CC BY
425УДК 911.3
CBip4eBCbKa Ю. А.
Сутнсть енергетичноТ безпеки краТни та чинники, що на неТ впливають
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, м. Киев e-mail: mailmynew@ukr.net
Анотаця. Робота присвячена теоретичному визначенню поняття енергетичноУ безпеки краУни та ¡У складових. На основi аналiзу ситуащ'У на св/'товому енергетичному ринку, розглядаються основн чинники, що впливають на енергетичну безпеку.
Ключовi слова: енергетична безпека, глобальна енергетична безпека, св/'товий енергетичний ринок, чинники, що впливають на енергетичну безпеку.
Необхщною умовою ¡снування будь-якоТ держави сучасного св1ту е використання енерги. Енергетика мае надзвичайно важливе значення для економки та чинить великий вплив на шш1 ТТ галуз1, осктьки в1д неТ залежить нормальне Тх функц1онування. Над1йне, стаб1льне, достатне, економ1чно ефективне, еколог1чно прийнятне забезпечення енергетичними ресурсами економ1ки краТни е запорукою ТТ енергетичноТ безпеки, а отже сталого розвитку. Вщтак, забезпечення енергетичноТ безпеки стае прюритетним в економ1чн1й та державн1й пол1тиц1 краТн, а поди, що вщбуваються на св1товому енергетичному ринку ще раз засвщчують актуальн1сть даноТ проблеми як для вс1еТ св1товоТ сшльноти, так i для УкраТни зокрема.
Тож, метою дослщження поставлене теоретичне визначення поняття енергетичноТ безпеки та чинниш, що Тй загрожують, осктьки ч1тке розум1ння виток1в проблеми е першим кроком на шляху до формування ефективноТ пол1тики держави в напрямку забезпечення енергетичноТ безпеки.
У процес роботи над поставленими завданнями, використовувалась шформац1я з офщшних сайт1в науково-досл1дних установ, опрацьовувались роботи (статистичн зв1ти, анал1тичн1 допов1д1, монографи) спец1алют1в галуз1, в1дпов1дна л1тература (журнали для промисловц1в, науковц1в, що досл1джують проблеми енергетики та питання енергетичноТ безпеки). Серед пр1звищ дослщниш даноТ проблематики можна назвати наступш: Ковалко М.П., Ковалко О.М., Микитенко В., Вертеба Я.Р., Шевцов А.1. Плачков I., Плачкова С.Г., Земляний М.Г., Продан Ю.В., Стогн1й Б.С., Сменковський А.Ю.
П1д час роботи над дослщженням, застосовувались класичн1 методи: анал1з i синтез, пор1вняння, 1ндукц1я та дедукц1я, рег1ональний анал1з, 1сторичний п1дх1д, узагальнення.
Промислово розвинут1 краТни почали серйозно замислюватись про енергетичну безпеку в 19731974 роках, через поди на Близькому Сход1 та з появою й д1яльн1стю орган1зац1Т краТн-експортер1в нафти (ОПЕК), члени якоТ зрозумти св1й вплив на св1тову економ1ку i почали ман1пулювати ц1нами на паливно-енергетичн ресурси (ПЕР) у пол1тичних ц1лях. На противагу Тм, тод1 ж, зах1дними краТнами було створено М1жнародне енергетичне агентство (МЕА), з метою координаци д1й краТн св1ту (член1в оргашзаци) задля забезпечення енергетичноТ безпеки.
Енергетична безпека е компонентом економ1чноТ i нацюнальноТ безпеки краТни. Нацюнальна безпека, в1дпов1дно до Закону УкраТни «Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни», - це захищенють життево важливих 1нтерес1в людини i громадянина, сусптьства i держави, за якоТ забезпечуеться сталий розвиток сусптьства, своечасне виявлення, запоб1гання i нейтрал1зац1я реальних та потенцшних загроз нац1ональним штересам.[ 1, С. 19]
Економ1чна безпека будь-якоТ краТни - це загальнонацюнальний комплекс заход1в, спрямований на сталий розвиток i вдосконалення i'i економ1ки, котрий обов'язково включае механ1зм протидп зовн1шн1м i внутр1шн1м загрозам або ризикам, часто супутшм д1яльност1 держави як суб'екта фшансових в1дносин [2].
1снуе ряд визначень поняття енергетичноТ безпеки.
