CC BY
9
Dukhovni skarby ukrayinskoho narodu v zhytti molodi. Zbirnyk statey i materially Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 5-richchyu ternopilskoho tovarystva «Vertep». [Spiritual treasures of Ukrainian people in the life of youth. Collection of articles and materials of the Ukrainian scientific and practical conference devoted to the 5th anniversary of the Ternopil association "Vertep"]. Ternopil, MP «Chumatskyy shlyakh», 1994, pp. 162-164.
10. Stelmashchuk Z. M. Shlyakhy udoskonalennya kulturolohichnoyi roboty vchytelya pochatkovoyi shkoly [Ways of improvement of primary education teacher's cultural work]. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do realizatsiyi Derzhavnoho standartu pochatkovoyi zahalnoyi osvity. Materialy rehionalnoho naukovo-praktychnoho seminaru; za zah. red. V. M. Chayky [Preparation of future teachers for realization of the State standart of primary education. Materials of the regional scientific and practical seminar; ed. by V. M. Chayka]. Ternopil, TNPU im. V. Hnatyuka, 2013, pp. 34-36.
11. Khaken G. Informatsiya i samoorganizatsiya: makroskopicheskii podkhod k slozhnym sistemam [Information and self-organization: macroscopic approach to complicated systems]. Moscow, Mir, 1991, 240 p.
Стаття надшшла в редакцию 22.10.2018 p.
УДК 78:37.091.32+37.015.31:37.091.212-053.6 DOI 10:25128/2415-3605.18.3.13
НАТАЛ1Я ШАТАЙЛО
0RCID.0RG/0000-0003-4247-2391 [email protected] старший викладач КЗВО «Одеська академ1я неперервно! освгти Одесько! обласно! ради» м. Одеса, пл. Михайл1вська, 17
СТРУКТУРН1 КОМПОНЕНТИ ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ ОБРАЗОТВОРЕННЯ МОЛОДШИХ П1ДЛ1ТК1В НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Проанал1зовано досл1дження, в яких обтрунтовано структурн компоненты формування умть учшв тдлткового вгку у шктьнш та позашктьнш практиц мистецькоЧ освти. Визначено особливост1 компонентноЧ структури формувальних процеав, якг спор1днен1 з умтнями образотворення, а саме: творчого самовираження, образотворчоЧ д1яльност1, творчих умть, креативност1 як загальноЧ творчоЧ здатност1. Зазначено, що у розумтн1 компонентноЧ структури формування умть образотворення варто зосереджувати увагу на гранях художньоЧ д1яльност1 як в1дображент власного «Я» особистост1 через художт образи та Чх ттерпретацю. Вказано на актуальшсть посл1довного розгортання компонент1в зм1сту музичноЧ освти в навчальному процеа, що включае музичний досвгд, музичну грамотшсть, музично-творчий розвиток. Наведено узагальнення щодо моделювання творчого процесу, ключем до якого е художнш задум як прототип «продукту» образотворення та результат художньо-образного мислення суб'екта. Акцентовано увагу на цтшсно-ор1ентацшному компонент1, що регулюе потреби та мотивацшт дИ' тдлтмв, здатшсть розумти i цтувати мистецтво. Вгднайдено взаемозв'язок мiж структурними компонентами кpеативностi (асощативно-образне мислення, творча уява, художня спостережливкть, арт-самовираження) та формуванням умть образотворення. Виявлено основнi напрямки процесу формування умть образотворення молодших тдлтюв. Перший з них пов'язании з операцшними процесами мислення, зокрема художньо-образного мислення (аналiз, синтез, поpiвняння, узагальнення та т.), що передбачае генерацт у свiдомостi обpазiв, взятих iз ранше набутого досвiду тдлтка, появу асо^ацш, уявлень, ят базуються на культурнш ерудицй' та наявностi базового мистецького тезаурусу. Другий - передбачае наявнкть умтня проводити паpалелi мiж художшми образами piзних видiв мистецтва та дшснктю, синтезуючи новi образи. Вкрай важливим для здшснення процесу образотворення е також умтня ттерпретувати образшсть твоpiв мистецтва у пpоцесi мистецько-ЫтегрованоЧ дiяльностi. Третш напрямок безпосередньо залежить вiд емоцшно-чуттевого сприймання та ттерпретащЧ художнх обpазiв. Pеалiзацiя даного напряму передбачае художньо-образне осягнення мистецького твору та виявлення особисткного ставлення до нього. Тож емоцшний чуттево-Ытелектуальний процес образотворення спричиняеться цтнкними судженнями (етичними, естетичними, духовними). Четвертий напрямок pеалiзуеться через формування в молодших тдлтюв умнь застосовувати piзнi виразн засоби образотворення та характеризуеться багатоваpiантнiстю способiв художньо-творчого самовираження. Визначено структурн компоненти
процесу формування умть образотворення молодших тдлтюв на уроках музичного мистецтва, зокрема: образно-операцшний, образно-синтезуючий, емоцшно-цтнкний та продуктивно-д1яльшсний. В1дзначено, що вказат компоненти мають власну структуру I логжу побудови, характеризуються внутршньою едшстю I в1дносною автономшстю.
