CC BY
13
Ukraine at the credit cooperation market.
This article is devoted to comparison of the impact of state and self-regulatory organizations in the functioning of Credit Unions' System of Ukraine. The existing method for effectiveness assessment of the state regulation system of credit unions in Ukraine has been improved. The paper states that a significant increase in the number of supervised institutions inspections is observed in the post-crisis period, which is the result of attention increase of the body to financial institutions' operation because of the manifestation of a number of scandalous cases and commencement ofprosecutions against chiefs and shareholders of credit cooperatives.
Activity indices of government regulation and efficiency of the supervisory body control functions are calculated. Also the integral indicator of credit cooperation system development is calculated in terms of government regulation and that part of it which is a member of self-regulatory organizations. The largest activity of state regulation and effectiveness of the State Commission for Regulation of Financial Services Markets of Ukraine control functions in the field of Ukrainian credit cooperatives was registered in 2010. Such activation of the supervisory authority operation is connected with significant measures implemented in the market to prevent manifestations of systemic crises and negative effects that were caused by the financial crisis of 2008-2009. Since 2012 an activity strengthening of government regulation is observed, and there is a gradually increase of the efficiency of supervisor control functions in this area of financial relations. On the basis of calculations we can conclude that the indicator of integral development of credit cooperatives reaches the desired value in those years when a relatively low state regulation activity is observed withsimultaneously high level of control function's performance by the supervisor. Just 2012 is considered as the most successful in terms of the impact of government regulation on the development of credit cooperatives in Ukraine. It is proved that the participants of self-regulatory organizations have achieved better results in their development than the national system of credit cooperatives, governed solely by the state.
Key words: credit unions, self-regulatory organizations, regulation, state regulation, State Commission for Regulation of Financial Services Markets of Ukraine.
УДК 338.001.36
Т. К. Мосшчук
СТРУКТУРН1 ЗРУШЕННЯ ЯК ОСНОВА ЗМ1ЦНЕННЯ ШНОВАЦШНО1 СКЛАДОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
В cmammi аналiзуються структурт деформаци економти Украгни, що представляють загрозу eKOHOMinmiu безпец крагни. В результатi проведеного до^дження визначено структурт проблеми, як потребують першочергового виршення для модертзацИ економти i прискорення тновацтного розвитку. Автором обхрунтовано нeобхiднiсть проведення державног тдтримки прюритетних тновацтних напрямiв неселективними методами.
Клю^о^^ слова: структуры реформи, тновацтний розвиток, шновацтна полтика, eкономiчна безпека.
Постановка проблеми. Сучасна структура економши Укра!ни характеризуемся численними деформащями, яю призводять до високо! енерго- та ресурсоемносп бшьшосп видiв випущено! продукцп. В економщ домшують галуз^ яю виробляють сировину та продукщю з низьким ступенем переробки. За умов збшьшення товарного експорту тако! продукцп це означае, що Укра!на зростаючими темпами розпродае сво! природш ресурси i неефективно використовуе виробничий та науковий потенщали, особливо, якщо врахувати, що iмпорт в крашу в основному складаеться з високотехнолопчно! та наукоемно! продукцп. Необхщшсть активiзащi структурних реформ економши Украши,
спрямованих на 11 iнновацiйний розвиток, е одним iз найважливiших напрямiв вггчизняних економiчних реформ
Зволiкання iз проведенням структурних реформ у вщповщносп iз свiтовими тенденцiями сприяе все зростаючому технологiчному вiдставанню украшсько! економiки вщ розвинених краш. За даними Нащонального iнституту стратегiчних дослiджень при Президентовi Украши, в найближчi роки наша краша буде iмпортувати близько 60 % технологш. При цьому використання застарших технологiй, обладнання iз високим ступенем морального i фiзичного зносу обумовлюе необхiднiсть митного захисту неефективних виробництв i змiщення прiоритетiв в бюджетно-податковш полiтицi. Незавершенiсть структурних реформ створюе серйозну загрозу стабiльностi нащонально! економiки.
Цiлi й завдання нового етапу структурних реформ е на порядок складшшими i масштабнiшими вщ тих, що вирiшувалися економiкою в попередш роки. З огляду на це проблема активiзацп структурних зрушень як важливого фактору прискорення шновацшного розвитку набувае особливо! актуальностi.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Дослщження структурних реформ, направлених на активiзацiю iнновацiйного розвитку нащонально! економiки, цшком закономiрно були в центрi уваги в^чизняно! економiчноi науки. Безсумнiвну теоретичну та практичну значущють для розробки методологи формування та розвитку мехашзму структурних перетворень представляють науковi роботи В. Гейця, А. Гальчинського, О. Амош^ Л. Шинкарука, Я. Жалшо, М. Скрипниченка, Т. Приходька, А. Даниленка, Т. Шинкоренка, В. Гордiенка, I. Одотюк, С. Бшо!. Одним iз важливих напрямiв державного регулювання, що сприяе проведенню структурно! перебудови, е активiзацiя шновацшно! дiяльностi. Ц проблеми дослiджуються у працях Л. Федулово!, О. Шнипка, Т. Бово!, С. Гасанова, В. Сизоненко та ш.
