CC BY
24
8. L.T Geiger. (1996) Macroeconomic analysis and transitional economy / L.T Geiger. 559 р.
9. Rasch, G. (1960/1980). Probabilistic models for some intelligence and attainment tests. (Copenhagen, Danish Institute for Educational Research), expanded edition (1980) with foreword and afterword by B.D. Wright. Chicago: The University of Chicago Press.
10. Проект Нащонально! стратеги розвитку екс-порту Укра!ни (25.05.2017 р.). URL: http://ukrexport. gov.ua/ukr/zed/strategy/ukr/4589.html.
11. Charles W. L. Hill (2015) International business: Competing in the Global Marketplace / University of Washington. 10th edition. 658 p.
12. Баркалов С., Киреев Ю., Кобелев В., Моисеев С. (2014) Модель оценивания привлекательности альтернатив в подходе Раш-анализа. Системы управления и информационные технологии, Т. 57, 3.2. С. 209—213.
13. Смотрова Т., Моисеев С. (2015). Маркетинговая модель оценки привлекательности торговых центров. Интернет-журнал «Науковедение». URL: http: //naukovedenie .ru/PDF/21EVN615.pdf.
14. Африка — один из важных партнеров Украины. «Сегодня». Доступ 4 ноября 2016. URL: http: //usa.mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/bilateral-cooperation/ nest-africa).
15. Украина и Кот-д'Ивуар договорились активизировать торгово-экономическое сотрудничество. ПрессОРГ. Доступ 28 февраля 2017. URL: http: //pressorg24. com/news?id=319438.
16. Сайт Державно! служби статистики Украши. (2016). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
17. Навроцька Н. Митна статистика для юрисив та економютав. (2006). АкадемЯ митноИ служби Украши, 19-21.
18. Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов В.Ф. (2001) Розмщення продуктивних сил: тдручник. Т-во «Знання», КОО. 353 с. ( С. 159-160).
19. Global economic prospects (January, 2017). URL: http://www.worldbank.org/en/publication/global-economic-prospects.
20. International Monetary Fund (2016). URL: http://www.theglobaleconomy.com.
21. Анисимова, Т. С. Стратегия антиципативной педагогики и образовательной практики: проблемы и подходы: монография. ИД Академии Естествознания. 2016. 206 с.
22. Республика Сейшельские Острова (2016). URL: https: //seychelles.mid.ru/21.
23. Антонюк В.П., Ляшенко В.1., Новжова О.Ф., Котов 6.В., Чумаченко М.М. Програма створення та збереження робочих мюць у Донецькш та Луганськш областях на перюд до 2017 року та наукова експертиза ïï проекту. Управлтня економкою: теорЯ та практика. Tpemi 4yMaHeHKÍecbKÍ читання: зб. наук. праць / НАН Украши, 1н-т економiки пром-си. Ктв, 2014. С. 3-25.
24. Крамар О. Вщкрити Африку. Новi ринки для украшського експорту. Тиждень. 2016. №27. С. 14-17.
25. Lyashenko, V., Osadcha, N., Galyasovskaya, O., & Knyshek, O. (2017). Marketing prospects of small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI, 166 (7-8), 2025). URL: http://soskin.info/userfiles/file/Economic-An-nals-pdf/D0I/ea-V166-04.pdf.
26. Pajqk, K., Kaminska, B., & Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 2(21), 204-217. -URL: http: //fkd. org. ua/article/view/91052/92128.
27. Самусь М. Китайський замок для Баб-ель-Мандебсько1 протоки. Дзеркало тижня. 2015. №48. С. 5.
28. Новиков В. Глибина падшня. Дзеркало тижня. 2018. №5. С. 1, 7.
29. Вiхров М. Шлях дракона. Чи е порятунок в швестищях. Тиждень. 2018. №14. С. 24-25.
30. Следзь С., Садохш В. Хибна спецiалiзацiя краши — це не фатум. Дзеркало тижня. 2018. №13. С. 10.