Ключоег слова: структурт компоненти, умтня образотворення, молодш1 тдлтки, музичне мистецтво.
НАТАЛИЯ ШАТАЙЛО
старший преподаватель КУВО «Одесская академия непрерывного образования Одесского областного совета» г. Одесса, пл. Михайловская, 17
СТРУКТУРНЫЕ КОМПОНЕНТЫ ФОРМИРОВАНИЯ УМЕНИЙ ОБРАЗОТВОРЕННЯ МЛАДШИХ ПОДРОСТКОВ НА УРОКАХ МУЗЫКАЛЬНОГО ИСКУССТВА
Проанализированы исследования, в которых обоснованы структурные компоненты формирования умений учащихся подросткового возраста в школьной и внешкольной практике художественного образования. Выделены особенности компонентной структуры процессов формирования, которые родственны умениям образотворения, а именно: творческому самовыражению, изобразительной деятельности, творческим умениям, креативности как общей творческой способности. Указано, что в понимании компонентной структуры формирования умений образотворения стоит фокусировать внимание на гранях художественной деятельности как отражении собственного «Я» личности через художественные образы и их интерпретацию. Определена актуальность последовательного развёртывания компонентов содержания музыкального образования в учебном процессе, которые включают музыкальный опыт, музыкальную грамотность, музыкально-творческое развитие. Приведены обобщения относительно моделирования творческого процесса, ключом к которому является художественный замысел как прототип «продукта» образотворения и результат художественно-образного мышления субъекта. Акцентировано внимание на ценностно-ориентационном компоненте, который регулирует потребности и мотивационные действия подростков, способность понимать и ценить искусство. Найдена взаимосвязь между структурными компонентами креативности (ассоциативно-образное мышление, творческое воображение, художественная наблюдательность, арт-самовыражение) и формированием умений образотворения. Выявлены основные направления процесса формирования умений образотворения младших подростков. Первое из них связан с операционными процессами мышления, в частности художественно-образного мышления (анализ, синтез, сравнение, обобщение и др.), что предполагает генерацию в сознании образов, взятых из ранее приобретенного опыта подростка, появление ассоциаций, представлений, базирующихся на культурной эрудиции и наличии базового художественного тезауруса. Второе - предусматривает наличие умения проводить параллели между художественными образами различных видов искусства и действительностью, синтезируя новые образы. Крайне важным для осуществления процесса образотворения является также умение интерпретировать образность произведений искусства в процессе художественно-интегрированной деятельности. Третье направление напрямую зависит от эмоционально-чувственного восприятия и интерпретации художественных образов. Реализация данного направления предполагает художественно-образное постижение произведения искусства и выявление личностного отношения к нему. Поэтому эмоциональный чувственно-интеллектуальный процесс образотворения обуславливается ценностными суждениями (этическими, эстетическими, духовными). Четвертое направление реализуется через формирование у младших подростков умений применять различные выразительные средства образотворения и характеризуется многовариантностью способов художественно-творческого самовыражения. Определены структурные компоненты процесса формирования умений образотворения младших подростков на уроках музыкального искусства, в частности: образно-операционный, образно-синтезирующий, эмоционально-ценностный и продуктивно-деятельностный. Подчеркнуто, что указанные компоненты имеют собственную структуру и логику построения, характеризуются внутренним единством и относительной автономностью.
Ключевые слова: структурные компоненты, умения образотворения, младшие подростки, музыкальное искусство.
NATALIIA SHATAILO
senior lecturer
department of the communal institution of higher education «Odesa academy of continuing education» 17 Mykhailivska sq., Odesa
STRUCTURAL COMPONENTS OF FORMING JUNIOR TEENAGERS' SKILLS OF IMAGE FORMATION IN THE MUSIC LESSONS
The paper suggests analysis of the studies which substantiate the structural components of forming teenage students' skills in school and out-of-school practice of artistic education. The author determined the peculiarities of the componental structure of forming processes related to the skills of the image formation, namely: creative self-manifestation, visual activity, creative skills, creativity as a general creative ability. It was noted that when comprehending the componental structure of developing image formation skills, one should focus attention on the facets of artistic activity as the reflection of individual's own "Self" through artistic images and their interpretation. The paper underlines the relevance of the sequential deployment of components of musical education content in the educational process, which includes musical experience, musical literacy, musical and creative development. The article also provides a summary concerning modeling of the creative process, the key to which is the artistic conception as a prototype of the "product" of the image and the result of individual's artistic and figurative thinking. The emphasis is on the value-orientation component that regulates the needs and motivational effects of teenagers, the ability to understand and appreciate art. It is found that there is an interrelation between structural components of creativity (associative thinking, creative imagination, artistic observation, artistic self-manifestation) and formation of skills of the image creation. The author reveals the basic directions of the process of forming junior teenagers' image-formation skills. The first of these is related to the operational processes of thinking, in particular, artistic thinking (analysis, synthesis, comparison, generalization, etc.), which involves generating in the minds the images taken from the previously acquired experience of teenagers, the emergence of associations, ideas based on cultural erudition and the availability of basic artistic thesaurus. The second one involves the ability to draw parallels between artistic images of different types of art and reality by synthesizing new images. It is the skills to interpret the imagery of artistic works in the process of art-integrated activity which is also extremely important for the implementation of the educational process. The third direction depends directly on the emotional and sensory perception and interpretation of artistic images. Realization of this direction involves artistic and figurative comprehension of an artistic work and revealing a personal attitude toward it. Therefore, emotional sensual and intellectual process of image formation is caused by value judgments (ethical, aesthetic, spiritual). The fourth direction is realized through forming in younger teens the ability to apply various image formation means and is characterized by a multivariability of the methods of artistic and creative self-manifestation. On the basis of the analyzed studies, the structural components of the process of forming junior teenagers' skills in the music lessons were determined, in particular: figurative and operational, figurative and synthesizing, emotional and value-oriented, productive and activity-based. It was noted that these components have their own structure and logic of construction, they are characterized by internal unity and relative autonomy.