Вказанi дослiдження суттево просунули наукову розробку рiзних аспектiв формування i розвиток механiзму структурних перетворень. Проте багато важливих проблем ще дослiдженi не достатньо. Серед них, на погляд автора, основною еудосконалення методiв та шструмешив реалiзацп структурних перетворень, направлених на активiзацiю шновацшного розвитку. Крiм того, досягнутi результати в сучасних умовах, що суттево змшилися в результат загострення зовшшшх та внутрiшнiх загроз, стали недостатшми для розроблення адекватних iнструментiв структурно! пол^ики держави, направлено! на прискорення шновацшного розвитку.
Метою дослщження е розробка науково обгрунтованих рекомендацш щодо активiзацп структурних реформ, направлених на прискорення шновацшного розвитку.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Структурна реформа поряд iз iнституцiйними реформами по своему впливу на головш тенденцп сощально -економiчного розвитку набувае виршального значення в системi економiчних реформ, яю здiйснюються в Укрш'ш. Е специфiка в Укрш'ш полягае в тому, що перебудувати необхщно економшу, яка страдае глибокими деформацiями, низькою конкурентоспроможнiстю бiльшостi видiв виробництв, високим рiвнем монополiзацii.
Пiдгрунтям посилення деформованосп структури украшсько! економiки стала дiя наступних факторiв, як: надмiрна частка споживання та недостатш обсяги нагромадження катталу; посилення сировинно! спрямованостi економши; згортання виробництва в провiдних галузях переробно! промисловостi, насамперед у машинобудуванш; значна частина виробництва е техшчно та технологiчно вiдсталою з високим рiвнем зношеностi основних фондiв, низьким рiвнем використання виробничих потужностей, високою фондо-, матерiало- та енергоемнiстю; витюнення iноземними фiрмами вiтчизняних пiдприемств як iз зовнiшнього, так iз внутршнього ринку; зростання зовнiшнього боргу Украши i пов'язане з цим збшьшення витрат на його погашення; низький рiвень впровадження iнновацiй.
Практичне формування засад шновацшно! моделi розвитку Украши потребуе
невщкладного розв'язання структурних проблем, якi набули критичного значення.
Першою структурною проблемою, яка потребуе нагального вирГшення, пов'язана iз небезпекою структурно! деградацГ! реального сектору Украши, оскiльки частка сировинно! та натвфабрикатно! складово! в загальному обсязi продукцп збiльшуеться як на мiжгалузевому, так i на галузевому рiвнях. Питома вага паливно-енергетичних та сировинних галузей за останш роки зросла майже вдвiчi. Хоча за останш роки ситуацiя дещо змшилася дещо стабiлiзувалася (1990 р. — 32,8 %, 2000 р. — 63 %, 2012 р. — 58 %). Незважаючи на досить вагому частку обробно! промисловостi (67,5 % у 2013 р.) в п складi (без ПДВ) переважають галузi i виробництва з низьким рiвнем технолопчно! переробки: металургiя та оброблення металу (20,4 %), виробництво коксу та продуктГв нафтоперероблення (4,9 %), хiмiчна та нафтохiмiчна промисловють — 7,4 %, целюлозно-паперове виробництво та видавнича дiяльнiсть — 2,0 %. ЦГ виробництва разом iз добувною промисловiстю (12,0 %), виробництвом та розподшом електроенергп, газу та води (20,5 %) займають 67,2 %.
За тако! структури реального сектора економГки, як вiдзначали В. Геець, Л. Шинкарук [1], Я. Жалшо [2], А. Даниленка [3], не можна очГкувати значного шдвищення ефективностi економiки внаслiдок низького рiвня валово! додано! вартостi на одиницю витрат, що притаманнi галузям, якГ займаються видобутком та первинною переробкою сировини.
1мперативом економiчного розвитку Украши у найближчому десяташтп повинно стати вщновлення високих показникiв економiчного зростання, яке спиратиметься, насамперед, на збшьшення випуску тдприемств з високим ступенем переробки продукцп.
Ключову роль у забезпечення економiчного зростання, ефективно! реалiзацГi економiчних реформ вiдiграе iнвестицiйна дГяльнГсть. У нишшшх умовах уряд Украши змушений спрямовувати значнi обсяги бюджетних коштТв на досягнення фшансово! стабшзацп та вирГшенш низки соцiальних проблем. При цьому завдання активГзацп iнвестицiйних процеав як базово! передумови переходу до шновацшно! моделi розвитку мае залишатися серед стратегiчних прiоритетiв державно! полГтики.