Ю. В. Макогон
вще-президент АЕН Украти, д-р екон. наук Маргупольський державний утверситет
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ EHEPrETO4HOÏ БЕЗПЕКИ ШДПРИвМСТВА В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У рамках останнього Саммиу ООН зi сталого розвитку 2015 року традицшно було поставлено на об-говорення ряд ключових проблем, серед яких та, що стосуються еколопзаци й енергетично! безпеки тд-приемств. Шсля Саммиу перед крашами-членами ООН постали новi завдання адаптаци визначених на глобальному рiвнi ц1лей та !х монiторингу. В Укра!ш також розпочалася робота зi встановлення щлей сталого розвитку на 2016-2030 роки, вщповщних завдань та показниюв для монiторингу досягнення цiлей.
До 2030 року кожне тдприемство повинне мати доступ до надшних, безпечних та сталих джерел енер-ги. Частка вщновлюваних джерел енерги мае суттево
зрости, а темп покращення енергоефективностi мае подво'йися до 2030 року [1].
Ствпраця пiдприемств мае бути посилена задля покращення доступу до дослщжень та технологiй у сферi чистих технологiй, включаючи технологи вщ-новлювано'1 енергетики, енергоефективностi та сучасш б1льш чистi технолог!! використання викопного па-лива, а також для стимулювання iнвестицiй в енерге-тичну iнфраструктуру та чистi технологи.
В Украш доступ до електроенергИ мають 100% пiдприемств, однак частка вщновлюваних джерел енерги та рiвень енергоефективностi економiки зали-шаються вкрай низькими (рис. 1) [2].
106
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ф
Рис. 1. Енергоефективтсть економжи окремих крат свту (2014 рж)
Використання вщновлюваних джерел енерг!! у виробнищв електроенергп досягнуло 2,8% у 2017 ро-цi, порiвняно з 0,8% десять роив тому. Частка вщ-новлювано! енергп, яка використовуеться у виробни-цтвi електроенергп збшьшилася на 15,2% (+213 Те-рават-годин).
Найбiльшi прирiст поновлюваних джерел енергп у виробництвi електроенергп у 2017 рощ зафжсовано у Нiмеччинi (+ 23,5%) та Кита! (+ 0,9%). Вирова енерпя залишаеться найбшьшим джерелом поновлю-вально! енергп (52,2%), И прирют у 2017 роцi склав 17,4%, зокрема у Шмеччиш +53,4%. Використання со-нячно! енергп зросло на 32,6%, зокрема в Кита! (+69,7%), США (+41,8%) i Япот! (+58,6%). Китай обiгнав Нiмеччину i США i став топ-генератором со-нячно! енерг!! в свiтi. Свггове виробництво бiопалива збшьшилося всього на 0,9%, що значно нижче серед-нього 10-рiчного ПОКАЗНИКА. На Бразилда (+6,8%) i США (+2,9%) доводилося, по сутi, все чисте збшь-шення [3].
Викиди CO2 вщ споживання енергп збшьшився у 2017 роцi на 0,1%. Зростання викидш було нижче се-реднього рiвня бшьшо! частки пiдприемств, за винят -ком бвропи i бвразп. США (-2,6%) демонстрували найбшьше абсолютне скорочення викидiв, у той час як Iндiя (+5,3%) вщзначилася найбшьшим зростан-ням. Китайсью викиди знизилися вперше з 1998 року [3].
Отже, дат паливно-енергетичних баланетв бшь-шостi пiдприемств шдустрп кра!н 6С показують, що альтернативы джерела енергп поки що не можуть скласти гiдно'i конкуренцп традицшним паливно-енергетичним ресурсам (ПЕР). У даний час в свт бли-зько 80% енерг!! виробляеться з вуглеводнiв: нафти, газу i вугшля. Однак е кра!ни, як! задовольняють потреби пiдприемств в ПЕР не за рахунок збшьшення iм-порту нафти i газу, а за рахунок використання шших альтернативних ресурсiв (Японiя, Нiмеччина, США). При дуже низьких обсягах запаав нафти, газу i вугшля
вони мають висок! обсяги використання атомно! енергГ!, гiдроенергií i поновлюваних джерел енергГ! [5].