Keywords: structural components, skills of image formation, junior teenagers, musical art.
Дослвдження, присвячеш проблем! розвитку художньо-образно! сфери особистосп, е важливими та актуальними для сучасно! мистецько! педагопки. Застосування умшь образотворення проявляеться у новизш, оригшальносп, нестандартносп будь-якого творчого процесу, сощально! та особиспсно! значущосп його результапв.
Молодшим тдлггкам у майбутньому доведеться стати фах1вцями, як проявлятимуть винахщливють i орипнальшсть, творчу шщативу й актившсть, штегруватимуть р1зш види д1яльносп. Затребуваними яюсними характеристиками таких фах1вщв стануть креативне мислення, сформована система щнностей, ор1ентовашсть на командну роботу, здатшсть до емпати, навички тайм-менеджменту.
Придатним «Грунтом» для розвитку особистосп, яка волод!е зазначеними вище якостями, е сучасна мистецька освгга. В арсенал! мистецтва нал!чуеться р1зномаштний шструментарш для актив1заци образно! сфери особистосп, врахування емоцшно-цшшсного досввду, шдиввдуальних особливостей особистосп, розвитку не лише спещальних мистецьких зд!бностей учшв, а й псих!чних процешв: ввдчуття, пам'яп, сприйняття, мислення, уяви.
Актуал!зована проблема спонукала до визначення структурних компоненпв формування умшь образотворення молодших тдлитав на уроках музичного мистецтва.
Aнaлiз cтyпeня дocлiджeнocтi oкpecлeнoï пpoблeми зacвiдчye, щo пcиxoлoгo-пeдaгoгiчнi acпeкти фopмyвaння xyдoжньo-oбpaзнoï cфepи вивчeнi нayкoвцями (P. Apнxeйм, O. Kocтюк, B. Kyзiн, B. Poмeнeць тa iн.). Koнцeптyaльнi зacaди миcтeцькoï ocвiти визнaчeнo y poбoтax I. Зязюнa, Л. Macoл, O. Oлeкcюк, O. Oтич, Г. Пaдaлки, O. Pocтoвcькoгo, O. Pyдницькoï, O. Щoлoкoвoï.
Aктyaльними e дocлiджeння cпpямoвaнi нa вивчeння твopчoï дiяльнocтi (B. Mo-ra^, O. Myзикa, Я. Пoнoмapьoв, B. Pибaлкa, П. Якoбcoн тa iн.), xyдoжньo-твopчиx здiбнocтeй, пpoцecy cпpиймaння тa iнтepпpeтaцiï твopiв миcтeцтвa (H. Бaтюк, Л. Бeзбopoдoвa, H. Гpoдзeнcькa, A. Koзиp, O. Koмapoвcькa, H. Mиpoпoльcькa, C. Шип).
У пcиxoлoгo-пeдaгoгiчниx пpaцяx Г. Kocтюкa, B. Moлякo, A. Уcoвoï тa iншиx тутов^в yвaгa aкцeнтyeтьcя нa тoмy, щo фopмyвaння твopчиx yмiнь i нaвичoк yчнiв, пocтyпaльнicть ïxньoгo poзвиткy зтачгою мipoю зaлeжить вiд пpoявy a^^rocn y твopчiй дiяльнocтi. Пpoтe пpoблeмa фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx тдлптав нa ypoкax мyзичнoгo миcтeцтвa e нeдocтaтньo виcвiтлeнoю, щс й oбyмoвлюe пoтpeбy в ïï вивчeннi.
Ha a^yanbrocri й знaчyщocтi poзвиткy умшь yчнiв пiдлiткoвoгo вiкy y штальнш тa пoзaшкiльнiй миcтeцькo-ocвiтнiй пpaктицi нaгoлoшyють O. Пaлaжeнкo (фopмyвaння викoнaвcькиx умшь тдлптав y пpoцeci нaвчaння гри нa дyxoвиx iнcтpyмeнтax), Л. Бeзeмчyк (фopмyвaння твopчиx yмiнь пiдлiткiв в кoнтeкcтi cклaдoвиx змicтy музичш1 ocвiти) [1; 2], Л. Oнoфpiйчyк (фopмyвaння твopчиx yмiнь пiдлiткiв зacoбaми музичшго тeaтpy ляльoк) [7] тa ш.
