CC BY
5
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
16. Rodzhers Е. М. Diffusion of innovations / trans. V. Starka. Kyiv: VD "Kyievo-Mohylianska akademiia", 2009. 591 p. (in Ukrainian).
17. Modern explanatory dictionary of the Ukrainian language: 60000 words / compl.; N. Kusaikina, Y. Tsybulnyk; ed. V. V. Dubichynskyi. Kharkiv: VD "Shkola", 2014. 1550 p. (in Ukrainian).
18. Philosophical Encyclopedic Dictionary/ ed. V. I. Shynkaruk. Kyiv: Abrys. 2002. 750 p. (in Ukrainian).
19. Cherepanova S. Existension of communicative intersubjectiveness as a problem of the philosophy of education. Humanism. Human. Existension.: Proceedings of the 25th International human studies philosophical readings, Drohobych, 2013. Drohobych: Red.-vyd. Viddily DDPUim. I. Franko, 2013. P. 262-264. (in Ukrainian).
20. Chumak О. V. Paradigm of education of XXI century: innovation aspects. URL: virtkafedra.ucoz.ua/el_jurnal/pages/vyp7/konf1/chumak.pdf. (in Ukrainian).
21. Shmahalo R. T., Hnatyshyn I. L. Dictionary of pedagogy of artistic culture and art management: terms, notions, definitions. Lviv: LNAM, 2012. 160 p. (in Ukrainian).
22. Yashenkova О. V. Fundamentals of the theory of linguistic communication: study manual for individual student's work. Kyiv: VTs "Akademiia", 2011. 304 p. (in Ukrainian).
23. Dance F. The Concept of Communication. Journal o fCommunication. 1970. P. 201-210. (in English).
24. Johannesen R. Communication Ethics: Centrality, Trends and Controversies in Communication. Yearbook 25. 2001. P. 201-235.(in English).
25. Craig R. Communication as a Practice. Communication as ... Perspectives on Theory. 1988. P.39. (in English).
26. Craig R. Communication as a Practical Discipline. Rethinking Communication: Paradigm Issues. 1989. Vol. 1. P. 97-122. (in English).
27. Slack J. Communication as Articulation. Communication as... Perspectives on Theory. 2006. 223 p. (in English).
Стаття надшшла в редакцию 01.11.2018 p.
УДК 37.011.31+378.01.01+784 DOI 10:25128/2415-3605.18.3.6
ОЛЕНА РЕБРОВА
ORCID 0000-0001-7549-6811 helen.music56@gmail .com доктор педагопчних наук, професор Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Старопортофранювська, 26
ГАННА РЕБРОВА
ORCID 0000-0001-7128-7350 [email protected] асшрантка
Швденноукрашський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡меш К. Д. Ушинського м. Одеса, вул. Старопортофранювська, 26
ФЕНОМЕНОЛОГ1Я М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОСТ1 ТА УМОВИ ÏÏ ЗАСТОСУВАННЯ В П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ХУДОЖН1Х ТА
ГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Висвтлено питання м1ждисциплтарност1 в сучасному освтньому npocmopi. Воно розглядаеться як оргашзацшний принцип, що забезпечуе вiдnoвiднicmь освтнього процесу вимогам стосовно формування уявлень цшсног картини свту i свтогляду ocoбиcmocmi. Показано, що мiждиcциnлiнаpнicmь вoлoдiе бтьш широким потенщалом для освти i науки та може бути визначена меmoдoлoгiчнoю основою до^джень, ят здшснюються на векmopi noлinаpадигмальнocmi. Розкрито феноменологю мiждиcциnлiнаpнocmi, котра характеризуе it' через таю ознаки: комунжатившсть,
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
науково-семантична роль, синергетичшсть, особист1сно-св1тоглядна спрямовашсть, дослгдницький потенщал. Презентовано педагог1чш умови, котр1 спрямовують особисткть на самостшне застосування потенщалу м1ждисциплтарност1 в контекст1 його феноменолог1чних ознак для формування цткного свтогляду. Показано, що з щею метою педагог1чн1 умови запроваджуються на основ1 ктькох змктових м1ждисциплтарних лтш, що забезпечуе р1зомну м1ждисциплтарну модель набуття освти: мистецька, гумантарна, фахово-педагог1чна, особисткно акмеолог1чна, дослгдно-методолог1чна.
Ключовг слова: м1ждисциплтаршсть, цтсний свтогляд, картина свту, майбутш учител1 мистецтва та гумантарних спещальностей.
ЕЛЕНА РЕБР0ВА
доктор педагогических наук, профессор Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского г. Одесса, ул. Старопортофранковская, 26
АННА РЕБР0ВА
аспирантка
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского г. Одесса, ул. Старопортофранковская, 26
ФЕНОМЕНОЛОГИЯ МЕЖДИСИЦПЛИНАРНОСТИ И УСЛОВИЯ ЕЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ХУДОЖЕСТВЕННЫХ И ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН
Рассмотрен вопрос междисциплинарности в современном образовательном пространстве, которая рассматривается как его органцизационный принцип, обеспечивающий соответствие организации образовательного процесса требованиям по формированию представлений целостной картины мира и мировоззрения личности. Показано, что междисциплинарность обладает более широким потенциалом для образования и науки и может быть определена методологической основой исследований, проводимых на векторе полипарадигмальности. Раскрыто феноменологию междисциплинарности, которая характеризует ее через следующие признаки: коммуникативность, научно-семантическая роль, синергетичность, личностно-мировоззренческая направленность, исследовательский потенциал. Представлены педагогические условия, которые направляют личность на самостоятельное применение междисциплинарности в контексте его феноменологических признаков для формирования целостного мировоззрения. Показано, что педагогические условия вводятся на основе нескольких содержательных междисциплинарных линий, обеспечивающих ризомную междисциплинарную модель получения образования: художественная содержательная линия, объединяющая интегрированные программы по искусству, профессиональный вид искусства, культурологию, народное творчество; гуманитарная содержательная линия, объединяющая эстетику, этику, культурологию, даже экономику с художественной культурой и профессиональным видом искусства, в том числе, на основе поликультурности; профессионально-педагогическая содержательная линия, объединяющая психолого-педагогические, физиологические знания художественного образования, гуманитарной сферы с творчеством и педагогическим мастерством учителя; личностно-акмеологическая содержательная линия, объединяющая содержательный концепт творческого развития и самореализации на основе междисциплинарных связей, которые интенсифицируют путь достижения творческого успеха; опытно-методологическая содержательная линия, объединяющая научные знания, методологию исследований с исследованиям самого искусства и явлениями художественного образования.
Ключевые слова: междисциплинарность, целостное мировоззрение, картина мира, будущие учителя искусства и гуманитарных специальностей.