Водночас аналiз динамiки iнвестицiйних процеав засвiдчуе поступове, проте неухильне попршення ситуацГ! в iнвестицiйнiй сферi за останш роки. Якщо в 2011-2012 р. спостерiгалася доволГ висока динамГка iнвестицiй, то у 2013 р. ситуащя в iнвестицiйнiй сферi рГзко погГршилася: обсяг використаних (освоених) швестицш скоротився на 11,1 % порГвняно з попереднГм роком. НегативнГ тенденцГ! в ГнвестицГйнГй дГяльностГ поширилися на основш сектори економГки — промисловють, будГвництво, торгГвлю, транспорт. Прискореними темпами знижувалися швестицп в наукомГсткГ та високотехнолопчш галузГ промисловостГ, зокрема, у виробництво електричного устаткування — на 3,9 %, комп'ютерГв, електронно! та оптично! продукцй — на 3,4 %, виробництво машин та устаткування, не вщнесених до шших групувань — на 19,3 %.
Через обмеженосп ресурсно! бази бюджету рГзко скоротилися Гнвестицй в усГ галузГ сощально! сфери: у професГйну, наукову та техшчну дГяльнГсть — на 64,7 %, охорону здоров'я та надання сощально! допомоги — на 35,5 %. Це звужуе можливосп розвитку людського катталу як базового чинника шновацшно'! економГки.
Як наслщок, в Укрш'ш тривалий час склалася нерацюнальна структура ГнвестицГй за сферами економГки, Гз надто високою часткою секторГв, якГ займаються фГнансово-посередницькою дГяльшстю, а також добуванням корисних копалин (табл. 1).
Таблиця 1
Структура капггальних швестицш^ за комплексами сектор1в економ1ки %
Сектора економГки 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р.
Обробний сектор 16,2 16,4 14,7 17,3
В тому чист машинобудГвний
комплекс 2,5 2,4 2,6 2,3
Добувний сектор 8,3 9,3 10,7 8,5
Зв'язок 4,6 3,8 3,5 3,7
Транспортний комплекс 15,5 18,1 20,4 19,9
Агропромисловий комплекс 6,1 6,6 6,6 7,1
Фшансово-посередницький
комплекс 18,5 17,6 15,3 16,1
Сощальний комплекс 2,8 2,4 2,5 2,2
Iншi сектори 25,5 23,4 23,7 22,9
Розраховано по: Каттальш швестицп за видами економiчноi дiяльностi за вiдповiднi роки/ Державний ком^ет статистики Украши. [Електр. ресурс]: Режим доступу: http:Zwww.ukrstatgov.ua.
За тдсумками 2013 р. в структурi каттальних iнвестицiй питома вага цих сфер дiяльностi склала 24,6 %, зокрема торriвлi — 8,4 %, операцш з нерухомим майном — 5,2 %, фшансово'1 та страхово'1 дiяльностi — 2,5 %. Питома вага машинобудування як провщно'1 галузi, що забезпечуе модернiзацiю всiх сфер економши, залишаеться незначною.
Суттевою перепоною для переходу на шновацшну модель розвитку е попршення технолопчно'1 структури швестування, в якiй постiйно знижуеться частка каттальних швестицш в машини та обладнання, натомють переважають швестицп у нежитловi будiвлi та споруди. Так, в 2013 р. питома вага швестицш в пасивну частину основних фондiв склала 59,6 %, тодi як швестицп в машини та обладнання — 36,4 %.
В ощнщ структурних зрушень в швестицшнш сферi необхiдно особливо видiлити частку вкладень, яка направляеться на якюне удосконалення юнуючого вiдтворення, незалежно вщ того, реалiзуються чи капiтальнi вкладення шляхом техтчногопереозброення, реконструкцп чи нового будiвництва. Так, в 2013 р. питома вага шновацшних витрат в загальному обсязi капiтальних iнвестицiй склала 9,4 % проти 15,5 % у 2010 р. Низька питома вага шновацшних витрат на обладнання та програмне забезпечення в провщних галузях в^чизняно'1 економши. Так, в металургшному виробницга шновацшш витрати в обладнання та програмне забезпечення в загальному обсязi швестицш в 2012 р. склали 8,1 %, в машинобудуванн — 16,5 %. Це виступае одним iз головних факторiв, що стримуе перехщ на шновацшну модель розвитку.
Не менш важливого значення для активiзацii швестицшно'1 дiяльностi набувае захист прав iнвесторiв. За показником захисту прав власносп в рейтингу Глобального шдексу конкурентоспроможностi 2013-2014 рр. Украша посiла 143 мюце серед 148 краш, за показником захисту прав мшоритарних акцiонерiв - 146 [4].
У зв'язку з цим першочерговими напрямами активiзацii швестицшно'1 дiяльностi, направлених на стимулювання шновацшно'1 дiяльностi, е:
змiцнення системи захисту прав приватно'1 власностi через удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидп протиправному поглинанню i захопленню пiдприемств, посилення вiдповiдальностi за порушення у сферi державно'1 реестрацii, реформування судово'1 системи;
стимулювання iнвестицiй у високотехнолопчш та конкурентоспроможнi виробництва шляхом запровадження диференцшованих податкових ставок на частину податку на прибутку, що справляеться на швестици;
посилення швестицшно'1 спрямованосп бюджетно'1 полiтики шляхом збшьшення капiтального iнвестування за рахунок бюджетних коштiв, перегляд умов надання гарантш для отримання кредитiв суб'ектами господарювання.