Енергетичну безпеку можна трактувати як властивють техшчноТ безпеки систем енергетики. У той же час енергетична безпека (за ТТ визначенням) кшцевою метою ставить гарантований захист особи, сусптьства, держави вщ дефщиту паливноенергетичних ресурс1в, тобто мае бтьш широкий зм1ст, н1ж поняття надшносп, й виступае як економ1чна, пол1тична i ф1лософська категор1я.[3]
Енергетична безпека - це система поеднання потенц1ал1в - економ1чного, пол1тичного, техн1ко-технолопчного, ресурсного i, власне, енергетичного, а також фактор1в наукового, географ1чного, оргашзацшного, управл1нського тощо, без урахування яких анал1з будь-якоТ безпеки неможливий. [4, С. 41-47]
Енергетична безпека як одна 1з складових нацюнальноТ безпеки проявляеться, по-перше, як стан забезпечення держави енергоресурсами для реал1заци вщтворювальних процеав у нац1ональн1й економ1ц1, що гарантують ТТ повноц1нну життед1яльн1сть i, по-друге, як стан безпеки енергетичного комплексу краТни. [5]
Енергетична безпека - складова eKOHOMÍ4HOi безпеки, цтеспрямований вплив суб'екта управлiння на загрози i небезпеки, створення державними та недержавними шститу^ями необхщних та достатшх умов для унеможливлення дефщиту в забезпеченнi споживачiв економiчно доступними паливно-енергетичними ресурсами прийнятноТ якосп в нормальних i надзвичайних умовах, послщовне i активне проведення пол^ики енергозбереження та диверсифкацп джерел енергопостачання, забезпечення ефективного функцюнування пiдсистеми енергетичноТ безпеки. [1,С. 19]
Енергетична безпека - це такий стан економки, який забезпечуе захищенiсть нацiональних штереав у енергетичнiй сферi вiд наявних i потенцшних загроз внутрiшнього та зовшшнього характеру, дае змогу задовольняти реальш потреби в паливноенергетичних ресурсах для забезпечення життедiяльностi населення та надшного функцiонування нацюнальноТ економiки в режимах звичайного, надзвичайного та военного стану.[6]
За визначенням МЕА, енергетична безпека - це стан захищеносп життево важливих "енергетичних штереав" особистосп, суспiльства, держави вiд внутрiшнiх та зовшшшх загроз, що забезпечуе безперебшне задоволення споживачiв економiчно доступними ПЕР прийнятноТ якостi за нормальних умов та в надзвичайних ситуа^ях. [5.]
За визначенням Св^овоТ енергетичноТ ради, енергетична безпека - це впевненють, що енерги буде у розпорядженш у тiй кiлькостi та ^еТ якостi, якi потрiбнi за даних економiчних умов. Зазначаеться, що енергетична безпека краТни - це стан захищеносп ТТ громадян, суспiльства, держави, економки вiд обумовлених внутрiшнiми i зовшшшми факторами загроз дефiциту у забезпеченш Тх обфунтованих потреб в енерги, в економiчно доступних паливно-енергетичних ресурсах (ПЕР) прийнятноТ якосп, в нормальних умовах i при надзвичайних ситуа^ях, а також вщ порушення стабiльностi, неперервностi паливо- й енергопостачання. Стан захищеносп вiдповiдае в нормальних умовах забезпеченню у повному обсязi обфунтованих потреб, у надзвичайних ситуа^ях - гарантованому забезпеченню мiнiмально необхщного обсягу потреб у пЕр. [7]
Слщ зазначити, що питання енергетичноТ безпеки не може виршуватись окремо кожною краТною (лише автократiею чи самозабезпеченням). [8] Енергетика сьогодш мае надзвичайно високий рiвень глобалiзацiТ. Так, юнуе визначення глобальноТ енергетичноТ безпеки, яка е комплексним поняттям i включае в себе не просто надшне забезпечення св^овоТ економiки рiзними видами енергiТ за прийнятними цшами з мiнiмальними втратами для навколишнього середовища (мiнiмальним негативним впливом), але й стан захищеносп свiтового ствтовариства i всiх його членiв вщ можливих ризикiв та загроз пол^ичнш стабiльностi у свiтi та стшкому соцiально-економiчному розвитку, пов'язаних як з тепершшм, так i з майбутшм станом свiтовоТ енергетики. [1,С. 19-20]
Визначення глобальноТ енергетичноТ безпеки зафксовано в Громадянському порядку денному ХХ1 ст. - програмному плат дш ООН, розробленому з метою забезпечення стшкого розвитку краТн свiту в ХХ1 столiттi. [9] Згiдно нього, глобальна енергетична безпека - це стан глобального сшвтовариства, за якого кожен мешканець Землi мае гарантований доступ до джерел енерги, що забезпечують у ктькюному та якюному аспектах задоволення потреб у здоровому способi життя, комфортному навколишньому середовища умовах iнтелектуального i духовного розвитку.
Грунтуючись на даному визначеннi, питання глобальноТ енергетичноТ безпеки необхщно розглядати в контекст вирiшення iнших найважливших свiтових проблем: глобальноТ змiни ^мату, вiдсутностi доступу бiдних верств населення до еколопчно чистоТ i економiчно доступноТ енергiТ, забруднення навколишнього середовища i вичерпання доступних вуглеводневих ресурав.[1, С.32-33] Спiвробiтництво в енергетичнiй сферi на мiжнародному та регiональному рiвнях, зокрема, мiж регiональними структурами, такими як ОПЕК, МЕА та ш., що вщображають iнтереси краТн-членiв даних структур е надзвичайно важливим на шляху досягнення глобальноТ енергетичноТ безпеки.
Енергетичну безпеку кожен учасник енергетичного ринку розумiе по-своему. Так, для бтьшосл шдусщально-розвинених краТн, в енергопостачанш яких домшують iмпортнi поставки паливноенергетичних ресурав, енергетична безпека пов'язана з доступнютю цих ресурсiв, безперебшнютю Тх поставок iз зовнiшнiх джерел на допустимих економiчних (прийнятних за цшами), оргашзацшно-технологiчних (недискримiнацiйнiсть i безпечнють транспорту) i екологiчно прийнятних умовах.
КраТнами-експортерами ПЕР, енергетична безпека розумiеться як достатнiсть наявних ресурав (розвщаних запасiв i можливiсть Тх видобування), швестицшна, технологiчна i еколопчна допустимiсть Тх розробки, а також, загроза можливого збереження сировинноТ направленосп економiки на шкоду макроекономiчному розвитку.
