, Польщi - 0,4%.

Витрати на НДДКР у бiзнес-секторi в Украш складають 0,28% вщ ВВП, в Австрiï -2,22%, Бельги - 1,95%, m^i - 0,8% вщ ВВП.

Також в Украш значно нижча кiлькiсть пiдприемств, що проводять навчання iнформацiйно-комунiкацiйним технологiям (1КТ) для розвитку або вдосконалення навичок свого персоналу.

Аналiз iнновацiйноï активностi показуе, що в Украш 10,6% малих та середшх пiдприемств (МСП) з шноващями продуктiв чи процесiв, в Норвеги 55,6% МСП е шновацшно активними, в Нщерландах 48,5% вiд вах МСП впроваджують iнновацiï продуктiв чи процешв, а Польщi також цей показник невисокий (14,8%), однак дещо вищий нiж в Украïнi.

Вщсоток МСП з маркетинговими або оргашзацшними iнновацiями в Укра!нi складае 12,4% вщ загально! кiлькостi МСП, у той час як в Люксембурзi 52%, Австри 50,4%. В Польщi цей показник навiть нижче, шж в Укра!нi.

Аналiз взаемодi! суб'екпв господарювання мгж собою та органами влади можна здшснити шляхом порiвняння iнновацiйних МСП, що спiвпрацюють з шшими, державно-приватних спiльних публiкацiй та спшьного державно-приватного фiнансування витрат на НДДКР. Так, в Укра!ш 5,4% МСП вщ загально! кшькосп МСП взаемодiють з iншими МСП, в той час як в Естонп 24,6%, 1сландп - 22,9%.

Державно-приватш спiльнi публiкацi! складають в Укра!ш 8,9 на 1 млн населення, а в Швейцарп - 432,4, 1сландп - 296,9, в Польщi -27,9.

Спшьне державно-приватне фшансування витрат на НДДКР в Укра!ш складае лише 0,01% ВВП, хоча в шших кра!нах цей показник також на низькому рiвнi.

В Укра!ш джерела фiнансування шновацшно! дiяльностi промислових пiдприемств показано в табл. 5, у 2019 р. 87,7% до загального обсягу витрат на шновацп це власш кошти пщприемств.

Джерела фiнансування iнновацiйно! дiяльностi також опосередковано свiдчать по взаемодда мiж рiзними контрагентами щодо розгляду можливосп спiльного фiнансування iнновацiйних проекпв.

При цьому найбiльша частка витрат на НДДКР за даними Всесвггнього шновацшного звiту [37] здiйснюеться у Обладнання 1КТ та електронне обладнання (23,5%), фармацевтика та бютехнологн (18,8%), автомобш (15,6%), програмне забезпечення та послуги 1КТ (14,4%), промислове машинобудування та транспорт (3,8%), подорожi, вщпочинок та особистi товари (3,1%), будiвельнi та промисловi матерiали (2,9%), хiмiчнi речовини (2,7%), загальнi промисловiсть (2,5%), аерокосмiчна промисловiсть та оборона (2,5).

Зайнятють населення Укра!ни у наукомюткш дiяльностi складае 12,9% вiд загально! зайнятосп, в Люксембурзi 24,5%, 1сландп - 20%, в Польще менше, нiж в Укра!нi - 10,4%.

Експорт середньо! та високотехнологiчно! продукцн складае 26,7 % вiд загального експорту продукцн в Укра!ш, для порiвняння в Угорщинi 69,6%, Чехп - 68,1, Польщi - 49,4%.

Показники ¡нновацшного розвитку УкраТни та деяких краТн СС у 2019 р.

ВЕ ВО сг БК ЕЕ 1Т

РАМКОВ1УМОВИ

Людсыа ресурси

1.1.1 Нов1 вштускнюа! докгорантури (на 1 тисячу населения) 2,0 1,5 1,7 3,2 1,3 1,4

1.1.2 Вщсоток населения, яке заюнчило повну внщу осв1ту 1.1.3 Вщсоток населения у виц вщ 25 до 64роюв, що здшснюе навчання впродовж жнття Приваблив1 системи дослщжень 47,9 8,5 33,0 2,5 32,6 8,5 45,6 23,5 43,2 19,7 27,7 8,1

1.2.1 М1жнародт наукста стльт публжацп на 1 млн населения 1.2.2 Науковнх публжащй серед 10°о найбшып цнтованнх (як вщсоток до загально! кщькосп наукових публжацш) 1944 12,8 319 3,0 1085 5,2 3203 14,1 1827 8,4 914 11,3

1.2.3 1ноземт докгорантн (вщсоток до Ух загально! кшькосп) 37,9 6,6 17,0 35,2 14,2 14,9

1нновацшне середовище

1.3.1 Шнрокосмугове проннкнення 31,0 15,0 15,0 62,0 17,0 13,0

1.3.2 Шдприемннцтво, яке керуеться можлнвостями 1,6 1,0 2,7 11,1 3,0 3,0

1НВЕСТИЦН

Фшансування та пщтримка 2.1.1 Внтратн на НДДКР у державному секгор1 (°о ВВП) 0,80 0,21 0,73 1,07 0,79 0,51

2.1.2 Венчурневкладаннякатталу(°о ВВП) 0,139 0,024 0,009 0,153 0,081 0,064

1нвестици ффя

2.2.1 Внтратн на НДДКР у б1знес-секгор1 (°о ВВП) 1,95 0,54 1,19 1,95 0,59 0,86

2.2.2 1нновацшт внтратн не на НДДКР (°о вщ обороту) 0,49 0,47 0,74 0,35 1,92 0,69

2.2.3 Пщпрнемства, що проводять навчання 1КТ 36,0 10,0 25,0 31,0 17,0 19,0

1ННОВАЦ1ЙНА АКТИВШСТЬ

Новатори 3.1.1 \lii i та середт пщпрнемства (МСП) з шноващямн продукпв чн процес1в (як °о до вах МСП) 47,3 16,3 33,0 33,3 41,4 40,7

3.1.2 МСП з маркетннговпмн або оргашзацшнпмн 1нновац1ямн 45,1 15,7 31,3 39,2 20,4 38,9

3.1.3 МСП, що впроваджують власш шноваци Зв'язкм 39,8 13,8 30,6 23,6 38,4 38,8

3.2.1 1нновацшт МСП, що ствпрацюють з шшпмн (°о до них МСП) 22,1 3,6 12,6 12,9 24,6 5,7

3.2.2 Державно-прнватт стльт публжацп на 1 млн населения 3.2.3 Приватне сп1вфшансування державщк Б1щатк1в на НДДКР С о ВВП) 1нтелектуа.1ьш активи 131,8 0,08 15,3 0,01 65,8 0,03 293,8 0,03 74,7 0,03 73,9 0,03

3.3.1 Заявки на патент РСТ 2,98 0,50 0,70 5,96 1,53 2,00

3.3.2 Заявки на внкористання торговельннх марок на млрд. ВВП 7,96 9,00 5,35 11,88 22,97 8,70

3.3.3 Проекгування програм ВП.ПИВ Вп.1ив зайнятост1 2,74 5,16 2,30 7,42 4,56 5,71

4.1.1 Зайнятють унауком1сткшд1яльност1 (°о до загально!) 4.1.2 Зайняпсть у 1нновацшщ1х швтщко зростаючпх ф1рмах (°о ) Вплив на торпвлю 4.2.1 Експорт середньо! та внсокотехнолопчно! продукци (частка вщ загального експорту продукщ!) 4.2.2 Експорт наукомкггкпх послуг (частка вщ загального експорту) 4.2.3 Збут новнх для рннку та новпх для ф1рмп шновацш (°о вщ обороту) 15.7 3,6 51,0 70.8 15,61 10,2 7,3 35,7 40,9 5,98 13,2 8,0 68,1 43,5 12,96 15,4 5,2 51,7 68,7 5,47 14.1 3,1 40.2 50,6 11,15 14,0 3,7 51,4 49,3 12,40