Укра'1'на мала розроблену систему податкових пшьг для iнновацiйноi дiяльностi. Вщповщно до закону Укра'1'ни «Про шновацшну дiяльнiсть» до основних пiльгам для шновацшних тдприемств вiдноситься податок на прибуток (50% податку на прибуток,
отриманого вГд виконання ГнновацГйних проектГв мае залишатися в розпорядженнГ платника податкГв), ПДВ (50% пГльга), митнГ мита (звшьнення вГд сплати ввГзного мита на комплектуючГ, якГ не виробляються в Укрш'ш Г призначенГ для виконання прГоритетних ГнновацГйних проектГв), прискорена амортизащя основних фондГв. Однак щ пГльги не дГють, вГдповГднГ статп були викресленГ Гз закону, а положення щодо фшансово! пГдтримки мають декларативний характер. НаразГ Податковий кодекс Украши мае тГльки положення щодо льотного режиму оподаткування для енергоефективних заходГв та проектГв.
По-друге, в умовах економГчно! та полГтично! нестабшьносп у свГтГ Украина не може допустити ризику попршення стану економГчно! безпеки. У зв'язку з цим основш напрями структурних реформ повинш визначатися з урахування забезпечення належного стану всГх сфер економГчно! безпеки краши. ПередусГм, необхГдно рГзко зменшити залежнГсть держави вГд зовшшньо! кон'юнктури, зокрема, вГд зовнГшнГх джерел постачання енергоресурсГв та вГд Гноземних фшансових ринкГв, тобто вГд того, на що вона не здатна впливати [5].
Станом на кшець 2012 р. частка Гмпорту у внутрГшньому споживаннГ газу становила 61,8 %, нафти — 32,2 %, вугшля та торфу — 23,2 %. У зв'язку з цим прюритетним напрямком активГзацп структурних реформ, направлених на забезпечення економГчно! безпеки, повинно стати впровадження енергозберГгаючих технологш.
В сучасних умовах шновацшно-швестицшна полГтика повинна передбачати створення техшчних передумов тдтримання достатнього обсягГв виробництва паливно-енергетичних та сировинних ресурсГв Г обмеженого !х розширення. Це дасть можливГсть створити надГйну базу економГчному зростанню.
Необхщний контроль з боку НБУ за формування ресурсно! бази вГтчизняних банкГв за рахунок кредитГв нерезидентГв. Як засвГдчила фГнансово-економГчна криза 2008-2009 рр., висока залежнГсть вГтчизняних банкГв вГд Гноземних ринкГв капГталу загрожуе стабГльному розвитку нацюнально! економГки. Ниш заборговашсть банкГвсько! системи за кредитами, наданими нерезидентами, скоротилася з 235,7 млрд грн у 2008 р. до 109,0 млрд грн у 2013 р. Незважаючи на скорочення частки зовшшшх кредитГв в структурГ пасивГв банкГв Гз 24,3 % до 7,7 %, в подальшому можлива зворотна тенденщя, яка може повторити кризовГ явища, якГ вщбувалися в банкГвськГй системГ Украши в перюд фшансово-економГчно! кризи.
По-трете, першочерговим завданням активГзацп структурних реформ повинно стати усунення макроекономГчних диспропорцш. ВнаслГдок поглиблення деформацГй структури реального сектора економГки, падшня виробництва, посилення технолопчно! вГдсталостГ, ГнвестицГйного та шновацшного занепаду вГдтворюваних процесГв вГдбулися негативш зрушення у складових валового внутрГшнього продукту. Структурна диспропорцГя проявляеться у надмГрному споживаннГ та недостатньому обсязГ нагромадження. В 2013 р. частка фонду споживання у використаному валовому внутрГшньому продуктГ становила 85,5 %, фонду нагромадження — 14,5 %. Це призводить до покриття надлишку попиту за рахунок випереджаючого зростання Гмпорту, а вщтак — стабшьного попршення сальдо зовшшньо! торпвлГ та ризиюв валютно! девальвацГ!.
Низький рГвень валового нагромадження основного капГталу у структурГ валового внутрГшнього продукту не вщповщае потребам прискорення економГчного розвитку на шновацшнш основГ. В крашах з високими темпами зростання рГвень нагромадження сягае до 1/3 валового внутрГшнього продукту. Ми тдтримуемо позищю О. Гасанова та В. Сизоненко, якГ вважають, що ключовим пунктом шновацшно! моделГ структурних зрушень мае бути змша спГввГдношення нагромадження та споживання на користь першого [6, с. 23].
