CC BY
25
I.B. Одотюк
СТРУКТУРН1 ДИСБАЛАНСИ ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВ1 СЦЕНАРП 1ННОВАЦ1ЙНОГО 1НВЕСТУВАННЯ НАУКОМ1СТКИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й У ПРОМИСЛОВОСТ1
В умовах сьогодення розв'язання проблеми визначення та вибору ефективних важелiв централiзованого економiчного впливу на процес швестицшного стимулювання
трансформацшних перетворень у промисловостi потребуе здшснення процедури якiсного аналiтичного спiввiднесення, з одного боку, характеристик тих економiчних перешкод i дисбалансiв, котрi характеризують сучасний стан швестицшного-шновацшного розвитку виробництва - з шшого; ряду профiльних нормативно-законодавчих положень, яю служать тому органiзацiйно-правовими передумовами, а отже, потребують суттевого вдосконалення.
У творчому доробку представниюв украшсько'1 економiчноi науки за останнiй перюд з'являеться чимало фахових робiт, предмет розгляду яких зводиться до наукового аналiзу шляхiв розв'язання проблеми шновацшного зростання економiки [1-4]. Разом з тим фактично цшковито поза межами спектру дослщжуваних питань залишаеться прогностична оцшка основних економiчних сценарпв розвитку наукомюткого сектору економiки та швестицшного ресурсу реалiзацii наукомiсткого напряму структурних зрушень.
Метою дано'1 статтi е виокремлення юнуючих у сферi iнновацiйного швестування розвитку вггчизняно'1 економiки структурних дисбаланав та
визначення iндикативних параметрiв реалiзацii середньострокових сценарив наукомiстких трансформацiй у промисловосп.
Отже, першим дисбалансом, сформулювати який вдалося на пiдставi результат структурного i порiвняльного аналiзу економiчного розвитку таких iнституцiйних складових економжи, як реальний сектор, промисловiсть, переробна промисловють, сектор високотехнологiчного виробництва, став той факт, що фiнансування каттальних iнвестицiй в абсолютнiй бiльшостi представлених далi iнституцiйних секторiв е значно менш масштабним за обсягом процесом, шж здiйснення iнвестицiйних вкладень у розвиток технолопчних iнновацiй.
1з наведених у табл. 1-2 розрахункових даних слщ виокремити i звернути увагу на три, на нашу думку, важливi особливосп, якi характеризують вщзначену суперечнiсть мiж
iнновацiйним та каттальним
iнвестуванням.
По-перше, перевага першого над другим була властива економiчним агентам кожного з секторiв протягом усього дослщжуваного перiоду, причому вона досягалася на та виключно позитивного тренду щорiчноi динамiки змiни абсолютного показника за двома напрямами реалiзацii швестицшно'1 дiяльностi.
По-друге, у вiдношеннi як каттальних, так i iнновацiйних
© Одотюк 1гор Васильович - кандидат eKOHOMiHHm наук. 1нститут eKOHOMiKH та прогнозування НАН Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
швестицш реальним сектором здшснювалися вкладення, обсяг яких щорiчно перевищував аналогiчний показник з економжи в цiлому. Рiвень випередження в середньому за перюд 2002-2006 рр. у сферi фшансування технологiчних iнновацiй склав 17,4%, у сферi капiтальних iнвестицiй - 8%.
По-трете, з-помiж iнших дослiджуваних шституцшних складових нащонально"! економiки сектор
демонструе
наймен-
шу схильнiсть до забезпечення паритетного поеднання напрямiв iнвестування виробничих активiв та технолопчних iнновацiй. За пiдсумками 2006 р. вщставання обсягу фiнансування матерiально-техшчноi бази виробництва вiд фiнансування шновацш сягнуло в середньому 6,5 раза iз розрахунку на одне тдприемство.
високотехнологiчного виробництва
Таблиця 1. Р1вень Iнвестування на тдприемствах, що здтснюють каттальш ¡нвестицп (в розрахунку на одне тдприемство), тис. грн.
