CC BY
14
12. Wybrane zalozenia Strategii Promocji Marki Poznan. URL: http://www.poznan.pl/mim/promocja/strategia--promocji-markipoznan
13. Przewodnik po Strategii Promocji Katowic. 2012. 40 S. URL: https://www.katowice.eu/Documents/Przewod-nik%20po%20Strategii%20Promocji%20Katowic.pdf
14. Досвщ реформ в Словаччиш - дорожня карта для Украши. URL: http://icps.com.ua/dosvid-reform-v-slovachchyni---dorozhnya-karta-dlya-ukrayiny/
REFERENCES
Brendynh mist: dosvid krain Vyshehradskoi hrupy dlia Ukrainy [Bridge Branding: Vyshehrad Group Country Experience for Ukraine]. Kyiv: Vyd-vo «Instytut trans-formatsii suspilstva», 2011.
Calendrier des manifestations en Bourgogne. Comite Regional du Tourisme de Bourgogne, 200б.
Chugunova, G. "Brending v ekonomike: kontseptsii, meto-diki, tekhnologii" [Branding in the Economy: Concepts, Techniques, Technologies]. http://textarchive.ru/c-1944349-pall.html
"Dosvid reform v Slovachchyni - dorozhnia karta dlia Ukrainy" [The Experience of Reform in Slovakia is a Road Map for Ukraine]. http://icps.com.ua/dosvid-re-form-v-slovachchyni---dorozhnya-karta-dlya-ukrayiny/
Lendrevie, J., Levy, J., and Lindon, D. Mercator. Theorie et pratique du marketing. Dalloz, 2005.
Marka Warszawa: tozsamosc, wartosci, nowa narracja.
Wydawca: Miasto Stoleczne Warszawa, 2013. Martin, J.-C. Le guide de la communication. Marabout, 1999. Mekhanizmy formuvannia rehionalnykh priorytetiv roz-vytku: analitychna dopovid [Mechanisms of Formation of Regional Development Priorities: an Analytical Report]. Kyiv: NISD, 2013. Oklander, M. "Metodyka rozrakhunku efektyvnosti tery-torialnoho marketynhu" [Methods of Calculating the Effectiveness of Territorial Marketing]. Visnyk Ukrains-koi Akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, no. 1 (2002): 86-91. "Przewodnik po Strategii Promocji Katowic. 2012". https:// www.katowice.eu/Documents/Przewodnik%20 po%20Strategii%20Promocji%20Katowic.pdf "Strategia Marki Gdansk do 2013 roku". https://www.gdan-
sk.pl/download/2014-03/52157.pdf "Strategia Zarzadzania Marka Lodz na lata 2010-2016". DEMO Effective Launching. https://uml.lodz.pl/files/ public/dla_biznesu/kreatywna/strategia_zarzadza-nia_marka_lodz_na_lata2010-2016.pdf Semprini, A. Le marketing de la marque. Approche semio-
tique. Liaisons, 1992. "Wybrane zalozenia Strategii Promocji Marki Poznan". http://www.poznan.pl/mim/promocja/strategia-pro-mocji-markipoznan
УДК 368.075.8:351.863:658/620.9 JEL: L95; P18; Q47
СТРУКТУРЫ ТРАНСФОРМАЦН СВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В КОНТЕКСТ1 ЕНЕРГЕТИЧНО1БЕЗПЕКИ
®2020 МУХ1Н В. В., ПИСЬМЕННА У. £., ЛАПКО О. О.
УДК 368.075.8:351.863:658/620.9 JEL: L95; P18; Q47
MyxiH В. В., Письменна У. €., Лапко О. О. Структуры трансформацп свропейського ринку природного газу
в контекст енергетично!' безпеки
Розглянуто eKOHOMiHHi аспекти розвитку mopzmi природным газом та узагальнено стратегiчнi напрями формування моделi единого енерге-тичного ринку в £С. Об(рунтовано необхiднiсть створення сильно! системи енергетичноi безпеки крашами £С i шляхи врегулювання проблемних питань диверсиф'шаци поставок природного газу. Розглянуто перспективи 'мплементаци втчизняних законодавчих акт'в у европейське зако-нодавство щодо проведення полтики енергетичноi безпеки £С. Основними напрямами досягнення цього е мiжнароднi угоди та використання ринковихметод'в у поеднант з регулятивною методологiею. Особливу увагу прид'шено формуванню спещал'вованих iнституцiй у галузi енерге-тики. Розглянуто теоретичн та практичн питання структурних трансформацй европейського ринку природного газу та пов'язаних iз ними аспектв енергетичноi безпеки. Об(рунтовано мехашзми формування цни на газ для р'вних учаснит газового ринку. niдкреслено необхiднiсть створення в УкраЫмiжрегiонального газового хаба, який забезпечить розвиток сучасних iнструмент'ю мiжрегiональноiторг'влi природним газом i дозволить розвивати систему тдземних газових сховищ Укра/ни. Останне мае важливе значення для зосередження на ii територИзначних обсягiв товарного природного газу, що е запорукою довгостроково: енергетичноi безпеки. Створення на територИ Украши умов для формування лШдного, конкурентного та л'берал'вованого ринку природного газу посилить мехашзми захисту национальноiгазовоi шфраструктури. Змни технологш, ринковоiкон'юнктури та засад колективного регулювання дозволяють припустити появу динамiчноiсистеми використання рзних механiзмiв цЫоутворення в рег'юнах та на нацональних ринках газу.
Кпючов'1 слова: енергетична безпека, единий енергетичний ринок, структуры! трансформацП, природний газ. DOI:
Б'бл.: 11.