MeTa cTaTTi - тeopeтичнo oбгpyнтyвaти cтpyктypнi кoмпoнeнти фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв нa ypoкax мyзичнoгo миcтeцтвa, щo yмoжливить poзгopнyтe i cиcтeмнe вивчeння oзнaчeнoгo пpoцecy як aктyaльнoï пpoблeми шкiльнoï миcтeцькoï ocвiти.
Фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx тдлптав нa ypoкax мyзичнoгo миcтeцтвa poзглядaeмo як цiлecпpямoвaний вплив нa ocoбиcтicть з мeтoю poзвиткy й yдocкoнaлeння миcлeннeвoï дiяльнocтi, якocтeй, знaнь, нaвичoк, цiннocтeй i cтaвлeнь, здaтнocтi дo пpoдyктивнoï xyдoжньo-твopчoï дiяльнocтi. Умiння тpaктyeтьcя як «^amicra нaлeжнo викoнyвaти швт ди, зacнoвaнi нa дoцiльнoмy викopиcтaннi людинoю нaбyтиx знaнь i нaвичoк» [3].
Фopмyвaння yмiнь i нaвичoк пepeдбaчae cтaнoвлeння в yчнiв cпocoбiв poбoти з нaoчними мaтepiaлaми, (нaпpиклaд, пpийoми читaння гeoгpaфiчниx кapт, нoтниx тeкcтiв, cпpиймaння твopiв живoпиcy тoщo), з тeкcтoм, пpийoмiв пoвтopeння мaтepiaлy тa iн. Пpoцec нaвчaння дae учням змoгy вийти iз «зoни кoмфopтy» нa шляxy пiзнaння тa oвoлoдiти нoвими вмiннями i ^вич^ми. Бeзпepeчнo, poзвитoк yчнiв бyдe знaчнo динaмiчнiшим, якщo кoнcтpyювaти пpoцec нaвчaння нa зacaдax твopчocтi, пepcoнiфiкaцiï, нaдaвaти йoмy cвiтoгляднoï cпpямoвaнocтi тa iнcaйт-opieнтoвaнoгo xapaктepy. B opгaнiзaцiï пpoцecy фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв мaють вpaxoвyвaтиcь як зaкoнoмipнocтi вiкoвoгo пcиxo-фiзioлoгiчнoгo poзвиткy пiдлiткiв, тaк i iндивiдyaльнi ocoбливocтi, влacтивi ïxнiй пiзнaвaльнiй, нaвчaльнiй i твopчiй дiяльнocтi.
Caмe тому дoцiльним cтaнe виявлeння cтpyктypниx кoмпoнeнтiв бaгaтoгpaннoгo пpoцecy фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв. Цe дacть мoжливicть зpoбити вкaзaний пpoцec кepoвaним, пpoгнoзoвaним i peзyльтaтивним.
Bизнaчeння кoмпoнeнтниx cклaдoвиx e вaжливим eтaпoм для пoдaльшoï poзpoбки мeтoдики фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв. Koмплeкcний poзгляд oзнaчeнoгo пpoцecy дoзвoлить cтpyктypyвaти ocнoвнi ^упи yмiнь oбpaзoтвopeння вiдпoвiднo дo ocoбливocтeй xyдoжньo-твopчoï дiяльнocтi yчнiв-пiдлiткiв (пcиxoлoгiчниx, миcтeцькo-пiзнaвaльниx, oпepaцiйнo-oбpaзниx тoщo).
Ocкiльки ^o^c фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx тдлптав знaxoдитьcя y cфepi миcтeцькoï ocвiти, якa пepeдбaчae кoмплeкcнicть opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцecy, iнтeгpaцiю piзниx видiв миcгeцтвa, дopeчним бyдe poзгляд дoтичниx дo нaшoï пpoблeми миcтeцькo-пeдaгoгiчниx дocлiджeнь. TaH, Г. Пaдaлкa poзглядae твopчe caмoвиpaжeння як «пpoцec iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, твopчий eфeкт якoï дocягaeтьcя пpaгнeнням ocoбиcгсcтi втшити влacнi yявлeння пpo життя, cвiй внyгpiшнiй cвiт y пpoдyктi твopчocтi, y йoгo peзyльгaтi». Близьким дo poзyмiння дocлiджyвaнoгo пpoцecy фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння в цьoмy тлyмaчeннi e зocepeджeння yвaги нa гpaняx xyдoжньoï дiяльнocтi, якi вiдoбpaжaють sna^e «Я» ocoбиcтocтi чepeз пeвнi xyдoжнi oбpaзи aбo ïx
_СУЧАСН1 ПРОБЛЕМЫ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 ШКОЛЯРА_
штерпретащю [8, с. 155]. Структуру здатносп до творчого самовыражения вчена презентуе як цшсну систему, що утворена наступними компонентами: мотивацшно-потребовим, тзнавально-щнтсним i д1яльн1сно-вольовим.