БСЯ: https://doi.org/10.15802/rtem2021/243657

Tao.iHLui 2

, mo BKjiiOHeHi flo poîpaxyHKy 3BeaeHoro ÎH^eKcy iHHOBaijiH

CY LU HU NL AT PL SI SE IS NO CH UA

0,7 1,7 1,0 2,2 2,2 0,5 1,9 2,7 1,3 2,1 3,6 1,0

59,8 55,1 30,7 48,1 41,6 43,5 42,6 48,0 47,1 48,3 52,6 hla

6,7 18,0 6,0 19,1 15,1 5,7 11,4 31,4 21,5 19,7 31,6 hla

2424 2764 608 2202 1925 436 1580 2700 3916 2720 3713 126

8,9 11,4 5,5 15,1 11,2 4,8 7,7 12,9 12,1 12,1 14,5 1,9

15,3 85,2 14,7 43,1 30,3 2,2 8,9 35,1 28,6 20,7 55,3 7,0

17,0 34,0 21,0 35,0 17,0 24,0 22,0 59,0 hIn 30,0 43,6 21,1

3,1 4,5 2,6 7,0 2,7 5,4 2,4 7,4 10,0 6,3 6,4 hla

0,28 0,54 0,36 0,72 0,94 0,40 0,49 0,96 0,72 0,99 0,96 0,20

0,175 0,189 0,077 0,179 0,052 0,051 0,003 0,120 HIn 0,101 0,240 0,023

0,20 0,68 1,16 1,45 2,22 0,80 1,45 2,35 1,30 1,08 2,34 0,28

0,65 0,23 0,91 0,16 0,53 1,11 0,69 0,77 HIn 0,68 2,01 0,55

31,0 27,0 16,0 26,0 18,0 13,0 28,0 32,0 25,0 44,0 n/a 8,3

28,5 40,4 18,0 48,5 45,0 14,8 25,9 38,3 44,5 55,6 44,8 10,6

27,6 52,0 18,5 31,6 50,4 11,1 27,0 36,3 39,1 54,0 58,4 12,4

28,2 35,1 14,5 35,0 38,3 12,1 22,4 33,5 HIn 47,9 36,9 18,7

9,2 9,8 5,9 14,5 22,1 4,5 12,2 13,2 22,9 21,7 9,7 5,4

99,3 158,0 62,6 184,9 243,1 27,9 131,2 270,1 296,9 231,0 432,4 8,9

0,00 0,01 0,02 0,09 0,05 0,01 0,04 0,04 0,01 0,04 0,09 0,01

0,53 1,66 1,10 4,67 4,60 0,43 2,38 8,65 3,15 2,98 6,68 0,58

38,33 30,97 4,27 9,57 13,18 5,34 10,95 10,94 6,94 3,84 18,80 1,83

2,95 7,66 1,06 4,25 6,29 5,09 2,25 4,06 1,41 0,66 6,58 0,05

17,7 24,5 11,8 17,7 15,0 10,4 13,9 18,8 20,0 15,8 21,7 12,9

1,5 6,2 9,4 5,6 2,5 6,3 4,9 7,0 5,1 2,8 3,1 hla

55,5 48,2 69,6 50,9 58,2 49,4 59,6 55,9 8,7 14,2 54,5 26,7

70,5 92,4 49,1 78,0 43,8 42,0 34,6 71,3 51,7 77,7 69,1 50,5

12,25 4,82 7,66 10,41 12,59 6,28 8,68 8,70 6,07 7,25 19,62 5,05

© flAHIH B.M.. TATAP M.C.. 2021

Краша Позначення Зведешп! шдекс Людсыа [ [|)П1',;|й [ПЫ системи

шноващй ресурси дослщжень

ее ЕЦ 0,507 0,419 0,424

Бельпя ВЕ 0,615 0,486 0,708

Болгар1я ВО 0,230 0,219 0,109

Чехш СЪ 0,427 0,307 0,311

Датя БК 0,682 0,753 0,833

Шмеччина БЕ 0,608 0,396 0,391

Естотя ЕЕ 0,502 0,511 0,451

1рлащця 1Е 0,568 0,637 0,635

Грещя ЕЬ 0,389 0,337 0,289

1спатя ЕБ 0,432 0,647 0,390

Франщя БЯ 0,530 0,580 0,523

Хорвапя НЯ 0,298 0,239 0,186

1тал1я 1Т 0,420 0,224 0,412

Кшр СУ 0,451 0,432 0,539

Латв1я ЬУ 0,320 0,276 0,195

Литва ЬТ 0,404 0,435 0,201

Люксембург Ш 0,639 0,647 0,877

Угорпцша ни 0,337 0,187 0,248

Мальта МТ 0,426 0,323 0,325

Нщерланди ЫЬ 0,648 0,639 0,820

Австр1я АТ 0,596 0,521 0,623

Польща РЬ 0,299 0,274 0,136

Португал1я РТ 0,490 0,382 0,502

Румушя ЯО 0,160 0,050 0,122

Словетя 0,431 0,463 0,375

Словаччина БК 0,338 0,343 0,209

Фшлящця 0,709 0,722 0,644

Швещя БЕ 0,713 0,789 0,783

1сланд1я В 0,579 0,571 0,748

1зрашь 1Ь 0,563 0,509 0,479

[ [||;|[ Македон1я МК 0,226 0,160 0,344

Чорногор1я МЕ 0,220 0,169 0,236

Норвепя N0 0,611 0,631 0,680

Серб1я 0,313 0,256 0,165

Швейцар1я СН 0,837 0,920 0,962

Туреччтша те 0,316 0,174 0,154

Украша ГА 0,167 0,194 0,064

Об'еднане Корол1вство ик 0,613 0,673 0,743

СС28 ЕШ8 0,522 0,453 0,472

БО!: https://doi.org/10.15802/rtem2021/243657

I lm,;i ui ii k m lot.' i i ni il i ii.k ii \ Ta ¡HHOBauifiHiix ciicTeM KpaÏH Ceponii

[lllli i|lllllliill;J cepeflOBinne ![l||[il Ikyiliinnu Ta lll.l'l pir.n-H lllli ilnilljn iHBecTimiï '|ji |i\i

0,528 0,568 0,556

0,480 0,644 0,681

0,226 0,066 0,227

0,369 0,328 0,521

1,000 0,825 0,598

0,515 0,680 0,814

0,419 0,515 0,528

0,454 0,408 0,488

0,233 0,302 0,366

0,598 0,444 0,358

0,434 0,782 0,466

0,217 0,220 0,505

0,368 0,320 0,406

0,425 0,427 0,433

0,420 0,623 0,316

0,569 0,480 0,433

0,717 0,603 0,351

0,438 0,262 0,456

0,707 0,526 0,453

0,851 0,683 0,421

0,396 0,538 0,545

0,640 0,230 0,410

0,689 0,473 0,533

0,343 0,236 0,045

0,434 0,180 0,577

0,265 0,139 0,354

0,976 0,780 0,722

0,941 0,693 0,752

1,000 0,605 0,555

0,370 0,457 1,000

0,268 0,074 0,344

0,415 0,131 0,206

0,756 0,671 0,626

0,366 0,227 0,476

0,896 0,938 0,958

0,364 0,255 0,493

0,515 0,493 0,056 0,667 0,193 0,548

0,517 0,567 0,561

2019 p. Taôjiimii 3

HoBaTopn 3B'ÎI3KH III'! ;J |;JK"I Vil li,!! aKTIIBII 'illiillll'l K'l 1, 1 >|j,jkï [i Ha TopriBjno

0,526 0,446 0,496 0,476 0,650

0,787 0,730 0,434 0,421 0,679

0,141 0,154 0,413 0,530 0,263

0,511 0,402 0,274 0,656 0,619

0,510 0,668 0,729 0,522 0,482

0,721 0,605 0,636 0,502 0,778

0,560 0,580 0,598 0,349 0,434

0,699 0,365 0,283 0,886 0,841

0,771 0,562 0,208 0,253 0,441

0,241 0,294 0,372 0,506 0,548

0,671 0,447 0,419 0,410 0,579

0,506 0,293 0,174 0,357 0,250

0,688 0,299 0,510 0,384 0,525

0,433 0,266 0,520 0,333 0,643

0,210 0,244 0,314 0,442 0,332

0,582 0,472 0,278 0,285 0,347

0,747 0,391 0,748 0,834 0,554

0,179 0,263 0,236 0,662 0,553

0,313 0,074 0,682 0,826 0,386

0,661 0,691 0,558 0,611 0,612

0,796 0,814 0,670 0,333 0,548

0,084 0,176 0,349 0,468 0,364

0,921 0,281 0,376 0,424 0,362

0,000 0,175 0,126 0,199 0,405

0,361 0,504 0,435 0,464 0,442

0,219 0,273 0,211 0,620 0,746

0,903 0,728 0,630 0,412 0,589

0,609 0,672 0,651 0,740 0,583

0,690 0,742 0,378 0,640 0,206

0,454 0,591 0,446 0,821 0,638

0,389 0,076 0,071 0,032 0,353

0,713 0,174 0,076 0,271 0,078

0,968 0,754 0,292 0,373 0,345

0,508 0,302 0,118 0,213 0,438

0,838 0,752 0,788 0,551 0,770

0,795 0,209 0,108 0,032 0,361

0,119 0,163 0,111 0,383 0,230

0,553 0,605 0,402 0,726 0,736

0,530 0,477 0,483 0,513 0,657

© flAHIH B.M.. TATAP M.C.. 2021

ÎMÏHa noiKiiiiiiKÍit gocráflHM^KHX Ta iiiiioitaiiiiiiiiix cncTeM KpaÏH Eiponn y 2019 p. nopiitiiinio 3 2012 p. Ta6n^a 4

KpaïHa no3HaaeHHa 3BefleHHH iHfleKc ■TroflCLKi npHBaônHBi cHCTeMH iHHoBa^HHe ®ÍHaHcyBaHHa Ta Iнвecтнцiï HoBaTopn 3B'a3KH iHTeneKTyantHi aKTHBH 3añHaricTL E^eKTH Ha

iHHoBa^H pecypcH flocnig^eHt cepefloBH^e mgrpHMKa iHHoBa^H $ipM TopriBnro

ec EU 8,7 13,7 12,8 76,5 15,2 29,4 -10,7 3,1 -6,8 7,3 -0,6

Bentria BE 12,3 12,0 21,6 -22,6 34,2 25,9 5,1 15,9 -11,9 17,5 17,7

Bonrapia BG 7,0 13,8 3,8 36,1 -48,4 9,9 3,0 0,3 17,8 26,2 13,1

^exia CZ 8,4 5,1 25,2 44,2 -7,8 19,4 -4,1 19,4 -10,4 23,4 1,4

^ama DK 1,6 -2,8 35,7 76,1 24,5 9,3 -21,6 1,3 0,8 -18,5 -25,6

HiMeaaHHa DE -0,5 9,1 9,0 81,3 22,0 26,0 -36,5 -13,4 -20,0 -14,2 -3,4

EcTOHia EE 14,8 31,6 41,9 44,9 -13,8 12,8 -7,4 26,5 20,5 20,1 -0,8

IpnaHflia IE 9,7 16,1 10,6 90,3 -33,4 11,5 -9,9 1,9 -8,2 26,4 31,2

Tpe^a EL 20,4 25,4 12,5 46,6 29,5 11,3 38,0 44,7 16,4 -39,6 16,5

IcnaHia ES 14,4 60,5 0,2 132,0 4,9 15,9 -10,9 -8,5 -7,6 44,7 3,2

OpaH^a FR 6,0 10,6 -3,4 29,8 30,2 11,4 19,2 6,0 -9,6 -14,7 -3,5

XopBaTia HR 9,3 7,5 21,2 51,1 1,8 21,2 11,6 -14,7 2,7 29,4 -4,9

iTania IT 11,7 12,8 24,1 38,8 4,2 23,8 4,8 23,1 5,5 14,0 -7,1

Kinp CY 10,6 11,1 45,4 98,7 56,3 -24,7 -18,6 -35,3 10,4 17,6 14,6

.TaTBia LV 22,6 -1,5 39,1 26,7 79,7 37,4 5,8 -4,4 7,6 46,5 19,5

^HTBa LT 27,3 1,5 30,6 84,8 31,1 24,0 55,1 16,3 14,6 -3,2 31,3

^KKceMÔypr LU 3,2 32,8 17,1 19,8 -15,0 13,5 -23,3 -0,6 -13,6 53,1 -11,6

Yrop^HHa HU 7,4 -3,3 19,1 83,7 9,7 41,3 4,6 -23,7 1,1 9,7 -13,9

MantTa MT 24,4 31,5 34,0 133,1 84,2 0,8 -12,9 -6,7 37,0 49,2 11,8

HigepnaHflH NL 10,3 15,7 18,6 76,7 22,8 6,8 -6,5 -2,0 0,7 8,5 8,8

ABCTpia AT 8,7 17,1 24,6 1,8 16,9 -4,1 18,3 26,6 -17,1 0,5 4,3

nont^a PL 12,9 5,1 15,7 189,1 -11,1 27,9 -6,5 -4,7 9,8 7,4 -1,3

nopTyrania PT 21,2 9,4 35,6 113,0 11,8 32,5 32,6 12,1 1,7 44,6 -12,0

PyMymia RO -5,7 -29,9 11,7 45,8 19,0 -18,7 -27,0 -19,8 4,6 26,5 -17,3

CnoBeHia SI -9,7 -48,7 18,8 -25,4 -19,1 -1,4 -25,9 -22,9 -5,9 30,5 0,9

CnoBaaaHHa SK 2,0 13,4 19,7 31,4 -3,5 -5,3 -23,0 -3,8 3,9 -1,1 9,1

OiHnaHflia FI 18,7 14,0 42,7 168,0 3,0 -14,4 42,0 -1,2 2,3 1,4 4,9

^Be^a SE 6,8 -2,1 35,0 72,2 -5,4 31,3 -20,5 -8,2 -0,3 7,3 4,1

IcnaHflia IS -1,5 3,1 7,7 0,0 -9,0 2,1 -30,2 9,1 -11,0 25,4 -5,4

bpaint IL 1,2 9,3 0,7 16,0 -2,9 0,0 0,0 -2,9 4,1 -27,2 12,5

niBH. MaKegoHia MK 14,6 13,5 65,9 33,3 -25,9 9,3 3,2 -4,0 11,1 -10,1 21,2

^opHoropia ME 4,9 15,7 17,4 74,9 18,0 5,8 0,0 -16,3 -2,7 3,4 -1,2

HopBeria NO 26,2 -7,5 12,3 33,4 30,4 40,5 100,2 40,1 2,3 -13,1 4,6

Cepôia RS 13,0 35,3 6,8 99,8 2,6 42,6 -21,7 10,7 8,2 6,7 12,7

^Be^apia CH 22,3 26,5 5,5 163,6 86,1 2,7 2,5 4,4 -7,5 10,9 22,2

TypeaaHHa TR 12,4 35,7 9,9 35,4 -9,0 3,8 42,4 17,1 1,5 6,7 -16,5

Yipaïia UA -1,0 -11,4 6,0 53,2 -27,5 -9,1 3,5 3,9 1,2 9,0 -3,7

06'eflHaHe KoponiBCTBo UK 17,0 5,2 15,3 62,5 27,9 26,2 23,0 -3,4 -5,4 12,8 28,2

eC28 EU28 10,5 13,0 14,5 76,5 13,1 29,1 -9,1 13,3 -6,6 7,9 3,3

DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2021/243657 © ^AHIH B.M., TATAP M.C., 2021

175

Збут нових для ринку та нових для фiрми шновацш склав в 2019 р. 5,05 % вщ обороту украшських шдприемств, що нижче в порiвняннi з бiльшiстю краш Европи.