MyxiH Володимир Васильович -здобувач, Нацональний 'нститут стратегiчних досл'джень (вул. Пирогова, 7а, Кшв, 01030, Украна) E-mail: [email protected]
Письменна Уляна ЕвгенП'вна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетич-ного комплексу 1нституту економки та прогнозування НАН Украши (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украна) E-mail: [email protected]
Лапко Олена Олександрiвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри ф'нанав та облку М'жнародного утверситету фшанав (просп. Перемоги, 37, Кию, 03056, Украна), професор кафедри економки i тдприемництва Нацонального техн'нного утверситету Украши «Кшв-ський полтехн'нний 'нститут 'тен 1горя йкорського» (просп. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 368.075.8:351.863:658/620.9 JEL: L95; P18; Q47
Мухн В. В., Письменная У. Е., Лапко Е. А. Структурные трансформации европейского рынка природного газа в контексте энергетической безопасности
Рассмотрены экономические аспекты развития торговли природным газом и обобщены стратегические направления формирования модели единого энергетического рынка в ЕС. Обоснованы необходимость создания общей системы энергетической безопасности странами ЕС и пути урегулирования проблемных вопросов диверсификации поставок природного газа. Рассмотрены перспективы имплементации отечественных законодательных актов в европейское законодательство при проведении политики энергетической безопасности ЕС. Основными направлениями достижения этого являются международные соглашения и использование рыночных методов в сочетании с регулятивной методологией. Особое внимание уделено формированию специализированных институтов в области энергетики. Рассмотрены теоретические и практические вопросы структурных преобразований европейского рынка природного газа и связанных с ними аспектов энергетической безопасности. Обоснованы механизмы формирования цены на газ для разных участников газового рынка. Подчеркнута необходимость создания в Украине межрегионального газового хаба, который обеспечит развитие современных инструментов межрегиональной торговли природным газом и позволит развивать систему подземных газовых хранилищ Украины. Последнее имеет важное значение для сосредоточения на её территории значительных объемов товарного природного газа, что является залогом долгосрочной энергетической безопасности. Создание на территории Украины условий для формирования ликвидного, конкурентного и либерализованного рынка природного газа усилит механизмы защиты национальной газовой инфраструктуры. Изменения технологий, рыночной конъюнктуры и принципов коллективного регулирования позволяют предположить появление динамической системы использования различных механизмов ценообразования в регионах и на национальных рынках газа. Ключевые слова: энергетическая безопасность, единый энергетический рынок, структурные трансформации, природный газ. Библ.: 11.
Мухн Владимир Васильевич - соискатель, Национальный институт стратегических исследований (ул. Пирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: [email protected]
Письменная Ульяна Евгеньевна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник сектора прогнозирования развития топливно-энергетического комплекса Института экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: [email protected]
Лапко Елена Александровна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой финансов и учета Международного университета финансов (просп. Победы, 37, Киев, 03056, Украина), профессор кафедры экономики и предпринимательства Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (просп. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: lapkoelena2711@gmail. com
UDC 368.075.8:351.863:658/620.9 JEL: L95; P18; Q47
Mukhin V. V., Pysmenna U. Y., Lapko O. O. Structural Transformations of the European Natural Gas Market in the Context of Energy Security
The economic aspects of the development of natural gas trade are considered and the strategic directions of the formation of the single energy market model in the EU are generalized. The need to create a common energy security system for the EU countries and ways to resolve the problematic issues of diversification of natural gas supplies are substantiated. Prospects for the implementation of the national legislative acts into European legislation in the course of implementation of the EU's energy security policy are considered. The main directions for achieving this are international agreements and the use of market practices in conjunction with regulatory methodology. Particular attention is paid to the formation of specialized institutions in the energy sphere. The theoretical and practical issues of structural transformation of the European natural gas market and related aspects of energy security are considered. Mechanisms for gas pricing for different participants of the gas market have been substantiated. The need to create an inter-regional gas hub in Ukraine, which will ensure the development of modern instruments of interregional trade in natural gas and allow the development of the system of underground gas storage facilities in Ukraine, is underlined. The latter is important for the concentration of significant volumes of commercial natural gas on Ukrainian territory, which is the key to a long-term energy security. The creation of conditions in the territory of Ukraine for the formation of a liquid, competitive and liberalized natural gas market will strengthen the mechanisms for protecting the national gas infrastructure. Changes in technology, market conjuncture and principles of collective regulation suggest evolving a dynamic system of use of different pricing mechanisms in regions and at the national gas markets. Keywords: energy security, single energy market, structural transformations, natural gas. Bibl.: 11.
Mukhin Volodymyr V. - Applicant, The National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pysmenna Uliana Ye. - PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Sector for Forecasting the Development of the Fuel and Energy Complex, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine) E-mail: [email protected]
Lapko Olena O. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Finance and Accounting, International University of Finance (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine), Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: lapkoelena2711@gmail. com
I
стотний вплив свиових процеав глоб^заци на окремих галузей i ceKTopiB нацюнально! економжи.
трансформацго нацюнальних eKOHOMi4H^ штер- Одним i3 основних шляхiв систематичного шдви-
.еав Укра!ни обумовлюе необйдшсть ре^зацц щення ефективност забезпечення нацюнально! без-
сущльних науково-практичних досл^жень пробле- пеки е проведення до^джень процеав формування
матики у сферах вдосконалення стратепчного пла- ефективних механiзмiв торгiвлi природним газом
нування, аналiзу сощально-економiчноí вигоди та у контекста вдосконалення систем паливно-енерге-
витрат. Постшного наукового супроводу потребуе тичного комплексу та енергетично! безпеки Укра1ни.
формування цшсно! системи передбачення напря- Цим визначаеться актуальшсть поглибленого ви-
мiв та визначення стратепчних орiентирiв розвитку вчення процеав трансформаци европейського ринку
природного газу та прогнозування можливих шляхш диверсифкацГ! забезпечення енергетичними ресурсами Укра!ни.
Проведенi укра!нськими та закордонними фа-хiвцями рiзноманiтнi дослiдження сучасно! архгтек-тури управлiння енергетичними ринками показують, що глобальний ринок окреслюе мiсце Укра!ни серед стратегiчних партнерiв кра!н 6С. Важливими чинни-ками европейсько! iнтеграцГi енергетичного сектора Украши е спкьш з кра!нами Центрально! та Схгдно! бвропи пiдходи до урегулювання проблемних питань диверсифiкацГ! поставок природного газу. Особли-востi та основнг проблеми створення единого меха-нiзму транскордонно! передачi (транспортування) енергетичних продуктгв та розвитку регiонально'! системи колективно! енергетично! безпеки розгля-далися в роботах 6. Боброва, I. Братшгн, О. Дзьоби, I. Запухляк, В. Лiра, Р. Подольця, Д. Прейгера, Л. Унг-говського, Р. Юхимця П. Хiзера, С. Пгранг. По мiрi змiни стану единого енергетичного ринку 6С потре-бують подальшого дослiдження напрями розвитку ринку природного газу в Укра'М.
Мета стати полягае в розкриттг особливостей формування ефективних механiзмiв торгiвлi при-родним газом як чинникiв забезпечення економiчноi безпеки кра!н та регюшв.
Розглядаючи формування та реалiзацiю полгти-ки енергетично! безпеки 6С з точки зору розу-мiння сутностг енергетично! безпеки та став-лення до само! полiтики енергетично! безпеки, слгд вид1лити двi протилежнi концепцГ!. Перша концепцiя базуеться на ринкових принципах (лiбералiзацiя, ди-версифiкацiя, вгльний доступ до енергетичних ре-сурсгв, енергозбереження тощо) i е характерною для краiн-споживачiв. Друга концепцiя межуе iз захистом нацiональних (геополiтичних) штереав та пгдтриму-еться кра!нами - виробниками та/або транзитерами енергоресурсгв за межами 6С. У рамках друго! кон-цепци прiоритет надаеться державному контролю за видобутком i виробництвом енергетичних ресурсгв, постачанням (транзитом) i навiть визначенням цiн.