Виршення питань забезпечення енергетично! безпеки пiдприемств е одним з ключових мотивiв по-глиблення спiвробiтництва пiдприемств. Спiвпраця сприяла об'еднанню, в тому числi i енергетичних по-тужностей пiдприемств Швшчно! Америки, яю стали iнтенсивно розвиватися лише в 90-х роках минулого столитя. Тим не менш, якщо взаемодiю пiдприемств у сферi енергетики США i Канади можна було спосте-рiгати вже з 70-х i 80-х роив минулого столитя, то розвиток цих процесiв тдприемств мексикансько! енергетики з енергетичними комплексами двох сусщ-нiх пiвнiчноамериканських держав дос не реалiзу-ються повною мiрою через наявнiсть конституцiйно! заборони на приватизащю енергетичних ресурсiв в Мексищ.
Пiдприемства енергетичних секторiв Канади, США та Мексики, !х вщмшшсть, безумовно, впливае на пiдприемства цих кра!н в енергетичному секгорi. Канада володiе достатньою кшьюстю запасiв рiзних видiв енергоресурсiв, як! забезпечують не тшьки !! внутрiшнi потреби, а й потреби в енергоресурсах ш-ших кра!н. На вiдмiну вщ США, Канада е експортером енергоресурав, що не могло не позначитися як на енергетичнш полiтицi ще! держави, так i на !! законо-давствi в данiй сферь
Канада е експортером енергоресурсiв, що зумов-люе !! iнтерес до штеграцшних процесiв, оск1льки вза-емодiя Канади з iншими кра!нами в рамках Шв-нiчноамерикансько! зони вшьно! торгiвлi дозволяе !й спростити доступ для збуту свое! електроенергп та газу на ринки США.
У сферi електроенергетики штегращя дозволяе компенсувати сезоннi перепади та убезпечити, таким чином, ринки електроенергп двох держав. Важливий також геополгтичний фактор у вщносинах двох держав, що полягае у величезнш протяжносп спшьних кордонiв США i Канади, що зумовлюе особливостi
енергетичного ринку, при якому нафта, що видобува-еться на заходi Канади, експортуеться в США, а не спрямовуеться на схщ краши, де вщчуваеться И не-стача, тодi як схщним регiонам ще! держави доводиться iмпортувати даний енергоресурс.
У Мексищ проблема енергетичного сектора по-лягае в нестачi фiнансування, яке пояснюеться домь нуванням державно! монополп. Як наслщок, вiдкригтя сво!х ринюв твшчним сусiдам за допомогою лiбералi-зацп повинно дозволити стимулювати швестицп як в сектор електроенергп, так i нафтогазовий комплекс. Бшьш того, твшчноамериканське мiжрегiональне спiвробiтництво у сферi енергетики повинно дозволити модернiзувати шфраструктури енергетичного сектору Мексики. Деяк представники пол^ично! елiти Мексики побоюються лiбералiзащí енергетичного ринку, тому що, незважаючи на той факт, що Мексика е експортером енергоресурсiв, вщкриття И
Доволi висока залежнiсть (18%) вщ потенцiйно нестабильного й небезпечного регюну стала причиною перегляду стратеги розвитку енергетичного комплексу кра!ни. Висновки й вiдповiднi пропозицп щодо перегляду розвитку систем енергозабезпечення США на перспективу до 2025 року, по суп, спираються на основы положення прогнозу розвитку свггово! енергетики, розробленого компашею ExxonMobil до 2030 року, за винятком одного моменту — необхщноси до 2025 року знизити поставки нафти iз кра!н Близького й Середнього Сходу на 75%.
Товарооб^ енергоресурав м1ж трьома державами свiдчить про поглиблення !х взаемодп. Проте, слщ за-значити, що оборот енергоресурав м1ж США i Канадою, порiвняно з оборотом енергоресурсiв цих держав з Мексикою е вищим, i лише торгiвля газом та елек-троенергiею м1ж США i Мексикою може зрiвнятися з
ринюв може привести до пiдвищення впливу i тиску з боку основного iмпортера енергоресурсiв — США [5].
Об'еднання твшчноамериканських енергетич-них ринюв являе очевидний штерес для США. Так попит на енергоресурси продовжуе зростати, а залеж-шсть по вщношенню до !х iмпорту в США стае все бшьш вiдчутною. У зв'язку з цим масштабна ствпраця трьох держав покликана забезпечити стабшьшсть по-стачань енергоресуретв. Суттева залежнiсть США вiд постачань енергоноспв з нестабшьних регiонiв свиу (рис. 2) спонукае до активiзацil м1жрегюнально1 ств-працi з енергетичних питань на континента. Так, структура iмпорту нафти в США у 2015 рощ суттево змь нилася порiвняно з 2007 роком (три чверта нафтового iмпорту припадае на краши ОЕСР, а саме — на Канаду (46%, збшьшення на 27%), Мексику (9%) й краши Швденно! Америки (21%)), досить великою залиша-еться частка кра'ш Близького Сходу [3].