За результатами 2019 року на n^CT^i Зведеного iндексу шновацш краши згруповано в 4 групи (табл. 6).

Таблиця 6

Групування краТн за результатами шновацшноТ дiяльностi

Джерело: побудовано авторами на nidcmaei [35]

Групи

Група 1 - <шдери шновацш» (ïx iнновацiйна дiяльнiсть значно вища, нiж у середньому по ЕС)

Група 2 - «сильш новатори» (ïx iнновацiйна дiяльнiсть вища або близька до середньо! по ЕС)

Група 3 - «помiрнi новатори» (ïx iнновацiйна дiяльнiсть е нижчою вiд середньоï по ЕС)

Група 3 - «скромш новатори» (ïx шновацшна дiяльнiсть у понад два рази нижча, шж у середньому по ЕС)

Краши

5 держав, де показники перевищують 125% середнього показника по ЕС.

Дашя, Фшлянд1я, Люксембург, Нщерланди та Швецiя. 7 держав з показником мiж 95% i 125% шж середне у ЕС Австр1я, Бельпя, Естошя, Франшя, Н1меччина, 1рланд1я та Португал1я.

13 держав, де показники становлять в1д 50% до 95% в1д середнього по ЕС.

Хорвапя, Кшр, Чех1я, Грешя, Угорщина, Ггал1я, Латв1я, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словешя та 1спашя 2 держави, яш демонструють р1вень ефективносп нижче 50% в1д середнього р1вня ЕС. Болгар1я та Румушя.

При глобальному порiвняннi Украïни з краïнами свiту на пiдставi Глобального iндексу iнновацiй, що представляе рейтинг свггових економiк, заснований на шновацшних можливостях, який складаеться приблизно з 80

показниюв, згрупованих у вxiднi та виxiднi результати шновацш й охоплюе багатовимiрнi аспекти шновацш, Украша у 2019 р. посша 47 мiсце серед 129 економш свiту, а в 2020 р. 45 мюце серед 131 краши (табл. 7).

Таблиця 7

Мюце Украши у Глобальному iндексi iнновацiй

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [38]

Роки

2017

2018

2019

2020

Глобальний шдекс шновацш 50 43 47 45

Вхадт результати шновацш

77 75 82 71

Вих1дт результати шновацш 40

35

36

37

Якщо порiвнювати з крашами Европи, то у показниюв,

2019 р. Украïна посша 32 мюце серед 39 Глобального

економш Европи, а у 2020 р. Украша посша 30 таблиц 8. мюце серед 39 економш Европи. Динамша

що входять до визначення шдексу iнновацiй наведена в

Таблиця 8

Динамжа показникiв, що входять до визначення Глобального шдексу шновацш

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [39]

Значения за роками

2019 2019 2020 2020

№ Показник Значення Ранг (мюце серед 129 краш) Значення Ранг (мкце серед 131 краши)

1 ШСТИТУЦП 53,9 96 55,6 93

1.1 Пол1тичне середовище 38,8 110 44,5 105

1.1.1 Полггична та операцшна стабшьшсть 45,6 125 51,8 123

1.1.2 Ефективиiсть влади 35,4 95 40,9 93

1.2 Нормативно-правове середовище 61,4 78 61,0 76

1.2.1 Яюсть иормативио-правовоï бази 33,3 94 36,0 88

1.2.2 Верxовеиство права 27,6 107 28,0 109

1.2.3 Варткть звiльиеиия у зв'язку зi скорочеииям штату 13,0 42 13,0 41

1.3 Б1знес середовище 61,4 99 61,2 104

1.3.1 Легюсть вiдкриття бiзиесу 91,1 48 91,1 52

1.3.2 2

2.1

2.1.1 2.1.2

2.1.3

2.1.4

2.1.5 2.2

2.2.1 2.2.2 2.2.3 2.3

2.3.1

2.3.2

2.3.3

2.3.4

3

3.1

3.1.1

3.1.2

3.1.3

3.1.4

3.2

3.2.1

3.2.2

3.2.3

3.3

3.3.1

3.3.2

3.3.3

4

4.1

4.1.1

4.1.2

4.1.3

4.2

4.2.1

4.2.2

4.2.3

4.3

4.3.1

4.3.2

4.3.3

5

5.1

5.1.1

5.1.2

5.1.3

5.1.4

5.1.5

5.2

5.2.1

5.2.2

5.2.3

5.2.4

5.2.5

5.3

5.3.1

5.3.2

5.3.3

5.3.4

5.3.5

6 6.1 6.1.1 6.1.2

6.1.3

6.1.4

6.1.5 6.2 6.2.1 6.2.2

6.2.3

6.2.4

6.2.5 6.3

6.3.1

6.3.2

Легюсть вир^ення питания неплатоспроможност ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ТА НАУКОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ OcBiTa

Витрати на освгту, %ВВП

Державне фшансування на учня середньо! школи Тривалкть навчання в школ^ роюв

Бали вщповщно до Мiжнародноï програми оцшювання освгтшх досягнеш учшв (Program for International Student Assessment, PISA)

Стввщношення вихованець / викладач Вища ocBÎTa

Охоплення вищою освгтою,% брутто Випускники в галузi науки i техиiки, % Вхщна мобiльиiсть у вищiй освт,% НДДКР

Кшьюсть дослiдиикiв, на 1 млн населення Валовi витрати на НДДКР, %ВВП Глобальиi иауково-дослiдиi компаиiï

Рейтинг ушверсите™ вiдповiдио до Свiтового рейтингу QS 1НФРАС ТРУКТУРА

Iнновацiйнi та комушкацшш технологи (1КТ)

Доступиi 1КТ

Використовуваиi 1КТ

Он-лайн послуги влади

Електронна взаемодiя

Загальна шфраструктура

Вихiд електроеиергiï, кВт-год / млн. населення

Показники логiстики

Валове формування капiталу, % ВВП

Еколопчна стiйкiсть

ВВП / одиниця енергоспоживання

Екологiчиий показник

Екологiчиi сертифшати ISO 14001 / млрд. дол. ВВП за ПКС

Р1ВЕНЬ РОЗВИТКУ РИНКУ

Кредитування

Легкiсть отримання кредиту

Внутр^не кредитування

Валовi позики мшрофшансування, % ВВП

1нвестування

Легкiсть захисту мшоритарних iивесторiв Ринкова капiталiзацiя, % ВВП

Угоди з венчурним катталом, млрд. дол. ВВП за ПКС ТорНвля, конкуренцiя та масштаб ринку

Застосована тарифна ставка, %

1нтенсившсть мiсцевоï коикуреицiï

Частка виутрiшиього ринку, млрд. дол. ВВП за ПКС

Р1ВЕНЬ РОЗВИТКУ Б1ЗНЕСУ

Працiвники сфери знань

Наукомктке працевлаштування, %

Фiрми, що пропонують офiцiйие навчання, % фiрм

Валовi виутрiшиi витрати на дослщження та розробки, %

ВВП

Валовi виутрiшиi витрати на дослiджеиия та розробки, фшансоваш вiтчизияиим бiзиесом Працюючi жiики, якi мають вчений ступшь Iнновацiйнi зв'язки

Спiльиi уиiверситетськi та галузевi дослiджеиия Стан кластерного розвитку

Валовi виутрiшиi витрати на дослщження та розробки, фшансоваш закордонними швесторами, % Угоди стратепчного альянсу, млрд. дол. ВВП за ПКС Патентш сiм'ï, млрд. дол. ВВП за ПКС Поглинання знань

Платежi за штелектуальну власиiсть, % загально1 торгiвлi 1мпорт високих техиологiй, % загально! торгiвлi 1мпорт послуг 1КТ, % загально1 торгiвлi Чистий приплив прямих шоземних iивестицiй, % ВВП Дослщницький талант, % у бiзиесi пщприемства ОТРИМАН1 ЗНАННЯ ТА ТЕХНОЛОГIÏ Створення знань

Патент за походженням, млрд. дол. ВВП за ПКС PCT патенти за походженням, млрд. дол. ВВП за ПКС Корисш моделi за походженням, млрд. дол. ВВП за ПКС Науково-техшчш статт Н-iидекс цитованих докуменпв Вплив знань

Темп зростання ВВП за ПКС на 1 робочого, % Новий бiзиес на 1 тис. населення вщ 15 до 64 роюв Витрати на комп'ютерне програмне забезпечення, % ВВП Сертифшати якостi ISO 9001/млрд. дол. ВВП за ПКС Високо та середньо високотехнолопчш виробництва, % Дифузiя знань