Установлення оптимального балансу мiж нацю-нальними штересами та безпекою рiзних кра!н мож-ливе лише за умови реальних недискримшацшних компромiсiв, якi потребують правових i шституцш-них механiзмiв довгострокового регулювання сфери полiтичних, економiчних, енергетичних та гнших вiд-носин. Зростання витрат на видобуток, суттеве коли-вання свгтових цiн, ускладнення доступу до новгтнгх технологiй або скорочення нацiональних запасгв вуг-леводнiв робить усi сторони регюнального енергетичного ринку взаемозалежними в геополiтичному, безпековому, технологiчному, екологгчному та фгнан-совому аспектах. Найважливгшою особливiстю великих кра!н - експортерiв енергоресурсiв е використан-ня арха!чних положень концепцГ! (полiтики) енерге-
тично! безпеки держави (далi - ЕнБ), яку побудовано на аспектах «загрози - iнтереси». Сучасна полiтика енергетично! безпеки 6С формуеться по-новому в рамках ключових аспектгв «загрози - цш - засоби реагування», якi вiдображено в енергетичному пра-вi Спiвтовариства. При цьому на базi стаб1льно! та передбачувано! регуляторно! бази енергетичного ринку бвропи процеси формування швестицшного клiмату та системи енергетично! безпеки континенту охоплюють таи фундаментальнг елементи безпечно!, конкурентоспроможно! та стало! енергетики: безпеку постачання (доступнгсть енергоресурсiв та наявнiсть шфраструктури); безпеку споживання (конкуренто-спроможнiсть, енергоефективнгсть, енергозбережен-ня, державну допомогу та регулювання споживання) та екологiю.
Поступове об'еднання (повна штегращя) вну-трiшнього енергетичного ринку та його розвиток ви-значають мету та шляхи реалгзацГ! енергетично! по-лiтики 6С [1]. До найважливгших завдань, зокрема, належать:
+ сприяння безпецi та стабiльностi постачання енергГ!;
+ збгльшення транскордонно! торггвлг енерго-носгями задля створення конкурентного се-редовища, досягнення пгдвищення ефектив-ностг, забезпечення доступних цгн та покра-щення якостг обслуговування;
+ забезпечення сталостг енергоспоживання шляхом зниження залежностг вгд викопного палива та зменшення впливу на навколишне середовище. Окремими науковцями [2; 3] до основних завдань трансформацГ! та розвитку системи газозабез-печення вгдносяться також прогнозування потенцгалу транспортно-розподГльно! гнфраструктури системи газозабезпечення, формування сценарив диверсифгка-цГ! газозабезпечення вгтчизняних споживачгв та формування ланцюга цшностг газотранспортних послуг.
Втгм, становлення в бвропг сучасно! моделг колективно! енергетично! безпеки постгйно вдосконалюеться та виважено балансуе мгж вартгстю послгдовного впровадження заходгв та !х наслгдками, нацгональними потребами, новими ви-кликами та загрозами. Побудова кра!нами 6С кон-тинентально! системи енергетично! безпеки зали-шаеться складною сферою ствробггництва, пошуку спгльних штересгв та знаходження компромгсгв у по-доланнг найважливгших енергетичних проблем [3]. Цей процес супроводжуеться формуванням спещаль зованих шституцш у галузг енергетики та постшною пгдтримкою всгх зацгкавлених сторгн внутргшнього енергетичного ринку, зокрема:
а) органами 6С (бвропейський парламент, Рада 6вропейського Союзу, 6вропейська Рада, 6вро-пейська Комгсгя, Генеральний Директорат з питань
енергетики), яю визначають основнi напрями енергетично! полiтики або створення мiжнародного енерге-тичного права;
б) спецiалiзованими установами, агенщями та европейськими асоцшщями енергетичного сектора (Рада бвропейських регуляторiв енергетики, Агентство по ствпращ оргашв регулювання енергетики, Агентство постачання бвратом тощо), якi забезпечу-ють саморегуляцш енергетичного ринку, координацiю роботи та сшвробиництво нацiональних регуляторiв (асощацш, представникiв краiн-членiв) в енергетичнiй сфер^ здiйснюють пiдвищення безпеки постачання енерги та контроль оптових ринкiв енерги;
в) iнститутами Енергетичного Ствтовари-ства, як забезпечують проведення зовнiшньоi по-лiтики енергетично! безпеки, поширюють правила та принципи внутршнього енергетичного ринку 6С за його межами на основi юридично системи зобов'язань;
г) суб'ектами ринку (користувачi енергетич-них мереж, оператори систем передач^ зберкання та розподiлу, оптовий продавець, оптовий покупець, по-стачальник, споживач тощо), яю визначають розпо-д1л (кушвлю-продаж) енергетичних товарiв i послуг, заснований на децентралiзованому механiзмi цшо-вих сигналiв;
д) об'ектами ринку (елементи енергетично! та торговельноi iнфраструктури, як входять до складу енергетичних систем з транспортування, розподiлу, зберiгання та кутвм-продажу (фiзичнi та вiртуальнi центри торгшл^ енергетичнi та товарнi бiржi, аукщо-ни тощо)).
Ц
вання ен
ентральним iHCTMTyTOM у CTBopeHHi моделi единого енергетичного ринку в 6С визначе-.но Агентство по ствпращ органiв регулю-енергетики (далi - ACER). ACER було створено в^пов^дно до вимог законодавчих акпв Свропей-ського Союзу щодо внутршнього ринку газу та елек-троенерги. Третiй енергетичний законодавчий пакет заходiв про прозорiсть, регулювання та доступ до енергетичних ринюв е правовою основою розвитку та забезпечення енергетично! безпеки 6С. При цьо-му Директива 2009/73/6С напряму пов'язана iз осно-вними нормами гарантування безпеки постачання природного газу. Регламент (6С) № 715/2009 виршуе технiчнi та процедурн питання забезпечення доступу третк осiб до мереж транспортування природного газу, встановлених вищезазначеною Директивою. Кожнш кра!нi - учаснику европейського ринку газу необх^дно враховувати особливост забезпечення !! енергетично! безпеки при оргашзащ! та розробцi в^д-повiдного нацiонального законодавства.
Ключовим фактором у проведенн европей-сько! полiтики енергетично! безпеки е поширення енергетичного законодавства 6С на третi кра!ни через мiжнароднi угоди та використання ринкових
методш у поeднаннi з регулятивною методологieю. Сучасна енергетична полiтика кра!ни передбачае роботу не лише з гншими державними установами та енергетичними компангями. Робота з мгжнарод-ними органiзацiями, фiнансовими iнституцiями та авторитетними аналiтичними центрами, дотримання глобальних принципгв i стандартiв можуть дозволи-ти зробити енергетику кра!ни бгльш безпечною, про-гнозованою та зрозумглою для iнвестицiй. Розвиток правових основ загальноевропейсько! полiтики енергетично! безпеки (як невгд'емно! складово! енергетично! полiтики) охоплюе: первинне законодавство (Лг-сабонська угода про внесення змгн в Угоду про бвро-пейський Союз й Угоду про заснування бвропейсько! Спгльноти); вторинне законодавство (директиви, регламенти, акти щодо енергоефективностi та еколо-гiчно'! сталостi тощо); мiжнароднi договори (Договiр до Енергетично! ХартГ!, Договiр про заснування Енергетичного Сшвтовариства).