Л. Беземчук висвплюе специфiку формування творчих умшь тдлитав у контекстi складових змюту музично! освiти та видiляе штелектуальний, емоцiйний та дiяльнiсний компоненти поетапного конструювання процесу навчання школярiв на пiдставi творчостi. Авторка визначае структурну еднiсть компонентiв змiсту музично! освпи, яка включае наступнi етапи навчання: «... тзнання та емоцiйне опанування реально!' дшсносп засобами музики; ... перенесення отриманих знань та досвiду в площину життетворчостi людини, що ввддзеркалено в художньому змiстi музичного мистецтва; ... дiяльнiсть щодо сприймання, створення, виконання освгтшх творчих продукпв засобами музичного мистецтва» [2, с. 14].
У дослвдженш Л. Беземчук для нашо! роботи визначальним е твердження про послвдовне розгортання компонента змiсту музично! освiти в навчальному процесi, що включае музичний досввд, музичну грамотнiсть, музично-творчий розвиток. Науковець наголошуе на прюритетносп досвiду творчо! дiяльностi у музичнiй освiтi, який вплений в особливих iнтелектуальних процедурах, та досввду емоцiйно-цiннiсного ставлення до дшсносп, формами прояву якого е сприйняття, вiдтворення, перетворення [1].
Н. Медведева, розглядаючи процес образотворчо! дiяльностi школярiв, визначае його компонентну структуру, що складаеться з пiдготовчого етапу, в ходi якого з'являеться розумшня образотворчого завдання та бажання щось створити, етапу формування та етапу розробки i втшення художнього задуму. Щкавим е узагальнення авторки щодо моделювання творчого процесу, ключем до якого е художнш задум, що «зароджуеться, як iдея, поняття, зоровий образ, або як образ-поняття» [6, с. 153]. Саме задум, який вважаемо прототипом «продукту» образотворення, на думку вчено!, е результатом художньо-образного мислення суб'екта, здшснюе регулюючу функцда в процес образотворчосп та зосереджуе в собi попереднiй досвiд, безпосередню дiяльнiсть та майбутню реалiзацiю задуманого творчою уявою митця [6, с. 153].
Як ввдомо, творчий процес - це дiяльнiсть, результатом яко! е новий оригiнальний продукт, створюючи який дитина застосовуе уяву, фантазда, реалiзуе задумане, здiйснюе пошук засобiв його втiлення. Отже, якщо усввдомлювати сутнiсть цього складного процесу, то його психолого-педагопчний супровiд мае здшснюватися в умовах позитивного впливу на розвиток духовно-творчо! сфери особистостi [6, с. 152-153].
Л. Онофршчук також розглядае творчi умiння як здатшсть учнiв до створення нового в художнш дiяльностi, вияв самостiйностi у виршенш мистецьких творчих завдань. Розвинешсть художньо-творчих умiнь учнiв визначаеться нею як мета i результат навчально-виховного процесу в мистецтва На думку вчено!, структура творчих умiнь тдлттв у художнiй дiяльностi включае цiннiсно-орiентацiйний, пiзнавально-iнформацiйний, творчо-дiяльнiсний та естетично-комушкативний компоненти.
Обгрунтовуючи процес формування творчих умшь тдлитав засобами музичного театру ляльок, Л. Онофршчук акцентуе увагу на цiннiсно-орiентацiйному компонента як важливому чиннику, що регулюе потреби та мотивацшш ди пiдлiткiв, здатнiсть розумпи й цiнувати красу пластики, слова, музики й акторсько! майстерностi, глибоко осягати змют художнiх образiв. Орiентацiю на повноцiнне засвоення театрально-культурно! спадщини та набуття широко! iнформацi! в галузi музично-театрального мистецтва надае тзнавально-шформацшний компонент. Творчо-дiяльнiсним компонентом передбачено розкриття творчих можливостей та якостей учшв, мобтзащю !х вольових зусиль в процеш оволодiння рiзними видами художньо! дiяльностi, у набуттi художньо-творчого досввду. Встановленню мiжособистiсних контактiв у процеш художньо! дiяльностi, що матимуть духовно-практичний характер, сприяе естетично-комунiкативний компонент формування творчих умшь тдлитав [7, с. 12-14].
Реали сучасно! мистецько! освпи спонукають педагопв-дослвдниюв до виршення актуально! проблеми оптимального використання засобiв мистецтва, спрямованих на розвиток в учшв-тдлитав креативностi як загально! творчо! здатностi, що обумовлюе успiшне здшснення процесу образотворення. У зазначеному проблемному полi вартим уваги в контексп нашого дослiдження е робота С. Терещенко [10], в якш реалiзовано пошуки шляхiв розвитку
ocoбиcтicниx якocтeй тa нaвчaльниx yмiнь в yмoвax eвpиcтичнoгo xyдoжньo-ocвiтньoгo cepeдoвищa iнтeгpoвaниx ypoкiв мyзичнoгo миcтeцтвa.