рiвнем товарооб^у енергоресурсами м1ж США i Канадою.
Отже, ствпраця пщприемств твшчноамерикан-ських краш в енергетичнiй сферi дозволила виршити три основнi проблеми: проблему тарифного та нетарифного обмеження транскордонного товарооб^у; проблему надмiрного регулювання енергетичних ринюв у державах; а також геопол^ичш, чи природш, обмеження [5].
Слiд зазначити, що Угода про створення Швтч-ноамерикансько! зони вольно! торгiвлi (НАФТА) мю-тить спецiальний роздал, присвячений енергетищ (роздал 6, друго! частини угоди). Проте, штеграцшш процеси у сферi енергетики розвивалися i поза зобов'-язань, взятих на себе державами-членами в рамках ви-щезазначено! угоди.
Пiвденна Америка 88
Близький Схщ 75
□ ^вденна Америка
□ Канада
□ Мексика □Африка
□ Близький Схщ
□ Роая
□ Европа
Канада 186
Рис. 2. Географiчна структура тпорту нафти США в 2007 i 2015 роках, млн т
108
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Об'еднання енергетичних ринюв Канади i США розпочалося ще до пщписання дано! угоди, тод1 як текст даного акту був прописаний з урахуванням особливостей мексиканського енергетичного ринку. Практично весь мексиканський енергетичний сектор е державною монопол1ею (винятком е лише вугшьна промисловють i вугшьна енергетика, а також, в обме-женш форм1, електроенергетика). Як наслщок, штег-ращя пщприемств енергетики Мексики в твшчноаме-риканський енергетичний ринок вимагала л1берал1за-Ц11 даного сектору. Саме цей фактор продовжуе галь-мувати розвиток твшчноамериканського енергетич-ного ринку.
Таким чином, ствпраця тдприемств у цшому сприяе пщвищенню енергетично! безпеки краш даного регюну, перш за все завдяки численним угодам про л1берал1защю торпвл1 вуглеводною сировиною, про що свщчить високий р1вень об1гу даних енергоре-сурс1в м1ж двома крашами, а також високий р1вень взаемних злигпв i поглинань пщприемств енергетич-ного сектору.
На сьогодш в Украш юнуе цша низка невирше-них питань в енергетичному секторь На наш погляд, поглиблення м1жрегюнального ствробггництва мало б сприяти освоенню альтернативно! енергетики (зокрема розробленню та освоенню вщновлюваних джерел енерг!!), забезпеченню енергопотреб кра!ни первин-ними вуглеводними ресурсами та посиленню ïï енер-гобезпеки в цшому.
Украша належить до енергодефщитних кра!н, оск!льки за рахунок власних джерел первинних енергетичних ресуретв вона задовольняе сво! потреби лише на 47-49%. За рахунок власного видобутку покрива-еться 10-12% потреб у нафт1 та 20-25% — у природному газ! [6]. Тому, розвиток м!жрегюнального ствробггни-цтва саме в енергетичнш галуз! значною м1рою вплине не тшьки на виршення проблем постачання енерго-ресурс1в, а й на умови функцюнування паливно-енер-гетичного комплексу Украши та ïï економ1ки в цшому.
Велика кшьюсть енергетичних проекпв в Украïнi виконуеться за пщтримки 6С по програмах «INOGATE», «ТРАСЕКА» та «TACIS». Наприклад, по програмах «TACIS» тальки на пщвищення безпеки ук-раïнських АЕС було видшено понад 110 млн евро [7]. Пдрядниками по цих проектах в Украш виступали провщш м1жнародш компанiï.
Сьогодш реал1зуеться Другий газовий регюналь-ний швестицшний план 2014-2023 об'еднання балтш-ського ринку енергетичних ресурс1в, виданий бвро-пейською мережею оператор1в газотранспортних систем (ENTSOG), який був пщготовлений такими нащ-ональними операторами газотранспортних систем даного регюну, як: Gasum Oy (Фшлянд1я), AS EG Vхrguteenus (Естотя), AS Latvijas Gaze (Латв1я), GAZSYSTEM S.A. (Польща), Energinet.dk (Дашя), Swedegas AB (Швещя) i AB Amber Grid (Литва) [8].
