CC BY
72
Дерматолопчы та венерологiчнi хвороби
Dermatological and Venerological Diseases
_г- \ • yslJI-L-rlsiJl
УДК 616.98:578.828.В1Л-022.1:659.3(477.63)
ШОСТАКОВИЧ-КОРЕЦЬКА Л.Р., ЧЕРПНЕЦЬ А.В., ШОСТАКОВИЧ Г.В., ЯКУН1НА О.М. ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Украни»
СТРУКТУРНО-СИСТЕМНИЙ МОЫТОРИНГ ЫФОРМОВАНОСП РiЗНИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ДiАГНОСТИКИ, ПРОФiЛАКТИКИ ТА ЛiКУВАННЯ В^/СЫДу
Резюме. У робот наведено анал':з епщемюлопчно¡' ситуацИ' з В1Л/СН1Ду в Д^пропетровськй област'1, а також результати со^ально-психолопчного досл^ення рiзних со^альних груп населення даного репону. Досл'1-дження проведен шляхом анкетування 99 жите^в. Бупо виявпено, що населення Днпропетровського репону в цлому досить орieнтоване в бльшост питань, що стосуються проблем В1Л/СН1Ду, проте значна частина (в тому числ': i медичн пра^вники) демонструе нетерпимсть до людей, як< живуть з В1Л. Вдзначено наявнсть стигма-тизацп та дискримнацп, а також недостатню нформацйну активнсть \ со^альну пдтримку з боку громадських органзацй, що працюють в Д^пропетровськй област'1. Також виявлено поширення СНЩофобп у 72 % житетв мста, як прийшли на прийом у пол^Мку (група А), \ у 24 % медпра^вниюв рiзних спещальностей (група Б). У свою чергу, 40 % респонденлв групи А i 12 % респонден~пв групи Б вважають за необхдне iзоляцiю В1Л-н-фкованих вд суспльства, що п'щтверджуе недостатню нформовансть населення з питань В1Л/СН1Ду. Аналiз отриманих даних показав, що бльшсть ВЛ-нфкованихгромадян не вважають за необхдне навть за наявност факторiв ризику проходити обстеження на В1Лдо появи серйознихпроблем з\здоров'ям, тим самим е прихо-ваним джерелом нфекцп, що пдтримуе поширення В1Л. На це вказуе той факт, що шьки у 33 % респонденлв групи людей, як< живуть з В1Л, статус нф^вання виявлено саме завдяки ано^мному тестуванню. Ключовi слова: ВIЛ-iнфекцiя, iнформованiсть, СНIДофобiя, обiзнанiсть, монторинг.
Згщно з оцшками Всесвгтньо! оргашзаци охорони здоров'я, у даний час у свт близько 34 мтьйошв людей живуть з в1русом 1мунодефщиту людини (В1Л), близько 2,7 мтьйона нових випадюв шфекци рееструеться за 1 р1к. У глобальному масштаб! синдром набутого 1муноде-фщиту (СН1Д) е провщною причиною смертносл серед жшок репродуктивного вку. Сьогодш на молодих людей в1ком вщ 15 до 24 роив припадае 45 % нових випадюв В1Л у всьому свт.
В Украш епщем1я ВШ-шфекци продовжуе по-ширюватись. З часу виявлення першого випадку ВШ-шфекци у 1987 рощ 1 до 6 мс. 2015 року включ-но в Украш офщтно зареестроваш 271 942 випадки ВШ-шфекцН серед громадян, у тому чист 79 569 випадюв захворювання на СН1Д та 36 922 випадки смерт вщ захворювань, зумовлених СНЩом. Найбтьша юльюсть ВШ-шф1кованих ошб вщноситься до вшово! групи 25—49 рокв (64 %). Одна з причин глобально! пандемй В1Л/ СНЩу — недостатня профтактична робота лкувально-профтактичних заклад1в. Згщно з даними Украшського центру з профтактики та боротьби з1 СН1Дом, Дншро-петровська область разом з Миколашською та Одеською протягом багатьох рок1в епщнагляду входить до п'ят1рки найбтьш несприятливих в епщемюлопчному вщношенш репошв Украши з ВШ-шфекцй 1 посщае друге мсце май-же за вс1ма показниками [5]. Можна визнавати В1Л/СН1Д проблемою, але при цьому опиратися спшкуванню з В1Л-1нф1кованими. Споаб передач1 ВШ-шфекцй, а також не-
вилiковнiсгь хвороби ведуть до сприйняття В1Л/СН1Ду як ганебного тавра. 1снукш забобони вщносно багатьох груп людей, яю живуть з В1Л/СН1Дом, тльки пщсилюються безпщсгавними страхами чи моралiзаторсгвом i3 приводу його причин.