Пpoaнaлiзyвaвши пpeдcтaвлeнe aвтopкoю пoнятгя кpeaтивнocтi, cтвepджyeмo, qo мiж ним тa дocлiджyвaними тами yмiннями oбpaзoтвopeння icнyють тicнi взaeмoзв'язки. Taк, кpeaтивнicть пiдлiткiв визнaчeнo як ocoбиcтicнy здaтнicть, щo iнтeгpye ^ступт cтpyктypнi кoмпoнeнти: acoцiaтивнo-oбpaзнe миcлeння, твopчy уяву, xyдoжню cпocтepeжливicть, «... яю в кoмплeкci «iндeкcyють» твopчy пoвeдiнкy yчнiв тa зaбeзпeчyють пpoдyктивнicть, говизну, нeпoвтopнicть i opигiнaльнicть ïx caмoвиpaжeння зacoбaми миcтeцтвa» [10, c. 56-57]. Oкpeмo зacлyгoвye нa дeтaлiзaцiю кoмпoнeнт «apт-caмoвиpaжeння», щo aкyмyлюe в co6í згaдaнi вищe aктyaльнi пoнятгя «твopчий зaдyм» i «твopчe caмoвиpaжeння». Ocнoвy apт-caмoвиpaжeння cтaнoвить здaтнicть ocoбиcтocтi дo виявлeння iндивiдyaльнoгo cвiтocпpийнятгя (дyмoк, пepeживaнь, вpaжeнь) зacoбaми миcтeцтвa i peзyльтaтивнicть yтiлeння миcтeцькoгo зaдyмy в iндивiдyaльнo-твopчiй пpaктичнiй дiяльнocтi нa iнтeгpoвaнoмy ypo^ музики: cпiвi, мaлювaннi, дeклaмyвaннi, iнcцeнiзaцiï тoщo [10, c. 56].
Baжливим для oбгpyнтyвaння cтpyктypниx кoмпoнeнтiв ^orocy фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння e тaкoж yтoчнeння тepмiнoлoгiчнoгo знaчeння пoнять «твopчicть» i «кpeaтивнicть». Tвopчicть як явищe виникae в пpoцeci cтaнoвлeння iндивiдa, кoжнa пoтeнцiйнo oбдapoвaнa людинa го зaвжди caмa пpaгнe дo нoвoгo, нepiдкo ïï зaлyчaють дo твopчocтi. Tвopчicть e пpoдyктивнoю людcькoю дiяльнicтю, щo здaтнa пopoджyвaти якicнo нoвi мaтepiaльнi i дyxoвнi цiннocтi. Kpeaтивнicть жe - нeoбxiднa yмoвa твopчocтi. Якщo твopчicть тлyмaчaть як cпeцифiчний пpoцec щoдo cтвopeння нoвoгo, то кpeaтивнicть вивчaють як пoтeнцiaл, вну^ший pecypc людини [11, c. 120].
Bpaxyвaння тepмiнoлoгiчнoгo знaчeння вищeвкaзaниx гонять дoзвoлилo виoкpeмити oбpaзнo-oпepaцiйний кoмпoнeнт як бaзoвий y пpoцeci фopмyвaння умшь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв нa ypo^x мyзичнoгo миcтeцтвa. Пiд чac cпpиймaння миcтeцькoгo твopy шкoляpi здiйcнюють вepбaлiзaцiю/вiзyaлiзaцiю xyдoжнix oбpaзiв, щo пepeдбaчae oropy нa миcтeцький тeзaypyc, нaкoпичeний ceнcopний (зopoвий, cлyxoвий, тaктильний тoщo) тa cycпiльний дocвiд, зaлyчeнicть дo xyдoжньo-твopчoгo cepeдoвищa. Mиcтeцькo-пepeтвopювaльнa дiяльнicть тут e джepeлoм пepcoнaлiзaцiï, якa пoв'язaнa з пpoцecaми caмoycвiдoмлeння, caмooцiнки, caмopeгyляцiï ocoбиcтocтi. Пpoцec oбpaзoтвopeння в yмoвax миcтeцькoгo пpocтopy мoжe poзглядaтиcь як чинник poзвиткy caмoвиpaжeння ocoбиcтocтi [4].
Bpaxoвyючи, щo пpoцec oбpaзoтвopeння пepeдбaчae гeнepaцiю y cвiдoмocтi oбpaзiв, пoв'язaниx з paнiшe нaбyтим дocвiдoм пoявy acoцiaцiй, yявлeнь, якi бaзyютьcя нa
пeвниx знaнняx пpo миcтeцтвo, тicнo взaeмoпoв'язaним з пoпepeднiм кoмпoнeнтoм, визнaчaeмo oбpaзнo-cинтeзyючий кoмпoнeнт фopмyвaння умшь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx пiдлiткiв нa ypo^x мyзичнoгo миcтeцтвa. Biн пepeдбaчae ^явн^ть yмiння пpoвoдити пapaлeлi мiж xyдoжнiми oбpaзaми piзниx видiв миcтeцтвa тa дiйcнicтю, cинтeзyючи нoвi oбpaзи. Дyжe вaжливим для здiйcнeння пpoцecy oбpaзoтвopeння e тaкoж yмiння iнтepпpeтyвaти oбpaзнicть твopiв миcтeцтвa y пpoцeci миcтeцькo-iнтeгpoвaнoï дiяльнocтi.