OLENA REBROVA
Doctor of Pedagogy, Professor South Ukrainian National Pedagogical
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
University named after K. D. Ushynsky 26 Staroportofrankivska Str., Odesa
HANNA REBROVA
Graduate Student South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky 26 Staroportofrankivska Str., Odesa
PHENOMENOLOGY OF INTERDISCIPLINARITY AND ITS APPLICATION CONDITIONS IN TRAINING PROSPECTIVE TEACHERS OF ART AND
HUMANITIES
The issue of interdisciplinarity in the modern educational space has been viewed as its organizational principle ensuring that the organization of the educational process complies with the requirements for the development of vision of a holistic picture of the world and personal world view. It has been shown that interdisciplinarity has a wider potential for education and science and can be determined as the methodological basis for research conducted in terms of polyparadigmity. The phenomenology of interdisciplinarity characterizing it through the indications of communicativeness, scientific and semantic role, synergy, personal and world view orientation, and research potential has been revealed. The pedagogical conditions guiding an individual to the independent use of interdisciplinarity in the context ofphenomenological features related to the formation of a holistic world view have been presented. It has been shown that pedagogical conditions are introduced on the basis of several interdisciplinary content lines that provide a rhizomatic interdisciplinary model of education: artistic content line uniting integrated programs in art, a professional art form, cultural studies, and folk art; humanitarian content line combining aesthetics, ethics, cultural studies, and even economics with artistic culture and a professional art form, based on multiculturalism as well; professional and pedagogical content line combining psychological, pedagogical, and physiological knowledge of art education and humanities with creativity and pedagogical skills of the teacher; personal and acmeological content line uniting the content concept of creative development and self-realization on the basis of interdisciplinary connections that intensify the way of achieving creative success; experimental and methodological content line combining scientific knowledge and research methodology with the study of art itself and the phenomena of art education. The essence of interdisciplinary thinking as a rhizomatic model for exploring polymodal information sources has been clarified. The phenomenology of interdisciplinarity and the ways of its disclosure, such as the activation of research intentions relating to the content lines of the professional field of knowledge, the development of constructive interdisciplinary content and its introduction into the self-study tasks bank, reliance on the experience of students acquired beyond the learning in an informal way have been explored. The effectiveness of the application of the artistic, humanitarian, professional and pedagogical, personal and acmeological, experimental and methodological lines of interdisciplinary synthesis has been confirmed.
Keywords: interdisciplinarity, holistic world view, picture of the world, future teachers of art and humanities.
Сучасна педагопчна думка все часпше звертаеться до категори «картина свиу» у зв'язку з глобал1зацшними тенденщями розвитку культури р1зних сустльств, зокрема культурного вектора Схвд-Захвд, взаемоди людей, що е представниками щокультур, а також представниюв р1зних професш. Достатньо згадати пращ В. Житкова та К. Соколова (Бшорусь), Г. Гачева (Болгар1я), О. Кр1вцуна i Н. Попово!' (Рошя), I. Зязюна й О. Рудницько' (Укра'на), категорда «образ свиу» в концепци О. Леонтьева, науково-методолопчну спадщину школи «Анналiв» (Франщя), поняття «художньо! картини св^» у працях В. Медушевського та щ. У загальному розумшш картина свиу — це сукупщсть уявлень, поглядiв, узагальнених конструкпв ощнювання щнностей, традицщ, ментальносн, тенденцщ та сшергп розвитку культурних суспшьств рiзних полярних векторiв. Через зазначен утворення здщснюеться вдентифжащя представникiв рiзних культур, порiвняння !х поглядiв, психологii нацiй та народiв, традицiй та цiнностей.
Формування уявлень тако!' картини свiту актуалiзуе обгрунтування теоретичних основ та методичних ресуршв забезпечення зазначеного процесу. Одним з векторiв поеднання теорii та практики е застосування мiждисциплiнарного щдходу як теоретико-методологiчного забезпечення та мiждисциплiнарностi як органiзацiйноi крос-навально!' стратегii.
_ПEДAГOГIЧHA HAУКA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
Miждиcциплiнapнicть aктивнo зaпpoвaджyeтьcя в ocвiтнiй пpoцec мaйбyтнix yчитeлiв гyмaнiтapнoгo пpoфiлю, дo якoï мoжнa вiднecти як icтopикiв, пcиxoлoгiв, тaк i мaйбyтнix yчитeлiв миcтeцтвa тa xyдoжньoï кyльтypи. Цe пoяcнюeтьcя aктyaльнicтю зacтocyвaння iнтeгpoвaниx пpoгpaм з миcтeцтвa; тeндeнцiями, щo виникли нa тepeнax кoлишньoгo CPCP нaпpикiнцi XX cт. тa нayкoвo oбгpyнтoвaнi Б. Юcoвим, як 6УЛИ пocклaдeнo нa нaцioнaльнy ocнoвy Л. Mocoл тa O. Pyдницькoю. Meтoдoлoгiчним пiдгpyнтям зaзнaчeниx iнтeгpaцiйниx пpoцeciв y миcтeцькiй ocвiтi мoжнa ввaжaти пpинцип Я. A. Кoмeнcькoгo cтocoвнo вивчeння миcтeцтвa. Зoкpeмa вiн cтвepджyвaв, щo вивчaти oкpeмo тe, щo виникaлo y cyкyпнocтi нeдopeчнo. Cтocoвнo вчитeлiв-гyмaнiтapiïв мiждиcциплiнapнicть зyмoвлeнa змicтoвoю лiнieю ïx пiдгoтoвки, ocкiльки icтopiя зaвжди пoтpeбye знaнь тa aнaлiтичнoгo пiдxoдy щoдo фaктopiв впливу нa icтopичнi пoдiï тa пepeтвopeння кapтини cвiтy; кyльтypoлoгiя як змicтoвa лiнiя тaкoж нe e вiдoкpeмлeнoю гaлyззю в cиcтeмi eвoлюцiï cyб'eктiв кyльтypнoгo cтaнoвлeння; пcиxoлoгiя - нayкa, щo вивчae пoвeдiнкy тa пcиxiкy, дiяльнicть тa вiднoшeння людeй piзниx пpoфeciй, пpeдcтaвникiв piзниx кyльтyp, щo й зyмoвлюe ïx пcиxo-кyльтypний пopтpeт.
Miж тим пpaктикa cвiдчить пpo дeщo дeклapaтивнe зacтocyвaння мiждиcциплiнapнocтi як нa тeopeтичнoмy, тaк i нa мeтoдикo-opгaнiзaцiйнoмy piвнi. Цe aктyaлiзye пpoблeмy нayкoвoï peфлeкciï фeнoмeнa мiждиcциплiнapнocтi тa poзpoбки пeдaгoгiчниx yмoв, щo зaбeзпeчyють пpaктичнe вт^ння мiждиcциплiнapнoгo мeтoдичнoгo pecypcy в ocвiтнiй пpoцec. Oкpiм тoгo, aктyaльним CTae poзшиpeння yявлeнь пpo зв'язки тa взaeмoзyмoвлeнicть миcтeцтвa тa гyмaнiтapнoï гaлyзi знaнь. З oднoгo бoкy, миcтeцтвo вiднocитьcя дo гyмaнiтapнoï cфepи, o^imEM ocтaння нacaмпepeд дocлiджye тa poзкpивae poзвитoк тa cтaнoвлeння дyxoвнoгo cвiтy ocoбиcтocтi, a з iншoгo 6o^ - cyтo гyмaнiтapнi диcциплiни тa гyмaнiтapнa coцioкyльтypнa cфepa cпoлyчaютьcя з миcтeцтвoм aбo пpямo, aбo oпocepeдкoвaнo; aбo y лaтeнтнoмy (пpиxoвaнoмy) CTam, aбo cтoxacтичнo, нeкepoвaнo, ane нaявнo; aбo цiлecпpoямoвaнo, кepoвaнo, пiдпopядкoвyючиcь вaжeлям впливу yпpaвлiнcькиx, eкoнoмiчниx, мeнeджepcькиx тexнoлoгiй.