Показники 2002 2003 2004 2005 2006
Економжа 607,2 780,1 921,7 1 153,4 1 455,4
Реальний сектор 626,1 806,5 1 038,5 1 284,9 1 598,3
Промисловiсть 1 312,1 1 678,7 2 079,3 2 453,0 3 079,7
Переробна промисловють 838,0 1 075,8 1 402,0 1 823,7 2 529,6
Сектор високотехнологiчного
виробництва 416,3 538,9 614,6 734,5 929,7
1 Тут 1 дал1 розраховано з використанням даних статистичних зб1рнишв Держкомстату Украши [5].
Таблиця 2. Р1вень фшансування витрат на технолог1чн1 шноваци (в розрахунку на одне тдприемство), тис. грн.
Показники 2002 2003 2004 2005 2006
Економжа 1 412,6 1 886,4 2 646,8 3 166,3 4 115,4
Реальний сектор 1 639,1 2 091,0 3 126,5 3 822,1 4 959,8
Промисловють 2 239,5 2 544,3 4 059,8 5 407,4 7 190,3
Переробна промисловють 2 204,4 2 236,9 3 914,9 5 483,1 7 529,4
Сектор високотехнолопчного
виробництва 1 559,8 1 734,3 2 382,1 3 412,8 6 052,7
Другим дисбалансом постае факт вщсутносп на теренах вггчизняно'1 економiчноi системи прямого зв'язку мiж двома, на перший погляд, взаемопов'яза-ними економiчними тенденщями, а саме - рiвнем фшансування
технолопчних шновацш та рiвнем наукомюткосп виробничого процесу господарюючих суб'ектiв. Так, упродовж 2002-2006 рр. секщя промисловостi, переробно'1 промисловостi, а також iнституцiйнi сектори економжи та
реального сектору в перюд 2003-2005 рр. включно активно реалiзовували власну спроможнiсть залучення до виробничого процесу технолопчних шновацш, причому рiвень тако'1 активностi забезпечував в рiзнi роки вiд 20 до 60% переваги за абсолютним показником шновацшних iнвестицiй над сектором високотехнолопчного виробництва. Водночас саме пщприемства останнього в оргашзаци виробництва основно'1 продукцп досягли рiвня наукомiсткостi,
котрий перевищував найкращий Таким чином, можна зробити
показник результативности опонентiв у висновок про те, що економiчний процес будь-якi з дослiджуваного перюду роки iнновацiйного оновлення виробничих ак-щонайменше вдвiчi (табл. 3).
Таблиця 3. Р1вень науком1сткост1 виробничого процесу, %
Показники 2002 2003 2004 2005 2006
Економжа 0,44 0,31 0,34 0,38 0,33
Реальний сектор 0,47 0,34 0,37 0,41 0,36
Промисловють 1,32 1,05 1,11 1,19 1,09
Переробна промисловють 1,82 1,22 1,33 1,50 1,46
Сектор високотехнолопчного
виробництва 2,90 2,57 2,27 2,96 3,78
тивiв у переробнш промисловосп, про-мисловому комплексi в цшому, реальному секторi та економiцi загалом не набув на сучасному етат ознак дшсно масштабного явища, i це не лише на рiвнi макроекономiчних оцiнок, а навiть суто в рамках ощнок вiдносно власного виробництва.
Тре^м дисбалансом постае ситуацiя, що характеризуе нащональну економiку як таку, котра до сьогодш, пропагуючи i здiйснюючи iнновацiйну дiяльнiсть, не володiе дiевим органiзацiйно-економiчним механiзмом забезпечення комплексного результату даного процесу. У цьому конкретному випадку мова йде про те, що сектор високотехнологiчного виробництва
промисловосп, демонструючи порiвняно з 2002 р. найвищу за пiдсумками 2006 р. динамшу зростання витрат на швестування технологiчних iнновацiй, а також маючи значно вищий з-помiж
шших рiвень вiдносного показника наукомiсткостi виробничого процесу, доцшьнють суттевого оновлення нематерiальних активiв власного виробництва реалiзуе вкрай помiрно. Така тенденцiя набула вщповщного вiдображення не лише в одному з найнижчих серед представлених секторiв розмiрiв параметру частки витрат на нематерiальнi активи (за пiдсумками 2006 р. - прим.авт.), але i в негативнiй динамiцi розвитку даного економiчного процесу впродовж усього перюду 20022006 рр. (табл. 4). За результатом 2006 р. показник сектору високих технологш був фактично цшком щентичним показнику промислового комплексу загалом (рiзниця - +0,8 в.п. - прим.авт.), що свщчить про низьку практичну реалiзованiсть технолопчно'1 специфiки нацюнально'1 шдустрп
високотехнолопчного виробництва.