Для бщних краТн, що розвиваються, домiнуючим фактором енергетичноТ безпеки е економiчно прийнятна доступнiсть енергонос^'в для життезабезпечення свого населення та доступу до сучасних енергетичних послуг.[10, С. 84-85 ]
Рiвень енергетичноТ безпеки для певноТ краТни, регюну чи св^у загалом, визначаеться на основi дослiджень та аналiзу рiзноманiтних показниш (iндикаторiв), що характеризують стан галузi та вплив внутрiшнiх i зовшшшх чинниш на неТ. Пороговi значення iндикаторiв енергетичноТ безпеки визначають межу переходу енергетики вщ нормального до кризового стану. [3] На основi цих дослщжень, якi здiйснюються методом експертних оцшок галузевих спецiалiстiв, науков^в, можна розробити комплекс загальних рекомендацш та конкретних заходiв для швелювання дестабiлiзуючоТ дйт
негативних чинниш i досягнення енергетичноТ безпеки. Так, нещодавно (2012 р.) були опублковаш результати дослщження 1нституту енерги ХХ1 столiття ТорговоТ палати США, пщ назвою "Мiжнародний iндекс ризиш для енергетичноТ безпеки: оцiнки ризиш на глобальному енергетичному ринку".
Динамка шдешв ризикiв енергетичноТ безпеки свщчить про глобальне погiршення стану енергетичноТ безпеки протягом останшх 15-20 рош. Так, якщо до 1995 року середнш iндекс для краТн ОЕСР знижувався i склав у 1995 р. 731 (1980 = 1000), надалi вш почав пiдвищуватися i сягнув позначки 988 у 2010 р. Бали (значення шдешв) для цих краТн являють собою вщношення до еталонного шдексу, у якосп якого узятий середнiй показник для краТн-члешв ОргашзацГТ економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) у 1980 роц (прийнятий за 1000).
Серед 66 краТн - найбтьших споживачiв енерги, щодо яких розраховано шдекси за перюд 19801995 рр., попршили своТ показники лише 6 (1ран, 1рак, Лiвiя, Португалiя, Тринiдад i Тобаго, Об'еднаш Арабськi Емiрати), у той час як полтшили - 60. Серед 74 краТн - найбтьших споживачiв енерги, щодо яких розраховано шдекси за перюд 1995-2010 рр., навпаки, полтшили своТ показники лише 6 (Казахстан, Азербайджан, 1рак, Бторусь, УкраТна, Узбекистан), у той час як попршили - 68. При цьому найглибшi темпи попршення шдешв спостер^алися виключно щодо краТн, що розвиваються -В'етнаму (темп зростання шдексу 2,01), Оману (1,86), Тринщаду i Тобаго (1,80), ТаТланду (1,78), Бахрейну (1,72), 1ндонези (1,62), Чилi (1,62), Сaудiвськоï Аравiï (1,61), Туркменютану (1,60) тощо, що свщчить про те, що, з погляду авторiв дослщження, попршення рiвня енергетичноТ' безпеки притаманне передуам "третьому св^овГ.
Хоча автори дослiдження констатують прогрес УкраТни у забезпеченнi енергетичноТ' безпеки, осктьки наша держава виявилася одшею з небагатьох, iндекс ризикiв для енергетичноТ безпеки яких за перюд 1995-2010 рр. знизився, за абсолютним значенням шдексу у 2010 р. (у 2,3 рази вищим за рiвень ОЕСР) УкраТна опинилася на передостанньому 74 мюц серед 75 найбтьших споживачiв енерги.
Наведений перелк краТн, серед яких велим видобувачi нафти i газу, свщчить також про те, що забезпеченють власними енергетичними ресурсами не гарантуе пщвищення рiвня енергетичноТ' безпеки або пщтримання його у стабiльному станi. [11]
Одшею з основних загроз енергетичнш безпец краТн свiту е виснаження покладiв викопного палива. Активне освоення основних свтових родовищ вуглеводневих ресурав, протягом ХХ ст. та швидкий економiчний розвиток, зростання населення i збтьшення споживання природних ресурсiв з початку ХХ1 ст. перевищили темпи природного вщтворення бiосфери Землi. Вщтак, з огляду на негативнi прогнози щодо можливого повного вичерпання запаав нафти i газу у найближчий час, загострюеться боротьба за доступ до ПЕР.
В сучасному свiтi зростае взаемозалежнють мiж краТнами-виробниками, транзитними краТнами та краТнами-споживачами. Будь-якi негативнi процеси, що вщбуваються на територiï одного з суб'ек^в енергетичних ринкiв, призводить до дестаб^заци iнших. [12 ]В узгодженнi Тхшх iнтересiв i полягае головний зааб досягнення енергетичноТ безпеки. Однак, на практицi, прийти до цього непросто, осктьки взаемовщносини мiж ними часто виходять за рамки суто економiчних, i зачiпають геопол^ичш iнтереси основних учасникiв енергетичних ринш.
Важливо зазначити, що основнi запаси вуглеводшв зосередженi на територiях порiвняно невеликоТ групи краТн, що розвиваються, i краТн з перехщною економкою, якi можуть надавати доступ до цих ресурав, виходячи зi своТх полiтичних мiркувaнь, що е одним iз факторiв пiдвищеноï мiжнaродно'Т напруги. Основними ж споживачами палива е високорозвинеш краТни й швидко зростaючi економки.