Aнaлiз нayкoвoï лiтepaтypи з oзнaчeнoï пpoблeмaтики пoкaзaв, щo мiждиcциплiнapiнcть poзглaдaeтьcя бaгaтьoмa вчeними як дocлiдницький iнcтpyмeнтapiй. Taк, нa мiждиcциплiнapний пiдxiд y нayкoвoмy пiзнaннi вкaзyвaли дocлiдники тa poзpoбники тeopiï cиcтeми тa c^epre™™ (O. Бoгдaнoв, Л. фoн Бepтaлaнфi, H. Biнep, I.Пpигoжин, Г. Xa^^, кoтpi вкaзyвaли нa cпiльнicть зaкoнiв бaгaтьox нayк тa cпiльнicть ïx мeтoдiв, ocкiльки ïx poзвитoк пiдпopядкoвaний cпiльним зaкoнoмipнocтям [8]. Cyчacнi вчeнi тaкoж вкaзyють нa гнoceoлoгiчнy poль мiждиcциплiнapнocтi (O. Кoмap [5], Лук'яшць B. C. [б]) Aктyaльнoю визнaeтьcя aнaлiтикo-пiзнaвaльнa aктивнicть, якa «...дoзвoлить фaxiвцю пocтiйнo oнoвлювaти знaння тa вiдбиpaти тi, якi будуть кopиcними в пpoфeciйнoï дiяльнocтi тa iншиx cфepax життeдiяльнocтi [4, c. 37], qo poзшиpюe мeжи кoмпeтeнтнocтi фaxiвцiв тa нaдae ï^ кoнкypeнтocпpoмoжнocтi. Ocoбливa yвaгa пpидiлeнa мiждиcциплiнapнoмy пiдxoдy y гaлyзi кyльтypoлoгiï, щo e дeщo штьтою для пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв миcтeцькиx диcциплiн тa гyмaнiтapниx cпeцiaльнocтeй. Ta^ Г. Meднiкoвa вбaчae oзнaки кpeaтивнocтi y мiждиcциплiнapниx дocлiджeнняx, ocкiльки вoни opгaнiзyютьcя в yмoвax, кoли, з oднoгo бoкy, icнye гocтpe coцiaльнe зaмoвлeння нa дocлiджeння cycпiльнo-знaчyщoï пpoблeми, щo мae кoмплeкcний xapaктep, a з iншoгo, — вiдcyтня звичта яcнicть у вибopi зacoбiв щoдo ïï виpiшeння, cклaд i юлькють дocлiдникiв, мexaнiзми ïx взaeмoдiï тoщo [10, c. 21б-218]. У пeдaгoгiчнiй гaлyзi мiждиcциплiнapнicть poзглядaeтьcя у кoнтeкcтi yпpaвлiнcькиx кoмпeтeтнocтeй фaxiвцiв ocвiти тa вчитeлiв [9], зoкpeмa, у фopмyвaннi ïxньoï дyxoвнoï cфepи, poзшиpeннi ïxньoгo cвiтoглядy як iннoвaцiйний дидaктичний iнcтpyмeнтapiй, як кaтeгopiя ocвiтoлoгiчнoгo диcкypcy тoщo (B. Oгнeв'юк, C. Cиcoeвa [11] й iн.) .
MeTa cTaTTi пoлягae у виcвiтлeннi фeнoмeнoлoгiï мiждиcциплiнapнocтi з тoчки зopy пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв миcтeцькиx i гyмaнiтapниx диcциплiн тa yзaгaльнeння пeдaгoгiчниx yмoв щoдo eфeктивнocтi впpoвaджeння тexнoлoгiï мiждиcциплiнapнocтi.
Ocкiльки в eвoлюцiï poзвиткy туки тa миcтeцтвa здiйcнилocя вiдoкpeмлeння ïx видiв, вce ж пeвнi зв'язки icнyвaли зaвжди, щo й пiдкpecлювaлo нeлiнiйнicть тaкoгo poзвиткy. Taк, нaпpиклaд, у миcтeцтвi цe пpoтiкaлo з пepeвaгoю тoгo aбo iншoгo виду в швний icтopикo-кyльтypний чac. Пoeднaння видiв миcтeцтвa зaвжди бyлo нacлiдкoм пeвниx пepeтвopeнь в yявлeнняx xyдoжньoï кapтини cвiтy, щo пepeживaлocя твopчoю ocoбиcтicтю тa cпoнyкaлo ïï дo пoшyкy нoвиx, нecтepeoтипниx зacoбiв cвoгo caмoвиpaжeння. B ocнoвi циx yявлeнь тaкoж бyлa
_ПEДAГOГIЧHA HAУКA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
мiждиcциплiнapнicть, ane вжe в amerri пoeднaння видiв миcтeцтвa як oкpeмиx диcциплiн. Унacлiдoк цьoгo здiйcнювaвcя poзвитoк нoвиx cинтeзoвaниx миcтeцький жaнpiв, щo й зyмoвлювaлo вiдпoвiднy тдготовку фaxiвцiв як викoнaвцiв, тaк i виклaдaчiв. Boнa cтaвaлa бiльш cклaднoю, гpyнтyвaлacя нa piзниx мiждиcциплiнapниx зв'язкax.
Кaтeгopiaльний тa фeнoмeнoлoгiчний aнaлiз пoкaзaв, щo мiждиcциплiнapнicть мae cвoю фeнoмeнoлoгiю. I лишe ycвiдoмлюючи ïï мoжнa eфeктивнo opгaнiзyвaти ocвiтнiй пpoцec мaйбyтнix yчитeлiв миcтeцтвa тa гyмaнiтapниx cпeцiaльнocтeй нa зacaдax мiждиcциплiнapнoï пapaдигми. Oднaк зayвaжимo, щo миcтeцтвo для cтyдeнтiв-гyмaнiтapiïв нe e пpeдмeтoм цiлecпpямoвaнoгo вивчeння тa зacтocyвaння у фaxoвiй cфepi, нaтoмicть для вчитeлiв миcтeцтвa зтання пcиxoлoгiï, кyльтypoлoгiï, нaвiть фiлoлoгiï cтaють джepeлoм бiльш гpyнтoвнoгo poзyмiння oбpaзiв твopiв, кoнтeкcтнoгo ocягнeння, щo збaгaчye ïx iнтepпpeтaцiю. Для гyмaнiтapiïв зacтocyвaння мiждиcциплiнapниx зв'язкiв e кopиcним, ane ïx зaпpoвaджeння пepeдбaчae нaявнicть вiдпoвiдниx кoмпeтeнтнocтeй виклaдaчiв вищoгo зaклaдy ocвiти. Чepeз миcтeцтвo кpaщe вiдчyвaeтьcя eмoцiйний cтaн людeй пiд чac пeвниx icтopичниx пoдiй; чepeз твopи миcтeцтвa, ocoбливo нapoднy твopчicть, зpoзyмiлим CTae пcиxoлoгiя нaцiй i нapoдiв; чepeз xyдoжню мoвy, зoкpeмa музичну што^цто, мoвa людини cтae виpaзнiшoю тa eмoцiйнo збaгaчeнoю, вoнa e джepeлoм oбмiнy дyмoк, oцiнoк, cтaвлeнь, a да пoтpeбye тoнкoгo iнтoнyвaння тa вiдтiнкiв виcлoвлювaння. Caмe цe дoзвoляe кoнцeнтpyвaти yвaгy нa cмиcлi, ключoвiй ^eï виcлoвy.