Кргм цього, вимогами Регламенту (6С) № 715/2009 на бвропейську мережу операто-ргв газотранспортних систем (далг - ENTSOG) покладено завдання забезпечення оптимального управлгння газотранспортною мережею Спгвтовари-ства. ENTSOG визначено Спгвтовариством центром технгчних, рин-кових i полгтичних питань, щоб по-легшувати та поглиблювати спгвробгтництво мгж на-цгональними операторами газотранспортно! системи (далг - TSOs) по всгй бвропг та забезпечити розвиток загальноевропейсько! системи передачг енергГ!. Важ-ливу роль у очгкувангй робот ENTSOG забезпечуе проведення консультацгй, спрощення та оптимгзащя бгзнес-процесгв мгж усгма учасниками газово! галузг, гснуючими структурами нацгональних органгв регулювання, ACER та бвропейською асощащею з рацго-налгзацГ! енергетичного обмгну (далг - EASEE). Пред-ставницькою оргашзащею европейських шституцш (бвропейська комгсгя, бвропейський парламент, Рада бвропейського Союзу), а також европейських оргашв регуляторгв (ACER, CEER) та гнших зацгкавлених сторгн ринку природного газу бвропи е юридично незалежна та некомерцгйна асоцгацш TSOs - Газова гнфраструктура бвропи (далг - GIE).
Створен загальноевропейськг установи GIE та ENTSOG, де зосереджуеться гнформащя за всгма дг-ючими та перспективними енергетичними проектами, забезпечують супроводження процесгв вивчення газово! гнфраструктури та системного аналгзу стану реггонально! безпеки. У цьому контекст загальноев-ропейськг установи працюють над виргшенням усгх проблем створенням добре функцгонуючого, гнте-грованого, конкурентоспроможного, безпечного та сталого европейського ринку природного газу.
Окргм актгв енергетичного права бС, регулю-вання питань безпеки постачання природного газу включае низку гнструментгв, якг розробляються
ЕЫТБОС, до яких, зокрема, належать мережевг ко-декси. Стаття 8 Регламенту (6С) № 715/2009 передба-чае що мережевг кодекси повиннг стосуватися сфери безпеки транскордонних мереж та питань штеграцГ! ринку газу. Держави-члени також мають право за-проваджувати нацюнальш мережевг кодекси, якг не повиннг впливати на транскордонну торггвлю газом. Кргм того, цим Регламентом визначаеться необхгд-нгсть розробки та регулярного оновлення Десятиргч-ного плану Ствтовариства з розвитку мереж (далг -ТУЫБР), який мае враховувати европейський прогноз адекватностг постачання та включати в себе мо-делювання стгйкостг штегровано! газово! мережг на основг ряду сценарив розвитку. Одним гз важливих механгзмгв контролю розвитку регюнальних з'еднань газотранспортних мереж е ПерелГк об'еднаних 195 енергетичних проекпв, що становлять сшльний ш-терес (Регламент (6С) № 2016/89) [5].
Таким чином, сшвробиництво кра!н бвропи у сферГ енергетики грунтуеться на принципах забезпечення регГонально! енергетично! без-пеки, конкурентоспроможностГ та довготермГново! стабкьносп, що е необхГдними для регуляторно! адаптацГ! роботи та розвитку наявно! енергетично! Гнфраструктури до ключових елементГв 6С. Партнерство та спГльна вГдповГдальнГсть у проведеннГ регуляторних реформ енергетики сприяе регГональ-ному економГчному зростанню, посиленню ринково! штеграцГ! кра!н бвропи на основГ вГдкритих, енерго-ефективних г конкурентоспроможних енергетичних секторГв. Посилення енергетично! безпеки кра!н 6в-ропи передбачае серед Гншого такГ виваженГ напрями регулювання енергетики:
а) розвиток шфраструктури, регюнальну гармо-шзацш енергетичних полГтик Г стратегш, прогнозних Г програмних докуменпв, а також системний шдхгд до своечасного обмшу шформащею про енергетич-ний баланс, торгГвлю та потоки енергетичних мате-рГалГв та продуктГв;
б) шдтримання ефективних мехашзмГв ранньо-го попередження та вирГшення потенцГйних кризо-вих ситуацГй, пов'язаних Гз попитом Г постачанням енергетичних товарГв, продукпв чи послуг;
в) створення на основГ правил Г стандарпв 6С ново! енергетично! Гнфраструктури, яка становить спГльний штерес у процесах збереження навколиш-нього середовища; забезпечення економГчно! дощль-ностГ, надшносп та безпеки Гснування енергетичних об'ектГв; вГдновлення на регюнальному рГвш роботи критично! енергетично! Гнфраструктури;
г) довготермГновий розвиток конкурентоспро-можностГ, ефективностГ, прозоростГ, стабГльностГ та безпеки енергетичних риншв, створення недискримГ-нацГйних умов з урахуванням регГональних Г соцГаль-них факторГв впливу на передачу, розподк, торпвлю, транспортування, зберГгання, очищення, виробни-
цтво, транзит, видобуток Г розвГдку енергетичних ма-терГалГв та продуктГв;
д) пГдвищення стГйкостГ економГк кра!н до не-гативних зовнГшнГх впливГв, установлення прогнозо-вано! фГнансово! стабГльностГ енергетичних секторГв та привабливого ГнвестицГйного клГмату, сприяння взаемному швестуванню та диверсифшацГ! зовшшнГх ринкГв, систем торговельних чи грошових вГдносин у сферГ енергетики кра!н;
е) вирГшення проблем боротьби зГ змГнами клГ-мату, сприяння енергоефективностГ та енергозбере-женню при виробництвГ, транспортуваннГ, зберГган-нГ, розподГлГ чи використаннГ енергГ!, у тому числГ запровадження ресурсозберГгаючих та екологГчно безпечних технологш на основГ функцюнування рин-кових механГзмГв;
ж) сшльне протистояння наявним або потен-цГйним викликам свГтово! енергетики шляхом обмГну ГнформацГею та науково-технГчного спГвробГтництва у сферГ енергетики.