Показники 2002 2003 2004 2005 2006
Економжа 10,94 2,53 2,49 2,86 3,86
Реальний сектор 2,90 2,19 2,21 2,68 3,35
Промисловють 2,23 1,03 0,99 1,20 1,61
Переробна промисловють 1,90 1,14 1,07 1,38 1,88
Сектор високотехнолопчного
виробництва 5,78 2,43 2,66 1,95 1,69
Таблиця 4. Частка витрат на нематер1альт активи у структург каттальних ¡нвестицт, %
Отже, тд дещо узагальненою, як може видатись на перший погляд, характеристикою вищезазначеного
дисбалансу маемо на увазi насамперед те, що в межах економiко-статичного аналiзу навiть трьох показникiв економiчного розвитку виробництва, зокрема, таких, як витрати на каттальш швестици, технолопчш шноваци та нематерiальнi активи, очевидним фактом постае притаманна сучасному етапу швестицшно-шновацшно'1 розбудови нацюнально'1 економiки диспропор-цшнють отриманих на цьому шляху здобутюв, а також наявнiсть елементу доволi суттево'1 неоднозначностi у якiсному трактуванш таких здобуткiв при обмеженнi 1'х кiлькiсного аналiзу загальними макроекономiчними
оцiнками.
Здiйснений критичний аналiз базових положень нормативно-законо-давчо'1 бази саме стосовно правового врегулювання економiчних процесiв шновацшного розвитку виробництва та стимулювання в цьому напрямi iнвестицiйноi активностi суб'екпв господарювання надае можливiсть дiйти висновку про те, що нитшня контроверсшнють пануючо'1 в данiй сферi економiчних вiдносин ситуаци е прямим вщображенням рiвня дiевостi системи регламентуючих 1'х нормативних документiв. Не лише з позици загально! спрямованостi, але i з точки зору прогнозованостi зворотних реакцш чинна законодавча база виявляе себе такою, котра практично не спроможна стати тим органiзацiйно-правовим каталiзатором, дiя якого забезпечить необхiднi сьогоднi масштабш iнновацiйно-технологiчнi зру-шення в структурi нацiональноi економiки.
Головною причиною цього вважаемо низьку результативнють
позитивних для вггчизняно!' економiки наслiдкiв сучасного етапу активносп державних iнституцiй у сферi формування необхiдних передумов й iнновацiйноi трансформаций З цiеi позицй можна видшити окремi перiоди, що були фактично повнютю позбавленi ознак шщшвання здiйснюваними заходами економiчноi полiтики щонайменшого поступу в напрямi розбудови iнновацiйноi сфери виробництва. I навiть навпаки - на та крокiв, яю продовжували утримувати стан системи важелiв стимулювання iнновацiйних зрушень законсервованим, вживались i такi заходи, яю знаменували суттевий крок назад у розвитку даноi сфери економiчних вщносин, а отже, потребували якнайшвидшого
нiвелювання !'х негативного впливу.
Зокрема, мова йде про скасування окремих норм законодавчих акпв, регламентоване Законом Украши "Про внесення змш до Закону Украiни "Про Державний бюджет Украши на 2005 рш" (№ 2505-IV вiд 25.03.2005 р.). Ввдповвдно до його основних положень було, по-перше, повнiстю лшвщовано чиннi норми податкового та митного механiзмiв пiдтримки дiяльностi технолопчних парив, а також окремi частини статей, що проголошують державш гарант^ забезпечення стабiльним спецiального режиму iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi таких шституцш (ст. 4, 6, ч. 3 ст. 8 Закону Украши "Про спещальний режим iнновацiйноi дiяльностi технологiчних паркiв" (№ 991-Х1У вщ 16.07.1999 р.); по-друге, перенесено на майбутш перiоди реалiзацiю фiнансово-економiчних стимулiв до iнновацiйноi дiяльностi, закладених нормами ст. 16 (ч. 3), 21 i 22 Закону Украiни "Про
шновацшну дiяльнiсть" (№ 40-IV вiд 04.07.2002 р.).