Poзглянeмo oкpeмi гозици щoдo фeнoмeнoлoгiï мiждиcциплiнapнocтi. Пo-пepшe, витоки мiждиcциплiнapнocтi як нayкoвoï пapaдигми голягають у тeopiï ^мут^ци. Звepтaeмo yвaгy нa кoмyнiкaтивнy кoнцeпцiю мiждиcциплiнapнocтi B. Bacилькoвoï [2]. Зoкpeмa, вчeнa вкaзye, щo нapoджeння кoмyнiкaтивнocтi як oкpeмoï пpeдмeтнoï cфepи здiйcнилocя у той пepioд нayкoвoгo знaння, кoли aктивiзyвaлacя йoгo мiждиcциплiнapнa кoмпoнeнтa. Bиникнeння кoмyнiкaтивicтики cтaлo peaлiзaцieю пoтpeби в ocoбливoмy «кoмyнiкaтивнoмy гeштaльтi» нayкoвoгo cпiвтoвapиcтвa зaгaлoм: кoмyнiкaтивнa пpoблeмaтикa бiльш-мeнш нeзaлeжнo CTana cклaдaтиcя oднoчacнo в бaгaтьox aкaдeмiчниx диcциплiнax. Цiкaвo, щo caмe кoгнiтивнi пpaктики змiнюють aкцeнт з iндивiдyaльниx, дeщo cyб'eктивниx тa «зaмкнeниx» зacoбiв aкyмyляцiï знaнь дo cтpaтeгiï oтpимaння нoвиx знaнь нa кoлeктивнiй, пoлiдиcкyciйнiй ocнoвi. Цeй шляx пepeдбaчae oбмiн «iнтeлeктyaльнoгo pecypcy», щo нapoджye peзyльтaт мiжocoбиcтicнoï тa мiждиcциплiнapнoï ^мут^ци. Зa визнaчeнням B. Bacилькoвoï, у цьoмy кoнтeкcтi мiждиcциплiнapнicть e нe тшьки як ycтpiмлeння дo poзшиpeння диcциплiнapниx мeж, a як «iepapxiчнa кoмyнiкaтивнa тexнoлoгiя» [2].
Oтжe, пepшa oзнaкa фeнoмeнoлoгiï мeждиcциплiнapнocтi - кoмyнiкaтивнa. B мутовт гaлyзi вoнa aктyaлiзye пpoблeмy нayкoвoï ceмaнтики: з oднoгo 6o^, мiждиcциплiнapнicть викoнye cинтaкcичнy poль, a з iншoгo - cпpияe нapoщyвaнню ceмaнтичниx зв'язкiв у cxeмax тa пepexoдax мiж piзними пpeдмeтними гaлyззями. Кoжнa нayкa визнaчae cвiй тeзaypyc, cвoï пoнятrя, ïx визнaчeння. Aлe цe пoтpeбye yтoчнeння вiдмiннocтeй cyraoCTi кoнкpeтнoгo пoнятrя caмe у ^me^ri пeвнoï нayкoвoï гaлyзi пopiвнянo з шшими. У цьoмy paзi здiйcнюeтьcя cвoepiднicть мiждиcциплiнapнoï кoopдинaцiï, щo дoзвoляe з piзниx бoкiв виcвiтлити пpeдмeт. Oтжe, кoмyнiкamuвнa oзнaкa фeнoмeнoлoгiï пiдтpимyeтьcя нayкoвo-ceмaнmuчнoю.
У cyчacниx нayкoвиx кoнцeпцiяx мiждиcциплiнapнicть poзyмieтьcя як OTCT^a «бaгaтoкoмпoнeнтниx iepapxiчниx кoмплeкciв» [3, c. 14], щo дiють нa зacaдax клacичниx тa нeклacичниx пiдxoдiв. Ц нaдae мoжливicть poзвиткy нayкoвoгo плюpaлiзмy, в мeжax якoгo здiйcнюeтьcя oбмiн дyмкaми дo бyдyютьcя дocлiдницькi ^oe^ra. Miждиcицплiнapнicть cтвopюe yмoви для зaпpoвaджeння мeтoдoлoгiчнoгo плюpaлiзмy [12, c. б2], щo вiдпoвiдae cyчacним пoглядaм та cинepгiю ocвiтнix пpoцeciв (як eнepгieю cyмicнoï ди). Bзaeмoдiя пepeдбaчae взaeмoдoпoвнeння piзнoмaнiтниx пpaктик, дiй, peaлiзaцiï piзнoмaнiтниx викoнaвcькиx yмiнь тa нaвичoк, щo у cyкyпнocтi cтвopюють цiлicний, пpинципoвo нoвий пpoдyкт, який ocмиcлюeтьcя тa oцiнюeтьcя з piзниx тoчoк зopy. Учeнi вбaчaють зв'язoк мiждиcциплiнapнocтi з cинepгeтикoю. Bзaгaлi cинepгeтикy ввaжaють як мiждиcциплiнapнy нayкy (Л. Mapкoвa [7], Г. Xaкeн [13] тa ш.). Oтжe, cuнepгemuчнuй nomeнцiaл мiждиcциплiнapнocтi мoжнa ввaжaти дpyгoю cyтreвoю oзнaкoю ïï фeнoмeнoлoгiï.
Уciм cиcтeмaм влacтивi от^льт зaкoнoмipнocтi poзвиткy, якi мoжнa пoяcнити, дocлiдити, a тaкoж вплинути (фopмyвaти тa poзвивaти) нa ocнoвi opгaнiзaцiйниx зaкoнiв тa
_ПЕДАГОПЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОМУ ВИМ1Р1_
закономерностей. Це дае тдстави застосувати стльш методи в р1зних науках [8]. Таким чином, м1ждисциплшаршсть передбачае використання сшльних методов наукового шзнання, що застосовуються у р1зних монодисципл1нарних досл1дженнях. Дослгднщький потенциал е наступною ознакою м1ждисципл1нарност1.