Xyдoжня iнтepпpeтaцiя пepeдбaчae глибoкe пpoникнeння y змicт xyдoжньoгo твopy, виявлeння цiннicнoгo cтaвлeння дo moro, cпoнyкae дo poздyмiв, зyмoвлюe aco^a^ï, нapoджye eмoцiï. Biдтaк, нacтyпним кoмпoнeнтoм фopмyвaння yмiнь oбpaзoтвopeння мoлoдшиx тдлитав e eмoцiйнo-цiннicний кoмпoнeнт. Як вiдoмo, нeзaлeжнo вiд xyдoжньo-ecтeтичнoï фopми пpoявy - викoнaння, cпpийнятгя, твopeння, музичта дiяльнicть зa cвoeю cyтнicтю e твopчoю. Myзичнe cпpийнятгя, як ocнoвa дaнoï дiяльнocтi, нe e таетвним cпoглядaнням xyдoжньoгo змicтy твopy, a iнтeлeктyaльнo-eмoцiйнoю пepepoбкoю пoчyтoгo y вiдпoвiднocтi з ocoбиcтicним дocвiдoм, цiннicними opieнтaцiями тoгo, xтo cпpиймae [5, c. 133].
Caмe тoмy, дo зaзнaчeнoгo кoмпoнeнтa вiднocятьcя yмiння вiдчyвaти eмoцiйний зapяд тa cвiтoгляднy cпpямoвaнicть миcтeцькoгo твopy, кopигyвaти влacний eмoцiйний еин в пpoцeci oбpaзoтвopeння, здiйcнювaти caмo- тa взaeмopeфлeкciю пpoцecy oбpaзoтвopeння. Як зaзнaчaлa O. Pyдницькa, «... caмe мyзикa, яку виpiзняe пpoцecyaльнicть, вiдcyтнicть бyдь-якoï нaoчнoï кoнкpeтнocтi, пpeдмeтнoгo зoбpaжeння, xpoнoлoгiï пoдiй, якнaйбiльшe вимaгae ввд cпpиймaючoгo eмoцiйнoï чyтливocтi, фaнтaзiï, твopчoï iнiцiaтиви, acoцiaтивнoгo миcлeння, cпocтepeжливocтi, тобто тиx якocтeй, щo iнoдi бyвaють кopиcнiшими для людини, нiж
отримана нею сума знань» [9, с. 12]. Тож емоцшний чуттево-iнтелектуальний процес образотворення спричиняеться щншсними судженнями (етичними, естетичними, духовними).
Тюний взаемозв'язок вбачаемо мiж емоцiйно-цiннiсним та продуктивно^яльшсним компонентами формування умiнь образотворення молодших тдлттв на уроках музичного мистецтва. Не викликае сумнiву той факт, що спонукання особистосп до образотворення як способу самовираження та активiзацiя цього процесу перебувають на стику педагопки й психологи, занурюючись у сферу тдсввдомого. До тдсввдомого належить iнтуïцiя, яка е поштовхом до здшснення даного процесу. Створюючи мистецький продукт, включаючись у художньо-творчу дiяльнiсть, особистiсть отримуе можливiсть проявляти суб'ективно-iндивiдуальне, дiяльнiсне i, що вкрай важливо, емоцiйно забарвлене ставлення до результапв власних творчих зусиль [8].
Зауважимо, що продуктивно^яльшсний компонент мiстить затребуванi в сучасному свт умiння генерувати iдеï, яю е продуктом iнсайт-образотворення, умiння продукувати образшсть у навчальнiй дiяльностi, творчо самовиражатися.
Зростання ефективносп процесу формування умшь образотворення молодших тдлитав на уроках музичного мистецтва стае можливим завдяки конструюванню структурних компонента означеного процесу на пiдставi актуальних наукових мистецько-педагогiчних дослiджень. Реалiзацiя цих компонента засобами мистецтва сприятиме накопиченню «фонду» образотворення, стимулюванню особистюно-творчого розвитку школяр1в. Залучення пiдлiткiв до дiяльностi образотворення як едносп сприймання, створення, самовираження на основi мистецьких i загальнолюдських цiнностей сприятиме ïхнiй самореалiзацiï та самовдосконаленню.
Подальше дослiдження передбачаемо провести щодо обгрунтування вiдповiдних художньо-педагогiчних принцитв та педагогiчних умов ефективних для формування умшь образотворення молодших тдлитав на уроках музичного мистецтва.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беземчук Л. В. «Дидактична карта» як зашб формування творчих умшь пщлгтюв / Л. В. Беземчук. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2009-01/09blvcst.pdf.
2. Беземчук Л. В. Шляхи впровадження творчого компонента в змют музично! освгти загальноосвiтнього навчального закладу // Засоби навчально! та науково-дослiдно! роботи: зб. наук. праць / Харювський нацюнальний педагогiчний унiверситет iменi Г. Сковороди. - Харюв, 2005. - Вип. 22. - С. 11-16.
3. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либщь, 1997. -375 с.