Пiвнiчнa Африка i Близький Схщ е ключовими регiонaми постачання нафти на свтовий ринок. Одшею з основних загроз для св^ового енергетичного ринку е пол^ична нестабтьнють бiльшостi ресурсно багатих регiонiв. Так, юнуе ймовiрнiсть конфлiктiв i терористичних нaпaдiв на об'екти енергетичноТ шфраструктури на Близькому Сходi, африканському континенту в Кaспiйському регiонi. 1з 12 провщних експортерiв нафти серед краТн ОПЕК вiсiм, а саме — Сaудiвськa Арaвiя, 1ран, ОАЕ, Кувейт, Алжир, 1рак, Лiвiя, Катар, розташоваш у неспокiйному регiонi. Вони експортують на св^овий ринок 22,8 млн. бар. на день, тобто приблизно чверть св^ового попиту на нафту. Прикладами вiйськово-полiтичноï нестабтьносп зi стaдiею збройного конфлiкту е тaкi нафтоносш i нaфтотрaнзитнi регiони, як Ближнш Схiд (1рак, Кувейт), Пiвнiчний Кавказ (Чечня, Дагестан), Закавказзя (Напрний Карабах, Абхaзiя) та iн. Прикладами нaцiонaлiзму, екстремiзму в нафтовидобувних краТнах i, як наслщок, ïхньоï мiжнaродноï iзоляцiï е ситуaцiï з 1раном, 1раком, Лiвiею. Одним iз реальних джерел напруженосп в прикaспiйському регiонi i пол^ичним чинником ризику регiонaльного рiвня е проблема неврегульовaностi правового статусу Касшю. Вiдсутнi нaдiйнi юридичнi обгрунтування територiaльного подiлу Кaспiю по нацюнальних секторах прилягаючих краТн, що постшно зберiгaе потенцiaл конфлiктностi в регюш при розподiлi ресурсiв Кaспiйського моря.
Зони неврегульованих конфлк^в, тероризм, а також можливосп перекриття нaфтопроводiв, внаслщок рiшень владних структур крaïн-трaнзитерiв становлять загрозу транспортним коридорам. Чимало проблем виникае при виборi маршруту i шля^в транспортування вуглеводшв, осктьки контроль над трубопроводами дае величезш геопол^ичш переваги тим державам, територiями яких вони будуть проходити. Цим пояснюеться жорстка конкурентна боротьба за транспортш маршрути.
Джеpелом зафоз для безпечного тpанcпоpтyвання енеpгоноciïв танкеpним cпоcобом cьогоднi e чизденш вузьк1 коpидоpи на моpcьких шляхах: це Оpмyзька пpотока на вход1 в Пеpcькy затокy; Сyецький канал, що з'eднye Чеpвоне й Сеpедземне моpя; Баб-ель-Mандебcька пpотока, що веде в Чеpвоне моpе; пpотока Боcфоp - головний екcпоpтний канал для pоciйcькоï й каcпiйcькоï нафти; Mалаккcька пpотока, чеpез яку пpоходить 80% япон^коТ й пiвденнокоpейcькоï нафти, а також близько половини китай^кок Захоплення й ушкодження танкеpiв на цих офатепчних водних шляхах здатн1 пеpекpити канали поcтавки на тpивалий чаа
Окpемy небезпеку cтановлять нафтов1 i газов1 каpтелi, як1 впливають на фоpмyвання ц1н на енеpгоноciï.[13, c 7]
На тл1 пошиpення завоpyшень y багатих на нафту i газ pегiонах, як це мало мюце нещодавно в pядi пiвнiчноафpиканcьких кpаïн, можуть виникнути узгоджен1 дм' окpемих гpавцiв, cпpямованi на дестаб1л1зац1ю cвiтового pинкy нафти, на cтвоpення ïï штучного деф1циту, шляхом обмеження видобутку або тpанcпоpтyвання нафти ^оживачам.
Так, пpикладом piзкого п1двищення цш на нафту cтала Л1в1я. Попpи значн1 запаcи (в Л1вп зоcеpедженi найб1льш1 запаcи нафти cеpед фат Aфpики, вона входить до чи^а найб1льших ï'ï cвiтових екcпоpтеpiв), нав1ть невелике зменшення обcягiв поcтавок нафти фатою та пов1домлення пpо можливють дивеpciй на нафтопpоводах, пpизвели до ^екулятивного п1дняття ц1н на нафту.