Наступну ознаку м1ждисципл1нарност1 пов'язуемо з освггшми процесами. 3 педагопчно! точки зору, дисциплина як галузь знань, що виконуе тд час педагогичного процесу освггню функщю, характеризуеться внутр1шньою лопкою й засвоення. Разом з тим ця лопка передбачае застосування поб1жних галузей знань, тобто дисциплш, котр1 корелюють м1ж собою в уявленнях картини свиу, створюючи феномен м1ждисципл1нарност1. Це дуже слушно виявляеться в мистецькому освпньому процесс, оск1льки художнш образ е погодженням свггогляду композитора, поета, мистця. Цей св1тогляд зумовлений впливом на нього багатьох факторов; як явищ юторико-культуролопчного, етно-психолопчного характеру, так 1 власного, особист1сного досв1ду. Отже, м1ждисциплшаршсть тут стае абсолютно природним явищем, вона виникае спонтанно, асощативно для суб'екту художнього висловлювання, але професшно та ращонально для фах1вця-анал1тика, штерпретатора, критика, викладача, того, хто намагаеться глибоко осягнути смисл твору 1 символжу його образов.
Нередко композитори вттюють в образ саме сво! уявлення та враження в1д естетики довк1лля (зв'язок з естетикою), шших нащональних вияв1в (що зв'язане з полшультурою), людських стосунк1в (зв'язки з етикою), м1ркування про буття (зв'язки з ф1лософ1ею). Останшм часом е актуальними зв'язки з економшою.
Отже, м1ждисципл1наршсть е засобом, що створюе зм1стовий, хол1стичний, синергетичний фон для реатзаци позадисципл1нарного людиновим1рного контенту. Таким може бути творч1сть, свггогляд, прагнення самореал1заци, р1вень культури особистост! тощо. Д1йсно, людина для власного самовираження застосовуе безл1ч можливостей та компетенцш, що становить його внутршнш потенщал. Згадаемо висл1в Г. Селье стосовно того, що людина, котра бшьш осв1чена в р1зних галузях знань, може б1льше в1дкрити у сво1'й наущ [14]. На основ! зазначеного виокремлюемо особистгсно-свгтоглядну ознаку м1ждисципл1нарност1.
У шдготовщ майбутшх учител1в мистецьких та гумаштарних дисциплш це здшснюеться особист1сно-св1тоглядна ознака зумовлена фаховим напрямом. Ор1ентуючись в мистецькш галуз1, культурнш сфер1, вчител1 гумаштарних дисциплш мають можливють подивитися на зм1стов1 лши сво1'х фахових наук з 1ншого погляду: через розумшня того, як вони вщображеш в мистецтв1, через типов! образи, персонал!!', емоцшний дух епохи тощо. Натомють майбутш вчител1 мистецьких дисциплш мають, звертаючись до глибин гумаштарних знань, осягнути сутшсть факторов, сусшльних явищ, що стали чинниками виникнення певних образов та змши стил1в. Ц1 знання збагачують !х штерпретацшну здатшсть. Остання передбачае глибоке розумшня смислу твору. Для стимулювання цього процесу м1ждисциплшарш зв'язки дуже ефективш. Так, наприклад, тд час розучування музики стилю бароко дощльно продемонструвати студенту фрески, архггектурш споруди ще!' доби, котр1 передають велич людського творшня, що е в1дбитком творшня Бога. Органна музика може бути краще усв1домлена шсля в1дв1дування собору, ще краще тд час служби в ньому.
В1дчуття романтичних образов також передбачае розумшня !х смислу. Романтична музика мае певну специфику образов, що надае можлив1сть з'ясувати, як1 саме почуття е романтичними. Ознайомившись з музикою Ф. Шопена, стае зрозум1лим, що патриотизм також е романтичними почуттям. А сучасш вимоги стосовно штегральних, зокрема культурних компетенцш, гарно вир1шуеться завдяки мандр1вним музичним образам Ф. Л1ста. Згадаемо «Женевськ1 дзвони», «Заручення», «На Вел1генштадському озер1», «Каплиця Вшьгельма Теля» 1н.
Зв'язок мистецтва 1 фшософи також просл1дковуеться на р1зних творах р1зних епох. Це й класичш сонати Л. ван Бетховена, м1шатюри Й. Брамса, монументальна музичш твори Ф. Л1ста, картини Р. ван дер Вейдена, К. Д. Фр1др1ха та багато 1нших мггщв! Але наведен! мистецький аналоги та пор1вняння ще не е виявом м1ждисципл1нарност1. Для 11 наявносп потр1бш не з1ставлення, а досл1дницьк1 ди: сем1отичний, культурно-1сторичний анал1з, виявлення та досл1дження педагог1чного потенц1алу обраних твор1в тощо.
П1д час наших експериментальних досл1джень ми застосовували м1ждисципл1нарн1 зв'язки з дисциплш, далеких, на перший погляд, в1д мистецтва. Так, наприклад, спираючись на методолопчш, ф1лософськ1 аспекти економ1чно! теори [1], знаходили точки дотику мистецтва
_ПEДAГOГIЧHA HAУКA У MIЖДИCЦИПЛIHAPHOMУ BИMIPI_
тa eкoнoмiки. Miждиcциплiнapний пiдxiд був зaпpoвaджeний як для вчитeлiв гyмaнiтapниx диcциплiн, тaк i для вчитeлiв миcтeцтвa. Для вчитeлiв миcтeцтвa eкoнoмiчний кoнтeнт був дoцiльним у кiлькox acпeктax: eкoнoмiя людcькoгo pecypcy тд чac твopчoï ви^тв^^' po6o™ - твopчo-дiяльнicний фaктop, aкмe-pecypc; ycвiдoмлeння eкoнoмiчниx фaктopiв у poзвиткy шoy-iндycтpiï - cycпiльний фaктop, бiзнec-pecyp; збepeжeння тa фopмyвaння cиcтeми цiннocтeй тa пoтpeб - coцioкyльтypний фaктop, мeнтaльний pecypc. Для мaйбyтнix yчитeлiв гyмaнiтapниx диcциплiн eкoнoмiчний кoнтeнт викoнyвaв aнaлoгiчнi функци. Oднaк cycпiльний фaктop тa бiзнec pecypc пpoявлялиcя ш чepeз шoy-iндycтpiю, a чepeз кoнкypeнтocпpoмoжнicть тa aдaптaцiю дo poбoти в мiнливoмy cycпiльнoмy cepeдoвищi.
Oтжe, бaчимo, щo зaзнaчeнi acпeкти фeнoмeнoлoгiï мiждиcциплiнapнocтi виявляютьcя у миcтeцтвi, кyльтypi, у тдготовщ мaйбyтнix yчитeлiв миcтeцькиx тa гyмaнiтapниx диcциплiн. Aлe пpaктикa opгaнiзaцiï ocвiтньoгo пpoцecy в ïx пpoфeciйнiй пiдгoтoвцi пepeкoнливo зacвiдчye, щo iнтeгpyвaти знaння з piзниx диcциплiн (гyмaнiтapниx, кyльтypoлoгiчниx, миcтeцькиx, фaxoвиx), нaвiть у paзi зacтocyвaння cпiльниx мeтoдiв, cтyдeнт мae caмocтiйнo у cвoíй cвiдoмocтi. Йдeтьcя пpo пeдaгoгiчнi yмoви, кoтpi cпpияють фopмyвaнню тaкoгo iнтeгpaтивнoгo, мiждиcциплiнapнoгo cтилю миcлeння, типу мeнтaльниx peпpeзeнтaцiй cтocoвнo миcтeцтвa, миcтeцькoï ocвiти, гyмaнiтapнoï cфepи тa ocoбиcтicниx кoopдинaт ïx ocвoeння пiд чac нaвчaльнoï, ocвiтньoï, твopчoï тa пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi.