Мета дослiдження: оцшити iснуючi медико-соцiальнi заходи диагностики, профилактики та лiкування В1Л/СН1Ду на пщш^ аналiзу стану iнформованосгi рiзних верств населення Дн1пропетровського регiону щодо ще! проблеми.
Завдання дослiдження:
1. Вивчити стан i тенденцй розвитку епщемюлопчно! ситуацй з В1Л/СН1Ду в Дншропетровському регiонi.
2. Оцiнити ефекгившсгь i досгупнiсгь iснуючих ме-дичних, соцiальних i психологiчних заходiв профтактики iнфiкування В1Л та допомоги хворим на СН1Д у Дншропе-тровсьюй областi.
Адреси для листування з авторами:
Шостакович-Корецька Людмила Романiвна
E-mail: shost3@gmail.com
Чергшець Артем Валерiйович
E-mail: cherginets@ukr.net
Якунша Оксана Михайлiвна
E-mail: Oks-yakun@rambler.ru
© Шостакович-Корецька Л.Р., Чергшець А.В.,
Шостакович Г.В., Якунша О.М., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Предмет дослдження — обiзнанiсть та шфор-мованють рiзних верств населення щодо заходiв диагностики, профтактики та лкування В1Л/СН1Ду в Дншро-петровськш обласп.
Методи дослщження: епiдемiологiчнi, сощально-психо-лопчш (анкетування), статистичнi.
Щд час дослщження проведено анкетування 99 жителiв мста Днiпропетровська. Кожного респондента було пе-редбачливо вщнесено до одше! з 3 дослщних груп. Так, до групи А увiйшли особи — жителе мiста, як! прийшли у по-лiклiнiки на прийом до лшаря; групу Б становили медичш прац1вники рiзних спецiальностей; група В була представлена людьми, яке живуть з В1Л/СН1Дом. Усi дослщш групи були р1вними за ыльюстю респондентiв (по 33 в кожнт). Дослщження проводилось на базi 4 мюьких полiклiнiк, а також обласного i мiського центр1в з профилактики та бо-ротьби зi СНЩом мiста Днiпропетровська.
Увага придлялась обiзнаностi населення щодо питань передачi шфекци, методв iндивiдуального захисту, методов диагностики ВШ-шфекцй та iснування державних i громад-ських закладв з проблем ВШ/СНЩу
Основн1 тенденцií розвитку еп1дем1чного процесу на сучасному етат
На початок 2015 року у Дншропетровськш област1 офь цiйно зареесгровано 24 125 В1Л-позитивних осiб, встанов-лено клЫчний диагноз ВШ-шфекцй 6156 жителям обласп
Показник захворюваносгi за районами обласп у 2014 рощ становить 96,9 на 100 тисяч населення. Спостерта-еться домшування гетеросексуального шляху передач! ВШ-шфекцй над парентеральним. Збтьшення гетеросексуального шляху передачi та кшькосп ВIЛ-iнфiкованих жiнок детородного вшу сприяло поступовому збiльшенню кшькосп детей, народжених В1Л-1нф1кованими жiнками.
За даними офщшноё статистики, вщсоток споживачев ш'екцшних наркотиков серед нових випадкев ВШ-шфекцй знижуеться. Одшею з причин е зниження кшькосп тесту-вань групи ризику е в першу чергу споживачев ш'екцшних наркотиков.
Анал1зуючи динамку захворюваносп на В1Л-1нфекц1ю у регюш та Укра'Ы, можна зробити висновок про невпинне зростання темпу росту пандемй В1Л/СН1Ду до 2008 р., але з 2009 року наметилась тенденция до зниження цих показ-ниюв (рис. 1).
Анал1з об1знаносп громадян та медпращвниюв показав, що бшьшкть респондент1в груп правильно видлили осно-вш бюлопчш середовища та шляхи, якими передаеться ВШ-шфекщя. Поряд 1з цим 40 % медпращвниюв помилко-во вважають, що В1Л може передаватися через слину, сечу, назальний секрет, сльози, тод як серед громадян таких по-милок не було зроблено в жодному випадку Звертае на себе увагу е той факт, що тшьки половина опитаних л1кар1в знае про основний постнатальний шлях шфкування В1Л детей — через грудне молоко матер! Щ дане турбують, оскшь-ки, по-перше, вказують на те, що об1знашсть в шляхах ш-ф1кування В1Л серед медичних пращвниюв е нижчою, нiж серед звичайних громадян, по-друге, свщчать про недостат-нш ревень пщготовки лекарев з питань ВШ-шфекцй (рис. 2).