Ц
очищенн
'шсне розумшня глобально! енергетично! безпеки з урахуванням принцитв безпеки .виробництва, торпвлГ, транзиту, зберГгання, очищення, використання (попиту), транспортування, постачання, передачГ енергетичних матерГалГв Г про-дуктГв визначаеться спГльною зацГкавленГстю кра!н свГту в !х надГйному, екологГчно та економГчно при-йнятному енергозабезпеченнГ. Важливе значення для пГдтримки впровадження системи забезпечення стабкьного та доступного постачання енергГ! мае по-долання найважливГших енергетичних проблем. Для громадян та економши 6С незмшно актуальш так спорГдненГ проблеми:
+ зростання свитого попиту, дефщит Г рГзке коливання цГн на енергетичнГ матерГали (про-дукти);
+ значш витрати на Гмпорт енергоресурав про-тягом календарного року перевищують 350 млрд евро;
+ особливо висока залежшсть вгд Гмпорту сиро!
нафти (бкьше 90%) та природного газу (66%); + забезпечення майже 25% загального внутрш-нього споживання первинно! енергГ!, енерге-тичних матерГалГв та продукпв за рахунок ви-користання природного газу [6-8].
ОбмеженГсть запасГв природного газу, нерГвно-мГршсть споживання та розподГлу первинних джерел енергГ! по кра!нах стримують розв'язання проблем залежност вагомо! юлькосп кра!н - члешв Сшвто-вариства вГд Гмпорту протягом календарного року бГльше шж 50% необхГдних обсяпв природного газу. Значна частина вГд цих обсягГв загального внутрГш-нього споживання природного газу ввозиться до 6С гз трет кра!н. 1мпорт природного газу для потреб деяких з цих кра!н значною мГрою залежить вгд одного джерела або единого транспортного маршруту до-
вжиною деюлька тисяч кiлометрiв. Це призводить до ризику виникнення потенцшних кризових ситуацш щодо переривання надходження природного газу в щ eвропейськi кра'!ни, що корелюеться iз неефектив-шстю енергетично'! iнфраструктури, комерцiйними або полiтичними суперечками. Наприклад, полiтична криза мiж Росiею та Украшою 2006 р., або коротко-строкова газова суперечка 2009 р. стали причиною порушення постачання природного газу до кра'ш 6С.
Потенцiйнi перебо'! в постачанш природного газу можуть iстотно вплинути на ва дер-жави - члени 6С та учасникiв договору вк 25.10.2005 р. «Про заснування Енергетичного Сшв-товариства». Спiльнi стандарти та цiльовi показники для вимiрювання ключових загроз, визначення об-сяпв природного газу для покриття його дефщиту в разi настання складних ^матичних умов або по-рушень газопостачання е необхiдною передумовою запобкання потенцiйним перебоям роботи газових риншв, здiйснення найбiльш рентабельних заходiв, координаци в пiдготовцi та управлiннi постачанням газу в кризових ситуащях. Намагаючись уникнути кризових явищ шляхом посилення регюнально! координаци та запровадження единих пiдходiв реагу-вання на ризики, пов'язаш iз постачанням енерги, у 2017 р. було введено в дш новий Регламент (6С) № 2017/1938 про заходи забезпечення безпеки постачання природного газу, який:
а) вимагае в1д ENTSOG проведення загально-системного моделювання постачання газу, шфра-структурно!' перебудови, подготовку всебiчних сценарий iнфраструктурних порушень, актуалiзацiю огля-дiв основних ризиюв постачання природного газу для потреб 6С;
б) запроваджуе принцип солидарность держа-ви - члени 6С повиннi допомагати одна однiй у разi серйозно!' кризи постачання газу, гарантувати постачання енерги найбкьш уразливим европейським спо-живачам навиь у складних ситуацiях;
в) вимагае в^д кра!'н 6С спiльно працювати в регюнальних групах, щоб оцшити ризики зриву постачання газу, розробити та узгодити плани сшльних дш для запобiгання або пом'якшення таких наслiдкiв;
г) покращуе прозоркть i зб1льшуе обсяги на-дання шформаци стосовно безпеки постачання: газо-вi компани повиннi офiцiйно пов^омляти сво'!м на-цiональним органам влади (регулювання) про наявш основнi довгостроковi контракти на поставку природного газу, яю можуть мати в^дношення до штот-ного забезпечення газопостачання учаснишв договору «Про заснування Енергетичного Сшвтовариства» (наприклад, обсяги постачання перевищують 28% за-гального рiчного споживання газу кра'ною);
д) вимагае в^д операторiв системи передачi газу забезпечувати постшну двонаправлену потужнiсть (зворотний потк, або реверс) на вах транскордонних
з'еднаннях мгж кра!нами бС г враховувати гнтереси вс1х кра!н - членгв Спгвтовариства.
Кергвним принципом цього Регламенту е сшль-на оцгнка ризикгв постачання природного газу та вгд-повгдне визначення ргзних класгв груп кра'ш з метою сприяння координаци мгжнародних заходгв стосовно безпеки постачання газу.
Регламентом (бС) № 2017/1938 передбачаеться забезпечення роботи Групи газово! координаци, яка складаеться з представникгв ACER, ENTSOG, держав - членгв Спгвтовариства (!хнгх компетентних органгв), а також представницьких органгв газового сектора та споживачгв. Визначенг цим Регламентом цглг щодо забезпечення безпеки постачання повиннг бути досягнутг за допомогою найбгльш рентабельних заходгв г таким чином, щоб газовг ринки не спотво-рювалися. Разом гз тим, вимогами Регламенту передбачаеться розроблення (на ргвнях держав-членгв, ре-ггональному та ргвнг бС) Плангв превентивних дгй г Плангв дгй на випадок надзвичайних ситуацгй.
Ао 2019 р. всг краши бС повиннг прийняти узгодженг з гншими кра!нами-членами плани усунення чи пом'якшення наслгдкгв порушен-постачання, включаючи регюнальш роздгли гз солгдарними мгжнародними (транскордонними) заходами. Зазначенг вище плани повиннг враховува-ти безпеку систем електроенергг!, мають вгдповгдати нормам стратеггчного планування та звгтностг бвро-пейського Енергетичного Союзу. Обов'язковг Плани превентивних дгй повиннг регулярно оновлюватися та публгкуватися, визначати заходи нгвелювання ви-значених нацгональних г загальних (реггональних) ри-зикгв постачання газу. Скоординований г заздалеггдь узгоджений пгдхгд до забезпечення на реггональному або Союзному ргвнях постачання газу в надзвичайних ситуацгях забезпечують створенг ENTSOG Реггональ-нг координацшш системи для газу. Також вгдповгдаль-нгсть за безпеку постачання газу в бС розподкяеться мгж газовими пгдприемствами, державами-членами (компетентними органами та бвропейською Комгсгю), захищеними або промисловими споживачами, якг ви-користовують газ для виробництва електроенергг! та мають безпосереднгй вплив на баланс попиту або про-позицг! газу. Значнг перебо! в постачаннг природного газу можуть вплинути на економгку Спгвтовариства, а також мати сощальш наслгдки та завдати серйозно! шкоди вразливим групам споживачгв. Система регла-ментгв бС визначае категорг! захищених споживачгв, якг в разг настання складних клгматичних умов або порушень газопостачання мають бути забезпеченг газом у першочерговому порядку.