Meтoдoм opгaнiзaцiйнoгo мoдeлювaння були cтвopeнi тa зaпpoвaджeнi в piзнi фopми ocвiтньoгo пpoцecy пeдaгoгiчнi yмoви, кoтpi yмoжливлювaли aктивiзyвaти тexнoлoгiю мiждиcциплiнapнocтi.
Oбгpyнтyeмo пpoпoнoвaнi нaми yмoви:
Haйбiльш вaжливoю e yмoвa aкmuвiзaцiï нayкoвo-дocлiднuцькux iнmeнцiй щoдo змicmoвux лтш фaxoвoï гaлyзi знaнь (миcтeцькo-ocвiтньoгo ^o^cy, гyмaнiтapнoï cфepи тoщo), щo здiйcнюeтьcя в yмoвax пoлixyдoжньoгo тa пoлiкyльтypнoгo пpocтopy. Boнa cпoнyкae cтyдeнтiв дo гepмeнeвтичнoгo пoшyкy тa нaвeдeння пeвниx мocтiв мiж явними oзнaкaми xyдoжньoгo oбpaзy тa шго кoнтeкcтy з aнaлoгiчними виявлeннями в iншиx видax миcтeцтвa, житreвиx peaлiяx, пoглядax iншиx, тpaдицiяx iншиx кyльтyp. A для cтyдeнтiв-гyмaнiтapiïв - вд шляx дocлiдити вiдбитrя явищa (кyльтypнoгo, icтopичнoгo, пcиxoлoгiчнoгo) в твopax миcтeцтвa, poзyмiючи йoгo людcькy пpиpoдy.
flpyra yмoвa - cmвopeння кoнcmpyкmuвнo-opгaнiзaцiйнoгo мiждucцunлiнapнoгo кoнmeнmy ma йoгo зanpoвaджeння в бaнк caмocmiйнoгo вuвчeння. Born бeзпocepeдньo cпpямoвaнa та фopмyвaння iнтeгpaльнoï кoмпeтeнтнocтi. Cпoнyкaння мaйбyтнix yчитeлiв дo пoбyдoви iнтeгpoвaниx cиcтeм, щo e aктyaльними у фaxoвoмy нaпpямкy, пepeдбaчae тaкi, кoтpi фyнкцioнyють пiд чac кoмпoзицiйнoï (для xopeoгpaфiв) тa iнтepпpeтaцiйнoï твopчoï (для мyзикaнтiв) дiяльнocтi (як пeдaгoгiчнoï, тaк i викoнaвcькoï), — зaбeзпeчyють cтвopeння кoмфopтнoï пcиxoлoгiчнoï aтмocфepи нaвчaння тa poзвиткy. Ця yмoвa зaбeзпeчye зacтocyвaння мiждиcциплiнapниx зв'язкiв у твopчiй caмopeaлiзaцiï cтyдeнтiв, ocкiльки вимaгae пeвнoï cвoбoди як у твopчocтi, тaк i виcлoвлювaннi влacниx пoзицiй, ^pe^mm. Кoмпoзицiйнa пocтaнoвoчнa дiяльнicть, як i cтвopeння пpoeктiв, пepeдбaчae пeвнy cвoбoдy вибopy у тpaктyвaннi oбpaзiв, oцiнцi пoдiй, cиcтeмi цiннocтeй тoщo.
Onopa нa вimaгeннuй ma фaxoвuй дocвiд cmyдeнmiв, нaбymuй noзa мeжaмu нaвчaння iнфopмaльнuм cnocoбaм, щo poзшиpюe ïxню фaxoвy тa зaгaльнoкyльтypнy кoмпeтeнтнicть, — yмoвa, якa e нинi нeoбxiднoю. Якщo якicь знaння чи пpoблeми нe cтaють ocoбиcтicним нaдбaнням, якимocь чинoм oминaють дocвiд ocoбиcтocтi, то вoни пpoxoдять пoзa ïï yвaгoю i нe cтaють ïï влacним нaдбaнням.
Bиpiшeння ^eï пpoблeми мoжливe шляxoм пoeднaння фopмaльнoгo ocвiтньoгo ^o^cy з дocвiдoм, oтpимaним cтyдeнтaми у нeфopмaльниx yмoвax. Hepiдкo тaкий дocвiд тopкaeтьcя XO6Í, нaкoпичyeтьcя пiд чac мaндpiвoк тoщo. Biн збaгaчye ocoбиcтicть нoвими знaннями, вpaжeннями, щo œp^^ зaчeпляють мiждиcциплiнapнi acпeкти. Taк, нaпpиклaд, cтyдeнти xopeoгpaфи мoжyть вiдвiдyвaти мaйcтep-клacи з пeвнoгo виду xopeoгpaфiï, кoтpий нe e ïxнiм ocнoвним видoм фaxoвoгo xopeoгpaфiчнoгo викoнaвcтвa. Oднaк, вд cтae цiкaвим дocвiдoм, який вoни викopиcтoвyють пiд чac зaнять з piзниx фaxoвиx диcциплiн. Зaзнaчeнi yмoви зaпpoвaджyютьcя нa ocнoвi дeкiлькox змicтoвиx мiждиcциплiнapниx лiнiй, щo зaбeзпeчye piзoмнy мiждиcциплiнapнy мoдeль нaбyтrя ocвiти.
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
Мисгецька змГстовна мГждисциплшарна лтя. Вона поеднуе ¿нтегрован! програми з мистецтва, фаховий вид мистецтва, культуролопю, народну творчють. Дисциплши з художньо'' культури обов'язково входять до навчальних илашв подготовки майбутшх учшетв музики в педагопчних ушверситетах Укра'ни. Разом з тим, студенти, котрГ поступають до навчання з шших ВНЗ, дшсно слабко орГентоват у галузГ мистецтва, що унеможливлюе активний розвиток штегрованого та мГждисциплшарного стилю мислення. Отже ця змютова лтя мае бути додана для таких студенпв.
Гуманитарна змютовна мгждисциплшарна лтя. Вона поеднуе естетику, етику, культуролопю, навить економжу з художньою культурою та фаховим видом мистецтва, у тому чист, на засадах полГкультурносп. Ця л1тя уможливлюе яюсну штерпретащю творГв, оскгльки спонукае до роздумГв, анатзу вщчутпв, розширюе кругозГр студенпв та вмшня ним користуватися тд час роботи над твором. Дуже важливо вмГти ощнювати твГр крГзь призму естетичних категорш. Для цього варто орГентуватися в них, але щ категори не е усталеним в уа часи та не е стльними для уах культур. Так, наприклад, китайськи студенти, що виховувалися на традищях китайсько'' естетики, можуть неадекватно сприйняти европейську музику вщповщно до ïï образу. Отже, м1ждисциптнартсть стае важливим фактором художньо вГрно'' штерпретаци.