Таким чином, внесет поправки означають факт остаточно'1 гармошзаци чинного законодавства щодо
позбавлення iнновацiйно активних суб'екпв господарювання права на отримання вщ держави задекларованих форм податковоï та митноï пiдтримки. Крiм цього, сучасний етап розвитку нормативно-правовоï бази регулювання процесiв у науково-технiчнiй та шновацшнш сферах економiки ускладнений домшуванням у нiй таких недолiкiв:
вщсутнють узгоджено'].', едино прийнятноï для учасниюв швестицшно-iнновацiйного процесу та узагальненоï в межах одного законопроекту системи норм i положень, котрi врегульовують питання розподiлу прав власносп на результати науково-дослiдних та дослщно-конструкторських розробок, процес виконання яких вщбувався за фiнансовоï участi держави;
у сферi регламентування засад розвитку наукомюткого виробництва, навiть ураховуючи чинний статус Закону Украши "Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоемних технологш" (№ 1676-IX вiд 09.04.2004 р.), досягнення обумовлених законодавчим актом завдань ускладнено недосконалютю нормативного супроводу щодо трактування високих наукомютких технологш, високотехнологiчноï
продукцп та високотехнологiчного виробництва; алопчнютю здiйсненого прямого ототожнення високих технологiй iз стратепчними
прiоритетами iнновацiйноï дiяльностi; неопрацьованiстю перелшу видiв економiчноï дiяльностi, якi уособлюють сьогоднi високотехнологiчнi для нацiональноï економжи виробництва; вiдсутнiстю iндикативного бачення
результату виконання Загальнодержавно'1 комплексно'1 програми;
неусталенють вертикально'1 iерархii пiдпорядкування окремих суб'екпв, у компетенцii яких знаходяться питання оргашзаци i здiйснення iнновацiйного процесу, про що свщчить, зокрема, триразова за останш шiсть рокiв змша пiдпорядкованостi Укра'1нсько'1 державно'1 iнновацiйноi компани (нинi - Державна iнновацiйна фшансово-кредитна
установа);
нормативна невпорядкованiсть iз методичним супроводом процедури формування стратепчних прiоритетних напрямiв iнновацiйноi дiяльностi;
законодавча невизначенють щодо структури прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки на 20072012 рр., а також системи середньострокових прюрше1в
iнновацiйноi дiяльностi на перiод до 2013 р. Це, у свою чергу, унеможливлюе формування прюритетних напрямiв для кожного з дшчих в Украiнi технолопчних паркiв, оскiльки в цiй процедурi вони керуються положеннями законiв "Про прюритетш напрями розвитку науки i технiки" (№ 2623-Ш вiд 11.07.2001 р.) та "Про прюритетш напрями шновацшно'1 дiяльностi в УкрашГ' (№ 433-IV вiд 16.01.2003 р.).
Таким чином, вiдзначенi вище недолжи, з точки зору передбачуваностi економiчних мотивiв та результатiв поведiнки швестора (як внутрiшнього, так i зовшшнього) означають принаймнi двi речi: по-перше, для суб'екта швестицшного процесу сфера застосування власного капггалу продовжуе залишатися такою, економiчнi правовщносини в межах яко'1 не мають необхiдного ступеня урегульованостц подруге, спектр пропонованих швестору з боку держави комерцшних переваг та
економiчних гарантш безпеки його ф^н^во!' учасп у розбудовi високотехнологiчного напряму
виробництва не е чггко окресленим i усталеним, а отже, оцiнка комерцiйноi доцiльностi вкладання навiть резидентом каттальних iнвестицiй у довгостроковi проекти мае високий рiвень волатильностi, що не сприяе високш динамiцi (iнтенсивностi та масштабностГ) реалiзацii iнвестицiйного процесу.