Важливим оргашзацшним засобом виргшення завдань енергетично! безпеки е невичерпний перелгк неринкових заходгв безпеки постачання та спожи-вання газу: використання стратеггчних запасгв газу; примусове використання альтернативних видгв па-
лива; примусове використання електроенергГ!, виро-блено! не з природного газу; примусове збГльшення обсяпв видобутку газу; примусове вилучення запаав енергоресурсГв; скорочення попиту або примусове скидання (вГдключення) навантаження; примусове виконання перерваних контрактГв, якГ були не по-вшстю виконаш Отже, цей Регламент е актом енер-гетичного права, що створюе системне регулювання питань спГльних дГй европейських кра!н у випадках суттевих загроз безпещ постачання газу.
Еволюцш бвропейського континентального газового ринку, формування мехашзмГв цшоут-ворення на ньому та його роль в забезпеченш ЕнБ юторично дослГджуеться одночасно гз розвитком ринку нафти [9]. Формування глобального нафтового ринку та регюнально! шфраструктури для збуту нафти вГдбувалося значно швидше, шж для природного газу. РГзниця в енергетичнш щкьносп мгж нафтою та природним газом виявилася виршальним чинником вГдставання при формуваннГ газових ринкГв, злиття регюнальних риншв у глобальну та гнучку систему торгГвлГ газом.
Енергетична цшшсть, географГчне розташу-вання родовищ, термГни видобутку та використання енергоресурсГв визначають розмГри рГзницГ вартостГ створення шженерно-техшчних споруд вкповкних енергетичних комплекав. 1нфраструктурнГ проекти з транзиту, зберГгання та збуту природного газу бГльш кашталомютш, шж нафтовГ, тому !х реалГзащя потре-буе враховувати так фактори: тривалий перюду часу; рГвень технГчного розвитку та секторально! структу-ри регГону; наявнГсть в регГонГ ряду ринкових, геоло-гГчних, геополГтичних та Гнших факторГв економГчно! доцГльностГ проектГв.
1сторично склалося, що природний газ вико-ристовувався як продукт замГщення нафти для стацГ-онарних об'екйв. Вккриття великих родовищ послужило стимулом до розвитку газових галузей кра!н, орГентованих на ГмпортнГ постачання в регГонально-му масштаба За цим послГдувала практика укладання довготривалих контрактГв та формування цГн на газ за принципом чисто! експортно! вартостГ «витрати плюс». Сформований таким чином неконкурентний ринок природного газу в подальшому потребував розширення масштабГв споживання газу в регГонах бвропи для створення економГчних переваг його ви-користання порГвняно з конкурентними видами па-лива. З метою забезпечення економГчно! безпеки кра-!н бвропи було запроваджено полГтику формування цш на газ за принципом його ринково! вартостГ або вартостГ його замщення альтернативними енергоно-аями. Даний шдхгд забезпечив в 60-х роках минуло-го столГття нову роль газу на енергетичних ринках Г паритет в стратегГях цГноутворення. Передбачалося, що споживачам не доведеться платити за газ бГльше або менше, шж за альтернативш види палива. Разом
i3 тим, цiну експортованого кра1ною газу визначати-муть конкуренцiя з альтернативними енергоносшми на цiльовому ринку, конкуренщя мiж внутрiшнiми джерелами поставок газу в регюш та мiж експортни-ми поставками газу з шших регiонiв.
Розроблена таким чином концепщя чистих екс-портних цiн (англ. net-back price) у рамках системи безпеки та регулювання довгострокових контракпв послужила прототипом для вах експортних контр-акйв на постачання природного газу в кра1ни бвропейського континенту. Кра1ни забезпечили вплив на мехашзми формування цiни на iмпортний газ за до-помогою таких ключових заходiв:
f конкурентний тиск, особливо при наявносп
велико! частки вкчизняного видобутку; f забезпечення диверсифкаци поставок; f створення конкуруючих проекпв по iмпорту; f органiзацiя стратепчних (екстрених) запасiв у регiонi, формування фактично! або можливо! надлишково! пропозици.
Довгостроковi експортнi контракти забезпечили вкповкшсть формування цiни новим умовам, яю включали в себе зобов'язання по мШмальнш рiч-нiй оплат за газ i використання потужностей з його транспортування на велик вiдстанi. Система довгострокових енергетичних контракпв змогла подо-лати: нафтовi кризи в 1973-1974 рр. i 1979-1980 рр., падiння цiни на нафту в 1985-1986 рр., ютотш регу-ляторнi змiни в газовому секторi бС; забезпечила можливiсть дiяльностi в галузi розвiдки та видобутку газу; зумовила подальший розвиток европейсько! га-зотранспортно! мережi.
Aналiз результапв дослiджень механiзмiв формування щни газу в регiонах свiту вказуе на важливу роль застосування рiзних механiзмiв цiноутворення для лiквiдних ринюв газу. Крiм того, аналiз показуе традицшну наявнiсть на газових ринках переважно вертикально! штегращ! за видами дь яльностi або домшуючих довгострокових контрактiв. У сферi енергетично! безпеки для кра!н ОЕСР розгля-даються такi економiчнi причини регюнальних в1д-мiнностей у механiзмах формування щни газу:
f сформованi в регюш умови залежност вiд iм-
порту енергоресурсiв; f доведенi запаси газу в родовищах, з яких здш-
снюеться поставка продукщ! в регюн; f структура та щнова еластичнiсть попиту на
енергоресурси в регюш; f правовi, екологiчнi, суспiльно-полiтичнi та органiзацiйнi засади регулювання газово! га-лузi та функцiонування енергетичного ринку в регюш.
У кра!нах, що не входять до ОЕСР (зокрема, в Укра'М), механiзми формування щни на газ ютот-но залежать вк iсторичних i геополiтичних проце-сiв. Кра!ни - експортери газу прагнуть впливати на
маршрути транспортування, щни та загальний обсяг регшзаци продукцп в регiонах. З метою недопущен-ня надмiрного затоварення експортних ринкiв газу, з якими краши-експортери пов'язанi стацiонарною енергетичною шфраструктурою, застосовуються довгостроковi контракти iз зобов'язаннями щодо мiнiмальноi оплати. Крашами-експортерами в обмш на вид1лення певно! частки ринку в кра'шах^мпор-терах (транзитерах) i вiдповiдно до умов таких дов-гострокових контрактiв резервуеться конкретний обсяг енергоресурав для !х експорту. Таким чином забезпечуеться захист довготермшових i великих обсягiв iнвестицiй у видобуток газу та енергетичну шфраструктуру. Контракти iз зобов'язаннями по мь нiмальнiй оплатi також стимулюють процеси щодо недопущення надмiрного використання газу в елек-троенергетицi регiонiв.