4. Дронова О. Педагопчш умови розвитку образо-створення в процес художньо-естетичного самовираження дгтей 5-6 роюв / О. Дронова. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Bernatova8/subor/Dronova.pdf.
5. Лазаренко С. С. Сутшсш вимiри емоцшно-естетичного досвщу учня середнiх класiв у контекста навчально-виховного процесу загальноосвгтшх навчальних закладiв / С. С. Лазаренко // Науковi записки Бердянського державного педагопчного уиiверситету. Педагогiчнi науки: зб. наук. праць.
- 2016. - Вип. 1.- С. 128-135.
6. Медведева Н. В. Особливостп процесу трансформацп художнього задуму в образотворчш дiяльностi / Н. В. Медведева // Збiрник наукових праць 1нституту психологи iм. Г. С. Костюка АПН Укра!ни. Актуальнi проблеми психологй / За ред. В. Моляко. Т. 12. Вип. 8. - Житомир: Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2009. - С. 150-161.
7. Онофршчук Л. М. Формування творчих умшь пщлгтюв засобами музичного театру ляльок: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. М. Онофршчук. - К., 2009. - 19 с.
8. Падалка Г. Формування духовносп особистосп у процеш художньо-творчого самовираження / Г. Падалка // Естетика i етика педагопчно! дп. - 2012. - Вип. 3. - С. 153-164. [Електронний ресурс]
- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd_2012_3_15.
9. Рудницька О. П. Педагопка загальна та мистецька: навч. пошбник / О. П. Рудницька - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 360 с.
10. Терещенко С. В. Розвиток креативноста тдлгтюв на штегрованих уроках музики: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. В. Терещенко. - К., 2018. - 250 с.
11. Яременко Л. Креативнють як творчшть: спшьне та вщмшне. / Л. Яременко // Вища освгта Укра!ни.
- 2010. - № 4. - С. 117-123.
REFERENCES
1. Bezemchuk L. V. «Dydaktychna karta» yak zasib formuvannya tvorchykh umin pidlitkiv [«Didactic card» as a means of forming teenagers' creative skills], available at: http://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2009-01/09blvcst.pdf
2. Bezemchuk L. V. Shlyakhy vprovadzhennya tvorchoho komponenta v zmist muzychnoyi osvity zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu [Ways of implementing creative component into the content of musical education of secondary educational establishment], Zasoby navchal'noyi ta naukovo-doslidnoyi roboty [Means of learning and scientific-research work], Kharkiv, vol. 22, 2005, pp. 11-16 [in Ukrainian]
3. Honcharenko S. U. Ukrayinskyy pedahohichnyy slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary], Kyiv, Lybid, 1997 [in Ukrainian]
4. Dronova O. Pedahohichni umovy rozvytku obrazo-stvorennya v protsesi khudozhno-estetychnoho samovyrazhennya ditey 5-6 rokiv [Pedagogical conditions of forming image-creation in the process of 5-6 year olds' self-expression], available at : https://www.pulib.sk/web/kniznica/elpub/dokument/Bernatova8/subor/Dronova.pdf. [in Ukrainian]
5. Lazarenko S. S. Sutnisni vymiry emotsiyno-estetychnoho dosvidu uchnya serednikh klasiv u konteksti navchalno-vykhovnoho protsesu zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Essential dimensions of emotional and aesthetic experience of middle school student in the context of educational process of secondary educational establishments], Naukovi zapysky Berdyanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky [Scientific Bulletin of Berdiansk state pedagogical university. Pedaogical sciences], vol. 1, 2016, pp. 128-135 [in Ukrainian]
6. Medvedev N. V. Osoblyvosti protsesu transformatsiyi khudozhnoho zadumu v obrazotvorchiy diyalnosti [Peculiarities of the process of transformation of fiction idea in arts], Aktualni problemy psykholohii [Urgent problems of psychology], Iss. 12, vol. 8, 2009, Zhytomyr, Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian]
7. Onofriychuk L. M. «Formation of teenagers' creative skills by means of musical puppet theatre», Thesis abstract for Cand. Sc. (Theory and methods of teaching music), 13.00.02, Kyiv, 2009, 19 p. [in Ukrainian]
8. Padalka H., Formuvannya dukhovnosti osobystosti u protsesi khudozhno-tvorchoho samovyrazhennya [Formation of individual's spirituality in the process of artistic and creative self-expression], vol. 3, 2012, pp. 153-164, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd_2012_3_15 [in Ukrainian]
9. Rudnyts'ka O. P. Pedahohika zahalna ta mystetska [General and art pedagogy], Ternopil, Navchalna knyha Bohdan, 2005[in Ukrainian]
10. Tereshchenko S. V. «Development of teenagers' creativity at integrated lessons of music», The dissertation of the candidate of pedagogical sciences. Specials 13.00.02. Kyiv, 2018, 250 p. (in Ukrainian).
11. Yaremenko L. Kreatyvnist yak tvorchist: spilne ta vidminne [Creativity as creation: common and different], Vyshcha osvita Ukrainy [Higher education of Ukraine], vol. 4, 2010, pp. 117-123 [in Ukrainian]
Cmammn Hadiuwaa epedaKyirn 29.10.2018p.