Слщ зазначити, що актив1защя або подальший розвиток ствробггництва пщприемств потребуе четкого визначення юнуючих проблем та окреслення мо-жливих сфер ефективноï ствпраць Враховуючи над-важливе значення газотранспортноï системи (а саме ïï стабильного функцюнування) для украïнськоï еконо-мжи, очевидним е вектор ствробггництва з краïнами, яю можуть стати ефективними швесторами та сприяти модершзацИ й подальшоï експлуатацïï вiтчизняноï ГТС. На шляху реал1зацп цього напрямку необхщно
вдосконалити нормативно-правову базу, яка стосу-еться внесення змш до деяких закошв Украïни про ре-формування системи управлшня единою газотранс-портною системою Украïни. До того ж необхщне ого-лошення м1жнародного конкурсу для залучення ш-вестор1в.
З метою активiзацiï ствробггництва украïнських пщприемств з европейськими крашами в енергетичнш галуз1, необхщно провести реоргашзащю НАК «Наф-тогаз Украши» вщповщно до Третього Енергетичного Пакету 6С, створити окрем1 пщприемства щодо управлшня мапстральними газопроводами та тдзем-ними сховищами Украïни.
Особливу користь матиме ствпраця пщприемств у галуз1 модернiзацiï шфраструктури паливно-енерге-тичного комплексу й зокрема використання досвщу техшчно продвинутих краïн щодо: модершзацп атом-них та гщроелектростанцш; пщвищення безпеки юну-ючих енергоблоюв АЕС; збшьшення власного видобутку вуглеводноï сировини за рахунок використання бшьш сучасних технологш; пщвищення енергоефекти-вносп за рахунок реалiзацiï проекпв на альтернатив-них джерелах енергiï (С^п Еnеrgу); бущвництва i реконструкций житла за новими стандартами енерго-ефективноси.
Ураховуючи неможливють, останшм часом, роз-вивати ствробггництво пщприемств у росшському напрямку, необхщно створювати стшке партнерство в енергетичнш галуз1 з пщприемствами шших краïн свггу. Так, перспективним е партнерство з1 США, на-самперед як краши-швестора i постачальника сучас-ного енергетичного обладнання та технологш для ук-раïнських пщприемств; розвиток р1вноправних та вза-емовигщних вщносин з пщприемствами краïн 6С 1з залученням к капггал1в та технологш, а також поглиблення економ1чного партнерства з Польщею, Республ1кою Бшорусь та крашами Балтп як важли-вими постачальниками енергоносiïв в Украïну.
У схщному напрямку корисним е створення партнерських вщносин 1з п1дприемствами з Казахстану, Туркмешстану, Азербайджану та Грузи, насам-перед у нафтогазов1й сфер1, маючи за мету створення евразшських транспортних коридор1в; розвиток еко-ном1чного сп1вроб1тництва п1дприемств з 1раном, 1ра-ком та Л1в1ею в розрахунку на перспективу розробки ïх нафтогазових родовищ.
Отже, сп1вроб1тництво п1дприемств Украши на р1вш енергетичноï галуз1 мае суттев1 перспективи, особливо враховуючи видшення ч1тких його пр1орите-т1в. Необхщно укр1плювати л1дерство у транзитному транспортуванш енергоносiïв за рахунок капiталiзацiï пщприемств свого вигщного географ1чного розташу-вання; розвивати експортний потенщал п1дприемств, насамперед, за рахунок збшьшення експорту електроенергп, послуг з транспортування енергоноспв, машин, обладнання та шших високотехнолопчних това-р1в для потреб пщприемств паливно-енергетичного комплексу; п1дтримувати транснащональш проекти транзиту закордонних енергоносiïв через територ1ю Украïни та участ1 украшських п1дприемств та компа-н1й у бущвнищта об'ект1в ПЕК, розв1дц1 та освоенш родовищ нафти та газу за кордоном i освоення украшських родовищ вуглеводшв шоземними пщприемствами та компашями, насамперед, на основ1 угод про розпод1л продукцп.