120
100
107,6
103,4 104,4
^»-0-О*.
, -7, 103,3 v 90,8 97'1 96,9
44,7 45,4 448
■4 А А А * А
46,2
47,1
# ^ # ^ ^ ^ „С? ^ ^
Рисунок 1. Динамка захворюваносп на ВЛ-Н-фекц/ю в облает та Укра/'н/ (в ¡нтен. показниках на 100 тис.)
Група Б
3 О
4 5 6 7 8 9 10 11 Шляхи трансм1сГ| BIJ1
О О
12 13
Рисунок 2. Об'знашсть респондентв з питань шлях'т трансмсП' В1Л
Примтка: 1 — слина; 2 — кров; 3 — сеча; 4 — назальний секрет; 5 — сперма; 6 — грудне молоко; 7 — сльози; 8 — пхвовий секрет; 9 — незахище-ний статевий контакт; 10 — використання одного посуду; 11 — використання спльних нестериль-них шприц1в; 12 — в'щ матер'1 до дитини (вапт-н1сть); 13 — повтряно-крапельний шлях.
Результати анкетування групи ВШ-шфшованих показали достатньо високий ревень обезнаносте респондентев з питань факторев, що сприяють шфшуванню В1Л (рис. 3).
З метою визначення обезнаносп респондент щодо методв щдивщуального захисту вщ шфшування В1Л нами були запропоноване для вибору декелька ефективних е нее-фективних методев профелактики. Результати анкетування показали, що респондента обох груп недостатньо шформо-ване з цього питання (рис. 4).
Так, 1/3 опитаних громадян нашого мюта помилково вважае, що використання одноразових шприцев, як, до рече, е еншого медичного енструментарею, не е ефективним методом профилактики, хоча називають кров основним бюлопчним середовищем, через яке передаеться В1Л. Також помилковою, але щодо незначноё кшькосп респондент обох груп виявилась думка про можлив1сть запобйти шфкуванню В1Л шляхом пщмивання та спринцювання. Цекавим фактом була позицея бельше половини респон-денттв кожноё групи, яке пропонують як ефективний зааб профшактики повну вщмову вщ статевих стосункев. Не виключно, що щ дане можуть вказувати на поширешсть СНЩофобй серед громадян е медичних пращвниюв.
Для визначення ревня знань респондентев з питань об-стеження на В1Л нами були поставлен ш запитання про
20
Актуальна iнфектологiя, ISSN 2312-413X
№ 1(10) • 2016
i 10
□ Група A ■ Група Б
Методи профтактики
Рисунок 3. Об1знан1сть респонденлв групи В щодо фактор1в сприяння ¡нф1куванню В1Л Прим1тка: 1 — шк'щлив '1 звички; 2 — безладн'1, незахищен статев'1 контакти; 3 — вживання нар-котиюв; 4 — тяжка фiзична робота; 5 — скрутне матер'альне становище; 6 — недоладнсть с'мей-ногожиття; 7 — недостатня ¡нформован1сть населення; 8 — емоц1йн1 перенавантаження.
Рисунок 4. Об1знан1сть респондент щодо мето-
д'в запобгання нфкуванню В1Л
Примтка: 1 — обов'язкове використання презер-
ватив'в; 2 — вщмова вщ статевих стосунюв; 3 —
використання одноразових шприцв; 4 — статев'1
стосунки тльки 3i знайомими; 5 — пдмивання та
спринцювання.
□ Група А ■ Група Б
flaniiuiiHiKa
Анапга KpoBi Мазки
на антитта та бакпосви доВШ
Методи та за клади обстеження на BIJ1
Рисунок 5. Обiзнанiсть респонденлв щодо мето-д'1в i заклад/в обстеження на В1Л
те, як визначають ВШ-шфекцш та де проводяться таи дослщження. Результати анал1зу вщповщей показали, що медичт пращвники в 100 % випадюв чико уявляють соб1 юнукш методи диагностики В1Л та де i як повинно прово-дитись обстеження, що вказуе на знання ними норматив-них документ.
При аналiзi вщповщей наших громадян було встановле-но, що близько третини з них не мае уявлення про те, як дагностуеться ВШ-шфекщя, хоча в разi необхщносп вш респондента одразу звернуться до установ, що проводять ni обстеження (рис. 5).