Свщоцтва про iнтелектуальну власшсть, % загально1 торгiвлi

Чистий експорт високих технологш, % загально1 торгiвлi

31,7

35.6

55,1 5,0

25.7 15,0 н/д

7,2 40,6

83.4

24.2 3,2 11,2

1119,5 0,4 0,0 22,0 36,0 58,0

66.5 39,9 56,9 68,5 26,2

3620,1 35,9 18,8 23,9

3.4 52,9 0,6

43.3

30.5

75.0

38.4 0,0

31.6

58.3 22,2 0,0 67,8

1,9

64.4 391,5

34.8 45,4

36.9 22,6 0,3

30.1

29,9 27,4 41,3

37.3

24.4

0,0 0,2

31.7 0,7 8,8 0,9 3,2 25,1 34,6

42.5 6,2 0,4 24,3 9,2

15.0

40.1 3,2

1.5 0,5 3,5 0,2 21,3 0,2

2,0

115

51

43 48 23

52

н/д

3

37 14 33 62 54

50

67 43

46 97 81 65 90 92 73 95

89 99 120 115

89 80

90

91 29 86 79 115

68 58 62 42

51 83

47 47 45 33 69 50

2

55 64 98 15

88 41 73 52

46 79

52 49 28 17 17 38 1

54 49

47 22 60 19 70

56 47 43

53

31.4

40.5

56,9 5,4 30,3 14,9 462,7

7.3 43,9

82.7 25,3 3,1 20,5 988,1

0,5

39.8 21,2

33.1

58.8

65.9 43,7 56,9 68,5

20.2 3445,5

35.7 19,3 20,2 3,7 49,5 0,7 42,1

35.3

75.0

34.1 0,0

23.8 68,0 4,0 0,0

67.2 16

64.4 409,3

29.5

39.0

37.7

24.3 0,3

30.5

30.4

18.8

45.5

40.9 0,1

0,0 0,1

30.6 0,8 9,9 1,0 2,7 27,3

35.1

41.6

5.4 0,5 23,0

9.5 16,8

28.7

2.4 1,7 0,0

4.5

16.8 35,0 0,1

1,9

117

39

23 26 12 54

40

3

32 14 35 65 44 52 69 38 49

94 82 65 89 93 74

95 58 65 102 99 117 57 68 99 86 34 88 78 121

44 71 64

45 18 83 48 54

47 32 63

48

3 81 50 91 36

113 52 59 48 33 74 63 47 25 23 20 36 1

55 50

45 39 61 19 58 61 32

46

56

59

58

6.3.3 Експорт послуг 1КТ, % загально! торгiвлi 4,8 11 5,4 9

6.3.4 Чистий вiдтiк прямих шоземних iивестицiй, % ВВП 0,1 96 0,2 96

7 РЕЗУЛЬТАТИ KPEATOTHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 33,5 42 29,9 44

7.1 Нематер1альн1 активи 55,8 17 42,8 23

7.1.1 Торпвельш марки за поxоджеииям/млрд. дол. ВВП за ПКС 128,6 6 131,1

7.1.2 Промисловi зразки за походженням/млрд. дол. ВВП за ПКС 13,4 8 1,3 79

7.1.3 Створення 1КТ та бiзиес моделей 49,1 109 13,5 8

7.1.4 Створення 1КТ та оргаиiзацiйииx моделей 55,6 58 55,6 58

7.2 Креативш товари та послуги 8,8 91 6,6 95

7.2.1 Експорт культурних та творчих послуг, % загально! 0,4 58 0,5 48

торгiвлi

7.2.2 Нацiоиальиi xудожиi фшьми/млн. населення вiд 15 до 69 0,6 94 0,6 99

роюв

7.2.3 Ринок розваг та медiа ринок/тис. населення вiд 15 до 69 н/д н/д н/д н/д

роюв

7.2.4 Друкарськi та iишi иосiï iиформацiï, % виробництва 1,0 62 0,8 70

7.2.5 Експорт творчих товарiв, % загально1 торгiвлi 0,2 82 0,2 80

7.3 Онлайн-креативи1сть 13,6 43 27,3 39

7.3.1 Загальиi домени верхнього рiвня (TLDs)/тис. населення вiд 4,5 57 4,5 56

15 до 69 роюв

7.3.2 Код краши TLDs/тис. населення вiд 15 до 69 роюв 4,7 51 5,1 54

7.3.3 Редагування Wikipedia/тис. населення вщ 15 до 69 рокiв 31,1 38 67,7 43

7.3.4 Створення моб^них додаткiв/млрд. дол. ВВП за ПКС 24,3 19 33,8 15

На шдст^ табл. 8 за рангом видшено сильш та слабю сторони шновацшно1' дiяльностi Украши (табл. 9).

Сильш та слабк сторони шновацшно!' дiяльностi Украши

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [38, 39]

Таблиця 9

Сильш сторони М1сце Слабю сторони М1сце

Державне фшансування / на учня, середне, 12 Полггачне середовище 105

% ВВП

Сшввщношення учень та викладач, 3 Полггачна та операцшна стабшьшсть 123

середне

Наб1р на вищу освиу, % брутто 14 Верховенство права 109

Застосована тарифна ставка, 18 Б1знес середовище 104

середньозважена,%

Працююч1 жiнки з вищою освггою, % 3 Простота врегулювання 117

неплатоспроможиостi

Корисш модел1 за походженням 1 Валове формування катталу,% ВВП 102

Експорт послуг 1КТ, % в1д загальноï 9 ВВП на одиницю енергоспоживання 117

торпвл1

Торгов! марки за походженням 5 Валов1 позики мiкрофiнансувания, % 78

ВВП

Промислов1 зразки за походженням 8 1нвестицп 121

Створення мобшьних додатшв 15 Ринкова каштал1защя,% ВВП 71

Угоди з венчурним катталом 64

Спшьт угоди про стратепчний альянс 113

Нацюнальш художш фшьми 99

Отже, результати аналiзу статистичних даних показують, що рiвень шновацшного розвитку Украши суттево поступаеться крашам ЕС. Тому на державному рiвнi мають бути розроблеш системнi заходи щодо захисту нацюнальних iнновацiйниx систем, якi пропонуеться включити в пакети заxодiв стимулювання та вщновлення економiк, а також пропонуеться проведення необхщних реформ в напрямку дифузи iнновацiй, стимулювання взаемоди та формування стабiльниx соцiально-економiчниx зв'язюв суб'ектiв господарювання для розробки та

поширення шновацш

Також варто зауважити, що шновацп е протилежнiстю кризи, оскшьки саме iнновацiйний прорив сприяе виходу з кризового стану, в свою чергу глобальш виклики та криза е поштовхом до шновацшних змш та зрушень. Кризи, особливо економiчнi, вщображають не тiльки суперечносп функцiонування та розвитку, але можуть виникати i в самих процесах функцюнування. Наприклад, суперечностi мiж рiвнем теxнiки та квалiфiкацiею персоналу, мiж теxнологiями та умовами ïx використовування (примщення,

ктматичне середовище, технолопчна культура тощо), що свщчить про наявнють у кризи iнновацiйноï функцп.

Бар'ери до формування стабшьних соцiально-економiчних зв'язкiв в умовах глобальних виклиюв можуть проявлятися на глобальному рiвнi, макроекономiчному та макрорiвнi, можуть бути, вiдповiдно,

зовнiшнiми та внутршшми для суб'екта господарювання.

Зовнiшнi та внутршш бар'ери до формування стабшьних соцiально-економiчних зв'язкiв в умовах глобальних виклиюв наведено на рис. 4.

Бар'ери до формування стабшьних сощально-економ1чних зв'язкiв в умовах глобальних виклигав

Слабко розвинута шфраструктура, у тому числ1 iииовацiйиа

Зовшшш бар'ери

Недоскоиалiсть шституцш, зокрема поличного, регуляторного та бiзиес-середовища

Високий р1вень баикiвських процеитiв за кредитами

Складна та малоефективна система оподаткування

Вщсутшсть потрiбиоï бази та структур для трансферу технологш та вiдповiдиоï шформаци

Вщсутшсть потреби впровадження iииовацiй

Зростання вартосп матер1альних ресурйв, еиергоиосiïв

технологш,

Вщсутшсть налагоджених взаемозв'язгав м1ж науково-дослщним сектором, що створюе шноваци, та промисловим сектором

Зниження купiвельиоï спроможносп населення у зв'язку з чим вони не посшшають придбати шновацшш товари та послуги

Нерозвинешсть шдприемництва

мереж1 шфраструктури пщтримки

Недостатня взаемод1я субекпв господарювання з державними органами, недостатне стимулювання суб'екпв господарювання до використання iииовацiйиих технологш з боку держави

Неспод1вана змша коитрагеитiв внаслщок глобальних виклигав, внаслщок чого необхщно сшвпрацювати з шшими, втрата усталених зв'язкiв

Несподiваиа змша кер1вництва, рейдерство, шдвищення кримiиогеииостi внаслщок вшськових конфлжтсв, переворот, шших глобальних викликiв

Внутршш бар'ери

Вщсутшсть власних фшансових

ресурсш

Вщсутшсть ринкових можливостей втшення iииовацiй

Вщсутшсть iииовацiйиоï стратеги та небажання вести активну iииовацiйиу д1яльшсть

Низька абсорбцшна здатшсть (иаявиiсть оргашзацшних процедур, завдяки яким суб'екти господарювання набувають, освоюють i перетворюють достуиш знання)

Нерозвииутiсть комуиiкацiйиих

взаемозв'язгав м1ж пщроздшами, вщдшами

Низька мотиващя сшвроб1таигав щодо розробки або дифузи iииовацiй

Невелика кiлькiсть працiвиикiв, здатних генерувати шноваци

Слабка пщтримка члешв уиравлшсько'1 команди

Нерозвииеиiсть системи маркетингу шновацш

Низький д1яльносп

р1вень диверсифжаци

Структурш бар'ери (високий р1вень формал1заци, централ1зацй)

Рисунок 4. Зовшшш та внутр1шт бар'ери до формування стабшьних сощально-економ1чних

зв'язк1в та розвитку шновацшноУ д1яльност1

Джерело: побудовано авторами на nidcmaei [9]

На макроекономiчному рiвнi вiдповiдно до Стратеги розвитку сфери шновацшно1' дiяльностi на перiод до 2030 року серед основних бар'ерiв для розвитку шновацш в Украш е:

- недосконалють iнституцiй, зокрема полiтичного, регуляторного та бiзнес-середовища;

- слабко розвинута шфраструктура, у тому чи^ шновацшна, оскiльки залишаються на

низькому рiвнi показники валового нагромадження кашталу у вщсотках до валового внутршнього продукту, показники еколопчно! стiйкостi, доступносп та яюсно! роботи електронного Уряду (використання iнформацiйних та комунiкацiйних технологш у поeднаннi з органiзацiйними змшами та застосуванням нових навичок у державному управлiннi для впровадження державних послуг та демократичних процешв).

Також бар'ером до дифузи iнновацiй в Украш е поступова деградацiя шновацшного потенцiалу, про що свiдчить попереднш аналiз: за даними Держстату, кшьюсть дослiдникiв в Украш стрiмко скорочуеться ^з 133744 осiб у 2010 рощ до 59392 у 2017 рощ), наукоемшсть валового внутршнього продукту (витрати на науковi дослiдження та науково-техшчш (експериментальнi) розробки за вшма джерелами у вiдсотках до валового внутршнього продукту) у 2017 рощ становила лише 0,45 вщсотка, динамша кiлькостi пiдприемств, що займаються шноващями, негативна (у 2017 роцi вщбулося скорочення кiлькостi пiдприемств промисловостi, що провадили шновацшну дiяльнiсть, на 9 вщсотюв порiвняно з 2016 роком до 16,2 вщсотка вшх промислових пщприемств), хоча окремi приклади шновацшного пщприемництва та високих технологiй, що устшно розвиваються, у нашiй економщ е. 1нвестици у нематерiальнi активи протягом останшх 15 рокiв становили близько 2-4 вщсотки всiх каштальних iнвестицiй, а частка видiв дiяльностi, що вiдносяться до високотехнологiчних ^з сукупною

iнтенсивнiстю витрат на дослщження i розробки у спiввiдношеннi до валово! додано! вартостi - 13,6 i бiльше) i середньотехнологiчних ^з сукупною iнтенсивнiстю витрат на дослщження i розробки у спiввiдношеннi до валово! додано! вартосп - 3,2-13,5), в обсязi реалiзовано! промислово! продукци у 2017 роцi становила 11,3 вщсотка [17].