КрГм того, мають мюце диспропорцп у розподГлГ вартосп товарГв Г послуг за структурними компонентами валового внутрГшнього продукту.АналГз структури випуску дав змогу В. Гейцю, Л. Шинкарук В. [1], ГордГенку [7] та Т. Шинкоренку [8], зробити
висновок про витратний шлях розвитку економши в перiод пiслякризового вiдновлення. В структурi випуску питома вага промiжного споживання в 2010-2012 рр. е практично незмшною i складае близько 42 % (в 2012 р. - 42,3 %).
Четверта структурна проблема, яка потребуе якнайшвидшого розв'язання, лежить у площиш фшансово'1 системи. Активiзацiя структурно'1 перебудови економiки Украши неможлива без розширення фiнансового забезпечення швестицшно'1 дiяльностi пiдприемств. Це, у свою чергу, об'ективно потребуе використання фшансово'1 системи як засобу розвитку економши краши, розширюе цiлi та задачi в умовах переходу на шновацшну модель розвитку.
Важливу роль у фшансово-кредитному забезпеченнi розвитку украшсько! економiки вiдiграе ринок позичкових каппашв. Найбiльш потужний з точки зору i обсягiв, i стабiльностi сегмент ринку — це ринок банювських кредшгв. Через механiзм кредитно-банювсько! системи позичковий капiтал перерозподiляеться мiж галузями економiки.
Проте в Укршш останнiм часом iснують значнi протирiччя мiж орiентирами у розвитку банювського i реального секторiв економiки. Протягом усього перюду розвитку незалежно! економп Украши основним джерелом фiнансування шновацшно! дiяльностi залишалися власнi фонди компанш. Нинi структура банкiвських кредитiв за галузями та термшами не вщповщае потребам активiзацii iнновацiйних процесiв - переважна частка кредитив (понад 80 %) спрямована у поточну дiяльнiсть, i за останнi три роки структура наданих кредшгв практично не змшилася. Тривалий час в Укршш прюритетними напрямками використання кредитних ресурав залишаються торгiвля та операцп з нерухомютю, питома вага яких у загальному обсязi кредитiв, наданих нефшансовим корпорацiям, станом на 31.12.2013, р. становила 50,3 %, в тому чист кредшгв зi строком погашения вщ 1 року до 5 роюв — 49,1 %.
Незадовшьна з погляду фiнансового забезпечення активiзацii модернiзацiйних процесiв структура банкiвських кредшгв в Укршш актуалiзуе завдання розробки стимулюючих заходiв щодо структурних зрушень у розподт кредитних ресурсiв бан^сь^ системи кршни. Для цього у в^чизнянш банкiвськiй системi iснують необхщш передумови, а саме: збiльшилося кредитування реального сектору економши; за 2013 р. прирют становив 14,7 %, або 90,0 млрд грн, що бшьш нiж у три рази перевищуе рiвень 2012 р.; продовжилися процеси капiталiзацii бан^сь^ системи — у 2013 р. регулятивний каттал банюв зрiс на 26,0 млрд грн, а статутний, що е його основною складовою — на 10,0 млрд грн; банювська система вщпрацювала з позитивним фшансовим результатом, який становив 1,4 млрд грн (в 2012 р. — 4,9 млрд грн).
Разом з тим, юнуе низка обставин, що стримують кредитну актившсть в^чизняно!' бан^сь^ системи, а саме:
залишаеться стабшьно високою частка проблемно!' кредитно! заборгованосп реального сектору; в 2013 р. прострочена заборговашсть за кредитами нефшансових корпорацш склала 51,4 млрд грн, або 7,4 % вщ !х обсягу, що вщволшае значнi ресурси банюв для створення резервiв;
«коротка» та дорога ресурсна база банюв. В структурi депозитного портфелю банкiв частка короткострокових депозштв станом на 1.01.2014 р. становила 58,9 %. В абсолютному вимiрi обсяг кредитив, виданих термшом понад 1 рiк, перевищуе депозитний портфель банюв з тим же термшом на 209,1 млрд грн; проценты ставки за депозитами на кшець 2013 р. становили 11,2 % проти 9,6 % у 2011 р. (7,6 % у 2010 р.);
збшьшилися вкладення в цшш папери; головним чином за рахунок вкладення в державш цшш папери. У 2013 рощ частка державних цшних паперiв в бiржових контрактах становила 74%. Лише за п'ять останшх роюв (з 2009 р. по 2013 р.) обсяги швестицш банюв в цшш папери зросли з 40,1 млрд до 141,0 млрд або 3,5 рази, а 1'х доля в активах — вщповщно з 4,0 % до 10,0 %;;
скорочуеться лшвщшсть банкiвськоi системи; кошти на кореспондентських рахунках, що вщкршг в шших банках, зменшилися за рш на 21,5 % (на 21,4 млрд грн) —
до 78,1 млрд грн, що стало причиною дорожчання ресурав на мiжбанкiвському ресурсному ринку;
зберiгаеться висока залежнiсть ресурсно!' бази втизняних банкiв вiд зовнiшнiх ринюв капiталу, що загрожуе виведенням катталу та загостренням кризових явищ iз оплатою боргiв (станом на 1.01.2014 р. зовшшнш борг укра!'нських банюв становив 22,6 млрд дол. США).