З урахуванням стану та економiчних тенденцш, що мають мiсце у сферi залучення iнвестицiйного капiталу у наукомютке виробництво, а
також нормативно-правових колiзiй сучасного етапу регулювання даного процесу, необхщним елементом постае економiчне трактування найближчих перспектив розбудови швестицшного чинника реалiзацii наукомiсткого напряму структурних зрушень у промисловостi. Використовуючи методи експертних оцшок та часовох екстраполяци, опрацьовано сценарнi варiанти розвитку зазначеного процесу в середньостроковому перюд^
органiзацiйно-економiчнi передумови !'х настання та загрози реалiзацii (табл. 5).
Таблиця 5. Основнг економгчнг параметри сценарних вар1ант1в забезпечення ¡нвестицтного чинника реал1заци науком1сткого напряму структурних зрушень у промисловост1 (на перюд 2008-2013 рр.)
Сценарнi варiанти
Економiчнi параметри песимiс-тичний базовий оптимютичний
Питома вага каттальних швестицш в обсязi
доданоi вартосп,% <35 35-45 >45
Питома вага швестицш шновацшного
спрямування в загальному обсязi каттальних вкладень, % <15 15-30 >30
Частка швестицш в нематерiальнi активи <2 2-5 >5
Частка решвестованого нерезидентом
катталу в нематерiальнi активи (у структурi прямих iноземних iнвестицiй) <1 1-2,5 >2,5
Структурна частка високотехнолопчного
сектору (реалiзацiя) <12 12-20 >20
Коефiцiент зростання обсягу швестування нематерiальних активiв (у фактичних цшах) <1,3 1,3-1,8 >1,8
Частка промислових пщприемств, що
здiйснюють технологiчнi iнновацii, % <3 3-10 >10
Частка промислових пщприемств, що
здшснюють каттальш швестици, % <35 35-50 >50
Наукомюткють продукцп, % <1,5 1,5-3 >3
Частка промисловостi в обсязi капiтальних
iнвестицiй реального сектору, % <50 50-60 >60
Питома вага високотехнолопчних
виробництв в обсязi капiтальних вкладень
переробноi
промисловосп, % <10 10-15 >15
Структурна частка сектору
високотехнологгчних видгв дгяльностг в
обсязГ прямих Гноземних ГнвестицГй,
освоених у переробнш промисловостГ (у
рГчному обчисленнГ) <20 20-30 >30
Органгзацгйно-економгчнг передумови розвитку за песим1стичним сценарием:
пролонгащя дп чинноï станом на початок 2008 р. системи економiчних стимулiв до здiйснення вiтчизняними господарюючими суб'ектами
iнвестицiйноï дiяльностi в шновацшнш сферi нацiональноï економiки, вiдтворення на рiвнi iснуючих сьогоднi стандартiв правового вщношення держави до механiзму дотримання та забезпечення непорушними економiчних прав нерезидент упродовж усього перiоду здшснення ними iнвестицiйноï дiяльностi в Украшц
збереження елементiв
невизначеностi та неоднозначности сутнiсних трактувань у законодавчому регламентуванш ряду норм, пов'язаних iз визначенням високих технологш, високотехнологiчноï продукцп,
високотехнолопчного виробництва, що не стшьки характеризуе гостроту поточноï термiнологiчноï проблеми, скГльки впливае загалом на динамiку i стан розбудови нацiональноï
високотехнологiчноï шдустрп;
вiдтворення залишкового принципу у сферi органiзацГï процесу капiтального iнвестування технологiчноï бази виробництва, за результатами якого, наприклад, рiвень складовоï
нематерiальних активiв як у структурГ вкладень резидентГв, так i в структурГ прямих шоземних ГнвестицГй
нерезидентГв, не досягае навггь 2%;
культивування конформютського пГдходу при розробцГ заходГв державноï економiчноï полГтики щодо формування шновацшно'!' моделГ розвитку
нацГонально'1' економГки, що головним сво'1'м наслГдком мае затвердження рГвня вГдтворення наукомГстко'1' складово'1' в обсязГ ВВП та в структурГ реалГзовано'1' промисловим сектором продукцп в межах 1%.