Розробка та дифузiя шновацш у короткостроковiй перспективi обмежуеться нормативними актами шляхом патентування. Однак, у довгостроковш перспективi вони створюють сильнi стимули для швестування в НДДКР, i, отже, чистий ефект е позитивним.

Сощальш норми (еколопчш норми, норми безпеки пращ та продукци) також породжують як бар'ери, так i стимулюючi ефекти. У

короткостроковш перспективi нормативнi акти можуть обмежувати iнновацi! та створювати витрати, що призводять до амбiвалентного чистого ефекту. У довгостроковiй перспективi чистий ефект залежить вiд стимулу, введеного кожним типом регулювання. Зокрема, кшцевий результат природоохоронних норм е позитивним, оскiльки тимчасовi бар'ери для виходу на ринок, запроваджеш цими правилами, створюють стимули для розвитку екошновацш Положення про захист робочо! сили запроваджують, з одного боку, тимчасовi бар'ери для в'!зду та монополiзму, що, з шшого боку, стимулюе розвиток процесiв, що забезпечують бiльшу безпеку працi. Чистий ефект вщ правил щодо безпеки продукци та споживачiв може бути позитивним, оскшьки вони збiльшують прийняття нових продуктiв та сприяють !х поширенню.

Наслiдки вщ iснування бар'ерiв до формування стабшьних соцiально-економiчних зв'язкiв суб'ектiв господарювання можуть проявлятись у таких формах:

- зсув запланованих строюв закшчення тiе! або iншо! фази життевого циклу iнновацiй, що призведе до розтягування у чаш впровадження шновацш, затримка у процеа розроблення, виробництва тощо;

- збшьшення запланованих витрат, пов'язане з перевитратою шновацшних кошпв;

- втрата можливостi отримувати дохщ вiд впровадження i використання шноваци, оскiльки потенцiйно ефективнi нововведення через рiзнi причини не впроваджуються суб'ектами господарювання;

- зменшення запланованих доходiв, пов'язане з додатковими ризиками, яю стримують комерцiалiзацiю iнновацi! на ринку;

- неналежш органiзацiйнi дi! впровадження шноваци, що ускладнюють процес пошуку, реалiзацi! та дифузi! iнновацiй;

- неефективне управлшня змiнами суб'ектами господарювання, не вмшня боротись iз опором змш;

- вiдсутнiсть iнновацiйного потенщалу;

- поява непередбачених витрат для втшення iнновацiй, що перевершують заплановаш витрати тощо.

Для виправлення ситуацi! необхiдно сприяти розвитку видiв дiяльностi з високою наукоемнютю, тобто перейти вiд низькотехнолопчно! ресурсно! до

BHcoKoTexHonoriHHoï ÎHHoBa^KHoï eKoHoMÍKH, a gep®aBHa noniTHKa Mae cTBoproBaTH cnpHaTnHBÍ yMoBH HacaMnepeg gna po3BHTKy внpo6ннцтвa iHTeneKTyanbHHx npogyKTÍB, BKnronaronH Mo®nHBÍcTb ïx KoMep^ani3a^ï aK b YKpaïHi, TaK i y pemTi cBiTy.

Ha mBHgKicTb nomupeHHa (gH$y3iï) ÍHHoBa^M MaroTb BenHKHH BnnHB ÍHHoBa^KHa noniTHKa gep®aBH, icHyBaHHa ageKBaTHoï ÎH^opMa^KHoï 6a3H, MexaHi3MiB ^yH^ioHyBaHHa HayKH Ta ïï B3aeMogiï 3 bhpo6hh^bom, $opMH npHKHaira 3aKoHogaBHHx pimeHb 3 nHTaHb HoBoBBegeHb, cnoco6iB nepegaBaHHa iH^opMa^ï, MexaHi3MiB.

3 Mogennro gH$y3iï HoBoBBegeHb tícho noB'a3aHa HayKoBo-TexmnHa gianbHÍcTb, aKa cnpaMoBaHa Ha BHKopucTaHHa i KoHKpeTH3a^ro pe3ynbTaTiB HayKoBHx gocnig®eHb i po3po6oK gna po3mupeHHa h oHoBneHHa HoMeHKnaTypH Ta nigBH^eHHa aKocTi npogyкцiï 3 ïï HacrynHoro e^eKTHBHoro peanÍ3a^ero Ha pHHKy. 06'eKToM HayKoBo-TexHinHoï gianbHocri e caMe gH$y3Ía ÍHHoBa^M y rany3i TexHiKH, TexHonoriï, eKoHoMiKH, opгaнiзaцiï Ta ynpaBnÍHHa, to6to po3noBcrog®eHHa i BHKopucraHHa HayKoBo-TexHinHHx 3HaHb b ycix c^epax HayKH, TexHiKH, внpo6ннцтвa, nomHpeHHa B®e KonHcb onaHoBaHoï i BHKopHcToByBaHoï iннoвaцiï b hobhx yMoBax a6o hobhx rany3ax внpo6ннцтвa, y hobhx KpaïHax, yHacnigoK noro 3pocTae KÍnbKÍcTb aK bhpo6hhkíb, TaK i cno®HBanÍB, TicHa Ta e^eKTHBHa B3aeMogia nig nac noro e 3anopyKoro 6opoTb6H 3 rno6anbHHMH BHKnHKaMH.

ochobhhmh noKa3HHKaMH, ^o BH3HanaroTb e^eKTHBHicTb B3aeMogiï nig nac ÍHHoBa^KHHx npoцeciв npH po3paxyHKy Fno6anbHoro iHgeKcy ÍHHoBa^M Bigi6paHo TaKi noKa3HHKH: cninbHi yHiBepcHTeTcbKi Ta rany3eBÍ gocnig®eHHa; cTaH KnacTepHoro po3BHTKy; BanoBÍ BHyTpimHi BHTpaTH Ha gocnig®eHHa Ta po3po6KH, ^iHaHcoBaHi 3aKopgoHHHMH iHBecTopaMH; yrogH cTpaTerinHoro anbaHcy; naTeHTHi ciM'ï.

nig nac po3paxyHKy 3BegeHoro iHgeKcy iHHoBa^K gna KpaïH eC e^eKTHBHÍcTb 3B'a3KiB nig nac ÍHHoBa^KHHx npoцeciв BH3HanaroTb 3a gonoMororo HacTynHHx noKa3HHKiB :

- - iHHoBa^KHi MCn, ^o cmвnpaцroroтb 3 iHmHMH (% go Bcix MCn);

- - gep®aBHo-npHBaTHÍ cninbHi ny6niкaцiï Ha 1 MnH HaceneHHa;

- - npHBaTHe cnÍB^maHcyBaHHa gep®aBHHx BHgaTKiB Ha HflflKP (% BBn).

E^eKTHBHicTb B3aeMogiï y ÍHHoBa^KHHx npoцecax BH3HanaeTbca, HacaMnepeg,

B3aeMoBigHocHHaMH ycix cy6'eKTiB ÎHHoBa^KHoï

cHcTeMH - HayKoBo-gocnigHHx iHcTHTyTiB, yHiBepcHTeTiB, cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa, opraHiB BnagH, ^rnaHcoBHx ycTaHoB, KoHcanTHHroBHx $ipM to^o. flna ycnimHoï peaniзaцiï mHoBa^HHoro npo^cy Heo6xigHa Hanarog®eHa, cnnaHoBaHa Ta KoopgHHoBaHa B3aeMogia mí® BciMa cKnagoBHMH Ha^oHanbHoï ÎHHoBa^KHoï cHcTeMH (Ta6n. 10), aKa npegcTaBneHa TaKHMH ceKTopaMH:

- - HayKoBo-ocBiTHiH ceKTop, ^o 3giHcHroe reHepyBaHHa Ta po3noBcrog®eHHa hobhx 3HaHb;

- - gep®aBHHH ceKTop, ^o Mae 3a6e3nenyBaTH Heo6xigHi yMoBH gna 6e3nepepBHoro Ta Hanarog®eHoro mHoBa^HHoro po3BHTKy нaцioнanbнoï eKoHoMiKH;

- - npHBaTHHH ceKTop (cy6'eKTH rocnogaproBaHHa), ^o Mae e^eKTHBHo nepeTBoproBaTH pe3ynbTaTH Hfl^KP b ÍHHoBa^HHÍ npogyKTH Ta nocnyru [2].

TaKo® Mae 6yTH Hanarog®eHa B3aeMogia 3i OTO®hbhhm ceKTopoM, to6to cy6'eKTaMH, ^o BHKopucToByroTb pe3ynbTaTH ÎHHoBa^KHoï gianbHocTi b npoцeci cBoeï ®HTTegianbHocTÍ.

rnu6HHa B3aeMogiï mí® BciMa ceKTopaMH BH3Hanae TeMnH Ta gHHaMÍKy ÍHHoBa^KHoro po3BHTKy KpaïHH. Ochobhhm ^aKTopoM ycnimHocTi ^yH^ioHyBaHHa HIC BHcrynae cTyniHb napTHepcTBa mí® npegcTaBHHKaMH npHBaTHoro Ta gep®aBHoro ceKTopiB chctcmh, ocKÍnbKH ÍHHoBa^MHHK po3bhtok 3ane®HTb Big 6a®aHHa Ta Mo®nHBocri mcraTy^M e^eKTHBHo B3aeMogiaTH, o6MÍHroBaTHcb i cninbHo BHKopucToByBaTH Heo6xigHy ÍH^opMa^ro, ^ÍHaHcu Ta TexHonoriï.

ochobhhm 3aBgaHHaM 3a6e3neneHHa ÍHHoBa^KHoro po3BHTKy eKoHoMÍKH e BHBneHHa B3aeMogiï mí® pÍ3HHMH ÍHcTHTyraMH y c^epax HayKH i BHpo6HH^Ba, mí® oKpeMHMH ynacHHKaMH ÍHHoBa^KHoro npo^cy y gH^y3HÍK Mepe®i. Ycnixu cbîtobhx HayKoBo-TexHonorinHHx nigepÍB HanpaMy noB'a3aHÍ 3 e^eKTHBHoro B3aeMogiero Ta imwpa^ero HayKH Ta 6Í3Hecy, ^o cny®HTb KnronoBHM ÍHcTpyMeHToM cтa6inbнoгo po3BHTKy i KoHKypeHTocnpoMo®HocTÍ цнx KpaïH b yMoBax rao6anbHHx BHKnHKÍB Ta cTaHoBneHHa eKoHoMÍKH, 3acHoBaHoï Ha 3HaHHax Ta bhcokhx TexHonoriax. 0T®e, 3Ba®aronH Ha Te, ^o gH$y3Ía ÍHHoBa^M e ocHoBoro 3a6e3neneHHa KoHKypeHTocnpoMo®HocTÍ, Ha6nH®eHHa go eC Ta cBÍTOBoro eKoHoMÍHHoro npocTopy, ToMy i gep®aBa, i Ko®eH cy6'eKT rocnogaproBaHHa зaцiкaвneнi y cTBopeHHÍ Ta BHKopHcraHHÍ ÍHHoBa^M.