В умовах зависоких кредитних ризиюв та обмежених можливостей позичальникiв банки почали переорiентуватися на кредитування держави. На кшець 2013 р. обсяг обл^ацш, випущених центральними органами державного управлшня (ОВДП), що знаходився в портфелi комерцiйних банкiв, становив 88,1 млрд грн. проти 16,9 млрд грн станом на 1.01.2009 р., або збшьшився у 5,2 рази. Це означае, що потенцшш можливосп банювсько!' системи не використовуються для фшансування швестицшно!' дiяльностi реального сектору.
Незважаючи на тдвищення ролi банкiв у фшансуванш швестицшно!' дiяльностi, зацiкавленiсть банкiв у фшансуванш швестицшних процесiв знижуеться — частка кредитив, виданих на швестицшш цiлi, зменшилася з 19,1 % у 2009 р. до 4,5 % у 2013 р. Тенденщя до зменшення частки кредитив в швестицшнш дiяльностi в загальнiй сумi кредитiв, наданих комерцiйними банками, що спостер^аеться в останнi роки, свщчить про незацiкавленiсть банювсько!' системи фшансувати заходи структурно!' перебудови нацюнально!' економши, що не вiдповiдае стратегiчному завданню !'!' модершзаци та переведенню на iнновацiйний шлях розвитку.
Слiд зазначити, що за останш роки рiзко збiльшилася присутнiсть держави в банювськш системi кра!'ни. Крiм державних банюв «Ощадбанк» i «Укрекамбанк», держава стала власником бшьш нiж на 90% комерцшних банкiв «Родовщ», «Ки!'в», «Надра» i «Укргазбанку», постраждалих в перюд кризи 2008-2009 рокiв i одержали державну тдтримку. Загальна сума кредитних вкладень державних фшансово-кредитних установ станом на 01.01.2014 р становила 130, 148 млрд. грн. або 16,28% вщ загального обсягу кредитив, наданих банювською системою [9]. Наявшсть потужно! мережi державних фiнансово-кредитних установ не стало рушшною силою активiзацii банювського кредитування iнвестицiйноi дiяльностi реального сектору економши. Держава використовуе банки не для фшансування програм модернiзацii структури промисловосп УкряХни та стимулювання швестицшно! дiяльностi, а для продажу !м цiнних паперiв, що випускаються для фшансування дефщиту бюджету. Перетiкання кош^в у державний сектор економiки та використання 1х для обслуговування державних борпв звужуе фiнансовi можливостi реалiзацii структурних зрушень.
Актуальним завданням е оптимiзацiя частки державно'! власностi шляхом обмеження збшьшення частки державних банюв, яке пiдривае основи конкуренцi'! на ринку позикових капiталiв. Використання ресурав державних банкiв тiльки вiдповiдно до програм структурно!' перебудови нацюнально!' економши дозволило б збiльшити кредитнi ресурси для фшансування шновацшних процесiв укра!'нсько!' економiки бiльш нiж на 100 млр. грн.
В сучасних умовах ютотне значення мають зусилля державно!' тдтримки швестицшно!' та iнновацiйноi активносп, вживання заходiв по створенню стшко!' банкiвськоi системи, що вiдповiдае штересам реально!' економiки, полегшення доступу пщприемств до довгострокових кредитiв, спрямованих на фшансування каттальних вкладень.
Посилення ролi фшансово!' системи як засобу розвитку економши на iнновацiйнiй основi можливе при реалiзацii однiеi з основних моделей побудови нацюнально!' iнновацiйноi системи:
переважно засновано!' на ринкових механiзмах координацп з елементами державно!' участi, як в США, Великобританп та шших кра!'ни Захiдноi Свропи, або з домшуванням централiзованого управлiння iнновацiйним процесом, який протшае в ринковому
середовищГ Г культивуеться Г пщтримуеться державою, як в Японп, ПГвденшй Коре!, Кита!, РосГ!.
Друга модель спираеться на прямГ методи державно! пщтримки, такГ як пряме фшансування шновацшно! дГяльностГ пГдприемств вГдповГдно до цшьових державних програмам, державнГ закутвлГ або приватно-державне партнерство. ТакГ методи виглядають найбшьш привабливими, оскГльки дозволяють швидко штенсифшувати ГнновацГйну дГяльнГсть, особливо в умовах нерозвиненосп ринкГв приватних каппашв.
Враховуючи обмеженГсть бюджетних ресурсГв, прямГ методи державно! пГдтримки змушеш спиратися на селективний пГдхГд. Селективний тдхщ означае, що фГнансовГ ресурси (державнГ субсидГ!, контракти) або пшьги надаються за рГшенням чиновника, бюрократичного апарату. ТодГ як унГверсальний (неселективний) тдхщ припускае, що даються переваги великш групГ пГдприемств автоматично, без участ чиновника. Селективне (виборче) регулювання стае тим бшьш актуальним, чим бшьш обмеженГ ресурси, якими розташовують держава, та чим коротшГ термши для отримання результату.