Фахово-педагопчна змютовна мГждисциплшарна лтя. Вона поеднуе психолого-педагопчш, ф1зюлопчш знання з мистецько'' освГти, гумаштарно'' сфери з творчГстю та педагопчною майстершстю. ОрГентащя студенпв у дисциплшах психологи, педагопки, в методиках викладання дозволяе осмислювати мету, завдання, що потрГбно розв'язати та щлеспрямовано застосовувати в освгтньому процесс Важливо знати педагопчш та психолопчш закономГрносп розвитку особистосп, ïï творчого потенщалу та вщповщно до шдиввдуальних властивостей особистосп застосовувати музичний матерГал.
Особиспсно акмеолопчна змютовна мГждисциплшарна лтя. Вона поеднуе змютовий концепт творчого розвитку та самореатзаци на засадах мГждисциплшарних зв'язюв, котрГ штенсифшують шлях досягнення творчого устху. Ця змютова лш1я передбачае поеднання ушх дисциплш, у межах яких студенти здатш до самореалГзаци. Вдале поеднання набутих умшь та досягнень у певнш дисциплт з умшнями, що застосовуються в шших, уможливлюе якють творчого самовираження. Студент може застосувати навички диригування тд час роботи над фортетанним твором та навпаки; ор1ентащю в психологи застосувати в дисциплшах юторичного циклу, культурологи - в штерпретаци мистецьких творГв, економшу - в творчих процесах та педагопчнш майстерш з оптимГзаци людського ресурсу.
Дослщно-методолопчна змютовна мГждисциплшарна лмя. Вона поеднуе науковГ знання, методолопю дослщжень з дослвдженнями мистецтва та явищами мистецько'' освпи. Ця лшя потребуе яюсних самостшних дш та екстраполяци компетенцш, набутих в певнш дисциплш^ на шшу. Безумовно, для вчителГв мистецьких дисциплш дослщження мистецтва стае шструментом для яккно'' педагопчно'' та методично'' роботи, для вчителГв гумаштарних дисциплш важливим дослщницьким матерГалом е результати пошуку факторГв, чинниюв та детермшант, що визначають смисл гумаштарного контексту будь-яких сощокультурних явищ.
Деяю з означених лшш об'ективно передбачеш оргашзащею освгтнього процесу, деяю були використаш в межах елективних куршв i лабораторних умовах з шновацш у педагопщ, мистецькш освiтi Пiвденноукраïнського нащонального педагогiчного унiверситету iменi К. Д. Ушинського.
Таким чином, в освгтньому процесi пiдготовки майбутшх учителiв мистецтва та гуманiтарних дисциплш немае окремо'' дисциплши, котра спонукае студенпв до iнтегрованого мислення. Одночасно, е норми щодо мiжпредметних зв'язюв дисциплши, як вивчаеться. Ось щ зв'язки студент мае здшснити самостшно в межах дослщницького завдання. Стратепчно можливо розробити такi вимоги, котрГ передбачають створення системи, що спонукае студенпв мислити мiждисциплiнарно. Мислити мiждисциплiнарно — це здiйснювати когштивно-тзнавальш ди в рГзомнш моделi, охоплювати свщомютю коло зв'язюв, як властивi предмету пiзнання, спираючись на полГмодальш джерела шформаци та враховуючи рГзномаштш точки зору стосовно предмета, що його дослвджують, пояснюють та штерпретують. Такий тип мислення актуальний для формування цтсного свГтогляду, уявлень цтсно'' картини свиу.
Феноменолопя мГждисциплшарносп дозволяе застосувати и в рГзних оргашзацшних формах; як шляхом поеднання декглькох змютових лшш, так i завдяки спещально створеним педагогГчним умовам. Експериментальну перевГрку пройшли наступнГ педагогГчнГ умови:
_ПЕДАГ0Г1ЧНА НАУКА У М1ЖДИСЦИПЛ1НАРН0МУ ВИМ1Р1_
актив1зац1я науково-дослвдницьких штенцш щодо змютових лшш фахово!' галуз1 знань; створення конструктивно-оргашзацшного м1ждисципл1нарного контенту та його запровадження в банк самостшного вивчення; опора на вгтальний i фаховий досввд студенпв, набутий поза межами навчання шформальним способом. Шдтверджено ефективнiсть застосування наступних лiнiй мiждисциплiнарного синтезу: мистецько!', гуманiтарноi, фахово-педагопчно!, особистiсно акмеологiчноi, дослiдно-методологiчноi.
Перспектива подальших дослiджень полягае у виявленi бшьш вiддалених змiстових лiнiй як для освгги майбутнiх учителiв мистецьких дисциплш, так i для вчителiв гумаштарних дисциплiн. а також визначення, як щ змiстовi лiнii впливають на поведшков^ творчi, культурно-дiйовi аспекти набуття професiйного досвiду.
Л1ТЕРАТУРА
1. Арутюнов В. X. Методолопя соцiально-економiчного тзнання : навч. посiбник / В. X. Арутюнов, В. М. Мшин, В. М. Свшцщький. - К.: КНЕУ, 2005. - 353 с.
2. Василькова В. В. Междисциплинарность как когнитивная практика (на примере становления коммуникативной теории) / В. В. Василькова // Коммуникация и образование. Сборник статей, под ред. С. И. Дудника. - СПб : Санкт-Петербург. философское общество, 2004. - C. 69-88. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://anthropology.ru/ru/text/vasilkova-vv/mezhdisciplinarnost-kak-kognitivnaya-praktika-na-primere-stanovleniya.
3. Кизима В. В. От постнеклассики к метафизике тотальности // TotaUogi-XXI. Постнекласичш дослвдження.
- 2007. - № 17/18. - С. 7-34.
4. Кириченко М.О. Стратепчна траектс^я системно!' модершзацп освгги в контекста тдвищення ii якосп / М.О. Кириченко, Г.А. Дмитренко // Science Rise. - 2016. - № 4/5 (21). - С. 35-43.
5. Комар О. В. Холзм i редукцютзм як методолопчт стратеги дослвдження свадомосга // Матерiали МГж^р. наук.конф. «Людина. Свгт. Сустльство» (до 175-рГччя фшософ. фак.-ту КНУ), 21-22 квит. 2009 р.
- К.: Кшвський унiверситет, 2009. - Ч.ГУ. - С.77-79.
6. Лук'янець В. С. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологiчноi культури : монографiя / В. С. Лук'янець, О. М. Кравченко, Л. В. Озадовська. - К. : В1П0Л, 2000. - 304 с.
7. Маркова Л. А. Междисциплинарные исследования в контексте пространственных отношений / Л. А. Маркова // Философия науки. Вып. 11: Этос науки на рубеже веков - М.: ИНФА, 2005. [Электронный ресурс] - Режим доступу: https://iphlib.ru/greenstone3/library/collection/articles/document/HASHd8a160ac5013a57fbb04e6.
8. Мельниченко Н. Ю. От тектологии к синергетике, или краткий философский обзор по истории теорий систем / Наталия Юрьевна Мельниченко. [Электронный ресурс] - Режим доступу: www. gramota.net/materials/3/2012/2-2/38. html.