З 2010 по 2017 рр. обсяги вироблення електрич-но! енерги з природного газу протягом перiодiв най-бiльшого сезонного попиту в крашах бвропи стабь лiзувалися. Проте для забезпечення ткового наван-таження в бвропейськш енергосистемi економiчнi та еколопчш показники використання газу як палива, а також забезпечення безпеки та надшност оперативного постачання електроенерги е найкращими.
Попит на газ для електроенергетики визначае спектр ринково! щни та його щнову еластичнiсть на ринку краши, яка широко варгоеться вiд регiону до регiону. Водночас попит на газ для потреб населення краш (опалення) суттево залежить вiд погодних умов i характеризуеться малою еластичшстю на ринку. Використання газу, призначеного для промислових спо-живачiв у регiонi, також обумовлений нееластичшстю - переважно в короткостроковш перспективi осш-ньо-зимового перюду. бмний попит на природний газ в електроенергетищ регiону та його еластичшсть по цiнi можуть забезпечувати рiвновагу попиту та про-позици. З iншого боку, нарощування обсягiв iмпор-тованого в регiон газу для потреб електроенергетики створюе загрози для краiн-експортерiв щодо знижен-ня рiвня його цiни в нееластичних сегментах ринку.
Зазначене в даному досмдженш дозволяе при-пустити базування вах лiквiдних ринкiв газу в регюнах свiту на лiквiдностi риншв електроенерги, якi використовують значш власнi регюналь-нi запаси природного газу та вуплля. Лiквiднi ринки забезпечують спрямування потоюв газу передуам до тих секторiв економiки, як здатнi його купувати за максимальну варпсть. Одночасно здiйснюеться так зване «руйнування попиту» для високочутливих до щни на газ секторiв економжи (нафтохiмiя, електро-енергетика тощо). На регулювання газового сектора та формування механiзмiв щноутворення в бС також важливий вплив мають мехашзми регулювання обся-гiв та цiновоi еластичносп попиту на газ для електро-енергетичного сегмента ринку.
Зростанням внутршнього споживання та збкь-шенням обсяпв iмпорту природного газу породжу-еться необх^шсть вирiшення стратегiчних аспектiв безпеки постачання газу, зокрема деяш держави -члени 6С опиняються в газовш блокадi через вiдсут-шсть iнфраструктурних пiд'еднань необхiдноi потуж-ность Енергетична полiтика 6С визначае в^дмову вiд ексклюзивних умов; здiйснення дерегулювання електроенергетики; зняття заборони щодо використання газу для потреб потенцшно великого та додаткового електроенергетичного сегмента ринку; проведення оргашзацшно-правового роздкення вертикально ш-тегрованих енергетичних компанiй; реалiзащi доступу на ринок трет сторш тощо.
Вплив та умови енергетичного регулювання в 6С характеризуються вксутшстю прямого впливу на постачання iмпортних енергоре-сурсiв та обумовлюються сферою попиту. Розвиток енергетичного ринку континентально'1 бвропи як стабкьного, конкурентоспроможного, прозорого та передбачуваного експортного ринку надае можли-восп ефективного впливу на ключових постачальни-кiв енергоресурав свиу. Для мiжнaродних об'еднань споживaчiв iмпортних енергоресурсiв пiдтримaння стану економiчноi безпеки також обмежуеться необ-хкшстю забезпечення в кра'1нах балансу конкуренци за постaчaльникiв та споживaчiв. Конкуренця за спо-живaчiв енергоресурсiв грунтуеться на привабливос-тi для постачальнишв (експортерiв) ринку природного газу бС. Мехашзми формування ринково'1 щни газу, високий рiвень розвитку бвропейського ринку послуг з транспортування та зберкання газу сприя-ють залученню всгх потенцiйних постaчaльникiв свi-ту та розвитку конкуренци на континент^ незважаю-чи на обмежене число постачальнишв.
Створення в Укрaiнi мiжрегiонaльного газового хаба [10] мае важливе значення для зосередження на територи держави значних обсяпв товарного природного газу, що е запорукою довгостроково'1 енер-гетично'1 безпеки. Наприклад, Туреччина проводить амбпну енергетичну полiтику створення власного регiонaльного газового хаба, яка передбачае дивер-сифiкaцiю поставок i конкуренцiю мiж постачаль-никами росшського, азербайджанського, iрaнського, iзрaiльського та туркменського природного газу [11]. Туреччина реaлiзуе проекти збкьшення власних по-тужностей для пiдземного зберiгaння природного газу з 3 млрд м3 у 2017 р. до 10 млрд м3 у 2023 р. Слк в^дзначити, що ГТС Туреччини поки що не мае до-статньо'1 iнфрaструктури для забезпечення зберкан-ня та гнучкостi транспортування природного газу, яка необх^дна для перетворення регюнального ринку на центр торгiвлi газом.
Незaлежнi постачальники природного газу активно шдтримують процеси створення в Укра'М газового хаба, який забезпечить розвиток сучасних
шструментш мшрегюнально1 торгiвлi природним газом. У цьому контекста надзвичайно важливе зна-чення набувае надання можливостi учасникам ринку зберкати газ у шдземних сховищах Укра'ши для його вкьно! мiжрегiональноi реалiзацГi. Створення на те-ритори Укра'ши вiдповiдних умов для формування лквкного, конкурентного та лiбералiзованого ринку природного газу матиме важливi геополiтичнi на-слiдки та посилить мехашзми захисту нацiональноi газово'1 шфраструктури.
У деяких випадках конкуренцiя за споживачiв на бвропейському континентi швелюеться iсторичною складовою - полiтичними домовленостями в обмш на низькi експортш цiни. Механiзми постачання газу за пкьговими цiнами застосовувалися в обмш на умов-нi цiни для енергетичних послуг, пов'язаних з тран-спортуванням, як компенсацш за участь у створенш транспортно! iнфраструктури. Кра1ни 6С, якi мають найб1льшу ккьшсть виключень iз системо-утворю-ючого енергетичного законодавства, в останш роки здшснюють переплати за iмпортований газ порiвняно з iншими европейськими крашами. Змши техноло-гiй, ринково! кон'юнктури i засад колективного ре-гулювання дозволяють припустити появу динамiчноi системи використання рiзних видiв механiзмiв цшо-утворення в регюнах i на нацюнальних ринках газу. Довгостроковi контракти, адаптуючись до суттевих змш останн1х десятилиь, залишатимуться важливим iнструментом торгiвлi природним газом, доки зберь гатиметься висока катталомктюсть енергетичних проектiв та специфiчнiсть iнвестицiй у стацiонарну трубопровiдну шфраструктуру регiону. Концепцiя довгострокових контрактiв характеризуеться важли-вими якостями переважно в забезпеченш надiйностi поставок. Разом iз тим, залишаються проблеми гаран-тування економiчноi безпеки кра1н, забезпечення в регюш балансу мiж iнтересами прихильнишв довгострокових контрактiв та вккриття ринку.