Роботи В.Попова [10] свщчать, що Гснуе критичний рГвень шституцшно! зрГлостГ держави, який уможливлюе застосування селективних пщходГв у полГтицГ СелективнГ заходи вимагають бшьшо! ГнформованостГ Г бГльшою мГрою, шж бГльшГсть з унГверсальних заходГв, стимулюють привласнення ренти бюрократами.
ВГдповГдно до шдексу сприйняття корупцГ! 2013 р, розрахованим TransparencyIntemational, Укра!на протягом багатьох рокГв залишаеться в групГ пщвищеного ризику разом з Камеруном, 1раном, НГгерГею, Центрально! Африкансько! РеспублГкою Г Папуа - Новою Гвшеею. Прогноз на поточний рш негативний. Зокрема Укра!на стрГмко втрачае позицГ! за показниками сприятливосп умов для ведення бГзнесу в крат Г вже втратила 10 пункпв по параметру полГтично! та фшансово! корупцГ! в порГвнянш з 2012 [11].
Висока корупщя Г незрГлГсть ГнститутГв не означае, що держава повинна вщмовитися вщ спроб проведення активно! ГнновацГйно! полГтики. НеселективнГ методи ГнновацГйно! полГтики, працюють як при добре функцюнуючих шститутах, так Г при погано працюючих державних шститутах.
До неселективних методГв можна вщнести податкове стимулювання, яке надае великГ можливостГ для урядГв по включенню широкого кола компанш, галузей Г видГв ГнновацГйно! дГяльносп в сферу впливу полГтики.
Практична реалГзащя стратегГчного курсу на шновацшний розвиток Укра!ни мае базуватися на усвщомленш необхГдностГ органГчного поеднання цшеспрямованого впливу держави на розвиток економГки з ринковими механГзмами !! функцГонування.
НеобхГднГ змГни в структурГ виробництва можуть вГдбутися тГльки при розширенш масштабГв конкуренцП, впровадженнГ шновацш при веденнГ бГзнесу, формуваннГ як потужного класу малого Г середнього пщприемництва, так Г великих укра!нських компанш Висновки. Ключовими орГентирами структурно! модершзацГ! економГки Укра!ни повиннГ стати: усунення накопичених структурних диспропорцш шляхом стимулювання швестицшно! активностГ вГтчизняних суб'екпв господарювання; формування дГевих важелГв державного регулювання економГки, що спираються на переважно неселективш методи проведення ГнновацГйно! полГтики
В умовах обмеженосп бюджетних ресурсГв:
слщ придшити особливу увагу вибору та коригуванню прГоритетГв шновацшного розвитку, зосередженню нацГональних ресурсГв на окремих наукових Г виробничих напрямках, що забезпечують реалГзащю першочергових завдань структурно-шновацшно! стратеги;
використовувати селективнГ методи прямо! державно! пГдтримки в сферГ фундаментально! науки та науково-дослщно! шфраструктури, де отриманий ефект для суспшьства в цГлому буде набагато вище, шж прибутковГсть приватних ГнвесторГв;
повернути до законодавства непрямГ методи державно! пГдтримки у фюкальнш Г
фшансовш сферi для реалiзащi шновацшно'1 моделi економiки Украши
В складних економiчних i полiтичних умовах, коли можливосп уряду реалiзувати комплекс структурних реформ обмежеш, необхiдно зосередитися на головних проблемах -тих, що бшьше стримують реформи i одночасно мають найбiльшi шанси на реалiзацiю.
Список використано1 л1тератури
1. Структурнi змiни та економiчний розвиток Украши: монографiя / [Геець В. М., Шинкарук Л. В., Артьомова Т. I. та ш.]; за ред. д-ра екон. наук Л. В. Шинкарук; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2011. - 696 с.
2. Жалшо Я. А. Теорiя та практика формування ефективно'1 економiчноi стратеги держави: монографiя. - К.: Н1СД, 2009. - 336 с.
3. Ризики та перспективи розвитку Украши у перюд посткризового вщновлення : монографiя / [А.1.Даниленко, В.В.Зимовець, В.I.Сiденко та ш.] ; за ред. чл.-кор. НАН Украши А.1.Даниленка ; НАН Украши, 1н-т екон. та прогнозув. НАНУкраши. - К., 2012. -348 с
4. The Global Competitiveness Report 2013-2014 - Geneva: World Economic Forum, 2013. - P. 377 [Електрон. ресурс]. - Режимдоступу: www.weforum.org/gcr.
5. Бшоус О. Украшський шлях: системна трансформащя i модершзащя в глобалiзованому свiтi / О. Бiлоус // Збiрник наукових праць «Дослщження мiжнародноi економши». Вип. 2 (71). - 2012. - С. 13.