Щкавою виявилась iнформацiя, що бтьшють опитува-них у разi необхiдностi звернулись би до кабшетав аношм-ного тестування, проте ттьки у 33 % В1Л-1нф1кованих статус ВIЛ-iнфiкованостi було визначено саме завдяки анонiмному тестуванню. Це може свщчити про те, що до появи певних проблем зi здоров'ям бiльшiсть ВШ-шфшо-ваних громадян не вважае за необхщним навiть при наяв-ностi фактор1в ризику проходити обстеження на В1Л, тим самим являючи собою приховане джерело 1нфекцй', що пщтримуе поширення В1Л.
Ця ситуаця також частково може бути пояснена от-риманими нами даними про недостатнiй рiвень шфор-мованостi громадян про наявнють в мiстi спецiалiзованих
Рисунок 6. Обiзнанiсть респонденлв щодо наявност державних i громадських заклад1в з профтактики та боротьби з'1 СНДом
центр1в i громадських оргашзацш допомоги з питань профтактики та боротьби з В1Л-шфекщею. Так, ттьки 36 % опитаних вщвщувач1в полшлшш знають про юнування мюького та обласного центрш з профiлактики та боротьби зi СНЩом, менше нiж половина з них мають шформацш про юнування в мсп громадських органiзацiй, що займа-ються проблемами В1Л/СН1Ду (рис. 6). Жоден опитаний школи не звертався до цих заклада.
Навпаки, медичн1 прац1вники достатньою мiрою обiзнанi про iснування державних i громадських за-кладiв з проблем В1Л/СН1Ду (рис. 6). Бiльше того, 66 % (22) лiкарiв постiйно ствпрацюють з цими оргашза-цiями, 33 % (11) респондент персонально виявляли ВIЛ-iнфiкованих пщ час виконання сво'1'х професiйних обов'язюв, 24 % (8) звертались по допомогу до цих установ iз приватних причин.
Було визначено, що третина ВШ-шф1кованих респон-дентiв не мае шформаци про iснування громадських оргашзацш з проблем В1Л/СН1Ду (рис. 6) i ттьки 40 % (9) шформованих звертались до цих оргашзацш по допомогу. Таким чином, отримаш нами дан вказують на недостатню шформативну активнiсть громадських органiзацiй з питань В1Л/СНЩу як серед населення, так i серед цшьового контингенту — людей, як живуть з В1Л/СН1Дом.
Висновки
1. Ситуаця щодо захворюваносп на ВШ-шфекцш в ре-пош, як i в Украш, залишаеться напруженою.
2. Домшування сгатевого шляху iнфiкувaння (52 %) вказуе на недостатню шформовашсть населення щодо шляив передач1 ВШ-шфеюци, що щщверджуеться вщпо-вщями респондент
3. Значна частка респондент1в груп обстеження, у тому числе i медичних пращвниюв, демонструе нетерпимють до ВШ-шф1кованих та ïx стигматизацш.
4. Медичн пращвники досить четко уявляють собе юну-юч методи диагностики В1Л, але не е досить обезнаними ид-носно чинних нормативних документв i законодавчих акпв.
5. До появи певних проблем 3i здоров'ям В1Л-шфшэ-ван громадяни не вважають за необхщне проходити обстеження на В1Л, тим самим являючи собою приховане дже-рело шфекцц", що пщтримуе етдемю ВШ-шфекцй'.
6. Для подолання проблеми ВШ-шфекци необхедно за-стосувати не тльки медичну складову, а також запровади-ти бтьш ефективну шформацшну складову та мотторинг зворотного зв'язку з резними верстами населення.
7. Одним ез напрямюв виршення проблеми може стати забезпечення розробки, виготовлення та поширення ш-формацшно-просвпницьких матереатв для населення.
Список лператури
1. Брико Н.И. Глобализация и эпидемический процесс / Н.И. Брико, В.И. Покровский// Эпидемиология и инфекционные болезни. — 2010. — № 4. — С. 4-10.
2. В направлении цели «ноль». Стратегия на 2011—2015 годы / ЮНЭЙДС, 2010. — 64 с.
3. Глобальный информационный бюллетень/ЮНЭЙДС, 2014.
4. Клiнiчний протокол антиретровiрусноí терапи ВЫ-т-фекци у дорослих та мдлтшв. Наказ МОЗ Украни № 551 eid 12.07.10 (3i змнами; наказ МОЗ Украти № 766вiд 10.09.10).
5. ВШ-шфекщя в Украíнi: шформацшний бюлетень № 44. — К, 2015. — 37с.