Технологи, структура ринкiв природного газу, мехашзми !х регулюванням змшюються по мiрi 1х розвитку та визначають структуру торгових майданчишв, довгострокових контракпв, вертикально'l iнтеграцГi учасникiв ринку тощо. Ме-ханiзми регулювання сфери переробки та збуту природного газу впливають переважно на попит i його щнову еластичшсть. Формування конкурентних лж-вiдних ринкiв природного газу потребуе достатньо1 пропозици товару. Забезпечення роботи вккритих ринкiв вимагае швелювання вiдмiнностей у витратах на транспортування та зберкання природного газу, наявшсть в1льного вибору джерел його постачання та пункпв призначення. Лкв^шсть та вiдкритiсть ринку забезпечуватиме гнучке цiноутворення, конку-ренцiю з боку попиту на природний газ i конкуренцш за споживача серед постачальнишв.
ВИСНОВКИ
Стан доступностi за прийнятними щнами одного i3 найважливших енергоресурсiв - природного газу - дае змогу припустити, що невиршеними вва-жаються такi проблеми Центрально-Сходного газового регiону бвропи: гарантування енергетично! безпеки; конкурентоспроможнiсть; кооперацшш зав'язки; лiбералiзацiя та оздоровлення економш кра!н регiону. Сьогоднi iнiцiатором змш, як далi закрiплюються на законодавчому рiвнi 6С, е об'еднаний газовий ринок Енергетичного Сшвтовариства. Проблеми входжен-ня Укра!ни до об'еднаного газового ринку впливають на досягнення прогнозного рiвня безпеки, стабкь-ностi та ефективносп забезпечення кра!ни енерго-ресурсами. Розвиток сшвробкництва, об'еднання ев-ропейських та укра!нського ринкiв природного газу створюють необхiднi передумови для еволюцшного переходу енергетичного ринку Укра!ни на европей-ськi стандарти. Таким чином, сшльш iнтереси розвитку транс'европейсько! енергетично! iнфраструктури створять передумови для солидарного формування европейськими кра!нами в Укра'М Схкно-бвропей-ського центру торгiвлi природним газом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Energy Strategy and Energy Union: Secure, competim tive, and sustainable energy. The Directorate-General for Energy. 2018. URL: https://ec.europa.eu/energy/ en/topics/
2. Дзьоба О. Г. Управлшня трансформа^ями та розвит-
ком системи газозабезпечення : монографiя. 1вано-Франкiвськ : 1ФНТУНГ, 2012. 352 с.
3. Запухляк I. Б. Розвиток газотранспортних пщпри-емств в умовах нестабтьност середовища !х функ-цiонування: теорiя i практика : монографiя. 1вано-Франкiвськ : 1ФНТУНГ, 2016. 328 с.
4. Бобров £. А. Значення енергетично! безпеки у фор-муванн економiчноl безпеки £вропейського Союзу. Науковий всник 1вано-Франювського нацональ-ного технiчного yHiBepcumemy нафти i газу. 2012. № 1. URL: http://nv.nung.edu.ua/index.php/nv/article/ view/113/87
5. EU Projects of common interest - Interactive map. 2018.
URL: https://www.energoinfo.com/listing/eu-proj-ects-of-common-interest-interactive-map/
6. Secure gas supplies. 2018. URL: https://ec.europa.eu/ energy/en/topics/imports-and-secure-supplies/se-cure-gas-supplies
7. Energy Security Strategy. 2018. URL: https://ec.europa. eu/energy/en/topics/energy-strategy-and-energy-union/
8. 2020 Energy Strategy. URL: https://ec.europa.eu/ener-gy/en/energy-strategy/2020-energy-strategy
9. Brutschin E. EU Gas Security Architecture. The Role of the Commission's Entrepreneurship. Palgrave Macmil-lan UK, 2017. 114 р.
10. I^ix Л. Укра!нський газовий хаб - шанс для £вропи. Ки!в, 2016. 30 p. URL: http://dixigroup.org/storage/
files/2016-12-19/web_ukra¡n¡an_gas_hub_2016_ ua_1.pdf
11. Energy Policies of IEA Countries (Turkey 2016 Review). URL: https://webstore.iea.org/energy-policies-of-iea-countries-turkey-2016-review
REFERENCES
Bobrov, Ye. A. "Znachennia enerhetychnoi bezpeky u for-muvanni ekonomichnoi bezpeky Yevropeiskoho Soi-uzu" [Importance of Energy Security in Formation of Economic Security of the European Union]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho natsionalnoho tekhnich-noho universytetu nafty i hazu. 2012. http://nv.nung. edu.ua/index.php/nv/article/view/113/87
Brutschin, E. EU Gas Security Architecture. The Role of the Commission's Entrepreneurship. Palgrave Macmillan UK, 2017.
Dzyoba, O. H. Upravlinnia transformatsiiamy ta rozvytkom systemy hazozabezpechennia [Transformation Management and Development of gas Supply System]. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 2012.
"2020 Energy Strategy". https://ec.europa.eu/energy/en/ energy-strategy/2020-energy-strategy
"Energy Policies of IEA Countries (Turkey 2016 Review)". https://webstore.iea.org/energy-policies-of-iea-coun-tries-turkey-2016-review "Energy Security Strategy. 2018". https://ec.europa.eu/en-
ergy/en/topics/energy-strategy-and-energy-union/ "Energy Strategy and Energy Union: Secure, competitive, and sustainable energy. The Directorate-General for Energy. 2018". https://ec.europa.eu/energy/en/topics/ "EU Projects of common interest - Interactive map. 2018". https://www.energoinfo.com/listing/eu-projects-of-common-interest-interactive-map/ Kulikh, L. "Ukrainskyi hazovyi khab - shans dlia Yevropy" [Ukrainian Gas Hub is a Chance for Europe]. Kyiv, 2016. http://dixigroup.org/storage/files/2016-12-19/web_ ukrainian_gas_hub_2016_ua_1.pdf "Secure gas supplies. 2018". https://ec.europa.eu/energy/ en/topics/imports-and-secure-supplies/secure-gas-supplies
Zapukhliak, I. B. Rozvytok hazotransportnykh pidpryiemstv v umovakh nestabilnosti seredovyshcha yikh funktsionu-vannia: teoriia i praktyka [Development of gas Transport Enterprises in Conditions of Instability of Their Functioning Environment: Theory and Practice]. Ivano-Frankivsk: IFNTUNH, 2016.
E?
CQ O O
O
Q_
O
<c
CO
<
Si
u
50 BI3HECIHQOPM № 1 '2020
www.business-inform.net