6. Гасанов С. С. Фшансування структурних зрушень та шновацшно'1 модершзаци / С.С. Гасанов, В. О. Сизоненко // Фшанси Украши. - 2014. - № 5. - С. 20-28.
7. Гордieнко В. О. Проблеми структурно'1 перебудови економши Украши: монографiя. - Дншропетровськ: Днiпропетр. держ. фш. акад., 2012. - 200 с.
8. Шинкоренко Т. П. Структуры змiни в економiцi Украши: порiвняння iз загальносвiтовими тенденцiями / Т. П. Шинкарук // Економша i прогнозування. - 2012. -№ 1. - С. 77-92.
9. Сайт Нащонального банку Украши. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/
10. Попов В. Стратегии экономического развития [Текст] /Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». - М: Изд. дом Высшей школы экономики, 2011. - 336 с.
11. Сайт Transparency International. Режим доступу:http://ti-ukraine.org/
Стаття надшшла до редакцп 15.11. 2014.
T. Mosiychuk
STRUCTURAL CHANGES AS THE BASIS OF STRENGTHENING INNOVATION COMPONENT OF NATIONAL ECONOMIC SECURITY
The paper analyzes the structural deformation of Ukrainian economy that threatens the economic security of the country. This study identified the structural problems that require urgent solutions to modernize the economy and accelerate innovative development. The author analyzes the statistics that shows the dangers of structural degradation of the real sector of Ukraine, which is dominated by the branches and productions with low-technology processing. This branch deformation is related to the continued existence of the structure of investments across many sectors, from the very high proportion of sectors that are engaged in financial intermediary activities and mining operations, and a very low proportion of innovation expenditures on equipment and software in the leading sectors the domestic economy.
Due to the increasing deformation patterns of the real economy, the decline in production, escalating technological weakness, investment and innovation decline in reproducible processes, negative changes have happened in the components of GDP. Structural imbalances appear in excessive consumption and insufficient savings.
Activation of economic restructuring in Ukraine is impossible without expanding financial provisions of companies' investment activity. The author concludes that the presence of
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
a strong network of state financial institutions did not become the driving force that would activate the bank crediting of real economy's investment activity.
Strengthening of the financial system role as a means of economic development based on innovation is possible under the implementation of one of the major models of national innovation system: mostly based on market mechanisms or the dominance of centralized management of innovation processes.
The author believes that under conditions of high corruption and institutional immaturity the selective approaches to innovation policy will be ineffective in Ukraine. The author substantiates the need for government support of priority areas in innovation by primarily non-selective methods that give advantages to a large group of companies automatically, without the official's actions. The non-selective methods of innovation policy work equally well under the well-functioning institutions, as well as under the poorly performing public institutions. The author reaches conclusions regarding the need to return to an active innovation policy, including the application of fiscal methods.
Key words: Structural reforms, innovative development, innovation policy, economic security.
УДК 378.3
М. Ю. Авксентьев
ОГЛЯД СИСТЕМ ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСУВАННЯ ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
У cmammi np0aHani30eaH0 систему фтансуваннявищоюсвтивУкраш,Роси та БторусП. Розглянутi способи залучення wommie длярозвитку освтньог сфери в порiвняннi з iншими кратами. Доведено неoбхiднiсmь застосування змшаног системи фшансування освти.
Ключoвi слова: держзамовлення тдготовки фахiвцiв, державне фшансування вищо! осв^и; доступна вища осв^а; безкоштовне отримання вищо! осв^и; фшансова тдтримка студенпв.
Постановка проблеми. Процес планування кшькосп необхщних пращвниюв е дуже важливим елементом розвитку ринково! економши, а для його ефективного проведення необхщно вивчати досвщ шших держав з метою уникнення проблем i використання позитивних момешив.
Анал1з публжацш з проблеми. При написанн статп використовувалися всi вiдкритi джерела мережi Internet, що дало змогу бшьш точно розглянути рiзнi системи осв^и в бiльшостi кра!н, якi мають суттевi вiдмiнностi, проаналiзувати способи фшансування навчальних закладiв. Окремi питання ще! проблематики присутнi в дослiдженнях М. Ю. Бiлiнець, А. О. Касич, Г. А. Лукичов, С. О. Малш, В. М.Фшлшов.
Викладення основного матер1алу. Поняття «Держзамовлення» на тдготовку фахiвцiв з вищою або професшною освiтою зустрiчаеться винятково в кра!нах пострадянського простору. Це пов'язане з прийнятою в плановiй економiцi системою прогнозування й планування потреби у фахiвцях певних професш залежно вщ планових завдань розвитку економiки в цшому.
Однак потреби у фахiвцях в умовах ринково! економiки не мають ч^ких тенденцiй i прогнози в цш галузi не характеризуются достатньою надiйнiстю. Незважаючи на це, система «держзамовлення» продовжуе функщонувати й визначаеться вщповщними положеннями, рекомендацiями й методиками.
Розглянемо принципи формування держзамовлення на тдготовку фахiвцiв на прикладi Укра!ни, Росшсько! Федерацп й республки Беларусь.