Ta6n^a 10

CTpyKTypa Ha^OH&nbHOÏ iHHOBa^HHOÏ CHCTeMH yKpaÏHH

flwepeno: [2]

№

3aBgaHHa

CKjagoBi Ha^oHantHoï iHHoBa^ËHoï cucTeMu

1. nigcucTeMa reHepyBaHHa Ta po3noBcrogxeHHa 3HaHt

OyHK^ï

Ha^oHantHa aKageMia HayK yKpamu, reHepyBaHHa Ta

ymBepcureTu, HayKoBo-gocnigHu^Ki ^mrpn po3noBcrogxeHHa 3HaHt

2. iHHoBa^HHa iH^pacrpyKTypa 2.1. Bnpo6HHHO-TexHonorinHi cTpyKTypu

TexHonapKu

iHHoBa^HHo-TexHojoriHHi цeнтрп npoBegeHHa H^^KP,

Bi3Hec-iHKy6aTopn bhpo6hh^tbo gocnigHu^Kux

iHHoBa^HHo-TexHojoriHHi Ta iHXHHipuHroBi 3pa3KiB ^ipMH

2.2. 06'eKTn iH^opMa^HHoï cucTeMu

AHajiraHHi i cTaTucraHm цeнтрп, iH^opMa^nm 6a3u i Mepexi

3a6e3neHeHHa bucokoï aKocTi iH^opMa^HHoro 3a6e3neHeHHa o6'gktíb iHHOBa^HHOï giajtHocTi

2.3. OmaHcoBi cTpyKTypu

BrogxeTHi, no3a6rogxeTHi, BeHHypHi,

cTpaxoBi AoHgn, KpegHTHo-rapaminm „ - , .

. ... , , 3a6e3neHeHHa mmaHcoBoï

opгaнiзaцiï He6aHKiBctKoro ceKTopy, 6aHKu,

, . tJ. iHHOBamHHoro пpoцecy

çiHaHcoBo-npoMncnoBi rpynu, opiemroBam Ha

TexHonoiÍHHy iHHoBa^HHy giajtHicTt

2.4. ymBepcmeTH, ocbíthí цeнтpп

HaBHajtm ^ipMn, opram3a^ï 3 nigroTOBKu i nepenigroTOBKu KagpiB B o6jiacTi iHHOBanifiHo-TexHOJioiÍHHoio MeHegxMemry

CTBopeHHa KagpoBoro noTeH^any iHHoBa^ËHoï cucTeMu

2.5. CucTeMa eKcnepTrou

Цeнтpп, aKi HagaroTt eKcnepTHi buchobku gja Bupo6HHKiB, iHBecTopiB, cTpaxoBux cjyx6

2.6 CucTeMa 3axucTy iHTejeKTyajtHoï BjacHocri

3a6e3neHeHHa aKicHoro eKcnepTHoro iH^opMa^ero

CucTeMa naTemryBaHHa, j^eroyBaHHa i KoHcajTHHry

3a6e3neHeHHa aBTopctKux npaB BKHaxigHMKiB

npoBegeHHa ^yHgaMeHTantHnx i npuKjagHux gocjigxeHt, po3po6oK, nigroToBKa HayKoBux KagpiB

BunycK iHHoBa^ËHoï пpogyкцiï

- iH^opMa^nHe 3a6e3neHeHHa HayKoBoï, TexHojoriHHoï i Bnpo6Hutó giajtHocTi cne^ajicriB;

- HagaHHa iH^opMa^ï npo hobíthí BiTHu3HaHi BuHaxogu HayKoBKM npaцiвнпкaм, BKHaxigHMKaM, cne^ajicraM npoMucjoBoro впpo6нпцтвa.

OiHaHcyBaHHa iHHoBa^HHux gocjigxeHt, po3po6oK

Opram3a^a Ta 3gincHeHHa e^eKTKBHoro HaBHajtHoro npo^cy KagpiB y c^epi iHHoBa^HHo-TexHonoriHHoro MeHegxMeHTy

HagaHHa eKcnepTHux buchobkíb gja bupo6hukíb, iHBecTopiB, cTpaxoBux cjyx6

npoBegeHHa naTeHTyBaHHa Ta j^eroyBaHHa iHHoBa^M

2.7. ^HTpu cepTu^iKa^ï, cтaнgapтнзaцiï h aкpegнтaцiï

3a6e3neHeHHa BignoBigHocTi npoBegeHHa

CucTeMa cepTu^iKa^ï, cTaHgapTroa^ï h HoBocTBoproBaHux npogyKTiB i cepTu^iKa^HHux

aкpegнтaцiï nocjyr BiTHroHaHuM Ta cbítobum gocjigxeHt, cтaнgapтнзaцiï

cTaHgapTaM aKocTi Ta aKpegura^ï iHHoBa^M

Управлшня шновацшним процесом включае забезпечення взаемоди вшх учасниюв процесу, розподш ролей, прав, обов'язюв i вiдповiдальностi; визначення вiдповiдальностi за прийняття рiшень; забезпечення ефективного розподшу iнформацiï; забезпечення гнучкосп використання ресурсiв; забезпечення вмотивованостi результатами шновацшного процесу.

У рамках реалiзацiï шновацшного проекту взаемоддать р!зш органiзацiï й окремi виконавцi: внутршш i зовшшш користувачi результатiв iнновацiйного проекту; внутршш i зовшшш постачальники ресурсiв; внутршш функцiональнi пщроздши (вщдши) тощо.

Для забезпечення ефективно1' взаемодiï повинно бути чгтко визначено: хто повинен приймати ршення; хто виконуе ту чи шшу роботу; хто несе вщповщальшсть за управлiнськi функцп; хто одержуе шформащю. Отже, для ефективно1' взаемоди та формування стабiльниx соцiально-економiчниx зв'язюв у iнновацiйнiй дифузнш мережi необхщно

м!ж менеджером i функцiональним встановити правила

м!ж учасниками

забезпечити взаемодiю iнновацiйного проекту менеджментом; формально! взаемоди шновацшного проекту.

Права, обов'язки та рiвнi вщповщальносп мають бути чггко визначенi не тшьки для постiйних членiв iнновацiйно! програми, а й для виконавцiв чи оргашзацш, що пiдтримують програму на окремих стад1ях, та iнших защкавлених стейкхолдерiв.

Ключовими учасниками окремого iнновацiйного проекту е шщатор проекту, керiвник проекту, покупець (споживач), команда проекту, швестор i замовник (власник). Склад учасниюв проекту, !х роль, розподiл !х функцiй i вiдповiдальностi залежать вiд типу, виду, масштабу i складностi проекту, а також вщ фаз життевого циклу проекту. Розподш функцш основних учасниюв iнновацiйного процесу наведено в табл. 11.

Таблиця 11

Розподш функцш основних учасниюв шновацшного процесу у дифузнш мережi

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [7]

Учасник Iиiцiатор

Замовник 1нвестор

Керiвиик проекту (менеджер)

Команда проекту

Контрактор(генеральний контрактор)

Субконтрактор

Проектувальник Генеральний пщрядник

Характеристика

сторона, що е автором головно! 1де! проекту, його попереднього обгрунтування [ пропозицш щодо здшснення проекту. Шщатором може бути практично будь-хто з майбутшх учасниюв проекту, але, зрештою, дшова шщатива щодо здшснення проекту повинна виходити вщ замовника. головна сторона, защкавлена у здшсненш проекту [ досягненш його результату. Як правило, це майбутнш власник [ користувач результата проекту. Вш визначае основш вимоги [ масштаби проекту, забезпечуе фшансування проекту за рахунок сво!х кошта або кошта швестор1в, що залучаються до проекту. Вш укладае контракти з основними виконавцями проекту, несе вщповщальшсть за цими контрактами, управляе персоналом, несе вщповщальшсть за проект перед сусшльством [ законом.

сторона, що вкладае швестици в проект. Мета швестора - максимал1защя прибутку на сво! швестицп. Якщо швестор [ замовник - не одна особа, то, як правило, швестором е банки, швестицшш фонди. 1нвестори вступають у контрактш вщносини 1з замовником, здшснюють розрахунки з шшими сторонами у м1ру виконання проекту. 1нвестори е повноправними партнерами проекту [ власниками проекту, поки !м не будуть виплачеш ва кошти за контрактом ¡з замовником або кредитною угодою.

юридична особа, якш замовник та швестор делегуе повноваження з кер1вництва роботами щодо здшснення проекту, а саме: планування, контролю [ координацп робгг ус1х учасниюв проекту. Склад функцш [ повноважень кер1вника проекту визначаеться контрактом ¡з замовником. Однак перед кер1вником проекту [ його командою, як правило, ставиться завдання всеосяжного кер1вництва [ координацп роб1т упродовж життевого циклу проекту до досягнення певно! мети проекту [ результата при дотриманш встановлених термш1в, бюджету [ якосп.

специф1чна оргашзацшна структура, очолювана кер1вником проекту, яка створюеться на перюд здшснення проекту. Завдання команди проекту: здшснення функцш управлшня проектом до ефективного досягнення мети проекту. Склад [ функцп команди проекту залежать вщ масштаб1в, складносп та шших характеристик проекту. Як правило, основними учасниками команди проекту е: менеджер проекту, шженер, адмшктративний кер1вник контракту, контролер, бухгалтер, кер1вник служби матер1ально-техшчного забезпечення, кер1вник роб1т з проектування, кер1вник бущвництва, координатор робгг з експлуатацп, адмшктративний пом1чник, кер1вник шформацшно! служби.

сторона або учасник проекту, що вступае у вщносини 1з замовником, який бере на себе вщповщальшсть за виконання роб1т за контрактом. Це може бути весь проект або його частина. Мета контрактора -отримання максимально можливого прибутку. Функцп контрактора: укладання контракту ¡з замовником (швестором), вщб1р [ укладання договор1в ¡з субконтракторами, забезпечення координацп !х робгт, прийняття [ оплата роб1т сшввиконавщв. Контрактором може бути кер1вник проекту або шш1 активш учасники проекту.

вступае у догов1рш вщносини з контрактором або субконтрактором бшьш високого р1вня, несе вщповщальшсть за виконання роб1т [ послуг вщповщно до контракту.

юридична особа, що виконуе за контрактом проектно-дослщницью роботи у рамках проекту. Вступае у догов1рш вщносини з генеральним контрактором або безпосередньо ¡з замовником.

юридична особа, чия пропозищя прийнята замовником (як правило, для бущвельних проекта). Тому, як

Постачальники Лщензори

Орган влади

Власник земельно!'