Даш поди позначилиcя як на cвiтовомy, так i, наcампеpед, на eвpопейcькомy нафтовому pинкy, адже 70% лiвiйcькоï нафти надходить чеpез Сеpедземне моpе до eвpопейcьких кpаïн. [14] Хоча в ктькюному вимipi обcяг видобутку нафти Лiвieю (1,6 млн баpелiв легко!' нафти на добу) було опеpативно компенcовано зб1льшенням поставок 1з Саyдiвcькоï Apавiï, важка cаyдiвcька нафта з виcоким вмicтом cíp^ не в1дпов1дала техн1чним умовам eвpопейcьких нафтопеpеpобних завод1в (НПЗ), технолог1чно зоpieнтованих на пiвнiчно-афpиканcькy cиpовинy. Це пpизвело до виникнення pозpивy бipжових котиpyвань м1ж cоpтами Brent та WTI до10-25 дол. США за баpель, а також, загального п1двищення cвiтових ц1н на нафту. Вpаховyючи те, що довгоафоков1 контpaкти на поставку пpиpодного газу мають пpив'язкy (^де^оват) до ц1ни нафти, зб1льшення останньо''' пpизвело до зpоcтaння ц1ни на газ. [ 12]
Пpиклaдом впливу на енеpгетичнi pинки та енеpгетичнy безпеку фат cвiтy таких негативних чинниш як пpиpоднi катакл1зми i техногенн aвapiï e aвapiя на японздюй атомн1й станцп «Фукуама» 2011 p., яка пpизвелa до пpийняття низкою eвpопейcьких фат, нacaмпеpед ФРН, piшень щодо зaкpиття нац1ональних АЕС. У pезyльтaтi зм1н y crpy^ypi електpогенеpaцiï збiльшивcя попит на aльтеpнaтивнi енеpгоpеcypcи - вуг1лля, нафту та пpиpодний газ, що пpизвело до пщвищення ц1н на них. [14]
Останшми pокaми вiдбyлиcя деяк1 змши y cтpyктypi i обcягaх ^оживання енеpгоноciïв. Чacткa нафти y загальнш cтpyктypi cпоживaння з 1960 по 2010 p. знизилacя з 39 до 33 %, вуг1лля - з 37 до 30 %, тод1 як чacткa газу та ядеpноï енеpгiï зpоcлa в1дпов1дно з 16 до 24 % та з 0,2 до б %.[12]
Пpоте, за пpогнозaми, вуглеводневе паливо зaлишитьcя дом1нуючим джеpелом енеpгiï до 2030 pокy. [1б, c. 6] За даними British Petroleum (BP), за 1966-2010 pp. cвiтове ^оживання пеpвинних енеpгетичних pеcypciв зpоcло на 219 % - з 3,8 до 12 млpд т y нафтовому екв1валент1 (т н. е.). [12]
Ниш нафта yтpимye позицш найбтьш важливого енеpгоноciя, на який пpипaдae тpетинa загального cпоживaння пеpвинноï енеpгiï y cвiтi. За оцшкою Eнеpгетичноï iнфоpмaцiйноï aдмiнicтpaцiï США (Е1А), cвiтове добове cпоживaння нафти y 2011 p. становило 88,13 млн бapелiв. [12] Чеpез 20 pокiв обcяг cпоживaння нафти в cвiтi зpоcте до 108,б млн бapелiв щодоби, повiдомляeтьcя в зв1т1 ОПЕК World Oil Outlook 2013, а попит на нафту до 2018 p. буде збiльшyвaтиcя в cеpедньомy на 0,9 млн бapелiв на добу, доcягнyвши в cеpедньоcтpоковiй пеpcпективi 94,4 млн бapелiв на добу, а в 2035 - 109,7 млн бapелiв. [16,12]
Водноча^ за оцшками MEA, cвiтовий добовий попит на нафту y 2035 p. становитиме лише 99 млн бapелiв, а тpaдицiйне виpобництво нафти y cвiтi знизитьcя до 68 млн бapелiв на добу. З метою компенcaцiï cкоpочення видобутку на юнуючих pодовищaх необх1дне додаткове зpоcтaння потужностей y pозмipi 47 млн бapелiв на добу, що удв1ч1 пеpевищye показник cyчacного видобутку кpaïн-членiв ОПЕК на Близькому Сход1. [12]
Найбтьшими cпоживaчaми енеpгiï e виcокоpозвинyтi фаши - США, деpжaви eвpопейcького Союзу. ^аши, що pозвивaютьcя, нaмaгaютьcя наблизити енеpго- та електpоcпоживaння до piвня пеpедових фат, п1дняти piвень cвого cоцiaльно-економiчного pозвиткy, пpи зpоcтaннi вла^ого нacелення. Як нacлiдок, виpобництво та викоpиcтaння пеpвинних ПЕР i електpоенеpгiï, що безпеpеpвно зpоcтaло пpотягом ХХ ст., буде зpоcтaти й на дал1. [ 10, С.53] За пpогнозaми IBA, cвiтовий попит на енеpгоноciï до 2035 pокy зpоcте б1льше н1ж на тpетинy, i 60% в^ого обcягy cпоживaтимyть Китай, 1нд1я та Близький Сх1д. ^аши з pозвиненими економ1ками, навпаки, о^отять попит. [17] Так, якщо y 1965 p. на фаши-члени Оpгaнiзaцiï економ1чного cпiвpобiтництвa та pозвиткy (ОЕСР) пpипaдaло 65 % cпоживaння пеpвинних енеpгоpеcypciв, то y 2010 p. - 43 %. [12]
Близький Схщ зaлишaeтьcя пpовiдним cвiтовим pегiоном за обcягaми нафтових зaпaciв - 795 млpд бapелiв, або 48,1%. [18] В piзнi pоки пеpшi позицп в pейтингaх cвiтових запаав нафти та ï'ï виpобництвa почеpгово д1лять Сayдiвcькa Apaвiя, Венеcyелa, Ipa^ США, Канада, Роciя.