Загрози:
затвердження фшансово-економГч-них та шституцшних параметрГв економГчно'1' системи, в рамках яко'1' розвиток вГтчизняно'1' промисловосп та ГндустрГ'1' високотехнологГчного
виробництва неминуче вщбуватиметься в напрямГ активного використання екстенсивних факторГв розбудови власних економГчних потужностей, що фактично означатиме становлення звуженого формату швестицшного вГдтворення частини промислових видГв дГяльносп, якГ уособлюють сектор високотехнологГчних виробництв.
Органгзацгйно-економгчнг передумови розвитку за базовим сценаргем:
здшснення якюно'1' модершзаци чинно'1' нормативно-законодавчо'1' бази в сферГ регламентування норм, положень та економГчних умов квалГфшування видГв економГчно'1' дГяльностГ в галузГ промисловостГ як таких, що належать до сектору високих технологш; узгодження здшснених поправок Гз чинними законодавчими актами, що передбачають кредитш, митнГ та податковГ преференци виробництвам, якГ використовують у власнш господарськГй дГяльностГ ГнновацГйний фактор стимулювання економiчноï активностГ;
розробка i впровадження економГчного механГзму стимулювання процесу комерщал1заци технГко-
технолопчних розробок, що передбачае спшьш виважеш рiшення профiльних економiчних MÏHÏCTepcTB та вщомств 3i шляхiв розв'язання взаемопов'язаних проблем, починаючи вiд статусу квалiфiкованого наукового дослiдника (а саме його сустльно'1 затребуваностi та фiнансовоï вмотивованосп - прим.авт.) i закiнчуючи системою важелiв як економiчного сприяння ринковш адаптаци нових технологiчних досягнень, так i правового забезпечення порушень системи захисту прав iнтелектуальноï власностi на розроблеш об'екти iнтелектуальноï власностi;
тдвищення серед пiдприемств про-мисловостi i в економщ загалом рiвня штенсивносп використання
iнвестицiйних вкладень не лише в юнуючу технологiчну базу виробництва, але i в прогресивш технолопчш новацГï, що постае одним Гз важливих iнструментiв стратегГчного управлГння конкурентоспроможнютю продукци власного виробництва, адже в умовах Гснування фактично порядкового розриву в динамщ вГдзначених процесГв можливють щонайменшого ГнГцГювання структурних зрушень у напрямГ формування науком^^ структури виробництва залишаеться мГнГмальною.
Загрози:
досягнення параметрГв, якГ характеризують у даному випадку базовий сценарш розвитку промисловостГ та швестицшного забезпечення реалiзацГï наукомГстких зрушень у структурГ виробництва, обумовлюе можливють формування загрози зосередження необхГдних регуляторних зусиль на закршленш безпосередньо вже досягнутого устху, адже його загальноекономГчне значення обумовлене не лише триватстю попереднього перГоду економГчного розвитку за песимютичним прогнозним сценарГем, але i безпосередньо величиною
отриманих здобуткГв (подоланого розриву останнього з базовим). Таким чином, сутнють дано'1' загрози характеризуеться притаманною
державнш економГчнГй полГтицГ тенденцГйнГстю у тдходах до аналГзу досягнутого та пщмшою найближчих перспектив подальшого розвитку саме останнГми, вже здшсненими на сьогоднГ успГхами.