дшянки Виробник кiнцевоï продукци

Споживачi кiнцевоï продукцiï

Iншi учасники проекту

правило, генеральним шдрядником е будiвельна i проектно-будiвельна органiзацiï. Генеральний шдрядник несе вiдповiдальнiсть за виконання роб^ вiдповiдно до контракту, пiдбирае i укладае договори з субшдрядниками на виконання окремих роб^ i послуг.

субконтрактори, що здiйснюють рiзнi види постачання на контрактшй основi

оргашзаци, що видають лiцензiï на право володшня земельними дiлянками, ведення торпв, виконання певних робiт i послуг, використання «ноу-хау».

сторона, що висувае i шдтримуе еколопчш, соцiальнi та шш^ що висуваються суспiльством i державою, сторони проекту i що задовольняе своï штереси шляхом отримання податку вiд учасникiв проекту. юридична або с^зична особа, що е власником земл^ що бере участь у проект!

здiйснюе експлуатацiю створених основних фонщв i виробляе кшцеву продукцiю. Бере участь у вах фазах проекту. У багатьох випадках е замовником та швестором. Головна мета - прибуток.

юридичш та фiзичнi особи, що е покупцями i користувачами кiнцевоï продукцiï, що визначають вимоги до кiнцевоï продукци i послуг, що формують попит на них. За рахунок кошт^в споживачiв вiдшкодовуються витрати на проект i формуеться прибуток у^х учасниюв проекту.

конкуренти основних учасникiв проекту; сусшльш групи i населення, чш економiчнi та неекономiчнi iнтереси зачшае здiйснення проекту; спонсори проекту; рiзнi консалтинговi, iнжинiринговi органiзацiï, залученi до здшснення проекту й iн.

В устшному завершеннi проекту зацiкавленi вс учасники, що реалiзують у такий спошб сво1' iндивiдуальнi iнтереси:

- швестори повертають вкладений капiтал i одержують встановлеш дивiденди;

- замовник (власник, ктент) одержуе реалiзований проект та доходи вщ його використання;

- керiвник проекту та його команда отримують плату за контрактом, додаткову винагороду за результатами роботи вщ прибутку, ^м того, пiдвищуеться 1'х професiйний рейтинг;

- органи влади одержують податки з ушх учасниюв, задовольняються суспiльнi,

соцiальнi i еколопчш потреби i вимоги на довiренiй 1'м територiï;

- споживачi отримують необхiднi 1'м товари, продукти i послуги, плата за яю вщшкодовуе витрати на проект i утворюе прибуток, одержуваний активними учасниками проекту;

- rnmi зацiкавленi сторони теж досягають своïх цiлей.

1нновацшний процес на пiдприемствi передбачае рiзнi за змiстом та вiдповiдальними учасниками стадiï, що запропонованi рiзними дослщниками (табл. 12).

Таблиця 12

Стадн шновацшного процесу

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [7]

№

з/п

Стадй шновацшного процесу

- розроблення стратегiчних цшей;

- виявлення потреб ринку в нових виробах та генерування щей нових товарiв;

- визначення можливостей фiрми для створення цих виробш;

- проведення дослiджень з метою реатзацн цих можливостей;

- розроблення нового виробу (товару);

- проектування, конструювання виробу;

- випуск доолдного взiрця;

- пробний маркетинг (випробування доиидного взiрця на ринку);

- запуск виробу в сершне виробництво.

- одержання iнформацil про межу технологи, товару на основi 8-пздбно1 криво!;

- виникнення проблеми нововведення;

- розробка iдей, аналiз властивостей iнновацil;

- вiдбiр iдей, оцшювання !хньо1 економiчноl ефективностi;

- доалдження, розроблення, упровадження;

- розроблення програми технологiчного переозброення пiдприeмства;

- виявлення вузьких мiсць виробництва;

- вибiр органiзацiйноl форми структури виробництва та управлшня з метою впровадження нововведення;

- оперативне управлiння впровадженням шновацй.

1. Формування iнновацiйноl iдеl (задуму). Це процес зародження iнновацiйноl ще! i формулювання генерально! (кiнцевоl) мети проекту. На цьому етапi визначаються кiнцевi цiлi (кiлькiсна оцiнка за обсягами, термiнами, розмiрами прибутку) проекту i виявляються шляхи !хнього досягнення, визначаються суб'екти й об'екти швестицш, 1хньо1 форми i джерела.

2. Розроблення проекту. Це процес пошуку ршень з досягнення кiнцевоl мети проекту i формування взаемопов'язаного за часом, ресурсами i виконавцями комплексу завдань i заходiв реалiзацil мети проекту.

1

2

3

На цьому етат:

- здшснюеться порiвняльний анатз рiзних варiантiв досягнення цшей проекту i вибiр найбiльш життездатного (ефективного) для реалзаци;

- розробляеться план реалзаци iнновацiйного проекту;

- зважуються питання спещально1 оргатзапл для роботи над проектом (команди проекту);

- виробляеться конкурсний добiр потенцшних виконавц1в проекту й оформляеться контрактна документацiя.

3. Реалiзацiя проекту. Це процес виконання робiт з реатзацп поставлених цiлей проекту. На цьому етат здшснюеться контроль виконання календарних плашв i витрати ресурав, коректування виниклих вiдхилень i оперативне регулювання ходу реатзаци проекту.

4. Завершення проекту. Це процес здачi результата проекту замовниюж i закриття контракта (договорiв). Цим завершуеться життевий цикл шновацшного проекту.

Органiзацiя процесу нововведення й управлшня ним у рамках шдприемства передбачае тiсну взаeмодiю функцюнальних пiдроздiлiв управлiнськоï системи, особливо тих, що беруть участь у розробленш, виробництвi й реалiзацiï нових товарiв та обслуговуваннi споживачiв.

З метою формування стабшьних сощально-економiчних зв'язюв у iнновацiйнiй дифузнiй мережi необхщно чiтко та справедливо визначити та офщшно закрiпити у вiдповiдних

локальних документах шдприемства (положеннях про вщдш, посадових шструкщях тощо) права, обов'язки мiж пiдроздiлами та працiвниками шдприемства щодо реалiзацiï стадiй iнновацiйного процесу, а також розподш вiдповiдальностi на рiзних етапах iнновацiйних процесiв. Розподш обов'язюв мiж пiдроздiлами пiдприемства щодо реалiзацiï стадiй iнновацiйного процесу наведено в табл. 13.

Таблиця 13

Розподш обов'яз^в мiж пiдроздiлами шдприемства щодо peanÍ3am'í стадiй 1нновац1йного процесу

Етапи шновацшного процесу

m .гз

ар ог

Шдроздши тдприемства (ввддши)

.5

tí «

.5

tí д

о- йи

и И. 5

S 3 «

и о и

и

ю

X $

ио др

ди ор

ft х

Установлення цшей Генерування iдей

Узагальнення та вибiр iдей i концепцш

Розробка концепцiй (продукту) Оцiнювання концепцп (продукту) Кiнцева оцiнка продукту i розробка стратеги маркетингу, дослiдження ринку та ринкове планування Поточне ощнювання продукту Упровадження продукту на ринку

▲ ▲

▲ ▲

Примтка.

• nidpo3din, який несе основну eidnoeidanbHÍcmb за даний етап розробки i впровадження нового продукту ■ Пiдроздiл, який бере участь у розробщ та впровадженю нового продукту ▲ Пiдроздiл, уповноважений стверджувати прийняття ршення

Взаемодiя учасниюв шновацшного процесу залежить вщ моделi шновацшного процесу. Лшшна модель реалiзацiï шновацшного процесу вщображае стадп шновацшного процесу, 1'х виконавщв та результати такого процесу, однак не показуе взаемодда суб'екпв

шновацшно1' дiяльностi на рiзних стадiях iнновацiйного процесу, не дае можливють забезпечити стабiльнiсть соцiально-економiчноï взаемодп у iнновацiйнiй дифузнiй мережi (рис. 5).

Cragiï

OyHgaMeHTajtHÍ gocmgxeHHH

npuKjagHi go-cjigxeHHa

EKcnepuMeH-TajtHa po3po6Ka

noHaTKOBe i

« 8 B tí cepiHHe внpo6ннцтвo

«

03

G iO 0 Ph

Mic^po3TamyBaHHH

ymBepcuTeTu, HayKOBO-gocjigm mcT^ry™, gepxaBHi, npuBaTm gocmgHu^Ki ja60paT0piï

ymBepcureTu, gepxaBHi, npuBaTHi gocmgHuutKi ja6opaTopiï, npoMucjOBi (npuBaTHi) gocrngHu^Ki ja6opaTopiï

npoMucjoBi ja6opaTopiï HflflKP

Cy6'eKTu rocnogaproBaHHa (3aBogu tq^Q)

3aBogu, nignpueMcTBa no внpo6ннцтвy h o6cjyroByBaHHro, Ma^uHu, puHKu, 6ipxi

Bнкoнaвцi po6oTu

Bnem b ja6opaTopiax, gonoMory aKuM 3giHcHroe gonoMixHO-TexHiHHuH nepcoHaj

Bnem h rnxeHepu, gonoMory aKuM 3giHcHroe gonoMixHo-TexHinHuH nepcoHaj

Bnem h rnxeHepu b ja6opaTopiax, iHxeHepu h TexmKu, npoeKTyronu Ta BuroTOBjaronu, внnpo6yroнн npoToTunu

MeHegxepu 3 внpo6ннцтвa, BucoKOKBani^iKOBaHi po6iтннкн, po6iтннкн Ha KOHBeepi

MeHegxepu 3 внpo6ннцтвa, BucoKOKBam^i-KOBam po6iтнн-кн,

po6iтннкн Ha KOHBeepi Ha Be-juKOMy Hucji 3aBogiB, MeHegxepu 3 npogaxiB

Pe3yjtTaTu Ha Buxogi

HayKOBi 3HaHHa, igeï, HayKOBi cTarri

Kopucm Mogeji, « K

npoMucjOBi 3pa3Ku,

naTeHTu, HayKOBi cTaTTi

naTemra, KpecjeHHa, « U O R

TexHiHHi yMOBu S X <D H

HobI npogyKTu i npoцecн

a

nigBu^eHHa s s OH

gocTynHocTi,

lннoвaцlннocтl npogyKTiB

i npoцeclв \/

PucyHOK 5. .liHÍnHa Moge^b ÍHHOBa^HHoro процесу

ffwepeno: noôydoeano aemopaMU na nidcmaei [1]

Ki6epHeTuHHa Mogejt iHHOBa^HHoro npoцecy g03B0jae po3rjaHyra rnHOBa^HHuH npo^c aK KOMnjeKcHy cucTeMy, b aKiH eneMemra npoцecy yTBoproroTt nigcucTeMu, ^o nepe6yBaroTt y

nocTiHHOMy 3B'a3Ky i B3aeMogiï 3 6araTtMa звopoтннмн 3B'a3KaMu. Mogejt Bupaxae 6e3nepepBHicTt npoцecy B3aeMogiï (puc. 6).

PucyHOK 6. KîôepHeTHHHa Moge^b ÍHHOBa^HHoro прoцeсу

ffwepeno: noôydoeano aemopaMU na nidcmaei [3].