Довп роки, Сaудiвськa Арaвiя лiдирувaлa серед краТн ОПЕК за запасами i видобутком нафти, однак, у 2011 р. Венесуелi вдалось ТТ потюнити. Запаси Венесуели було оцшено в 297 млрд бар. (в основному важкоТ нафти в пояс Оршоко). Сaудiвськa Арaвiя опинилася на другому мюц з 265 млрд бар., на третьому - Канада, чиТ нафтоносш пiски мiстять, за оцшкою ВР, 175 млрд бар. [19] Запаси нафти в РФ в оглядi BP становлять 88,2 млрд бaрелiв, або 5,3% загальносв^ового обсягу (2011 р.) [18] Роая, зокрема, в 2013 р., вирвалась у свiтовi лщери з виробництва нафти, видобуваючи щодобово на мтьйон бaрелiв бiльше, нiж лiдер серед краТн ОПЕК (Сaудiвськa Арaвiя). [20] 1рак наздоганяе Росiю i за прогнозами МЕА, ця краТна до 2020 р. наростить видобуток нафти бтьш нiж у два рази i до 2030 р. вийде на друге мюце в свт за обсягами експорту нафти, обiйшовши за цим показником Роаю. [21]
За пщсумками 2011 року свiтовi запаси нафти збтьшилися на 1,9% - до 1,65 трлн бaрелiв, порiвняно з 2010 р. [18] Свiтовi запаси газу, за оцiнкою ВР, в 2011 р. зросли на 11% до 208,4 трлн м3, яких у поточному темп видобутку вистачить майже на 64 роки.
Найбтьшими у свт запасами природного газу володiе Росшська Федера^я, яка у 2010 р. видобула 637 млрд мз газу (19,4 % св^ового виробництва), з яких 169 млрд мз було експортовано. Для бтьшосп европейських краТн природний газ е домшуючим у Тхньому енергетичному бaлaнсi, зокрема i в УкраТш. Однак, за остaннi роки, загалом для регюну, характерне зменшення споживання природного газу - на рекорды 9,9% у 2011р., - говориться у звт ВР (завдяки вугтлю зi США та доступносп газу з нетрадицшних джерел). [19]
В умовах зниження рiвня зaбезпеченостi глобальноТ економки запасами нафти й газу, промислово розвинен споживaчi шукають шляхи ефектившшого використання наявноТ ресурсноТ бази, розширення джерел енергозабезпечення та енерготехнологш. Набувають значення проекти з виробництва та постачання скрапленого газу, розвитку альтернативних джерел енерги, водневоТ та атомноТ енергетики. [10, С.80]
У св^овш торгiвлi природним газом на скраплений природний газ (СПГ) припадае 32,3%, а потужносп для виробництва СПГ збтьшилися на 10%. [ 19] СПГ, разом iз нетрадицшними газом та нафтою, дае додaтковi можливосп для диверсифiкaцiï джерел i маршру^в постачання палива.
Споживання вугтля, яке в енергетичному бaлaнсi св^у знаходиться на 2 мiсцi, в 2011 р. зросло на 5,4%, в основному за рахунок Китаю та 1ндп, ям шукають бтьш дешевi енергоноси. На вугiлля тепер припадае 30,3% свiтового споживання енергоносив - це нaйбiльшa частка з 1969 р., говориться у звт ВР, за даними 2011 р. [19] Попри характеры недолги та проблеми видобутку, розвиток гaлузi мае важливе значення для бвропейського регюну, осктьки прогнозованих запаав повинно вистачити ще на довгий час (300-400 ромв). [22, с.6].
Разом з проблемою освоення таких резервiв як газогщрати i вaжкi нафти, актуальним стае розвиток технолопчно складшшоТ шновацшноТ енергетики, в якiй буде менша частка вартосп, пов'язаноТ з використанням початкових енергоносив, i бтьша - технолопчна складова, змiниться якiсть новоТ енергетики, що забезпечуе функцiонувaння шфраструктури. Так, загострюеться конкуренцiя свiтових технолопчних лiдерiв за мaйбутнi енергетичнi технологи i ринки. [10, С.80]
Свiтовi запаси нафти i газу, за останн дектька рокiв, виросли, завдяки видобутку з нетрадицшних джерел. Новi технологи дозволили компашям вести розвщку i видобуток в рaнiше недоступних районах як, наприклад, канадськ нафтоносш шски i глибоководнi родовища, сланцевий газ у США (так, США випередили Роаю з видобутку газу в 2011 роц^.та ш. [19] Перспектива перетворення Сполучених Шта^в на потужного експортера вщносно дешевого газу може призвести до радикальних змш на св^овому ринку, насамперед, до перегляду мехашзму цiноутворення та зниження цш на дану сировину. [12]
EIA повiдомляе, що в сланцевих утвореннях знаходиться 32% загальносв^ових запаав природного газу, а нафти - 10% вщ загальносв^ових зaпaсiв, обумовлюючи, що економiчну доцiльнiсть Тх видобутку ще необхщно оцiнити. [24] Родовища нетрадицшного газу розмiщуються на значно бтьшш територГТ, нiж трaдицiйнi ресурси, що може позитивно вплинути на надшнють газопостачання. [12] Якщо в 2011 ро^ США заявляли, що сланцева нафта i газ е у 48 басейнах, розташованих у 32 краТнах св^у, то зараз - в 95 басейнах в 41 краМ
За оцшками EIA, нaйбiльшi запаси технiчно доступноТ сланцевоТ нафти е в Росiï - 75 млрд бaрелiв, на другому мюф - США з 58 млрд бaрелiв, на третьому - Китай з 32 млрд бaрелiв. Також, у десятку входять Аргентина, Лiвiя, Венесуела, Мексика, Пакистан, Канада та lндонезiя. [23]
Щодо техшчних запаав сланцевого газу, експерти EIA вважають, що нaйбiльшi запаси мае Китай -31,5 трлн мз, по™ йдуть Аргентина (22,7 трлн) i Алжир (20 трлн). Роая знаходиться на дев'ятому мю^ з 8 трлн мз. [23] США, де видобуток сланцевого газу зараз найбтьш розвинений, стоять на четвертш сходин^ з запасами в 18,83 трлн мз. [24] Поклади нетрадицшного газу в бврот можуть бути майже такими ж потужними, як i у США (особливо перспективними е територiя Польщi i УкраТни). Однак тут юнуе ряд труднощiв при освоены родовищ, а саме: складшша геолопя, густа заселенють перспективних райошв, питання екологiï, нерозвинута шфраструктура, законодавство, необхiднiсть значних iнвестицiй - не кожна краТна може дозволити собi Тх. Тож очкувати таких же успiхiв, яких досягли США, европейським краТнам поки не приходиться [25].