Органгзацгйно-економгчнг передумови розвитку за оптим1стичним сценарием:
удосконалення основних положень державно'1' полГтики розвитку вГтчизняно'1' економГки шляхом привнесення до 1'х структури системи довгострокових орГентирГв, а також чГткого економГчного шструментарш врегулювання питань ствпращ украïнськоï влади та Гноземного капГталу в сферГ розбудови нацiональноï шдустри
високотехнологГчного виробництва, стратегГчний характер яких надасть можливють нерезидентам задГяти елемент передбачення в питаннях щодо визначення економГчно! ефективностГ подальшого реГнвестування власного катталу та доцГльностГ його швестування в нематерГальну частину вГтчизняних активГв;
збереження наукового потенцГалу у формГ розгалуженоï мережГ науково-дос-лГдних установ фундаментального та прикладного спрямування, що
зорГентоваш не лише на виконання внутршшх (вГдомчих чи галузевих) завдань, але i в змозГ вщповщно до рГвня кадрово! та матерiально-технiчноï складовоï виступити самостшними виконавцями наукових проектГв з розробки конкурентоспроможноï
продукцп свГтового рГвня, замовниками яких е провщш транснацГональнГ корпораций
Пщсумовуючи вищезазначеш
сценарнi варiанти, необхiдно зауважити, що з точки зору надання якюно'1 оцшочно'1 характеристики попередньому етапу розвиток промисловосп в цiлому, зокрема високотехнолопчного сектору, впродовж перiоду 2004-2007 рр. вщбувався за основними економiчними параметрами, якi на початку 2004 р. були згруповаш нами в межах прогнозного сценарш, що знаменував собою песимютичний варiант результативностi здшснених у промисловому виробництвi економiчних трансформацш [6]. Отже, враховуючи характер сучасних трансформацiйних перетворень та стутнь шновацшно'1 спрямованостi оргашзацшно-правово'1 системи
державного регламентування процесу технолопчно'1 розбудови економiки, зауважимо, що залучення швестицшного фактора реалiзацii наукомюткого напряму структурних зрушень та опанування якiсно нового економiчного сценарш розвитку потребуватиме високо'1 iнтенсивностi здшснення регуляторних заходiв з метою кардинально'1 змiни iснуючого стану речей у сферi технолопчно'1 модершзаци нацюнально'1 економжи.
Висновки. Iнвестицiйний ресурс реалiзацii наукомюткого напряму структурних зрушень у промисловому виробницт постае сьогоднi таким, у характеристик якого головними моментами виступають не стшьки критична оцшка недостатностi його обсягу, хоча i вона безумовно посiдае вагоме мiсце, скiльки виявленi ознаки органiзацiйно-економiчноi диспропорцшносп, домiнування яких обумовлюе формування негативних з точки зору розвитку
високотехнолопчного сектору тенденцш як щодо галузевого спрямування катталу, ефективних форм його
залучення, так i вщносно тдсумково1 результативности використання. Адже юнування „розрив1в пропорц1йност1" стосовно сп1вв1дношень базових складових технолопчно! структури виробництва, процеав ф1нансового забезпечення розвитку 1нновац1й та модершзаци основного кап1талу, економ1чних тенденцш наукомюткосп виробничого процесу та залучення до нього нематер1альних актив1в - ус1 ц1 аспекти е приводом для висновку про те, що розв'язання проблеми структурних трансформацш не вичерпуеться площиною кшькюно! конкретизацИ обсягу необхщного для цього 1нвестиц1йного ресурсу.
Перспективою здшснення
подальших досл1джень у даному напрям1 е економ1чна оцшка впливу пролонгаци дГ1 зазначених „розрив1в пропорц1йност1" на переб1г реал1зацИ окреслених основних економ1чних сценарИ'в науком1стких трансформацш у промисловосп.
Л1тература
1. Новицький В. 1мперативи 1нновац1йного розвитку // Економ1ка Укра1ни. - 2007. - №2 (543). - С.45-52.
2. Федоренко В. 1нвестицГ1 та економ1ка Укра1ни // Економ1ка промисловост1. - 2007. - №5 (546). - С. 12-16.
3. Александрова В.П., Скрипниченко М.1., Федулова Л.1. Прогнозування впливу шновацшних фактор1в на розвиток економши Укра1ни // Економ1ка i прогнозування. - 2007. -№2. - С. 9-26.
4. Промисловий потенщал Укра1ни: проблеми та перспективи структурно-шновацшних трансформацш / Вщп. ред. к.е.н. Ю.В. Кiндзерський. - К.: 1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра1ни, 2007. -408 с.
5. Основш економГчш показники дГ-яльност пГдприемств - суб'ектГв п^^темни^^ дГяльносп (за 2002-2006 рр.): Стат. бюл. - К.: Держкомстат Украши.
6. Одотюк 1.В. Формування технолопчних прГоритетГв ГнновацГйного розвитку виробничоï сфери економГки / 1нновацГйний розвиток економГки: модель, система управлшня, державна полггика. - К.: Основа, 2005. - 552 с.