Матричну модель шновацшного процесу та взаемодп тд час нього запропонували B.C. Шукшунов, М.Р. Габайдулш, Ю.Ф. Гортишов, Р.Т. Ференец [Error! Reference source not found.], яю пропонують розглядати шновацшш комунiкацiï у виглядi комушкацшних ланцюгiв

за схемами: W11&W12&W13&W14 (тобто i-i-i), W11VW21VW31&W32&W33&W34 (тобто або, або, або, i, i, i) та W11VW21VW31 VW41&W42&W43&W44 (тобто або- або- або-або -i-i-i-i).

Матрична модель оргашзацн управлiння технологiчними комунiкацiями трансферу шновацш

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [8]

Таблиця 14

Розробник Група НДДКР 1нновацшна група Мале

тдприемство

1дея Розробка Технолопя Продукт

W11 W12 W13 W14

W21 W22 W23 W24

W31 W32 W33 W34

W41 W41 W43 W44

!нновацшний потенщал

ш о § е

ук а

ут

03

'I

в о т

Г.Д. Ковальов запропонував модель структуризацп iнновацiйних комунiкацiй у процесi шновацшного циклу (табл. 15). Така схема шновацшного процесу включае етапи

участ у створенш та реалiзацil шновацш суб'екпв iнновацiйного процесу та !х взаемодiю.

Таблиця 15

Модель структуризацн iнновацiйних комунiкацiй у процесi iнновацiйного циклу

Джерело: побудовано авторами на пiдставi [4].

Суб'екти

1нноватор

Виробниче тдприемство

1нвестор Держава

Стади та етапи життевого циклу шновацш Створення шновацш Комерщал1защя шновацш

Дослвдження Розроблення Патен- Активащя Впровадження Виробництво

тування

Висновки

Здiйснено аналiз взаемозалежностi учасниюв iнновацiйного процесу, визначено !х ди на рiзних стадiях iнновацiйного процесу, бар'ери до формування стабшьних сощально-економiчних зв'язкiв та показникiв, що визначають ефективнiсть такоï взаемодiï. У

межах подальших дослiджень плануеться удосконалити систему показниюв, що визначають ефективнють взаемодiï пiд час iнновацiйних процешв, визначити найбiльш ключовi з них, побудувати структурну модель забезпечення стабшьно! соцiально-економiчноï взаемодiï у iнновацiйнiй дифузнш мережi.

DANICH VITALIY **, TATAR MARYNA2

1* Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economic Cybernetics and Applied Economics, Head of the Department of Mathematical Methods in Economics, V.N. Karazin Kharkiv National University ORCID ID: 0000-0001-6147-2309, e-mail: danichvitaly@gmail.com

2 PhD in Economics, Associate professor of the Finance, Accounting and Taxation Department, National Aerospase University «Kharkiv Aviation Institute» ORCID ID: 0000-0002-1111-7103, e-mail: marina.sergeevna.tatar@gmail.com

ENSURING SUSTAINABLE INTERACTION OF THE INNOVATION PROCESS PARTICIPANTS IN THE CONDITIONS OF GLOBAL CHALLENGES

Abstract. In the context of global challenges, the issue of studying the interaction in innovation processes is especially relevant, because it is innovation that plays an important role in combating various types of challenges today. In turn, global challenges and the crisis are the impetus for innovative changes and shifts, innovation is the opposite of the crisis, because it is the innovative breakthrough that helps to overcome the crisis. The purpose of the article is analyzing the interaction of participants in the innovation process, determining their actions at different stages of the innovation process, barriers to the formation of stable socio-economic ties and indicators that determine the effectiveness of such interaction. For achievement this goal, the following methods were used: abstract and logical, system and synergetic, statistical, comparative, horizontal, vertical, tabular and graphical methods of information display. Results. The article identifies the types of interaction, analyzes the concept of innovation diffusion and actions of different actors for its implementation, analyzes the socio-economic interaction of participants in the innovation process, identifies their actions at different stages of the innovation process, barriers to stable socio-economic relations and indicators that determine the effectiveness of such interaction. Cybernetic, matrix and structural models of innovation process are analyzed. It is established that the innovation speed is greatly influenced by the state innovation policy, the existence of adequate information base, mechanisms of science and its interaction with production, forms of legislative decision-making on innovation, methods of information transfer, mechanisms. The practical significance of the research lies in the possibility of establishing effective interaction between participants in the innovation process by studying environments where the diffusion of innovations (relevant sites, social networks, research units and methodological departments of higher education institutions, research institutes, etc.), analysis of barriers to stable relationships between participants in innovation projects and existing models of the innovation process. Within the framework of further research it is planned to improve the system of indicators that determine the effectiveness of interaction during innovation processes, to determine the most key of them, to build a structural model of stable socio-economic interaction in the innovation diffuse network.

Keywords: interaction; global challenges; diffusion; innovation process; business entities; participants

REFERENCES

1. Androsova O.F. (2006). Orhanizatsiino-ekonomichni aspekty vykorystannia transferu tekhnolohii na pidpryiemstvakh aviatsiinoi promyslovosti: Avtoref. dys... kand. ekon. nauk: 08.06.01. [Organizational and economic aspects of the use of technology transfer in the aviation industry] Natsionalnyi aviatsiinyi un-t. 20 p.

2. Bahrova, I.V., Cherevko, O.L. Natsionalna innovatsiina systema Ukrainy: kharakterystyka ta problemy stanovlennia URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/1624

3. Vasylenko V.O. (2003). Innovatsiinyi menedzhment: Navchalnyi posibnyk [Innovative management]. Kyiv: TsUL, Feniks. 440 p.

4. Kovalov H.D. (2000). Ynnovatsyonnue kommunykatsyy [Innovative communications]. Moscow.: YuNYTY-DANA. 228 p.

5. Lisovska L.S. (2020). Vydy ta formy proiavu vzaiemodii u innovatsiinykh protsesakh [Types and forms of interaction in innovation processes]. Vcheni zapysky TNU im. V.I. Vernadskoho. Seriia Ekonomika i upravlinnia. vol 31 (70). 4. 48-54.

6. Melnyk I.Iu., Boiarynova K.O. Innovatsiinyi protses: naukovi pidkhody ta problemy realizatsii

7. Mykytiuk P. (2009). Innovatsiina diialnist. [Innovative activity]. Kiyv: Tsentr uchbovoi literatury. 392.

8. Shukshunov V.E. (2001). Orhanyzatsyonnue strukturu tekhnolohycheskykh kommunykatsyi transferta ynnovatsyi v naukoemkom byznese [Organizational structures of technological communications transfer of innovations in science-intensive business]. Ynnovatsyy. vol.3. 24-32.

9. Yurynets Z. V. (2013). Upravlinnia usunenniam pereshkod innovatsiiam na pidpryiemstvi [Upravlinnia usunennyam pereshkod innovatsiyam na pidpryiemstvi] Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. Odesa : Vydavnychyi tsentr Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, Vol. 2 (49), p. 2. 127-131.

10. Danych V.N. (2004). Modelyrovanye bustrukh sotsyalno^konomycheskykh protsessov [Modeling rapid socioeconomic processes] Luhansk: Yzd-vo Vostochnoukraynskoho natsyonalnoho unyversyteta ym. V. Dalia. P. 304.

11. URL: http://nvdu.snu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/index_2012_7.pdf

12. Danich V.M., Tatar M.S. (2015). Paterny povedinky subiektiv hospodariuvannia v umovakh dezintehratsiinykh protsesiv. [Patterns of behavior of economic entities in the context of disintegration processes] Berdiansk :Yzdatel Tkachuk A. V.

13. Danich V.M. (2019). Modeliuvannia dynamiky mentalitetu subiekta masovykh komunikatsii. [Modeling the dynamics of the mentality of the subject of mass communications]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina, seriia «Ekonomichna», vol 96, 15 - 23.

14. Danich V. (2020). The application of crowd behavior models for the environmental and economic processes management. Galician economic journal (Tern.), vol. 62, no 1, pp. 166-178. DOI https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.01

15. Danich V. Modeliuvannia dynamiky komunikatyvnykh vlastyvostei subiektiv sotsiumu [Modeling the dynamics of communicative properties of the subjects of society]. Melitopol: Vydavnychyi budynok Melitopolskoi mis-koi drukarni. p. 456.

16. URL: https ://mpsesm. org/index.php/mpsesm/mpsesm-xiii/paper/view/938

17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Cher_2020_3_7.

18. URL: https://vue.gov.ua/ComanbHa_CHCTeMa

19. Rogers, Everett M. (1971). Diffusion of innovations.453 p.

20. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D 1%84%D1%83%D0%B7%D1%96%D1%8F

21. Prorovskyi A. (2003). Transfer tekhnolohyi - odna yz formynnovatsyonnoi deiatelnosty. [Technology transfer is one of the forms of innovation]. VestnykBrestskoho hosudarstvennoho tekhnycheskoho unyversyteta. Vol. 3. 91-93.

22. Sunhurov A. (2010). Ynnovatsyy y ykh dyffuzyia: k vozmozhnosty yspolzovanyia kontseptsyy v sotsyalno-polytycheskoi sfere. [Innovations and their diffusion: to the possibility of using the concept in the socio-political sphere]. Fylosofskye nauky. vol.1(10). 15-24.

23. Shamota H.M. Dyfuziia innovatsii v Ukraini na suchasnomu etapi

24. Rodzhers E. (2001). New product acceptance and diffusion. Klassyka marketynha. 243-265

25. Coleman, James S., Elihu Katz, and Herbert Menzel (1966). Medical Innovation: A Diffusion Study. New York: Bobbs-Merrill. PH (E).

26. Hassinger, Edward (1959). «Stages in the Adoption Process». Rural Sociology 24: 52-53. RS (N).

27. Shamota H. (2011). Dyfuziia innovatsii v Ukraini na suchasnomu etapi [Diffusion of innovations in Ukraine at the present stage]. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy. Vol. 31. 288-296. Sumi: DVNZ «UABS NBU». [in Ukrainian].

28. URL: https://uaspectr.com/2020/06/23/najpopulyarnishi-sotsialni-merezhi-v-ukrayini-ta-krayinah-svitu-2020/

29. URL: https://www.kickstarter.com/

30. URL: https://www.gofundme.com/

31. URL: https://www.indiegogo.com/

32. URL: https://habr.com/ru/

33. URL: Reddit : https://www.reddit.com/

34. Rosen, Emmanuel (2000) The Anatomy of Buzz: How t Create Word of Mouth Marketing. New York: Doubleday/Currency. MR (E).

35. URL: https ://ec.europa. eu/growth/industry/policy/innovation/scoreboards_en

36. URL: Business Innovation Observatory: https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/innovation/business-innovation-observatory_en

37. URL: Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy: http://www.ukrstat.gov.ua/

38. URL: Global Innovation Index: https://www.globalinnovationindex.org/Home

39. URL: Global Innovation Index Analysis https://www.globalinnovationindex.org/analysis-economy

40. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text

CraTTa Hagrnmna go pegaKuiï: 23.05.2021 Received: 2021.05.23