Пщсумовуючи, можна сказати, що поняття енергетичноТ безпеки досить складне, багатогранне, емке. Точне, всеохоплююче визначення дуже складно сформулювати, осктьки розумшня енергетичноТ безпеки у кожного з учасниш енергетичних ринш рiзняться.
На енергетичну безпеку впливають як внутршш, так i зовшшш фактори. До внутрiшнiх можна вщнести наступнi:
• рiвень забезпеченосп краТни власними енергетичними ресурсами;
• монопольна залежнють вiд одного постачальника чи маршруту постачать енергоносив;
• паливно-енергетичний баланс краТни;
• техшчний стан ПЕК та рiвень енергоефективносп господарства;
• екологiчна ситуацiя;
• со^альш загрози (цiни на паливо для населення, висока аваршнють виробництва, страйки та ^i можливi акцп протесту, пов'язанi з дiяльнiстю ПЕК та мюцевих органiв влади);
• пол^ична, законодавча, управлiнська дiяльнiсть. До зовшшшх:
• нерiвномiрнiсть розповсюдження покладiв та зосередження основних запасiв в пол^ично нестабiльних регiонах, зонах вшськових конфлiктiв;
• загроза терористичних ак^в на енергетичних об'ектах, у т.ч. на територiях краТн, що здшснюють транзитне транспортування енергетичних ресурсiв;
• загрози ядерного тероризму, проблема нерозповсюдження ядерних матерiалiв;
• геополiтичнi штереси краТн;
• економiчнi загрози (несприятлива кон'юнктура ринку);
• екологiчнi (масштабы авари на об'ектах ПЕК, викиди парникових газiв, що загрожують всш планетi);
• енергетична бiднiсть (вщсутнють доступу до достатньоТ кiлькостi енерги в малорозвинутих краТ'нах);
• спекуляци в засобах масовоТ iнформацiï, що е негативним проявом сучасного глобалiзованого св^у (штучне створення панiки, що веде до дестаб^заци енергетичних ринмв).
Енергетична безпека - мае глобальний характер, забезпечення ТТ повинне досягатись сумюними зусиллями уах краТн св^у. Хоча, засоби та механiзми ï'ï досягнення кожна краТ'на мусить обирати сама, опираючись на внутрiшнi особливосп та потреби галузi. Отже, енергетичну безпеку краТни можна визначити (що е сптьним для рiзних варiантiв визначень) як стан захищеностi краТни, ï'ï громадян, сусптьства, передуам ï'ï економки вiд загрози дефiциту в забезпеченн потреб в енергiТ економiчно доступними паливно-енергетичними ресурсами належноТ якосп в нормальних умовах i при надзвичайних ситуа^ях, а також вщ загрози порушення стабiльностi постачання паливно-енергетичних ресурсiв та з м^мальним негативним впливом на навколишне середовище.
Лтература
1. Ковалко М.П. Розвинута енергетика - основа нацюнальноТ безпеки УкраТни. Анал1з тенденцм i можливостей / М.П. Ковалко, О.М. Ковалко. - К.:ТОВ «Друкарня «Бiзнесполiграф»», 2009. - 104 С.
2. Самойленко Ю. Економмчна безпека УкраТни: правовий аспект/^че, журнал ВерховноТ Ради УкраТни / Ю. Самойленко, М. Григорчук. - 2013. - №17 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.viche.info /journal/3838/
3. Плачков I. Енергетика: iсторiя, сучаснють i майбутне / I. Плачков, С. Плачкова [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-4/section-1
4. Микитенко В. На чому базуеться енергетична безпека держави / В. Микитенко // Вюник НАН УкраТни. - 2005. -С. 41-47
5. Бондареко Г.В. Енергетична безпека як визначальна складова економiчноТ незалежност1 УкраТни / Г.В. Бондареко, В.О. Щерба [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vchu/N152/N152p098-108. pdf]
6. Сайт НАУ // збiрник закошв, Наказ Про затвердження методики розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни.