6. Соцiально-демографiчнi та медичт детермнанти ризику передачi В1Л вiд матерi до дитини в Украш /[Н.М. НЬова, В.А. Марциновська, 1.В. Кузн, Т.1. Тарасова та н.]. — К, 2013. — 68с.
7. HIV/AIDS surveillance in Europe 2012/ European Centre for Disease Prevention and Control WHO, Regional Office for Europe. — Stockholm, 2013. — 75р.
8. HIV/AIDS treatment and care in Ukraine World Health Organization, 2013. — 22р.
9. Repoting Protokol and Analysis Plan. Revised HIV/AIDS surveillance 2014 data — ECDC/WHO Regional office for Europa, 2014. — 25р.
10. WHO Collaborating Centre Knowledge Hub for capacity development in HIV surveillance [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.whohub-zagreb.org
Отримано 05.02.16 U
Шостакович-КорецкаяЛ.Р., Чергинец А.В., Шостакович Г.В., Якунина О.М. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
СТРУКТУРНО-СИСТЕМНЫЙ МОНИТОРИНГ ИНФОРМИРОВАННОСТИ РАЗЛИЧНЫХ СЛОЕВ НАСЕЛЕНИЯ О ПРОБЛЕМЕ ДИАГНОСТИКИ, ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ВИЧ/СПИДА
Резюме. В работе представлен анализ эпидемиологической ситуации по ВИЧ/СПИДу в Днепропетровской области, а также результаты социально-психологического исследования различных социальных групп населения данного региона. Исследования проведены путем анкетирования 99 жителей. Было выявлено, что население Днепропетровского региона в целом достаточно ориентировано в большинстве вопросов, касающихся проблем ВИЧ/ СПИДа, однако значительная часть (в том числе и медицинские работники) демонстрирует нетерпимость к людям, которые живут с ВИЧ. Отмечены наличие стигматизации и дискриминации, а также недостаточная информационная активность и социальная поддержка со стороны общественных организаций, которые работают в Днепропетровской области. Также выявлено распространение СПИДофобии у 72 % жителей города, которые пришли на прием в поликлинику (группа А), и у 24 % медработников различ-
ных специальностей (группа Б). В свою очередь, 40 % респондентов группы А и 12 % респондентов группы Б считают необходимым изоляцию ВИЧ-инфицированных от общества, что подтверждает недостаточную информированность населения по вопросам ВИЧ/ СПИДа. Анализ полученных данных показал, что большинство ВИЧ-инфицированных граждан не считают необходимым даже при наличии факторов риска проходить обследование на ВИЧ до появления серьезных проблем со здоровьем, тем самым представляют скрытый источник инфекции, что поддерживает распространение ВИЧ. На это указывает тот факт, что только у 33 % респондентов группы людей, живущих с ВИЧ, статус инфицирования выявлен именно через анонимное тестирование.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, информированность, ВИЧ-фобия, мониторинг.
Shostakovych-KoretskaL.R., CherhinetsA.V., Shostakovych H.V., YakuninaO.M.
State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk, Ukraine
STRUCTURAL AND SYSTEMIC MONITORING OF AWARENESS OF DIFFERENT POPULATION GROUPS ABOUT THE DIAGNOSIS, PREVENTION AND TREATMENT OF HIV/AIDS
Summary. The work presents the analysis of epidemiological monitoring of HIV/AIDS in the Dnipropetrovsk region and the results of socio-psychological research of different population groups in the region. The study included interviews of 99 residents of the city. The findings showed that in general the population of the Dnipropetrovsk region is aware of the majority of issues regarding HIV/AIDS, but the great part of them, including medical professionals, demonstrate the intolerance toward people living with HIV. However, there was the presence of stigmatization and discrimination, as well as insufficient informational activity and social support from public and charitable organizations in the Dnepropetrovsk area. Also, the prevalence of AIDS-phobia was revealed among 72 % of the city residents who visited the outpatient clinics (group A) and among 24 % of healthcare
workers of various specialties (group B). So, 40 % of the respondents of group A and 12 % of respondents in group B considered it necessary to isolate HIV-infected persons from society, which confirms the lack of awareness about HIV/AIDS among the population. The analysis of the findings showed that the majority ofHIV-positive citizens before the occurrence of certain health problems does not consider it necessary, even in the presence of risk factors, to be screened for HIV, thus representing a «hidden» source of infection, which supports the spread of HIV, as indicated by the fact that only in 33 % of people living with HIV, infection status was determined through anonymous testing.
Key words: HIV infection, awareness, AIDS-phobia, competency, monitoring.
22 Актуальна Ыфектолопя, ISSN 2312-413X № 1(10) • 2016