9. Методолога мiждисциплiнарних дослщжень у сферi освгти: роб. навч. програма для спещальноста 8.1801002 «Управлшня навчальним закладом» (освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень «мапстр»); розробник Сисоева С. О. - К.: Ктв. ун-т Гм. Б. Гршченка, 2014. - 56 с.
10. Медшкова Г. С. ТрансформацГя методолопчних основ сощально-гумангтарних наук / Г. С. Медшкова // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ГменГ М. П. Драгоманова. СерГя: Релшезнавство. Культуролопя. ФГлософГя. - 2009. - Вип. 21 (34). - С. 214-220.
11. Огнев'юк В.О. Освгтолопя: хрестоматГя: навч. пойбник / В. О. Огнев'юк, С. О. Сисоева. - К.: Едельвейс, 2013. - 742 с.
12. Фшософ1я освпи: навчальний пошбник / За заг. ред. В. Андрущенка, I. Передборськоь - К. : Вид-во НПУ Гм. М. П. Драгоманова, 2009. - 329 с.
13. Haken H., Stadler (Eds.) M. Synergetics of Cognition // Proceedings of the International Symposium at SchloB Elmau, Bavaria, June 4-8, 1989. - URL : https://link.springer.com/content/pdf/bfm%3A978-3-642-48779-8%2F1.pdf.
14. Selye H. From dream to discovery. On being a scientist. - New York : McGraw-Hill, 1964. - URL : https://catalog.libfl.ru/Record/BJVVV_208266.
REFERENCES
1. Arutyunov V. Kh., Mishyn V. M., Svintsitskyy V. M. Metodolohiya sotsialno-ekonomichnoho piznannya: navch. posibnyk. [Methodology of Socio-economic Knowledge] Kyiv, KNEU Publ., 2005. 353 p.
2. Vasilkova V. V. Mezhdistsiplinarnost kak kognitivnaya praktika (na primere stanovleniya kommunikativnoy teorii) [Interdisciplinarity as a Cognitive Practice (based on the case of communicative theory development)]. Kommunikatsiya i obrazovanie. Sbornik statey, pod red. S. I. Dudnika. [Communication and Education. Collection of Articles, ed. by S. I. Dudnik]. Saint Petersburg, Sankt-Peterburg. filosofskoe obshchestvo Publ., 2004. pp. 69-88. Available at:
_nEflAroriHHA HAYKA Y MP/KflHCUHmil ÍAPIÍOMY BHMIPI_
http://anthropology.ru/ru/text/vasilkova-vv/mezhdisciplinarnost-kak-kognitivnaya-praktika-na-primere-stanovleniya.
3. Kizima V. V. Ot postneklassiki k metafizike totalnosti [From Post-non-classic to Metaphysics of Totality] // TotaUogi-XXI. Postneklasichni doslidzhennya [Post-non-classic Research]. 2007, Vol. 17/18, pp. 7-34.
4. Kyrychenko M.O., Dmytrenko H.A. Stratehichna trayektoriya systemnoyi modernizatsiyi osvity v konteksti pidvyshchennya yiyi yakosti [Strategic Trajectory of System Modernization of Education in the Context of Improving Its Quality]. Science Rise. 2016. Vol. 4/5 (21), pp. 35-43.
5. Komar O. V. Kholizm i reduktsionizm yak metodolohichni stratehiyi doslidzhennya svidomosti [Holism and Reductionism as Methodological Strategies for the Study of Consciousness]. Materialy Mizhnar. nauk.konf. Lyudyna. Svit. Suspilstvo (do 175-richchya filosof. fak.-tu KNU) , 21-22 kvit. 2009 r. [Proc. Of Int. Conf. Man. World. Society (175th anniversary of KNU Philosophy Faculty)]. Kyiv, Kyyivskyy universytet Publ., 2009. pp.77-79.Lukyanets V. S., Kravchenko O. M., Ozadovska L. V. Suchasnyy naukovyy dyskurs: onovlennya metodolohichnoyi kultury : monohrafiya [Modern Scientific Discourse: Updating Methodological Culture. Monograph]. Kyiv, VIPOL Publ., 2000. 304 p.
6. Markova L. A. Mezhdistsiplinarnye issledovaniya v kontekste prostranstvennykh otnosheniy [Interdisciplinary Research in the Context of Spatial Relationships]. Filosofiya nauki [Philosophy of Science]. Vyp. 11: Etos nauki na rubezhe vekov [Ethos of Science at the Turn of the Century]. Moscow, IF RAN, 2005. Available at: https://iphlib.ru/greenstone3/library/collection/articles/document/HASHd8a1 60ac5013a57fbb04e6
7. Melnichenko N. Yu. Ot tektologii k sinergetike, ili kratkiy filosofskiy obzor po istorii teoriy sistem [From Tectology to Synergetics, or a Brief Philosophical Overview of the History of Systems Theory]. Available at: www.gramota.net/materials/3/2012/2-2/38.html
8. Metodolohiya mizhdystsyplinarnykh doslidzhen u sferi osvity: rob. navch. prohrama dlya spetsialnosti 8.1801002 «Upravlinnya navchalnym zakladom» (osvitno-kvalifikatsiynyy riven «mahistr»); rozrobnyk Sysoyeva S. O. [Methodology of interdisciplinary research in the field of education. Syllabus for specialty 8.1801002 "Management of an educational institution" (educational qualification level "Master") by Sysoyeva S. O.]. Kyyiv. Borys Hrinchenko Kyyiv University, 2014. 56 p.
9. Myednikova H. S. Transformatsiya metodolohichnykh osnov sotsialno-humanitarnykh nauk [Transformation of the methodological foundations of social and humanitarian sciences] Naukovyy chasopys Nats. ped. un-tu imeni. Seriya : Relihiyeznavstvo. Kulturolohiya. Filosofiya [Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series: Religious Studies. Culturology. Philosophy]. Kyiv. NPU imeni M. P. Drahomanova Publ., 2009. Vol. 21(34). pp. 214-220.
10. Ohnevyuk V.O., Sysoyeva S. O. Osvitolohiya: khrestomatiya. Navch. Posibnyk [Educational Science. Chrestomathy]. Kyiv, Edelveys Publ., 2013. 742 p.
11. Filosofiya osvity: navchalnyy posibnyk / Za zah. red. V. Andrushchenka, I. Peredborskoyi [Philosophy of Education: Textbook. Edited by V. Andrushchenko, I. Peredborska]. Kyiv, NPU im. M. P. Drahomanova Publ., 2009. 329 p.
12. Haken H., Stadler (Eds.) M. Synergetics of Cognition // Proceedings of the International Symposium at SchloB Elmau, Bavaria, June 4-8, 1989. Available at: https://link.springer.com/content/pdf/bfm%3A978-3-642-48779-8%2F1.pdf.
13. Selye H. From dream to discovery. On being a scientist. New York: McGraw-Hill, 1964. Available at: https://catalog.libfl.ru/Record/BJVVV_208266.
Cmammn Hadiüwna epedaKyirn 18.10.2018p.