- 2009. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.4144.0
7. Сайт Державного ком^ету УкраТни з енергозбереження//Енергетична безпека держави [Електронний ресурс]
- Режим доступу: http://necin.com.ua/marketing-energozabezpechennya/237-energetichna-bezpeka-derzhavi.html
8. Вертеба Я.Р. Енергетична криза 1973 р. та ТТ вплив на розвиток св^ових економiчних та полп"ичних процеав / Я.Р. Вертеба [Електронний ресурс] - Режим доступу: dipcorpus_verteba@ukr.net
9. Конвенции и соглашения // сайт ООН: [Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.un.org/ru /documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml
10. Продан Ю.В. Енергетична безпека УкраТни: оцЫка та напрямки забезпечення / Ю.В. Продан, Б.С. Стогшй. -КиТв: 2008. - 400 с.
11. Ризики для енергетичноТ безпеки: глобальний i нацюнальний аспекти // Аналп"ична записка // сайт Нацюнального Ыституту стратепчних дослщжень [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1039/
12. Сменковський А.Ю. Загрози енергетичшй безпец1 УкраТни в умовах посилення конкуренци на глобальних та рег1ональних ринках енергетичних ресурав / А.Ю. Сменковський // Анал1тична доповщь. - КиТв, 2012 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Energo-807fc.pdf
13. Шевцов А.1. 1мпортно-експортна полiтикa УкраТни в енергетичшй сферг стрaтегiчнi прiоритети / А.1. Шевцов: Моногр. - Д. : РФ Н1СД, 2005.- 126 с.
14. Гончар М. Безпека поставок нафти i газу через призму подм на Близькому Сходi / М. Гончар, Ж. Сергш // Ыформацшно-анал^ичний тижневик Дзеркало тижня [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/bezpeka_postavok_na1ti_i_gazu_cherez_prizmu_podiy_na_blizkomu_sho di_realiyi_ta_spekulyatsiyi.html
15. Земляний М.Г. До оцЫки рiвня енергетичноТ безпеки. Концептуaльнi пщходи / М.Г. Земляний // Стратепчна панорама. - №2 . - 2009. - с. 56
16. ОПЕК через 20 рогав нафта буде коштувати $ 160 за барель//1сторп Ывесл^в [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.investblog.net.ua/novyny-2/opek-cherez-20-rokiv-nafta-bude-koshtuvaty-160-za-barel
17. До 2020 року США стануть найбтьшим виробником нафти// сайт ipress.ua [Електронний ресурс] Режим доступу http://ipress.ua/news/do_2020_roku_ssha_stanut_naybilshym_vyrobnykom_nafty_11253.html
18. Венесуела стала лщером iз запаав нафти, об^навши Сауфвську Аравю/Сайт новин newsru.ua // Сайт новин newsru.ua [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.newsru.ua/finance/14jun2012/nafta_bp.html
19. Свпг^ запаси нафти i газу в 2011 р. виросли//Сайт незалежноТ украТнськоТ ЫформацмноТ агенцп РБК-УкраТна [електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/mirovye-zapasy-nefti-i-gaza-v-2011-g-vyrosli—vr-14062012130700
20. Россия укрепила мировое лидерство по добыче нефти//Сайт новин [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://rus.ruvr.ru/2014_01_10/Rossija-ukrepila-mirovoe-liderstvo-po-dobiche-nefti-6145/
21. МЕА - РФ останется крупнейшим экспортером газа в среднесрочной перспективе// Сайт незалежноТ украТнськоТ ЫформацмноТ агенцп рБк УкраТна [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/mea-rf-ostanetsya-krupneyshim-eksporterom-gaza-v-srednesrochnoy-17102012141200
22. Земляний М.Г. До оцЫки рiвня енергетичноТ безпеки. Концептуальш пщходи / М.Г. Земляний //Стратепчна панорама. - №2 . - 2009. - с.56
23. США порахували запаси сланцевих нафти та газу в усьому свт//Сайт новин Економiчнa правда [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2013/06/11/379349/
24. США порахували запаси сланцевих нафти та газу в усьому свт // Сайт шформацмного агентства УН1АН [електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.unian.ua/news/576609-ssha-porahuvali-zapasi-slantsevih-nafti-ta-gazu-v-usomu-sviti.html
25. Шульцова Г. Нетрадицмш джерела газу: панацея для енергетичноТ безпеки Свропи? / Г. Шульцова // Енергетична безпека в Центральна та Схщшй Свропг в пошуках единого пщходу. Звт - К. - 2013. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files/Projects/2013/visegrad_b/Energy-Security-in-CEE_ukr_3.pdf
Аннотация. Ю.А. Свирчевская Понятие энергетической безопасности страны и факторы, которые на нее влияют. Работа посвящена определению понятия энергетической безопасности страны и ее составляющих. На основе анализа ситуации на мировом энергетическом рынке, рассматриваются основные факторы, которые угрожают энергетической безопасности.
Ключевые слова: энергетическая безопасность, глобальная энергетическая безопасность, мировой энергетический рынок, факторы, влияющие на энергетическую безопасность.
Abstract. Y.A. Svirchevska The concept of energy safety of the country and factors which influence on it. The
concept and constituents of energy safety of the country are determined in this study. On the basis of analysis of situation in the world energy market, the main factors which influence on energy safety are considered. Keywords: energy safety, global energy safety, world energy market, factors which influence on energy safety.
Поступила в редакцию 23.01.2014 г.
